Клінічна задача 1 icon

Клінічна задача 1




НазваКлінічна задача 1
Сторінка1/2
Дата02.07.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипЗадача
  1   2



КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 1

Хвора Є. знаходиться у психіатричній лікарні кілька днів. Переведена з інфекційного відділення, де лікувалася з приводу ангіни. Не спить, тривожна, розгублена, зі страхом оглядається навкруги, довго розглядає оточуючі предмети, запитує багато раз „що це?”. На питання часто відповідає не по суті. Ходить за персоналом відділення і хворими, дивиться навкруги, слухає їх розмови, але сама у мовний контакт не вступає. Взявши в руки хліб, довго його розглядає, тримає біля рота, але не їсть. Не орієнтована у часі. Знає, що знаходиться в лікарні, але в якій, не знає. Періодично тривога посилюється і хвора знаходиться у психомоторному збудженні, яке змінюється вираженою астенією. Мова хворої незрозуміла: „Соромно, соромно. Ви думаєте, я не живу, з Ванею жити треба і з Богом... Я чорт, я не Бог... Ви всі з розуму зійдете... У мене гальмування, аміназин, а потім в магазин...”. З тугою, розгублено озирається. Інколи відповідає на питання, при цьому виявляється, що хвора „чує голоси” знайомих і незнайомих їй людей, які доносяться з вулиці.


  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Які медикаменти Ви призначите?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 2

У хворого спадковість не обтяжена. У дитинстві перехворів важкою формою грипу, страждав головним болем. Закінчив 6 класів, вчився погано, часто пропускав заняття. З 15 років працював у колгоспі, пас худобу, був причіплювачем на тракторі, служив у армії. Повернувшись із служби, працював завідувачем речовим складом. Вживав алкогольні напої, послабив відповідальність, не вів обліку, допустив нестачу речей. Звинувачується у крадіжці. Арештований. У камері попереднього ув’язнення вів себе неправильно.

Психічний стан: У перші дні у відділенні розгублений, оглядається в різні боки, стереотипно погладжує рукою волосся. Байдужий, ні з ким не спілкується. Спостерігалися явища мимо дії, замість термометра ставив під пахву олівець. Не міг виконати простих дій, наприклад, відкрити кран, при цьому безпорадно дивився на лікаря, не знав як це робиться. Стереотипно повторював одну й ту ж цифру: йому 20 років, він 20-го року народження, в армію пішов у 20 році, служив 20 років, його дружині 20 років. Не міг назвати ні один предмет з тих, що його оточували. Все ділив на хороше і погане. При сприйманні яскравих предметів радів, тягнувся до них, ховав у кишеню, казав: „іграшка”, „дай мені”. Збирав яскраві папірці і говорив дитячим голосом „привезу Галі”. Емоційно нестійкий, легко переходить від плачу до радощів. Не може рахувати в межах десяти. Давав явно неправильні відповіді. Витріщував очі, рот напіввідкритий, погляд нерозуміючий, безглуздий. Намагався бути у полі зору лікаря, хоча сам у мовний контакт не вступав. На побаченні з рідними вів себе правильніше, але в присутності лікаря мовчав, або відмовлявся від побачення. Такий стан продовжувався біля місяця. В соматичному і неврологічному стані патології не виявлено.

  1. Визначте синдром, діагноз. Призначте лікування.

  2. При яких психічних розладах він може бути?

  3. Експертиза?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 3

Хвора К., 42 роки, доставлена у психіатричну лікарню чоловіком.

Анамнез. Дивна поведінка хворої проявилася в тому, що відіслала чоловікові в Київ, де він був у відрядженні, телеграму з вимогою терміново повернутися додому, так як чула, що сусіди домовлялися вбити його і заволодіти квартирою В день приїзду чоловіка прийшла на вокзал, звернулася в міліцію із заявою, що чоловіка будуть зустрічати якісь люди, відвезуть його за місто і там вб’ють. Чоловікові вдалося її заспокоїти. Впродовж тривалого часу конфліктувала із сусідами. На роботі були неприємності. Вважала, що співробітники погано до неї відносяться, хочуть принизити її. З часом стан погіршився. Заявила, що на неї із сусідньої квартири направляють шкідливе проміння, яке викликає відчуття жару у всьому тілі. Весь час говорила, що її хочуть вбити. Бачила як до будинку під’їжджали автомобілі зі встановленими апаратами, від яких на її організм направлялося проміння. Стала напруженою, дратівливою. Знаходилась у психомоторному збудженні, проявляла агресію до чоловіка. Після лікування у психіатричній лікарні стан покращився. Через деякий час після виписки знизився настрій. Заявляла, що пише наукову роботу, але до неї погано відносяться, шкодять їй. Була спроба самогубства. Говорила, що в їхній квартирі хтось буває, переставляє речі. Одного разу вночі розбудила чоловіка із словами „Що ти зі мною зробив? Мені погано”. Бігала по квартирі, заявляла, що з нею відбувається щось незрозуміле. Знову госпіталізована у психіатричну лікарню.

Психічний стан: Збуджена, напружена, розгублена, не спала вночі, відмовлялася від їжі, обнюхувала її, заявляла, що вона неприємно пахне. Говорила, що сусіди змовились вбити її чоловіка і заволодіти їх квартирою. Співробітники стараються принизити її, направляють на неї шкідливе проміння, опромінюють її спеціальними апаратами.

У відділенні ні з ким не спілкується, тримається окремо, не розкриває своїх переживань. Заглиблена в свої переживання. Часто здійснює безглузді вчинки – випрошувала у родичів хворих їжу, так як боялась приймати їжу лікарні. Настрій знижений. Вимоглива до медичного персоналу, капризна у спілкуванні. Заявляла, що вона працює над важливою науковою темою, пише статті, „хоче зробити щось потрібне, але її керівники ігнорують її, перешкоджають виконувати наукову роботу, переводять на іншу роботу. Критика до свого стану відсутня.


  1. Визначте синдром.

  2. Виставте попередній діагноз.

  3. Які медикаменти Ви призначите?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 4

Хворий з дитинства був хворобливим, вразливим, невпевненим у собі, страждав нічними страхами. В школі вчився посередньо. При найменших невдачах засмучувався, плакав. Поступив в університет, але скоро залишив його. Був сором’язливий, постійно вагався у правильності своїх дій, висловлювань. З 15 – 16 років вів щоденник, у якому детально записував кожне слово, дію, судження і аналізував їх. Періодично появлявся страх переходити через міст, намагався переїхати його у будь-якому транспорті. Появився страх відкритих просторів. Через площу пробігав у натовпі. Перестав ходити в кіно, тому що боявся приміщення (зачинені двері). Страхи супроводжувалися емоційною напругою, фізичною втомою. Розумів безглуздість цих страхів, заспокоював себе в їх необґрунтованості, але не міг їх перебороти. У хворого з’явився сум, тривога. Відпрацював ряд ритуальних дій, від яких пізніше також не міг звільнитися: виходячи з квартири, він повинен був 5 разів доторкнутися до ліжка, перед тим, як виключити світло – він обводив пальцем навкруги вимикача. Всі ці явища ретельно приховував від оточуючих, що вимагало великого напруження. З роками став ще більш помисловим, скрупульозним. Ці риси проявлялися більше у домашніх умовах. На роботі помисловість він у значній мірі переборював.

В соматичному статусі патології не виявлено.

Психічний стан: Орієнтація в оточуючому і власній особі не порушена. Пам’ять задовільна. Виражена тривога. У відділенні – несміливий, тримається подалі від хворих. Скрупульозно „копається” у своїх відчуттях і переживаннях. Не здатний швидко приймати рішення, часто запитує оточуючих, як би вони поступили на його місці. Емоційно нестійкий, дратівливий. Мислення логічне, послідовне. Розуміє безглуздість своїх переживань, страху, але побороти їх не може.

  1. Визначте синдром.

  2. Для якої хвороби він найбільш є характерним?

  3. Тактика лікаря.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 5


Анамнез: Батько хворого страждає алкоголізмом, дід по батьковій лінії був психічнохворим. Хворий страждав нічним нетриманням сечі. Вчився погано через слабку пам’ять. У 13-річному віці почалися судомні напади з прикусом язика, про які він дізнався від оточуючих. Перед нападами відчував запаморочення голови. Бували стани, коли на короткий час втрачав свідомість, але не падав. Працював столяром, різні роботи виконував старанно, акуратно. Був дратівливим, коли йому перечили, ставав агресивним, вдарив сусіда. Під час його затримання побив міліціонера.

Психічний стан: Орієнтований. Рухи повільні, незграбні. Мова тиха, повільна. Часто дякує „за увагу, за лікування”. Багатослівний, загострює увагу на дрібницях, пропускаючи основне, набридливий, докучливий. Мислення в’язке. Пам’ять – гіпомнезія. Коло його інтересів різко обмежене. Його цікавить власне благополуччя :”хотів би мати своє ліжечко, стільчик, скриньку для харчів, гарненьке пальтечко, синій костюмчик, сіренький кашкетик, шовковий шарфик”. З лікарями занадто люб’язний, підлесливий. У відділенні хворий вразливий, всім незадоволений, збудливий, дратівливий, стає агресивним. У стані збудження, роздратування, гніву прокусив палець іншому хворому. Егоїстичний. Проявляє велику турботу про свою особу, за своє здоров’я. Пильно слідкує, щоб дали ліки, не вкрали передачу. У відділенні акуратний, педантичний, його ліжко акуратно застелене ковдрою, простирадлом.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 6

Хворий з дитинства відставав у розвитку. Ходити почав у 2 роки, а говорити –у 5 років. Мова погано модульована. Закінчив 3 класи допоміжної школи. У школі вчився погано. На уроках часто ховався під парту і звідти пронизливо кричав. Вдома був впертий, непослушний, з повною байдужістю відносився до рідних, у їх присутності висловлював цинічні вирази. Був гіперсексуальним, чіплявся до жінок різного віку, із–за чого були конфлікти.

Психічний стан: Орієнтація груба. Розладів сприйняття немає. Запам’ятовування і відтворення знижені. Невимушено, фамільярно називає лікаря на „ти”. Мова дефектна, шепелявить, багато слів вимовляє зовсім нерозбірливо. Запас слів дуже бідний, обмежений побутовими справами. Змістом розмови не зацікавлений. З байдужістю відноситься до запитань, які торкаються його особи, емоційної реакції немає. Постійно знаходиться у русі, звертається до оточуючих з безглуздими запитаннями. Без причини сміється. Часто танцює, співає. Іноді залазить під стіл і там голосно сміється, кукурікає. Ніяких бажань не висловлює, „згідний жити тут завжди, тільки б їсти більше давали”. Під впливом оточуючих виконує безглузді вчинки: п’є воду з унітаза, оголюється, хапає за ноги інших хворих. Відсутні елементарні шкільні знання, читає по складах, пише з грубими помилками. Елементарний рахунок веде старанно, але неправильно, правильно рахує тільки в межах десяти. Мислення конкретне, обмежене, абстрактні судження і висновки йому недоступні. Не вловлює схожості і відмінності між предметами та явищами.

Соматичний стан: диспластичний, кінцівки непропорційні, обличчя асиметричне. На ЕЕГ – зміни, які вказують на органічне ураження ЦНС.

  1. Визначте синдром. Для яких захворюваннях він характерний?

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Трудова експертиза.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 7

Хвора росла і розвивалась нормально. У школі вчилася відмінно. Закінчила торгівельний технікум, працювала продавцем. Одружена. Завжди була активною, енергійною, товариською. У 20-річному віці після переживань, знизився настрій, з’явилася слабкість, смуток, стала повільною, загальмованою. На роботу йшла з неохотою, вдома лежала в ліжку, перестала турбуватися за сім’ю. Ні з ким не спілкувалася, нікому не розповідала про свій стан, „Намагалася себе перебороти”. З’явилися думки про самогубство, робила спробу отруїтися. Вважала себе постарілою, потворою. Хворою себе не вважала „просто напала хандра”. Через три місяці стан покращився, всі явища зникли, продовжувала успішно працювати на попередній роботі впродовж 6 років. Після пологів відчула прилив сил, захотілося „відзначитися”, стала надміру багато працювати, настрій був гарним, „святковим”. Не могла утриматись на одному місці, бралася за багато справ, постійно спішила, багато роз’їжджала на таксі, витратила багато грошей, віддавала в заставу цінні речі. Не ночувала вдома. Часто ходила в театр, кіно, легко знайомилася з чоловіками, часто випивала. Поїхала в інше місто, ніби-то на весілля сестри (якої в неї не було). Речей не брала, але з каси магазину і в матері взяла велику суму грошей. Після повернення, узнавши про нестачу, кричала, сварилася, завіряла, що це дрібниці, вона всі гроші внесе в касу.

У соматичному і неврологічному стані патології не виявлено.

Реакція Вассермана – негативна.

Психічний стан: Себе хворою не вважає, вимагає виписки. Критики до свого стану немає. Настрій підвищений, товариська, розв’язна, безцеремонна. Багато співає, пише вірші, втручається у всі справи відділення, дає свої рекомендації. Повністю орієнтована. Мають місце несправжні впізнавання. Декламує великі уривки з творів російських письменників. Мислення прискорене, багатослівна, „перескакує” з однієї розповіді на іншу. Переоцінює свої можливості, свою зовнішність. Настрій підвищений, часто буває дратівлива, злостива. Говорить без зупинки до хрипоти. Рухлива, майже не спить, їсть багато з великим апетитом. Пише багато листів. Інтелект без патології.


  1. Визначте синдром.

  2. Для якого захворювання він характерний?

  3. Призначте адекватне лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 8

Хворий з 10-річного віку страждає судомними нападами. Одного разу він пішов на прийом до лікаря у психоневрологічний диспансер і не повернувся додому. Через три дні хворий повернувся додому. Він був обірваний, брудний, без пальто, вів себе дивно: не говорив ні слова, не відповідав на запитання, весь час дивився у стелю. Наступного дня почав розмовляти, впізнав своїх рідних. Поступово стан покращився і хворий розповів: „Пам’ятаю, як пішов у диспансер за ліками. Потім не пам’ятаю нічого до того часу, поки не відчув під ногами залізничні рейки. Пам’ятаю, що проходив повз якусь будку, весь час повторював про себе „До Кіцманя 10 км”. Після цього знову нічого не пам’ятаю. Прийшов до пам’яті десь біля Заліщиків. Я сидів біля річки під мостом і мив ноги, які чомусь були червоними і гарячими. Я чогось дуже боявся. Думав: „Скоро прийду додому і все розповім рідним. Потім знову нічого не пам’ятаю”. Знайомі розповіли рідним, що бачили хворого, через день після його зникнення, на березі озера у лісі за 30 км від міста. Хворий, на їхню думку, був дещо дивним, замисленим, у відповідь на привітання знайомих він розгублено покивав головою і пішов далі.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Військова експертиза.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 9

Хворий впродовж кількох місяців не працює, постійно звертається за допомогою до лікарів різного профілю. Скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, безсоння. Відзначає у себе багато неприємних відчуттів у всьому тілі: „не вистачає дихання, серце ніби облили чимось гарячим і воно ось-ось розірветься. Відчуває якийсь жар у голові, „все пече”, „голова ніби наповнена чимось гарячим”, „кров застигає в жилах”, „по всьому тілі проходять голки”. „У внутрішніх органах, особливо в кишечнику, ніби-то щось живе пересувається, хлюпає, царапає, кусає. Від цього в кишках утворилися рани і кишки злиплися”. Під час сечовиділення „виливається спинно – мозкова рідина і починає колоти у хребті”.

При детальному обстеженні хворого патологічних змін з боку внутрішніх органів не виявлено. Не дивлячись на відсутність патології внутрішніх органів, хворий залишається тривожним, підозрює у себе небезпечне невиліковне захворювання.


  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте відповідне лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 10

Хворий впродовж останнього року залишив роботу, цілими днями і, навіть, ночами, щось пише і старанно ховає написане. Коли рідні звернулись до лікаря, він розповів, що винайшов апарат „Л-2” для вловлювання думок на відстані. Цей винахід, на думку хворого, повинен стати основою „нової технічної революції і має велике значення для оборони країни”. Приніс із собою багато схем, креслень, загальний зошит, в якому за допомогою рівнянь з елементарної математики, простих законів фізики він намагався з’ясувати свою гіпотезу. Розповів лікареві, що перший екземпляр рукопису він відвіз у Москву, але по дорозі його валізу з розрахунками вкрали. Абсолютно впевнений, що крадіжка здійснена агентами спецрозвідки. Про все це хворий детально розповідає, з абсолютністю, виключаючи можливість помилки.


  1. Визначте синдром.

  2. При яких захворюваннях він найчастіше спостерігається?

  3. Тактика лікаря.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 11

У хворого психічні порушення розвинулися після перенесеного грипу. Він скаржиться на постійний біль у горлі. Вважає, що хворий на туберкульоз гортані, йому важко ковтати, утруднене дихання (дихання „спиняється”), скаржиться, що у нього випали всі зуби, в грудях порожньо, легені згнили. Хворий відмовляється від їжі, тому що „у нього порушився зв’язок горла зі шлунком, згнив стравохід, шлунок мертвий, кишечник склеївся”. Завив, що він – труп (всі відчувають поганий запах), але рухається лише тому, що через нього пропускають електричний струм.

У стаціонарі – байдужий до оточуючого, бездіяльний, тримається осторонь від хворих, заглиблений у свої переживання, тривожний. Настрій пригнічений.

  1. Який синдром?

  2. Для яких психічних розладів він характерний?

  3. Методи лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 12

Впродовж трьох днів хворий став напруженим, з’явилася незрозуміла тривога, неспокій. Здавалося, що кімната наповнена людьми. Якісь люди кричать із – за стіни, погрожують вбити, кличуть випити. Вночі не спав, бачив як із – під ліжка повзе чудовисько з рогами і блискучими очима, по кімнаті бігають сірі миші, напівсобаки, напівкішки, чув стук у вікно, відчував запах горілого, задушливого газу, чув крики про допомогу. У стані страху вибіг із дому і побіг у відділення міліції, рятуючись від „переслідування”. Звідти і був доставлений у психіатричну лікарню.

У психіатричному відділенні – збуджений, особливо у вечірній час, поривається до дверей, вікон, тремтить, з тривогою оглядається. Раптово починає струшувати з себе щось, каже, що бачить і відчуває на собі комахи, бачить перед собою спотворені обличчя, показує на них пальцем, часом голосно сміється, а потім раптово зі страхом ховається, втікає. Дезорієнтований у місці і часі. Через 2 доби після лікування став спокійним, дещо астенізованим. Детально і яскраво розповідає про пережите.


  1. Встановіть синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Тактика лікаря.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 13

Хворий звернувся в органи УВС з листом такого змісту: „Прошу вжити заходів і захистити мене від переслідування зграї бандитів та хуліганів. Вони уявляють себе зверхлюдьми, спровадили мене в будинок для душевнохворих і проводять наді мною експерименти. Таємно вставили мені в голову передавач, якийсь „центральний мозок” і постійно ведуть зі мною переговори на надвисоких частотах, не дають мені хвилини спокою. Включають мені в голову брудні думки і заставляють відповідати на них, мої почуття закриті під залізним ковпаком. Вони з хуліганськими намірами рухають моїм язиком, заставляють висловлюватися нецензурно, забивають мені голову своїми провокаційними змовами. Вночі виймають моє серце, легені, вкладають інші, кібернетичні. Я став весь не свій, навіть їм і ходжу автоматично. А вони весь час кажуть, що зробили з мене робота. Ще раз прошу вжити заходів проти цих хуліганів”.

  1. Визначте синдром.

  2. При яких захворюваннях він характерний?

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 14

Хворий, за спеціальністю міліціонер, був доставлений у судово – психіатричне відділення лікарні з камери попереднього ув’язнення. Завжди був трудолюбивим, дисциплінованим, старанним. Вранці зібрався на роботу, взяв зброю, але раптово з криком „Бий фашистів!” вибіг на вулицю. Сусіди бачили, як він з пістолетом у руках, продовжував щось кричати, біг по вулиці і тут же роздались постріли. Очевидці викликали міліцію. Хворий був затриманий на сусідній вулиці. При цьому він чинив бурхливий опір. Був збуджений, блідий, продовжував викрикувати погрози на адресу „фашистів”. Неподалік від нього на землі лежали троє поранених випадкових перехожих. У відділенні міліції через годину хворий „прийшов до себе” і не міг зрозуміти, що скоїв злочин.Він пам’ятав, що був вдома, але наступних подій зовсім не пам’ятав. Переконавшись у реальності подій, які сталися, дав реакцію глибокого відчаю, дорікав себе в тому, що скоїв, намагався покінчити життя самогубством.


  1. Визначте синдром.

  2. При яких психічних станах він спостерігається?

  3. Судово – психіатрична експертиза.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 15

Впродовж багатьох місяців психічний стан хворого залишається без змін. Ні з ким не спілкується, годинами лежить у ліжку в одній і тій же позі, голова піднята над подушкою. Іноді встає і довго стоїть біля ліжка, одноманітно переступаючи з ноги на ногу, часом раптово біжить до дверей, цілує косяк і знову лягає в ліжко. На обличчі безглузда посмішка, губи витягнуті у вигляді хоботка, шкіра обличчя наче покрита жиром, з рота тече слина. Кисті рук і ступні ціанотичні, акрогіпергідроз.

Вступити в мовний контакт із хворим не вдається. На запитання не відповідає, дивиться вбік, комусь усміхається. При спробі оглянути хворого, відкрити йому рот чинить опір. Тонус м’язів кінцівок підвищений. Нагодувати хворого дуже важко. При годуванні він відвертається, зціплює зуби. Але іноді, коли залишається сам, бере в руки ложку і починає повільно їсти. Неакуратний, брудний, сечовипускання та акт дефекації в ліжку.

  1. Визначте синдром.

  2. При яких психічних захворюваннях він спостерігається?

  3. Надайте невідкладну допомогу.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 16

У хворої всі види орієнтації збережені. Вона безперервно ходить по палаті, заламуючи руки, плаче, кричить, б’є себе кулаком по голові. Волосся розпатлане, на обличчі – вираз страху і мук. Розмовляючи з лікарем, продовжує ходити по кабінету, кусає губи, руки, просить зробити їй „смертельний укол”. Раптово впала на коліна, намагалася цілувати ноги лікареві, благаючи врятувати її сім’ю, якій загрожує загибель. Обіцяла за це винагороду. Коли її підняли з підлоги, вона всунула в кишеню лікареві золоту каблучку, принесену її дочкою на прохання хворої. Докір, зроблений лікарем, сприймає як відмову допомогти їй. Вмовлянням не піддається, залишається дуже тривожною Вийшовши з кабінету лікаря, з галасливим криком кинулась до вікна, вибила скло, поранила себе. Тимчасове заспокоєння настало від внутрішньовенного введення 2 мл 2,5% розчину тизерцину.

Не спить, відмовляється від їжі, не лягає в ліжко, так як вважає себе винною і не має права на життя.


  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Надайте невідкладну допомогу.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 18

Юнак працює гардеробником. За характером хворобливий, вразливий. Багато і безсистемно читає художню літературу, особливо цікавить його опис сексуальних сцен. З 12 років займається онанізмом, розглядаючи фотографії оголених жінок.

Одного разу допомагав знайомій дівчині одягнути шубу, несподівано відчув статеве збудження. Потім кілька днів був під враженням пережитого стану. З того часу часто намагався, нишком від оточуючих, погладити чиюсь шубу або хутрову шапку. З того часу часто бачив еротичні сновидіння, під час яких, доторкуючись до хутра, переживав оргазм і еякуляцію. У 24 роки одружився, маючи надію позбавитись шкідливої „звички”. З перших днів подружнього життя відчув відсутність статевого потягу до дружини, не зміг здійснити нормальний статевий акт. Дружина покинула його. Лікувався у лікаря психотерапевта, але не позбавився цієї шкідливої звички, спроби вступити у статевий контакт не завершувалися успіхом. Статева насолода наступала лише при наявності хутра. Влаштувався гардеробником. Поступив на судово-психіатричну експертизу. Звинувачується у крадіжках хутрових речей.

  1. Визначте розлади поведінки.

  2. Для яких психічних розладів він характерний?

  3. Які можливі методи корекції Ви застосуєте?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 19

Хвора росла і розвивалася нормально. Спадковість не обтяжена. За характером вразлива, має гарний голос, співає в ансамблі. Закінчила художнє училище, добре малює. Захворіла після психічної травми: їй сповістили, що її мама випадково потрапила під поїзд. Скрикнула, впала на підлогу, втратила свідомість. Спроби оточуючих привести її до свідомості виявились марними. Машиною швидкої медичної допомоги доставлена у психіатричну лікарню.

Психічний статус: У відділення хвору внесли на носилках. Лежить нерухомо із закритими очима. На запитання не відповідає. Інструкції не виконує. Піднята рука падає. Хворій підшкірно ввели 2 мл 10% розчину кофеїну і внутрішньовенно – 5 мл 5% розчину барбамілу. В цей час хвора відкрила очі, назвала своє ім’я, спитала, де вона знаходиться. Почала багато і швидко говорити. На запитання: „Що з нею сталося?”, вона заплакала і розповіла про смерть мами.

  1. Визначте синдром.

  2. Для якої хвороби він характерний?

  3. Методи усунення патологічних розладів.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 20

Хвора впродовж місяця знаходилася у психіатричній лікарні. У відділенні: самотня, ні з ким не спілкується, цілими днями сиділа у кутку палати, ні до чого не проявляла цікавості. Вираз обличчя безтямний, погляд спрямований в одну точку. Іноді без причин починала голосно сміятися. На короткий час ніби пробуджувалась, давала кілька простих відповідей, а потім знову заглиблювалась у попередній стан. Хвора не знала, де вона знаходиться, втратила рахунок часу. Раніше бачила перед собою людей у білому, червоному одязі, які говорили щось незрозуміле. На третьому тижні лікування стан хворої значно покращався. Вона розповіла, що весь час жила у світі казкових сюжетів (мрій). „Здавалося, що знаходиться на березі моря, хвилі з шумом набігають на берег. Я піднімаюся на гору, долаючи перешкоди. По проваллю рухалися автомашини з включеними фарами, а навкруги – будинки, подібні до китайських фанз, люди говорили на незрозумілій мові. Здавалося, що йду лісом, а переді мною виникали людські голови, які перетворювалися у змій з яскравими очима. Страху не відчувала, але було цікаво”. Хвора пам’ятає про все, що пережила, але все згадується як уві сні. „Побаченого так багато, що всього не перекажеш”.


  1. Який синдром?

  2. При яких захворюваннях він спостерігається?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 21

Хворий впродовж кількох років майже безперервно знаходиться у психіатричній лікарні. У відділенні–пасивний, нічим не займається, сидить на стільці і дивиться перед собою. Вираз обличчя тупий, байдужий. Іноді, на запрошення інших хворих, сідає грати у шахи, грає буз зацікавлення, без інтересу, завжди програє. Після гри встає і йде на своє місце. Не слідкує за своїм зовнішнім виглядом, вмивається і причісується тільки після неодноразових вказівок персоналу відділення. На побачення з мамою виходить неохоче. Не привітавшись, зразу виймає з сумки принесені мамою продукти і йде в палату. Їсть багато, з’їдає все підряд – кисле, солодке, солоне.

На лекцію з психіатрії хворий зайшов з виглядом байдужості, не поздоровився, сів, навіть не глянувши на аудиторію. На запитання лектора відповідав неохоче, односкладно, дивився при цьому вбік. Ось зразок розмови з хворим:

Професор: Як Ви себе почуваєте? Вас що-небудь турбує?

^ Хворий: Ні, нічого. Я здоровий.

Професор: Чому Ви знаходитесь у лікарні?

Хворий: Не знаю... Лікування ще не закінчено.

Професор: Яке ж лікування, якщо Ви здоровий?

^ Хворий мовчить, не відповідає.

Професор: Я знаю, що кілька років тому Ви вистрибнули з вікна третього поверху, зламали собі ногу. Навіщо Ви це зробили?

Хворий: Так... захотілося „встряхнутися”.

Професор: Ось вже багато років Ви лікуєтесь у лікарні. Вам не хотілось би повернутися додому, чим-небудь зайнятися?

Хворий: Ні, не хочу. Мені тут добре.


  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 22

Хворий низького зросту, будова тіла диспластична. Голова маленька зі „скошеною” потилицею, розріз очей – косий, ніс – короткий з плоским переніссям. Міміка бідна, рот постійно відкритий. У відділенні: в’ялий, з хворими спілкується мало, сором’язливий. Намагається триматися ближче до лікаря, до медсестри, сердиться, коли вони проявляють увагу до інших хворих. Іноді вдається його „включити” у виконання нескладних доручень: прибирання приміщення, роздача їжі. При цьому він сам не проявляє ініціативи, вимагає постійних вказівок, допомоги, додаткових інструкцій, що і як зробити. У розмову вступає неохоче. Мова односкладна, запас слів бідний, слова вимовляє неправильно. Не вміє читати, писати, знає лише окремі букви. Ось зразок розмови лікаря з хворим:

  • Як тебе звати?

  • Саша.

  • Скільки тобі років?

  • Три.

  • У якому місті ти живеш?

  • На Калічанці.

  • Хіба це місто?

  • Місто...

  • Які міста ти знаєш?

  • Ще Ленінський район.

  • Як називається найбільше місто у нашій країні? Наша столиця?

  • (Не може відповісти на питання).

  • Скажи для чого потрібна ці річ? (телефонний апарат).

  • Брати трубку і казати: „Ало–ало !”

  • А для чого ж все це роблять?

  • (Хворий не може відповісти).

  • А ти можеш відповісти чим відрізняється корова від коня?

  • Корова з рогами, а кінь з вухами.




  1. Визначте синдром.

  2. Виставте попередній діагноз.

  3. Методи профілактики.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 24

Хвора звинувачується у шахрайстві.

Анамнез: Єдина дитина у сім’ї. Росла слабкою, хворобливою, нервовою. У дитинстві були судомні стани з непритомністю. Були нічні страхи. У сім’ї всі захоплювалися її красою, особливими здібностями, говорили, що в неї „тонка нервова система”. У 10 років втратила батька (вбивство).Важко переживала. Заздрила подругам, у яких були батьки. Вигадала, що батько живий, живе під виглядом жебрака. Сама почала вірити у ці вигадки. Допомагала бідним, віддавала все, що мала, крала у матері гроші і роздавала жебракам. Заставляла подруг збирати речі для бідних, а коли вони приносили, частину залишала собі, частину роздавала. У 16 років була звинувачена у крадіжці, пережила відчуття сорому, злякалася, кричала, згадувала щось про свого бідного батька, знепритомніла. Хотіла отруїтись. Закінчила середню школу. Навчалася у театральному інституті. Легко знайомилася, любила нові захоплення, хотіла бути неперевершеною, вигадувала історії, в яких вона наче б то приймала участь, перебільшувала свої матеріальні можливості. Заявляла, що у неї є багаті родичі, які займають високі посади і від них вона отримує посилки з цінними речами, гроші, які тратила на свої потреби. Згодом вияснилось, що все неправда. Хвора плакала, кричала, рвала на голові волосся. Хотіла порізати собі вени. Знову вигадала, що їде за кордон у відрядження, зібрала значну суму грошей на покупки (замовлення), які витратила. Була затримана. Відкрита кримінальна справа. У міліції хотіла проколоти вени шпилькою, був судомний напад.

Психічний статус: Орієнтована повністю. Під час розмови хвилюється, плаче, червоніє, від сліз швидко переходить до сміху. Тримається дещо неприродно, намагається іронізувати. У розмові застосовує прислів’я, цитує вірші. Заламує руки, зітхає, встає і ходить по кабінету. Хоче показати себе з кращого боку, намагається оправдати свої вчинки. Грозиться, що покінчить життя самогубством, так як не в змозі переносити сором. Заявила, що вона була обдурена, але нікого „не здала” через свою порядність, взяла провину на себе. Відмічає у себе нахил до фантазування. Емоції яскраві, інтелект і пам’ять не порушені. Розладів сприйняття немає.

Соматичний статус: середнього росту, виглядає молодшою за свої роки. Менструації нерегулярні. Тахікардія. Внутрішні органи без патології.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Судово – психіатрична експертиза.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 25

Хворий – учень 11 класу. У його батька була травма головного мозку, після чого з’явились судомні напади. Хворий не відставав у розвитку від однолітків, але був хворобливою дитиною. За характером був веселим, товариським, але дратівливим, запальним. Одного разу, після охолодження, захворів ангіною, впродовж трьох днів температура тіла була 37,8 – 38,00 .Після одужання не зміг написати контрольну роботу з фізики і отримав двійку. В той же день „побив” товариша за те, що той зламав його фотоапарат. Вдома плакав, погрожував матері залишити школу. Хворий пішов у ліс, а потім – до бабусі в інше село, не хотів повертатися додому.

При госпіталізації – дезорієнтований у часі, збуджений, каже, що всі хочуть його згубити, що його заточують у в’язницю. У хворого мають місце об’єктивні ознаки слухових галюцинацій.

На наступний день – на запитання відповідає коротко, не по суті, інколи щось пише, посміхається, на обличчі – вираз розгубленості. Перед тим, як їсти – оглядає і нюхає їжу. Інколи стає жвавішим, щось співає, декламує вірші. Вважає, що його посадили в гестапо, а потім – у резиденцію контрабандистів. Оточуючих хворих сприймав за „підставні особи” з метою переходу кордону. Уявляв, що земля – це „хробашливе яблуко” з каналами, які вважаються шахтами. Трансляцію радіопередач розцінював як „наказ до дії”, особливий зашифрований сигнал. Чув „голоси”, які інформували його, що вся сигналізація буде здійснюватися через їжу, тому він її обнюхує і оглядає. Вважає, що він – Мауглі, знаходиться в джунглях для вивчення стежечок, що ведуть у стан індійців. Не пам’ятає як вів себе у перші дні перебування у лікарні.

Соматичний стан: Блідість шкіри, незначна гіперемія горла. Температура періодично – 37,30 – 37,5. В крові: Л – 11.109 г/л, ШОЕ – 28 мм/год.

Неврологічний статус: Вогнищевої неврологічної симптоматики не виявлено.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Призначте відповідне лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 26

Хвора працює в універмазі продавцем, освіта середня.

В анамнезі часті ангіни, у 12 років – черепно – мозкова травма без втрати свідомості. Заміжня, має 2-х дорослих дітей. Менструації відсутні 2 роки. Сімейне життя не склалося, чоловік зловживає алкоголем, вдома – часті сварки. За характером – дратівлива, запальна, але швидко заспокоюється, „не злостива”. Ревізія у відділі, в якому вона працює, виявила нестачу. Хвора заплакала, заявила, що вона ні в чому не винна, це, мабуть, зробили дівчата – практиканти. Потім заховала частину накладних і заявила, що „нестачі немає, всі документи в порядку”. Розповідаючи про це, була напруженою, мовчазною, понурою. Залишила без нагляду відділ, сиділа декілька годин у „підсобці”, не звертаючи уваги на оточуючих, їх розмови.

У відділенні: Сидить з опущеною головою, на запитання не відповідає. У погляді іноді – страх, тривога, до чогось прислухається, морщить чоло. Боїться неспокійних хворих, тримається осторонь від них. Самостійно не їсть. На другий день: настрій гарний, усміхається, намагається „попасти в поле зору” лікаря. Каже, що вона Саша, а скільки їй років і як попала в лікарню не знає: „Я сюди прийшла, ось так ніжками, з мамочкою”, показуючи на хвору похилого віку. Щось наспівує, плеще в долоні. Рахує повільно, старанно, загинаючи пальці то на одній, то на другій руці. Відповіді дає неправильні (2+7=4, 15-4=7 і т.д.). Пише з грубими помилками, замість літер – каракулі. На побаченні з невісткою – відмовилась говорити, сказала, що „не знає цієї жінки”. З чоловіком розмовляла, але зверталась до нього по імені і по-батькові. На запитання про нестачу не відповідала, або говорила, що вона не розуміє про що її питають. Не знала, де знаходиться, „не впізнавала близьких”. Хворих „впізнавала”, як своїх знайомих. Вважала, що приїхала сюди поговорити трохи з добрими людьми (показує на лікарів). Заперечує, що знаходиться у лікарні, каже: „ось тут, в кімнаті ми сидимо”. Відповіді короткі, частіше носять стверджуючий характер, або заперечуючий. Поведінка помітно змінюється в залежності від присутності лікаря.

Через два тижні стан хворої змінився. Вона орієнтується. На всі запитання відповідає правильно. Смутна, часто плаче. Має місце виражена астенія. Більшість подій, які мали місце під час хвороби, не пам’ятає. Стан поступово покращився і хвора була виписана здоровою.


  1. Визначте синдром.

  2. Для яких хвороб він характерний?

  3. Судово – психіатрична експертиза.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 27

Породілля, переведена у психіатричну лікарню із пологового будинку. Батько зловживав алкоголем. Мати – запальна. Хвора в дитинстві перенесла кір, ангіну, пневмонію. У 12 років – травма голови без втрати свідомості, часто скаржилась на головний біль, періодично змінювався настрій. Коливання настрою тривало 2–3 тижні. Знизилась успішність, не відвідувала школу. У 25 років вийшла заміж. У 26–річному віці – важкі пологи з ручним відділенням плаценти і кровотечею. Через три дні після пологів з’явилася тривога, безсоння, вважала, що дитину замінили, що її чоловік покінчив життя самогубством, „у голові якийсь сумбур”. Відмовлялася годувати дитину, була збуджена в межах ліжка, чула „голоси”: „погана мама”.

Психічний стан: Розгублена. Не знає який день, число, рік, місяць називає правильно. Пам’ятає, що була в пологовому будинку. Стала тривожною, неспокійною, не утримується в ліжку. Чує „голоси”, які кажуть їй про смерть рідних, чує крики вмираючих рідних, безцільно блукає по палаті. Неохайна. Їжу приймає з рук медперсоналу. На запитання відповідає непослідовно. Заявляє, що із-за неї гинуть рідні „мене будуть судити, але я не злочинець”. Вночі не спить. Виражена астенія. Після проведеного лікування зрозуміла, що була хворою. Розповідає, що чула „голоси” рідних і їх прохання про допомогу. Вважала, що у відділенні є її двійник і рідні відвідують не її, а двійника. Впізнає лікуючого лікаря, але вважає, що він грає різні ролі. Заявляє, що її оточують „оживлені з допомогою енергії плазми люди. Їм вставили всередину машинки з програмою і ними керують лікарі”. Рідну сестру загримували під Сікстинську мадонну. Вважає, що лікарі з допомогою таблеток впізнають її думки, що котлета, яку їй подали, з – людського м’яса. Впевнена, що вона переселена на Марс. Виражена психічна і фізична астенія.

Соматичний стан: Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці. Пульс – 100 уд./хв., АТ – 140/100 мм рт. ст. Матка збільшена. Ан. сечі: без патології. Ан. крові: Л – 12·109 г/л, ШОЕ – 32 мм/год. Температура 37,60–380 впродовж 4 днів.

Неврологічний статус: Без патології.


  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 28

Хвора звернулась в міліцію з проханням притягнути до відповідальності її сусідів. Вважає, що в її відсутності, сусіди входять в квартиру, передивляються її речі, в продукти підсипають отруту. Хвора стала „робити помітки” на продуктах, посипати попелом підлогу біля дверей, заклеювати папером отвір замка. Вважає себе привабливою жінкою. Переконана, що вона подобається чоловікам, особливо директору школи, в якій вона працює. Директор ніби-то дав їй зрозуміти, що він розлучається зі своєю дружиною для того, щоб одружитися з нею. Чула як про це говорили у школі, „навіть всі учні знають про це”. Так, вчителька літератури в учительській сказала, що не всі діти правильно розуміють кохання Тетяни до Онєгіна. „Це вона говорила про мене” (хвору звуть Тетяною). Сусіди їй заздрять, так як їхня дочка, якій 26 років, ще не заміжня і тому вони їй „пакостять”. Чула, як директор під її вікнами говорив про неї, але завжди сусідка відговорювала його, щоб він не заходив у квартиру, запрошувала його до себе (хвора чула розмови через стіну). Настрій хворої підвищений, жваво і детально розповідає про себе, свої стосунки з директором, часто і весело сміється, жартує, кокетнічає. Вважає, що в лікарню поступила помилково і її необхідно виписати. Хворою себе не вважає.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний.

  3. Ваша тактика.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 29

Хворий звинувачується у вбивстві.

Анамнез: В дитинстві розвивався нормально. За характером наполегливий, запальний, самолюбивий. Працював інженером, з роботою справлявся. Останнім часом став менше спілкуватися з людьми, були неточності в роботі, запізнювався або покидав роботу, почав зловживати алкоголем. Дружину завжди ревнував, вважав, що вона „користується успіхом у чоловіків”, звинувачував її у зраді. Переніс черепно–мозкову травму(у нетверезому стані попав під машину, був струс мозку). Після виписки з лікарні продовжував зловживати алкоголем. Одного вечора зайшов до знайомого, щоб домовитись про поїздку на полювання. У розмові був напружений, насторожений, запитував чому на нього так уважно і підозріло дивляться дружина знайомого і його брат. „Відчував себе неспокійно”, чув, як навколо його будинку ходять невідомі люди і перешіптуються. Здавалося, що його „хочуть вбити, заволодіти кімнатою, телефоном”. Всю ніч сидів із зброєю в руках „готовий до захисту”. На вулиці зустрів 2-х чоловіків, один з яких тихо сказав: „це він...”. Зі страхом забіг у квартиру сусідів, попросив їх супроводжувати його в міліцію, щоб попередити про переслідування. Запевняв, що він ні в чому не винен, а п’є „просто з горя”. Дещо заспокоївшись, прийшов додому, грався з дітьми, з дружиною не розмовляв. Вважав, що вона теж проти нього, так як декілька раз виходила із квартири, а потім „лягла спати чомусь одягнутою”. Стало страшно, довго курив, не міг заснути. Заховав під подушкою сокиру. Почув, що дружина хоче встати з ліжка, зразу ж схопив сокиру і наніс їй декілька ударів, від яких вона померла. В міліції розповів, що на вулиці машини освічували його фарами, переслідували. „Зрозумів, що вдома у його підвалі солдати, які повинні його вбити, а жінка заодно з ними, тому, з метою самозахисту, вбив її”. При затриманні ознак сп’яніння не виявлено. Останні три дні алкоголь не вживав.

^ Психічний стан: напружений, розгублений. Орієнтування збережене. Про те, що сталося, розповідає детально. Багато уваги приділяє взаємостосункам із дружиною. Впевнений, що „жінка йому зраджувала, що вона попала в компанію вбивць і грабіжників”. „Хай краще не стане однієї з компанії, ніж постраждає багато людей від їх злочинів”. Хворим себе не вважає. Провини за собою не відчуває. Через 2 місяці перебування у психіатричній лікарні психопатологічні ознаки зникли. Появилась критика до свого стану.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Судово – психіатрична експертиза даного хворого.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 30


Хворий млявий, повільний, нічим не цікавиться. Лежить у ліжку, не звертає увагу ні на хворих, ні на медичний персонал відділення. Погляд невиразний, обличчя гіпомімічне, малорухливе. Самостійно не вмивається, не причісується, в столову не ходить. При наполяганні медичного персоналу відділення виконує їх вказівки, не чинячи активного опору. На запитання лікаря відповідає з великою затримкою, односкладно, не завжди розуміє суть запитання, перепитує. Ось зразок його розмови з лікарем:

^ Лікар: Скажіть, будь-ласка, як Вас звати?

Хворий мовчить. Після декількох повторень запитання він тихим голосом відповідає: Олег.

Лікар: (легенько трясе хворого за плече). Голова у Вас болить?

Хворий: (після паузи). Голова... Ні, не болить.

Лікар: Давно Ви знаходитесь у лікарні?

^ Хворий не відповідає на запитання навіть після багаторазового повторення.

Лікар: Ви бажаєте піти додому

Хворий: Хочу...

Через три тижні після поступлення у стаціонар, стан хворого значно покращився. Він став більш активним, спілкувався з лікарем, з медичним персоналом, хворими. Про свою хворобу у нього залишився смутний спогад.

  1. Який синдром?

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 31

Хвора поступила у психіатричну лікарню у супроводі міліції. У 19 років вийшла заміж, але дуже скоро розлучилась. Розлучення з чоловіком важко переживала. Потім зібрала речі (маленьку сумку), майже без грошей виїхала з міста. За невеликий проміжок часу встигла побувати в Києві, Воронежі, Ростові, на Кавказі. Ночувала на вокзалах. Приїхала в Москву, щоб „побувати в зоопарку, в опері, щоб побачити живих балярин”. Почувала себе добре, все у неї „ладилось”, не виникало ніяких проблем. Кілька ночей не спала, відвідувала ресторани, кафе з молодими людьми, складала і співала частушки. У парку влаштувала „виставу”, а після звернулася до оточуючих з проханням позичити їй 150 крб. Обіцяла повернути, так як у майбутньому отримає винагороду за якийсь винахід. Спробувала вихопити сумочку з рук однієї жінки, тоді й була затримана міліцією.

У відділенні співала, танцювала, декламувала вірші до хрипоти. На зауваження легко ставала роздратованою, викрикувала нецензурні слова. Особливу увагу приділяла чоловікам. У розмові використовувала прислів’я та поговірки, афоризми. Апетит підвищений. Гіперсексуальна. Спить мало. Знає по імені хворих і медичний персонал.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 32

Хвора 28 років більшість часу сидить осторонь, бездіяльна. При будь-якому шумі, наближенні по сторонньої людини, розгублено оглядається. В розмову сама не вступає. Дивиться на співрозмовника зі страхом і дитячою наївністю. На питання відповідає тихим голосом, по дитячому шепелявить, розглядає пальці на руках. Ніякої інформації про своє життя і стан здоров’я не дає. Ось зразок розмови хворої з лікарем:

^ Лікар: Як Вас звати?

Хвора: Оля.

Лікар: Скільки Вам років?

Хвора: (після хвилинної затримки) сім..., вісім...

Лікар: Де Ви зараз знаходитесь?

Хвора: Не знаю... мабуть, у лікарні.

^ Лікар: Як Ви думаєте, хто ці люди, що вони роблять? (показує на лікарів, медичних сестер).

Хвора: Не знаю... Тітоньки... Дядечки...

Лікар: Ви працюєте бухгалтером, значить, Ви повинні добре рахувати. Будь-ласка, від 100 відніміть 7. Скільки буде?

Хвора: Не знаю...(після наполегливого прохання лікаря починає рахувати. При цьому ворушить губами, загинає пальці). Три...

У присутності лікаря особливо чітко виступають такі риси у поведінці хворої: дитяча безпорадність, розгубленість. У спілкуванні з молодшим медперсоналом хвора груба, чинить опар при виконанні лікувальних процедур. На побаченні з чоловіком, з яким посварилася перед захворюванням, вона мовчить, на обличчі – вираз образи, недружелюбності, лише запитала у нього про здоров’я дітей .

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте відповідне лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 33

Хворий знаходиться у психіатричній лікарні близько тижня. Орієнтація збережена. Вдень і особливо вночі, чує різноманітні голоси: чоловічі, жіночі, дитячі. „Люди на вулиці говорять”, а іноді чує „шепіт із підвалу” (хворий живе на 7-му поверсі). „Голоси” не звертаються безпосередньо до нього, а ведуть розмову між собою. Одні з них сварять, ображають його, загрожуючи важким покаранням, тортурами. „Живе без паспорта, різати такого треба, п’яниця, злодій, бродяга..., в тюрму його, а там все зроблено як треба, прокурор вже підписав протокол... тільки взяти, закрити рота ганчіркою”. Інші „голоси” захищають, просять повірити йому, не вбивати, „він ще може виправитись”. „Він був хорошою людиною, трохи зійшов з дороги, з ким не буває?” Все, що б він не робив, „голоси” обговорюють: „бачиш, вже й молоток у руці не тримає, по пальцях себе стукни, пусти трішки крові. А діти його – це злодії, п’яницями стануть. З коренем їх знищити треба, щоб не було їх на світі”. Іноді чує крики дружини, дітей, яких поруч немає, вони кличуть на допомогу. Напружений, відчуває страх, прислуховується, просить сховати його, захистити, допомогти: „Невже в нашій державі допустять, щоб живцем людину з’їли!?” Не спить, від їжі відмовляється, боїться, що їжа отруєна.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 34

Хвора не орієнтована у часі, але знає, що знаходиться у психіатричній лікарні. Вважає, що вона служить для науки, стверджує, що вона зараз у Москві, в НДІ, її готують для польоту в космос. Говорить, що на другому поверсі клініки йде підготовка до весілля, а вона вибирає у сестри – господарки плаття, щоб піти погуляти у міський парк. Разом з тим, хвора вважає, що знаходиться у школі розвідників, перевіряють її волю. Вона потрібна державі. Хвора вважає, що їй треба багато працювати над собою. Заявляє, що прізвище у неї інше (Р–ська). У перший день перебування у лікарні їй здавалось ніби–то вона летить в ракеті. „ракета летіла з величезною швидкістю і мені було дуже страшно...”. Відзначає, що коли „летіла у ракеті, чітко чула три слова: ”вся сім’я, білокрів’я”. Хвора повідомила, що коли просинається „хтось втікає від мене, як тільки я відкриваю очі”, хоча поруч з нею не було ні хворих, ні санітарок. „Я ніби у сні, хоча й не сплю”.

З хворими не спілкується, активно у мовний контакт не вступає, тримається осторонь.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте відповідне лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 35

Хворий попав у дорожньо – транспортну пригоду. У важкому стані госпіталізований у нейрохірургічне відділення. Впродовж трьох діб був у коматозному стані. Після відновлення свідомості скаржився на головний біль, нудоту, блювання, загальну кволість, запаморочення.

Через два тижні після коми у хворого змінилась поведінка: став агресивним до оточуючих хворих, не знав, де він знаходиться, не виконував інструкцій. Був переведений у психіатричну лікарню.

^ Психічний статус: Хворий тривожний, напружений, щохвилини вскакує, тікає, ховається, кричить, що на нього наїжджає машина. Не орієнтований в оточуючому, але збережена орієнтація у власній особистості. У хворого виявлені зорові та слухові галюцинації загрозливого характеру. Заявляє, що він тільки–що повернувся з дому. Висловлює окремі маячні ідеї переслідування. Ні з ким не спілкується. Сон і апетит порушені. Під вечір психічний стан погіршується.

^ Соматичний стан: Патології внутрішніх органів не виявлено.

Неврологічний статус: Зіниці звужені, S>D, позитивний окулостатичний феномен Гуревича. Спостерігається незначний парез конвергенції. Сухожильні рефлекси підвищені, D>S.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Які додаткові методи дослідження Ви призначите?



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 36

Хворий звинувачується у вбивстві дружини. Одружений впродовж 40 років. Раніше жили дружно, виростили дітей. Став все частіше вживати спиртні напої. Один раз прийшов додому у стані сп’яніння, приставав до дружини із звинуваченнями у зраді йому, вимагав, щоб вона сама у всьому зізналась Намагався найняти свого начальника для того, щоб той стежив за його дружиною. Одного разу дружина, проходячи вулицею, зупинилася поговорити із сусідом, який набагато молодший від неї. Хворий підбіг до неї, почав її бити, нецензурно сваритись. Склав список чоловіків, які ніби–то є коханцями його дружини (у списках були і її племінники). Вважав, що дружина з коханцями хоче його отруїти, підсипає у їжу „відомий порошок”, вночі відкривала газовий кран. Хворий перетягнув ниткою вікно, так як був упевнений, що вночі до дружини залізають коханці через вікно (живе хворий на 4-му поверсі). Вранці грубо перевіряв натільну білизну дружини у пошуках доказів зради. Про свої підозри розповідав своїм дітям у негарних висловлюваннях.

Одного разу вночі, почувши голоси „чоловіків–коханців, які доносилися з іншої кімнати, сварили його і погрожували йому вбивством, вирішив зразу покінчити з усім...”.Взяв сокиру, приготовлену ним ще звечора, і кількома ударами по голові вбив дружину. Про все, що трапилось, хворий детально розповідає.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Судово – психіатрична експертиза.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 37

У хворого спадковість не обтяжена. Розвивався нормально, навчався успішно. Закінчив педагогічний інститут, вчитель географії. Одружений. У сім’ї гарні стосунки. Алкогольні напої вживав рідко. За характером спокійний, настирливий, розсудливий, скупий. Впродовж останнього року став частіше вживати спиртні напої, став неохайним, надмірно веселим, недоречно жартував, заводив сумнівні знайомства, приводив додому малознайомих людей, дарив їм книги, почав говорити про свої великі інтелектуальні можливості, про змогу отримати велику суму грошей „досить тільки захотіти”. Під час проведення уроку з географії став розповідати учням, як він „спритно” обіграє друзів, вийняв з портфеля колоду ігрових карт і став показувати різні фокуси. Те ж саме продемонстрував і в учительській. На зауваження директора школи відповів грубо і нецензурно у присутності вчителів та учнів. Заявив, що піде зі школи і буде працювати пілотом, суддею, прокурором, артистом.

^ Психічний статус: Орієнтація грубо порушена. Не може назвати день і число. У місці орієнтований. Мають місце слухові галюцинації: „голоси співають, жартують”. Пам’ять на минуле частково порушена, запам’ятовування і відтворення різко знижені. Темп мислення прискорений. Вважає себе „видатною людиною”, „всемогутнім”, „всесильним”. Зміст прислів’я не розуміє, рахунок грубо порушений, але хворий цього не помічає. Задоволений своїми відповідями. Настрій піднесений. Висловлювання носять легковажний характер. Втручається у всі справи відділення. Жодної хвилини не сидить на місці. На побаченні з родичами цікавиться лише продуктами. Увага нестійка, легко виснажується.

^ Соматичний статус: З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Реакція Вассермана – у крові ++. У лікворі – всі білкові реакції позитивні, реакція Вассермана - ++++, реакція Ланге – знебарвлення у перших пробірках.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть діагноз.

  3. Методи лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 38

Хворому 22 роки, не працює. У дитинстві був активним і досить впертим. У школі навчався добре, без особливих зусиль. У 10-му класі познайомився із хлопцем, який дав йому сигарету „з травкою”. Викуривши її, відчув себе „надзвичайно легко, було дуже радісно”. З’явилось бажання ще і ще палити ці сигарети, в чому собі не відмовляв. Поступово звик до них. Якщо не випалював 1–2 сигарети в день, то відчував, що чогось не вистачає.

Після закінчення школи, поступив в інститут, де систематично пропускав заняття, багато часу проводив у товаристві „друзів”. В цей же час став вживати відвар макової соломки, поступово збільшуючи дози, щоб продовжити і підсилити „вдохновение”. Так як грошей на наркотики не вистачало, почав красти і незабаром був осуджений за крадіжку. Після повернення із в’язниці, не відновив навчання в інституті, продовжував вживати наркотики. Коли не вживав наркотики, то почував себе погано, появились болі у суглобах, ломота в кістках, пронос, серцебиття. Часто конфліктував з родичами, ніде не працював. Пробував самостійно кинути вживання наркотиків, але не зміг.

^ Психічний статус: Свідомість не порушена. Інтелект збережений, відповідає вікові та освіті. Скаржиться на головний біль, неприємні відчуття в серці, безсоння, біль по всьому тілу, особливо у кістках та суглобах. Роздратований, збудливий. Вимагає призначення йому снотворного, погрожує „порізати собі вени”. Веде себе зверхньо, заявляючи, що ті, хто не вживає наркотиків „обкрадають себе”, „не розуміють зверхлюдського блаженства”.

^ Неврологічний стан: Тремор повік та пальців рук, рівномірне оживлення сухожильних рефлексів.

Соматичний статус: Патології з боку внутрішніх органів не виявлено.

  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть діагноз.

  3. Тактика лікаря.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 39

Дівчинка 13 років, раніше завжди була спокійною, сором’язливою. Останнім часом змінилась у поведінці, перестала ходити до школи, кілька разів не ночувала вдома, на вулиці приставала до незнайомих хлопців. У відділенні психіатричної лікарні тримається окремо від хворих дітей і підлітків. Більшість часу нічим не займається, іноді танцює, одноманітно наспівує. Гіперсексуальна, у присутності інших дітей, і особливо хлопчиків, лягає у ліжко, оголюється. На зауваження медсестри заявляє: „А що тут такого? Якщо плавки шиють, то нехай їх всі бачать!”. Себе називає Вільгельмом–завойовником з прізвищем Переприжкін. Постійно кривляється, морщить чоло, закриває очі, хмурить брови. Без будь–якої причини починає безглуздо сміятися. На побаченні з родичами непривітна, холодна, дратівлива, продукти, що їй принесли, тут же з’їдає, крім того, намагається вихватити їжу в інших дітей. Неохайна, не слідкує за своїм туалетом.

При розмові з лікарем дівчина не відверта, на питання відповідає формально, ухиляється. Просить відпустити її додому, себе вважає психічно здоровою. Не розуміє чому вона в лікарні більше 2-х місяців. Не переживає, що перервала навчання. „Нічого особливого, перейду вчитися в іншу школу”. При побаченні з подругами не проявляє ніякої радості, не цікавиться подіями в школі.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Методи лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 40

Хворий поступив у психіатричну лікарню вперше. З дитинства надмірно турбувався про своє здоров’я. Шість місяців тому назад помер його сусід від злоякісної пухлини шлунку. Хворий став пригніченим із–за смерті сусіда. Через деякий час став почувати себе погано, з’явились болі у шлунку, які не залежали від прийому їжі. Звертався до різних спеціалістів, порівнював їхні висновки, діагнози. Вимагав комплексного обстеження шлунково–кишкового тракту. Висловлював думки про те, що у нього рак шлунку, так як у нього досить сильні болі і він не може вживати їжу. Читав медичну літературу, завів щоденник, у який записував свої відчуття і результати досліджень. Знизилась працездатність. Думки про хворобу постійно його турбували. Порушився сон.

^ Психічний статус: Орієнтація збережена. Охоче вступає в мовний контакт, детально розповідає про свій стан, демонструє записи щоденника, аналізує і обґрунтовує свої різноманітні хворобливі відчуття. Погоджується лікарем, що він здоровий і в той же час стверджує, що вже пройшов місяць з моменту останнього дослідження, можливо в аналізах з’явилась патологія. Начебто розуміє безпідставність своїх хворобливих відчуттів, але не може від них позбавитись. Просить надати йому медичну допомогу.

Соматичний статус: Без патології.

Неврологічний статус: Без патології.


  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Методи лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 41

Хвора доставлена у психіатричну лікарню з міліції. Звинувачується у вбивстві.

Психічний статус: Напружена, очі широко розкриті, безглуздо усміхається, коли до неї звертаються. На запитання відповідає охоче, але веде себе безглуздо. Не знає свого імені (називає декілька імен, окрім свого), не може сказати скільки їй років, де вона знаходиться, яка пора року. Не може назвати дні тижня, рахує з грубими помилками: 2+3=6, 3+5=4 і т.д., причому рахує „старанно”, повільно, використовуючи для цього пальці. Заявляє, що у неї два носи, три вуха, на руці – сім пальців, а на двох руках – 11 пальців, рахуючи шепоче, морщить чоло, кладе в рот палець. Перш ніж відповісти скільки у неї на нозі пальців, знімає взуття і рахує, перебираючи по одному пальцю. При цьому дає правильну відповідь. Кімнатні туфлі одіває на руки, говорячи: „А як же, звичайно, так одівати”. Сидить тихо, окремо від хворих або блукає безцільно по палаті, при цьому безглуздості у поведінці не спостерігається.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань найбільш характерний?

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 42

У хворої до 7- ми років були нічні страхи, нічне нетримання сечі. Батько хворої (сектант) відзначався важким характером, вимагав від доньки, щоб вона вступила до секти і в усьому йому підкорялася. Мати – тиха, спокійна. Хвора закінчила початкову школу, з 18-рісного віку працює на різних роботах, за характером спокійна, працелюбна, товариська. Заміжня впродовж 16 років, мала троє дітей, двоє із них померли у ранньому віці. Чоловік зловживав алкоголем, був грубим, бив її „по голові”. Хвора залишила його і переїхала в іншу область, працювала на „залізничній колії – будувала шляхи”. На будівництві отримала струс головного мозку, лікувалася у Кам’янець–Подільській міській лікарні. Після виписки десь блукала і через два тижні прийшла до свідомості у Кіровоградській психіатричній лікарні, куди її доставила міліція. Після виписки повернулася додому, але з чоловіком жила погано – „він зв’язався з бандою”, у зв’язку з чим знову залишила його, працювала дояркою. У Чернівці приїхала „по слідчим справам” – звернулася у міліцію, щоб їй змінили прізвище, так як вона не Руть В.Ф.(за паспортом), а Соцька Є.Д.

^ Психічний статус: Доступна мовному контакту, на питання відповідає по суті. Орієнтація не порушена. Мають місце слухові галюцинації: „голос батька каже, що я – шпигунка, що мене розстріляють за роботу на залізній дорозі”. Дати історичних подій називає правильно, але дати з особистого життя згадує важко, часто називає їх неправильно. Висловлює маячні ідеї стосунку, переслідування: „Я вчора прийняла присягу на вокзалі, а тепер я заарештована, мене повинні вбити, слідкують за мною...”. Інтелект відповідає життєвому досвіду. Емоційно напружена, підозріла – „міліція повинна допомогти мені знайти родичів”.

Дратівлива, запальна, але легко заспокоюється, багатослівна, мова деталізована. У відділенні майже нічим не займається, у спілкування з хворими не вступає.

^ Огляд окуліста: На очному дні – явища венозного застою.

Неврологічний статус: Виражена вегетативна нестійкість, пітливість, тахікардія.


  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Методи лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 43

Хвора у 12–річному віці перенесла черепно – мозкову травму без втрати свідомості, але було блювання. Часто хворіла ангінами з високою температурою. З 16-ти років – часто спостерігалися головний біль, коливання настрою, дратівливість. Закінчила авіаційний інститут, навчалася добре. Заміж вийшла у 25 років. Через рік – важкі пологи з ручним відділенням плаценти та кровотечею. Через 2 тижні після пологів почала погано спати, з’явилася тривога, що вбили її дитину, що всі підозрюють її у крадіжках, що чоловік, дізнавшись про все, покінчив життя самогубством. Відмовлялася годувати дитину, була розгубленою.

^ Психічний статус: Не знає числа, місяця, року. Тривожна, не утримується в ліжку, б’є кулаками у двері і вимагає папір та олівець для передсмертного листа. Чує „голоси”, які кажуть їй про смерть рідних, чує крики вмираючих хворих. Інколи стан збудження у хворої проходить і вона бездумно блукає по палаті. Неохайна у ліжку. Їсть тільки з рук медперсоналу. На запитання відповідає після багаторазових повторень. Каже, що вона потвора, що у неї немає жодної звивини мозку, що із-за неї гинуть родичі: „мене будуть судити, але я не злочинець”. Вночі не спить. Виражена астенія.

Через місяць хвора зрозуміла, що була хворою. Про гострий період захворювання розповіла, що чула „голоси” рідних і їх прохання про допомогу. Здавалось, що у пологовому будинку їй пошкодили сечовий міхур і сеча змішується з кров’ю. Вважала, що у відділенні є її двійник і рідні відвідують не її, а двійника. Заявляла, що її оточують „оживлені з допомогою енергії плазми люди. Їм вставили всередину машинки з програмним управлінням всім цим керують лікарі”. Рідну сестру загримували під Сікстинську мадонну. Вважає, що лікарі з допомогою таблеток впізнають її думки, що котлета, яку їй подали, з – людського м’яса. Впевнена, що вона переселена на Марс. Виражена психічна і фізична астенія.

Соматичний стан: Тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці. Пульс – 100 уд./хв., АТ – 140/100 мм рт. ст. Матка збільшена. Ан. сечі: білок, багато лейкоцитів. Ан. крові: Л – 10·109 г/л, ШОЕ – 36 мм/год. Висіяний золотистий стафілокок. Температура 37,60–380 впродовж 4 днів.

Неврологічний статус: Без патології.

Через два місяці стан хворої поліпшився і вона виписалась додому.

  1. Визначте синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Призначте лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 44

У хворого спадковість не обтяжена. В минулому хворів на ревматизм, була травма голови. За характером дратівливий, „нервовий”, підозрілий до оточуючих. Алкогольні напої вживає з 18 років, останні три роки зловживає, особливо після отримання заробітної плати. Біля двох років тому запідозрив дружину у подружній зраді, слідкував за нею. Вважає, що вдома вона вела себе неправильно: підходила до вікна, комусь „кивала”, здавалася схвильованою, червоніла. Коли на вулиці йшла з ним поруч, то намагалась відстати від нього. Хворий був упевнений, що в „суперника” є агенти, які слідкують за ним і сповіщають все коханцю дружини, щоб той міг приходити до неї, коли він (хворий) на роботі. Просив підлітків, які проживають в його будинку, щоб вони слідкували за його дружиною, з ким вона зустрічається. Вимагав від дружини, щоб вона роздягалася, уважно оглядав її тіло і якщо знаходив яку–небудь подряпину, вважав, що це є доказом її зради і жорстоко бив її. В останній раз наніс дружині важкі тілесні пошкодження, у зв’язку з чим вона була госпіталізована у лікарню, а його заарештували.

^ Психічний статус: Орієнтований повністю. Настрій нестійкий, частіше пригнічений. Інтелект помітно знижений, пам’ять ослаблена, елементарні розрахунки проводить важко. Впевнений, що дружина намовила сусідів і спеціально помістила його у психіатричну лікарню, щоб „мати волю дій”. Підозрює, що з нею заодно і працівники міліції, які арештували його, так як „з пристрастю” допитували його. Хоча дружина в момент його арешту знаходилася в лікарні, впевнений, що вона стояла в коридорі, спостерігала, як його виводять з дому. Чув як „перемовлялася” з міліціонером, обіцяла винагороду, якщо „знищать цього негідника”. Звернув увагу на те, що черговий відділення міліції сказав: „А, це він, звичайно, звичайно...” З цих слів зрозумів, що якраз він є коханцем його дружини. Згадує, що ще рік тому дружина говорила, що у двір до сусідів заходив міліціонер. Зараз впевнений, що це він приходив, але дружина, щоб приховати „свій гріх”, придумала все це. Про те, що покалічив дружину, не жалкує, каже: „таких треба зовсім вбивати, жаль, що не вбив”.

У соматичному і неврологічному статусі патології немає.


  1. Встановіть синдром.

  2. Для яких захворювань він характерний?

  3. Методи лікування.



^ КЛІНІЧНА ЗАДАЧА 45

У дитинстві хворий розвивався нормально, закінчив будівельний технікум. У 19 років переніс черепно – мозкову травму із втратою свідомості. Працював керуючим будівельної ділянки, потім – бригадиром з будівництва, тепер працює слюсарем. Зловживання алкогольними напоями заперечує. Із слів дружини – п’є часто.

За тиждень до госпіталізації захворів на грип, була висока температура, катаральні явища, виражена слабкість. Такий стан тривав 4 дні. Потім у хворого з’явилась тривога, безсоння, він відмовлявся від їжі, тремтів, ховався від дружини та дітей. Вночі спалив свої документи, зібрав речі і втік на вокзал, де був затриманий міліцією, яка і доставила хворого у психіатричну лікарню.

^ У відділенні: На запитання відповідає правильно. Напружений, відчуває страх. Просить не осуджувати його, запевняє, що за все повинен нести відповідальність тільки він один, а дружина та діти не винні. Раптово починає з кимсь розмовляти: „Скоріше забирайте матеріал, я вже біжу, треба встигнути, я ж вам кажу скоріше, мене не відпускають, біжіть самі...”. Кличе на допомогу, бігає по палаті. Разом з тим періодично буває тихим, напружено прислухається до чогось. Лікареві сказав, що його хочуть „четвертувати”, відрізати голову та язик „прив’язати до тролейбуса, щоб всі бачили”, з рук і ніг зняти шкіру, а тулуб кинути у стару криницю. Чув, як під вікнами розмовляли люди, які хотіли викрасти його і налити в рот окропу замість горілки. Чув, як збирались спалити його дітей, але сусіди і його брати встигли допомогти їм врятуватись. „Вчора відбулось засідання правління”, на якому вирішувалась його доля. Дехто захищав його, згадуючи добру роботу, але більшість були проти нього. Знає, що дружина також знаходиться у змові з цією „бандою”. „Вони підкупили її, а може вона вийшла заміж за одного із них”.

Пам’ять на минулі події збережена. Настрій знижений. Хворий не спить.

Соматичний стан: блідий, виглядає старшим свого віку. Язик обкладений. Температура тіла 37,30 – 37,40 у перші два дні, а потім – нормальна. АТ – 150/90 мм рт.ст, пульс напружений. Аналіз крові: в крові лейкоцитоз.


  1. Визначте синдром.

  2. Встановіть попередній діагноз.

  3. Призначте лікування.



  1   2

Схожі:

Клінічна задача 1 iconЗадача прогноз задача ефект ставка -1 задача ефект ставка -2 задача опт портфель графіки
По акціях корпорацій виплачується дивіденд 5 г о на одну акцію. Продажна ціна акцій на фондовій біржі становила 100 г о
Клінічна задача 1 iconКлінічна задача №
Вимагає до себе підвищеної уваги, в розмові манірна, театральна, легко піддається навіюванню, намагається бути в центрі уваги, часто...
Клінічна задача 1 iconКлінічна задача 1 Хворий К., 50 років, 13 років зловживає алкогольними напоями, останні 3 роки вранці „похмеляється”
У стані страху вибіг із дому І побіг у відділення міліції, рятуючись від „переслідування”. Звідти І був доставлений у психіатричну...
Клінічна задача 1 iconКлінічна Фармація
Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність
Клінічна задача 1 icon"затверджую"
...
Клінічна задача 1 iconПлоская задача теории упругости
Плоская задача включает в себя плоскую деформацию и обобщенное плоское напряженное состояние
Клінічна задача 1 iconЗадача №2, 11 клас
Задача №2, 11 клас. Нехай маса мавпи m, а момент інерції барабана I. Коли мавпа рухається разом з барабаном, механічну енергію системи...
Клінічна задача 1 iconФармація, клінічна фармація проректор з навчальної роботи проф. Гумінський Ю. Й. 2 Курс 4 семестр
Затверджую” розклад занять фармацевтичного факультету (фармація, клінічна фармація)
Клінічна задача 1 iconФармація, клінічна фармація проректор з навчальної роботи проф. Гумінський Ю. Й. 3 Курс 6 семестр
Затверджую” розклад занять фармацевтичного факультету (фармація, клінічна фармація)
Клінічна задача 1 iconФармація, клінічна фармація проректор з навчальної роботи проф. Гумінський Ю. Й. 4 Курс 8 семестр
Затверджую” розклад занять фармацевтичного факультету (фармація, клінічна фармація)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи