Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” icon

Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани”




Скачати 237.21 Kb.
НазваДовідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани”
Дата02.07.2012
Розмір237.21 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Невідкладні стани”




Чернівці – 2010

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет



Навчальна дисципліна

«Невідкладні стани»


(нормативна дисципліна)


  1. Вступ

Визначення дисципліни. Невідкладні стани як навчальна дисципліна є невід’ємною частиною клінічної медицини, тому вивчення основних положень цієї галузі науки - важливий момент підготовки лікаря будь-якої спеціальності.

Кількість навчальних годин – 108 (2 кредита ECTS), із них:

  • лекції – 10 годин

  • практичні заняття – 62 годин

  • самостійна робота студентів – 36 годин

  • зміст дисципліни структуровано на 1 модуль та 2 змістових модулі.




  1. Структура дисципліни “Невідкладні стани та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).



Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів,

їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

"5"

"4"

"3"

"2"

Модуль 1 108/2,0

2

(№№ 1-2)

16

7

6

5

0

8

80


* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.



  1. ^ Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  • демонструвати володіння методами діагностики та надання допомоги при основних синдромах порушень життєво важливих функцій;

  • трактувати основні клінічні прояви та лабораторні показники порушень життєво важливих функцій;

  • планувати обстеження та лікування хворих з порушеннями життєво важливих функцій;

  • діагностувати ознаки клінічної смерті та термінальних станів, проводити серцево-легеневу та церебральну реанімацію;

  • використовувати основні принципи організації невідкладної допомоги потерпілим при техногенних та природних катастрофах;

  • застосовувати основні алгоритми інтенсивної терапії невідкладних станів.




  1. Опис модулів дисципліни

^ МОДУЛЬ “НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ”


Тематичний план лекцій модулю




Тема

К-сть

годин

1

Серцево-легенева і церебральна реанімація.

2

2

Коматозні стани.

2

3

Загальні принципи інтенсивної терапії гострих отруєнь.

2

4

Шокові стани.

2

5

Гостра дихальна недостатність: етіологія, патогенез, клініка та інтенсивна терапія

2




Разом

10


^ Тематичний план практичних занять модулю



Тема

Кількість годин

^ Змістовий модуль 1. Загальна реаніматологія

1

Серцево-легенева і церебральна реанімація.

4

2

Методи діагностики та корекція порушень водно-електролітного обміну і кислотно-основного стану.

4

3

Гостра ниркова та печінкова недостатність.

4

4

Коматозні стани.

4

5

Введення в токсикологію. Загальні принципи лікування гострих отруєнь.

4

6

Гострі екзогенні отруєння.

4

7

Ендогенна інтоксикація та сепсис.

4

8

Шокові стани.

4

^ Змістовий модуль 2. Невідкладна допомога при критичних станах

9

Гостра дихальна недостатність.

4

10

Захворювання та ураження дихальної системи.

4

11

Гострі порушення кровообігу.

4

12

Черепно-мозкова травма, набряк мозку, синдром тривалого стискання.

4

13

Гостре порушення мозкового кровообігу, мозкова кома.

4

14

Судомний та гіпертермічний синдром.

4

15

Сонячний та тепловий удари. Переохолодження.

4

16

Ураження електричним струмом.

2




^ Контрольне заняття: підсумковий модульний контроль:

теоретичної підготовки

практичної підготовки

2



Разом


62



Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль



ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1.

^ Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

20

Поточний контроль на практичних заняттях

2.
^

Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:








2.1

Методи пункції та катетеризації периферичних та центральних вен.

2

Підсумковий модульний контроль

2.2

Клінічні прояви та діагностика гострої серцевої недостатності, порушень серцевого ритму. Основні напрями інтенсивної терапії.

2

Підсумковий модульний контроль

2.3

Класифікація, клініка, диференційний підхід та невідкладна допомога при гіпертензивному кризі.

2

Підсумковий модульний контроль

2.4

Отруєння важкими металами.

2

Підсумковий модульний контроль

2.5

Особливості ЧМТ при алкогольній інтоксикації.

2

Підсумковий модульний контроль

2.6

Синдром позиційного стиснення. Патогенез,клініка, невідкладна допомога та інтенсивна терапія на догоспітальному етапі.

2

Підсумковий модульний контроль

3.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором (індивідуальне завдання)

1

Поточний контроль на практичних заняттях

3.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


3

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


36






5. Оцінювання навчальної діяльності студента


Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.


^ 5.1. Оцінювання поточної навчальної діяльності має здійснюватись у 3 етапи:

1) початковий (стантартизовані методи контролю, що виявляють СРС студента, наприклад – 10 тестів при зарахуванні мінімум - 70%). Вага оцінки – 20% від загальної оцінки поточної діяльності;

2) основний (виконання практичних робіт, уміння аналізувати і інтерпритувати, робити обгрунтовані висновки, вирішення ситуаційних задач, робота біля ліжка хворого). Вага оцінки – 50% від загальної оцінки поточної діяльності;

3) кінцевий (контроль умінь, вирішення комплексних ситуаційних задач, постановка попереднього діагнозу, призначення лікування). Вага оцінки – 30% від загальної оцінки поточної діяльності.

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

^ РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ в модулІ






Модуль

(поточна навчальна діяльність)

Максимальна кількість балів

Змістовий модуль 1

1

Тема 1

7

2

Тема 2

7

3

Тема 3

7

4

Тема 4

7

5

Тема 5

7

6

Тема 6

7

7

Тема 7

7

8

Тема 8

7

Змістовий модуль 2

9

Тема 9

7

10

Тема 10

7

11

Тема 11

7

12

Тема 12

7

13

Тема 13

7

14

Тема 14

7

15

Тема 15

7

16

Тема 16

7




Змістові модулі

ІСРС

Разом

112

8

120

Підсумковий модульний контроль, в тому числі:

80

Контроль практичної підготовки

Зараховано

Контроль теоретичної підготовки




^ РАЗОМ сума балів

200



Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 7 балів, “4” – 6 балів, “3” – 5 балів “2” – 0 балів.

^ Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента - 120

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконанні вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 80 балів (16 х 5 = 80). Він має право відпрацьовувати пропущені теми або перескладати їх на позитивну оцінку не більше 3-х разів під час вивчення модулю

^ Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. У програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:


^ Традиційна оцінка

Конвертація у бали

Модуль: “Невідкладні стани”

5”

7

4”

6

3”

5

2”

0


^ Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

^ Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля складає 80 балів. Вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

^ Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (ІСРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.


Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля без додаткових днів для підготовки

До підсумкового контролю допускаються студенти, які відвідали усі аудиторні навчальні заняття та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю визначаються у робочій навчальній програмі.

^ Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.


^ 5.2 Оцінка з дисципліни виставляється як добуток з оцінок за поточну навчальну діяльність та підсумковий модульний контроль.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).


Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-бальною (традиційною):

^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(в балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

Д (задовільно)

задовільно

135-149

Е (слабко)

120-134

FX

незадовільно (з можливістю повторного складання)

70-119

F

незадовільно (з обов’язковим повторним курсом)

1-69



Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

^ Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

^ Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.

Примітка: трансферні одиниці критерії оцінки рівня підготовки студентів у балах проведені на підставі наказу №377-6 від 14.07.2007 р. по БДМУ.


^ 6. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю


Змістовий модуль 1. Загальна реаніматологія

  1. Клінічна смерть, визначення, діагностика.

  2. Негайний етап СЛЦР.

  3. Ознаки ефективності реанімації, показання до припинення реанімації.

  4. Спеціалізований етап СЛЦР.

  5. Види зупинки кровообігу та їх діагностика.

  6. Лікарські засоби, що використовуються на спеціалізованому етапі серцево-легеневої та церебральної реанімації, їх дози.

  7. Шляхи введення медикаментів під час реанімації та їх обгрунтування.

  8. Техніка електричної дефібриляції.

  9. Показання до прямого масажу серця.

  10. Ускладнення реанімації.

  11. Післяреанімаційний період.

  12. Поняття про декортикацію, децеребрацію, смерть мозку.

  13. Основні напрями лікування у після реанімаційному періоді.

  14. Роль води та електролітів у організмі.

  15. Клінічні ознаки дегідратації та гіпергідратації.

  16. Гіпертонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  17. Ізотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  18. Гіпотонічна дегідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  19. Гіпертонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  20. Ізотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  21. Гіпотонічна гіпергідратація. Причини виникнення, клінічні ознаки, методи корекції.

  22. Причини та ознаки гіпо- та гіпернатріємії, методи лікування.

  23. Патофізіологічні порушення при гіпо- та гіперкаліємії, клініка, діагностика, корекція.

  24. Буферні системи організму.

  25. Поняття про ацидоз, діагностика, корекція.

  26. Поняття про алкалоз, діагностика, корекція.

  27. Показання до парентерального живлення.

  28. Причини виникнення та класифікація гострої ниркової недостатності (ГНН).

  29. Стадії клінічного перебігу ГНН.

  30. Основні принципи лікування ГНН.

  31. Показання до гемодіалізу.

  32. Причини виникнення гострої печінкової недостатності.

  33. Клінічні прояви гострої печінкової недостатності. Лабораторна діагностика.

  34. Основні принципи лікування ураження печінки.

  35. Печінкова кома, принципи невідкладної допомоги.

  36. Основні принципи невідкладної допомоги при гострому отруєнні.

  37. Основні принципи форсованого діурезу.

  38. Екстракорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.

  39. Принципи антидотної терапії.

  40. Клініка та невідкладна допомога при отруєнні метиловим спиртом.

  41. Клініка та невідкладна допомога при отруєнні етиловим спиртом та його сурогатами.

  42. Клініка та невідкладна допомога при отруєнні опіатами та барбітуратами.

  43. Клініка та невідкладна допомога при отруєннях фосфоорганічними речовинами.

  44. Клініка та невідкладна допомога при отруєнні кислотами та лугами.

  45. Клініка та невідкладна допомога при отруєнні чадним газом.

  46. Клініка та невідкладна допомога при отруєнні отруйними грибами.

  47. Особливості невідкладної допомоги при укусах комах і тварин.

  48. Види порушень свідомості, оцінка глибини порушень свідомості.

  49. Невідкладна допомога при коматозних станах різного походження.

  50. Клініка та невідкладна допомога при гіпоглікемічній коміи.

  51. Клініка та невідкладна допомога при гіперглікемічній комі.

  52. Клініка та невідкладна допомога при травматичному шоці.

  53. Клініка та невідкладна допомога при геморагічному шоці.

  54. Клініка та невідкладна допомога при опіковому шоці.

  55. Клініка та невідкладна допомога при анафілактичному шоці.

  56. Клініка та невідкладна допомога при токсико-інфекційному шоці.


Змістовий модуль 2. Невідкладна допомога при критичних станах

  1. Класифікація гіпоксії, клініка, диференційна діагностика різних видів гіпоксії.

  2. Гіперкапнія, клініка.

  3. Гіпокапнія, клініка.

  4. Класифікація ГДН.

  5. Основні принципи інтенсивної терапії ГДН.

  6. Оксигенотерапія: методи, показання, токсична дія кисню.

  7. ШВЛ, показання, методи, критерії ефективності.

  8. Методи відновлення прохідності дихальних шляхів та поліпшення дренажної функції легенів.

  9. Санація трахеобронхіального дерева і ротоглотки.

  10. Астматичний стан, причини, клінічні прояви.

  11. Невідкладна допомога при астматичному стані.

  12. Невідкладна допомога при різних типах набряку легенів.

  13. Аспіраційний синдром, клінічні прояви.

  14. Аспіраційний синдром, невідкладна допомога.

  15. Клініка та невідкладна допомога при справжньому утопленні.

  16. Клініка та невідкладна допомога при сухому утопленні.

  17. Клініка та невідкладна допомога при синкопальному утопленні

  18. Респіраторний дистрес-синдром дорослих, етіологія, клінічні ознаки, невідкладна допомога.

  19. Реанімація та інтенсивна терапія тробоемболії легеневої артерії та її гілок.

  20. Види гострих розладів кровообігу.

  21. Класифікація та клінічні прояви гострої серцевої недостатності.

  22. Невідкладна допомога при гострій серцевій недостатності.

  23. Класифікація та клінічні прояви гострих порушень серцевого ритму.

  24. Невідкладна допомога при гострих порушеннях серцевого ритму.

  25. Клініка, діагностика та невідкладна допомога при запамороченні та колапсі.

  26. Класифікація та клінічні прояви черепно-мозкової травми.

  27. Невідкладна допомога та інтенсивна терапія при черепно-мозковій травмі.

  28. Причини, класифікація та клінічні прояви набряку мозку.

  29. Інтенсивна терапія набряку мозку.

  30. Причини та клінічні прояви синдрому тривалого стискання.

  31. Реанімація та інтенсивна терапія.

  32. Класифікація та клінічні прояви при гострих порушеннях мозкового кровообігу.

  33. Невідкладна допомога при гострих порушеннях мозкового кровообігу.

  34. Класифікація та клінічні прояви судомного синдрому.

  35. Невідкладна допомога та інтенсивна терапія при судомному синдромі.

  36. Причини, клініка та невідкладна допомога при гіпертермічному синдромі у дітей.

  37. Невідкладна допомога при електротравмі.

  38. Клінічні прояви та невідкладна допомога при сонячному ударі.

  39. Клінічні прояви та невідкладна допомога при тепловому ударі.

  40. Клінічні прояви та невідкладна допомога при переохолодженні.

^ 6. 1. Перелік практичних завдань до підсумкового модульного контролю

  1. Непрямий масаж серця.

  2. Прийоми відновлення прохідності верхніх дихальних шляхів, штучне дихання рот-до-рот, рот-до-носа.

  3. Контроль ефективності серцево-легеневої реанімації.

  4. Підготовка дефібрілятора до роботи.

  5. Підготовка до роботи кардіоманітору, приєднання електродів до хворого.

  6. Техніка підшкірних, внутрішньом’язевих, внутрішньовенних ін’єкцій..

  7. Підготовка системи до внутрішньовенної інфузії.

  8. Підрахунок пульсу та дихальних рухів.

  9. Ведення листка інтенсивного спостереження.

  10. Робота з ручними дихальними апаратами.

  11. Складання набору для катетеризації магістральної вени по Сельдингеру, набору для венесекції.

  12. Складання набору для інтубації трахеї.

  13. Обробка та стерилізація дихальної апаратури.

  14. Користування функціональним ліжком.

  15. Підготовка до роботи та заняття ЕКГ.

  16. Промивання шлунка.

  17. Катетеризація сечового міхура.

  18. Забір крові та сечі на різноманітні дослідження.

  19. Робота зі стаціонарними дихальними апаратами.

  20. Асистування під час інтубації трахеї, накладення трахеостоми.

  21. Екстубація трахеї.

  22. Миття і обробка інструментів після інтубації трахеї, трахеостомії.

  23. Облік використання отруйних та сильнодіючих засобів, облік наркотиків.

  24. Щоденний догляд за важкохворими.

  25. Туалет трахеобронхіального дерева з додержанням правил асептики та антисептики.

  26. Годування хворих через зонд.

  27. Констатація клінічної та біологічної смерті.

  28. Поводження з трупом.

  29. Правила поводження з родичами тяжкохворих та померлих.

  30. Ознайомлення з еферентними методами детоксикації.

^ 7. Рекомендована література.

Основна література:

  1. Касевич Н.М. Практикум із сестринської справи.- 2-е вид., перероб. та доп.- К.: Здоров’я, 2007.- 464 с.

  2. Коновчук В.М., Ротар В.І., Акентьєв С.О. та ін. Невідкладні стани, Чернівці. –2006. – 136 с.

  3. Палій Л.В. Анестезіологія та інтенсивна терапія : Підручник для студентів ВМЗО І-ІІ рівнів акредитації.- К.: Медицина, 2008.- 224 с.- іл.

  4. Палій Л.В. Основи реаніматології: Навчальний посібник для студентів І-ІІ рівнів акредитації.- 2-е вид.- К.: Медицина, 2008.- 168 с.

  5. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ. За ред. проф. Л.В.Усенко. – К.: Здоров’я, 1995.

  6. Чепкий Л.П.. Анестезіологія, реаніматологія та інтенсивна терапія. / Л.П.Чепкий, Р.О.Ткаченко // Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів III рівнів акредитації. - Київ “Вища школа” 2004



Додаткова література:

  1. Джамбекова А.К. Справочник по уходу за больными. / Джамбекова А.К., Шилов В.Н. // М.: «ЭКСМО», 2008.- 288 с.

  2. Дон Х. Принятие решений в интенсивной терапии. – ( пер. с англ.), М., “Медицина”, 1995.

  3. Интенсивная терапия. Реанимация. Первая помощь / Под ред. В.Д.Малышева.-М.:Мир, 2000.

  4. Ковальчук Л.Я., Гнатів В.В., Бех М.Д., Панасюк А.М. Анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія невідкладних станів.-Тернопіль:Укрмедкнига, 2003.

  5. Лифшиц В.М., Сидельников В.И. Медицинские лабораторные анализы.- М.:Триада-Х, 2003.

  6. Мазазатти Френк А., Лебовец Леон С., Шмогер Нейнл У. Интенсивная респираторная терапия//Перевод с англ. М.:БИНОМ, Санкт-Петербург: Невский Диалект, 2002.

  7. Сафар Петер, Бичер Николас Дж. Сердечно-легочная и церебральная реанимация/Перевод с англ. к.мед.н. М.Н.Селезнева // Под ред. чл.-кор. АН Украины проф. Л.В.Новицкой-Усенко.-М.:Медицина, 1997. Триада-Х, 1997.

  8. Скорая и неотложная медицинская помощь/Под ред. профессора, засл. деятеля науки и техники Украины И.С.Зозули, чл.-кор. НАН и АМН Украины И.С.Чекмана.- К.:Здоров’я, 2002.

  9. Спрингинс Д., Чемберс Д., Джефри Э. Неотложная терапия. - М.: ГЭОТАР-Медицина, 2000.

  10. Черняков Г.О., Кочін І В., Сидоренко П.І. та ін. Медицина катастроф. - К.: Здоровґя, 2002.

  11. Шлапак І.П., Пилипенко М.М. Посібник із проведення респіраторної підтримки.- Київ-Логос, 2003.

Схожі:

Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “Анестезіологія та інтенсивна терапія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни ” Анестезіологія та інтенсивна...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента IV v курсу зі спеціальності ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента IV vі курсу зі спеціальності ”лікувальна справа”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента IV vi курсу зі спеціальностей “лікувальна справа”, ”педіатрія”
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія»...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента
Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з мікробіології, вірусології та імунології для студентів...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconДовідник для студента з вивчення дисципліни “догляд за хворими” (практика)
Робоча навчальна програма складена у відповідності до Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних навчальних закладів...
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconМетодичні вказівки до практичних занять за темою „Невідкладні стани в неврології для студентів спеціальності 110101
Методичні вказівки до практичних занять за темою „Невідкладні стани в неврології”
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconРегламент підсумкового модульного контролю модулю №4 «Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини» для студентів 6 курсу медичного факультету №2 на 2012/13 н р
«Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини» для студентів 6 курсу медичного факультету №2 на 2012/13 н р
Довідник для студента з вивчення дисципліни “Невідкладні стани” iconПротокол №
Невідкладні стани в клініці дитячої неврології, принципи діагностики та нітенсивна терапія. Гострі лікворо-динамічні порушення. Енцефалітичні...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи