Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом icon

Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом




Скачати 109.65 Kb.
НазваІвана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом
Дата01.07.2012
Розмір109.65 Kb.
ТипДиплом

Історія закладу


Луцький учительський інститут

Волинський державний університет створено на базі інституту, який функціонував понад півстоліття і пройшов певні етапи свого становлення і розвитку. Пригадаємо найважливіші віхи історії нашого попередника.

У квітні 1940 року почав діяти на Волині перший вищий навчальний заклад – Луцький державний учительський інститут. На перший курс було зараховано 135 студентів. Навчальний процес вели 50 викладачів.

Функціонували чотири відділи: філологічний із українським і російським відділеннями, фізико-математичний, дещо пізніше ? природничо-географічний і заочний.

Слабкою була навчально-матеріальна база інституту: йому виділили приміщення колишнього сирітського будинку, збудованого 1929 року на околиці Луцька (нині тут школа-інтернат), не вистачало обладнання, літератури. Важко було з викладацькими кадрами. Проте поступово облаштовувалися навчальні кабінети, лабораторії, комплектувався фонд бібліотеки. Велику допомогу в цьому надав Полтавський педагогічний інститут.

Першим директором інституту було призначено Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати дипломи. Навчальний процес обірвався 22 червня 1941 року, коли фашистська Німеччина напала на СРСР і почалася Велика Вітчизняна війна. Викладачі та студенти замінили підручники та конспекти на гвинтівки й пішли захищати свою землю від ворога.

Багато з них не повернулися, не продовжили навчання. Нагороди свідчать, що вони воювали хоробро. Завідувач кафедри марксизму-ленінізму Л. Є. Малущенко удостоєний найвищої нагороди – звання Героя Радянського Союзу. Він уродженець Полтавщини, служив у авіації.

Отже, з червня 1941 до квітня 1946 року робота в інституті була перервана.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 6 квітня 1946 року навчальний процес у Луцькому учительському інституті відновлено. Управління у справах вищої школи при РМ УРСР і Міністерство освіти УРСР видали спільний наказ від 20 квітня 1946 року, в якому визначено нову структуру інституту та контингент студентів. Створено історико-філологічний і фізико-математичний відділи. Набір становив 125 осіб.

Інституту передано приміщення колишньої польської гімназії по вулиці Червоної Армії (нині вул. Винниченка, 30, стара частина корпусу №1). Директором призначено Івана Онисимовича Білого, якого очолював навчальний заклад із 1946 по 1951рр.

Це були важкі повоєнні роки. Потрібно було створювати навчально-матеріальну базу. Однією з найважливіших проблем стала підготовка приміщення, пристосування його до навчального процесу. Постало також питання про відповідні педагогічні кадри, забезпечення їх житлом, а також про перспективу розвитку вузу.

1 вересня 1946 року розпочалися заняття в Луцькому вчительському інституті. Багато студентів були колишніми солдатами, працівниками трудового фронту. Більшість першокурсників ? корінні волиняни. Крім того, що була слабкою навчально-матеріальна база, не вистачало кваліфікованих викладачів. У 1946 ? 1947 навчальному році працювало всього 14 викладачів, із них тільки два ? директор інституту, фізик І. О. Білий та завідувач кафедри педагогіки Ю. С. Ніколко ? закінчили аспірантуру, решта ? випускники університетів та інститутів. В інституті функціонували сім кафедр, хоч кафедрами їх можна назвати умовно. У складі кафедри марксизму-ленінізму був один викладач й один лаборант, кафедра математики налічувала двох викладачів й одного лаборанта. Такий приблизно склад був на інших кафедрах – педагогіки, мови, літератури, історії.

Поступово зміцнювалася навчально-матеріальна база, удосконалювався навчально-виховний процес, поліпшувалися матеріально-побутові та житлові умови викладачів і студентів. У 1947 р. відкрито студентську їдальню, навчальну майстерню.

Визначною подією в житті інституту, міста й області став перший випуск учителів, який відбувся 30 червня 1948 року. Дипломи учителя отримали 109 осіб. Диплом №1 було вручено відмінникові навчання М. Ф. Осколкову, який тривалий час працював в інституті завідувачем кабінету. За перших п'ять років Луцький учительський інститут підготував для школи понад 750 учителів. Майже всі вони працювали на Волині.


Луцький державний педагогічний інститут

Перед учительським інститутом постали завдання подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу, поліпшення якості підготовки вчителів. На Волині зросла потреба у кваліфікованих спеціалістах. Ті, що направлялися сюди на роботу з інших регіонів, залишалися ненадовго.

Тому постановою РМ УРСР від 28 вересня 1951 року Луцький учительський інститут реорганізовано в педагогічний. 20 листопада 1951 р. видано відповідний наказ міністра вищої освіти УРСР, а 4 грудня 1951 р. прийнято рішення Волинського облвиконкому щодо практичної реалізації постанови уряду.

Для зміцнення навчально-матеріальної бази закладові передано декілька приміщень. Директором інституту було призначено кандидата історичних наук, доцента Миколу Матвійовича Бобляка, який працював на посаді до 1955 р.

Зважаючи на прохання працівників інституту, виконком Волинської обласної ради депутатів трудящих порушив клопотання перед РМ УРСР про присвоєння Луцькому педагогічному інституту ім'я Лесі Українки. 17 лютого 1952 р. відбулося урочисте відкриття Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки.

Починаючи з 1952 ? 1953 навчального року, набір студентів на перший курс педагогічного інституту проводився на чотирирічний термін навчання. У 1954 ? 1955 н. р. на денній і заочній формах навчалось 2403 студенти.

Реорганізація учительського інституту в педагогічний вимагала підвищення рівня якості викладання основ наук, зміцнення навчально-матеріальної бази, поліпшення якісного складу викладачів, утворення нових кафедр.

У 1951 р. викладач В. С. Крившич першим із працівників інституту захистив кандидатську дисертацію, яка стала добрим початком. У 1955 р. вже було три кандидати наук, опубліковано близько 20 наукових праць.

Серед кандидатів наук був і ^ Павло Мусійович Денисовець, якого в 1955 році призначено директором інституту.

1955 року відбувся перший випуск у студентів, які навчалися за програмами педагогічних інститутів. Підготовлено 217 спеціалістів – математиків, фізиків, істориків, філологів, більшість із яких направили працювати у волинські школи.

З 1956 ? 1957 навчального року, відповідно до наказу міністра освіти УРСР, інститут приступив до підготовки вчителів широкого профілю за такими спеціальностями: українська мова, література та історія; російська мова, література та історія; математика, фізика і креслення. Навчання тривало п'ять років. Здійснено велику роботу з узгодження навчальних планів із відповідними новими спеціалізаціями.

Однак, як показав досвід, підготовка фахівців широкого профілю не дала бажаних результатів, тому з 1 вересня 1964 р. наказом міністра освіти УРСР введено підготовку вчителів за навчальними планами з чотирирічним строком навчання за таких спеціальностей: математика; українська мова і література; російська мова і література; історія.

У кінці 50 ? на початку 60-х років активізувалася науково-дослідницька робота, відбувся захист п'яти кандидатських дисертацій. 1960 року доцент кафедри математики В. К. Дзядик першим в інституті захистив докторську дисертацію, пізніше він став членом-кореспондентом АН УРСР, завідувачем відділу Інституту математики АН УРСР.

Відбулася зміна в керівному складі інституту. У квітні 1957 р. директором було призначено кандидата історичних наук, доцента ^ Дмитра Микитовича Цимбалюка, який двадцять років очолював Луцький педагогічний інститут імені Лесі Українки, сповна віддавав свої знання, досвід і наснагу справі поліпшення підготовки педагогічних кадрів.

У березні 1958 р. заступником директора з навчально-наукової роботи призначено кандидата педагогічних наук, доцента Сергія Олександровича Церковницького, який доти працював деканом фізико-математичного факультету.

На рубежі 50 ? 60-х років в інституті здійснюється підготовка вчителів нових спеціальностей. У 1959 ? 1960 н. р. відкрито факультет підготовки вчителів молодших класів. Його деканами були: В. В. Струбицький, М. Д. Кулшавський, Й. Н. Храковський, А. С. Нісімчук, Б. О. Ярош, І. О. Смолюк, Л. Р. Калапуша, Б. Б. Коцун.

У 1962 ? 1963 н. р. відкрито факультет англійської мови. Деканами факультету в різні часи були А. С. Мельниченко, А. Є. Рогатюк, М. І. Кікець, П. Є. Мілясевич, Л. І. Булатецька.

Зміцнюється матеріальна база інституту. 1963 року побудовано гуртожиток №1, 1964 р. – гуртожиток №2 на 340 місць. 9 грудня 1963 р. Луцький педінститут визнаний переможцем республіканського конкурсу серед педвузів із кращої організації побуту, праці й відпочинку студентів, і нагороджений почесною грамотою МО УРСР та грошовою премією. У 1964 р. інститут знову вийшов переможцем й отримав нагороду.

З 1964 р. на озері Світязь діє спортивно-оздоровчий табір «Буревісник» (нині він називається «Гарт»).

1 вересня 1969 р. відкрився факультет фізичного виховання. Його деканами в різні часи були М. Д. Куликівський, Б. Є. Балько, В. Д. Палига, В. М. Фурман, В. І. Завацький, О. І. Бузюн, Є. Н. Приступа, М. С. Мороз. У 1979 р. споруджено спортивний комплекс, у якому чотири гімнастичних, ігрових зали та ін.

Важливим періодом в історії становлення інституту були 70 ? 80-ті роки. Вони характеризуються значним розширенням і модернізацією навчально-матеріальної бази, великими якісними змінами в професорсько-викладацькому складі, відкриттям нових факультетів, поліпшенням житлово-побутових умов викладачів і студентів.

1 вересня 1975 р. відкрили природничо-географічний факультет ? для підготовки вчителів біології і географії. Беззмінним деканом факультету був В. В. Демчук.

З січня 1981 р. відбувся набір слухачів на факультет підвищення кваліфікації директорів і завучів середніх загальноосвітніх шкіл. Його першими деканами були доцент Л. П. Федорук, професор В. П. Колесник. Факультет здійснював перепідготовку керівних педагогічних кадрів Волинської, Ровенської, Тернопільської областей.

З 1967 ? 1968 н. р. Луцький державний педінститут здійснював цільову підготовку вчителів російської мови і літератури для Узбекистану. Це була нелегка робота, у зв'язку зі слабкою загальноосвітньою підготовкою абітурієнтів. Проте кафедри розробили специфічну методику роботи зі студентами-узбеками і досягли певних успіхів, за що колегія Міністерства освіти Узбецької РСР у 1969 р. нагородила значком «Відмінник освіти Узбецької РСР» тодішнього ректора інституту Д. М. Цимбалюка, проректорів С. О. Церковницького і О. Г. Михайлюка, викладачів Л. К. Оляндер, Н. Й. Зубер, М. П. Паталаху, Л. В. Бублейник.

У 80 ? 90-ті рp. поліпшилася організація і результативність науково-дослідницької роботи. Тодішньому працівникові інституту, докторові філологічних наук І. Р. Вихованцю президія АН УРСР 1989 року присудила премію імені І. Я. Франка за цикл мовознавчих праць «Граматична структура української мови». Наукові дослідження відомого етрусколога О. І. Харсекіна, який протягом 1974 ? 1985 рp. працював у нашому інституті, дістали світове визнання. У галузі філософії помітним явищем стали книги професора Р. А. Арцишевського.

Історики інституту брали участь у створенні багатотомної «Історії Української РСР», УРЕ, «Історії міст і сіл України. Волинська область», написали «Історію Волині», історію м. Луцька та інші праці.

Учені інституту стали більше уваги приділяти розробці педагогічних і методичних тем, питанням організації й удосконалення навчально-виховного процесу в школі й вузі (Л. Р. Калапуша, Л. П. Рожило, В. В. Струбицький, О. М. Шпортенко, А. С. Нісімчук, Р. О. Позінкевич та ін.).

У планах науково-дослідницької роботи природничо-географічного факультету чільне місце посіла тема раціонального використання природних ресурсів і продуктивних сил Волині. Кафедра хімії (керівник – проф. І. Д. Олексеюк) у співдружності з промисловими підприємствами (ДПЗ-28) розробляла низку тем з удосконалення виробничих процесів.

Пожвавлення науково-дослідницької роботи викладачів, залучення до неї студентів вимагало поліпшення кваліфікованого, вдумливого керівництва цим процесом У 1973 р. в інституті введено посаду проректора з наукової роботи. На цю посаду призначено професора О. ІМихайлюка, пізніше професорів Р. А. Арцишевського, І. Д Олексеюка, В. С. Пикалюка, М. І. Кратка, Г. Є. Давидюка.

Свідченням науково-педагогічної зрілості інституту стало проведення на його базі регіональних, республіканських, всесоюзних семінарів, конференцій, симпозіумів.

Гордістю інституту став музей Лесі Українки, відкритий 11 вересня 1985 року. Цьому передувала велика праця викладачів та студентів педінституту. За роки функціонування музею в ньому побували тисячі відвідувачів – учні шкіл, студенти, туристи з різних країн світу.

1979 року в інституті відкрився студентський санаторій-профілакторій, на той час він був четвертий серед педагогічних інститутів республіки.

Знаменною подією стало закінчення будівництва й відкриття у 1985 році восьмиповерхового навчально-лабораторного корпусу (тепер навчально-лабораторний корпус №2).

Для зміцнення навчально-матеріальної бази надзвичайно багато зусиль доклали колишні ректори Д. М. Цимбалюк і Н. В. Бурчак, проректор з АГР С. П. Косинський. Значно розширилися, поповнилися кваліфікованими кадрами, удосконалили навчально-виховну роботу факультети-ветерани ? фізико-математичний та історико-філологічний, які є ровесниками інституту.


Створення університету

16 липня 1993 року Указом Президента України № 266/93 педагогічний інститут було реорганізовано у Волинський державний університет імені Лесі Українки.

Відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії України від 23 листопада 1999 року протокол №23 Волинський державний університет імені Лесі Українки визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти IV рівня.

За період функціонування університету тут учетверо зросла кількість студентів, відкрито нові факультети та спеціальності, у тому числі найбільш рейтингові – юридичний, економічний, міжнародних відносин. Велика заслуга в цьому ректора І. Д. Олексеюка.

Десятки наших студентів щороку виборюють призові місця на регіональних, державних, міжнародних олімпіадах і конкурсах. Кожен рік публікується понад 100 студентських робіт у фахових виданнях. Студенти мають змогу стажуватися в престижних університетах США, Німеччини, Канади, Швеції, Польщі.

Зі створенням університету пожвавилася наукова діяльність викладачів. Ведеться активний пошук у галузях хімії, фізики, біології, географії, математики, гуманітарних наук.

Учені університету мають авторитет і визнання серед науковців України, про що свідчить залучення їх до роботи в експертних радах при ВАКу України (фізика, хімія, літературознавство) та у фахових радах при Державній акредитаційній комісії, а також членство в багатьох спеціалізованих радах із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Наукові здобутки викладачів постійно публікуються в університетських часописах «Науковий вісник ВДУ», «Психологічні перспективи», «Літопис Волині». Функціонує редакційно-видавничий відділ «Вежа». Регулярно виходить газета «Луцьк молодий».

Спортивна еліта Волині формується в інституті фізичної культури та здоров'я. Саме тут отримали високу підготовку десятки спортсменів, які вибороли медалі та дипломи на найпрестижніших змаганнях світу.

Університет пишається художніми колективами інституту мистецтв, які відомі не лише в області й Україні, а й в інших державах.

Волинський державний університет імені Лесі Українки ? це велике багатогалузеве господарство, яке не могло б успішно функціонувати без роботи адміністративно-господарських підрозділів, бухгалтерії, реабілітаційно-оздоровчого центру, профспілкових організацій, які тривалий час очолювали І. В. Миткалик та О. А. Федь.

Не викликає ніякого сумніву, що наш університет відповідає статусу класичного, це визнали авторитетні комісії, які акредитували його найвищим IV рівнем ВДУ відзначено в Міжнародному академічному рейтингу «Золота фортуна» срібною медаллю «Незалежність України». Університет також став лауреатом рейтингу «Кращі підприємства України» в номінації «Вища школа».

Керівництво університету розробило чіткий план подальшого розвитку матеріальної бази навчального закладу. Це, передусім, спорудження сучасного спортивного комплексу, ботанічного саду, навчального корпусу, квартир для викладачів. Ректорат і колектив працюють над тим, щоб рівень підготовки випускників університету відповідав міжнародним стандартам, щоб повноцінно функціонували наукові школи, і докладає всіх зусиль для того, щоб Волинський державний університет ім. Лесі Українки посів гідне місце серед класичних університетів України і Європи.

Університет є вузом найвищого IV рівня акредитації, він здійснює підготовку фахівців з освітньо-кваліфікаційних рівнів – бакалавр, спеціаліст та магістр як за кошти державного бюджету, так і за кошти фізичних та юридичних осіб.

Сьогодні в університеті навчається понад 12,5 тисяч студентів на денній, заочній та екстернатній формах навчання. У його структурі 4 інститути та 14 факультетів.

До інформаційного пакету

Схожі:

Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconІвана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом
move to 0-16521309
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconКмсонп: мотиви І перспективи
Болонського процесу є дуже привабливою в мотиваційному плані для студентської молоді. Вперше в нашій країні створюються перспективи...
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconДніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна надає можливість студентам здобути високоякісну Європейську освіту
Дними фахівцями Європи та отримати міжнародний диплом Магістра Європейського зразку та диплом університету за спеціальністю "Інтероперабельність...
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconДиплом II ступеню переможниці II туру Всеукраїнської студентської олімпіади з напряму «Безпека життєдіяльності»
Розпочалося воно традиційним врученням відзнак кращим співробітникам та студентам університету
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconДиплом mba / програма
Крім того, програма M. Sc пропонує випускникам всіх спеціальностей орієнтовану на практику бізнес-освіту. Університет Пурдю після...
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconДипломи й свідоцтва А.І. Шевченка Диплом про присвоєння кваліфікації техніка-механіка. Диплом про присвоєння кваліфікації радіофізика
Диплом Президії Національної академії наук про присудження премії імені С. О. Лебедєва
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconПредмет психології. Зв`язок з іншими науками
Посібник адресований студентам ІІІ – ІV курсів Харківської державної академії міського господарства, що вивчають даний курс згідно...
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconВ м. Нікополь Дніпропетровської обл в 2007 р закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка, І отримав диплом
В квітні 2010 р захистив кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. З 2011 р асистент кафедри...
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconДиплом за мудрість; Шафранський Аррсен Васильович Диплом за взаєморозуміння
move to 0-360793
Івана Терентійович Сокура. Але не судилося тодішнім студентам закінчити навчання й одержати диплом iconПро надання пільг студентам з числа дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування батьків
Студентам, з числа дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, особам з їх числа, а також студентам, які в період...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи