Р.І. Рудницький практикум з психотерапії icon

Р.І. Рудницький практикум з психотерапії




НазваР.І. Рудницький практикум з психотерапії
Сторінка2/6
Р.І.Рудницький
Дата01.07.2012
Розмір1.12 Mb.
ТипПрактикум
1   2   3   4   5   6
ПЕРЕДМОВА


Даний практикум з психотерапії є першим виданням в Україні та СНД, що спрямований на формування у студентів медичних вузів професійних навичок та вмінь з психотерапії, який видається державною мовою.

Практикум з психотерапії узгоджений з програмою по психотерапії для студентів медико-психологічного факультету вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації з урахуванням сучасних теоретичних знань та практичних навичок необхідних майбутнім лікарям – психологам, психотерапевтам, при наданні медико-психологічної допомоги населенню.

Психотерапія є галуззю клінічної медицини, що включає систему лікувального психологічного впливу на психіку, а через неї – на весь організм і поведінку хворого. Мета її – усунути хворобливі симптоми і змінити ставлення до себе, свого стану, оточення.

Психотерапія це специфічний метод лікування, тому що лікувальний ефект досягається інформацією і емоційним зарядом, який вона в собі несе.

Психотерапію використовують у різних галузях медицини. Кожен лікар, незалежно від фаху, повинен здійснювати позитивний психічний вплив на пацієнта на всіх етапах лікувально – діагностичного процесу.

Психотерапія може застосовуватись як самостійно, так і в комплексі з іншими методами лікування.

Психотерапія може проводитись при безпосередньому контакті лікаря з пацієнтом або опосередковано: за допомогою аудіо- та відеозапису, радіо, телефону, телебачення, комп’ютера, з допомогою друкованого слова, музики, художніх картин тощо.

^ Метою видання практикуму є навчання психотерапії, описання практичних завдань та методичних вказівок по практичному опануванню психотерапевтичних методик, навичок і прийомів, програмованого тестового контролю для закріплення вивченого теоретичного матеріалу та перевірки набутих знань та умінь студентів на додипломному етапі освіти.

^ Практикум з психотерапії спрямований на:

  1. Ознайомлення студентів з принципами та напрямками в сучасній психотерапії.

  2. Опанування основними базовими методиками, техніками та прийомами в психотерапії.

  3. Застосування методів психотерапії в різних галузях практичної медицини.

Практикум розрахований на самостійне засвоєння студентами техніки психотерапевтичних методик і прийомів. Викладач допомагає і контролює виконання практичних завдань.

Даний практикум охоплює основні прикладні теми вітчизняної психотерапії, які повинен освоїти студент на додипломному етапі освіти. В кожній темі перед студентом поставлені конкретні практичні завдання, вказане необхідне устаткування, матеріали та місце проведення заняття; подано короткий зміст заняття з методичними вказівками і тестовий контроль для закріплення вивченого теоретичного матеріалу та перевірки набутих знань та умінь.

Більш глибоке вивчення і засвоєння психоаналітичної, когнітивно-поведінкової і екзистенційно-гуманістичної психо-терапії та інших сучасних напрямків та форм психотерапії передбачається на післядипломному етапі освіти.

Практикум допоможе викладачам медичних вузів організувати практичні заняття, тренінги по засвоєнню основних психотерапевтичних методів і прийомів, стимулювати професійне становлення майбутніх лікарів-психологів, лікарів-психотерапевтів.

Вивчаючи психотерапію, студентам потрібно пройти практику підготовки і самим на певний час стати пацієнтами в рамках різних форм тренінгу. Це допоможе звільнитися від власних психологічних проблем (присутніх у кожної людини), представити собі процес психотерапії “зсередини”, і дійти до принципового розуміння того, що головним інструментом у психотерапії є сама особистість лікаря-психотерапевта, яка відіграє вирішальну роль в одужанні пацієнта.

Матеріал практикуму грунтується як на літературних даних, так і на досвіді лікувальної та наукової роботи автора.

Навчальний посібник стане у пригоді студентам медичних вузів, психотерапевтам-початківцям, медичним психологам.

Автор висловлює щиру вдячність рецензентам - професорам Б.В.Михайлову і О.К. Напрєєнко, чиї критичні зауваження та цінні поради сприяли кращому висвітленню матеріалу.

Автор буде щиро вдячний шановним колегам за зауваження і пропозиції щодо структури та змісту практикуму.


^ ТЕМА: ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ

Завдання:

1. Ознайомитись з організаційними формами надання психотерапевтичної допомоги населенню України.

2. Організація роботи психотерапевтичного кабінету.

3. Роль лікаря-психотерапевта в системі надання медичної допомоги.

4. Ознайомитись з етапами психотерапевтичної допомоги.

5. Навчання в галузі психотерапії.

Устаткування та матеріали: відеотехніка, таблиці, схеми, накази та інструкції з психотерапії, первинна і звітна документація кабінету психотерапії.

Місце проведення заняття: учбові кімнати, кабінет психотерапії диспансеру, психотерапевтичне відділення, психотерапевтичний центр, відділення неврозів та граничних станів.

Зміст заняття та методичні вказівки: студенти знайомляться з організацією психотерапевтичної служби, функціональними обов’язками і роллю лікаря - психотерапевта в системі надання медичної допомоги населенню та навчання в галузі психотерапії.

Психотерапевтична допомога в Україні надається системою психотерапевтичних кабінетів лікувально-профілактичної мережі. Територіальну психотерапевтичну службу очолює обласний психотерапевт управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Психотерапевтична служба тісно пов’язана з психіатричною, сексологічною і медико-психологічною службою області.

В структурі надання психотерапевтичної допомоги основним є психотерапевтичний кабінет, психотерапевтичне відділення, психотерапевтичний центр; до допоміжних психотерапевтичних закладів відносяться кабінети психологічного розвантаження, кабінети соціально - психологічної допомоги, психологічні консультації, “клуби колишніх пацієнтів”.

Психотерапевтична служба регламентується наказом МОЗ України №750 від 31 травня 1985 року “Про подальше удосконалення психотерапевтичної допомоги населенню”.

Наказом затверджено додаток номенклатури лікарських спеціальностей і лікарських посад у закладах охорони здоров’я (включена лікарська спеціальність – “61. психотерапевт” і лікарська посада – “88. лікар – психотерапевт”, положення про психотерапевтичний кабінет, положення про лікаря – психотерапевта, штатні нормативи медичного персоналу психотерапевтичного кабінету, розрахункові норми обслуговування для лікарів – психотерапевтів (2,5 відвідування в годину, при проведенні сеансів групової психотерапії – 8 відвідувань в годину), приблизний список обладнання психотерапевтичного кабінету, положення про позаштатного головного психотерапевта МОЗ, обласного (міського) управління охорони здоров’я, положення про науково – методичний центр по психотерапії.

Наказом визначені основні вимоги, які визначають подальший розвиток психотерапії, „Положення про лікаря-психотерапевта, медичного психолога, про психотера-певтичний кабінет (нормативи їх оснащення і штати)”. Згідно наказу психотерапевтичні підрозділи (кабінети) можуть бути організовані практично в спеціалізованому або багато-профільному лікувально-профілактичному закладі.

Відповідно наказу психотерапевтичні підрозділи (кабінети) можуть бути організовані практично в міських поліклініках, поліклінічних відділеннях центральних районних лікарень, які обслуговують не менше 30 тисяч дорослого населення, поліклінічних відділеннях обласних лікарень, психоневрологічних диспансерах, в яких є не менше 10 посад лікарів, які ведуть амбулаторний прийом.

^ Студенти знайомляться з організацією роботи психотерапевтичного кабінету.

Психотерапевтичний кабінет являється основним структурним підрозділом психотерапевтичної служби і основною формою організації психотерапевтичної допомоги населенню.

Психотерапевтичний кабінет забезпечує спеціалі-зовану лікувально – діагностичну, консультативну і профілак-тичну допомогу.

Організаційно – методичне керівництво психотера-певтичним кабінетом проводить позаштатний головний психотерапевт МОЗ, обласного (міського) управління охорони здоров’я.

В штат психотерапевтичного кабінету входять, по одній посаді, лікар-психотерапевт, медичний психолог, медсестра, санітарка – 0,5 ставки.

На посаду лікаря психотерапевтичного кабінету призначається лікар – психотерапевт, який пройшов спеціа-лізацію з психіатрії і психотерапії

Лікар – психотерапевт, який здійснює загальне керівництво кабінетом, залучає для психотерапевтичного обстеження пацієнтів і проведення психотерапевтичних і соціотерапевтичних заходів медичного психолога.

^ Основні завдання психотерапевтичного кабінету:

  • консультативно – діагностичний відбір хворих для лікування в кабінеті;

  • надання медичної допомоги психотерапевтичними методами, при необхідності – в комбінації з медикаментозними і фізичними методами лікування;

  • проведення медико-психологічного консульту-вання, психологічної діагностики і корекції;

  • надання допомоги особам, які бажають припинити паління, вживати алкогольні напої;

  • широка психогігієнічна і психотерапевтична робота з населенням;

  • методичне керівництво і безпосередня участь в запровадженні принципів медичної деонтології в роботу всього персоналу лікувально – профілактичного закладу.

Психотерапевтичний блок включає: прийомну кімнату, кабінет лікаря – психотерапевта, приміщення для індивідуальної психотерапії і групових занять (гіпнотарій). В прийомній кімнаті знаходиться книга відгуків хворих, які закінчили лікування, посвідчення про кваліфікацію психотерапевта, плакати з популярної психотерапевтичної літератури та інше.

Оформлення приміщень повинно враховувати особливості контингенту хворих, забезпечувати сприятливий психологічний вплив елементів дизайну, створення невимушеної обстановки, затишку і комфорту.

Психотерапевтичний кабінет забезпечується технічними засобами для проведення діагностичних та терапевтичних заходів згідно затвердженого переліку в наказі.

На лікування в психотерапевтичний кабінет хворих направляють лікарі лікувально-профілактичних закладів. Остаточне рішення про наявність показань для лікування в кабінеті приймає лікар – психотерапевт.

В кабінеті ведеться облікова і звітна медична документація у відповідності до діючих положень.

Лікар – психотерапевт підпорядковується керівнику закладу або його заступнику.

Студенти знайомляться з роллю лікаря-психотерапевта в системі надання медичної допомоги.

Лікар-психотерапевт – це спеціаліст з вищою медичною освітою, який пройшов підготовку по психіатрії і психотерапії, має сертифікат спеціаліста. Лікар - психотерапевт комбінує в лікуванні пацієнтів методи психотерапії і психофармакології. Психотерапія сьогодні є окремою самостійною медичною спеціальністю, генетично пов’язаною з психіатрією. Лікар-психотерапевт повинен проводити патогенетично, клінічно та психологічно обґрун-товане лікування широкого кола пацієнтів, що звертаються за психотерапевтичною допомогою. Лікар-психотерапевт пови-нен володіти комплексом психотерапевтичних методів, технік і прийомів, які засвоює на додипломному та післядипломному етапах освіти.

У відповідності до завдань кабінету психотерапії, лікар – психотерапевт забезпечує і несе безпосередню відповідальність за проведення психогігієнічних і психопрофілактичних заходів, виявлення, лікування і дина-мічне спостереження за хворими з граничною психічною патологією; розробку і проведення організаційно-методичних заходів по покращенню якості діагностики і обстеження хворих з граничною психічною патологією; консультації хворих з психічними розладами – по направленню лікарів інших спеціальностей; експертизу тимчасової неправе-здатності; впровадження принципів медичної деонтології в роботу всього персоналу лікувально – профілактичного закладу.

^ Лікар – психотерапевт повинен:

  • своєчасно і якісно вести медичну документацію, встановлені обліково – звітні форми і складати звіти про діяльність кабінету;

  • керувати роботою медичної сестри і психолога кабінету;

  • проводити аналіз результатів лікування хворих в кабінеті з метою оцінки ефективності проведених лікувально – профілактичних заходів;

  • своєчасно направляти хворих з психічними розладами, які потребують лікування і диспансерного нагляду у лікарів – психіатрів;

  • постійно підвищувати свою кваліфікацію і оволодівати сучасними методами та засобами лікування хворих на граничні психічні розлади.

Лікар-психотерапевт проводить необхідні консуль-тативно-діагностичні, лікувальні, психопрофілактичні і психо-гігієнічні заходи серед пацієнтів при наявності в них реакцій дезадаптації, стресових та післястресових розладів, неврозів і психосоматичних розладів. Разом з основним лікуючим лікарем (психіатром, терапевтом) в якості консультанта, лікар – психотерапевт приймає участь в лікуванні і реабілітації хворих з психічними або соматичними захворюваннями в стадії ремісії, а також з іншою патологією, в розвитку якої важливу роль відіграють психосоціальні фактори. Психотерапевтична робота проводиться по індивідуальному плану, який включає консультативно-діагностичний, терапевтичний та реабілітаційний етапи.

Етапи психотерапевтичної допомоги.

Першим етапом психотерапевтичної допомоги хворим з неврозами та іншими хронічними психічними розладами є психотерапевтичний кабінет поліклініки. За даними літератури, у невропатологів поліклінік лікуються 49 - 57%, у терапевтів – 34 - 37% хворих, які потребують психотера-певтичної допомоги.

Другий етап психотерапевтичної допомоги - це стаціонарні та напівстаціонарні психотерапевтичні відділення і з них – спеціалізовані відділення для лікування неврозів.

Третій етап - психотерапевтичні центри, які включають кабінети, що спеціалізуються на проведенні складних видів психотерапії (амбулаторної, групової, системної та ін.), а також денні та стаціонарні психотерапевтичні відділення.

Навчання в області психотерапії.

З розвитком організаційних основ психотера-певтичної допомоги все більшу актуальність набуває розробка основних принципів і методів підготовки та підвищення кваліфікації в галузі психотерапії.

В період додипломної підготовки студенти молодших курсів проходять навчання із загальної, соціальної та медичної психології з елементами психотерапії і психіатрії, що формує базу для подальшої підготовки із психотерапії. Студенти старших курсів (5 курс) на циклі “основи психотерапії” отримують її основні напрямки, засвоюють комунікативну сторону лікувального процесу, знайомляться з принципами надання психотерапевтичної допомоги.

На післядипломному етапі психотерапевтичної освіти проводиться первинна спеціалізація із спеціальності “психіатрія”, “психотерапія” (інтернатура), тематичне удосконалення, профільна спеціалізація лікарів. Вищою формою підготовки висококваліфікованих спеціалістів є клінічна ординатура і аспірантура.

В Україні створені професійні об’єднання: Національна ліга психотерапевтів, Українська спілка психотерапевтів, які координують зусилля професійної психотерапевтичної спільноти із підготовки, підтримки і захисту інтересів спеціалістів, покращення якості організації психотерапії в регіонах.


^ Тестовий контроль:

1. Основними формами організації психотера-певтичної допомоги є:

  1. психотерапевтичний кабінет територіальної поліклініки, психотерапевтичний кабінет медико-санітарної частини;

  2. психотерапевтичний кабінет, психотерапевтичне відділення, психотерапевтичний центр;

  3. психотерапевтичний кабінет, відділення гранич-них станів, реабілітаційний центр;



  1. Лікар-психотерапевт повинен володіти:

1) симптомоорієнтованими методами психотерапії, особистісно - орієнтованими методами;

  1. симптомноорієнтованими, особистісноорієнтова-ними, соціоорієнтованими методами психотерапії;

3) якісно одним із методів психотерапії, щоб мати можливість надавати допомогу пацієнтам;

4) гіпнотерапією, гештальт – терапією, когнітивно-поведінковою терапією, сімейною психотерапією.


^ МЕТОДИ ПСИХОТЕРАПІЇ.


Загальноприйнятої класифікації методів психотерапії на даний час не існує. Потрібно відрізняти методи і прийоми техніки психотерапії. Під методом розуміють загальний принцип лікування, що витікає із поняття сутності (патогенезу) захворювання. Спосіб застосування того чи іншого методу психотерапії називається формою психотерапевтичного лікування (індивідуальна, групова, сімейна та ін.)

Комплекс різних методів психотерапії, об’єднаних загальними принциповими підходами до лікування, утворює систему, або напрямок психотерапії. Прийнято говорити про окремі напрямки психотерапії, в їх рамках виділяти окремі методи, а з кожного методу – різні методики і прийоми.

На даний час у світі найбільшого поширення набули чотири психотерапевтичні напрямки:

  1. 1) нейродинамічний І.П. Павлова;

2) психоаналітичний З. Фрейда;

  1. 3) поведінково - когнітивний;

4) екзистенційно – гуманістичний.

У вітчизняній психотерапії в останні роки переважають такі основні напрямки: сугестивний, реконстру-ктивний (особистісно-орієнтовний) і умовно – рефлекторний.

В Україні серед методів психотерапії найбільш поширені такі методи: 1) сугестивна психотерапія (навіювання наяву, в природному сні, гіпнозі, непряме або приховане навіювання); методики самонавіювання (аутогенне тренування, метод Кує, метод Джекобсона); 2) раціональна психотерапія; 3) групова психотерапія; 4) когнітивно - поведінкова психо-терапія; 5) сімейна психотерапія. Все частіше застосовують психоаналіз, трансактний аналіз, гештальттерапію, нейролінг-вістичне програмування та ін.

Психотерапію систематизують за характером впливу на пацієнта (пряма, непряма); за етіологічним принципом (каузальна, симптоматична); за метою впливу (седативна, активуюча, амнезуюча); за участю в ній хворого (мобілізуючо-вольова, пасивна); за видом впливу лікаря (авторитарно-директивна, роз’яснююча, навчаюча, тренуюча); за направленістю відносно патогенних установок (синергічна переживанням, антагоністична, дискусійна); за тактикою лікаря (вибіркова, комбінована або комплексна); за кількістю осіб, з якими працює лікар (індивідуальна, колективна, групова); і т. д.


^ ТЕМА І. РАЦІОНАЛЬНА ПСИХОТЕРАПІЯ.

Завдання:

  1. Ознайомитись з сутністю раціональної терапії.

  2. Визначити етапність проведення раціональної психотерапії.

  3. Ознайомитись із формами проведення раціональної психотерапії.

Устаткування та матеріали: м’які крісла, відео-техніка, відеофільми методик, стенограми методик, таблиці, схеми.

Місце проведення заняття: учбові кімнати, гіпно-тарій, кабінет психотерапії, палати хворих.

Зміст заняття та методичні вказівки.

Раціональна психотерапія (раціональний – розумно обгрунтований) запропонована в 1912р. швейцарським невропатологом П. Дюбуа. Суть методу полягає в зверненні до свідомості хворого, його розуму шляхом логічного переконання. Методика раціональної психотерапії не може бути стандартною. Інструментом цього методу є логічні переконання, роз’яснення з використанням доказів зрозумілої хворому аргументації. Використовуючи отриману в процесі обстеження хворого інформацію, професійні знання і закони логічного мислення, лікар аналізує помилки в логіці хворого, простежує зв’язок між хибним розумінням причин хвороби та її перебігом; пояснює механізми розвитку проявів захворювання, обгрунтовує потребу в спеціальних методах лікування, намічає план його проведення та визначає ефективність. Важливо застосовувати принципи партнерства, коли лікар і пацієнт у процесі співрозмови разом оцінюють хворобу, лікування, перспективу. Це сприяє залученню хворого на бік лікаря. Під час такої співпраці можна відкорегувати помилкові, необгрунтовані думки хворого, для того, щоб він свідомо, активно засвоїв правила логічного мислення у вигляді особистих переконань.

Основна мішень впливу при раціональній терапії є викривлена “внутрішня картина хвороби”, яка створює додаткове джерело емоційних переживань у хворого. Зняття невпевненості, корекція протиріч, непослідовності в уяві хворого, перш за все того, що відноситься до його хвороби – є основними ланцюгами лікувального впливу при раціональній психотерапії.

Техніка. Основні форми та етапи раціональної психотерапії:

  1. пояснення та роз’яснення, включаючи трактування сутності захворювання, причин його виникнення із врахуванням його можливих психосоматичних зв’язків, які до цього, як правило, не брались до уваги хворим і не включались у “внутрішню картину хвороби”. В результаті реалізації цього етапу досягається більш ясна, певна картина хвороби, що знімає додаткові джерела тривоги і відкриває можливості самому хворому контролювати свій хворобливий стан;

  2. переконання – корекція не тільки когнітивного, але й емоційного компоненту відношення до хвороби;

  3. переорієнтація – досягнення більш стабільних змін в установках хворого, перш за все в його відношенні до хвороби, яке пов’язане зі змінами в системі цінностей, і виводить його за межі хвороби;

  4. психологіка – переорієнтація більш широкого плану, що дає позитивні перспективи для пацієнта.

Раціональна психотерапія проводиться у формі як індивідуальної, так і групової психотерапії. В цьому випадку великий вплив має не стільки сам психотерапевт, як уміло направлений ним груповий процес.

Раціональна психотерапія не втратила свого практичного значення і в даний час; в якості одного з елементів вона входить практично в усі види психотерапії. Без раціональної психотерапії важко проводити будь-який вид психотерапії.

На практичному занятті звертається увага студентів на те, що раціональна психотерапія є базовою методикою, з якої починається будь-який метод психотерапевтичного лікування.

Основною перевагою раціональної психотерапії є те, що хворий сам активно приймає участь в процесі лікування, а недоліком методу є те, що лікувальний ефект наступає відносно повільно (наприклад, повільніше ніж навіювання в гіпнозі).

Раціональна психотерапія показана при неврозі нав’язливих станах, психопатіях, сексуальних неврозах, алкоголізмі, наркоманії, девіантних формах поведінки серед підлітків, іпохондричних станах, психосоматичних захворю-ваннях.

Тестовий контроль:

1.Автор раціональної психотерапії:

  1. 1) Бехтєрєв;

2) Фрейд;

  1. 3) Форель;

  2. 4) Дюбуа;

  3. 5) Мясищев.

2. Основою раціональної психотерапії є:

  1. 1) роз’яснення;

  2. 2) навіювання;

  3. 3) логічна аргументація;

  4. 4) корекція особистості;

  5. 5) деонтологічні принципи.

ІІ. СУГЕСТИВНА ПСИХОТЕРАПІЯ.

Навіювання (від лат. suggestio) визначається як подача інформації, яка сприймається без критичної оцінки, що впливає на перебіг нервово-психічних і соматичних процесів. Шляхом навіювання можна викликати різні відчуття, уявлення, емоційно-вольові стани, а також впливати на сомато - вегетативні функції організму.

Навіювання поділяються на вербальні та невербальні. Основним засобом вербального навіювання є слово, мова сугестора (людини, яка навіює). Додатковими формами навіювання можуть бути різні жести, міміка, певна поведінка, установки які впливають на підсвідомому рівні.

Виділяють гетеросугестію – навіювання яке прово-диться другою особою, і аутосугестію – самонавіювання. Навіювання, яке викликане яким - небудь процесом, вчинком, дією, називають реальним, викликане за допомогою слів – вербальним.

1. Методи навіювання.

Навіювання з лікувальною метою може проводитись в стані неспання (наяву), в гіпнотичному стані, а також в стані неглибокого природного і наркотичного сну. Навіювання буває контактним або дистанційним.

Навіювання, яке реалізується безпосередньо через слово лікаря, визначають як пряме. При непрямому, прихованому навіюванні, лікар використовує додатковий (проміжний) подразник, з дією якого хворий, як правило, і пов’язує отриманий лікувальний ефект.


1   2   3   4   5   6

Схожі:

Р.І. Рудницький практикум з психотерапії icon“Затверджено”
Аря загальної практики. Показання та протипоказання до проведення гіпносугестії, індивідуальної та групової раціональної психотерапії,...
Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconТематичний план практичних занять з психотерапії та психокорекції в клінічній практиці
Види психокорекції. Етико-деонтологічні аспекти психотерапії. Особистість лікаря-психотерапевта, його якості. Психокорекційні програми....
Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconБілетна програма з психотерапії та психокорекції у клінічній практиці
Предмет та завдання психотерапії. Сучасний стан психотерапевтичної служби в Україні та перспективи подальшого розвитку
Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconВсесвітня Асоціація Позитивної психотерапії (wapp)
...
Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconДокументи
1. /Крим_нальний процес Украхни - практикум/Загальна частина/1-понят, суть завд.doc
Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconДокументи
1. /Крим_нальний процес Украхни - практикум/Загальна частина/1-понят, суть завд.doc
Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconДокументи
1. /ЭЭ Практикум РИО Одна книга/000_ Вступ.doc
2. /ЭЭ...

Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconДокументи
1. /ЭЭ Практикум РИО Одна книга/000_ Вступ.doc
2. /ЭЭ...

Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconТематичний план самостійної роботи з психотерапії та психокорекції

Р.І. Рудницький практикум з психотерапії iconПрактикум з дисципліни "Валеологія" для навчання за кредитно-модульною системою
Ключове слово для тематичного покажчика. Комп’ютеризований практикум з валеології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи