М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси icon

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси




НазваМ. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси
Сторінка1/24
Дата02.07.2012
Розмір4.49 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


А.Й. Дерев’янчук, М.Б. Шелест


АРТИЛЕРІЙСЬКЕ ОЗБРОЄННЯ І БОЄПРИПАСИ


Навчальний посібник


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України


Суми

«Видавництво СумДУ»

2010

УДК 623.42/.43(075.8)

ББК 68.514-я73

Д 36


Рецензенти:

О.С. Кузема – доктор фізико-матемаичних наук, професор

(Сумський національний аграрний університет);

В.С. Іваній – кандидат фізико-математичних наук, пофесор

(Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка);

^ Р.Ю. Лопаткін – кандидат фізико-математичних наук, доцент

(Інститут прикладної фізики)


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для слухачів, курсантів та студентів вищих навчальних закладів

(лист № 1/11-5422 від 21.06.2010р.)


Дерев’янчук А. Й.

Д 36 Артилерійське озброєння і боєприпаси: навчальний посібник

/А. Й. Дерев’янчук, М.Б. Шелест.– Суми: Вид-во СумДУ, 2010. – 415с.

ISBN 978-966-657-302-8

У навчальному посібнику розглянуто будову артилерійських гармат 2С3М, Д-30, МТ-12 та боєприпасів до них.

Систематизовано відомості про сучасні артилерійські гармати та боєприпаси, подається склад артилерійського комплексу та його елементи, розглянуті типові схеми будови артилерійських гармат.

Окремі розділи посібника присвячені будові боєприпасів, а саме: снарядів, підривників, бойових зарядів і їх експлуатації.

Крім того, в посібнику розглядається конструкція складових механізмів, агрегатів самохідної та причіпної гармат і протитанкової пушки та надаються основні положення з підготовки стрільби.

Посібник може бути використаний як викладачами, слухачами і студентами ВНЗ, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, так і командирами артилерійських підрозділів.

УДК 623.42/.43(075.8)

ББК 68.514-я73


© Дерев’янчук А.Й., Шелест М.Б , 2010

ISBN 978-966-657-302-8 © Видавництво СумДУ, 2010

Зміст

с.

Вступ 10

^ СКОРОЧЕННЯ, ПРИЙНЯТІ В ТЕКСТІ 12

РОЗДІЛ 1. Поняття про артилерійський

комплекс 13

1.1 Поняття про артилерійський комплекс 13

1.2 Призначення і характеристики гармат 16

1.3 Загальна будова гармати. Типові схеми будови

артилерійських гармат 19

1.4 Класифікація гармат і вимоги до них 28

^ РОЗДІЛ 2. ОСНОВИ БУДОВИ БОЄПРИПАСІВ 34

2.1Артилерійські постріли і снаряди. Призначення,

склад і типи артилерійських пострілів 34

2.2 Комплектація артилерійських комплексів пострілами 37

2.3 Призначення і типи артилерійських снарядів.

Вимоги до їх конструкції 38

2.4 Принцип будови артилерійських снарядів та їх

конструктивні характеристики 43

2.5 Артилерійські снаряди основного призначення 51

2.5.1 Призначення, будова, дія осколкових, фугасних та

осколково-фугасних снарядів 51

2.5.2 Будова і принцип дії снарядів із стрілоподібним

вражаючими елементами 61

2.5.3 Призначення, будова та дія бронебійних снарядів 61

2.5.4 Призначення, будова і дія кумулятивних снарядів 69

2.6 Артилерійські снаряди спеціального призначення 75

2.6.1 Призначення, будова із дія запалювальних,

димових, освітлювальних та агітаційних снарядів 75

2.7 Призначення, принцип будови та дії

активно-реактивних снарядів 83

2.8 Принцип будови та дії високоточних боєприпасів 84

^ РОЗДІЛ 3. ПІДРИВНИКИ 88

3.1 Призначення та принципові схеми підривників 88

3.2 Склад і призначення елементів вогневого кола

підривників 91

3.3 Типи сучасних підривників, вимоги до їх конструкції 92

3.4 Сили, які діють на підривник при пострілі, в польоті

та при ударі в перешкоду. Характеристика сил 95

3.5 Призначення, принцип будови та дії основних

механізмів та пристроїв підривників 99

3.6 Ударні механізми 99

3.7 Дистанційні пристрої 108

3.8 Механізми далекого зведення 112

3.9 Пристрої для ізоляції капсулів 114

3.10 Детонуючі пристрої. 116

3.11 Ударні механічні та дистанційно-ударні

піротехнічні підривники 117

3.11.1 Призначення, будова та дія ударних механічних

підривників РГМ-2, РГМ-6, В-429 117

3.11.2 Призначення, будова та дія п’єзоелектиричного

підривника ГПВ-3 122

3.11.3 Призначення, будова та дія

дистанційно-ударного піротехнічного підривника Т-7 127

3.12 Призначення, принципова схема та

принцип дії радіопідривників 129

^ РОЗДІЛ 4. БОЙОВІ ЗАРЯДИ 132

4.1 Призначення і типи бойових зарядів, вимоги до них 132

4.2 Принцип будови і дії бойових зарядів. 134

4.3 Призначення, будова і дія гільз 143

4.4 Призначення, типи засобів запалювання, вимоги

до їх конструкції 147

4.5 Принцип будови і дії капсульних втулок 147

^ РОЗДІЛ 5. ЕКСПЛУАТАЦІЯ БОЄПРИПАСІВ 151

5.1 Фарбування, індексація і маркування

боєприпасів, таврування підривників 151

5.2 Поводження з боєприпасами при зберіганні,

приведення їх в остаточно споряджений стан. Заходи безпеки 160

5.3 Поводження з боєприпасами при транспортуванні.

Заходи безпеки 166

5.4 Поводження з боєприпасами на вогневій позиції та

підготовка їх до стрільби. Заходи безпеки 167

5.5 Особливості поводження з боєприпасами в різних

кліматичних умовах 172


^ РОЗДІЛ 6. САМОХІДНІ ГАРМАТИ 176

6.1 Призначення, ТТХ та загальна будова 152-мм

СГ 2С3М. Боєкомплект і його розміщення 176

6.2 Ствол і затвор 183

6.2.1Призначення, характеристика та будова ствола 183

6.2.2 Призначення, характеристика та загальна

будова затвора 186

6.2.3 Призначення, будова і дія основних механізмів затвора 186

6.3 Люлька з огородженням 192

6.3.1Призначення, будова затвора та дія допоміжних

механізмів затвора 192

6.3.2 Призначення і будова люльки з огородженням 195

6.4 Противідкотні пристрої………………………………………. 199

6.4.1 Призначення, будова і дія гальма відкоту……………….. 199

6.4.2 Призначення, будова і дія накатника 202

6.5 Механізми лафета 204

6.5.1 Призначення, будова і дія підйомного механізму 204

6.5.2 Призначення, будова і дія поворотного механізму 205

6.5.3 Призначення, будова і дія врівноважуючого

механізму 207

6.6 Досилач і електрообладнання 152-мм СГ 2С3М 208

6.6.1 Призначення, будова і дія досилача 208

6.6.2 Призначення, склад розміщення і дія

електрообладнання 212

6.7 Приціли 152-мм СГ 2С3М 237

6.7.1 Призначення, склад та характеристика прицільних

пристроїв 237

6.7.2 Призначення, будова та дія механічного прицілу.

Шкали прицілу та користування ними 238

6.7.3 Призначення та будова панорами ПГ-4

Дія механізмів. Шкали панорами та користування ними.

Коліматор К-1 245

6.7.4 Призначення, будова та принцип дії оптичного прицілу прямої наводки ОП5-38. Шкали прицілу та користування

ними 249

6.8 Боєукладки 252

6.8.1 Призначення та склад боєукладок.

Призначення, будова та дія механізованих боєукладок 252

^ РОЗДІЛ 7. ГУСЕНИЧНІ БАЗОВІ МАШИНИ 257

7.1 Загальна будова гусеничної базової машини 257

7.1.1 Двигун В-59. Система повітряного запуску та

охолодження 257

7.1.2 Призначення, загальна будова систем живлення

паливом, повітрям, підігріву та змащування 271

7.1.3 Технічне обслуговування силової установки 276

7.2 Силова передача 2С3М 279

7.2.1 Призначення, загальна будова головного фрикціону та коробки передач з ПМП 279

7.2.2 Приводи управління агрегатами силової передачі 289

7.2.3 Технічне обслуговування силової передачі 294

7.3 Ходова частина 2С3М 296

7.3.1 Призначення та загальна будова ходової частини 296

7.3.2 Призначення та загальна будова підвіски 297

7.3.3 Призначення та загальна будова гусеничного двигуна 301

7.3.4 Технічне обслуговування ходової частини 306

7.4 Загальна будова гусеничної базової машини 308

7.4.1. Види і періодичність проведення технічного

обслуговування базового шасі СГ 2С3М 308

7.4.2 Контрольний огляд 310

7.4.3 Технічне обслуговування 311

^ РОЗДІЛ 8. ПРИЧІПНІ ГАРМАТИ 314

8.1 Призначення, ТТХ і загальна будова 122-мм Г Д-30 314

8.2 Ствол і затвор 122-мм Г Д-30 318

8.2.1 Призначення і будова ствола 122-мм Г Д-30 318

8.3 Затвор. Основні механізми 321

8.3.1 Призначення і загальана будова затвора 321

8.3.2 Призначення, будова і дія основних механізмів затвора 323

8.4 Противідкотні пристрої 327

8.4.1 Призначення, характеристика і будова гальма відкоту 327

8.4.2 Дія гальма відкоту, його тепловий режим 329

8.4.3 Призначення, характеристика, будова і дія накатника 331

8.5 Лафет 333

8.5.1 Призначення, будова і дія підйомного механізму 333

8.5.2 Призначення, будова і дія поворотного механізму 334

8.5.3 Призначення та будова люльки і огородження 335

8.5.4 Призначення, будова і дія врівноважуючого механізму 337

8.5.5 Призначення, будова верхнього станка та нижнього

станка зі станинами 338

8.5.6 Призначення і будова ходової частини 340

8.6 100-мм протитанкова пушка МТ-12 341

8.6.1 Призначення, основні ТТХ і загальна будова 100-мм

ПТП МТ-12 341

8.6.2 Ствол і затвор 345

8.6.2.1 Призначення і загальна будова ствола 345

8.6.2.2 Призначення, характеристики і загальна будова

затвора 348

8.6.2.3 Призначення, будова і дія основних механізмів

затвора 350

8.6.2.4 Призначення, будова і дія допоміжних механізмів

затвора 354

8.7 Противідкотні пристрої 100-мм ПТП МТ-12 357

8.7.1 Призначення, характеристика, будова і дія гальма

відкоту 357

8.7.2 Призначення, характеристика, будова і дія накатника 359

8.8 Лафет 361

8.8.1 Призначення та будова люльки з огородженням 361

8.8.2 Призначення верхнього станка і нижнього станка зі

станинами 362

8.8.3 Призначення і будова ходової частини 363

8.8.4 Призначення, будова і дія підйомного механізму 366

8.8.5 Призначення, будова і дія поворотного механізму 368

8.8.6 Призначення, будова і дія врівноважуючого

механізму 369

^ РОЗДІЛ 9. ПРИЛАДИ НАВОДКИ ПРИЧІПНИХ ГАРМАТ 371

9.1 Призначеня, склад і характеристика прицільних

пристроїв 371

9.2 Призначення, будова і принцип дії механічного приціла

Д-726-45. Особливості будови прицілу С-71-40. Шкали та

користування ними 371

9.3 Призначення, будова та принцип дії панорами ПГ-1М

Коліматор К-1. Шкали та користування ними 375

9.4 Призначення, будова та принцип дії оптичного прицілу

прямої наводки ОП4М-45. Особливості будови прицілу

ОП-4М-40. Шкали та користування ними 378

9.5 Призначення, будова і принцип дії нічного

прицілу АПН6-40 380

^ РОЗДІЛ 10. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ З ПІДГОТОВКИ

ГАРМАТ ДО СТРІЛЬБИ 382

10.1 Підготовка причіпних гармат до стрільби 382

10.1.1 Підготовка 122-мм гаубиці Д-30 до стрільби 382

10.1.1.1 Огляд ствола і підготовка його до стрільби 382

10.1.1.2 Огляд затвора і перевірка його механізмів 385

10.1.1.3 Огляд і перевірка противідкотних пристроїв 385

10.1.1.4 Огляд і перевірка механізмів наведення і

врівноважуючого механізму 389

10.1.1.5 Перевірка прицільних пристроїв 390

10.1.2.1 Підготовка 100-мм пушки МТ-12 до стрільби 392

10.1.2.1.1 Огляд ствола і підготовка його до стрільби 392

10.1.2.2 Огляд затвора і перевірка його механізмів 393

10.1.2.3 Огляд і перевірка противідкотних пристроїв 394

10.1.2.4 Огляд, перевірка механізмів наведення і

врівноважуючого механізму 396

10.1.2.5 Перевірка прицільних пристроїв 397

10.1.2.6 Перевірка нічного прицілу АПН6-40 397

10.2 Особливості підготовки самохідної гаубиці до стрільби 398

10.2.1 Перевірка механізмів та пристроїв артилерійської

частини гаубиці 2А33 398

10.2.1.1 Огляд ствола й підготовка його до стрільби 398

10.2.1.2 Огляд й перевірка роботи затвора 399

10.2.1.3 Огляд і перевірка роботи блокуючого пристрою

затвора 401

10.2.3 Перевірка роботи досилача 402

10.2.4 Перевірка роботи механізмів наведення та

врівноважуючого механізму 402

10.2.4.1 Перевірка електроприводів гаубиці 403

10.2.5 Огляд і перевірка противідкотних пристроїв 404

10.2.6 Перевірка роботи транспортера і боєукладок 407

10.2.7 Перевірка прицільних пристроїв 408

10.2.7.1 Перевірка нульових установок прицілу 409

10.2.7.2 Перевірка нульової лінії прицілювання 411

10.2.7.3 Перевірка нульової лінії прицілювання оптичного

прицілу ОП5-38 412

Список літератури 413


Вступ


Завдання, що ставляться перед Збройними силами України за нових історичних умов, прийняття воєнної доктрини України і її вимоги щодо підготовки фахівців для Збройних сил, військова реформа, що проводиться в державі, зміна організаційно-штатної структури військ зумовили необхідність зміцнення безпеки і підтримання обороноздатності держави на розумному і достатньому рівні.

Безперервний процес удосконалення озброєння і військової техніки, ускладнення задач експлуатації і ремонту встановлюють підвищені вимоги до військово-технічної підготовки офіцерів-арти-леристів.

Вирішити цю проблему без постійного удосконалення форм і методів навчання і виховання, широкого впровадження у навчальний процес ефективних методичних прийомів, що активізують пізнавальну, навчальну роботу студентів, використання обчислю-вальної техніки з метою індивідуалізації навчання і об’єктивної оцінки студентів, без розроблення навчально-методичних матеріалів високої якості та наявності сучасної навчально-матеріальної бази, в тому числі навчально-тренувальних засобів, неможливо.

Важливим напрямом діяльності в поліпшенні рівня навчальної роботи є забезпечення навчального процесу літературою, яка б відповідала сучасним вимогам. Особливу важливість ця проблема має в галузях, де на сьогоднішній день у нашій державі немає жодного власного видання.

Підручники, навчальні посібники, що видавалися раніше, не відповідають вимогам навчання на державній мові, мають застарілу термінологію і оскільки, як правило, написані кількома авторами, часто містять ієрархічні протиріччя та різні тлумачення одних і тих же питань. Ці недоліки були враховані при створенні першого вітчизняного навчального посібника з будови сучасних гармат та боєприпасів до них.

Навчальний посібник складається з десяти розділів.

Перший розділ присвячений тлумаченню такого поняття, як артилерійський комплекс, надається його структурно-функціональна схема. У ньому ж розкривається загальна будова гармати і наведені типові схеми їх будови.

Розділи другий, третій, четвертий і п’ятий розкривають будову і експлуатацію боєприпасів.

У шостому і сьомому розділах розкриваються будова артилерійської частини та базової машини самохідної гаубиці 2С3М.

У восьмому розілі надається будова причіпних гармат 122-мм гаубиці Д-30 та 100-мм протитанкової пушки МТ-12.

У дев’ятому розділі розкрита будова прицільних пристроїв як самохідних, так і причіпних гармат.

У десятому розділі надані основі положення з підготовки гармат до стрільби.

Посібник розроблено відповідно до змісту навчальної програми „Артилерійське озброєння”.

Даний посібник призначений для слухачів, студентів ВНЗ, які навчаються за програмою підготовки офіцерів запасу, з метою фундаментального вивчення питань з будови артилерійських гармат та боєприпасів до них. Він може бути корисним командирам артилерійських підрозділів, а також викладачам під час підготовки до занять.

Необхідно зазначити, що розкриті в посібнику положення і рекомендації потребують подальшого розвитку й уточнення, тому автори розраховують отримати від читачів пропозиції щодо удосконалення посібника.


^ СКОРОЧЕННЯ, ПРИЙНЯТІ В ТЕКСТІ


АК – артилерійський комплекс;

АО – артилерійське озброєння;

ВТ – військова техніка;

ТТВ – тактико-технічні вимоги;

ТТХ – тактико-технічні характеристики;

ТТЗ – тактико-технічне завдання;

ПВП – противідкотні пристрої;

СГ – самохідна гаубиця;

САУ – самохідна артилерійська установка;

ДОТ – довготривала оборонна точка;

КП – капсуль-підпалювач;

КД – капсуль-детонатор;

ПЗ – передаточний заряд;

ПС – пороховий сповільнювач;

ПП – порохова петарда;

РД – реактивний двигун;

КП – командний пункт;

КСП – командно-спостережний пункт;

НАУ – наземна апаратура управління;

КЛБ – калібр;

ВР – вибухова речовина;

ЛЦД – лазерний цілевказівник-дальномір;

ЦРАУО – центральне ракетно-артилерійське управління озброєнням;

БМ – бойова машина;

РСЗВ – реактивна система залпового вогню;

ПТРК – протитанковий ракетний комплекс;

ПТКР – протитанкова керована ракета;

БЗ – бойовий заряд.


РОЗДІЛ 1


Поняття про артилерійський комплекс


    1. ^ Поняття про артилерійський комплекс та його елементи


Вважають, що слово артилерія виникло від французького слова artiller, що означає озброювати, забезпечувати зброю, або ж від італійських слів arte de tirore”, що означає мистецтво стріляти. На сучасному етапі розвитку засобів збройної боротьби ведення бойових дій неможливо без застосування артилерії.

Артилерія призначена для знищення і подавлення засобів ядерного та хімічного нападу, елементів високоточної зброї, артилерії, танків, бойових машин піхоти, протитанкових та інших вогневих засобів, гелікоптерів на площадках, живої сили, пунктів управління, засобів протиповітряної і протиракетної оборони, радіоелектронних засобів, руйнування фортифікаційних споруд противника, а також для дистанційного мінування місцевості, світлового забезпечення бойових дій військ, задимлення ділянок місцевості і доставки в розташування противника агітаційного матеріалу.

За способом надання снаряду поступального руху артилерія поділяється на ствольну і реактивну. Ствольна артилерія – це сукупність гармат (засобів для ураження противника), які призначені для досягнення певного практичного результату внаслідок дії снаряда, якому енергія надається в спеціальній трубі – артилерійському стволі. Внутрішня частина артилерійського ствола називається каналом ствола. В артилерійських системах рух снаряда по каналу ствола і на траєкторії досягається за рахунок відповідного перетворення енергії бойового заряду в кінетичну енергію.

Залежно від конструктивного виконання каналу ствола, від характеру руху снаряда і його взаємодії зі стволом і основою, на якій ствол закріплений, ствольна артилерія буває нарізною, гладкоствольною, безвідкотною і універсальною.

Внутрішній діаметр каналу ствола визначає калібр гармати, виражений у міліметрах.

У цілому гармата – це складна бойова система, яка складається із ствола; основи, що забезпечує гарматі необхідну їй стійкість під час пострілу; прицільних пристроїв та інших допоміжних механізмів і елементів. Сукупність снаряда, бойового заряду і елементів, необхідних для здійснення пострілу і забезпечення дії снаряда біля цілі, називається артилерійським пострілом. Сукупність же гармати, належних їй різних за призначенням артилерійських пострілів, прицільних та інших пристроїв називається артилерійською системою.

Для забезпечення стрільби та пуску ракет використовуються спеціальні прилади, які називаються артилерійськими приладами. До них належать артилерійські приціли, панорами, бусолі, теодоліти, далекоміри, біноклі і т.ін.

Гармати і пускові установки відповідно до ствольної і реактивної артилерії разом з призначеними до них боєприпасами й іншим допоміжним обладнанням утворюють вогневі артилерійські ком­плекси.

Таким чином, вогневі артилерійські комплекси – це сукупність функціонально взаємозв’язаних зразків озброєння і військової техніки, які виконують завдання з ураження противника.

На сучасному етапі розвитку артилерійського озброєння розрізняють поняття артилерійського комплексу” (АК) у широкому і вузькому розуміннях. У широкому розумінні АК – це сукупність зразків артилерійського озброєння (АО) і військової техніки (ВТ). До складу АО можуть входити артилерійські гармати, пускові установки реактивних систем і боєприпаси до них. ВТ – це засоби розвідки цілей, засоби управління і забезпечення стрільби, транспортні та інші засоби. Таке трактування поняття АК зручно використовувати під час аналізу і синтезу АО, оцінки різних комплексів і розроблення вихідної системи тактико-технічних вимог (ТТВ), тактико-технічних завдань (ТТЗ) на розроблення конкретного комплексу.

АК у вузькому розумінні – це сукупність гармати з доданими боєприпасами, приладами для забезпечення стрільби і засобами транспортування. Це поняття зручно використовувати під час загального розгляду і вивчення артилерійського озброєння, вимог до складових частин комплексу.

Залежно від призначення, характеру завдань, які вирішуються, умов бойового застосування гармати, пускові установки реактивних систем і боєприпаси до них мають різну будову і характер дії, різний зовнішній вигляд. Але за основними принципами будови і дії кожен з цих предметів артилерійського озброєння має багато спільного з його базовим зразком. Це дозволяє на найбільш загальних прикладах розглянути принцип будови і дії типових систем гармат, боєприпасів, допоміжного обладнання і механізмів до них, оцінити перспективи і шляхи їх подальшого розвитку.

До складу артилерійського комплексу входять:

засоби вогневого ураження; засоби забезпечення стрільби і рухомі засоби.

Засоби вогневого ураження включають засоби доставки (артилерійські системи) і боєприпаси.

Засоби забезпечення стрільби у своєму складі мають: засоби зв’язку і управління; засоби балістичного забезпечення; засоби розвідки; засоби метеозабезпечення; засоби топозабезпечення.

До рухомих засобів рухомості відносять автомобільні тягачі або гусеничні базові машини, на яких розміщують засоби вогневого ураження і деякі засоби забезпечення стрільби. У першому випадку такі АК називають причіпними, а у другому – самохідними.

Структурно-функціональна схема АК показана на рис. 1.1.



Рисунок 1.1 - Структурно-функціональна схема АК:

– початкова швидкість снаряда; – температура заряду; – швидкість вітру; – температура повітря
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Схожі:

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconЗаявка на участь у роботі іv-ої Всеукраїнської науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ»
Всеукраїнської науково-технічної конференції «Перспективи розвитку озброєння та військової техніки Сухопутних військ»
М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconФорма підсумкового контролю
...
М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconЗа останніх 5 років
Біологія (2-ге вид.). – К.: Кондор, 2007. – 760 с. (співавтори В. М. Войціцький, З. М. Шелест, О. М. Байрак)
М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconЕфективність впровадження здоров’язбережувальної технології та моделі навчання здоров’язбереженню учнів в загальноосвітніх навчальних закладах
Ропонована модель навчання передбачала озброєння учнів різних вікових груп знаннями з самовиховання особистості, створення психологічної...
М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconДокументи
1. /КНИГИ ПО ЭЗОТЕРИКЕ/101 ИСТОРИЯ ДЗЕН.doc
2. /КНИГИ...

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconДокументи
1. /КНИГИ ПО ЭЗОТЕРИКЕ/101 ИСТОРИЯ ДЗЕН.doc
2. /КНИГИ...

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconДокументи
1. /КНИГИ ПО ЭЗОТЕРИКЕ/101 ИСТОРИЯ ДЗЕН.doc
2. /КНИГИ...

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconДокументи
1. /КНИГИ ПО ЭЗОТЕРИКЕ/101 ИСТОРИЯ ДЗЕН.doc
2. /КНИГИ...

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconДокументи
1. /КНИГИ ПО ЭЗОТЕРИКЕ/101 ИСТОРИЯ ДЗЕН.doc
2. /КНИГИ...

М. Б. Шелест артилерійське озброєння І боєприпаси iconДокументи
1. /КНИГИ ПО ЭЗОТЕРИКЕ/101 ИСТОРИЯ ДЗЕН.doc
2. /КНИГИ...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи