Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions icon

Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions




Скачати 99.41 Kb.
НазваAbstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions
Дата02.07.2012
Розмір99.41 Kb.
ТипРішення

УПРАВЛІННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ СТРУКТУРОЮ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ ЇХ ВИРІШЕННЯ


Серьогін О. В.


ДонНТУ, кафедра “Економіки підприємства”


seregin_alex@rambler.ru

Abstract


Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions. The article is devoted to the problems of effective management at industrial enterprises; it is based on organization structure management. At the article such issues have been touched apart: the most important factors which influence the organization structure, burocratic problems of the enterprise, definition costs of making strategic decisions by an individual. Thus, the alternative methodic has been offered: it is based on defining sources of the problems of the organization structure and solving this problems with help of functional-costs analysis (FCA).


Виробничі підприємства визначають промисловий потенціал народного господарства і безупинно змінюються в міру розвитку продуктивних сил і поглиблення виробничих відношень. На кожному етапі розвитку економіки переважне поширення одержують ті або інші типи виробничих організацій.

У народному господарстві відбувається безупинне удосконалювання чинних організаційних структур управління і пошук нових, більш раціональних форм організації управління. Пізнання закономірностей і теоретичне пояснення цих процесів мають велике значення для підвищення ефективності промислового виробництва.

Організаційна структура управління – це форма поділу праці, що закріплює певні функції управління за відповідними структурними підрозділами апарата управління. У широкому розумінні задача менеджерів полягає в тому, щоб обрати ту організаційну структуру, яка найкраще відповідає цілям і задачам підприємства, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, що впливають на неї. Найкраща структура – це та, яка найкращим чином дозволяє підприємству ефективно взаємодіяти із зовнішнім середовищем, продуктивно і доцільно розподіляти і спрямовувати зусилля своїх співробітників і таким чином задовольняти потреби клієнтів і досягати своїх цілей із високою ефективністю.

В даний час накопичений значний досвід теоретичного обґрунтування організаційних структур управління. Розроблені й успішно застосовуються на практиці різноманітні методологічні підходи до вивчення закономірностей їхнього формування і розвитку. Основні розходження між цими підходами полягають у неоднозначному тлумаченні організаційних структур управління, що в одному випадку розглядаються як механізм, побудований для розв’язання конкретних задач, в іншому - як соціальний організм, що чуйно реагує на потреби членів трудового колективу, у третьому - як складна соціально-економічна система і т.п.

Дана тема є актуальною практично для кожного підприємства пострадянського простору. За умов адміністративно-командної економіки проблема відповідності організаційної структури управління цілям і задачам підприємства, а також внутрішнім і зовнішнім факторам, які впливають на неї не вивчалась. Існували оргструктури бюрократичного типу з жорсткими ієрархічними зв’язками, високим рівнем формалізації, централізованим прийняттям рішень. Дана структура вважалася ефективною для будь-яких умов і форм. В той же час, зовсім не зверталася увага на те, що оргструктура і управління нею не можуть бути стабільними, вони постійно змінюються і удосконалюються в залежності від умов. В умовах ринкової економіки підприємствам необхідно швидко реагувати на зміни зовнішнього середовища й адаптувати оргструктури відповідно до змін.

У загальному виді структура будь-якої системи являє собою сукупність утворюючих її взаємозалежних ланок і характеризує найбільш істотні, стійкі властивості системи і відносини між її елементами. В даний час одержали поширення чотири основних варіанти інтерпретації структури. Структура — це: закон, що регулює відносини між елементами; незалежний аспект системи, що характеризує склад її елементів і існуючі між ними відносини; безліч взаємозалежних між собою частин системи; форма системи[1, стор.11].

Структури управління характеризують спосіб організації системи управління і відображають організаційні відносини між частинами системи управління і взаємини частин із системою управління в цілому. Ще більш широким поняттям є організаційні структури управління. Вони включають структуру управління і виробничо-господарський склад організацій. Їхньою задачею є забезпечення внутрішньої єдності, цілісності і стійкості системи управління щодо зовнішніх впливів і внутрішніх збурювань. Вони мають свою внутрішню організацію і складаються з взаємозалежних між собою елементів, що включають структурні підрозділи і виробничо-господарські одиниці, а також комплекс установлених між ними взаємозв'язків і організаційних відносин.

Важливо звернути увагу на сполучення структури управління з фазами життєвого циклу організації, про що, на жаль, нерідко забувають проектанти і фахівці, що вирішують задачу удосконалювання управлінських структур. На стадії зародження організації керування нерідко здійснюється самим підприємцем. На стадії росту відбувається функціональний поділ праці менеджерів. На стадії зрілості в структурі керування частіше усього реалізується тенденція до децентралізації. На стадії спаду, звичайно, розробляються заходи для удосконалювання управлінської структури відповідно до потреб і тенденцій у зміні виробництва. Нарешті, на стадії припинення існування організації, структура управління або цілком руйнується (якщо фірма ліквідується), або відбувається її реорганізація (коли незабаром дану фірму купує або приєднує до себе інша компанія, що пристосовує структуру управління до тієї фази життєвого циклу, у якій вона знаходиться).

Важливий чинник формування управлінських структур - рівень розвитку на підприємстві інформаційної технології. Загальна тенденція до децентралізації “електронного інтелекту”, тобто до росту числа персональних комп'ютерів при одночасному розширенні використання на рівні підприємства локальних мереж, веде до ліквідації або скорочення обсягу робіт із ряду функцій на середньому і низовому рівнях. Це відноситься насамперед до координації роботи підпорядкованих ланок, передачі інформації, узагальненню результатів діяльності окремих співробітників. Прямим результатом використання локальних мереж може бути розширення сфери контролю керівників при скороченні числа рівнів управління на підприємстві.

Таким чином, на підставі усього вище сказаного, можна дати загальну характеристику організаційній структурі, визначивши декілька положень, що визначають її значимість: організаційна структура управління підприємства забезпечує виконання усіх функцій менеджменту; структура організації визначає права й обов’язки на управлінських рівнях; від організаційної структури залежить ефективна діяльність підприємства, його виживання і процвітання; структура прйнята в конкретній формі, визначає організаційну поведінку її працівників, тобто стиль менеджменту і якість роботи колективу.

Важливою є на даний час “проблема бюрократії”, що зосталась після одержання незалежності Україною. Бюрократизація управління негативно впливає не на економічне зростання взагалі, а на інтенсифікацію виробництва, на динаміку його ефективності (за рахунок екстенсивних факторів економічне зростання може відбуватися досить швидкими темпами і при наявності невикористаних у виробництві ресурсів). Несприйнятливість бюрократичної форми управління до науково-технічних і організаційних нововведень стає особливо сильною в рамках противитратного господарського механізму. Відбувається це через зростання невідповідності цілей бюрократії, як влади постійних органів управління, і загальних цілей господарської діяльності. Власні цілі бюрократії, її прагнення зберегти межі своєї влади, удержати сфери контролю за процесом праці, приходять в усе більше протиріччя з реальними цілями виробництва. Розташована на всіх рівнях управління ієрархія керівників є не що інше, як апарат збереження влади бюрократії, її приватна власність, що бюрократія прагне збільшити і берегти Бюрократія зароджується в тих шарах лінійного управлінського персоналу, де на місце функцій “координації”, (яка передбачає об'єднання зусиль працівників), приходять лише функції “контролю”, (яка передбачає розбіжність інтересів керівників і виконавців).

Ієрархічний принцип побудови організаційних структур вже сам по собі забезпечує відносну стійкість бюрократичної системи управління. Збільшення рівнів управлінської ієрархії все більш віддаляє власні цілі й інтереси бюрократії від кінцевих цілей виробництва. Влада бюрократії як влада постійних органів управління приходить в усе більше протиріччя з вимогами розвитку виробництва тільки в умовах прискорення НТП. Несприйнятливість бюрократичної системи до НТП, до необхідності безупинних перебудов управління, що постійно прискорюються в міру підвищення темпів НТП, стає головним гальмом на шляху підвищення ефективності виробництва.

Особливу гостроту здобуває порівняння витрат і результатів праці кожного працівника, оцінка його внеску в кінцевий результат виробництва. Автоматизація і супутні їй зрушення у поділі праці усе більш віддаляють зусилля окремого працівника від кінцевого результату технологічного циклу. Зростання продуктивності праці усе менше залежить від зусиль однієї людини на своєму робочому місці. Зростає необхідність загального кінцевого результату, роль групових і колективних форм організації і стимулювання праці з оплатою за кінцевим результатом. А це, у свою чергу, вимагає передачі безпосереднім виконавцям, робітникам та службовцям, усе більш широких повноважень у прийнятті рішень на своїх робочих місцях, передачі їм також функцій контролю і нормування праці. Конкретні форми такого самоврядування і самоконтролю (бригади контролю якості, бригади підвищення продуктивності і т.п.) об'єктивно звужують сферу застосування праці лінійного управлінського персоналу, і для свого ефективного використання ці форми організації праці виконавців вимагають зменшення частки керівників у складі адміністративного персоналу.

На важливість серйозних змін в організації і стимулюванні праці рядових робітників та службовців у процесі автоматизації виробництва, на необхідність передачі їм більшого обсягу управлінських функцій, і особливо функцій контролю за процесом своєї праці, указує хоча б той факт, що найбільше зростання продуктивності праці й ефективності промислового виробництва в цілому і дає одночасне застосування промислових роботів і бригад контролю якості.

Недарма ще в 60-і роки в ряді промислових компаній США впровадження засобів автоматизації супроводжується різкими скороченнями персоналу керівників нижнього рівня управління. Корпорація General Motors”, наприклад, при створенні нового комплексу з 6 заводів з виробництва автомобіля “Saturn” припускала взагалі ліквідувати майстрів на основі масової автоматизації цього виробництва, оснащення персональними комп'ютерами виробничих бригад, їхнього укрупнення і передачі їм управлінських функцій керівників нижнього рівня. Усі питання організації і контролю за своєю працею робітники та службовці цехів будуть вирішувати самостійно, звертаючись при виникненні проблем безпосередньо в постачальницькі чи інженерні підрозділи підприємства. [2, стор.56]

Вище розглянуті найважливіші проблеми, що стосуються питання побудови ефективного управління. Тепер можна запропонувати механізм або апарат, що існує вже довго (початок його розвитку – 40р.р.) і який практично може виявляти першоджерела неефективного управління і побудови організаційної структури підприємства. Таким апаратом є функціонально-вартісний аналіз (ФВА).

ФВА являє собою евристичний метод дослідження функцій об’єкта, що направлений на оптимізацію техніко-економічних параметрів на всіх стадіях життєвого циклу. Для ФВА характерні наступні риси [3, стор.11]:

  • Функціональний підхід, згідно з яким кожний об’єкт розглядається як комплекс функцій для більш повного та економічного задоволення потреб їх споживачів (при цьому функції враховуються як сутність об’єкта, а самі об’єкти – як одна з можливих форм її прояву).

  • Принцип системності, при якому функції розглядаються з системних позицій із виділенням функцій зовнішніх та внутрішніх, загально об’єктних та внутрішньо об’єктних і т.п. функції, які відображають поведінку об’єкта оцінюють з точки зору їх значення, витрат та ступеня їх виконання. Шляхом порівняння таких рис виявляються надто затратні, що погано (недостатньо) виконуються або, навпаки, що виконуються вище потрібного рівня. Таким чином, визначаються напрямки та області подальшого росту ефективності використання об’єкта аналізу. Розв’язання проблеми – як інакше, краще, ефективніше досягнути виконання конкретної функції, здійснюється в подальшому за допомогою комплексу методів активізації творчого мислення.

  • Принцип безперервного зіставлення значимості функцій та витрат на їх реалізацію, виділення найбільш вартісних функцій та зон, з’ясування функціональних надлишків.

  • Принцип колективної творчості, який припускає участь в проведенні ФВА групи спеціалістів різного профілю, активне використання широкого арсеналу методів, що стимулюють творче мислення, вироблення нестандартних рішень (морфологічний метод, “мозковий штурм”, синектика алгоритм вирішення винахідницьких задач (АВВЗ), метод контрольних запитань і т. ін.).

  • Принцип універсальності, що дозволяє використовувати ФВА практично у всіх сферах людської діяльності, які пов’язані із витратами.

  • Метою кожного конкретного випадку використання ФВА є досягнення оптимуму користі при мінімальних витратах.

  • Функціонально-вартісний аналіз може бути упроваджений там, де є змога забезпечити функцію доцільною діяльністю людей та де результати їх праці можуть бути отримані більше ніж одним способом.

Як бачимо, сфера використання ФВА дуже велика, однак, чомусь на вітчизняних підприємствах цей аналіз рідко застосовується з метою управління підприємством, управління його організаційною структурою.

Сподіваюсь, що в майбутньому цей ,поширений на західних підприємствах метод, знайде все більше своїх прихильників в нашій країні.


Перелік посилань:


1. Лехциер Л.И. Производственные объединения: новая модель организации. – М.: Экономика, 1989. – 143с.

2. Хруцкий В.Е. Управленческий потенциал в промышленности США. – М.: Наука, 1988. –132с.

3. Велленройтер Х. Функционально-стоимостной анализ в рационализации производства: Сокр. пер. с нем./Предисл. Б. И. Майданчика; науч. ред. В. И. Петрова. – М.: Экономика, 1984. – 112с.

4. Д. Г. Коноков, К. Л. Рожков Организационная структура предприятий: Формирование структуры управления предприятием. (Матеріали сайту: http://www.aup.ru/books/m48/3.htm).

Схожі:

Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconAbstract Ustinova L. N., Gorobets O. I. Cost Management at an Enterprise
Удосконалення системи управління витратами при постачанні І збуті продукції на підприємстві
Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconДокументи
1. /Osvoj_samsostoyatelno_C++_za_24_chasa.djvu
2. /isxodnyj_kod_primerov_s_CD/Solutions/hour01_1.txt
Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconAbstract. Puliaeva K. Differences in management: do male and female have different leadership style

Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconДокументи
1. /121_1- Иродов-решения_Singh A K_Vol.1. Solutions to Irodov's problems in general physics...
Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconДокументи
1. /121_2- Иродов-решения_Singh A.K_Vol.2. Solutions to Irodov's problems in general physics...
Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconДокументи
1. /121_1- Иродов-решения_Singh A K_Vol.1. Solutions to Irodov's problems in general physics...
Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconДокументи
1. /121_2- Иродов-решения_Singh A.K_Vol.2. Solutions to Irodov's problems in general physics...
Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconAbstract. The abstract body should be in Times New Roman, 10 pt Italic type. Do not cite references in the abstract. Key words

Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconAbstract. The abstract body should be in Times New Roman, 10 pt Italic type. Do not cite references in the abstract. Key words

Abstract Seregin A. Organization structure management of an enterprise. Problems and possibilities to solutions iconAbstract. The abstract body should be in Times New Roman, 10 pt Italic type. Do not cite references in the abstract. Key words

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи