МетодичнІ вказівки icon

МетодичнІ вказівки




Скачати 168.88 Kb.
НазваМетодичнІ вказівки
Дата02.07.2012
Розмір168.88 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Лікарські форми з антибаотиками: порошки, розчини, мазі, супозиторії. Підбір допоміжних речовин та особливості приготування ліків з антибіотиками залежно від стабільності останніх. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення. Дитячі лікарські форми.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4 роки)

6 годин


Методичні вказівки склали

доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2008

Тема: Лікарські форми з антибаотиками: порошки, розчини, мазі, супозиторії. Підбір допоміжних речовин та особливості приготування ліків з антибіотиками залежно від стабільності останніх. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення. Дитячі лікарські форми.

^ Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість - 6 год.

1. Актуальність теми: Антибіотики в основному відпускають у вигляді готових лікарських форм, але зустрічаються вони і в екстемпоральній рецептурі у вигляді найрізноманітніших лікарських форм – порошків, розчинів, крапель тощо. Антибіотики иають ряд особливостей, які суттєво впливають на технологію і біофармацевтичні аспекти лікарських форм. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму вимагають створення лікарських форм, що мають високу біодоступність, фармако-терапевтичну ефективність і мінімальний побічний ефект. Тому вивчення даної теми має важливе теоретичне та практичне значення.

^ 2. Навчальнi цілі:

2.1. Студент повинен знати:

1. Специфічні особливості антибіотиків, які необхідно враховувати при готуванні екстемпоральних ЛФ.

2. Номенклатура ЛФ з антибіотиками.

3.Чинники, які впливають на стабільність антибіотиків.

4. Особливості дитячого організму.

2.2. Вміти:

1.Оцінювати правильність виписування рецепта;.

2. Користуватися ДФ, іншою НДД та іншою довідковою літературою для пошуку необхідної інформації щодо приготування ЛФ з антибіотиками;

3. Здійснювати основні технологічні операції з приготування ЛФ з антибіотиками;

5. Застосовувати засоби малої механізації для приготування ЛФ з антибіотиками;

6. Здійснювати контроль якості приготування ЛФ та оформляти їх до відпуску.

^ 3. Матеріали для самостійної позааудиторної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція

Дисципліни


Знати


Вміти


  • Попередні:

1. Латинська мова



Основи латинської термінології, структуру рецепта



Читати рецепти латинською мовою


  • Наступні:

1. Організація та економіка фармації

2. Фармакологія


Правила виписування рецептів згідно нормуючих документів

Визначення доз, їх класифікація


Оцінювати правильність оформлення рецептів згідно нормуючих документів.

Перевіряти разові,добові дози,їх корекція

  • Міжпредметна інтеграція:

1. Неорганічна та фармацевтична хімія

2. Фізика



Властивості антибіотиків


Одиниці виміру маси та об΄єму тіла



Вміти знаходити властивості речовин у ДФ і довідковій літературі.

Користуватися терезами та мірним посудом


^ Зміст

Серед багатьох лікарських форм антибіотики – основні засоби для лікування бактеріальних інфекцій. Останнім часом вони широко застосовуються в медичній практиці у вигляді різних лікарських форм.

Лікарські препарати, до складу яких входять антибіотики, представлені, як правило, ін’єкційними, пероральними, ректальними та вагінальними лікарськими формами. В екстемпоральній рецептурі аптек з антибіотиками готують рідкі лікарські форми, в основному, для зовнішнього застосування ( очні краплі, примочки, краплі для вуха, носа), мазі, супозиторії, порошки (присипки).

Антибіотики мають ряд особливостей, які істотно впливають на технологію та біофармацевтичні аспекти ліків. До таких особливостей належать:

  • Недостатня стабільність антибіотиків при зберіганні;

  • Взаємодія між собою і з багатьма допоміжними речовинами;

  • Погана розчинність деяких антибіотиків у воді;

  • Недостатня стабільність водних розчинів антибіотиків;

  • Термолабільність антибіотиків.

Антибіотики чутливі до дії мікроорганізмів та їх ферментів. Тому всі лікарські форми з антибіотиками готуються у строго асептичних умовах. Більшість антибіотиків не витримують теплової стерилізації (виняток – очні краплі левоміцетину стерилізують текучою парою при 1000 С – 30 хв.)

Всі лікарські форми з антибіотиками необхідно зберігати при температурі не вище 100 С.

Вимоги, що висуваються до лікарських форм з антибіотиками:

  • приготування лікарських форм з антибіотиками повинно проводитися в асептичних умовах. Це пов’язано з тим, що антибактеріальна активність їх знижується під впливом мікроорганізмів та їх ферментів.

  • вид лікарської форми повинен забезпечувати стабільність антибіотика як у процесі технології, так і при зберіганні.

  • лікарська форма повинна забезпечувати необхідну концентрацію антибіотика в макроорганізмі при його мінімальному дозуванні.

^ Розрахунки антибактеріальної активності антибіотиків.

Антибактеріальна активність антибіотиків виражається в одиницях дії (ОД), що відповідають певним ваговим частинам хімічно чистого кристалічного препарату, що визначається методом біологічної стандартизації.

У деяких антибіотиків (стрептоцид, еритроміцин та ін.) ОД відповідає 1 мкг хімічно чистого препарату у вигляді основи, кислоти або солі.

Якщо такої відповідності немає, то при перерахунку ОД антибіотиків у вагові співвідношення слід користуватися даними, наведеними у НТД, у якій вказана залежність між масою та ОД теяких антибіотиків (табл. 1).

Таблиця 1

^ Відповідність маси деяких антибіотиків одному мільйону одиниць дії (ОД)

Назва антибіотика

Маса, г

^ Назва антибіотика

Маса, г

Ампіцилін

0,58

Мономіцин

1,0

Бензилпеніциліну натрієва або калієва сіль

0,6

Морфоциклін

1,0

Бензилпеніциліну новокаїнова сіль

0,9

Неоміцину сульфат

1,564

Біцилін

0,76

Новобіоцин

1,0

Ванкоміцин

0,993

Окситетрацикліну гідрохлорид

1,0

Глікоцилін

1,0

Олеандоміцину основа

1,0

Дигідрострептоміцину пантотенат

2,12

Олеандоміцину фосфат

1,1

Дигідрострептоміцину сульфат

1,82

Олететрин

1,0

Дитетрациклін

1,0

Поліміксин

0,125

Еритроміцин

1,11

Стрептоміцину основа

1,0

Канаміцин

1,23

Стрептоміцину сульфат

1,25

Леворин

0,1

Феноксиметилпеніцилін

0,65

Лінкоміцину гідрохлорид

1,0

Хлортетрациклін

1,0

Метицилін

0,676

Циклосерин

1,0


Наприклад, якщо в рецепті виписано 200 000 ОД бензилпеніциліну, то користуючись даними таблиці за масою ця кількість складатиме:

1 млн ОД – 0,6 г бензилпеніциліну

200 000 ОД – х г бензилпеніциліну, х = 200 000 х 0,6/1000000 = 0,12 г.

Для вибору обґрунтованого способу приготування лікарської форми з антибіотиками важливим є знання фізико-хімічних і фармакологічних властивостей останніх та вплив на їх стабільність різних факторів зовнішнього середовища та допоміжних речовин. Так, левоміцетин термостабільний, його розчини можна стерилізувати, легко розчиняється в етиловому спирті, тоді як бензилпеніциліни при нагріванні розкладаються, а з спиртом етиловим утворюють складні ефіри пеніцилової кислоти, які не мають антибіотичної дії.

Стабільність лікарських форм з антибіотиками залежить від природи допоміжних речовин, що використовують для їх приготування, а також рН розчину та інших факторів. Наприклад, солі бензилпеніцилінів несумісні з речовинами, які зумовлюють лужне або кисле середовище; стрептоміцину сульфат стійкий у слабо кислому середовищі, але легко розкладається у розчинах сильних кислот, лугів (при нагріванні); поліміксину сульфат стійкий у кислому середовищі, але легко розкладається у лужному; левоміцетин гідролізується у лужному середовищі і т.д. Водні розчини солей бензилпеніцилінів зберігаються кілька годин (при 200 С), а в буферному розчині з рН 6,5 зберігаються до 15-20 діб (при 00 С). Тому для підвищення стабільності бензилпеніцилінів, левоміцетину та ін. як розчинники часто використовують буферні розчини.

Лікарські форми з антибіотиками готують в асептичних умовах і відпускають з етикетками: „Приготовлено асептично”, „Зберігати в прохолодному місці”.

^ Технологія порошків з антибіотиками.

Порошки з антибіотиками готують за загальними правилами з врахуванням властивостей інгредієнтів. До простерилізованих і охолоджених порошків в асептичних умовах додають антибіотики. Їх використовують для покриття поверхні ран або вдувань в порожнини тіла.

^ Технологія рідких лікарських форм.

Водні розчини готують за загальними правилами приготування, враховуючи рН середовища та їх сумісність з іншими інгредієнтами. Особливість – дотримання асептичних умов. Необхідно уникати фільтрування їх через звичайний фільтрувальний папір. Здебільшого в аптеках готують тільки стерильний розчинник, а розчинення проводять у лікувальному закладі перед введенням.

Для приготування розчинів бензилпеніциліну натрію як розчинники використовують: ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин глюкози ізотонічний (5 %), розчин новокаїну (0,25 і 0,5 %), два останні з яких мають рН 3,8-4,5 та 3,0-4,0 відповідно. При цих рН розчини бензилпеніциліну інактивуються, тому розчини готують безпосередньо перед застосуванням. На ізотонічному розчині натрію хлориду готують очні краплі та промивання з бензилпеніцилінами.

Левоміцетин в очних краплях прописують у вигляді 0,25 % водних розчинів. Розчини готують на свіжій воді для ін’єкцій або ізотонічному розчині натрію хлориду в асептичних умовах. Антибіотик можна розчиняти при нагріванні. Водн розчини левоміцетину при низькиз температурах (+50 С) стабільні протягом 2 років.

Вушні й носові краплі готують у концентрації 10 000-100 000 ОД/мл. Розчинник – вода для ін’єкцій, ізотонічний розчин натрію хлориду, а також розчини відповідних лікарських речовин.

Розчин поліміксину сульфату готують безпосередньо перед застосуванням на ізотонічному розчині натрію хлориду або 0,5-1 % розчині новокаїну із розрахунку 10 000 - 20 000 ОД в 1 мл.

Також широко антибіотики застосовуються у вигляді ін’єкційних розчинів. Готують їх на апірогенній воді для інєкцій або ізотонічному розчині натрію хлориду.

Спиртові розчини.

Левоміцетин внаслідок його важкої розчинності у воді застосовують у вигляді спиртових розчинів, часто в поєднанні з сульфаніламідними препаратами.

Суспензії.

Більш стабільними порівняно з водними розчинами є олійні суспензії, призначені для внутрішньом’язових ін’єкцій. При приготуванні їх вирішальне значення має ступінь дисперсності твердої фази.

^ Технологія м’яких лікарських форм.

Мазі

Мазі з антибіотиками широко застосовуються в офтальмології та дерматології. При приготуванні мазей з антибіотиками особливу увагу звертають на склад основи і спосіб введення антибіотиків.

Найбільш стабільні мазі – це мазі, приготовлені на безводних основах. Найбільш підхожа основа для очних мазей суміш, яка складається з вазеліну – 9,0 г (сорт „для очних мазей”) і ланоліну безводного – 1,0 г.

Також використовують і такі основи:

- суміш із 4 частин ланоліну безводного і 6 частин вазеліну (сорт „для очних мазей”);

- склад: парафіну – 30,0 г, олії соняшникової – 70,0 г;

- поліорганосилоксанові основи (силікони) – пеніцилін на таких основах зберігається тривалий час (до 3 місяців і більше).

Усі основи для мазей з антибіотиками використовуються тільки після їх стерилізації. Зберігають в баночках по 10,0 г.

Для приготування мазей з антибіотиками рекомендують застосовувати безводну гідрофобну або гідрофільну основу або ж емульсійні основи типу О/В або В/О. Наприклад, стрептоміцинова мазь із сульфаніламідами може бути приготовлена на емульсійній основі такого складу: самоемульгуючого гліцерину моностеарату 12,0 г; воску білого 3,0 г; гліцерину 5,0 г; парафіну рідкого 10,0 г; пропілгідроксибензоату 0,035 г; води 90-100 мл.

Мазі з солями бензилпеніциліну готують за типом тритураційних, бо у водному розчині антибіотик швидко інактивується. Пеніцилінові мазь відповідно до ФС 42-84-72 має такий склад: бензилпеніциліну натрієвої солі 0,65 г, ланоліну безводного 20,0 г, вазеліну до 100,0 г. При цьому солі бензилпеніциліну доцільно диспергувати з маслом вазеліновим, тому що масляна плівка, яка утворюється навколо частинок порошку не дає можливості рідинам організму розчиняти антибіотик і тим самим зменшує його інактивацію, а також сповільнює вивільнення його із основи, що надає мазі пролонгованої дії.

Супозиторії.

Парентеральний шлях введення антибіотиків має ряд недоліків так же, як і пероральний. Тому призначення антибіотиків у вигляді супозиторіїв має велике значення. Швидкість всмоктування антибіотиків залежить від природи основи. Як основу використовують масло какао, віск, гідровані рослинні олії та різні ПАР. Виготовляють супозиторії викачуванням або пресуванням, виливанням не можна. Пеніцилін розтирають з невеликою кількістю молочного цукру і в вигляді тонкого порошка вводять у супозиторну основу. Вміст пеніциліну в одному ректальному супозиторії від 100 000 до 500 000 ОД. При зберіганні в прохолодному місці активність готових супозиторіїв може зберігатися 2 місяці. Інколи для прискорення дії пеніциліну його розчиняють у розчині натрію цитрату (1:1000) і змішують із супозиторною основою. Стійкість таких супозиторіїв не більше 10 днів.

Також готують ректальні супозиторії з тетрацикліном. Найчастіше для цієї мети застосовують гідрохлорид тетрацикліну, що обумовлено менш вираженою місцевою подразнюючою дією цього антибіотика. Звичайно дорослим призначають супозиторії, що містять по 0,3 г (300 000 ОД) тетрацикліну.

^ Оцінка якості, зберігання та відпуск лікарських форм з антибіотиками

Лікарські форми з антибіотиками оцінюють за такими показниками: перевіряють правильність документації, упаковку (укупорку); органолептичний контроль (колір, запах, наявність осаду); відсутність механічних домішок (рідкі ліки); відхилення в об’ємі або масі, однорідність змішування (порошки, мазі); температуру плавлення, час повної деформації (супозиторії).

Зберігання лікарських форм з антибіотиками ґрунтується, перш за все, на фізико-хімічних властивостях кожного антибіотика окремо. Так, наприклад, водні розчини поліміксину М сульфату зберігають протягом 7 днів при температурі 4-100 С.

Загальні вимоги до зберігання лікарських форм з антибіотиками: температура в умовах холодильника, захищене від світла місце, рН середовища. В буферному розчині з рН 6,5 стійкість солей бензилпеніциліну підвищується до 15-20 днів при температурі до + 30 С.

Ліки з антибіотиками відпускають у стерильному посуді, максимально виключаючи попадання мікрофлори, оформляють етикетками „Приготовлено асептично”, „Зберігати в прохолодному місці”.

До дитячих лікарських препаратів відносяться лікарські препарати, дозволені до застосування в дитячій практиці у відповідних віку дозах і лікарських формах, що забезпечують терапевтичний ефект і зручність застосування.

У дитячому віці лікарська терапія повинна враховувати всі анатомо-фізіологічні особливості організму, які визначають його реакцію на введення лікарських препаратів. Організм дитини, особливо в ранньому віці, характеризується малою масою при ве­ликій поверхні тіла, великим обсягом позаклітинної рідини, своєрідним зв'язуванням білків з лікарськими речовинами, незрілістю і недостатністю ферментних систем, що метаболізують ліки в крові, незрілістю регуляторних механізмів (нервової системи, „ дихального центра, центра терморегуляції і т. п.).

Серед інших фізіологічних факторів, що впливають на фармакокінетику лікарських речовин, має велике значення вік дітей.!

Для новонароджених дітей характерне швидке проникнення лікарських препаратів в органи і тканини, а підвищена проникність слизової органів травлення може підсилити і прискорити всмоктування лікарських речовин у шлунково-кишковому тракті. Крім того, побічні явища можуть бути обумовлені недостатнім виділенням і знешкоджен­ням токсичних речовин нирками (видільна здатність яких у новонароджених дітей на 50% нижча, ніж у дорослих). Через функціональну незрілість немовляти треба уникати призначення лікарських речовин, що мають інгібуючу дію або викликають ураження дихального центра.

Не рекомендується призначати немовлям саліцилати, тетрацикліни, канаміцин, нео-міцин, поліміксин, препарати групи морфіну, фенацетин, антипірин, індометацин та ін.

З огляду на підвищену шкірну проникність слід з обережністю застосовувати ментол, калію перманганат, анестезин, дьоготь. Не рекомендується застосовувати кислоту борну як малоефективний антисептик, що має токсичну дію.

При призначенні лікарських засобів дітям необхідно дотримувати наступних рекомендацій:

1. Проводити ретельне попереднє анамнестичне чи при необхідності спеціальне обстеження дитини і матері з метою з'ясування підвищеної чутливості чи нетерпимості до призначеного лікарського засобу.

2. Обов'язково враховувати стан і зміну функцій життєво важливих органів і систем (печінки, нирок, системи крові, шлунково-кишкового тракту), що мають велике значення в біотрансформації лікарських речовин.

3. Антибактеріальні засоби, особливо антибіотики і сульфаніламіди, що найчастіше викликають побічні ефекти, необхідно призначати з урахуванням етіології хвороби, виду і властивостей мікроорганізмів, а також їх чутливості до лікарських засобів.

4. Призначати оптимальні дози лікарських засобів, уникаючи (по можливості) ін'єкційного способу введення.

5. Не допускати посиленої лікарської терапії при легких формах захворювань, зас­тосовувати лікарські препарати по можливості короткими курсами.

6. Не використовувати одночасно кілька речовин з однаковим механізмом дії.

7. Застосовувати метод «прикриття» побічної дії лікарських засобів іншими лікарськими речовинами, наприклад: використання леворину і ністатину для профілактики кандидозу.

^ 3.2. Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 1-2. - С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 5-6. - С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения ,допустимых при изготовлении ЛС .

7. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

8. Н-з № 530 від 4.06.82р. Об утверждении этикеток для оформления лекарств, изготовляемых в аптеках.

9. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

10. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

11. Н-з №626 від 15.12.2004 р. „Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки”.

^ 3.3. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Специфічні особливості антибіотиків, які необхідно враховувати при готуванні екстемпоральних лікарських форм.

2. Номенклатура лікарських форм з антибіотиками.

3. Чинники, які впливають на стабільність антибіотиків.

4. Тверді лікарські форми з антибіотиками.

5. Рідкі лікарські форми з антибіотиками.

6. М’які лікарські форми з антибіотиками.

7. Оцінка якості, зберігання та відпуск лікарських форм з антибіотиками.

8. Анатомо-фізіологічні особливості дитячого організму.

9. Рекомендації, яких слід дотримуватись при призначенні лікарських засобів дітям.

Схожі:

МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
МетодичнІ вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
МетодичнІ вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи