Національний університет фізичного виховання І спорту україни icon

Національний університет фізичного виховання І спорту україни




НазваНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни
Сторінка2/3
Дата02.07.2012
Розмір0.54 Mb.
ТипАвтореферат
1   2   3
Визначення стану меридианів спинного і головного мозку методом сухожилко-м'язової діагностики у  хворих на РС (n=43)

Стан меридіана

Кількість хворих

меридіан j

меридіан i

абсолютна

%

абсолютна

%

Збитковість

6

13,95

5

11,63

Недостатність

36

83,72

25

58,14

Невизначеність

1

2,33

13

30,23

Всього

43

100

43

100


Середні показники оцінок за шкалою оцінки ефективності реабілітації (ШОЕР) у осіб з РС за показниками коливаються від 0,93 до 1, 96 бала (немає порушень – 0, максимальні порушення – 4 бали). Обсяг рухів у осіб з РС оцінено в 0,93 бала. Сума середніх оцінок за ШОЕР дорівнює 55,8 бала.

Порушення вібраційної чутливості спостерігається у всіх 43 пацієнтів, зниження вібраційної чутливості до 10 секунд зустрічається у 29 (67,44 %) хворих, а до 15 секунд – у 5 (11,63 %) хворих.

Вивчення показників міотонометрії дало можливість проаналізувати твердість м'язових груп, для м'язів нижніх кінцівок коливається від 59,8±4,0 до 68,6±4,94 у.о., а м'язів верхніх кінцівок від 64,7±4,20 до 79,3±5,8 у.о. Отримані коефіцієнти «скорочувальної здатності», «додаткового і сумарного розслаблення» свідчать про більш низьку скорочувальну здатність м'язів нижніх кінцівок порівняно з м'язами верхньої кінцівки (табл. 3).

^ Таблиця 3

Показники скорочувальної здатності м’язів у хворих з РС (n=43)



М’язи



СХ

Показники на проблемній стороні

Показники на менш проблемній стороні

К1 (В-А)

К2 (С/А)

К3 (С/В)

К1 (В-А)

К2 (С/А)

К3 (С/В)

Чотириголовий



3,065

0,98

0,935

5,73

1,0

0,92

S

0,33

0,076

0,08

5,4

0,11

0,07

Литковий



7,31

0,935

0,87

5,725

0,985

0,91

S

0,76

0,08

0,07

0,58

0,08

0,07

Довгий згинач пальців кисті



10,425

1,0

0,875

11,215

0,95

0,87

S

1,01

0,08

0,91

1,13

0,92

0,06

Примітки: А показник твердості м'язів у спокої; В в змозі ізометричної напруги; С в змозі максимального розслаблення; К1 коефіцієнт скорочувальної здатності м'яза; К2 коефіцієнт «додаткового розслаблення»; К3 коефіцієнт «сумарного розслаблення» м'яза; СХ статистичні характеристики.


Загальна характеристика хворих на РС та отримані показники оцінки порушень виявили їх однорідність і репрезентативність, що дало можливість розділити пацієнтів методом випадкової вибірки на дві групи: основну (ОГ) і контрольну (КГ). Для всіх пацієнтів була застосована схема стандартних відновлювальних заходів лікувального закладу, а для пацієнтів ОГ застосовувалася додатково розроблена програма ФР.

Отримані в ході констатаційного експерименту дані підтверджують необхідність розробки програми фізичної реабілітації для корекції рухової функції і функціональної активності хворих на РС.

У четвертому розділі «^ Програма фізичної реабілітації осіб з розсіяним склерозом» подано матеріали розробленої комплексної програми ФР.
В останнє десятиліття прийшло розуміння того, що нормальні фізичні та психологічні прояви життєдіяльності та збереження максимально довго адекватної рухової активності без перевтоми не викликають погіршення і прогресування хвороби, а сприяють профілактиці ускладнень.

Вплив засобів ФР у осіб з РС відповідає загальним положенням теорії фізичного виховання, вимагає регулярної тривалої тренувальної діяльності для ефективного формування навичок і механізмів адаптації.

Мозаїчність симптоматики хвороби пояснюється як функціональними, так і органічними порушеннями в нервовій тканині. Тому, для ліквідації функціональних розладів було запропоновано самостійне застосування хворими методів рефлексотерапії, що і відрізняє запропоновану програму від загальноприйнятих програм. Застосування програми реабілітації в умовах центру реабілітації передбачає поділ її на періоди (табл. 4).

Розроблена програма ФР передбачає ранній початок використання адаптивної та профілактичної спрямованості засобів ФР, індивідуальний підхід до використання засобів ФР, створення оптимального безперервного і спадкоємного впливу комплексу засобів ФР, вироблення стійких адаптаційних механізмів, виховання потреби у щоденних самостійних заняттях протягом наступного періоду. Програма реабілітації осіб з РС передбачала поєднання ЛГ, рефлексотерапії та психокорекції.

Таблиця 4

Послідовність введення реабілітаційних заходів при проведенні програми фізичної реабілітації у   хворих на РС

Заходи

Зміст

I період (перші три дні госпіталізації)

Клінічні, інструментальні дослідження, тестування

Оцінка стану пацієнта, ступеня тяжкості захворювання. Визначення реабілітаційного діагнозу, рухового режиму.

Вироблення тактики реабілітації

Орієнтація пацієнта на реабілітацію, оволодіння засобами і методами реабілітації залежно від його самопочуття, рівня фізичного навантаження і фізичної активності, наявності супутніх захворювань тощо.

Психотерапевтичний вплив

У вигляді бесід інформувати про правильність поведінки, виконання рекомендацій, методистів оцінки власного стану та можливостей.

Вивчення методів Оннурі терапії

Вивчення основної системи відповідності кисті. Оволодіння методами сухожилко-м'язової та пунктурної діагностики.

Оволодіння навичками виконання фізичних вправ

Використання загально зміцнюючих, спеціальних, координаційних, розтягуючих, ідеомоторних, дихальних вправ, післяізометричної релаксації.

II період (4 – 15 день госпіталізації)

Застосування методів саморефлексотерапії, Оннурі терапії

Вивчення основної системи відповідності кисті. Навчання та оволодіння методами точкового масажу, аплікації насіння, колірних впливів і їх 2-3 разове використання на добу, а також до і після застосування кінезотерапії.


Застосування кінезотерапії

Відповідно до рухового режиму використання загально зміцнюючих, спеціальних, координаційних, дихальних, розслаблюючих, ідеомоторних вправ, вправ післяізометричної релаксації, елементів спорту та ігор, включення психокорекції.




















Застосування методів Оннурі терапії поза кінезотерапією

Використання самомасажу зон відповідності головного і спинного мозку, сечового міхура, наднирників, печінки, а також зон відповідності кінцівок на пальцях кисті від дистальних до проксимальним фаланг пальців і самомасаж нігтьових фаланг.

Використання аплікацій насіння і дії кольором

Перед сном проводити аплікацію живого насіння рослин на зони поперекового відділу спинного мозку, мозочка, печінки та ін.

III період (3-5 днів перед випискою)

Проведення подальшої реабілітації, що ґрунтується на оцінці зміни стану тестування

Переконати у необхідності продовження реабілітації після виписки зі стаціонару з використанням методів: самомасажу, аплікації насіння, впливу кольором, фізичних вправ (спеціальних й ідеомоторних, післяізометричної релаксації тощо).

Регулярні консультації реабілітолога, невролога

Один раз на 2 -3 місяці для корекції застосування засобів і методів реабілітації та медикаментозного лікування.



Застосування засобів і методів ФР на стаціонарному етапі в розробленій програмі проводилось у такому порядку.

Після сну пацієнти проводили самомасаж фаланг пальців кистей і зон відповідності з максимальним проявом хворобливості (до 5 хвилин).

За 15–20 хвилин до сніданку проводилася сухожилко-м'язова і пунктурна діагностика (Пак Дже Ву, 1993, 2010) з подальшим впливом червоним кольором за меридіанами головного і спинного мозку. Самомасаж проводився на всіх болючих точках кисті з впливом переважно в області суглобів пальців, за зонами відповідності суглобів кінцівок за 15–30 хвилин до занять ЛГ.

Заняття ЛГ проводилися індивідуальним урочним методом у I–II періодах в помірно-тренуючому режимі з використанням розроблених комплексів ЛГ №№ 1, 2, 3, а в заключному періоді застосовувався малогруповий метод занять (комплекс № 4). У процесі занять використаний принцип поступового включення з малою кількістю повторів різноманітних за змістом і впливом фізичних та ідеомоторних вправ, спрямованих на досягнення повного спокою, розслаблення, розтягування, рівноваги, розвиток спритності і сили, координації та рухової активності без втоми. При появі втоми «перемикали» увагу пацієнта на підрахунок пульсу на променевій артерії за 15 секунд. Тривалість занять ЛГ визначалася термінами перебування у стаціонарі, становила від 25 до
45 хвилин. Після заняття ЛГ проводилися психотерапевтичні бесіди, потім самомасаж кисті, погладжували по черзі всі пальці у напрямку до долоні, починаючи з нігтьових фаланг.

Після обіду пацієнти проводили 20-ти хвилинне розслаблення в положенні лежачи з чергуванням вправ на розслаблення і дихальних.

Після денного відпочинку застосовувалася ходьба по коридору (від 50 до 300 м) з чергуванням через день з ігровими тренуваннями з м'ячем по
5–10 хвилин. За півтори години до сну проводився сеанс самомасажу на основних і додаткових болючих точках і аплікація насіння женьшеню або яблук на болючі зони відповідності. Протягом дня періодично проводився самомасаж по наклеєному насінню (цуботерапія).

Проводячи психотерапевтичні бесіди, роз'яснювали хворим механізми впливу реабілітаційних заходів на організм, підкреслювали позитивну динаміку змін, аналізували помилки, підтримували емоційний настрій, давали рекомендації із рухового режиму і проведення дозвілля. Такий підхід виявив, що найбільшу активність в реабілітації виявляють хворі, які проінформовані в питаннях її здійснення, це свідчить про необхідність впровадження навчальних технологій в систему реабілітації.

У п'ятому розділі «Ефективність програми фізичної реабілітації осіб з розсіяним склерозом» подано результати власних досліджень. Хворим КГ (n=21) проводився комплекс відновлювальних заходів за методикою лікувального закладу, що включає судинно-метаболічну і симптоматичну терапію, полегшену ЛГ, легкий класичний масаж; пацієнти ОГ (n=22) крім відновного комплексу лікувального закладу використовували запропоновану нами комплексну програму ФР. Загальна характеристика хворих ОГ і КГ виявила їх однорідність і репрезентативність, що дозволило об'єктивно порівнювати результати реабілітації, судити про ефективність програми. За кількістю хворих, їх статевою та віковою ознаками, термінами та тяжкістю хвороби ОГ та КГ не відрізняються (табл. 5).

Таблиця 5

^ Розподіл  хворих на РС за віком та статтю на групи (n = 43)



Групи

Стать, вік і кількість

18-30

31 – 40

41 – 50

старіші 50

Всього

ч

ж

ч

ж

ч

ж

ч

ж

ч

%

ж

%

КГ (n=21)

6

8

2

3




2







8

38,1

13

61,9

ОГ (n=22)

4

5

1

5

2

3

1

1

8

36,6

14

63,4

Всього

10

13

3

8

2

5

1

1

16




27




Примітки: КГ – контрольна група; ОГ – основна група; ч – чоловіки;
ж – жінки.


Середній вік хворих складає в КГ 30,09 років, а в ОГ ─ 32–,68 роки. У ОГ довше 5 років хворіють 14 (63,64 %), а у КГ – 11 (52,38 %) осіб. Середня тривалість реабілітації для КГ становила 19 днів, а для ОГ – 19,7 днів. За час реабілітації пацієнтам проведено середню кількість занять ЛГ – 13; сеансів самомасажу – 31, аплікацій насіння – 21.

Динаміка оцінок стану пацієнтів обох груп за шкалою NRS подана в таблиці 6.

У пацієнтів ОГ статистично значущі зміни (р <0,05) після реабілітації відзначені за 13 оціночними показниками, а в КГ тільки за 5. Різниця в оцінці середніх показників неврологічного дефіциту у осіб ОГ (6,6 балів) та КГ (3.97 бали) складає 2,63 бали, що вказує на більш високий результат відновлення пацієнтів ОГ.

Сумарні середні оцінки клінічних симптомів за шкалою NRS залежно від статі і віку показали, що більш високий приріст показників середніх оцінок наявний у хворих до 40 років. Після 40 років менш виражена тенденція до відновлення. Зміна в оцінці неврологічного дефіциту в процесі реабілітації найбільш виражена при тривалості хвороби до 3 і до 5 років.

У процесі реабілітації сумарний бал середніх оцінок болю за візуально-аналоговою шкалою для пацієнтів ОГ змінюється від 14,68 до 9,34 балів (36,7 % і 23,35 %) і в КГ – від 14,14 до 11,19 балів (35,35 % і 27,98 %) від максимальної оцінки (40 балів).

Тест Мотрісайті показав, що в осіб ОГ спостерігаються статистично значимі поліпшення рухів для м'язів, що беруть участь у згинанні руки в ліктьових суглобах (1,53 бала, p<0,05) і стопи – в гомілковостопних суглобах (1,28 бала, p<0,05) . Тоді як в КГ ці показники відповідно дорівнюють 0,27 бала (p> 0,05) для ліктьових суглобів і 0,05 бала – для гомілковостопних (p>0,05). Різниця сумарної оцінки за індексом Мотрісайті в ОГ для верхніх кінцівок дорівнює 2,44 бала, а для нижніх кінцівок – 1,5, а в КГ, відповідно, для рук – 0,25 бала, а для ніг – 0,03 бала, але статистично не значимі в обох групах
(p>0,05). Оцінки тестів «функціональної категорії ходьби», «стійкість вертикального положення» практично не змінилися (р> 0,05). Статистично значимі (p<0,05) зменшення спастичності м'язів за шкалою Ашфорта (2,27–
1,98 бала) і збільшення індексу «Мобільності Рівермід» (8,86–9,82 бала) спостерігалися в ОГ.


^ Таблиця 6

Оцінка стану  хворих на РС за шкалою NRS (J. Sipel, 1984), бал (n=43)

Назва функцій


Норма

Ступінь виваженості неврологічних порушень

ОГ (n=22)

КГ (n=21)

д/р

п/р



д/р

п/р



Оцінка емоцій

10

6,5

7,95*

1,45

6,95

7,81*

0,86

Гострота зору

5

3,27

3,32

0,05

3,43

3,45

0,02

Поля зору

6

4,27

5,41*

1,14

4,43

4,48

0,05

Рух очей

5

3,27

3,86

0,59

3,76

3,81

0,05

Ністагм

5

3,41

4,16*

0,75

3,38

3,74

0,36

Функція ЧН (УII, IХ, Х, ХII)

5

3,32

3,52

0,2

3,52

3,52

0

Рухові функції:правої руки

5

3,72

4,05*

0,33

3,81

3,86

0,05

лівої руки

5

3,82

4,14*

0,32

3,86

3,93

0,07

правої ноги

5

3,32

3,59*

0,27

3,74

3,76

0,02

левой ноги

5

3,41

3,63

0,22

3,69

3,86

0,17

Сухожилкові рефлекси: з рук

4

2,34

3,09*

0,75

2,33

2,93*

0,6

з ніг

4

2,59

2,84

0,25

2,48

2,71*

0,23

Патологічні рефлекси

4

2,64

3,09*

0,45

2,9

2,9

0

Чутлива функція: правої руки

3

2,77

2,89

0,12

2,71

2,73

0,02

левої руки

3

2,64

2,95*

0,31

2,69

2,83

0,14

правої ноги

3

2,66

2,32

-0,34

2,67

2,71

0,04

лівої ноги

3

2,68

2,77

0,09

2,57

2,67

0,1

Координация движений: рук

5

3,27

3,84*

0,57

3,36

3,5

0,14

ніг

5

3,18

3,68*

0,5

3,38

3,43

0,05

Ходьба

10

6,64

4,09*

2,55

7,14

7,86*

0,72

Порушення тазових функцій

0

-3,13

-2,0*

-1,13

-3,23

-2,95*

-0,28

Всього

100

66,59

73,19

-6,6

69,57

73,54

-3,97

Примітки: * – p<0,05; д/р – до реабілітації; п/р – після реабілітації;
∆ – різниця абсолютних значень; КГ – контрольна група; ОГ – основна група; ЧН – черепні нерви.


Спостерігалися для всіх пацієнтів обох груп (ШОЕР) зміни клінічної оцінки сили м'язів дистальних та проксимальних ділянок кінцівок. Проксимальні ділянки страждають менше, ніж дистальні. Відновлення координації спостерігалося для руки менш проблемної сторони в осіб ОГ та КГ (p<0,05).

Дослідження твердості чотириголового і литкового м'язів, а також довгого згинача пальців кисті виявили, що твердість м'язів кінцівки проблемної сторони дещо вище, ніж кінцівки менш проблемної сторони. Аналіз коефіцієнтів «скорочувальної здатності», «сумарного та додаткового розслаблення» статично значущих відмінностей між групами не показав (p>0,05).

Визначення змін стану меридианів у процесі реабілітації методом сухожилко-м'язової діагностики (табл. 7).

Таблиця 7

Визначення стану меридианів спинного і головного мозку методом сухожилко-м'язевої діагностики у хворих на РС (n=43)

Стан меридианів

Меридіан j

Меридіан i

Меридіан j

Меридіан i

ОГ (n=22)

ОГ (n=22)

КГ  (n=21)

КГ  (n=21)

д/р

п/р

p

д/р

п/р

p

д/р

п/р

p

д/р

п/р

p

Збиток

4

2

p>0,05

3

2

p>0,05

2

2

p>0,05

2

2

p>0,05

Недостатність

17

9

p<0,01

12

5

p<0,03

19

15

p>0,05

13

10

p>0,05

Невизначеність

1

11

p<0,001

7

14

p<0,04

-

4

p<0,04

6

9

p>0,05

Всього хворих

22

22




22

22




21

21




21

21




Примітки: ОГ – основна група; КГ – контрольна група; д/р – до реабілітації; п/р – після реабілітації.


Зменшення кількості хворих, у яких сухожилко–м'язової діагностика проявів недостатності меридіана спинного мозку (j) виявлена у 9 хворих ОГ після реабілітації порівняно з 17 до реабілітації, що підтверджується точним критерієм Фішера (p<0,01). Спостерігається збільшення кількості хворих з 7 до 14 з невизначеністю стану меридіанів j, статистично значимі зміни підтверджуються точним критерієм Фішера (p<0,001). По точному критерію Фішера недостатність меридіана спинного мозку (j) виявлена у хворих КГ після реабілітації тільки у 4 хворих (p<0,04). Кількість хворих з з невизначеністю стану меридіанів j в КГ після реабілітації, також змінилась, спостерігається
у 4 (19,05 %) (p>0,04), а до реабілітації не визначалась.

По точному критерію Фішера для меридіана головного мозку у хворих ОГ – невизначеність (p<0,04) і недостатність (p<0,03). Тільки у 4 хворих КГ визначаються статистично значимі зміни енергетичного стану меридіанів спинного мозку після реабілітації (p<0,04).

Катамнез, проведений через чотири місяці після виписки зі стаціонару свідчить, що у 14 хворих ОГ (n=22) спостерігається стабільна ремісія,
у 7 хворих стан покращився після виписки (p<0,05), що підтверджується точним критерієм Фішера, а у 1 хворої дискомфортність не проходила (не було покращення після лікування). В домашніх умовах 14 пацієнтів проводили саморефлексотерапію.

В КГ (n=21) анкетування дозволило визначити, що стабільність стану була у 15 хворих, а у 6 хворих КГ спостерігали погіршення. Покращення стану в період після виписки не спостерігалось (p>0,05).

Таким чином, використання запропонованої програми ФР, що включає ЛГ, психотерапевтичні бесіди і рефлексотерапевтичні (Оннурі) методи впливу, дозволить більш економічно та раціонально підійти до вирішення проблеми ФР хворих на РС.

У шостому розділі «Аналіз та узагальнення результатів досліджень» охарактеризовано ступінь вирішення завдань досліджень та узагальнено результати експериментальної роботи, що дозволило отримати три групи даних: таких, що підтверджують, що доповнюють і нові.

Наші дослідження підтвердили дані про те, що хворіють на РС частіше люди працездатного віку (Є.І. Гусєв, 2004). Результати наших досліджень підтверджують дані А.Л. Леоновича (1982), А.М. Бєлової (2002), С.М Віничука (2004) про необхідність детальної клінічної оцінки стану осіб з РС. Результати проведеної роботи підтверджують також дані низки авторів (А.Н. Бойко, 2002; Т.Е. Шмідт, 2003; Н.А. Малкової, 2006), що сучасна система відновлювальної терапії даної категорії хворих у своєму розвитку передбачає вдосконалення, в першу чергу, медикаментозних методів лікування, підключаючи до них окремі засоби і методи ФР. Крім того підтверджуються дані авторів А.Н. Столярова (2002), І.А. Завалишина, (2002), Г.М. Зільфова (2002) про необхідність використання ЛГ, спеціальних фізичних вправ для зняття спастичності, відновлення рухової активності і підтримки життєдіяльності. Наші дослідження підтверджують дані О.Д. Тикочинської (1979), В.П. Бархатової, (2004) про використання рефлексотерапії в ФР РС, а також роботи А.С. Кадирова (2004) про необхідність комплексної реабілітації хворих на РС.

Дані, що доповнюють, відображають результати динамічної оцінки стану хворих в оціночних шкалах і тестах, які окремо відображають поодинокі симптоми, а в сукупності дають більш повне уявлення про загальний стан хворого, про глибину неврологічного дефіциту, про прогноз розвитку захворювання і про прогноз відновлення.

Під час застосування розробленої програми ФР було отримано низку нових даних стосовно того, що поєднання ЛГ і методів Оннурі терапії призводить до більш активного залучення пацієнта в реабілітаційний процес; методи сухожилко-м'язової та пунктурної діагностики можна використати для оцінки стану хворих і для оцінки змін запланованих заходів ФР; проведення самомасажу кисті перед заняттями ЛГ сприяло більш легкому виконання фізичних вправ, а після занять знімало втому в м'язах; застосування саморефлексотерапії дисциплінує хворих і сприяє проведенню активної реабілітації та підвищенню її ефективності; найбільшу активність виявляють хворі, які інформовані в питаннях її здійснення, і тому необхідно впровадження інформаційно-навчальних технологій до системи реабілітації.

На нашу думку, Оннурі терапія і ЛГ, включені в програму реабілітації, відіграють роль біологічного стимулятора відновлювальної терапії, активізують участь хворих на РС у проведенні реабілітації, розширюють можливості педагогічного експерименту, який дуже важливий для отримання позитивних результатів відновлення і більш тривалого збереження працездатності та високої якості життя.

ВИСНОВКИ

1. Проведений аналіз даних літератури свідчить, що питання фізичної реабілітації хворих на розсіяний склероз мало вивчені і відносяться до актуальних проблем медичної реабілітації. Проблеми підсилюють неухильне зростання захворюваності в осіб працездатного віку та збільшення терміну тривалості хвороби. Розкриття механізмів розвитку хвороби, застосування етіопатогенетичного лікування та реабілітаційних заходів можуть вплинути на вирішення проблеми. Обмеження рухів, яке пропагували реабілітологи в минулому, змінюється тенденцією до збереження рухової і професійної активності на максимально можливий час. Аналіз даних літератури дозволив розглядати розробку програми ФР як наукову, актуальну і своєчасну необхідність.

2. По даним літературних джерел клінічна картина захворювання провокується процесами запалення, розпадом мієліну та формуванням склеротичних бляшок в мієлінових оболонках провідникових систем і самих клітинах мозку, залежить від локалізації, часу виникнення, розвитку патологічних вогнищ, обумовлюється автоімунними процесами в нервовій тканині. Це проявляється хвилеподібним плином, прогресуючими розладами в руховій, чутливій, сечовидільної та психоемоційній сферах, і призводить до несприятливих наслідків.

3. Дослідницька робота, показала, що у хворих на розсіяний склероз виявляються клінічно функціональні та органічні розлади в руховій, чутливій, сечовидільній та психоемоційній сферах. Сухожилко-м'язова діагностика показова у 42 (97,67 %) хворих. Низкі оценки тестів «Функціональні критерії ходьби» (3,48±0,21 бали) і «Стійкість вертикального положення»
(3,71±0,30 бали), за індексами «Мобільності Рівермід» (8,77± 0,82балів) і Мотрісайті (у м'язах верхніх кінцівок 67,48 %, а в нижніх кінцівках – 58,61 %), а також за шкалою
спастичності Ашфорта (2,42±0,17бали) свідчать про низький рівень рухової активності у хворих на розсіяний склероз. Обсяг рухів за шкалою оцінки ефективності реабілітації (ШОЕР) у осіб з РС оцінено
в 0,93 бала. Середні величини оцінок за показниками коливаються від 0,93 до
1, 96 бала.
Сума середніх оцінок за ШОЕР дорівнює 55,8 бала. Сумарний бал середніх показників оцінки болю за чотирискладовою візуально-аналоговою шкалою у тематичних хворих дорівнює 14,41 балів. Порушення вібраційної чутливості спостерігається у всіх 43 пацієнтів, зниження вібраційної чутливості до 10 секунд зустрічається у 29 (67,44 %) хворих, а до 15 секунд – у 5 (11,63 %) хворих. Скарги на порушення функцій тазових органів мали 90,7 % хворих. Показник неврологічного дефіциту за шкалою NRS складає 67,125 ± 6,61 бали (середня ступінь тяжкості хвороби).

4. Дослідницька робота, дозволила включити в комплексну програму реабілітації осіб з РС, крім базисної терапії стаціонару, спеціальний комплекс лікувальної гімнастики і методи Оннурі терапії. Кінетотерапія, яка застосовувалась при індивідуальному та адекватному підборі вправ за інтенсивністю, швидкістю, темпом, амплітудою, тривалістю залежно від форми, ступеня тяжкості хвороби та проявів неврологічного дефіциту у кожного пацієнта, включала спеціальні вправи на розслаблення, розтягування, дихальні, загальнозміцнюючі, координаційні, ідеомоторні і післяізометричної релаксації вправи, ігрові елементи і ходьбу. З методів Оннурі терапії використовувалися сухожилко-м’язова і пунктурна діагностики, самомасаж за зонами відповідності кисті, вплив кольором і насінням рослин.

5. Комплексна програма фізичної реабілітації, яка застосовувалась для хворих на розсіяний склероз в умовах стаціонару, базується на принципі послідовності введення всіх складових її елементів і їх збалансованому співвідношенні стосовно проявів хвороби, критеріїв та принципів побудови програми. Програма включає: I період проведення дослідження стану здоров'я пацієнта, якісна і кількісна оцінка, підбір та оволодіння технікою виконання засобів і методів реабілітації, які застосовувалися; II період – опанування та застосування засобів реабілітації з дотриманням їх черговості; III періодпрограмування подальших довготривалих реабілітаційних заходів та формування розуміння необхідності їх систематичності в застосуванні.

6. Розроблена комплексна програма ФР, що застосовується з метою підвищення рухової активності, стабілізації стану та поліпшення всіх функцій організму хворого, включає комплекси модифікованої ЛГ, методи саморефлексотерапії, психотерапевтичні бесіди, які сприяють свідомому проведенню активної реабілітації.

7. Застосування розробленої програми ФР з поєднанням ЛГ з методами Оннурі терапії у стані осіб з РС ОГ дозволило отримати за шкалою NRS статистично значимі зміни за наступними показниками в балах (р<0,05): гострота зору (6,5–7,95); ністагм (3,41–4,16); рухові функції (14,35–15,41); сухожильні рефлекси (4,93–5,93); координація рухів (6,45–7,52); ходьба (6,64–4,09); розлади тазових органів (3,13–2,0). У КГ статистично значущі дані отримані тільки за чотирма показниками (р<0,05): оцінка емоцій (6,81–5,64); сухожилкові рефлекси (4,81–5,634); ходьба (7,14–7,86); порушення функції тазових органів (3,23–2,95). Сумарна оцінка за всіма показниками у процесі реабілітації в ОГ збільшилася на 6,6 балів, в КГ – тільки на 3,97 бали, різниця дорівнює 2,63 балам. Тестові показники оцінок у процесі реабілітації для осіб ОГ мають статистично значущу позитивну динаміку (p<0,05). Це оцінки болю при огляді (4,09–2,2 бали) та максимального рівня болю (7,59–4,68 балів), рухів за тестом Мотрісайті в ліктьовому (22,14–23,67 бали) і в гомілковостопному (18,70 – 19,98 балів) суглобах, індексу «Мобільності Рівермід» (8,86–
9,82 балів), спастичності за шкалою Ашфорта (2,27–1,98 бали). Покращення стану підтверджується позитивною динамікою сухожилко-м'язової діагностики та точним критерієм Фішера (p<0,05) у хворих ОГ після реабілітації, а в пацієнтів КГ змін не відмічено (p>0,05). Статистично значимі показники динамічної оцінки за ШОЕР і NRS, а також за деякими тестами в осіб ОГ з РС свідчать про позитивний вплив розробленої програми.

8. Короткочасне використання індивідуально підібраних для кожного пацієнта спеціальної лікувальної гімнастики і методів Онурі терапії (саморефлексотерапії), дозволило психологічно адаптувати його порушень пов'язаних з хворобою і сприяти покращенню самообслуговування. Розроблена та апробована комплексна програма фізичної реабілітації для осіб з розсіяним склерозом з використанням кінезотерапії в поєднанні з методами Онурі терапії (саморефлексотерапії) підтвердила свою результативність статистично значущими показниками. Це дозволило рекомендувати її для застосування в реабілітаційному процесі хворих на розсіяний склероз.

9. Подана програма була впроваджена в практику роботи Міського центру розсіяного склерозу на базі Київської міської клінічної лікарні № 4. Отримані результати використовуються в навчальному процесі на кафедрі фізичної реабілітації НУФВСУ, що підтверджується відповідними актами впровадження.

^ Перспективи подальших досліджень передбачають використання саморефлексотерапії у програмному комплексі засобів та методів фізичної реабілітації у хворих на розсіяний склероз на всіх етапах відновлювальної терапії.

1   2   3

Схожі:

Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconНаціональний університет фізичного виховання та спорту україни маслова Олена Володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання та спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни чернявський максим вікторович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство України у справах сім’ї, молоді та...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту України
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconФізичного виховання І спорту україни коваленко Тамара Миколаївна
...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Підвищення адаптаційних можливостей дітей 6-7 років до умов навчання в початковій школі засобами фізичного виховання
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни хрипко інна василівна
Вплив програм з традиційними та інноваційними засобами фізичного виховання на фізичний стан молодших школярів
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconНаціональний університет фізичного виховання І спорту україни мартинюк оксана анатоліївна
Корекція порушень просторової організації тіла студенток у процесі фізичного виховання
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка факультет фізичного виховання
Програма вступних випробувань з загальної фізичної підготовленості та обраного виду спорту для абітурієнтів факультету фізичного...
Національний університет фізичного виховання І спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний педагогічний університет імені володимира гнатюка факультет фізичного виховання
Програма вступних випробувань з загальної фізичної підготовленості та обраного виду спорту для абітурієнтів факультету фізичного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи