Подлесний олександр іванович icon

Подлесний олександр іванович




Скачати 432.21 Kb.
НазваПодлесний олександр іванович
Сторінка1/3
Дата02.07.2012
Розмір432.21 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ І СПОРТУ УКРАЇНИ


На правах рукопису




ПОДЛЕСНИЙ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ




УДК: 796.011.3:378.1




САМОКОНТРОЛЬ У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ – СУДНОВОДІЇВ


24.00.02- Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з


фізичного виховання і спорту


КИЇВ - 2008

Дисертацією є рукопис


Робота виконана у Київській державній академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Міністерство освіти і науки України


Науковий керівник –

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

^ Круцевич Тетяна Юріївна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання


^ Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор

Ільїн Володимир Миколайович,

Національний університет фізичного виховання і спорту України,

завідувач кафедри біології спорту;


кандидат педагогічних наук, доцент

^ Третьяков Микола Олександрович,

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, завідувач сектором фізичного виховання і спорту


Захист відбудеться 30 січня 2009 р. о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.829.01 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).

^

Автореферат розіслано 29 грудня 2008 р.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Воронова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вирішення завдань професійно-прикладної фізичної підготовки здійснюється в загальній системі фізичного виховання у вищих навчальних закладах і їх конкретизація залежить від специфіки професійної діяльності (О. Антоненко, 2007; Ю.М.Антошків, 2006; В.Л.Волков, 2004; Р.Т.Раєвський, 1995). Існує низка професій, які висувають підвищені вимоги до психофізіологічних і функціональних особливостей організму людини, що пов’язані з екстремальними ситуаціями, які загрожують не тільки її життю, але і життю оточуючих, це – професії пілота, водія автомобільного і водного транспорту та інші (Н.П.Байков, 2001; В.М.Ільїн, 2003; В.П.Леонтьєв, 2000; А.І.Маракушин, 2005; О.М.Ольховий, 2006). Допуск здійснюється тільки після спеціальної медичної комісії, яка визначає стан здоров’я і відсутність протипоказань до занять даною професійною діяльністю. У цивільних вищих навчальних закладах не проводиться діагностика професійної придатності абітурієнтів і зарахування здійснюється на підставі результатів вступних іспитів. Тому виникають особливі ускладнення у професійній підготовці студентів, наділених різними психофізичними характеристиками, що сприяють чи гальмують процес навчання (В.І.Медведєв, 1982; М.О.Третьяков, 1996; Р.Т.Раєвський, В.І.Філінков, 2003).

Науково-технічний прогрес призвів до значних змін технічного обладнання водного транспорту і більш якісного обліку характеру роботи фахівців національного флоту. Автоматизація і комп’ютеризація праці, тривале перебування в замкненому соціальному просторі, вплив дискомфортних умов побуту (шумове тло, вібрація, температурні коливання, гіподинамія тощо) обумовлюють високий рівень захворюваності на суднах, низькі показники виробничого довголіття (В.А.Кабачков, А.Ф.Рожновський, 1986; В.Г.Корей, Р.Т.Раєвський, 1997; Н.П.Байков, 2001). У зв’язку з цим істотно змінилися вимоги до підготовки сучасних фахівців, які реалізуються у процесі фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів водного транспорту. Одночасно з опануванням студентом обраної професії у структурі навчання важливу роль відіграє фізична підготовка, яка забезпечує психофізичну готовність до успішної професійної діяльності.

Окремі питання професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП) студентів вищих навчальних закладів водного транспорту розглядались у роботах авторів. Частина робіт присвячена вивченню психофізіологічних характеристик інженерів-електромеханіків (Н.П.Байков, 2001; В.А.Кабачков, А.Ф.Рожновський, 1986; Е.А.Полухін, В.Д.Котенко, 1989), судноводіїв (В.Г.Корей, 1998; Д.М. Стенько,1981), раціонального рухового режиму плавскладу (Н.М.Кобозев, 1978; Л.А.Самохвалова, 1984), даються рекомендації з удосконалення програм ППФП (В.Г.Корей, Р.Т.Раєвський, 1997; А.Ф.Рожновський, 1988). В одній із робіт звертається увага на формування мотивації до самостійного виконання вправ і підвищення обсягу рухової активності (Н.П.Байков, 2001), але конкретних шляхів вирішення цього завдання не пропонується.

У зв’язку з переходом на Європейську кредитно-модульну систему освіти у вищих навчальних закладах скорочується кількість навчальних годин на фізичне виховання і дві третини припадає на самостійні і факультативні заняття. Ця ситуація реорганізації системи освіти і умов майбутньої виробничої діяльності в обмеженому просторі судна, гіподинамія вказує на необхідність формування мотивації до самостійного фізичного самовдосконалення студентів і підтримки організму у належній нормі, що сприяє виконанню професійної діяльності на значно вищому рівні, що і обумовлює наукове завдання наших досліджень.

^ Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Дослідження виконано згідно “Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2006–2010 рр.” Міністерства України з питань сім’ї, молоді та спорту за темою 3.1.8.3. п. “Теоретико-методичні основи професійно-прикладної фізичної підготовки студентів вищих навчальних закладів”. Номер держреєстрації 0106U010785. Роль автора у реалізації теми заключалась у визначенні фізичних і психофізіологічних характеристик судноводія водного транспорту і розробці організаційно-методичних умов навчального процесу з фізичного виховання для формування мотивації студентів до самовдосконалення з використанням засобів самоконтролю.

^ Об’єкт дослідження – професійно-прикладна фізична підготовка студентів-судноводіїв.

Предмет дослідження – підвищення мотивації до професійно-прикладної фізичної підготовки студентів-судноводіїв засобами самоконтролю фізичного стану.

^ Мета дослідженн – формування мотивації студентів-судноводіїв до фізичного самовдосконалення з орієнтацією на кваліфікаційні та психофізіологічні характеристики професійної діяльності та використанням засобів самоконтролю для підвищення ефективності процесу професійно-прикладної фізичної підготовки (ППФП).

^ Завдання дослідження:

  1. Дослідити стан проблеми підвищення ефективності фізичного виховання і ППФП студентів за літературними джерелами.

  2. Конкретизувати освітньо-кваліфікаційну характеристику спеціаліста-судноводія з фізичних і психофізіологічних якостей.

  3. Визначити мотиваційні фактори діяльності, професійну орієнтованість, психофізіологічні якості, загальну і спеціальну фізичну підготовленість студентів-судноводіїв.

  4. Розробити організаційно-методичні умови підвищення мотивації студентів-судноводіїв до ППФП у процесі самостійних і навчальних занять з використанням засобів самоконтролю та перевірити їх ефективність під час педагогічного експерименту.

^ Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: аналіз і узагальнення даних літератури; педагогічне спостереження; анкетування; методи психологічної діагностики; антропометричні виміри; фізіологічні методи (пульсометрія, тонометрія, функціональні проби); психофізіологічні методи; методи рухових тестів; педагогічний експеримент; методи математичної статистики.

^ Наукова новизна:

  • вперше розроблені організаційно-методичні умови для використання самоконтролю фізичної підготовленості студентів як фактору формування мотивації до ППФП, спрямовані на усвідомлення мети діяльності і досягнення її результатів шляхом саморегуляції своєї поведінки за рахунок внутрішніх мотивів самовдосконалення з орієнтацією на належні норми і прогрес власних досягнень та зовнішніх стимулів, створених викладачем;

  • вперше визначена специфіка взаємозв’язку між результатами у рухових тестах, які вимагають прояву різних видів витривалості (загальної, швидкісної, силової) і мотиваційним фактором (потреба у досягненні), що відкриває можливість через формування мотивації досягнення мети залучити студентів до систематичних занять фізичними вправами не тільки у навчальний, але й у позанавчальний час;

  • доповнені освітньо-кваліфікаційні характеристики професійної діяльності судноводія водного транспорту, які включають дві групи показників: ті, які можуть розвиватися у процесі фізичної підготовки: показники фізичного здоров’я, фізичної підготовленості, психологічні показники; і ті, які меншою мірою піддаються змінам – це типологічні властивості нервової системи, що визначають прояв психофізіологічних характеристик (реактивність, лабільність, рухливість і витривалість нервових процесів);

  • доповнено напрями удосконалення процесу фізичного виховання студентів вищих навчальних закладів водного транспорту за рахунок визначення раціонального співвідношення засобів фізичного виховання на підставі вивчення структури їх загальної та спеціальної фізичної підготовленості методом факторного аналізу;

  • доповнена система бальної диференційованої оцінки успішності студентів з фізичного виховання з урахуванням вихідного рівня фізичної підготовленості і прогресу досягнень у рухових тестах.

^ Практична значущість отриманих результатів

Виділені психофізіологічні і психологічні характеристики, що забезпечують вирішення загальноосвітніх завдань і оволодіння професійними вміннями судноводія, доповнюють освітньо-кваліфікаційну характеристику спеціаліста з судноводіння, конкретизують спрямованість освітнього процесу та можуть використовуватись як цільова модель ППФП студентів, які опановують відповідну спеціальність і при профорієнтації абітурієнтів на спеціальність судноводія.

Організаційно-методичні умови реалізації засобів самоконтролю фізичної підготовленості студентів як фактору формування мотивації студентів до ППФП можуть бути використані у навчальному процесі вищих навчальних закладів з корекцією на специфіку професії, що опановується, а також у процесі викладання дисципліни “Теорія і методика фізичного виховання” у вищих навчальних закладах фізкультурного профілю і при проведенні курсів підвищення кваліфікації викладачів з фізичного виховання. Отримані результати впроваджені у навчальний процес Київської державної академії водного транспорту ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Коледжу морського і річкового флоту, Національного університету фізичного виховання і спорту України, що підтверджується відповідними актами.

^ Особистий внесок здобувача полягає в аналізі науково-методичної літератури, постановці завдань, виборі методів дослідження. Автор самостійно зібрав експериментальну базу досліджень, обробив, узагальнив, проаналізував дані, розробив експериментальні організаційно-методичні умови реалізації самоконтролю студентів у процесі фізичного виховання і перевірив їх ефективність.

У публікаціях, виконаних автором у співавторстві, здобувачеві належить власний експериментальний матеріал, аналіз результатів і висновки.

^ Апробація результатів дисертаційного дослідження.

Результати проведених досліджень знайшли своє відображення у доповідях на республіканських і міжнародних наукових конференціях. Це VI Міжнародна конференція “Сучасні дослідження валеології та спортивної медицини” (Одеса, 2000), IV Міжнародна конференція “Молода спортивна наука” (Львів, 2000), ІХ Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх” (Київ, 2005), ІІІ і ІV Міжнародна науково-практична конференція “Основні напрямки розвитку фізичної культури, спорту та фізичної реабілітації” (Дніпропетровськ, 2007, 2008), Міжнародна наукова конференція “Kierunki doskonalenia treningu I walki sportowej” (Спала, Польща, 2007)

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 14 наукових робіт, серед яких навчально-методичний посібник, 6 статей у спеціалізованих виданнях ВАК України.

^ Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Дисертаційна робота викладена на 232 сторінках, ілюстрована 44 таблицями та 6 рисунками, вміщує 16 додатків. У списку літератури 259 джерел, з них 27 іноземних.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання, визначено наукову новизну та практичну значущість роботи.

^ У першому розділі “Педагогічний контроль фізичної підготовленості в управлінні фізичним вихованням студентів” проведено теоретичний аналіз літературних джерел для вивчення проблеми підвищення ефективності ППФП студентів. Зокрема визначено проблемне поле, до якого входить таке питання, як потребово-мотиваційний підхід до управління фізичним вихованням студентів, тому що особливі ускладнення виникають з фізичним вихованням студентів у зв’язку з переходом на кредитно-модульну систему. В окремих навчальних закладах фізичне виховання витісняється з обов’язкових дисциплін у розряд факультативних, чи різко скорочується за кількістю годин у навчальному плані. Дані факти вимагають від студентів самостійних або організованих занять різними видами спорту у позанавчальний час, що пов’язано з бажанням та ініціативою самого студента.

Дослідники (В.К.Бальсевич, 1996; Л.Безугла, 2007; А.С.Гречко, 1994 та ін.) підкреслюють, що бажання і уміння здійснювати самостійну діяльність як у пізнанні, так і у заняттях фізичними вправами у основної маси студентів не сформовано.

Значна кількість досліджень в області ППФП присвячена підвищенню фізичної, теоретичної, психофізичної підготовки до опанування різного роду професіями і тільки обмежена кількість авторів звертали увагу на психологічний бік діяльності людини, основним компонентом якого є мотивація (Ю.А. Бородін, С.В. Романчук, 2006). Аналіз робіт учених-психологів дозволив поглибити уявлення про самоконтроль як один із найважливіших стимулів мотивації досягнення мети у фізичному самовдосконаленні студентів та визначити проблеми в організації самоконтролю фізичного “Я”.

Дослідження літературних джерел дозволило визначити фактори, що потребують наукової розробки та значною мірою впливають на підготовку сучасних фахівців, які мають працювати на водному транспорті і .

^ У другому розділі описано методи та організацію дослідження.

Аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, документальних матеріалів дозволили обґрунтувати тему дослідження, визначити мету, завдання роботи та проблемне поле. Відповідно до завдань підбиралися методи досліджень.

Для вирішення завдання конкретизації освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста-судноводія за параметрами фізичних і психофізіологічних якостей були використані методи антропометричних вимірів, фізіологічні методи (пульсометрія, тонометрія, функціональна проба Руф’є), психофізіологічні методи (довільних рухових реакцій на світло, звук, складна реакція вибору та комбінована реакція), методи рухових тестів.

Вивчення мотиваційних факторів діяльності, професійної орієнтованості, психофізіологічних якостей, загальної та спеціальної фізичної підготовленості студентів, які опановують професію судноводія, здійснювалось за допомогою тестування (методики Ю.М.Орлова “Потреба в досягненні”, методики Е.А. Климова “Диференційно-діагностичне опитування”, коректурної проби Анфімова), психофізіологічних методів довільних рухових реакцій, рухових тестів, антропометричних вимірів, методу кефалографії для визначення статодинамічної стійкості.

Для обробки результатів дослідження використовувалися методи математичної статистики: метод середніх величин, кореляційного і факторного аналізу.

^ Педагогічний експеримент проводився у вигляді констатуючого і перетворюючого. У констатуючому експерименті взяли участь судноводії-професіонали й студенти Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного I–IV курсів факультету “Судноводіння” (усього 132 особи). Досліджувалися показники фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціонального стану, психологічні та психофізіологічні показники, професійна орієнтованість та їхня професійна придатність.

З фахівцями-судноводіями дослідження проводилися на судах типу «ріка-море» (теплоходи «Віктор Стоянов», «Срібний бриз», «Генерал Ватутін», «Адмірал Макаров», «Т.Г.Шевченко» (усього 21 особа). Обстеження судноводіїв проводилося до вахти й після вахти в денний час, на підставі чого здійснювалося уточнення характеристик професійної діяльності.

Перетворюючий педагогічний експеримент проводився зі студентами-судноводіями I курсу в 2006 – 2007 н.р.

Було організовано 2 групи студентів по 30 осіб. Одна група була контрольною, інша – експериментальною.

^ Організація досліджень

Дослідження з теми дисертаційної роботи проводилося в кілька етапів:

I етап (1999–2002 рр.). Вивчення проблеми професійно-прикладної фізичної підготовки студентів у структурі фізичного виховання як навчальної дисципліни вищого навчального закладу. Пілотажні дослідження фізичної підготовленості студентів різних років навчання й різних факультетів КДАВТ. Дослідження професіоналів-судноводіїв у портових умовах.

II етап (2003 р.). Визначення теми дисертаційного дослідження, формування мети, завдань, розробка програми досліджень, апробація методів і методик. Теоретичне обґрунтування професіограми судноводія.

III етап (2004 р.). Проведення констатуючого експерименту на судах типу «ріка-море». Дослідження показників фізичного стану професіоналів-судноводіїв під час рейсів до й після вахти. Обробка результатів дослідження, порівняльний аналіз, визначення інформативних показників фізичного стану. Уточнення й доповнення професіограми судноводія психофізіологічними характеристиками й модельними параметрами.

IV етап (2005 р.). Констатуючий експеримент з визначенням рівня фізичного розвитку, функціонального стану ССС, дихальної системи, фізичної підготовленості, психофізіологічних характеристик, мотивації діяльності й професійної орієнтованості студентів-судноводіїв I–IV курсів. Порівняльний аналіз показників у динаміці з I до IV курсу за віковим зрізом. Зіставлення показників фізичного й психофізіологічного стану студентів-судноводіїв з модельними характеристиками професіограми.

V етап (2006 р.). Вивчення ставлення студентів до дисципліни «Фізичне виховання», їхніх мотивів та інтересів до занять різними видами спорту. Розробка організаційно-методичних умов і стимулюючих факторів, тих, що підвищують свідомість і активність студентів до самопізнання своїх фізичних можливостей методом педагогічного самоконтролю та сприяють активному фізичному вдосконаленню як у процесі навчальних, так і самостійних занять.

VI етап (2007 р.). Теоретичний і математичний аналіз отриманих результатів. Оформлення дисертаційного дослідження. Розробка й написання навчально-методичного посібника з педагогічного контролю фізичної підготовленості студентів вищих навчальних закладів водного транспорту.

У третьому розділі “Професійна орієнтованість і професійно-прикладна фізична підготовленість студентів-судноводіїв” доповнена освітньо-кваліфікаційна характеристика студентів-судноводіїв показниками, що забезпечують оволодіння професійними вміннями при виконанні типових завдань діяльності, визначена професійна орієнтованість студентів, що навчаються за фахом “судноводіння” та їх професійно-прикладна фізична підготовленість.

Для виявлення наявності взаємозв'язку між показниками фізичного стану (30 показників), які вимірюються у спокої і показниками, які характеризують певною мірою реакцію організму на фізичне і психічне навантаження під час вахти (23 показники), ми провели кореляційний аналіз.

Таким чином, були визначені найважливіші показники фізичного та психологічного стану (виміряні до вахти), які найбільше впливають на функціональний стан судноводіїв у процесі виробничої діяльності і після неї. Це показники реактивності нервової системи, врівноваженості, мотивації діяльності, індексу праворукості, індексу здоров'я, які доповнюють професіограму судноводія, дозволяють застосовувати їх у діагностиці професійної придатності студентів-судноводіїв і визначати спрямованість процесу фізичного виховання.

Ефективність ППФП залежить не тільки від її змісту, а й від мотивації суб'єкта (студента) до занять нею, впевненості в тому, що це йому необхідно для майбутньої професійної діяльності. Таких дисертаційних робіт надзвичайно мало, тому ми обрали одним із приватних завдань дослідження вивчення мотивації до професійної діяльності і навчального процесу з фізичного виховання.

Нами була розроблена анкета, до якої ввійшли питання про мотиваційні фактори, які сприяють вступу на спеціальність «Судноводіння», про те, на яких психофізіологічних та фізичних властивостях базується професійна діяльність, а також розроблена анкета, яка з'ясовує ставлення студентів до процесу фізичного виховання у вузі.

Деякі відповіді анкети отримали кількісну оцінку в балах (від 1 до 10).

Було опитано студентів з І до IV курсу (n=132) і професіоналів-судноводіїв (n=21).

При аналізі відповідей з'ясувалося, що близько 50% опитаних не мають уявлення, які вимоги висуває професія судноводія до особистості спеціаліста. Найбільш характерними причинами вступу на факультет “Судноводіння” студенти назвали потяг до керування водним транспортом, схильність до подорожей і екстремальних умов. Їх уявлення про пріоритетні психофізіологічні та фізичні властивості, які забезпечують успішність професійної діяльності, значно відрізняється від вимог професіограми і стверджень професіоналів-судноводіїв (рис. 1). Так, студенти вважають, що пріоритетними властивостями є сила волі, пам'ять, швидкість зорової реакції, швидкісно-силові якості і плавальна підготовленість. Студенти IV курсу недооцінюють значення уміння концентрувати увагу, II курсу – здібність до швидкої переробки інформації і всі студенти не надають значущості таким важливим психофізіологічним якостям, як безпомилковість реакції вибору, сила і рухливість нервових процесів, а також здібність до точного відтворення параметрів координації рухів.



  1   2   3

Схожі:

Подлесний олександр іванович iconБарановський Олександр Іванович
Нан україни”, завідувач відділу досліджень розвитку та регулювання фінансових ринків
Подлесний олександр іванович iconНеводнічик Ольга Іванівна Подлеснюк Олександр Владиславович Селезень Дмитро Іванович Тарасюк Анна Сергіївна список вступників, що рекомендуються до зарахування за умовами конкурс

Подлесний олександр іванович iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана” Колядич Олександр Іванович
Нститути соціально-трудових відносин в розвитку ринкової економіки другої половини ХХ ст
Подлесний олександр іванович iconШкіля миколи Івановича Микола Іванович – вчений, педагог, громадський діяч України. Микола Іванович Шкіль
Микола Іванович Шкіль народився 13 грудня 1932 року в с. Бурбене Семенівського району Полтавської області в селянській родині
Подлесний олександр іванович iconМетодичні рекомендації до самостійної роботи лікарів за темою
Донецького державного медичного університету ім. М. Горького, заслужений діяч науки і техніки України, дійсний член Європейського...
Подлесний олександр іванович iconО. С. Попова кирик мар’ян іванович удк 621. 395. 7 Оптимізація телекомунікаційних мереж за критеріями якості послуг 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат
Тимченко Олександр Володимирович, Національний університет "Львівська політехніка", професор кафедри “Телекомунікації”
Подлесний олександр іванович iconОБҐрунтування застосування процедури закупівлі в одного учасника
Голобородько Олександр Іванович, начальник відділу технічних засобів навчання, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, 65029, телефон: (0482)...
Подлесний олександр іванович iconЗвіт про результати проведення процедури відкритих торгів n 10-3 від 21 грудня 2010 р. Замовник: > Найменування
Голобородько Олександр Іванович, начальник відділу технічних засобів навчання, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, 65029, телефон: (0482)...
Подлесний олександр іванович iconЗвіт про результати проведення процедури відкритих торгів n 10-2 від 21 грудня 2010 р. Замовник: > Найменування
Голобородько Олександр Іванович, начальник відділу технічних засобів навчання, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 8, 65029, телефон: (0482)...
Подлесний олександр іванович iconКліматичні ресурси України та їх використання в лікувальній практиці Гараздюк Іван Васильович, Гараздюк Олександр Іванович Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці
Внаслідок прийому лікарських засобів у ХХ столітті сформувалося поняття „медикаментозної хвороби”. Це потребує нових підходів до...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи