Вржесневський Іван Іванович icon

Вржесневський Іван Іванович




НазваВржесневський Іван Іванович
Сторінка1/2
Дата02.07.2012
Розмір0.49 Mb.
ТипАвтореферат
  1   2

Національний університет

фізичного виховання і спорту України


Вржесневський Іван Іванович

УДК: 796.011.3 (043.3)




Оцінка фізичних можливостей студентів у системі медико-педагогічного контролю у процесі фізичного виховання спеціального відділення вузу


24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення


Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту




Київ – 2011


Дисертацією є рукопис


Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки , молоді і спорту України


^ Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент Давиденко Олена Віталіївна, Національний університет фізичного виховання і спорту України, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання


^ Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор Шиян Богдан Михайлович, Тернопільський національний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка, завідувач кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання


кандидат педагогічних наук, професор ^ Канішевський Станіслав Михайлович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри фізичного виховання і спорту


Захист відбудеться «29» вересня 2011 р. о 1230 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


Автореферат розіслано «26» серпня 2011 р.





Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Г. В. Коробейніков

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена, насамперед, загальноцивілізаційними змінами постіндустріального характеру, притаманними сучасному суспільству (В.А. Косяк, 2002; М.Д. Култаєва, 2008). Однією з таких значущих проблем є гіподинамія населення особливо молоді, що навчається. Автоматизація виробничих процесів, глобальна комп’ютеризація, перевага в нашому суспільстві переважно розумової праці операторської спрямованості – все це обумовлює малорухливий спосіб життя. Прямим наслідком цього є суттєве «омолоджування» серцево-судинних та легеневих захворювань, відхилень у розвитку опорно-рухового апарату, значне збільшення різних алергічних реакцій та інших негативних відхилень у розвитку молодого покоління. З огляду на ці зміни особливе занепокоєння викликає зростання кількості школярів і студентів, яких за станом здоров’я для занять фізичним вихованням відносять до спеціальної медичної групи (М.М. Булатова, 2004; Т.Ю. Круцевич, 2008).

На думку С.М. Канішевського (2008), Н.І. Туричної (2010) та інших фахівців негативні тенденції є результатом впливу ряду факторів, один з яких – відсутність реальної інформації про стан здоров’я молоді, що навчається. Як відмічає ряд спеціалістів одним із перспективних напрямів підвищення якості та ефективності процесу фізичного виховання студентів є вдосконалення технологій педагогічного контролю, що дозволяє організовувати процес на основі диференційованого фізичного навантаження та мінімізувати можливі ризики з урахуванням індивідуальних фізичних можливостей тих, хто навчається (Т.Ю. Круцевич, 2007; С.І. Присяжнюк, 2008; М.М. Філіппов, 2006).

Кількість студентів, для занять фізичним вихованням направлені до спеціального відділення ВНЗ за останні роки зросло до 12–15 % (Е.М. Доценко, 2000; І.Ю. Карпюк, 2005; Л.В. Белогурова, 2008). У зв’язку з цим серед невирішених питань організаційно-методичного забезпечення, можна виділити проблему ефективності контролю процесу фізичного виховання у спеціальному відділенні. Розробка диференційованих критеріїв оцінки, ефективних методів тестування стану рухової системи і її резервних можливостей студентів основного, підготовчого і спеціального навчальних відділень прийнято вважати однією з основних завдань фізичного виховання у ВНЗ (Л.П. Матвєєв, 1991; Т.Ю. Круцевич, М.І. Воробйов, 2005). Комплексний підхід змушує говорити про проблему медико-педагогічного контролю і вести пошук нових шляхів його вдосконалення. Одним з таких шляхів може бути використання як критеріїв ефективності медико-педагогічного контролю у фізичному вихованні студентів спеціальних медичних груп індивідуальної оцінки рівня фізичних можливостей студентів. Подібний підхід дозволяє об’єднати в рамках фізичного виховання, медичну, соціальну і педагогічну складові контролю, впровадити індивідуальний підхід до занять студентів фізичним вихованням, виявити особисті перспективи та межі розвитку, мінімізувати ризики, пов’язані з фізичними навантаженнями.

^ Зв’язок роботи з НДР. Робота виконана відповідно до плану НДР кафедри фізичного виховання Національного авіаційного університету на 2002–2007 рр. за Держбюджетною темою 56 К07: «Теоретико-методичні аспекти проведення занять з фізичного виховання зі студентами спеціального медичного відділення» (№ державної реєстрації 0307U005753), а також згідно зі «Звідним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичного виховання і спорту на 2006–2010 рр.», тема 3.1.2. «Науково-методичні основи вдосконалення викладання дисципліни «Теорія і методика фізичного виховання» (№ державної реєстрації 01064010782). Внесок автора при розробці теми полягав у визначенні методологічного підходу до критеріїв оцінки фізичних можливостей студентів спеціальних медичних груп, які були використані в системі медико-педагогічного контролю в процесі фізичного виховання у ВНЗ.

^ Мета роботи – обґрунтувати і розробити комплексний інформативний кількісний критерій медико-педагогічного контролю над ефективністю процесу фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ.

^ Завдання дослідження:

  1. Провести аналіз спеціальної літератури з проблеми організації і методики фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ, а також узагальнити відомості про критерії медико-педагогічного контролю над ефективністю процесу фізичного виховання цього контингенту молоді.

  2. Вивчити відношення студентів спеціального відділення до занять фізичними вправами; рівень їх фізичного розвитку, окремих показників функціональних систем організму, (за доступними у польових умовах методиками досліджень); фізичної працездатності і підготовленості, а також захворюваності та способу життя студентів, з різними захворюваннями.

  3. Визначити взаємозв’язок окремих показників функціонального стану організму, фізичного розвитку, захворюваності та способу життя студентів спеціального відділення ВНЗ з результатами педагогічного тестування. Обґрунтувати і розробити індивідуальну карту оцінки фізичних можливостей студентів спеціального відділення Національного авіаційного університету (НАУ).

  4. Розробити комплексний інформативний кількісний критерій медико-педагогічного контролю в процесі фізичного виховання у ВНЗ зі студентами спеціального відділення, апробовувати його на контингенті студентів НАУ і розробити практичні рекомендації щодо його використання у навчальному процесі.

^ Об’єкт дослідження – медико-педагогічний контроль у системі фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ.

Предмет дослідження – комплексний інформативний кількісний критерій медико-педагогічного контролю над ефективністю процесу фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ.

Методи дослідження:

  • аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури;

  • антропометричні методи;

  • анкетування;

  • фізіологічні методи;

  • метод оцінки рівня фізичного стану (О.А. Пірогова, 1988);

  • педагогічні методи: спостереження, експеримент, тестування;

  • статистичні методи обробки отриманих даних.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що:

  • вперше для використання в процесі фізичного виховання розроблена і обґрунтована інтегральна оцінка індивідуальних фізичних можливостей студентів спеціального відділення ВНЗ, у тому числі і як альтернативна оцінка рівня фізичного стану для цього контингенту молоді;

  • вперше виявлено, що вибір диференційованої спрямованості, засобів, методів й змісту занять з фізичного виховання, що базується на оцінці фізичних можливостей організму та їх резерву, позитивно впливає на стан здоров’я та рівень фізичних можливостей студентів спеціального медичного відділення;

  • встановлено, що вплив специфіки захворювань на організм не дозволяє отримати об’єктивні результати оцінки рівня фізичного стану студентів спеціального відділення ВНЗ. Такі оцінки, пропоновані в літературних джерелах, орієнтовані виключно на студентів основних і підготовчих груп (або здорових людей);

  • підтверджено, що для студентів спеціального відділення ВНЗ результати педагогічного тестування не можуть бути єдиним критерієм оцінки успішності;

  • розширені уявлення щодо наявності взаємозв’язку між параметрами захворюваності та способу життя зі значеннями показників фізичного розвитку функціонального стану органів, систем організму та фізичною працездатністю студентів спеціального навчального відділення;

  • експериментально доведено, що однаковий рівень фізичних можливостей дозволяє направляти для занять в єдину групу студентів спеціального відділення з різними захворюваннями, що полегшує вирішення питань організації процесу фізичного виховання впродовж навчального року.

^ Практична значущість проведених досліджень полягає в розробці практичних рекомендацій щодо використання оцінки фізичних можливостей студентів спеціального відділення в системі медико-педагогічного контролю процесу фізичного виховання у ВНЗ.

Запропоновані і обґрунтовані критерії оцінки індивідуальних фізичних можливостей студентів, які займаються в спеціальному навчальному відділенні ВНЗ.

Матеріали досліджень впроваджені у навчальний процес фізичного виховання студентів спеціальних медичних груп Національного авіаційного університету. Результати дослідження можуть бути використані при організації учбового процесу фізичного виховання студентів спеціального відділення у ВНЗ різного профілю. Впровадження підтверджені відповідними актами.

^ Особистий вклад дисертанта полягав у виборі напряму досліджень, постановці завдань, аналізі джерел літератури з проблеми, що вивчається, проведенні теоретичної та експериментальної частин досліджень, статистичній обробці та інтерпретації результатів дослідження, апробації дисертаційних розробок і оформлення дисертаційної роботи.

^ Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження були представлені і заслухані на конференціях різних рівнів, у тому числі на ІV,
V міжнародних науково-практичних конференціях «Освіта і доля нації» (Харків, 2003, 2004) І–V науково-методичних конференціях «Фізичне виховання в контексті сучасної освіти» (Київ, 2004, 2006, 2007, 2009, 2010) ІІ міжнародній науковій конференції «Філософія космізму і сучасна авіація» (2005), VІ всеукраїнської науково-практичної конференції «Гуманітарна освіта в профільних вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи» (Київ, 2005), VІІ всеукраїнської науково-практичної конференції «Гуманітарні проблемі становлення сучасного фахівця» (Київ, 2006), IX,
XIV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2005, 2010), Міжнародній науковій конференції «Людина. Світ. Суспільство» (Київ, 2009).

Публікації. З проблеми досліджень опубліковано 16 статей, з них – 9 у спеціалізованих виданнях, затверджених Вищою атестаційною комісією України, інші – у матеріалах наукових конгресів і конференцій.

^ Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 193 сторінках основного тексту, складається з вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури (247 джерел з них 20 іноземних), містить 40 таблиць і 20 малюнків.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтована актуальність дисертаційної роботи, визначені об’єкт і предмет дослідження, сформульовані мета, завдання, наукова новизна і практична значущість дослідження, представлена сфера апробації основних положень роботи.

У першому розділі «Структурно-педагогічні теоретико-методичні аспекти фізичного виховання студентів ВНЗ» проведений аналіз даних спеціальної літератури, що розкриває існуючі проблеми фізичного розвитку студентської молоді (Л.П. Матвєєв, 1991; В.Л. Волков, 2002; М.М. Булатова, 2004; Д.Н.  Давіденко, 2005; Т.Ю. Круцевич, 2008), основні аспекти фізичного виховання студентів і специфіку викладення дисципліни в контексті занять у спеціальному навчальному відділенні ВНЗ. Розкритий зміст програмного матеріалу і організаційного забезпечення занять фізичними вправами зі студентами, що мають відхилення в стані здоров’я і фізичні вади. Узагальнені дані щодо методологічних підходів у медико-педагогічному контролі за фізичним вихованням студентів спеціального відділення ВНЗ (И.С. Гулько, 1984; Е.Г. Буліч, 1986; Р.М. Баєвський, 1988; Т.Ю. Круцевич, 2005; Г.Л. Апанасенко, 2007; І.Р. Бондар, 2007).

Результати аналізу дозволили відзначити наступні питання, пов’язані з ефективністю фізичного виховання у спеціальному відділенні ВНЗ:

– формування і комплектування спеціальних медичних груп (СМГ);

– відсутність ефективної та доступної для педагога системи аналізу й оцінки отриманих результатів контролю;

– необхідність адаптації систем діагностики фізичного стану і фізичних можливостей людини до контингенту студентів СМГ.

В розділі обґрунтовується необхідність розробки об’єктивних критеріїв оцінки фізичних можливостей в контексті оптимізації медико-педагогічного контролю фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ.

У другому розділі «Методи і організація досліджень» теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури та зміст програмного матеріалу дисципліни дозволили обґрунтувати тему дослідження, позначити мету і завдання роботи.

Для вирішення завдань дисертаційного дослідження використовувалися теоретичний аналіз і систематизація даних спеціальної літератури; антропометричні виміри; анкетування; педагогічні методи – спостереження, експеримент, тестування; фізіологічні методи – спірометрія, тонометрія, пульсометрія, функціональна проба з дозованим фізичним навантаженням (Руфье); методи статистичний обробки отриманих даних.

Анкетування студентів проводилося з метою визначення їх відношення до організації і вмісту занять фізичним вихованням в спеціальному відділенні ВНЗ.

Загальноприйняті рухові тести використовувалися з метою оцінки фізичної підготовленості студентів і визначення критеріїв фізичної підготовленості в контексті індивідуальних фізичних можливостей (з використанням тих контрольних вправ, які не протипоказані при певних захворюваннях).

Для оцінки функціонального стану окремих систем організму вимірювалися показники ЖЕЛ, ЧССп, АД, маси і довжини тіла. Рівень толерантності до фізичних навантажень визначався за допомогою проби Руфье. З методів оцінки рівня фізичного стану для контингенту, за яким вели спостережуваня, був вибраний прискорений метод прогнозування фізичного стану за методикою О.А. Пирогової.

Педагогічний експеримент проводився в двох видах (констатуючий і формуючий). Для вирішення поставлених завдань обстежено 209 студентів спеціального учбового відділення НАУ у віці 17–21 рік (хлопців і дівчат) з різними нозологічними формами захворювань.

Дослідження проводилися в три етапи:

Перший етап: 2005–2007 навчальний рік – аналіз спеціальної літератури, підготовка 1 розділу; проведення досліджень за оцінкою фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму, оцінка рівня фізичної працездатності, підготовленості і фізичного стану контингенту, за яким велося спостереження. Проведено статистичну обробку результатів досліджень. Підготовлено публікації і виступи на конференціях.

Другий етап: 2007–2008 навчальний рік – аналіз і опис результатів констатуючого експерименту; розробка і обґрунтування оцінки фізичних можливостей студентів спеціального навчального відділення ВНЗ на підставі отриманих даних; розробка програми формуючого експерименту. Підготовка публікацій і виступів на конференціях.

Третій етап: 2008–2010 навчальний рік – проведення формуючого експерименту, і аналізу його результатів на основі аналітико-статистичної обробки, формулювання висновків та підготовка практичних рекомендацій. Оформлення 3, 4
і 5 розділів роботи. Публікації. Підготовка і проведення апробації дисертаційної роботи.

У третьому розділі дисертаційної роботи «Характеристика контингенту студентів спеціального відділення Національного авіаційного університету» викладені дані констатуючого експерименту, в якому брали участь 209 студентів Національного авіаційного університету у віці 17–21 рік направлені в спеціальне відділення ВНЗ за станом здоров’я (відповідно до поставленого діагнозу).

Для проведення навчальних занять з фізичного виховання було виділено шість груп, диференційованих за основним захворюванням:

  • вегето-судинна дистонія (ВСД) за гіпотонічним типом;

  • ВСД за гіпертонічним типом і змішаним типом;

  • сколіоз, остеохондроз та інші захворювання опірно-рухового апарату;

  • міопія та інші захворювання зорового аналізатора;

  • захворювання шлунково-кишкового тракту (ШКТ), печінки і нирок;

  • особливу групу складали студенти, віднесені в групу реабілітації (після перенесених гострих захворювань, травм і оперативних втручань).

Характеристики стану серцево-судинної системи студентів, за якими велося спостереження, визначалися за значеннями ЧСС і АД у стані спокою, і відповідали, незалежно від патології, статевовіковій фізіологічній нормі. Середньостатистичні результати відновлення ЧСС після функціональної проби Руфьє дозволили відзначити, що найкращі показники виявлені в групі реабілітації серед хлопців («вище середнього» і «середній» рівні); у групі дівчат з ШКТ і ВСД за гіпотонічним типом – «середній» рівень; у решти диференційованих груп студентів вони відповідали «задовільному» рівню.

Стан дихальної системи та непряма характеристика аеробних можливостей організму визначалися за значенням життєвої ємкості легенів (ЖЕЛ) і індексом Робінсона (Г.Л. Апанасенко, 1992). Середньостатистичні значення ЖЕЛ у всіх диференційованих групах хлопців не виходили за межі задовільної оцінки у порівнянні з нормами для здорових людей у віці 17–21 рік. Серед дівчат значення ЖЕЛ знаходилися на задовільному рівні тільки у групі із захворюваннями опірно-рухового апарату (І.С. Гулько і ін., 1986).

Вибір комплексу тестів для оцінки рівня фізичної підготовленості пояснювався можливістю їх застосування впродовж року (у залах та на стадіоні), а також можливістю враховувати протипоказання при захворюваннях, характерних для студентів спеціального відділення ВНЗ.

Результати педагогічного тестування не повною мірою відображають дійсну ступінь фізичних здібностей студентів спеціального відділення. Мотивація до занять фізичними вправами у студентів з хронічними захворюваннями, після травм або хірургічних операцій значно понижена, найчастіше через гіпотетичну небезпеку прояву больових відчуттів або відчуття дискомфорту при виконанні тих чи інших вправ, а також невпевненості в своїх силах.

Середньостатистичні значення результатів фізичної підготовленості, у період ремісії, між групами студентів з різними нозологіями не мали достовірних відмінностей. Виявлений достовірній зв’язок між показниками значень фізіологічних систем з результатами фізичної підготовленості, способу життя і захворюваності (табл. 1).

Існуюча система медико-педагогічного контролю у фізичному вихованні студентів спеціального медичного відділення ВНЗ, що побудована, насамперед, на результатах фізичної підготовленості і самооцінок здоров’я тільки за ЧСС, для студентів з суттєвими відхиленнями у стані здоров’я недостатньо ефективна. Виявлені взаємозв’язки результатів фізичної підготовленості зі значеннями функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем, способу життя і захворюваності були враховані при розробці індивідуальної карти оцінки фізичних можливостей студентів спеціального відділення ВНЗ.

^ Таблиця 1

Матриця кореляційних взаємозв’язків




ЧССп

АДсист.

АДдіиаст.

Час відновлення

Індекс Руфьє

ЖЄЛ

Індекс Робінсона

Біг 12 хв. із чергуванням з ходьбою

Згинання розгинання рук

Гнучкість

Падаюча лінійка

Стрибок у довжину з місця

Підйом у сід з положення лежачи

Захворюваність

Харчування

Паління

Алкоголь

Сон

ЧССп

1,000




















































АДсист.

0,178

1,000

















































АДдіаст

0,206

0,664

1,000














































Час відновлення

0,086

-0,067

-0,160

1,000











































Індекс Руфьє

0,154

-0,157

-0,151

-0,473

1,000








































ЖЕЛ

-0,078

0,126

0,018

-0,103

-0,170

1,000





































Індекс Робінсона

0,755

0,722

0,539

0,042

0,005

-0,075

1,000


































Біг 12 хв. із чергуванням з ходьбою

-0,152

-0,060

-0,145

0,126

-0,025

0,170

-0,146

1,000































Згинання розгинання рук

0,022

0,138

0,070

-0,012

-0,168

0,198

0,050

0,072

1,000




























Гнучкість

-0,148

-0,238

-0,228

0,011

0,096

-0,156

-0,140

0,070

-0,053

1,000

























Падаюча лінійка

-0,080

-0,181

-0,290

0,143

0,134

-0,003

-0,145

0,231

-0,088

0,156

1,000






















Стрибок у довжину з місця

-0,042

0,171

0,085

0,146

0,148

0,233

-0,160

0,126

-0,070

-0,107

0,011

1,000



















Підйом у сід з положення лежачи

0,069

-0,047

0,077

-0,128

-0,063

-0,088

0,009

-0,114

0,134

0,015

-0,110

-0,178

1,000
















Захворюваність

0,096

-0,084

0,058

-0,128

-0,054

-0,111

0,027

0,184

-0,170

0,162

-0,126

-0,156

0,148

1,000













Харчування

-0,092

0,058

0,066

0,051

-0,035

0,028

-0,040

0,121

0,168

0,142

0,026

0,056

-0,083

-0,136

1,000










Паління

0,103

0,014

0,074

0,054

-0,086

0,088

0,089

-0,089

0,086

-0,088

-0,052

0,040

0,143

0,118

-0,139

1,000







Алкоголь

0,022

0,059

-0,060

0,257

0,100

0,090

0,037

-0,135

0,178

0,029

0,141

-0,015

-0,148

-0,276

0,129

-0,104

1,000




Сон

0,069

-0,045

-0,039

-0,010

-0,030

0,100

-0,034

-0,138

-0,138

-0,236

-0,145

0,296

0,143

-0,027

0,012

-0,035

-0,069

1,000

Примітки: * – при виборці 209 чоловік; r критичне = 0,138.


Четвертий розділ дисертації «Обґрунтування оцінки фізичних можливостей студентів спеціального відділення ВНЗ» розкриває методологію розробки системи оцінки фізичних можливостей студентів з відхиленнями в стані здоров’я в контексті медико-педагогічного контролю фізичного виховання у ВНЗ. Результати констатуючого експерименту, аналіз і узагальнення даних спеціальної літератури і накопиченого практичного досвіду дають можливість обґрунтувати та розробити систему оцінки фізичних можливостей студентів, що займаються фізичним вихованням у спеціальних медичних групах (СМГ).

Термін «фізичні можливості» використовується у спеціальній літературі, як багаторівнева характеристика стану здоров’я і фізичної працездатності людини (В.В. Петровський,1972; В.В Петровський, В.Д. Поліщук, 1992; Т.Ю. Круцевич, 2008). Фізичні можливості обумовлені не лише морфо-функціональними характеристиками людини та рівнем її фізичної підготовленості, але й чинниками її соціально-культурного буття, а для людей із виявленими патологіями ще й параметрами та характером перебігу захворювання (частота захворювань, тривалість ремісії і тому подібне).

Як критерії оцінки фізичних можливостей вибрані показники: фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем організму; реакції на функціональні проби зі стандартним фізичним навантаженням; показники фізичної підготовленості, захворюваності і самооцінка способу життя.

Індивідуальна карта оцінки фізичних можливостей включала наступні групи показників, критерії яких мали свою бальну оцінку:

  • з параметрів демографічних показників в оцінці фізичних можливостей використовувалися значення довжини, маси тіла, а також стать, вік і діагноз. Розраховувався індекс Кетле;

  • кожен з функціональних показників (ЧССп, АТ, ЖЕЛ та інш.) оцінювалися в балах, модифікувавши методику інтегральної оцінки фізичних можливостей при масових обстеженнях населення І.С. Гулько, Н.В. Голонцева і Л.Н. Панькової (1986);

  • бальні оцінки фізичної підготовленості розроблялися на основі даних констатуючого експерименту групи студентів, які брали участь у наших дослідженнях, і співвідношенні цих оцінок з нормативами, представленими у спеціальній літературі для відповідних статево-вікових груп. Для розробки шкали оцінок використовувався центильний метод розрахунку показників фізичної підготовленості за п’ятьма зонами ємкості: 0–10; 10–25; 25–75; 75–90 і 90–100 % (ДСМ);

  • як оцінка критеріїв захворюваності і способу життя нами була використана методика В.І. Белова [1989] за оцінкою фізичних можливостей практично здорових людей.

У розробленій нами індивідуальній карті оцінки фізичних можливостей ці групи показників представлені в блоках. Для отримання середнього балу кожного блоку сума балів ділилося на кількість врахованих показників. Рівень фізичних можливостей студентів спеціального навчального відділення ВНЗ визначається за сумою середніх балів за кожен блок (табл. 2).

^ Таблиця 2

Шкала оцінки фізичних можливостей студентів спеціального відділення ВНЗ

^ Порядковий номер РФМ

Рівень фізичних можливостей

Сума балів

1

Вище середнього

20–16,01

2

Середній

16–12,01

3

Нижче середнього

12–8,01

4

Низький

<8

Визначення рівня фізичних можливостей кожного студента проводилося на основі аналізу оцінки змісту кожного з блоків, що дозволило з’ясувати відповідність фізичних здібностей відносно констатації величини функціональних резервів організму і врахувати цей факт при плануванні та проведенні занять з фізичного виховання. Рівень фізичних можливостей є кількісною інтегральною оцінкою стану здоров’я і особистого відношення кожного студента спеціального відділення ВНЗ до гігієнічних рекомендацій щодо дотримання здорового способу життя.

Проводилося анкетування для оцінки відношення студентів спеціального відділення до занять фізичними вправами. Аналіз результатів анкетування не лише дозволив виявити відношення студентів спеціального відділення до організаційних аспектів занять фізичним вихованням у ВНЗ, але й дав можливість визначити наявність мотивації, і отримати результати з самооцінки свого здоров’я.

Упродовж 2008–2009 навчального року на контингенті студентів 2-го року навчання у спеціальному відділенні НАУ проводилася апробація розробленої системи оцінки фізичних можливостей для перевірки її ефективності.

Урахування особливостей контингенту спеціального відділення ВНЗ дозволив комплектувати навчальні групи, для практичних занять фізичним вихованням, а також здійснити диференціювання студентів за розробленою нами оцінкою їх фізичних можливостей. Основною особливістю комплектування навчальних груп студентів спеціального відділення за рівнем фізичних можливостей є диференційоване дозування навантажень у заняттях фізичними вправами для всієї групи з урахуванням індивідуальних обмежень і протипоказань при конкретному захворюванні або наслідках травми.

Всього в експерименті брало участь 66 чоловік: 42 – експериментальні групи (ЕГ), 24 – контрольні групи (КГ), 22 хлопця (15 і 7) і 44 дівчини (27 і 17). Спектр діагнозів захворювань був наступним: ШКТ – 15 (ЕГ – 10, КГ – 5); ВСД (кардіологія) – 15 (10 і 5); міопія різної міри – 15 (10 і 5); захворювання опорно-рухового апарату – 21 (12, з них 5 після травм і 9, з них 3 після травм).

Були організовані три експериментальні групи, які складалися з 14 чоловік кожна і контрольна група (організація занять за захворюваннями) складом з 24 студентів. Експериментальні групи комплектувалися за оцінкою рівня фізичних можливостей: ЕГ-1 – студенти, з рівнем фізичних можливостей вище середнього, ЕГ-2 – студенти з середнім рівнем фізичних можливостей і ЕГ-3 – студенти з нижче середнього і низьким рівнем фізичних можливостей.

У таблиці 3 представлені значення показників різних блоків, що складають індивідуальну оцінку фізичних можливостей студентів, за якими велося спостереження, на початку курсу спостереження.

Оцінка рівня фізичних можливостей проводилася на початку навчального року, в кінці семестру і в кінці навчального року. Вихідний рівень фізичних можливостей студентів КГ у середньостатистичних значеннях оцінок складався з показників студентів з вище середнього, середнім, нижче середнього і низьким рівнем фізичних можливостей. Порівняльний аналіз рівня фізичних можливостей (за сумою балів індивідуальної карти) експериментальних і контрольної груп на початку експерименту свідчить, що середньостатистичні значення суми балів контрольної групи були практично однакові з показниками ЕГ-2, тобто відповідали середньому рівню фізичних можливостей.

Результати повторного вимірювання, в кінці семестру показали, що у всіх групах (експериментальних і контрольній) відбулися зміни у показниках (покращення значень окремих показників), як окремих блоків, так і у рівні фізичних можливостей в цілому.

Слід зазначити, що аналіз змін за перший семестр спостереження достовірного поліпшення стану функціональних показників не виявив. Можна відмітити зниження варіативності результатів у групах, а також деяку тенденцію до покращення значень морфо-функціональніх показників у всіх групах. Середньоарифметичні значення ЧССп у всіх групах знизилася, включаючи КГ. Знизилися значення індексу Руфьє
(у групі ЕГ-2 при р < 0,05), що свідчить про поліпшення реакції серцево-судинної системи на функціональну пробу з дозованим фізичним навантаженням і підвищення фізичної працездатності.

Таблиця 3

Середньостатистичні значення різних показників, що складають індивідуальну оцінку фізичних можливостей студентів, на початку експерименту, бали (Х±m)

Оцінка показників фізичних можливостей


ЕГ-1

(n = 14)

ЕГ-2

(n = 14)

ЕГ-3

(n = 14)

КГ

(n = 24)

Функціональні

3,78 ±0,10

3,55±0,11

3,18±0,09

3,62±0,1

Фізичної підготовленості

3,71±0,09

3,22±0,16

2,64±0,09

3,38±0,06

Захворюваності

4,43±0,15

3,86±0,19

2,43±0,16

3,52±0,19

Спосіб життя

4,45±0,11

4,23±0,1

3,56±0,19

3,98±0,12

Рівень фізичних можливостей

16,54±0,25

14,87±0,18

11,75±0,28

14,5±0,45


Достовірних змін у значеннях результатів педагогічного тестування хлопців в кінці першого семестру спостереження порівняно з другим – не виявлено. Середньоарифметичні значення результатів у тестах демонструють покращення, окрім результатів ЕГ-1 в тесті «падаюча лінійка», які залишилися незмінними. У решти груп ці значення покращилися. У стрибку в довжину найкращі результати приросту у студентів ЕГ-3. Аналогічні зміни в ЕГ-3, порівняно з ЕГ-1 і ЕГ-2 і КГ у прояві загальної витривалості, сили рук, сили черевного преса. Таким чином, підтверджені дані спеціальної літератури про те, що чим нижче рівень підготовки, тим ефективніший приріст рівня рухової якості під впливом систематичних занять.

Динаміка оцінки блоків захворюваності і способу життя у всіх групах позитивна, але недостовірна. Найбільший приріст цих показників виражається у середньоарифметичних значеннях оцінок у студентів ЕГ-1 і ЕГ-2. Бальна оцінка захворюваності в ЕГ-3 дещо знизилася за цей період. У КГ – цей показник практично не змінився.

Третє – підсумкове дослідження було проведене в кінці навчального року (остання декада травня). За другий семестр навчального року в групах сталися певні зміни за всіма зафіксованими параметрами (табл. 4).

Таблиця 4

Динаміка середньостатистичних значень показників стану серцево-судинної системи юнаків за 2 семестр навчального року (±S)

^ Функціональний показник

ЭГ – 1 (n =5)

ЭГ – 2 (n =5)

ЭГ – 3 (n =5)

КГ (n = 7)

друге вимірювання

кінець експерименту

друге вимірювання

кінець експерименту

друге вимірювання

кінець експерименту

друге вимірювання

кінець експерименту

ЧСС, уд/хв

69,2 ±

3,61

69,2 ±

3,61*

66 ±

2,28**

65,2 ±

2,25*

73,6 ±

2,32

73,2 ±

2,42

74,71±

2,51

74,71 ±

2,51

АДсист., мм рт ст

121,6 ±

2,14

121 ±

2,45

123 ±

3,0

122 ±

2,0

125 ±

3,16

124 ±

2,45

114,29 ±6,49

115,71±5,71

АДдіаст., мм рт ст

79 ±

2,45

78 ±

2,0

80 ± 0

80 ± 0

80 ±

3,16

80 ±

3,16

78,6 ±

4,04

80 ±

3,78

ЖЄЛ, мл

4430 ±

359,72

4500 ±

360,56*

3180 ±

217,72**

3300 ±

178,89

3000 ±

192,35

3020 ±

177,2

3542,9±211,41

3585,7±233,43

Індекс Кетле

380,0 ±

16,1

379,6 ±

16,12

384 ±

32,19

383,6 ±

32,03

380,8 ±

19,91

381,8 ±

18,89

380,43±

25,92

382,14±

25,28

Індекс Руфьє, умов. од.

7,22 ±

1,23

7,02 ±

1,25

8,58 ±

1,33**

8,18 ±

1,33

11,5 ±

1,44

10,04 ±

0,84

9,13 ±

0,94

8,64 ±

1,29

Індекс Робінсона, умов. од.

83,84 ±

3,12

83,84 ±

3,12

81,18 ±

3,38

79,4 ±

3,03

89,28 ±

3,07

89,28 ±

3,07

84,49 ±

2,44

85,66 ±

1,77

Примітки: * – р < 0,05, відносно КГ; ** – р<0,05, відносно ЭГ-1.


В цілому, порівняно із підсумком 1 семестру, у всіх групах відмічено недостовірне підвищення оцінки фізичних можливостей. Найбільш вагомі зміни в бальній оцінці за блоками сталися в ЕГ-2 – функціональні показники та показники фізичної підготовленості, та в ЕГ-3 – фізична підготовленість та показники захворюваності. У ЕГ-1 та КГ зміни в бальній оцінці окремих блоків були вкрай незначні. Середньостатистичні значення ЖЕЛ підвищилися у всіх групах (включаючи КГ). Значення індексу Руфье – знизилися, особливо у хлопців ЕГ-2 і ЕГ-3 – що можна розцінювати як деяке покращення функціонального стану ССС.

Порівняння результатів педагогічного тестування за 1 і 2 семестри говорить про недостовірні, але все-таки позитивні зміни. Результати тесту «12 хв. біг із чергуванням з ходьбою» (прояв загальної витривалості) покращилися і у дівчат і у хлопців у всіх групах. Найбільший приріст виявлений у хлопців ЕГ-1 і дівчат ЕГ-2. Сила м’язів верхніх кінцівок та швидкісно-силові здібності залишилися практично без змін у всіх групах.

Аналіз бальної оцінки захворюваності за 2 семестр навчального року дозволив констатувати, що за цей період в ЕГ-1 змін не сталося, в ЕГ-2, ЕГ-3 і КГ – значення показників покращилися, але у всіх випадках покращення недостовірне.

Показники способу життя демонстрували покращення у групах ЕГ-2 і КГ,
в групі ЕГ-1 змін не відмічено, в групі ЕГ-3 спостерігається деяке погіршення, однак всі зміни недостовірні.

Таким чином, за другий семестр відмічено деяке покращення (p>0,05) розвитку рухових здібностей за результатами педагогічного тестування, підтверджене підвищенням рівня функціонування серцево-судинної і дихальної систем організму (також статистично недостовірним). Захворюваність і спосіб життя так само не зазнали достовірних змін.

Зниження темпів поліпшення показників фізіологічного блоку в 2 семестрі
(3 вимірювання) обумовлено, ймовірно, наближенням до меж норми показників функціональних систем організму. Динаміку змін у 2 семестрі показників захворюваності і способу життя обмежено максимальними значеннями – 5 балів.
У значної частини студентів вже після другого вимірювання оцінка цих блоків складала 4,2–4,5 бали, тобто – близька до максимуму. Менш значне, ніж у 1 семестрі покращення результатів педагогічного тестування фізичної підготовленості
в 2 семестрі (порівняння результатів 2–3 вимірювань) можливо, пояснюється вичерпанням потенціалу одного заняття на тиждень та індивідуальними обмеженнями фізіологічного і антропометричного характеру.

При оцінці рівня фізичних можливостей студентів в кінці навчального року виявлена наступна картина:

  • 37,11 % студентів підвищили рівень своїх фізичних можливостей до більш високого рівня, при цьому в ЕГ таких було 44,73 %, в КГ – 24,99 %;

  • ще 25,8 % студентів підвищили бальну оцінку рівня своїх фізичних можливостей, наблизившись до вищого їх рівня. У ЕГ таких студентів було – 28,95 % (11 чоловік), в КГ – 20,83 % (5 чоловік);

  • 59,67 % студентів не змінили рівень фізичних можливостей, при цьому в ЕГ таких було 55,26 %, в КГ – 66,66 %;

  • 3,22 % із загального числа студентів знизили рівень своїх фізичних можливостей, при цьому в ЕГ таких не було, в КГ – 8,33 %.

Аналіз причин таких змін в оцінці рівня фізичних можливостей (РФМ) показав, що:

  • серед осіб, у яких підвищився РФМ, виявлена значна кількість студентів ЕГ, які регулярно відвідували академічні заняття у спеціальному відділенні НАУ, вели здоровий і активний спосіб життя з використанням фізичних вправ у своїй побутовій життєдіяльності;

  • серед осіб, у яких підвищилась бальна оцінка РФМ – студенти ЕГ відвідали не менше 80 % академічних занять з фізичного виховання і прислухалися до рекомендацій щодо зміни способу життя;

  • з числа студентів, у яких не змінився РФМ, найбільша кількість студентів, як ЕГ, так і КГ, за час спостереження перенесли респіраторне захворювання або загострення хронічного;

  • серед студентів, у яких знизився РФМ, найбільш вагомим чинником виявилася погана відвідуваність академічних занять з фізичного виховання без поважних причин, перенесені за цей час респіраторні захворювання, загострення хронічних і ігнорування рекомендацій щодо здорового способу життя.

Показники дихальної системи (ЖЕЛ і індекс Робінсона), що досліджувалися в ЕГ студентів змінилися у позитивну сторону: ЖЕЛ – підвищилися, значення індексу Робінсона – знизилися. У КГ значення цих показників за курс спостереження практично не змінилися.

За підсумками року (1–3 вимірювання) сталися певні зміни і у результатах педагогічного тестування. В ЕГ і КГ групах підвищився рівень прояву витривалості, про що свідчить середньостатистичне значення величини подоланої дистанції в тесті «12 хв. біг у чергуванні з ходьбою» (як у хлопців, так і у дівчат). Більшою мірою, ніж у студентів КГ збільшилися результати у прояві швидкості реакції та гнучкості, а також сили.

Таким чином, у групах студентів спеціального відділення, сформованих з урахуванням рівня фізичних можливостей (ЕГ-1 – вище середнього, ЕГ-2 – середній, ЕГ-3 – нижче середнього, низький), динаміка показників за навчальний рік виявилася вищою, ніж у групах, сформованих за захворюваннями.

Але здійснення лікарсько-педагогічного контролю за розробленою методикою дозволяє контролювати цей процес незалежно від критеріїв формування навчальних груп для проведення фізичного виховання у спеціальному відділенні ВНЗ. Система оцінки індивідуальних фізичних можливостей студентів спеціального відділення ВНЗ впродовж навчального року дозволяє з однаковою ефективністю і наочністю використовувати її для лікарсько-педагогічного контролю за проведенням занять з фізичного виховання, не залежно від того, за яким принципом формуються групи студентів для навчальних занять фізичними вправами.

Запропонована система оцінки фізичних можливостей може бути обґрунтовано використана у системі медико-педагогічного контролю у процесі фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ на всіх його етапах:

  • у первинному контролі, як критерій комплектування груп для розробки програм занять з врахуванням індивідуальних особливостей студентів;

  • у оперативному контролі, для контролю над адаптацією організму кожного студента до запропонованих індивідуальною програмою фізичних навантажень у занятті;

  • у етапному контролі як компонент рейтингової системної оцінки в контексті семестрової атестації.

У п’ятому розділі «Аналіз та узагальнення результатів дослідження» узагальнені дані досліджень, представлені у різних розділах.

В результаті досліджень підтверджені дані літератури про зниження рівня прояву рухових здібностей студентів віднесених за станом здоров’я до СМГ
(М.М. Булатова, 2004; О.Л. Благій, 2006; М.В. Белогурова, 2008).

На основі кореляційного аналізу підтверджені дані про наявність взаємозв’язку значень параметрів між проявом рухових здібностей та величиною показників функціональних систем організму (І.С. Гулько та інш., 1986; Р.М. Баевский, 1988;
А.В. Денісова, І.В. Хмельницька, Л.А. Харченко, 2008).

Результати дослідження дозволити доповнити дані про можливості формування груп для занять фізичним вихованням студентів з послабленим здоров’ям
(Ф.Г. Сітдіков, С.Б. Бондар, 1986; В.І. Дубровський, 1999; Е.М. Доценко, 2000;
І.Р. Бондар, 2007).

Обґрунтована інтегральна оцінка фізичних можливостей для використання у якості критерію системи медико-педагогічного контролю фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ.

Обґрунтована та розроблена індивідуальна карта фізичних можливостей студента спеціального відділення ВНЗ.

Розроблені практичні рекомендації з використання оцінки індивідуальних фізичних можливостей студентів спеціального відділення ВНЗ в системі медико-педагогічного контролю процесу фізичного виховання.

Таким чином, представлені дані, отримані у результаті проведених нами досліджень, дають можливість оптимізації процесу фізичного виховання студентів спеціального відділення ВНЗ.

  1   2

Схожі:

Вржесневський Іван Іванович iconЗразок П.І. Б. Іванов Іван Іванович
Обраний напрямок маркетинг: теорія І практика Науковий керівник Петров П. П., доцент
Вржесневський Іван Іванович iconОгієнко іван Іванович (церковне ім'я Іларіон; 14 1882-29 1972) відомий український церковний І громадський діяч, митрополит (з 1943 р.), історик церкви, педагог, дійсний член Наукового товариства ім. Т
Огієнко іван Іванович (церковне ім'я Іларіон; 14 1882-29 1972) відомий український церковний І громадський діяч, митрополит (з 1943...
Вржесневський Іван Іванович iconБорнацький іван іванович
Доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки І техніки урср. Науковий напрямок десульфація металу та фізико-хімічні основи...
Вржесневський Іван Іванович iconУкраїни вінницький національний технічний університет інститут магістратури, аспірантури та докторантури кафедра ммсс на правах рукопису Іваненко Іван Іванович
Практичне застосування розробленої технології для ідентифікації фінансових часових рядів 14
Вржесневський Іван Іванович iconДелеган іван іванович асистент
З відзнакою закінчив лісогосподарський факультет Українського державного лісотехнічного університету (2003 р.). Завершив навчання...
Вржесневський Іван Іванович iconШкіля миколи Івановича Микола Іванович – вчений, педагог, громадський діяч України. Микола Іванович Шкіль
Микола Іванович Шкіль народився 13 грудня 1932 року в с. Бурбене Семенівського району Полтавської області в селянській родині
Вржесневський Іван Іванович iconДо 70-річчя з дня народження І.І. Кочерги Науковець, викладач, вихователь, громадський діяч
Саме такі вихованці, як Іван Іванович, закладали міцне підгрунтя для подальшого розвитку І збагачення усталених традицій Гоголівського...
Вржесневський Іван Іванович iconПовідомлення про захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук Прізвище, ім’я, по батькові здобувача Іваненко Іван Іванович
Посада здобувача і повна назва установи, де він працює – доцент кафедри експериментальної фізики Київського національного університету...
Вржесневський Іван Іванович iconКліматичні ресурси України та їх використання в лікувальній практиці Гараздюк Іван Васильович, Гараздюк Олександр Іванович Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Внаслідок прийому лікарських засобів у ХХ столітті сформувалося поняття „медикаментозної хвороби”. Це потребує нових підходів до...
Вржесневський Іван Іванович iconПовідомлення про захист дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Прізвище, ім’я, по батькові здобувача Іванов Іван Іванович Посада здобувача І повна назва установи, де він працює
Посада здобувача І повна назва установи, де він працює – асистент кафедри інформатики Херсонського державного університету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи