Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан




Скачати 285.1 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан
Дата02.07.2012
Розмір285.1 Kb.
ТипАвтореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ


ШЕРІФ САРХАН


УДК: 796.085:159.9


ДЕТЕРМІНАНТИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ЗГУРТОВАНОСТІ У СПОРТИВНІЙ КОМАНДІ (НА ПРИКЛАДІ ФУТБОЛУ)


24.00.01 ? Олімпійський та професійний спорт


Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис


Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


^ Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Толкунова Інна Вікторівна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри психології та педагогіки


^ Офіційні опоненти:
доктор психологічних наук, професор Самойлов Микола Григорович,

Харківська Державна академія фізичної культури,

завідувач кафедри психології та педагогіки;


кандидат наук з фізичного виховання та спорту ^ Байрачний Олег Васильович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

завідувач кафедри футболу


Захист відбудеться 14 травня 2012 р. о 14.00 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 в Національному університеті фізичного виховання і спорту України (03680, м. Київ - 150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (13680, м. Київ -150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розісланий 12 квітня 2012 р.


Учений секретар
спеціалізованої вченої ради В. І. Воронова

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна психологія спорту постійно стикається з різними проблемами спортивної діяльності: вплив психологічних чинників на фізичний і психічний стан спортсменів; гендерні особливості підготовки у спорті; роль особистості та лідерство. Важливим питанням, яке неминуче доводиться вирішувати тренерам, педагогам, спортивним психологам, є проблема організації соціуму в командних видах спорту ? взаємодія спортсменів, конфронтація у взаєминах, згуртованість команди і сумісність її дій. Пов'язано це з тим, що сучасний спорт не можна уявити без спілкування, інтенсивних міжособистісних впливів і взаємодії спортсменів один з одним, тренером, суперниками, людьми, які постійно оточують спортивну команду (Р.М. Загайнов; 2005, Байрачний О.В. 2010; Самойлов М. Г. 2011).

Ю.А. Коломейцев (2001) зазначає, що особливості виникнення і перебігу спілкування, його обумовленість пов'язані з питаннями групової згуртованості, які залежать від набутого соціального досвіду, його змісту, спрямованості та від якого, в свою чергу, залежить ефективність групової взаємодії, специфіка організації його формування з метою допомогти команді більш успішно діяти, досягати високих результатів і, про що часто забувають, виховувати з спортсмена соціально зрілу особистість.

Поняття «групова згуртованість» розглядається у спортивній діяльності як проблема згуртованості команди або групи спортсменів. Р.Уейнберг (1998) зазначав, що хороша команда ? це більше, ніж сума її складових частин. Чим краще команда працює спільно, тим вона сильніша. Більшість спортивних змагань носить груповий або командний характер, тому в спортивній діяльності дуже важливо знати групові процеси, які відбуваються в групі спортсменів або команді. Найважливішим з них є динамічний процес групової згуртованості, яка виявляється в тенденції групи спортсменів об'єднатися для досягнення поставленої мети.

Ряд авторів (Carron A.V., 1998; Kiran Sanjana, 2004; Reid Marie, 2000 розглядає згуртованість як динамічний процес, який відображається в тенденції групи до об'єднання заради досягнення поставлених цілей і завдань. Він виділяє також такий специфічний чинник, як створення концептуальної моделі згуртованості в командних видах спорту. Спортивні групи або команди, яким притаманні прагнення до групового успіху, демонструють високі рівні групової згуртованості.

Для дослідження динаміки психологічного клімату спортивної команди в роботі С. Кенані (2006) була проаналізована компонентна структура клімату та експериментально обгрунтовані відповідні індикатори. На думку більшості авторів (Є.Ю.Девяткина, А.Л.Журавлев, 2005), це дозволяє не тільки визначити, за рахунок чого досягається той або інший рівень психологічного клімату, а й головне, дає можливість описати внесок того чи іншого компонента на різних етапах комплектування команди.

Найбільш ефективним засобом досягнення цілей соціально-психологічної оцінки спортивної команди є система збалансованих індикаторів психологічного клімату, що дозволяє досить об'єктивно вимірювати важливі параметри, які характеризують якість діяльності спортивного колективу, тренерів і спортсменів. В якості тих, хто оцінює, зазвичай, виступають експерти, тренери та спортсмени спортивних команд (Г.В. Ложкін, 2004). Кожен з представлених способів має свої переваги і недоліки, і тою чи іншою мірою описаний у спеціалізованій літературі.

На жаль, проблема дослідження особливостей формування та специфіки дії групової згуртованості в сучасній літературі вивчена недостатньо, що й обумовлює актуальність даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими планами і темами. Дослідження виконано відповідно до «Зведеного плану НДР у сфері фізичної культури і спорту на 2006-2010 р.р.» Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за темою 2.4.6. «Психологічні проблеми підготовки та розвитку суб'єктів спортивно-педагогічної діяльності в сфері фізичного виховання і спорту» (номер державної реєстрації 0106U010780).

Роль автора у виконанні науково-дослідної роботи полягає в розробці комплексу практичних рекомендацій з методики керування процесом підготовки кваліфікованих спортсменів з урахуванням їх психологічної сумісності.

^ Мета роботи ─ вивчити особливості прояву групової згуртованості в команді з урахуванням психологічної сумісності кваліфікованих спортсменів (на прикладі футболу).

Завдання:

1. Проаналізувати і узагальнити науково-методичну літературу вітчизняних і зарубіжних авторів з проблеми групової згуртованості в ігрових видах спорту.

2. Визначити детермінанти психологічної сумісності у спортивній команді.

3. Вивчити прояв групової згуртованості та її взаємозв'язок з особистісними чинниками спортсменів-футболістів.

4. Розробити тренінг, спрямований на корекцію групової згуртованості у спортивній команді з урахуванням психологічної сумісності кваліфікованих спортсменів.

^ Об'єкт дослідження ─ психологічні особливості групових процесів команд кваліфікованих спортсменів.

Предмет дослідження ─ групова згуртованість спортсменів-футболістів і чинники, що її зумовлюють.

^ Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури і досвіду передової практики.

2. Педагогічне спостереження за процесом тренувальної та змагальної діяльності спортсменів-футболістів.

3. Педагогічний експеримент з використанням спортивно-педагогічних і психологічних методів.

4. Методи математичної статистики.

^ Наукова новизна результатів роботи обумовлена тим, що в ній:
- вперше визначено та вивчено детермінанти психологічної згуртованості в команді;

- вперше проведено дослідження з вивчення особистісних чинників спортсменів-футболістів та їх впливу на групову згуртованість у команді;

- вперше запропонований тренінг, спрямований на корекцію групової згуртованості в спортивній команді з урахуванням психологічної сумісності кваліфікованих спортсменів;

- доповнені наукові дані про складові психологічної згуртованості в команді та її взаємозв'язку з соціально-психологічним кліматом у кваліфікованих футболістів;

- розширено і обґрунтовано дані про вплив особистісних чинників у спортсменів-футболістів на взаємини в команді і результативність виступу на змаганнях.

Практична значущість роботи пов’язана з реалізацією практичних рекомендацій, зорієнтованих на тренувальний процес. Розробка та впровадження у практику спортивного тренування футболістів програми, адаптованої до специфічних умов футболу, вікових особливостей, кваліфікації спортсменів, дозволить озброїти тренерів необхідною інформацією і на цьому підґрунті оптимізувати тренувальний процес.

Практичне впровадження результатів дисертаційної роботи здійснювалося у процесі психологічного супроводу збірної команди НУФВСУ з міні-футболу під час підготовки до відповідальних змагань, що підтверджується відповідними актами.

^ Особистий внесок здобувача в спільних публікаціях полягає в визначенні завдань дослідження, підборі експериментальних даних, їх якісній та кількісній інтерпретації.

^ Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати дослідження були викладені здобувачем у вигляді доповідей і тез на XIII, XIV Міжнародних науково-практичних конференціях «Молода спортивна наука України» (Львів, 2009, 2010); Міжнародних науково-практичних конференціях «Фізична культура, спорт і здоров'я нації» (Вінниця, 2010, 2011); щорічних науково ? практичних конференціях кафедри психології та педагогіки Національного університету фізичного виховання і спорту України (2005 - 2011).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 6 опублікованих роботах, з них п'ять статей ? в науково-теоретичних журналах та збірниках праць, затверджених МОН молоді та спорту України.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 210 сторінках; складається зі вступу, п'яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, списку використаних літературних джерел та додатку. Список використаних літературних джерел становить 189 найменувань, з яких 19 - іноземні. Дисертація ілюстрована 3 таблицями та 17 рисунками.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми; визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження; розкрита новизна і практична значущість роботи, показаний особистий внесок здобувача; вказана область апробації результатів дослідження і кількість публікацій, в яких викладені основні положення дисертаційної роботи.

У першому розділі «Згуртованість спортсменів та її характеристика» представлені основні підходи до дослідження згуртованості та її складових, проаналізовані та узагальнені дані науково-методичної літератури щодо поняття згуртованості і його змісту, визначено основні напрямки дисертаційного дослідження. Проблему групової згуртованості ми розглядали як одну з найважливіших проблем формування групи, особливістю якої є взаємодія між її членами, які залежать один від одного, мають спільну мету і повинні спілкуватися між собою.

У розділі розглянуто та проаналізовано зміст і характеристика таких понять, як «спрацьованість», «психологічний клімат», «сумісність». Підкреслюється, що успіх чи невдача в змаганнях багато в чому залежать від системи особистісних взаємин, яка створює для спортсменів умови не тільки зацікавленості, але і задоволення від перебування в команді. Разом з цим дружба і згуртованість спортивного колективу, без яких немислимі досягнення у спорті, визначаються сумісністю в особистісному аспекті.

Представлений аналіз показує, що проблема згуртованості багатоаспектна і зі збільшенням кількості членів групи може зростати вірогідність розпаду її на маленькі угруповання, що істотно ускладнюють досягнення єдності в обговоренні різних питань і зменшують згуртованість її членів. Тому існує необхідність корекції групової згуртованості, як способу регулювання командного настрою на результативність гри у кваліфікованих футболістів, що і підкреслює необхідність таких досліджень. Надзвичайна важливість цих питань і їх традиційна невирішеність робить тему даного дисертаційного дослідження актуальною.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» описані та обґрунтовані необхідні дослідницькі методи, що відповідають обраним об'єкту, предмету, меті, завданням і напрямам дослідження; представлена інформація про організацію дослідження. У процесі їх проведення здійснювалися аналіз літературних джерел та досвіду передової практики, педагогічний констатуючий експеримент з використанням психодіагностичних методик (досліджувалися особистісні фактори, довіра в команді, психологічний клімат і згуртованість групи), психологічне інтерв'ювання, формуючий експеримент, методи математичної статистики.

Дослідження проводилися протягом 2008 ─ 2011 років та складалися з трьох етапів:

І етап ? теоретичний аналіз і узагальнення наявної науково-методичної літератури з теми дисертаційної роботи.

ІІ етап ? вибір методів дослідження, визначення групи випробовуваних, проведення досліджень. Під час другого етапу дослідження проводився констатуючий експеримент із застосуванням психологічного інтерв'ювання і методів психологічної діагностики.

Дослідження проводилися на базі Національного університету фізичного виховання і спорту України (м. Київ).

У педагогічному експерименті взяли участь 30 спортсменів-футболістів різної кваліфікації з міні-футболу, студенти НУФВСУ і члени збірної команди з міні-футболу «Уніспорт», (всього 30 чоловік, вік 17 – 20 років; кваліфікація II – I розряд).

Третій етап досліджень був спрямований на обробку отриманих даних, написання та оформлення дисертаційної роботи; підведення підсумків; на систематизацію матеріалів дослідження, розробку практичних рекомендацій зі впровадження запропонованих підходів в умовах психологічного супроводу підготовки спортивних команд; апробацію основних результатів дослідження на науково-практичних конференціях, міжнародних конгресах, а також на публікацію основних матеріалів дослідження у спеціалізованих виданнях.

^ У третьому розділі «Вивчення особистісних чинників кваліфікованих спортсменів та їх вплив на групову згуртованість у команді» представлено експериментальне вивчення індивідуальних властивостей особистості спортсменів-футболістів, показники самооцінки та її зв’язок із особистісними властивостями спортсменів та складовими взаємин у спортивній команді.

Для виявлення пріоритетного значення досліджуваних особистісних психологічних якостей футболістів був проведений кореляційний аналіз. Найбільшу кількість кореляційних зв’язків серед досліджуваних показників знайдено між чинниками «Н» – нерішучість – сміливість (рис.1).

autoshape 7autoshape 5


autoshape 4autoshape 11autoshape 12

autoshape 3autoshape 18

pautoshape 14autoshape 15<0,05

autoshape 6autoshape 10

autoshape 9


Рис. 1. Кореляційні взаємозв’язки між особистісними факторами футболістів:

autoshape 19 ─ пряма кореляційна залежність, p<0,05;

autoshape 20 ─ зворотня кореляційна залежність, p<0,05

Для дослідження взаємин у команді ми розглядали такі показники, як д

овіра, конфліктостійкість та чинник Q2: «конформізм - нонконформізм», який визначає змогу працювати у групі та приймати рішення разом з іншими людьми або протиставляти себе групі та бажання в ній домінувати.

Найбільша кількість взаємозв'язків спостерігається між конфліктостійкістю та такими показниками, як вік (r=0,49), згуртованість (r=0,51), «підпорядкованість - домінантність» (r=0,40), «нерішучість - сміливість» ? (r=0,48), «жорсткість – чутливість» ? (r=0,40), «прямолінійність - дипломатичність» ? (r=0,40), «консерватизм - радикалізм» ? (r=0,78) і негативно з Q4: «розслабленість - напруженість» ? (r=-0,40). Взаємозв’язок фактора Q2: «конформізм - нонконформізм» та довіри зі значущими особистісними чинниками спортсменів зображені на рис. 2.

autoshape 27autoshape 29autoshape 39


autoshape 40


autoshape 31autoshape 32autoshape 41autoshape 42


autoshape 21autoshape 28


(autoshape 23r=0,47)

autoshape 24autoshape 34autoshape 37autoshape 38autoshape 46autoshape 47autoshape 48


autoshape 33autoshape 43


autoshape 30


autoshape 35


autoshape 44


autoshape 36


autoshape 22


autoshape 45


Рис. 2. Кореляційні взаємозв’язки між особистісними факторами футболістів та показниками взаємин у команді :

autoshape 25 ─ пряма кореляційна залежність, p<0,05;

─ зворотня кореляційна залежність, p<0,05


Особливості взаємозалежностей показників самооцінки і властивостей особистості спортсменів свідчать про силу впливу спортивної діяльності на формування особистості. Окрім того, вони розкривають психологічні можливості зміни самооцінки спортсмена, пов'язані з розвитком деяких особистісних властивостей. Достовірними у спортсменів виявилися шість зв'язків показників самооцінки та особистісних чинників (рис. 3).






































































Рис. 3. Кореляційні взаємозв’язки між самооцінкою та особистісними чинниками футболістів:

─ пряма кореляційна залежність, p<0,05;

─ зворотня кореляційна залежність, p<0,05


Під час дослідження самооцінки серед спортсменів-футболістів 17-20 років у 61,6% випробуваних зафіксована низька неадекватна самооцінка, яка виражається у невдоволенні собою, невпевненості, а також у зайвій критичності стосовно власного «Я». У 38,4% випробуваних ? середні значення даного чинника (від 5 до 9 балів), які характеризують адекватність самооцінки особистості, її певну зрілість.

^ У четвертому розділі «Комплексна діагностика згуртованості спортсменів у футбольній команді» нами були виявлені особливості групової згуртованості та психологічної сумісності в командних видах спорту, а також проведено факторний аналіз особистісних властивостей кваліфікованих спортсменів-футболістів і корекція групової згуртованості як способу налаштування командного настрою на результативність гри.

У результаті психологічного тестування ми визначили рівень групової згуртованості та переважні особистісні чинники у футболістів, а також виділили детермінанти групової згуртованості, до яких увійшли чинники з найбільшим коефіцієнтом кореляції зі згуртованістю і які мають найбільшу кількість кореляцій між собою. Отримані дані представлені на рис. 4.





прямая со стрелкой 17


Рис. 4. Кореляційні взаємозв’язки між згуртованістю та особистісними чинниками футболістів:

прямая со стрелкой 3 ─ прямий кореляційний зв’язок, p<0,05;

прямая со стрелкой 2─ зворотній кореляційний зв’язок, p<0,05


У результаті проведеного факторного аналізу даних психологічного тестування було виявлено 4 узагальнених чинники, що характеризують провідні особистісні властивості футболістів і взаємини в команді. До них увійшли показники на статистично достовірному рівні кореляції (р <0,05).

^ Перший чинник визначає 24,5% загальної дисперсії вибірки, позначений нами як чинник емоційних властивостей особистості, в який з найбільшим коефіцієнтом кореляції увійшли такі показники: сміливість в соціальних контактах (Н) - 0,76; згуртованість ? 0,71; Q1: «консерватизм - радикалізм» ? 0,68; Q3: «низький самоконтроль ? високий самоконтроль» ? 0,60; «стриманість - експресивність» (F) ? 0,64; «низька нормативність поведінки - висока нормативність поведінки» (G) ─ 0,63; «замкнутість - товариськість» (А ) ? 0,6.

^ Другий чинник (14,8%) ? комунікативні властивості. До нього з найбільшим коефіцієнтом кореляції увійшли значення довіри ─ 0,64 і згуртованість ─ 0,61.

Третій чинник (12,4%) ? інтелектуальні властивості ? відображає інтелект та емоційну чутливість. Найбільше навантаження в ньому має показник B (відображає інтелект) ─ 0,75 і показник I «жорсткість - чутливість» ─ 0,66. Також до цього чинника увійшли показники «підпорядкованість-домінантність» (Е) ─ - 0,65. У третьому чиннику набуває значення вік спортсмена ─ 0,60.

Четвертий чинник (9,5%) ? оцінний. До нього увійшли два достовірних показники: оцінка тренера ? 0,63 і Q1: «консерватизм - радикалізм» ─ 0,63.

У результаті факторного аналізу ми визначили, що на якість змагальної діяльності, на згуртованість колективу і мікроклімат в команді впливають емоційні, комунікативні та інтелектуальні властивості спортсменів, які спеціалізуються у міні-футболі, спортивної кваліфікації II ─ I розрядів (рис. 5).





Рис. 5. Внесок об’єднаних чинників у загальну структуру особистісних якостей кваліфікованих футболістів (за результатами факторного аналізу):

  • ─ емоційні властивості;

прямоугольник 22 ─ чинник комунікативних властивостей;

прямоугольник 21 ─ чинник інтелектуальних властивостей;

  • ─ оцінний чинник



При дослідженні психологічної складової сумісності ми розглядали такі показники, отримані в результаті нашого дослідження, як чинник В «інтелект», чинник F ? «стриманість - експресивність» і чинник N ? «прямолінійність - дипломатичність». Варто звернути увагу на те, що несумісність спортсменів хоч і може залежати від різних чинників, але особливу роль в ній відіграють статус спортсменів і домагання лідерства. Тому виділені нами чинники заслуговують уваги при комплектації команди і при регулюванні стосунків усередині неї. Отримані нами взаємозв'язку представлені графічно на рис. 6.


Чинник С: «емоційної нестабільності - емоційна стабільність» (r=0,41, p<0,05)



autoshape 158

autoshape 139 (r=-0,41, p<0,05) (r=0,48, p<0,05)




(r=0,63, p<0,05) (r=-0,60, p<0,05)




Рис. 6. Значущі кореляційні взаємозв’язки між показниками психологічної згуртованості

На наступному етапі наших досліджень ми проводили тренінг-корекцію групової згуртованості зі спортсменами футбольної команди. До і після корекційних занять було проведено тестування та визначення рівня групової згуртованості. У дослідженні взяли участь шістнадцять осіб ? гравців однієї команди. Контингент випробуваних склали кваліфіковані спортсмени першого і другого дорослого розряду, які спеціалізуються з футболу, віком 17 ? 20 років. Дослідження проводилося зі спортсменами збірної команди Національного університету фізичного виховання і спорту України.

За допомогою проведеного дослідження ми встановили первинні показники групової згуртованості команди (до участі у тренінгових заняттях) серед кваліфікованих футболістів. Рівень групової згуртованості відповідав 38 балам і був класифікований як низький.

Після проведених занять було здійснено повторне тестування. Тепер рівень групової згуртованості підвищився до середнього і відповідав 64 балам. Показники рівня групової згуртованості до і після корекції представлені на рис. 7.



Рrectangle 127ис. 7. Показники рівня групової згуртованості до та після психологічної корекції у футболістів:

rectangle 123 ─ до психологічної корекції;

─ після психологічної корекції


Таким чином, після участі у тренінгу з корекції групової згуртованості у 80% спортсменів показники рівня групової згуртованості підвищилися.

У п'ятому розділі дисертаційної роботи «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» охарактеризовано рішення задач дослідження, що дало можливість отримати три групи даних: підтверджувальні, що доповнюють і абсолютно нові результати з проблеми дослідження.

Проведені нами дослідження підтверджують висновки Р.С. Уейнберга, Д. Гоулда (1998), Керрона (1998) про те, що успіх або невдача спортивної команди залежать від ступеня її згуртованості.

Проведені нами дослідження також підтверджують висновок низки авторів про те, що взаємозв'язок спортсменів у процесі формування групової згуртованості може проявлятися в явищах конформізму і нонконформізму (О.І.Донцов, 1984; А.Л.Журавлев, 2005).

За результатами нашого дослідження склад команди за проявом даного чинника розділився в такий спосіб. Третина команди (31,25%) вважає за краще працювати і приймати рішення разом з іншими людьми, любить спілкування і похвалу, залежить від групи, разом з цим їм потрібна підтримка з боку групи. Третина (31,25%) має середні показники за даним чинником. Спортсмени вміють працювати індивідуально і в групі, товариські і при цьому іноді приймають власні рішення, не радячись ні з ким. Частина (37,5%) ─ це спортсмени з високими показниками, для них характерне самовдоволення та незалежність. Вони пропонують власне рішення проблем і можуть діяти самостійно.

Таким чином, у команді з футболу, яка брала участь в нашому дослідженні, зафіксовано оптимальне співвідношення гравців з різною вираженістю даного чинника, що дозволяє одним гравцям брати ініціативу в свої руки, а іншим просто виконувати команди тренера, лідерів і працювати з групою для досягнення спільних цілей.

Одночасно дослідження розширило існуючі знання про провідні особистісні чинники у спортсменів-футболістів (Є.Ю. Девяткина, 2005). Для цього при виявленні пріоритетної значущості особистісних якостей футболістів було проведено кореляційний аналіз між показниками досліджуваних психологічних якостей. Найбільшу кількість кореляційних зв'язків серед досліджуваних показників виявлено між чинниками Н: «боязкість - сміливість», F: «стриманість - експресивність» і конфліктністю. Визначено, що у футболістів середньо групове значення даного чинника трактується як сміливість у соціальних контактах, яка позитивно корелює з «конфліктністю» (r=0,48) і такими чинниками, як А: «товариськість» (r=0,42) , Е: «підпорядкованість – домінантність» (r=0,44), F: «стриманість – експресивність» (r=0,70), Q1: «консерватизм - радикалізм» (r=0,56) і Q3: «низький самоконтроль - високий самоконтроль» (r=0,45). Негативно з M: «практичність - мрійливість» (r=-0,45), p<0,05.

Разом з тим новим у дослідженнях є те, що вперше був проведений факторний аналіз індивідуально-особистісних якостей спортсменів-футболістів. За допомогою факторного аналізу ми визначили провідні чинники, що впливають на взаємини у команді, згуртованість і успішність діяльності кваліфікованих футболістів.

Встановлено чотири узагальнених чинники, що характеризують провідні особистісні властивості футболістів і взаємини в команді. До них увійшли показники на статистично достовірному рівні кореляції (р<0,05). Перший чинник визначає 24,5% загальної дисперсії вибірки, позначений нами як чинник емоційних властивостей особистості. Другий чинник (14,8%) ? комунікативні властивості. Третій чинник (12,4%) ? інтелектуальні властивості; даний чинник відображає інтелект та емоційну чутливість. Четвертий чинник (9,5%) ? оцінний. До нього увійшли два достовірні показники: оцінка тренера - 0,64 і Q1: «консерватизм - радикалізм» ─ 0,63. Даний чинник має велике значення і вплив на команду в цілому, і стосунки між гравцями і тренером зокрема. Якщо спортсмени високо цінують свого наставника і повністю йому довіряють, то цілком можливо очікувати на високий результат в командних іграх і бажання боротися за перемогу.

Абсолютно новим в роботі є запропонований нами тренінг з корекції групової згуртованості, як спосіб регуляції командного настрою на результативність гри.

Ураховуючи отриманий у процесі дослідження фактичний матеріал, ми здійснили спробу практично реалізувати його результати у процесі психологічної підготовки спортсменів. Шляхом використання корекційних процедур ми підвищили психологічну згуртованість тих, хто займається, навчили їх знімати психічне і фізичне напруження; навчили основним прийомам колективної роботи. Все це може застосовуватися у стресових ситуаціях, які виникають у процесі тренувальної та змагальної діяльності команди з футболу.

Таким чином, пошук шляхів підвищення ефективності тренувальної та змагальної діяльності спортсменів призводить до необхідності вивчення таких інтегративних феноменів, як психологічна згуртованість команди.


ВИСНОВКИ

1. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури свідчить про те, що психологічна згуртованість є однією зі складових психологічної підготовки у командних видах спорту та відіграє важливу роль при досягненні високих спортивних результатів у змагальній діяльності. У сучасному спорті висуваються підвищені вимоги до рівня підготовленості спортсменів, що вимагає від атлетів максимальної мобілізації фізичних і психологічних ресурсів, а психологічна згуртованість сприяє їх успішному виступу в змаганнях.

Отримані теоретико-методологічні дані окреслюють проблему досліджень, зосередивши їх на вивченні детермінант психологічної згуртованості у спортивній команді.

2. Детермінантами групової згуртованості визначено особистісні чинники з найбільшим коефіцієнтом кореляції зі згуртованістю та між собою: чинник С – «емоційна нестабільність ? емоційна стабільність» (r=-0,80); командний стаж (r=0,54); чинник G – нормативність поведінки (r=0,53); чинник Q2 – «конформізм ? нонконформізм» (r=0,54); конфліктостійкість (r=0,51); чинник А – «замкнутість ? комунікабельність» (r=-0,61); чинник F – «стриманість ? експресивність» (r=-0,60).

3. При дослідженні взаємин у команді розглядалися такі показники, як довіра, конфліктність та чинник «конформізм ? нонконформізм», який відображає здатність працювати в групі та приймати рішення разом з іншими людьми або протиставляти себе групі, та бажання в ній домінувати. Найбільший вплив на стосунки у команді має конфліктостійкість, яка корелює з віком (r=0,49), згуртованістю (r=0,51), з показниками «підпорядкованість ? домінантність» (r=0,40), «нерішучість ? сміливість» - (r=0,48), «жорсткість – чутливість» (r=0,40), «прямолінійність ? дипломатичність» (r=0,40), «консерватизм ? радикалізм» (r=0,78), та негативно з «розслабленість ? напруженість» (r=-0,40).

4. Істотне значення для згуртованості спортивної команди має вивчення самооцінки спортсменів: її завищене значення викликає неприйняття оточуючих, а занижене - не ініціює спортсмена на зміну статусу в команді. При дослідженні самооцінки серед спортсменів-футболістів 17-20 років у 61,6% випробуваних виявлено низьку неадекватну самооцінку, яка виражається в невпевненості та надмірній критичності стосовно себе. У 38,4 % випробуваних - адекватна самооцінка особистості.

Серед чинників, що найбільше впливають на самооцінку, виділено В «інтелект» (r=0,44), H – «нерішучість ? сміливість» (r=0,33), G – «низька нормативність поведінки – висока нормативність поведінки» (r=0,44), С – «емоційна нестабільність ? емоційна стабільність» (r=0,73), I – «жорсткість – чутливість» (r=0,41) та Q2 – «конформізм ? нонконформізм» (r=-0,46). Тому регуляція згуртованості у спортивній команді повинна відбуватися в напрямку формування адекватності самооцінок спортсменів через реалістичну оцінку їх фізичних, технічних і психічних якостей.

5. У футболістів спортивної кваліфікації II-I розрядів на якість змагальної діяльності, згуртованість колективу та мікроклімат у команді впливають емоційні, комунікативні, інтелектуальні та оцінні властивості (р<0,05): перший чинник, що визначає 24,5% загальної дисперсії вибірки, містить емоційні властивості особистості, до якого з найбільшим коефіцієнтом кореляції увійшли такі показники: сміливість в соціальних контактах Н ? 0,76; згуртованість ? 0,71; Q1 ? «консерватизм - радикалізм» ? 0,68; Q3 ? «низький самоконтроль ? високий самоконтроль» ? 0,60; F ? «стриманість ? експресивність» ? 0,64; G ? «низька нормативність поведінки ? висока нормативність поведінки» ? 0,63; А ? «замкнутість ? товариськість» ? 0,61. Другий чинник (14,8%) ? комунікативні властивості: «довіра» ? 0,64, «згуртованість» ? 0,61. Третій чинник ? інтелектуальні властивості (12,4%). Найбільше навантаження в ньому має показник B, що відображає інтелект ? 0,75 і показник I: «жорсткість - чутливість» ? 0,66. Також до цього чинника увійшов показник «підпорядкованість-домінантність» Е ? -0,65. У третьому чиннику набуває значення вік спортсмена ? 0,60. Четвертий чинник (9,5%) ? оцінний. До нього увійшли два достовірних показники: «оцінка тренера» ? 0,63 і Q1 ? «консерватизм ? радикалізм» ? 0,63.

6. Психологічна складова сумісності містить такі особистісні чинники, як «інтелект», «стриманість ? експресивність» та «прямолінійність ? дипломатичність». Система міжособистісних стосунків створює для спортсменів умови не тільки зацікавленості, але і задоволення від перебування в такому спортивному колективі, де без сумісності в особистісному аспекті і згуртованості неможливі досягнення у спорті.

Аналіз поведінки футболістів у різних ситуаціях змагальної діяльності забезпечує можливість знайти ймовірну причину конфліктів між членами спортивної команди (суб'єктивна оцінка футболістами рівня техніко-тактичної підготовки товаришів по команді, а також різне ставлення до тренувальної та змагальної діяльності) і налагодити психологічний клімат у команді.

7. До і після тренінгових занять було проведено тестування та визначення рівня групової згуртованості. Початкові показники групової згуртованості команди (до участі у тренінгових заняттях) серед кваліфікованих футболістів відповідали 38 балам і вказували на низький рівень групової згуртованості. Після проведених занять було проведено повторне тестування. Рівень групової згуртованості підвищився і відповідав 64 балам ? середній. Таким чином, після участі в тренінгу з корекції групової згуртованості у 80% спортсменів показники підвищилися.

8. Розроблений тренінг-корекція може слугувати однією з основних форм опанування зовнішніх і внутрішніх змін, спрямованих на гармонізацію міжособистісних стосунків, зміну поведінки спортсменів з метою підвищення психологічної згуртованості у спортивній команді. Аналіз впливу спеціально організованого тренінгу на динаміку атмосфери футбольної команди встановив, що після його завершення відбувається статистично достовірне (p <0,05) підвищення згуртованості у всіх членів футбольної команди.

Дисертаційне дослідження не є вичерпним. Оскільки у даному дослідженні не ураховані ігрові амплуа футболістів, подальше вивчення буде спрямовано на вивчення їх ролі та впливу на психологічну згуртованість спортсменів команди.


^ СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:


  1. Шериф Сархан. Детерминанты групповой сплоченности в футбольной команде спортсменов / Сархан Шериф // Физическое воспитание студентов: монография: под ред. проф. Ермакова С.С. – Харьков: ХДАДМ (ХХПІ). –2011. – №5. – С.62-65.

  2. Шеріф Сархан. Соціально-психологічні особливості групової згуртованості спортсменів / Сархан Шеріф // Спортивний вісник Придніпров’я: зб. наук. праць. – Дніпропетровськ, 2011. – №2. – С. 75-79.

  3. Шериф Сархан. Психологические характеристики групповой сплоченности спортсменов / Сархан Шериф // Педагогика, психология и медико-биологические проблемы физического воспитания и спорта : монография: под ред. проф. Ермакова С.С. – Харьков: ХДАДМ, 2011. – №7. – С. 100 – 102.

  4. Шеріф Сархан. Факторний аналіз індивідуально - особистісних якостей спортсменів – футболістів / Сархан Шеріф // Cпортивна наука України: зб. наук. праць. – Львів, 2011. – № 7. С. 97 - 105.

  5. Шериф Сархан. Экспериментальное изучение индивидуальных свойств личности у спортсменов – футболистов / Сархан Шериф // Cпортивна наука України: зб. наук. праць. – Львів, 2011. – № 9. С. 84-87.

  6. Толкунова И.В., Шериф Сархан. Детерминанты психологической сплоченности в спортивной команде (на примере футбола) / И.В. Толкунова, Шериф Сархан // Матеріали Х Міжнародного наукового конгресу «Олімпійский спорт і спорт для всіх». – Київ, 2010. – С. 517. – (Сборник тезисов). Особистий внесок здобувача полягає у виявленні проблеми, здійсненні досліджень та формулюванні висновків.

АНОТАЦІЇ

Шеріф Сархан. ? Детермінанти психологічної згуртованості у спортивній команді (на прикладі футболу). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.01 – Олімпійський та професійний спорт. – Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2011.

Дисертація присвячена проблемі групової згуртованості, обґрунтуванню її значення для регуляції командного настрою на результативність гри.

Експериментально встановлено особливості групової згуртованості у футболістів; досліджені найбільш значущі особистісні чинники у спортсменів і їх вплив на процеси згуртованості у спортивній команді; виявлено значення довіри у спортивній команді і його взаємозв'язок з соціально-психологічним кліматом; розроблені практичні рекомендації з методики керування процесом підготовки кваліфікованих спортсменів з урахуванням їх психологічної сумісності.

Аналіз результатів дослідження та інтерпретація даних формуючого експерименту свідчать про те, що психологічну згуртованість команди можна успішно підвищувати за допомогою розробленого нами тренінга психологічної корекції та практичних рекомендацій.

^ Ключові слова: згуртованість, сумісність, соціально-психологічний клімат, тренінг психологічної корекції.


Шериф Сархан. ? Детерминанты психологической сплоченности в спортивной команде (на примере футбола). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.01 – Олимпийский и профессиональный спорт. – Национальный университет физического воспитания спорта Украины, Киев, 2011.

Диссертация посвящена проблеме групповой сплоченности, обоснованию ее значения для регуляции командного настроя в команде по мини футболу.

Использованы такие методы исследований: анализ данных специальной литературы, психолого-педагогический эксперимент, психологическое интервьюирование, психодиагностическое тестирование, методы математической статистики. Исследования проводились на базе Национального университета физического воспитания и спорта Украины (г. Киев). В педагогическом эксперименте участвовали 30 спортсменов-футболистов различной квалификации (студенты второго курса Национального университета физического воспитания и спорта Украины в возрасте 17 ─ 20 лет) и члены сборной команды по мини футболу «Униспорт».

Анализ данных специальной литературы, а также обобщение опыта ведущих специалистов и наших наблюдений позволяют прийти к заключению о том, что сплоченность – это единство межличностных отношений в группе, в основе которых лежит близость отношений членов группы к групповым ценностям, т.е. объектам, наиболее значимым для группы в целом.

Теоретическое обоснование и разработка программы, направленной на коррекцию групповой сплоченности для повышения результативности в командных видах спорта у квалифицированных спортсменов, определило цель исследований.

В диссертации впервые определены и изучены детерминанты психологической сплоченности в команде; проведен факторный анализ личностных свойств квалифицированных спортсменов-футболистов и предложена программа, направленная на коррекцию групповой сплоченности в спортивной команде; дополнены научные знания о понятии и проявлении доверия в спорте, и его взаимосвязи с социально-психологическим климатом в команде; расширены и обоснованы данные о влиянии личностных факторов у спортсменов-футболистов на взаимоотношения в команде и результативность выступления на соревнованиях.

Анализ результатов исследования и интерпретация данных формирующего эксперимента свидетельствуют о том, что психологическую сплоченность команды можно успешно повышать с помощью разработанного нами тренинга психологической коррекции и практических рекомендаций.

Экспериментально установлены особенности групповой сплоченности у футболистов; исследованы наиболее значимые личностные факторы у спортсменов и их влияние на процессы сплоченности в спортивной команде; выявлено значение доверия в спортивной команде и его взаимосвязь с социально-психологическим климатом; разработаны практические рекомендации по методике управления процессом подготовки квалифицированных спортсменов с учетом их психологической совместимости.

Результаты исследования были внедрены в практику подготовки квалифицированных спортсменов, специализирующихся в футболе, что подтверждается соответствующими актами внедрения.

^ Ключевые слова: сплоченность, совместимость, социально-психологический климат, тренинг психологической коррекции.


Сherif Sarhanе. -Determinants of psychological cohesion in sport teams (for example, foot ball).- Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Science in Physical Education and Sport in specialty 24.00.01 – Olympic and Professional Sport. – National University of Physical Education and Sport of Ukraine, Kyiv, 2011.

The thesis deals with the problem of group solidarity, justifying its importance for the regulation of mood on team performance game.

Experiments have revealed the features of group cohesion among players, investigated the most important personal factors in athletes, and their influence on the processes of cohesion in sport team, identified the value of trust in a team sport and its relationship to socio-psychological climate, practical recommendations on how to manage the process of training qualified athletes based on their psychological compatibility.

Our analysis and interpretation of the formative experiment suggests that the psychological unity of command can be used successfully to increase with through our program of psychological adjustment and practical recommendations.

Key words: cohesion, compatibility, and social - psychological climate, psychological treatment program.

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан
Детермінанти психологічної згуртованості у спортивній команді (на прикладі футболу)
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни шеріф сархан iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи