Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» icon

Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція»




Скачати 201.49 Kb.
НазваЛекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція»
Дата01.07.2012
Розмір201.49 Kb.
ТипЛекція
1. /???????????????? ??????????/???? ??????????? ?????-???????????????? ??????????.doc
2. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 7-??? ????.doc
3. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 1-??? ????.doc
4. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 10-??? ????.doc
5. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 11-??? ????.doc
6. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 2-??? ????.doc
7. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 3-??? ????.doc
8. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 4-??? ????.doc
9. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 5-??? ????.doc
10. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 6-??? ????.doc
11. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 8-??? ????.doc
12. /???????????????? ??????????/?????? ? ?????????? ???????????????? ???????????/?????? 9-??? ????.doc
13. /???????????????? ??????????/??????? ?? ?????? ? ????????????????? ??????????.doc
14. /???????????????? ??????????/????????? ?? ????????????????? ??????????.doc
15. /???????????????? ??????????/?????????? ? ????????????????? ??????????.docx
Теми контрольних робіт з дисципліни “Експериментальна психологія” для студентів 2 курсу денного І заочного відділення
Лекція 7 Неекспериментальні плани Ціль
Лекція 1 Тема: Методологія наукового дослідження, його принципи й структура
Лекція 10 Тестування й теорія вимірів Ціль
Лекція 11 Результати психологічного дослідження, їхня інтерпретація й узагальнення Ціль
Лекція 2 Методи психологічного дослідження І їхня класифікація Ціль
Тема лекції: психологія психологічного експерименту
Лекція 4 Організація й проведення експериментального дослідження Ціль
Лекція 5 Експериментальні змінні І їхній контроль Ціль
Лекція 6 Основні експериментальні плани Ціль
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція»
Лекція 9 Теорія психологічних вимірів Ціль
Питання до іспиту
Міністерство освіти І науки україни східноукраїнський національний університет
Б. Г. О проблемах современного человекознания. М.: Наука, 1977. 380с. Анастази А. Психологическое тестирование. В 2-х ч. М.: Педагогика, 1982. 613с. Белановский С. А. Методика и техника фокусированного интервью

Лекція 8

Кореляційне дослідження


Ціль: розглянути поняття «кореляція», охарактеризувати достоїнства й обмеження кореляційного методу, навчитися вирішувати задачі по обчисленню коефіцієнтів кореляції, розглянути основні типи кореляційного дослідження. Охарактеризувати особливості психогенетического й крос-культурного досліджень.


План:

  1. Поняття кореляції.

  2. Коефіцієнти кореляції.

  3. Основні типи кореляційного дослідження.

  4. Психогенетичне дослідження як різновид квазіекспериментів.

  5. Крос-культурний експеримент.



1. Слово «кореляція» походить від латинського «співвідношення», «зв'язок». Кореляційний аналіз застосовують для перевірки гіпотези про статистичну залежність значень двох або декількох змінних у тому випадку, якщо дослідник може їх реєструвати (вимірювати), але не контролювати (змінювати). При цьому змінними можуть бути дані тестувань, спостережень, експериментів, соціально-демографічні характеристики, фізіологічні параметри, особливості поводження й т.д. Наприклад, кореляційне дослідження дозволяє дати кількісну взаємозв'язку таких ознак, як: успішність навчання у вузі й ступінь професійних досягнень по його закінченні, рівень домагань і стрес, риси особистості й професійна орієнтація, тривожність і внутрігруповий статус, соціальна адаптованість і агресивність при конфлікті й т.ін.

Кореляція може застосуються для визначення валідності й надійності тестів, а також у пілотажі при перевірці придатності експериментальних гіпотез.

Наявність кореляції нічого не говорить про причинно-наслідковий зв'язок між змінними, але дозволяє висунути таку гіпотезу.

Якщо зміна один змінної супроводжується зміною іншої, то говорять про кореляцію цих змінних.

До основних достоїнств кореляційного методу відносять:

1. Можливість вивчення широкого кола змінних, експериментальна перевірка яких утруднена або неможлива. Наприклад, по етичних міркуваннях не можна провести експериментальне дослідження самогубств, наркоманії, впливу авторитарних сект і ін.

2. Можливість оперувати інформацією, отриманої в умовах, наближених до реальних. Адже, як відомо, багато феноменів змінюють свою специфіку під час строгих лабораторних умов.

3. Можливість одержання за короткий час цінних узагальнень даних про більші кількості досліджуваних осіб. Узагальнення – це виявлення для групи об'єктів (явищ) найбільш істотних рис, що визначають їх найважливіші якісні характеристики.

Однак застосування кореляційного аналізу зв'язано й з деякими обмеженнями:

1. Можливість кореляції й при відсутності причинно-наслідкового зв'язку між змінними. Це можливо через дію випадкових причин, при неоднорідності вибірки й т.д. Наприклад, якщо відібрати в одну групу чоловіків, що працюють у вищій школі й жінок, скажемо, зі сфери обслуговування, і протестувати тих і інших на знання наукової методології, то ми одержимо виражену залежність якості інформованості від статі. Розуміє такої кореляції довіряти не можна.

2. Можливість зміни двох змінних під впливом якоїсь третьої або декількох змінних. Так, неуважність до впливу реальних, але не врахованих дослідником факторів дозволило висунути обґрунтування того, що інтелект - наслідуване утворення (психогенетичний підхід), або навпроти, що він обумовлений лише впливом соціальних складових розвитку (соціогенетичний підхід).


2. Зв'язки між змінними, або кореляцію виявляють через обчислення коефіцієнтів кореляції (R). Уважається, що більшість психічних явищ підлегле саме лінійним функціональним зв'язкам.

Види кореляції:

  1. По тісноті:

  • повна, зроблена: R = 1. Констатується обов'язковий взаємозв'язок між змінними. Тут можна говорити про функціональну залежність. Наприклад, зв'язок між вагою й обсягом і т.д.

  • відсутність зв'язку: R = 0. Наприклад, між швидкістю реакції й цвітом очей, довжиною ступні й обсягом пам'яті.

  • часткова: 01; (менше 0,2) - дуже слабкий зв'язок, важко про неї говорити всерйоз; (0,2 - 0,4) - кореляція є, але невисока; (0,4 - 0,6) - явна виражена кореляція; (0,6 - 0,8) - висока кореляція; більше 0,8 - дуже висока.

2. По спрямованості:

  • позитивна (пряма). Коефіцієнт кореляції зі знаком «плюс» означає пряму залежність: збільшення значення один змінної тягне збільшення іншої. Наприклад, зв'язок між числом повторень і запам'ятовуванням позитивна.

  • негативна (зворотна). Коефіцієнт кореляції зі знаком «мінус» означає зворотну залежність: збільшення значення один змінної тягне зменшення іншої. Наприклад, збільшення обсягу інформації погіршує е запам'ятовування.

Формули коефіцієнтів кореляції

  1. При порівнянні порядкових даних застосовується коефіцієнт рангової кореляції по Ч.Спірмену.

  2. Коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона.


Задача: допустим, с помощью двух опросников (Х и У), требующих альтернативных ответов «да» или «нет», были получены первичные результаты – ответы 10 испытуемых. Результат представлены в виде суммы баллов за ответы «да» для каждого испытуемого отдельно и для опросника Х и для опросника У. Требуется определить, измеряют ли опросники Х и У похожие личностные качества или не измеряют.

Номер испытуемого

Х

У

Rx

Ry

d (Rx-Ry)

d2

1

51

62

9

7

2

4

2

70

78

5

2

3

9

3

77

69

3,5

5

-1,5

2,25

4

49

53

10

9

1

1

5

86

90

1

1

0

0

6

77

69

3,5

5

-1,5

2,25

7

53

69

8

5

3

9

8

62

54

7

8

-1

1

9

64

50

6

10

-4

16

10

80

75

2

3

-1

1

?
















45,5

Подставляем значения в формулу:


Вывод: положительное значение коэффициента корреляции и его приближенность к единице, позволяет утверждать, что оба опросника Х и У дают возможность выявлять похожие, но не идентичные личностные качества.


Вычисление коэффициента корреляции Пирсона. Формула:


Где х – отклонение величины Х (первичного результата) от средней арифметической Мх; у – отклонение величины У (первичного результата от средней арифметической Му).

Задача: пусть переменная Х – результат измерения в сантиметрах величины коленного рефлекса при инструкции расслабить мышцы, У – при инструкции напрячь мышцы. Проверяется гипотеза о том, что величины коленного рефлекса не связаны между собой.

Номер пары измерений

Х

У

х

(Х-Мх)

у

(У-Му)

х2

у2

х.у

1

10

7

2,5

-1

6,25

1

-2,5

2

8

9

0,5

1

0,25

1

0,5

3

6

11

-1,5

3

2,25

9

-4,5

4

6

3

-1,5

-5

2,25

25

7,5

5

13

11

5,5

3

30,25

9

16,5

6

5

7

-2,5

-1

6,25

1

2,5

7

12

14

4,5

6

20,25

36

27

8

10

11

2,5

3

6,25

9

7,5

9

3

6

-4,5

-2

20,25

4

9

10

2

1

-5,5

-7

30,25

49

38,5




Мх=7,5

Му=8







?=124,5

?=144

?=102

Подставляем все значения в формулу:


Вывод: т.к. коэффициент корреляции 0,76, то обе величины коленного рефлекса взаимосвязаны, несмотря на различные условия их измерения.


3. Типи кореляційного дослідження

1. Порівняння двох груп – застосовується для усунення подібності або розходження двох природних або рандомізованих груп по виразності тієї або іншої психологічної властивості або стану.

2. Одномірне дослідження однієї групи в різних умовах. Ми не управляємо рівнем незалежної змінної, а лише констатуємо зміну поводження індивіда в нових умовах. Головні артефакти - кумуляція ефектів послідовності й тестування. Випробувані відбираються випадково або являють собою природну групу. Обробка даних: оцінка подібності між результатами тестування в умовах А і В.

3. Кореляційне дослідження попарно еквівалентних груп – використовується при дослідженні близнюків методом внутріпарних кореляцій. Дізіготні й монозіготні близнюки розбиваються на дві групи: у кожній один близнюк з пари, у якої вимірюють параметри, що цікавлять.

4. Багатомірне кореляційне дослідження – застосовується для перевірки гіпотези про статистичний зв'язок декількох змінних, що характеризують поводження. Відбирається група, що являє собою або генеральну сукупність, або популяцію, що цікавить. Основні артефакти, що виникають у ході застосування цього методу:

- ефект послідовності - попереднє виконання одного тесту може вплинути на результати виконання іншого;

- ефект фонових впливів - приводить до неконтрольованої динаміки стану випробуваного в ході дослідження;

- ефект научіння - при виконанні серії різних тестів в учасника експерименту може підвищуватися компетентність у тестуванні;

- взаємодія процедури тестування й складу групи проявляється при дослідженні неоднорідної групи: інтроверти гірше здають іспити, чим екстраверти.

5. Структурне кореляційне дослідження. Тут дослідник виявляє не відсутність або наявність значимих кореляцій, а розходження в рівні значимих кореляційних залежностей між тими самими показниками, обмірюваними в представників різних груп. Наприклад, необхідно перевірити гіпотезу про те, чи впливає стать батька й стать дитини на подібність або розходження їхніх особистісних рис, наприклад, нейротизму по Г.Айзенку. Обчислюють коефіцієнт кореляції рівнів тривожності батьків і дітей. Виділяють чотири основних коефіцієнти кореляції: 1) мати-дочка; 2) мати-син; 3) батько - дочка; 4) батько - син.

6. Лонгитюдне кореляційне дослідження – впливаючою змінної є час. Воно є аналогом плану тестування однієї групи в різних умовах. Результатом тимчасового дослідження є побудова тимчасового тренда вимірюваних змінних. Це дослідження будується за планом тимчасових серій з тестуванням групи через задані проміжки часу. У лонгитюдному дослідженні потрібно враховувати ефект вибування: не всіх випробуваних, що спочатку приймали участь в експерименті вдається обстежити через якийсь час. Лонгитюдне дослідження відрізняється від простого лонгитюда тим, що нас цікавлять не зміни центральної тенденції або розкиду який-небудь змінної, а зміна зв'язку між змінними.


4. Психогенетичні експерименти – дослідження в психогенетиці, що перевіряють гіпотези про роль факторів середовища й спадковості в індивідуальні психологічні розходження.

Психогенетика вивчає причини як відмінностей неродичів (міжіндивідуальна варіативність), так і подібність родичів (родинні кореляції). При цьому передбачається, що причини подібності родичів ідентичні причинам відмінності тих, хто не складається в спорідненні.

Іншими словами, родичі схожі один на одного, оскільки існують закономірні причини цього: біологічна будова, образ і особливості життя.

У неродичів же причин бути схожими один на одного немає: члени будь-якого суспільства досить істотно розрізняються по біологічній будові й способу життя, що й спричиняється наявні відмінності людей друг від друга.

Батьком психогенетики вважається англієць сер Френсіс Гальтон, далекий родич Ч.Дарвіна. Гальтон був першим, хто назвав те, що раніше вважалося природними силами спадковістю, а те, на що посилалися як на соціальні, культурні й суспільні сили, - середовищем.

Прагнучи виміряти ступінь подібності родичів, Гальтон придумав коефіцієнт кореляції, що став одним з наріжних каменів сучасної статистики.

Мінливість людей обумовлена взаємодією спадковості й середовища. Спадкуванням називається передача інформації від одного покоління індивідів до іншого. Сума всіх генів організму називається генотипом. Фенотип – сформовані протягом життя зовнішні прояви індивіда (особливості конституції, поводження й т.д.), які формуються в результаті впливу генотипу й середовища.

Поняття середовища в психогенетиці ширше, ніж у психології. У психології під цим терміном розуміється система соціоекономічних, культуральних і соціально-психологічних умов розвитку особистості. У психогенетиці поняття «середовище» включає будь-які зовнішні впливи (від фізичних і біологічних до соціокультурних).

Важлива відмінність психогенетики від багатьох розділів психології складається в її інтересі до індивідуального, а не груповим розходженням. Предметом психогенетики є походження індивідуальних психологічних особливостей людини. Коли психогенетик говорить про наслідувану ознаку, то має на увазі, що індивідуальні психологічні особливості передаються від батьків до їхніх дітей. Іншими словами, у батьків є підстави припускати, що їхні діти будуть у якімсь ступені схожі на них по досліджуваній ознаці.

Розглянемо систему психогенетичних методів, вона містить у собі:

    1. генеалогічний метод (аналіз родоводів);

    2. близнюковий метод;

    3. сімейний метод (метод внутрісімейних кореляцій);

    4. метод прийомних дітей.

Генеалогічний метод запропонований Ф.Гальтоном в 1869 р. Найбільше часто він використовується в медичній генетиці для виявлення впливу спадковості при захворюваннях, але спочатку використовувався Ф.Гальтоном для вивчення спадковості таланта. Генеалогічний метод зручно застосовувати, якщо досліджуються дискретні, якісні ознаки (наприклад, аномалії колірного зору). Гальтон уважав видатний талант якісною, дискретною ознакою. Первісна генетична ідея Гальтона була простою: чим ближче споріднення, тим більше схожі один на одного будуть люди по певному генетично детермінованому ознаці (батько - дитина, брати й сестри). Родичі першого споріднення мають 50% загальних генів. Зі зменшенням ступеня споріднення подібності зменшуються.

Сімейніі дослідження – є більше розвинутою формою психогенетичних методик. У цьому дослідженні рівняються родичі, що належать до декількох поколінь і до одного покоління. Сімейне дослідження ставиться до одному з видів кореляційних досліджень. Добір вибірки здійснюється шляхом рандомізації. Елементом вибірки є родина, що складається із представників декількох поколінь. Сімейні дослідження можна застосовувати для вивчення не тільки якісних дискретних, але й безперервних кількісних ознак, що мають полігенетичне спадкування.

У ході дослідження вимірюваної залежної змінної вважається психологічна ознака, а незалежної - частка генетичної подібності між родичами. Рідні брати й сестри мають половину загальних генів, діти від різних шлюбів - чверть (а також двоюрідні брати й сестри й т.д.).

Рівняються також батьки з дітьми, бабусі й дідусі з онуками, тітки й дядьки із племінниками.

Існує ряд труднощів при інтерпретації даних психогенетичних сімейних досліджень, особливо при порівнянні батьків і дітей:

  1. вплив генотипу на психічні ознаки, зчеплені з віком;

  2. методики, розраховані на діагностику осіб різного віку, можуть бути малосопоставіми.

Метод прийомних дітей є самим валідним методом психогенетики. Це єдиний спосіб роздільного контролю впливу генетичних і середовищних факторів.

Деякі батьки відмовляються від своїх дітей, яких усиновляють інші люди. Процедура всиновлення в розвинених країнах піддається юридичному й медичному контролю. Тому відомі як характеристики генетичних батьків і умови їхнього спільного проживання, так і особливості життя прийомних батьків.

Діти генетично схожі з першими родителями на 50%, але не живуть у загальному середовищі, із приймальнями родителями вони не мають загальних генів, але живуть у загальному середовищі. Якщо діти були всиновлені відразу після народження або в перші місяці життя, то середовищними впливами, отриманими в першій родині, можна зневажити. Отже, більше високі кореляції психологічних властивостей генетичних батьків і дітей будуть говорити про генотиповий вплив, а більші кореляції прийомних батьків і дітей - про середовищний вплив на індивідуальні розходження по спостережуваних ознаках.

Як контроль використовують батьків і дітей, що живуть спільно. Найбільш продуктивним варіантом виділення середовищного складового впливу є дослідження прийомних дітей, що мають різних батьків, але потрапили в одну родину.

Виявлено цікавий феномен: у гарному середовищі, що створюють дітей, що прийняли, батьки, IQ приймалень дітей зрушать убік високих значень, якщо біологічні батьки мали високий інтелект, і убік низьких значень, якщо біологічні батьки мели знижений інтелект.

Метод близнюків. Близнюковий метод був запропонований Ф.Гальтоном в 1924 році. У психогенетиці цей метод дуже популярний. Близнюки являють собою ідеальний об'єкт для психогенетичних досліджень.

Розрізняють монозіготних і дізіготних близнюків. Дізіготні близнюки, або двойняшки, народжуються, якщо в період овуляції в матері дозріли й були одночасно запліднені дві або більше яйцеклітини. Якщо жінка в цей період мала контакт із декількома чоловіками, діти можуть бути від різних батьків. У генетичному відношенні дізіготні близнюки нічим не відрізняються від рідних братів і сестер.

Монозіготні походять із однієї й тої ж зиготи (заплідненої яйцеклітини), що розділилася на два самостійних організми. Вони володіють 100% однаковим набором генів.

Подібність між парами близнюків визначається генотипом і загальним середовищем. Загальне середовище однакове для монозіготних і дізіготних близнюків, а генотипи різні: генотип МЗ близнюків подібні на 100%, а ДЗ - на 50%. Порівнюючи внутріпарні кореляції МЗ і ДЗ близнюків, можна виділити частки впливу середовища генотипу й середовища на розвиток тої або іншої ознаки.


5. Крос-Культурний експеримент

Крос-Культурний експеримент - це квазіекспериментальне дослідження, що перевіряє гіпотези про вплив факторів культури на психологічні показники.

Крос-Культурні дослідження (ККД) спрямовані на вивчення психіки й поводження людини з погляду їхньої обумовленості соціальними й культурними факторами. Загальною характеристикою ККД виступає їхня порівняльна природа. У якості культурних груп, що піддаються порівнянню, можуть виступати різні нації, але рівняються також і різні етнічні групи, що живуть у межах однієї країни (наприклад, білі, негри й іспанці в США).

Крос-Культурна психологія бере початок у працях В.Вундта й французьких соціологів початку ХХ століття: Г.Лебона, Г.Тардта й ін.

В 1920-х роках В.Вундт видав грандіозну працю «Психологія народів». Головним проявом народного духу він уважав язикову діяльність.

Культура (у ККИ) – це характерний спосіб життя, поділюваний групою людей, це певний набір цінностей, установок, вірувань, норм і моделей поводження.

Умовно можна виділити 2 основних плани, використовуваних у ККД:

  1. порівняння двох або більше природних або відібраних методом рандомізації груп із двох популяцій;

  2. сполучення плану порівняння двох і більше груп з лонгитюдом, при якому зіставляються не тільки розходження в особливостях поводження цих груп, але вивчається процес зміни цих особливостей під впливом часу або часу й додаткових зовнішніх змінних.

У сучасної ККпсихології панує емпіричний метод. Предметом ККД є особливості психіки людей з погляду їхньої детермінації соціокультурними факторами, специфічними для кожної з порівнюваних етнокультурних спільнот.

Ф.Ван де Вайвер і К.Леун пропонують виділяти типи ККД по двох підставах. Перше стосується того, чи проводиться це дослідження з метою перевірки положень сформульованих у теорії, тобто чи спрямовано воно на перевірку заздалегідь сформульованих гіпотез (конфірматорне дослідження), або це пошукове (експлораторне) дослідження. Друга підстава для типології ККД стосується включення контекстних змінних для пояснення спостережуваних культурних подібностей і розходжень. По своїй природі контекстні змінні можуть бути демографічними (вік, освіта, родиний стан) і психологічними (особистісні риси, цінності, установки, подання, когнітивні стилі).

Типи ККД:

  1. Узагальнюючі дослідження – спрямовані на перевірку можливості переносу або узагальнення результатів, отриманих на одній культурній групі, звичайно західної, на інші культурні групи. Дослідника цікавить: чи працюють закономірності, установлені в одній культурі, у який-небудь іншій. Приклад такого дослідження - дослідження Г.Айзенка, що підтверджують універсальність його трикомпонентної структури особистості (нейротизм, екстраверсія, інтроверсія й психотизм).

  2. Дослідження, що базуються на теорії – у дослідженні перевіряються певні, заздалегідь сформульовані гіпотези. У них така специфіка культури, як своєрідність виховання дітей, різні культурні особливості й звичаї, характеристики середовища входять у зміст теорії, на якій ґрунтується експеримент. У ККД даного типу конкретно вивчається залежність різних психологічних особливостей від культурних обумовлених факторів, що, на думку багатьох дослідників, і становить основну мету КК психології.

  3. Дослідження психологічних розходжень – ціль дослідження складається в знаходженні крос-культурних розходжень, однак при цьому дослідник не має у своєму розпорядженні теорію, на підставі якої можна було б пророчити їхню природу. В експериментах цього типу методика дослідженні повторюється у двох різних культурах, і дослідник дивиться, є чи які-небудь розходження в середніх, стандартних відхиленнях, показниках надійності й факторній структурі тесту. Прикладом експериментів, спрямованого на виявлення психологічних розходжень, не пов'язаних з перевіркою теоретичних гіпотез, служить дослідження Корнилової і Григоренко. Американським і російським студентам був запропонований короткий варіант популярного в американській психології запитальника А.Едвардса «Список особистісних переваг». Розходження були виявлені по чотирьох з восьми мотиваційних тенденцій, що досліджувалися. Так, американські випробувані виявилися більше схильними підтримувати порядок і бути акуратними в справах, а також продемонстрували більше високі показники по агресії. У російських студентів були значимі вище показники по почуттю провини й потреби в автономії.

  4. Дослідження зовнішньої валідності – спрямовані на вивчення змісту й причин крос-культурних розходжень із використанням контекстних змінних. Прикладом такого дослідження служить великомасштабне дослідження Е.Динер, у якому вивчався зв'язок між загальною задоволеністю життя й наступними 4 змінними: самооцінкою, задоволеністю родиною, взаєминами із друзями й своїм фінансовим станом - у студентів з 31 країни. Іншим прикладом такого типу служить експеримент Дж.Вільямс і Д.Бест - вони вивчали вплив демографічних змінних (дохід на душу населення, освітній рівень, релігійна орієнтація) на розходження в поло-рольових стереотипах у представників 14 країн .

Головна проблема ККД - конструювання або вибір методики для реєстрації параметрів поводження, валідних по описі до досліджуваних психічних особливостей.

Існує два підходи до створення таких методик: дивергентний і конвергентний.

Конвергентний підхід полягає в тому, що дослідження проводять представники всіх культурних груп, які є об'єктом дослідження.

Дивергентний підхід складається в обліку подань про природу явища, що зложилися в дослідників, що належать до різних культур, при складанні однієї методики.

Ідеалом для більшості західних дослідників є створення універсальних або вільних від культур методик.

ККД здобувають все більший розмах і популярність. Інтерес цей підігрівається невирішеними політичними, соціальними й економічними проблемами, спалахами міжнаціональних конфліктів і побутового націоналізму.


Література



  1. Гласс Дж., Стенли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. М.: Прогресс, 1976. – 495 с.

  2. Вундт В. Проблема психологии народов. Преступная толпа. М.: КСП+, 1998. – 376 с.

  3. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. М.: Прогресс, 1980. – 391 с.

  4. Лебедева Н. М. Введение в этническую и кросскультурную психологию. М.: Academia, 1998. – 212 с.

  5. Лебон Г. Психология толпы. М.: КСП+, 1998. – 246 с.

  6. Малых С. Б., Егорова М. С., Мешкова Т. А. Основы психогенетики. М.: Эпидавр, 1998. – 341 с.

  7. Практикум по экспериментальной и прикладной психологии. Учебное пособие / Под ред. А. А. Крылова. Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. – 272 с.

  8. Равич-Щербо И. В., Марютина Т. М., Григоренко Е. А. Психогенетика. М: Аспект-пресс, 1999. – 267 с.

  9. Суходольский Г. В. Основы математической статистики для психологов. Л.: Изд-во ЛГУ, 1972. – 429 с.

  10. Тард Г. Мнение и толпа. Психология толпы. М.: КСП+, 1998. – 231 с.

  11. Фулье А. Психология французского народа. Революционный невроз. М.: КСП+, 1998. – 302 с.

  12. Эспериментальная психология. Вып. 1-2 / Под ред. П. Фресса, Ж. Пиаже. Общ. ред А. Н. Леонтьева. М.: Прогресс, 1966. – 429 с.







Схожі:

Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЛекційні модулі: Лекція Декоративно – прикладне мистецтво, як вид образотворчого мистецтва. Ціль та завдання курсу дпм
Лекція Декоративно – прикладне мистецтво, як вид образотворчого мистецтва. Ціль та завдання курсу дпм
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЛекція №12 підсудність. Попередній розгляд справи суддею. Поняття І значення підсудності > Види підсудності Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею
У науці та практиці кримінального процесу під підсудністю розуміють сукупність юридичних ознак (властивостей) кримінальної справи,...
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЛекція 1: Основні поняття та означення. Елементарні алгоритмічні структури. Елементи мови Pascal. Поняття " алгоритму " Властивості алгоритму
Лекція 1: Основні поняття та означення. Елементарні алгоритмічні структури. Елементи мови Pascal
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconТематика випускних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня (магістр) по кафедрі алгебри, геометрії та математичного аналізу
Розглянути методи дослідження многочленів, які не виходять за межі шкільного курсу математики
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЛекція 4 Поняття злочину
Мета лекції – формування орієнтовної основи для послідуючого засвоєння студентами загального поняття злочину, його ознак, про злочин...
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЛекція №1. Поняття І сутність кримінального процесу. Поняття, завдання І зміст кримінального процесу
Конституція України є Основним Законом нашої держави. Останнім часом Верховна Рада України прийняла багато нових законів з різних...
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconМета дослідження. Метою даного дослідження є визначення необхідності використання мови імітаційного моделювання gpss для дослідження економічних процесів. Викладення основного матеріалу
Процес розробки імітаційних моделей дозволяє осмислити дійсність (виявити взаємозалежність, необхідні заходи, тимчасові співвідношення,...
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЗатверджено на засіданні приймальної комісії Львівського національного університету імені Івана Франка
...
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconОсновні поняття: Поняття, предмет І метод цивільного права. Функції та принципи цивільного права. Місце цивільного права в системі правових дисциплін.
Лекція Цивільні правовідносини. Суб’єкти та об’єкти цивільно-правових відносин та їх характеристика
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconЛекція Політика безпеки Поняття політики безпеки
Фундаментальним поняттям захисту інформації є політика безпеки (ПБ) або політика захисту. Важливість цього поняття важко переоцінити...
Лекція 8 Кореляційне дослідження Ціль: розглянути поняття «кореляція» iconФілософія освіти як подолання тоталітаризму: гуманітарно-культуротворчий вектор
Ціль дослідження – філософія освіти у спектрі дискурсу влади. Онтологічно-ціннісного смислу набувають відносини “людина-освіта-влада”,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи