МетодичнІ вказівки icon

МетодичнІ вказівки




Скачати 115.12 Kb.
НазваМетодичнІ вказівки
Дата02.07.2012
Розмір115.12 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Вода для ін’єкцій. Отримання її в аптеці та використовувана апаратура. Пірогенні речовини та умови забезпечення апірогенності ліків.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4,5 роки)

4 години


Методичні вказівки склали

доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2008

^ Тема: Вода для ін’єкцій. Отримання її в аптеці та використовувана апаратура. Пірогенні речовини та умови забезпечення апірогенності ліків.

Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість - 4 год.

^ 1. Актуальність теми: ЛФ для парентерального застосування, які готуються в аптеках, вимагають створення асептичних умов, направлених на запобігання мікробного забруднення їх на всіх стадіях технологічного процесу. Для якісного і швидкого приготування парентеральних лікарських форм необхідно поглибити знання з питань одержання води для ін’єкцій, освоївши конструкції для одержання води для ін’єкцій різними методами. Основним розчинником є вода для ін’єкцій. Тому вивчення цієї теми має велике теоретичне і практичне значення для майбутньої професійної діяльності фармацевта-бакалавра.

^ 2. Навчальні цілі.

2.1. Студент повинен знати:

  • методи одержання води для ін’єкцій;

  • конструкцію та принципи роботи установок для одержання води для ін’єкцій дистиляційним та недистиляційним методами;

  • методи контролю води для ін’єкцій;

  • умови зберігання води для ін’єкцій і транспортування до робочого місця;

  • положення нормативних документів відносно умов одержання, транспортування та оцінки якості води для ін’єкцій;

  • фармакопейні та нефармакопейні методи дослідження на пірогенність та вміти інтерпретувати їх результати при оцінці якості ЛЗ для парентерального застосування;

  • методи депірогенізації розчинів.

2.2. Вміти:

  • користуватися ДФ та іншою НТД та довідковою літературою для пошуку необхідної інформації з питань одержання, транспортування, вимог, які ставляться до води для ін’єкцій;

  • одержувати воду для ін’єкцій дистиляційним методом;

  • користуватися дистиляційним апаратом типу АА – 1;

  • обгрунтувати необхідність забезпечення вимог ДФ до парентеральних ЛЗ;

  • підбирати та обгрунтувати доцільність методу диперогенізації різних об΄єктів;

  • користуватися апаратурою для стерилізації різних об΄єктів.

^ 3. Матеріали самостійної доаудиторної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Латинська мова

Основи латинської термінології

Виписування та читання рецептів латинської мови

Мікробіологія, гігієна

Правила асептики, умови експлуатації та правила техніки безпеки при роботі з апаратурою

Дотримання правил асептики та сані­тарного режиму для забезпечення сані­тарного режиму в аптеці. Користува­ння апаратурою для одержання і стерилізації води.

Неорганічна, органіч­на, фармацевтична хімії

Фізико-хімічні властивості лі­карських речовин, води для ін’єк­цій

Проводити випробування ін’єкційних лікарських засобів, води для ін’єкцій згідно фармакопейних показників

Організація та еконо­міка фармації

Положення НТД щодо організації виробництва лікарських засобів та одержання води для ін’єкцій

Забезпечувати асептичні умови для виробництва лікарських засобів та одержання води для ін’єкцій


^ Зміст

Вода для ін’єкцій повинна відповідати всім вимогам, що висуваються ФС 42-2619-89 до води очищеної і не містити пірогенних речовин (ФС 42-2619-89 регламентує – вода очищена повинна бути безбарвною, прозорою, без запаху і смаку; рН може коливатися в межах 5,0-7,0; не повинна містити відновлюючих речовин, нітратів, нітритів, хлоридів, сульфатів, слідів аміаку та інших домішок).

Пірогенні речовини – це продукти життєдіяльності і розпаду мікроорганізмів, токсини, загиблі мікробні клітини; це ВМС. При попаданні в організм вони викликають алергічні реакції, підвищення температури, озноб, ціаноз, ядуху аж до анафілактичного шоку. При високому вмісті пірогенних речовин у розчинах для ін’єкцій може бути навіть летальний кінець. Токсичність пірогенних речовин обумовлена наявністю в них фосфатних груп. Ін’єкційні розчини звільняють від пірогенних речовин використанням сорбентів (вугілля активоване, целюлоза та ін.).

Воду для ін'єкцій одержують з води питної або води очищеної шляхом дистиляції (перегонки) на обладнанні, частини якого, що контактують з водою, виготовлені з нейтрального скла, кварцу або підхожого металу (ДФУ (доповнення 1). Потрапляють пірогенні речовини в ін’єкційні ЛФ з краплинами води при перегонці.

Тому, основним завданням при одержанні води для ін’єкцій є відділення крапельок від парової фази. Перегінні апарати повинні мати у своїй конструкції спеціальні сепаратори (відцентрові, плівкові, об’ємні, масо-об’ємні, комбіновані), які будуть відділяти крапельки води від пари. Відцентрові сепаратори створюють обертовий рух сепарованої пари і під дією прискорень частинки вологи виділяються з потоку пари. Плівкові – складаються з набору пластинок, через зазори яких проходить сепарована пара. В об’ємних – краплі води випадають з потоку пари під дією сили ваги. В комбінованих – використовується комбінація двох або декількох видів сепарації.

Апарати для одержання води для ін’єкцій – АА-1, А-10, А-25 та ін. Основні частини – камера випаровування, конденсатор, збірник-вирівнювач і електрощит. Процес одержання: у камері випаровування вода нагрівається, перетворюється в пару, надходить у конденсаційну камеру, яка охолоджена зверху холодною водою, і, конденсуючись, перетворюється в апірогенну воду.

При одержанні води для ін’єкцій використовують і апарати дворазової перегонки. Процес одержання: водопровідна вода надходить у конденсатор, потім у камеру випаровування, де нагрівається, перетворюється в пару і направляється в конденсатор. Вода з нього стікає в збірник і потрапляє у бідистиляційну камеру, в якій нагрівається, вдруге перетворюється в пару, яка надходить в конденсатор і після конденсації стікає в приймач двічі перегнаної води.

Отриману воду для ін’єкцій слід використовувати свіжоприготовленою або зберігати при відповідній температурі, але не більше 24 годин, у закритих ємностях (балони, збірники), які виготовлені з матеріалів, що не змінюють властивостей води і захищають її від механічних включень та мікробіологічних забруднень.

При підготовці запасу води для ін’єкцій її необхідно стерилізувати відразу ж після перегонки в щільно закритому посуді при 1200 С – 20 хв або при 1000 С – 30 хв. Ємкості повинні бути промарковані, а якщо їх кілька – то пронумеровані.

^ Перевірка якості води для ін’єкцій.

В аптеках якість води для ін’єкцій перевіряється хімічними методами щодня з кожного балона згідно з вимогами діючої ДФ на відсутність хлоридів, сульфатів, солей кальцію, відновлюючи речовин, аміаку і вугільного ангідриду. Щокварталу вода для ін’єкцій направляється в контрольно-аналітичну лабораторію для повного хімічного аналізу. В цьому випадку, крім вищезазначених випробувань, у воді визначають рН, кислотність або лужність, наявність сухого залишку, нітратів, важких металів. Щокварталу вода для ін’єкцій контролюється на пірогенність, тому що дослідження на відновлюючи речовини з калію перманганатом не може вказувати на відсутність пірогенних речовин.

Відповідно до ФС 42-2620-89 вода для ін’єкцій перевіряється на відсутність видимих механічних включень.

Бактеріологічний контроль проводиться не рідше двох разів у квартал. У 1 мл очищеної води, яка використовується для приготування розчинів для ін’єкцій відразу ж після перегонки, гранично допустимий вміст мікроорганізмів не повинен перевищувати 10-15 колоній.

Випробування води і розчинів для ін’єкцій проводять за допомогою біологічного методу, який ґрунтується на зміні температурі тіла кролика після введення речовин, які випробовуються. Для цього випробування розчин вводять трьом здоровим кроликам масою 1,5-2,5 кг у вушну вену з розрахунку 10 мл на 1 кг маси тіла. Розчин ЛР або воду вважають апірогенними, якщо після введення в жодного з трьох піддослідних кроликів ні при одному з трьох вимірів не спостерігалось підвищення температури тіла більше ніж на 0,60 С порівняно з вихідною температурою тіла і в сумі підвищення температури в трьох кроликів не перевищувало 1,40 С. Якщо в одного з трьох кроликів температура тіла підвищується більше вказаної, випробування повторюють додатково на п’яти кроликах.

Недоліком цього методу є проблема використання живих тварин; тварини, як біологічні системи, не можуть бути точно стандартизовані, вони неоднаково реагують на одну і ту ж дозу введеного препарату, мають різну чутливість до зовнішніх чинників та часу (вранці, ввечері). Окрім того, тест на кроликах дорогий (утримання тварин) і трудомісткий (від 4 до 6 годин), хоча цей тест і надалі залишається фармакопейним методом.

Альтернативою цього методу є запровадження LAL-тесту, який був введений у Європейську фармакопею в 1988 р., а в Британську фармакопею в 1989 р.

Порівнюючи чутливість тестів на кроликах і LAL-тесту, можна сказати, що чутливість тесту на кроликах на ендотоксин зменшується в інтервалі від 1 до 10 нг/кг. В той же час гель-тест дозволяє отримати чутливість на ендотоксин порядку 0,3 нг/кг і менше (до 0,03 нг/кг) живої маси кролика.

^ Механізм гель-тесту:

LAL-гель-коагулят тест ґрунтується на отриманні желатиноподібного коагуляту, що утворюється в результаті нижченаведеної реакції:

^ Про-коагуляційний Ензим


Активований Ензим Коагуляції


Коагулянт


Коагульований протеїн

При цьому використовують як LAL-реактив лізат амебоцитів крабів-мечехвостів – лімулус Амебоциту і стандартного ендотоксину – із спеціальних штамів кишкової палички.

При проведенні тесту у стерильні пробірки вносять стандарт ендотоксину і досліджуваний зразок (по 0,1 мл) і по 0,1 мл лізату. Пробірки поміщають у сушильно-нагрівальний блок або водяну баню, попередньо перемішавши вміст пробірок. Температура повинна бути 37±0,5°С.

Після 60 хвилин відраховують результати наступним чином: починаючи з найвищої концентрації стандарту ендотоксину або контролю в даній серії розведень, негативний контроль і зразки акуратно виймають із шафи і плавно перевертають. Фіксують утворення гелю. Причому, позитивними вважаються гелі, які залишилися цілими, непошкодженими. Будь-які інші результати, тобто рідкі, напівтверді гелі відносяться до негативних результатів.

Порівнюючи тест на кроликах і LAL-тест, слід відмітити, що перший дозволяє лише якісно оцінити наявність пірогенів у досліджуваному об'єкті, в той час, як LAL-тест дає кількісну оцінку наявності ендотоксину.

Періодичне проведення LAL-тесту з вихідними речовинами, з водою, апаратурою (змивами) дозволяє ідентифікувати джерела ендотоксину, визначити його рівень, забезпечити, по можливості, низький рівень його у кінцевому продукті.

Метод дозволяє проводити моніторинг (відслідковування) зміни у концентрації ендотоксину, наприклад, при аналізі води для ін'єкцій, при порівнянні різних методів отримання води, таких як дистиляція, ультрафільтрація або зворотній осмос, використовуючи кількісний LAL-аналіз.

Впровадження у практику досліджень LAL-тесту підвищить якість продукції вітчизняних виробників, що особливо важливо у виробництві лікарських засобів для парентерального застосування.


^ 3.2. Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 1-2. - С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 5-6. - С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения ,допустимых при изготовлении ЛС .

7. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

8. Н-з № 530 від 4.06.82р. Об утверждении этикеток для оформления лекарств, изготовляемых в аптеках.

9. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

10. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

11. Н-з №626 від 15.12.2004 р. „Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки”.

3.3. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Вимоги ДФ до води для ін’єкцій.

2. Методи одержання води для ін΄єкцій.

3. Дистиляційний метод одержання води для ін’єкцій, нормативна документація щодо реалізації її в умовах аптек

4. Конструкція і принцип роботи установок для одержання води для ін΄єкцій.

5. Умови транспортування, зберігання води для ін΄єкцій.

6. Сучасні методи одержання води для ін΄єкцій.

7. Контроль якості води для ін΄єкцій.

8. Вплив пірогенних речовин на організм.

9. Методи дослідження пірогенності води для ін΄кцій та розчинів для парентерального застосування.

10. Фармакопейні методи дослідження пірогенності ЛЗ.


4. Матеріали для післяаудиторної роботи. Тематика НДРС.

“Комбіновані методи одержання води для ін’єкцій, поєднання іонообмінних та перегонних установок (апарат конструкції “ЦАНДІ”)”.

Схожі:

МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
МетодичнІ вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
МетодичнІ вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи