Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




НазваМіністерство освіти І науки україни
Сторінка1/3
Дата02.07.2012
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ



ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


ФІНАНСИ ПІДПРИЄМСТВ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА



(тексти лекцій)


Х


арків – ХДАМГ - 2002


Фінанси підприємств міського господарства (тексти лекцій для студентів заочної форми навчання спеціальностей економіки та менеджменту підприємств міського господарства). – Харків: ХДАМГ, 2002. - 50 с.


Укладач: Т.П. Юр'єва


Рецензент: В.О. Костюк


Вступ

На сучасному етапі розвитку міського господарства, при перході до ринкової економіки, великого значення набуває система заходів, спрямованих на вдосконалення господарського механізму та поліпшення управління.

З метою підвищення ефективності та надійності функціонування житлово-комунальних систем життєзабезпечення населення, поліпшення якості життєво-комунальних послуг з одночасним зниженням нераціональних витрат, розроблена та схвалена Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2002 р. № 139 “Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства в ринкових умовах господарювання на 2002 – 2005 р.р. та на перспективу до 2010 р.”

Головними напрямками прискорення реформування житлово-комунального господарства є:

  • удосконалення системи управління підприємствами і організаціями житлово-комунального господарства усіх форм власності, розмежування функцій огранів влади, підприємств-виробників послуг, споживачів житлово-комунальних послуг, розвиток ринкових відносин;

  • поглиблення демополізації житлово-комунального господарства, створення та розвиток конкурентного середовища і ринку послуг, реструктуризація підприємств і організацій, формування єдиної соціальної та фінансової політики на території самоврядування, створення та розвиток сільської комунальної служби в єдиній системі ЖКГ;

  • соціальний захист населення через систему адресних житлових субсидій, державних соціальних нормативі, і стандартів у сфері житлово-комунального господарства;

  • зменшення втрат та питомих витрат ресурсів у ЖКГ, проведення ефективної енергозберігаючої політики.

Вирішення проблеми забезпечення фінансової стабілізації житлово-комунального комплексу є головною передумовою формування економічних взаємовідносин у цій галузі.

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності.

За цих умов необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці організація фінансової діяльності кожного підприємтсва. Це потребує підготовки спеціалістів-фінансистів, що мають глибокі теоретичні і практичні зання, можуть узагальнити наявний досвід країн з розвинутоюринковою економікою, розробити план дій щодо виходу підприємтсва (галузі) із фінансової скрути.

Підготовка фахівців, обізнаних із фінансовою діяльністю підприємств міського господарства за нових умов господарювання, ускладнюється недостатністю навчальної літератури, яка б ураховувала специфіку перехідного періоду економіки ЖКГ, законодавче і правове поле, в якому працюють українські пілприємтсва житлово-комунального господарства.

У зв'язку з цим метою даного навчального видання є надання допомоги студентам у самостійному вивченні найважливіших питань курсу “Фінанси підприємств міського господарства” і здобуття необхідних знань та умінь, які вони зможуть використовувати у своїй практичній діяльності.


Розділ 1. Сутність та принципи організації фінансів підприємств міського господарства


    1. ^ Сутність і функції фінансів підприємств міського господарства


Міське господарство є складовою частиною народного господарства країни. Воно покликане виконувати важливу роль у забезпеченні всього суспільства.

Міське господарство являє собою комплекс розташованих на території міста (поселення) підприємств, організацій та установ, які обслуговують матеріально-побутові та культурні потреби населення, що мешкає в ньому.

В умовах ринкових відносин основною ланкою господарювання є підприємство.

Підприємство - це господарюючий суб’єкт, що створений для організації підприємницької діяльності і його економічною ціллю є забезпечення суспільних потреб і здобування прибутку.

Згідно з законом “Про підприємництво”, що введений в дію в 1991 році, підприємницька діяльність визначається як ініціативна самостійна діяльність громадян та їх обєднань, що спрямована на отримання прибутку.

За своїм змістом підприємницька діяльність підприємств та організацій включає виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг, операції на фондовому ринку. Підприємство може здійснювати будь-який із видів діяльності, або одночасно усі види.

У процесі підприємницької діяльності у підприємств та організацій виникають господарські звязки зі своїми контрагентами: постачальниками і покупцями, партнерами з сумісної діяльності, обєднаннями та асоціаціями, фінансовою та кредитною системами і т п., в результаті яких виникають фінансові відносини, що повязані з організацією виробництва та реалізації продукції, виконанням робіт, наданням послуг, формуванням фінансових ресурсів, інвестиційною діяльністю. Матеріальною основою фінансових відносин виступають гроші, необхідною умовою їх виникнення є реальний рух грошових коштів, в процесі якого утворюються і використовуються централізовані і децентралізовані фонди грошових коштів.

Фінанси підприємств - це специфічні економічні відносини у грошовій формі, що виникають в процесі формування основного і оборотного капіталу, фондів грошових коштів підприємства та їх розподілу і використання.

Фінанси підприємств (організацій) – це відносно самостійна сфера системи фінансів держави. І саме в цій сфері фінансів формується основна частина доходів, які потім за різними каналами перерозділяються у народно господарському комплексі і стають основними джерелами економічного зростання та соціального розвитку суспільства .

Всі доходи суб’єктів економічних відносин в процесі відтворення поділяютьна первинні та вторинні, тобто ті, що утворюються уже після перерозподілу первинних доходів. Доходи утворюються:

  • у підприємств – у формі прибутку, що залишеється у їхньому розпорядженні , та амортизаційних відрахувань (чистий грошовий поток);

  • у працівників - у формі чистої оплати праці, що залишається після сплати податків та обов’язкових платежів, виплат з чистого прибутку акціонерам, оплати праці працівникам бюджетної сфери, виплат з позабюджетних фондів соціального призначення;

  • у державі – у формі перерозподіленних доходів підприємств в бюджет та позабюджетні фонди.

Роль фінансів в гопродарській діяльності підприємств полягає в тому, що за їх допомогою здійснюється:

  • обслуговування індівідуальногокругооборотів фондів, тобто зміна форм власності. У процесі такого кругообороту грошова форма вартості перетворюється в товарну, а після завершення процесу виробництва і реалізації готової продукції товарна форма вартості знову виступоє у первісній грошовій формі (у формі виручки від реалізації готової продукції);

  • розподіл виручки від реалізації продукції у фонд відшкодування матеріальних витрат, включаючи амортизаційні відрахування, фонд оплати праці та чистий доход, що виступає у формі прибутку;

  • перерозподіл чистого дохода на платежі в бюджет (податок на прибуток) та прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства на виробничий та соціальний розвиток;

  • використання прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства (чистий прибуток), на фонди споживання, накопичення, резервний і на інші цілі, що передбачені його фінансовим планом (бюджетом);

  • контроль за додержанням відповідності між рухом матеріальних та грошових ресурсів в процесі індівідуального кругооборотів фондів, тобто за станом ліквідності, платоспроможності та фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.

У процесі формування і використання грошових коштів підприємств виникають грошові відносини, які відображають економічний змістсфери фінансів підприємств і відповідно, фінансових відносин.

Ці відносини виникають між:

  • підприємством та його інвесторами (акціонерами, власниками) з приводу формування та ефективного використання власного капіталу, а також виплати дивідентів та процентів;

  • підприємством інвестором та іншими підприємствами і організаціями з приводу його короткострокових и довгострокових фінансових інвестицій та виплати по ним дивідентів та процентів ;

  • підприємством, постачальниками і покупцями з приводу форм, способів і термінів розрахунків, а також способів забезпечення виконання зобов’язань;

  • підприємствами (дочірними і материнськими) з приводу внутрішньокорпораційного перерозподілу коштів;

  • підприємствами та іншими організаціями з приводу розподілу прибутку, одержаного цими організаціями як результат їх сумісної діяльності;

  • підприємствами фінансовими (кредитними) інститутами та іншими підприємствами з приводу залучення і розміщення вільних грошових коштів;

  • підприємством та його найманими працівниками з приводу оплати праці та виплат з фонду споживання;

  • підприємством та державою з приводу формування оподаткової бази для нарахування податків, зборів та здійснення цих платежів;

  • підприємством та його працівниками при стягненні податків та платежів;

  • підприємством і державою при фінансуванні з бюджету та позабюджетних фондів на цілі, що передбачені діючим законодавством;

  • підприємством і страховими організаціями. Відносини виникають при страхуванні майна, окремих категорій працівників, комерційних і підприємницьких ризиків.

Кожна з перелічених груп відносин має свої особливості і сферу застосування. Однак всі вони носять двохсторонній характер і їх матеріальною основою є рух грошових коштів. Рухом грошових коштів супроводжується формування статутного фонду підприємства, розпочинається і затвержується кругооюорт коштів, формування і використання грошових фондів різного призначення.

Сутність фінансів відображається їх фунуціями. Більшість економістів визначають, що фінанси підприємств виконують дві функції: розподільну і контрольну. Ці функції тісно взаємодіють між собою. За допомогою розподільної функції відбувається формування початкового капіталу, що утворюється за рахунок внесків засновників, розподіл валового внутрішнього продукта у вартісному вираженні, визначення основних вартісних пропорцій в процесі розподілу доходів і фінансових ресурсів, забезпечення оптимального поєднання інтересів окремих товариств виробників, підприємств і організацій та держави в цілому.

Об’єктивною основою контрольної функції є вартісний облік витрат на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, формування доходів і грошових фондів підприємства та їх використання. Ефективне та раціональне господарювання передбачає можливості подальшого розвитку підприємства. І навпаки, нарушення безперебійного кругообороту коштів, зростання витрат на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг скорочують доходи підприємства і відповідно можливості його подальшого розвитку, конкурентноспроможність і фінансову стійкість. У цьому випадку контрольна функція фінансів сігналізує про недостатній вплив розподільних відносин на ефективність виробництва, про недоліки в управлінні фінансовими ресурсами і в організації виробництва. Ігнорування таких сигналів може призвести до банкрутства підприємства.

Реалізація контрольної функції здійснюється за допомогою фінансових показників діяльності підприємств, їх оцінки та розробки необхідних заходів щодо підвищення ефективності розподільних відносин.

Функції фінансів виступають у взаємному звязку і зваємообумовленості. Розподільча функція створює умови, за яких підприємства, що суворо дотримуються фінансової дисципліни, можуть безперебійно здійснювати свою господарську діяльність і виконувати фінансові зобовязання; контрольна функція дає можливість своєчасно виявити порушення і їх діяльності та вживати заходи щодо їх усунення. Охоплюючи всі сторони господарської діяльності підприємств і характеризуючи їх за допомогою вартісних показників, фінанси дозволяють одержувати повне уявлення про господарсько-фінансову діяльність підприємства.


    1. ^ Фінансові ресурси підприємства


Фінансові відносини виникають у процесі формування і руху (розподілу, перерозподіли і використання) капіталу, доходів, фондів, резервів і інших грошових джерел засобів підприємства, тобто його фінансових ресурсів. Саме грошові потоки і фінансові ресурси є безпосередніми об'єктами керування фінансами підприємств.

Фінансові ресурси підприємства – це всі джерела коштів, акумульовані підприємством для формування необхідних йому активів з метою здійснення усіх видів діяльності, як за рахунок власних доходів, нагромаджень і капіталу, так і за рахунок різного виду надходжень.

Потенційно фінансові ресурси формуються на стадії виробництва, коли створюється нова вартість і здійснюється перенос старої на готовий продукт. Але саме потенційно, оскільки працівники матеріальної сфери роблять не фінансові ресурси, а продукти праці в натуральній формі.

Реальне формування фінансових ресурсів починається тільки на стадії розподілу, коли вартість реалізована і з виторгу від продажу товарів виділяються окремі елементи вартості (фонди відшкодування, оплати праці і прибуток). Не випадково прибуток, хоча і створюється на стадії виробництва, але кількісно формується в процесі вартісного розподілу.

Фінансові ресурси є джерелом утворення цільових грошових фондів підприємств ( споживання, нагромадження і резервного).

Важливе значення має структура джерел формування фінансових ресурсів у першу чергу частка власних засобів у їхньому загальному обсязі, питома вага позикових засобів ( понад 50%) ускладнює фінансову діяльність підприємства за рахунок додаткових виплат банку (позикодавцям), акціонерам і пайовикам ( дивідендів, відсотків і ін.). І часто робить баланс неліквідним. Тому фінансисти підприємств зобов'язані щораз розраховувати вигідність залучення в оборот позикових засобів.

Наявність фінансових ресурсів у необхідних розмірах визначає фінансове благополуччя підприємства, тобто його фінансову стійкість і платоспроможність у будь-який період року.

По джерелах формування фінансові ресурси поділяються на власні і позикові. Власні – це засобу підприємства, сформовані в момент його створення у виді статутного капіталу. Дані засоби знаходяться в розпорядженні підприємства на усьому його існування.

Власні джерелами поповнення фінансових ресурсів підприємства є нерозподілений прибуток звітного року і минулих років, фонди спеціального призначення , емісійний доход, а також засобу нових інвесторів (власників). Джерелами поповнення, прирівняними до власних, є кредиторська заборгованість, що постійно знаходиться в розпорядженні підприємства (стійкі пасиви), цільове фінансування з бюджету і вищестоящих організацій.

У випадку недоліку засобів власних джерел підприємства можуть залучати позикові засоби у виді довгострокових і короткострокових кредитів і позичок банків, бюджетних позичок і позик юридичних і фізичних осіб.

Фінансові ресурси підприємства направляються на наступні цілі:

  • фінансування витрат на виробництво і реалізацію продукції, робіт, послуг;

  • реальні і фінансові інвестиції;

  • утворення грошових фондів спеціального призначення;

  • платежі в бюджет чи позабюджетні фонди;

  • погашення кредитів і позичок;

  • благодійні цілі.

Особливістю розходів фінансових ресурсів в умовазх ринкових відносин є те, що підприємство самостійно розподіляє свої власні і позичені кошти, а також має можливість мобілізувати кошти на фінансовому ринку, чого не було в умовах командно адиінистративною системою. З огляду на це, перед фінансовою службою підприємства постає завдання постійно вишукувати ефективні додаткові джерела фінансуівання і залучення їх у виробництво підприємства, а з іншого боку ефективно розміщати власні тимчасово вільні кошти.

Для вирішення цих завдань необхідно ефективно управляти фінансами підприємства.

Фінансовий менеджер на підприємстві повинен вести безупинну висококваліфіковану фінансову роботу. Вона полягає не тільки в розробці фінансових планів і складанні звітів про їхне використання, але й у повсякденному вивченні фінансового стану свого підприємства і тих підприємств, що для нього є привабливими, вивчати кон’юктуру ринку, постійно бути в курсі цін тарифів, процентів за кредит і інших показників.

Власні фінансові ресурси доцільно вкладати в інші підприємства лише в тих випадках, коли величина дивіденду більше банківського відсотка.

Фінансові відносини, що виникають у процесі утворення і використання фінансових ресурсів підприємства, формуються в процесі кругообігу і його засобів, що у свою чергу опосередковується грошовими потоками по різних видах його діяльності.

  1. ^ Поточна діяльність - рух коштів, зв'язаних з одержанням виторгу від продажу продукції, товарів робіт і послуг і запасів виробничо матеріальних ресурсів, одержанням авансів, орендної плати, сплатою по рахунках постачальників, виплатою заробітної плати, розрахунками з бюджетом і фондами соціального призначення, одержанням і поверненням короткострокових кредитів і позик на меті, пов’язані з текучою діяльністю, сплатою відсотків по вказаним кредитах і позикам, оплатою й одержанням неустойок, застав і т.п.

  2. Інвестиційна діяльність – рух коштів , зв'язаних з капітальними вкладеннями в зв'язку з придбанням земельних ділянок, будинків і іншої нерухомості, устаткування , нематеріальних активів і інших необоротних активів, а також їхнім продажем ; зі здійсненням довгострокових фінансових вкладень в інші організації , випуском облігацій і інших цінних паперів довгострокового характеру.

  3. ^ Фінансова діяльність – рух коштів , зв'язаних з формуванням і використанням статутного капіталу , додаткового капіталу, розподілом і використанням прибутку, довгостроковими і короткостроковими фінансовими вкладеннями, продажем корпоративних цінних паперів , одержання довгострокових і короткострокових кредитів , позик , погашенням дебіторської і кредиторської заборгованості нетрадиційними способами (зміни обличчя в зобов'язанні, новація, відступне і т.п.) надходження і використання цільового фінансування і надходжень, а також розрахунки по операціях, зв'язаним з договорами довірчого керування майном, простого товариства (спільного діяльності) і т.п.

Таким чином, уся сукупність фінансових відносин підприємств, зв'язаних з формуванням і використанням фінансових ресурсів, може бути умовно представлена у виді трьох грошових потоків і мати чіткі вартісні характеристики. Грошові потоки впливають на усіх структуру бухгалтерського балансу підприємства, його активи і пасиви, і його фінансову стійкість.

«Відтік» частини грошового потоку підприємства у формі платежів у бюджети і позабюджетні фонди означає безеквівалентне вилучення цих засобів з його індивідуального кругообігу. Ці засоби проходять фазу перерозподілу і приймають форму вже не грошового, а фінансового потоку.

Фінансовий потік – це перерозподільна частина грошових потоків (первинних доходів підприємств), акумульованих у чи бюджеті позабюджетних (централізованих) фондах, тобто в сфері державних фінансів. Синонім поняття «фінансовий потік» - «фінансові засоби». Це частина грошових потоків, що пройшли процес акумуляції в різних централізованих фондах держави (у бюджетній системі і позабюджетних фондах), що направляються на цільове фінансування.



    1. ^ Принципи організації фінансів підприємства


В умовах переходу до ринкових відносин, одержання підприємствами (крім унітарних і казенних) повної самостійності практично у всіх областях підприємництва (ведення бізнесу) принципи організації фінансів підприємств повинні забезпечувати прийняття ефективних стратегічних і тактичних фінансових рішень. На їхній основі розробляється фінансова політика підприємства, тобто формування власного і позикового капіталу, вкладень в активи, способів збільшення майна й обсягів продажів, формування і використання прибутку, оптимізації грошових потоків.

Природно, що реалізація фінансової політики в її конкретному механізмі функціонування фінансів підприємства повинна базуватися на визначених принципах, адекватних ринковій економіці.

Принципами сучасної організації фінансів підприємств можуть бути наступні показники.

  1. ^ Принцип плановості, що забезпечує відповідність обсягу продажів і витрат, інвестицій потребам ринку, обліку кон'юнктури, а в наших умовах і платоспроможному попиті, тобто можливості здійснення нормальних розрахунків. Цей принцип найбільше повно реалізується при впровадженні сучасних методів внутріфірмового фінансового планування (бюджетування) і контролю.

  2. ^ Фінансове співвідношення термінів – забезпечує мінімальний розрив у часі між одержанням і використанням засобів, що особливо важливо в умовах інфляції і змінах курсів валют. При цьому під використанням засобів тут розуміється і можливість їхнього збереження від знецінення при розміщенні в легко реалізовані активи (цінні папери, депозити і т.п.).

  3. ^ Гнучкість (маневрування) – забезпечує можливість маневру у випадку недосягнення планових обсягів продажів, підвищення планових витрат по поточній і інвестиційній діяльності.

  4. Мінімізація фінансових витрат- фінансування будь-яких інвестицій і інших витрат повинне забезпечуватися самим «дешевим » способом.

  5. Раціональність – вкладення капіталу в інвестиції повинне мати більш високу ефективність у порівнянні з досягнутим її рівнем і забезпечити мінімальні ризики.

  6. ^ Фінансова стійкість – забезпечення фінансової незалежності, тобто дотримання критичної крапки питомої ваги власного капіталу в загальній його величині (0,5) і платоспроможності підприємства, тобто його здатності до погашення своїх короткострокових зобов'язань.

Природно, що реалізація цих принципів повинна здійснюватися при розробці фінансової політики й організації системи керування фінансами конкретного підприємства. При необхідно враховувати:

  • сферу діяльності (матеріальне виробництво, невиробнича сфера);

  • галузеву приналежність (промисловість, транспорт, будівництво, сільське господарство, торгівля, житлово-комунальне господарство і т.п.);

  • види (напрямку) діяльності (експорт, імпорт);

  • організаційно-правові форми підприємницької діяльності.

В умовах ринкової економіки відбувається зсув акценту з чисто виробничого планування на планування фінансове. У прагненні максимізувати прибуток будь-яке підприємство, незалежно від його розмірів, зіштовхується з необхідністю планування і регулювання своїх доходів і витрат. Дійсно, для підтримки, а тим більше розвитку будь-якого бізнесу безупинно вимагаються засоби, щоб профінансувати капітальні витрати, витрати на зарплату, матеріали, товари й інші прямі і накладні витрати.

^ Основними задачами керування фінансами підприємства можна вважати:

  • забезпечення джерелами фінансування, пошук внутрішніх і зовнішніх коротко- і довгострокових джерел фінансування, вибір найбільш оптимального їхнього сполучення;

  • ефективне використання фінансових ресурсів для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства.

Доходи від грамотно й ефективно ведучого бізнесу, як правило перевищують витрати, але основна проблема фінансування будь-якого підприємства полягає в запізнюванні доходів щодо витрат. Витрати необхідно зробити зараз, а доходи , заради витягу яких ці витрати виробляються, будуть отримані тільки в майбутньому, часто дуже віддаленому. Крім того, підприємству просто може не вистачати власних доходів. Це відбувається, наприклад, при зростаючому бізнесі, і для фінансування росту необхідно безупинне залучення й обслуговування позикових засобів. Отже, першою задачею є необхідність планування потреби в капіталі для досягнення поставлених цілей, визначення джерел його надходження і напрямки використання. Інша задача керування фінансами – це реалізація фінансових рішень короткострокового характеру, спрямованих на керування ліквідністю компанії через планування і керування грошовими потоками, що забезпечують здійснення своєчасних поточних платежів кредиторам і постачальникам, що є необхідною умовою довгострокового успіху в бізнесі. Нарешті, аналіз прогнозної звітності дозволяє розрахувати ліквідність, плече фінансового важеля, розмір власних оборотних коштів, і, виходячи з цього, оцінити задовільність прогнозного фінансового стану з різних точок зору.

Рішення комплексу поставлених задач приводить до необхідності фінансового планування і формування системи бюджетування на підприємстві, що включає складання бюджету по балансовому листі і бюджету доходів і витрат, формування бюджету руху коштів (касовий бюджет) як детального графіка грошових виплат і надходжень у часі на основі графіка виплат кредиторам і графіка інкасації надходжень.

Конкретні форми і методи реалізації задач управління фінансами визначаються фінансовою політикою підприємства, основними елементами якої виступають:

  • облікова політика;

  • кредитна політика;

  • політика керування коштами;

  • політика у відношенні керування витратами;

  • дивідендна політика.

Свою облікову політику підприємство повинне будувати відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку. При визначенні кредитної політики зважується питання про забезпеченість оборотними коштами, розмір власних оборотних коштів і потреби в позикових засобах (комерційних, короткострокових, банківських кредитах). У разі потреби залучення довгострокового кредиту вивчають структуру капіталу і фінансову стійкість підприємства.

  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи