Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” icon

Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі”




НазваПожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі”
Сторінка1/3
Дата02.07.2012
Розмір0.6 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України


Харківська національна академія міського господарства


С.Л. Дмитрієв


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання лабораторних робіт з дисциплін

ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА В БУДІВНИЦТВІ-І ТА

ПОЖЕЖНА ПРОФІЛАКТИКА В БУДІВНИЦТВІ -ІІ”

(для студентів 4,5-го курсів денної форми навчання

спеціалізація 6.092100, 7.092100 – “Охорона праці в будівництві”)


Харків – ХНАМГ – 2008


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисциплін “Пожежна профілактика в будівництві - І” та “Пожежна профілактика в будівництві - ІІ” (для студентів 4,5-го курсів денної форми навчання спеціалізація 6.092100, 7.092100 – “Охорона праці в будівництві”). /Укл. Дмитрієв С.Л. –Хар-ків: ХНАМГ, 2008. – 23с.


Укладач: С.Л. Дмитрієв


Рецензент: доц. Ю.І. Жигло


^
Рекомендовано кафедрою БЖД, протокол № 8 від 27.01.08



Лабораторна робота



ОЦІНКА ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКИ ПРИМІЩЕНЬ”


Мета роботи: ознайомитися з основними положеннями методики оцінки пожежонебезпеки


^ Загальні відомості


У лабораторній роботі викладаються спосіб і порядок розрахунку пожежонебезпеки приміщень різного призначення.

Студенти послідовно визначають (на основі завдання, отриманого від викладача або шляхом виконання лабораторної роботи з визначення температури спалаху заданої рідини) всі нижченазвані фактори:

у лабораторній роботі №1 – фактор рухомого пожежного навантаження - “q, фактор горючості -“с;

у лабораторній роботі №2 – фактор димоутворення - “r”, фактор ток-сичності продуктів горіння - “k”;

у лабораторній роботі №3 – фактор нерухомого пожежного навантаження - “i”, фактор поверховості або висоти приміщення - “е”;

у лабораторній роботі №4 – фактор розміру площі приміщення й співвідношення його довжини до ширини - “g”;

у лабораторній роботі №5 – фактор активації - “А”, фактори пожежозахисту й фактор нормативних заходів - “N”;

у лабораторній роботі №6 – фактор спеціальних заходів “^ S”, фактор вогнестійкості будівельних конструкцій – “F”;

у лабораторній роботі №7 – припустиме значення пожежонебезпеки Пп.

Для спеціалізації 6.092100 в лабораторних роботах визначають фактори пожежонебезпеки для заданих приміщень, а для спеціалізації 7.092100 – для заданої будівлі.

У результаті виконання лабораторних робіт студент повинен:

- засвоїти методи визначення основних показників пожежної небезпеки;

- засвоїти вміння користування нормативно-правовими документами, самостійно здійснювати необхідні розрахунки.

При підготовці до лабораторних занять студент повинен ознайомитися з цими методичними вказівками.

Після цього студент виконує обробку й аналіз отриманих даних і показує їх викладачеві, отримавши підпис якого остаточно оформляє звіт з лабораторної роботи.

Звіт з кожної лабораторної роботи оформлюється в зошиті або на аркушах паперу формату А-4 і подається викладачеві для перевірки й захисту.


^ 1. ПРИЗНАЧЕННЯ І ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Метод Гретенера призначений для використання при оцінці пожежонебезпеки наступних приміщень: виробничих, складських, адміністративних, торговельних, готельних, лікувальних, культурних, навчальних і побутових, а також будов змішаного призначення і використання.

Використана методика дозволяє:

  • оцінити потенційну небезпеку виникнення пожежі;

  • оцінити реальну пожежонебезпеку приміщення;

- визначити необхідні заходи для пожежозахисту об'єкта;

  • визначити вимоги до вогнестійкості будівельних конструкцій;

  • визначити придатність приміщення для використання за новим призначенням.


^ 2. ОПИС МЕТОДУ ОЦІНКИ ПОЖЕЖОНЕБЕЗПЕКИ

Основними показниками пожежонебезпеки будинку, приміщення (далі “об'єкта”) є чисельні значення параметрів ? (пожежонебезпека) і РП (рівень пожежонебезпеки), що розраховуються за наступними виразами:

? = Р· А/3 = По/3; (1)

РП = П/Пп, (2)

де П - пожежонебезпека об'єкта; РП - рівень пожежонебезпеки; ? - потенційна небезпека, що враховує вплив усіх основних факторів, які сприяють виникненню й розвитку пожежі; А - фактор активації, що відбиває ймовірність виникнення пожежі, пов'язану з видом використання об'єкта; По - загроза виникнення пожежі; З - фактор пожежозахисту, що враховує вплив наявних на об'єкті пожежозахисних заходів; Пп - припустиме значення пожежонебезпеки, величина якого враховує загрозу для людей.

Якщо розраховане значення ? не перевищує Пп й, відповідно, РП < 1, то об'єкт уважається достатньо захищеним. У противному разі, тобто при РП > 1, об'єкт має підвищену пожежонебезпеку.

Потенційну небезпеку “Р” розраховують як добуток таких факторів:

^ P = q·c·r·k·i·e·g, (3)

де q - фактор рухливого пожежного навантаження; c - фактор горючості; r - фактор димоутворення; k - фактор токсичності; i - фактор нерухомого пожежного навантаження; е - фактор поверховості або висоти приміщення; g - фактор розмірів і форми площі об'єкта.

Пожежозахист ^ З розраховують як добуток факторів, що відображають наявність на об'єкті захисних заходів:

З = N · S · F, (4)

де N - нормативні заходи, розраховується як добуток факторів, що відбивають виконання заходів, передбачених діючими в країні нормативами із пожежозахисту:

N = n1 · n2 · n3 · n4 · п5, (5)


де n1 - ураховує наявність і стан вогнегасників; n2 - ураховує наявність і стан системи внутрішнього пожежогасіння (внутрішні пожежні крани), (СНиП 2.04.01-85); п3 - ураховує надійність водопостачання для пожежогасіння; n4 - ураховує наявність і стан системи зовнішнього пожежогасіння, (СНиП 2.04. 02-84); п5 ураховує наявність персоналу, який пройшов пожежний інструктаж.

S - спеціальні заходи, розраховується як добуток факторів, що відбивають наявність спеціальних заходів щодо виявлення пожежі й боротьби з нею:

S = s1 · s2 · s3 ·s4 ·s5 ·s6, (6)

де s1 - ураховує наявність засобів виявлення пожежі; s2 - ураховує наявність засобів передачі сигналу пожежної тривоги на пост пожежної служби; s3 - ураховує організацію, сили й засоби пожежних підрозділів, що обслуговують об'єкт; s4 - ураховує час прибуття пожежних підрозділів на об'єкт при пожежі залежно від їхньої відстані від об'єкта; s5 - ураховує наявність і тип установок автоматичного пожежогасіння; s6 - ураховує наявність систем для відводу диму і тепла при пожежі.

^ F - будівельні захисні заходи, розраховується як добуток факторів, що відбивають вогнестійкість будівельних конструкцій приміщення:

F=f1 ·f2 ·f3·f4, (7)

де f1 - ураховує вогнестійкість несучої конструкції; f2 - ураховує вогнестійкість зовнішніх стін; f3ураховує вогнестійкість стель; f4 - ураховує вплив стін, дверей і вікон, що обмежують пожежну секцію.

Пп - припустиме значення пожежонебезпеки, розраховується як добуток

Пп = 1,3 ·Кл, (8)

де 1,3 - чисельне значення “нормальної” пожежонебезпеки; Кл - поправочний коефіцієнт, що враховує підвищену загрозу для людей у спорудах масового відвідування (школи, кінотеатри, готелі й т.п.) а також будинку з утрудненими умовами евакуації людей (будинку старих, лікарні, притулки і т. п).


^ 3. ВИЗНАЧЕННЯ ЧИСЕЛЬНИХ ЗНАЧЕНЬ ФАКТОРІВ

З вищенаведеного бачимо, що в розрахунок рівня пожежонебезпеки об'єкта входять 24 фактори. Для визначення їхній чисельного значення складені відповідні таблиці.


^ Фактор рухомого пожежного навантаження - q

Фактор “q” прямопропорційно залежить від величини пожежного навантаження Qn.

Пожежне навантаження дорівнює теплоті згоряння всіх горючих матеріалів, що перебувають у приміщенні, поділеної на площу приміщення:

Qn = (m1 · Q01 + т2 · Q02 + + тn ·Qn)/l · b. (9)

де m1, т2, тп- маси матеріалів, що перебувають у приміщенні, Q01, Q02, Qn - теплоти згоряння цих матеріалів, Мдж/кг; l - довжина приміщення, м; b - ширина приміщення, м.

Теплота згоряння різних речовин Qo є довідковою величиною і її величина для найпоширеніших горючих матеріалів наведена в додатку 1.

Для одноповерхових приміщень пожежне навантаження визначають за площею пожежної секції, тобто за площею, обмеженою вогнестійкими конструкціями.

Для багатоповерхових будівель секційного (блокового типу) з вогнестійкими міжповерховими перекриттями пожежне навантаження розраховують для поверху. Для багатоповерхових будівель крупнооб’ємного типу з відкритими вертикальними комунікаціями, сходовими клітками, ескалаторами, відкритими галереями, горючими міжповерховими перекриттями пожежне навантаження розраховують за теплотою згоряння рухомих горючих матеріалів у всій будівлі, поділеною на площу найбільшого (за площею) поверху.

За значенням пожежного навантаження Qn, обчисленим за виразом (9), за допомогою табл. 1 визначається чисельне значення фактора “q”:

Для багатьох типових виробничих, складських і культурно-побутових приміщень середні величини рухливого пожежного навантаження Qn і значення фактора q можна визначити з додатку 2.


Таблиця 1

Qn, МДж/ м2

q

Qn, МДж/м2

q

Qn, МДж/м2

q

до 50

51 -75

76-100

101-150

151-200

201-300

301-400

0,6 0,7 0,8 0,9 1,0 1,1

1,2

401 - 600

601 - 800

801 - 1200

1201 - 1700

1701 - 2500

2501 - 3500

3501 - 5000

1,3 1,4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9

5001 - 7000

7001 - 10000

10001 - 14000

14001 - 20000

20001 - 28000

більше 28000

2,0

2,1

2,2

2,3

2,4

2,5


^ Фактор горючості с

За здатністю до горіння (горючості) за існуючою у країні класифікацією пожежонебезпечні речовини підрозділяються на негорючі й горючі. У свою чергу, горючі речовини за займистістю, тобто стосовно впливу різних джерел запалювання підрозділяють на важко- й легкозаймисті, що мають три розряди. В особливий клас виділені вибухонебезпечні речовини. Чисельна величина “с” залежно від горючості матеріалу визначають за табл. 2.


Таблиця 2

№ п/п

Горючість

с

1

2

3

4

5


Вибухонебезпечні (В)

Легкозаймисті особонебезпечні (ЛЗ OН)

Легкозаймисті (ЛЗ)

Важкозаймисті (ВЗ)

Негорючі (НГ)

1,6

1,4

1,2

1,0

1,0


За наявності на об'єкті матеріалів різних груп горючості фактор “с” вибирають для самого небезпечного за горючістю, якщо частка цього матеріалу в загальному пожежному навантаженні становить як мінімум 10%.

У Додатку 2 подані значення фактора “с” для найпоширеніших вироблених і складованих матеріалів.


^ Фактор димоутворювання “r”

За димоутвірною здатністю матеріали підрозділяють на три групи - з високої димоутворюючою здатністю (коефіцієнт димоутворювання вище 500), з помірної димоутворюючої здатністю (коефіцієнт димоутворювання від 50 до 500) і з малої димоутворюючої здатністю (коефіцієнт димоутворювання до 50 включно). Чисельну величину фактора “r” визначать за табл. 3.

Якщо на об'єкті є матеріали з різною димоутвірною здатністю, то значення “r” вибирають за матеріалу з найбільш високої димоутворюючої здатністю, якщо його внесок у загальному пожежному навантаженні становить як мінімум 10 %. Якщо є матеріали з високою димоутвірною здатністю, але їхня частка в пожежному навантаженні менше 10 %, то слід прийняти r= 1,1.

Таблиця 3

№ з/п

Димоутворююча здатність

r

1

2

3

Висока

Помірна

Мала

1,2

1,1

1,0

^ Фактор токсичності продуктів горіння “k”

За величиною показника токсичності продуктів горіння матеріали за вітчизняною класифікацією підрозділяються на:

малонебезпечні – показник токсичності понад 120 г/м3;

помірковано небезпечні – показник токсичності від 40 до 120 г/м3;

високонебезпечні – показник токсичності від 13 до 40 г/м3;

надзвичайно небезпечні – показник токсичності до 13 г/м3.

Фактор “k” залежно від токсичності визначають за табл. 4.

Таблиця 4

Клас матеріалу за токсичністю продуктів горіння

k

Малонебезпечні, помірковано небезпечні

1,0

Високо небезпечні

1,1

Надзвичайно небезпечні

1,2

^ Фактор нерухомого пожежного навантаження “i”

Фактор “i” залежить від горючості несучої конструкції і несучих елементів фасаду, а також від горючості шарів звуко- і теплоізоляції в даху одноповерхових виробничих будинків. Чисельне значення фактора “i” визначають за табл. 5.


Таблиця 5

Матеріал конструкцій

i

Несучі конструкції

Фасади й дахи

Бетон,

цегла,

метали

Багатошарові фасади з негорючим зовнішнім шаром

Дерево,

пластмаси

Бетон, цегла, сталь та інші метали

Дерев'яні конструкції з обшиванням, клеєні, масивні

Дерев'яні конструкції

1,0


1,1

1,2

1,05


1,15

1,25

1,1


1,2

1,3


^ Фактор поверховості або висоти приміщення е

Для багатоповерхових будівель з ізольованими поверхами фактор “е” визначають з табл. 6. При цьому якщо всі поверхи мають висоту, що не перевищує 3-х метрів, фактор “е” визначають за номером поверху, на якому перебуває приміщення, а якщо в будівлі є поверхи висотою більше 3-х метрів, то фактор “е” визначають за тієї ж табл. 6 за висотою, на якій від рівня землі перебуває підлога приміщення, що розраховується.


Таблиця 6

Багатоповерхові будови

Будинки із стандартними поверхами (не більше 3 м)

Будинки з нестандартними поверхами

е

Поверх

Рівень підлоги

11 поверх і вище

до 34 метрів

2,00

8,9,10 поверх

до 25 метрів

1,90

7 поверх

до 22 метрів

1,85

6 поверх

до 19 метрів

1,80

5 поверх

до 16 метрів

1,75

4 поверх

до 13 метрів

1,65

3 поверх

до 10 метрів

1,50

2 поверх

до 7 метрів

1,30

1 поверх

до 4 метрів

1,00


Для одноповерхових будівель, а також для крупнооб’ємних наземних будівель зі зв'язаними поверхами фактор “е” визначають за табл. 7 залежно від корисної (наприклад до підкранової колії) висоти будинку й рухомого пожежного навантаження Qn.


Таблиця 7

Одноповерхові будівлі й крупнооб’ємні будівлі

зі зв'язаними поверхами

Висота

приміщення



Е

Qn <200 Дж/м2

Qn <1000 Дж/м2

Qn >1000 Дж/м2

Більше 10 м

до 10 м

до 7 м

1,00

1,00

1,00

1,25

1,15

1,00

1,50

1,30

1,00

Для підвальних приміщень фактор “е” визначають за табл. 8 залежно від поверху або глибини підлоги приміщення, рахуючи від поверхні землі.


Таблиця 8

Підвальні приміщення

Поверх

Глибина, м

е

1-й підвальний поверх

2-й підвальний поверх

3-й підвальний поверх

З 4-го підвального поверху

3

6

9

12

1,00

1,90

2,60

3,00

  1   2   3

Схожі:

Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисциплін пожежна профілактика в будівництві-і та
Пожежна профілактика в будівництві І” та “Пожежна профілактика в будівництві іі” (для студентів 4,5-го курсів денної форми навчання...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко програма І робоча прогрма навчальної дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві»
Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів 5-го курсу денної форми навчання...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconПожежна безпека ● Пожежна профілактика в будівництві
Перелік дисциплін, з яких проводяться вступні випробування для вступу на навчання за опп підготовки спеціалістів, магістрів
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів денної форми навчання спеціальності 06010101 – «Промислове...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко конспект лекцій
Конспект лекцій з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів денної форми навчання спеціальності 06010101 – «Промислове...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко методичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів денної форми навчання спеціальності...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів 4-го курсу денної форми...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко методичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів денної форми навчання спеціальності...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко методичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів 4-го курсу денної форми...
Пожежна профілактика в будівництві-і та “пожежна профілактика в будівництві -іі” iconГ. В. Фесенко методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Пожежна профілактика в будівництві» (для студентів 5-го курсу денної форми...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи