МетодичнІ вказівки icon

МетодичнІ вказівки




Скачати 134.75 Kb.
НазваМетодичнІ вказівки
Дата02.07.2012
Розмір134.75 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Дисперсійні середовища для рідких лікарських форм: вода очищена. Вимоги до неї; очищення перед дистиляцією. Умови перегонки, збирання та зберігання води. Аквадистилятори, особливості їх конструкції та продуктивність. Демінералізована вода та її одержання.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4 та 4,5 роки)

6 годин


Методичні вказівки склали

доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2008

Тема: Дисперсійні середовища для рідких лікарських форм: вода очищена. Вимоги до неї; очищення перед дистиляцією. Умови перегонки, збирання та зберігання води. Аквадистилятори, особливості їх конструкції та продуктивність. Демінералізована вода та її одержання.

^ Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість - 6 год.

1. Актуальність теми: У процесі приготування рідких лікарських форм застосовується розчинник, який і є відповідним дисперсійним середовищем. Як розчинник в медичній практиці застосовують воду очищену, а також воду демінералізовану, до яких висуваються певні вимоги. Тому поглиблене вивчення даної теми має теоретичне і практичне значення.

^ 2. Навчальні цілі.

2.1. Студент повинен знати:

  • методи одержання води очищеної та демінералізованої;

  • конструкцію та принципи роботи установок для одержання води очищеної дистиляційним та недистиляційним методами;

  • конструкцію та принципи роботи установок для одержання води демінералізованої;

  • методи контролю води очищеної та демінералізованої;

  • умови зберігання води очищеної та демінералізованої і транспортування до робочого місця;

  • положення нормативних документів відносно умов одержання, транспор­тування та оцінки якості води очищеної та демінералізованої.

2.2. Вміти:

  • користуватися ДФ та іншою НТД та довідковою літературою для пошуку необхідної інформації з питань одержання, транспортування, вимог, які ставляться до води очищеної та демінералізованої;

  • одержувати воду очищену дистиляційним методом;

  • одержувати воду демінералізовану;

  • оцінювати якість води очищеної та де мінералізованої.

^ 3. Матеріали самостійної доаудиторної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Латинська мова

Основи латинської термінології

Виписування та читання рецептів латинською мовою

Мікробіологія, гігієна

Правила асептики, умови екс­плуатації та правила техніки без­пеки при роботі з апаратурою

Дотримання правил асептики та сані­тарного режиму для забезпечення санітарного режиму в аптеці. Кори­стування апаратурою для одержання води очищено та демінералізованоїї.

Неорганічна, органіч­на, фармацевтична хімії

Фізико-хімічні властивості лі­карських речовин, води очищеної та демінералізованої

Проводити випробування ін’єкцій­них лікарських засобів, води очище­ної та демінералізованої згідно фар­макопейних показників

Організація та еконо­міка фармації

Положення НТД щодо організації виробництва лікарських засобів та одержання води очищеної і демі­нералізованої

Забезпечувати асептичні умови для виробництва лікарських засобів та одержання води очищеної і деміне­ралізованої


Зміст

У процесі приготування рідких лікарських форм завжди застосовується розчинник, який і є відповідним дисперсійним середовищем. Під розчинниками розуміють хімічні сполуки або суміші, здатні розчинювати різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи-розчини, які складаються з двох або більшого числа компонентів. Як розчинники в медичній практиці для приготування розчинів застосовують: воду очищену, етиловий спирт, гліцерин, жирні і мінеральні олії, рідше - ефір, хлороформ.

До розчинників, які застосовуються при приготуванні рідких ліків, висуваються певні вимоги, які полягають у наступному:

- повинні бути стійкими при зберіганні, хімічно і фармакологічно індиферентні;

- мати високу здатність розчиняти;

- не мати неприємних смаку і запаху;

- повинні бути дешевими, загальнодоступними і одержуватися простим способом;

- не повинні бути вогненебезпечними і леткими;

- не повинні служити середовищем для розвитку мікроорганізмів.

^ Вода очищена (Аqua purificata) – найчастіше застосовується як розчинником у медичній практиці.

Вода фармакологічно індиферентна, доступна і добре розчиняє багато лікарських речовин, але в той же час у ній досить швидко гідролізуються деякі лікарські речовини і розмножуються мікроорганізми.

Вода очищена може бути одержана дистиляцією, іонним обміном, електролізом, оборотним осмосом. Її якість регламентується ФС 42-2619-89: вона повинна бути безбарвною, прозорою, без запаху і смаку; рН може коливатися в межах 5,0-7,0; не повинна містити відновлюваних речовин, нітратів, нітритів, хлоридів., сульфатів, слідів аміаку та інших домішок.

Із методів одержання води очищеної найбільш поширеним є метод дистиляції (перегонки).

Перегонка води здійснюється у спеціально обладнаному для цієї мети приміщенні (дистиляційній). Стіни його повинні бути пофарбовані олійною фарбою або викладені лицювальною плиткою і підтримуватися в абсолютній чистоті. У цих приміщеннях забороняється виконувати інші роботи: мити брудний посуд, прати білизну, зберігати сторонні предмети. Як виняток може бути дозволена тільки стерилізація розчинів лікарських речовин.

На якість води очищеної впливає вихідний склад питної води – конструктивні особливості аквадистиляторів, а також умови збирання і зберігання води. Для одержання води очищеної в містах звичайно використовують водопровідну воду, яка відповідає санітарним вимогам, установленим для питної води. Що стосується води, використовуваної сільськими аптеками (криничної, річкової і т.п.), то вона потребує попередньої водопідготовки, оскільки звичайно містить як розчинені, так і механічні та колоїдно-суспендовані домішки: органічні речовини, аміак, солі, що надають воді твердості, та інші речовини. Способи очищення залежать від характеру домішок, які містяться в воді.

Механічні домішки звичайно відділяють відстоюванням з наступним зливанням води з осаду (декантацією) або фільтруванням. З цією метою використовують фільтри, виконані у вигляді ємкості циліндричної форми і заповнені антрацитом або кварцовим піском. Ємкості мають кришку й дно, оснащене пристроєм для вводу, виводу і розподілу води всередині фільтра. Фільтри можуть бути одношаровими (наприклад, тільки шар антрациту) або двошаровими (антрациті кварцовий пісок). Висота завантаження коливається залежно від кількості суспендованих частинок і бажаного промивального ефекту.

^ Дистиляція води. Загальний принцип одержання води очищеної полягає в тому, що питну воду, яка пройшла водо підготовку, вміщують у аквадистилятор, який складається з таких частин: випарника, паровідвідної частини, конденсатора (холодильника) і збірника. Для контролю рівня води у камері випарника є водомірне скло. Випарник з водою нагрівають до кипіння. Пари води надходить у конденсатор, де вони зріджуються і у вигляді дистиляту надходять у збірник.

Залежно від джерела нагрівання аквадистилятори розділяють на апарати з вогневим, електричним і паровим нагріванням.

За конструкцією апарати бувають періодичної дії і циркуляційні (безперервної дії – в основному використовують в аптеках). В аквадистиляторах періодичної дії воду очищену отримують окремими порціями. Для наповнення випарника вихідною водою процес дистиляції припиняють. Циркуляційні аквадистилятори автоматично наповнюються під час перегонки нагрітою водою з конденсатора і очищену воду можна одержувати безперервно.

При використанні будь-якого аквадистилятора необхідно дотримуватися таких умов:

- усі частини перегінного апарата, які стикаються з водою або парою, повинні бути виготовлені з матеріалів (скло, нержавіюча сталь і т.д.), які не віддають воді складових частин або вилуджені чистим оловом і повинні утримуватися в абсолютній чистоті та справності. Щодня перед початком перегонки необхідно протягом 10-15 хвилин пропускати пару, не вмикаючи холодильника. Перші порції води очищеної, які одержують протягом 15-20 хвилин, зливають і тільки після цього починають збирання води;

- стежити, щоб камера випаровування (куб) була наповнена водою до 2/3 його об'єму, і підтримувати рівень води під час перегонки не нижче 1/5 об'єму, інакше можливе пригоряння домішок, що залишаються на дні куба, і потрапляння летких продуктів, що утворюються при цьому, в приймач, не допускати сильного кипіння води в кубі, щоб зменшити число крапель, що утворюються;

- розміщувати конденсатор (холодильник) якомога далі від кипятильника перегінного куба (на віддалі близько 3-4 см), щоб пара могла проходити довший шлях, під час якого дрібні крапельки води, які захоплюються парою, могли б осідати на стінках паропроводу, не досягнувши холодильника.

При використанні нового апарата спочатку доцільно протерти його внутрішню поверхню ватою, змоченою сумішшю, що складається зі спирту з ефіром, а потім розчином перекису водню, якщо конструкція дозволяє це зробити. Після цього необхідно пропустити через нього пару без охолодження протягом 20-30 хвилин і перегнати не менше 40-60 л води.

Після монтажу аквадистиляторів слід мати на увазі, що використання води очищеної за прямим призначенням дозволяється тільки після 48 годин роботи апарата і перевірки якості води відповідно до вимог ДФ XI та ФС 42-2619-89.

Воду очищену необхідно збирати в чисті стерилізовані або оброблені парою збірники. Збірники води очищеної типу С виконані з нержавіючої сталі, мають циліндричну форму.

Місткість збірників 6, 16, 40, 100 і 250 л. Вони оснащені водомірною трубкою і зливним краном. У верхній частині корпуса є люк для очищення й санітарного обробітку внутрішньої поверхні. Люк закривається кришкою, оснащеною фільтром для повітря. Збірники приєднуються до аквадистилятора за допомогою штуцера. Установлюють їх звичайно на кронштейнах або на підставці з таким розрахунком, щоб вода могла подаватися до робочих місць самопливом. Перед експлуатацією внутрішню поверхню збірника слід ретельно вичистити й промити содовим розчином або гірчичною суспензією (1:20), а потім обполоснути декілька разів водопровідною й свіжою водою очищеною. У процесі експлуатації збірник необхідно періодично (1-2 рази на місяць) промивати з застосуванням миючих речовин.

Невелику кількість води зберігають у скляних балонах з хімічно стійкого скла, інакше може змінюватися рН, що негативно діє на лікарські засоби, які розкладаються в лужному середовищі.

Балони з водою очищеною слід ретельно закривати пробками з двома отворами: один -для трубки, по якій надходить вода, другий - для «хлоркальцієвої трубки» зі стерильною ватою, через яку фільтрується повітря, що надходить у посудину. Вату необхідно періодично (не рідше 1 разу на тиждень) міняти. В пробці, яка закриває посуд, доцільно зробити третій отвір - для скляної трубки сифона, через яку в міру необхідності можна виливати воду з посудини-збірника. Зовнішній кінець сифона необхідно закривати затискачем Мора і поміщати в скляний наконечник (можна в пробірку) для оберігання від пилу. Збірник повинен з'єднуватися з аквадистилятором з допомогою скляних трубок, які повинні впритул стискатися з трубкою конденсатора. Гумові трубки використовуються тільки для зчеплення скляних трубок. Збірники встановлюються на піддони або балоноперекидачі.

^ Контроль якості води очищеної.

Згідно із вказівками ДФ водо очищена повинна піддаватися хімічному та бактеріологічному контролю. Щодня (з кожного балона, а при подачі по трубопроводу – на кожному робочому місці) – аналізу на відсутність хлоридів, сульфатів, солей кальцію та ін. Щоквартально – повному хімічному аналізу. Два рази в квартал – у місцеву санітарно-бактеріологічну лабораторію для бактеріологічного дослідження.

Воду очищену зберігають в асептичних умовах не більше 3 діб.

^ Вода демінералізована (Aqua demineralisata) або знесолена за своєю якістю відповідає воді очищеній і останнім часом все частіше використовується замість неї. Причина в тому, що аквадистилятори, особливо електричні, часто виходять з ладу. Високий вміст солей у вихідній воді приводить до утворення накипу на стінках випарника, щл погіршує умови перегонки, а також якість води очищеної.

Для знесолення (демінералізації) води використовують різні установки. Принцип їх дії ґрунтується на тому, що вода вивільняється від солей пропусканням її через іонообмінні колонки.

Основна частина таких установок – колонки заповнені катіонітними й аніонітними смолами. Активність кат іонітів визначається наявність карбоксильної або сульфонової групи, яка має здатність обмінювати іони водню на іони лужних і лужно-земельних металів.

Аніоніти – це найчастіше продукти полімеризації амінів з формальдегідом, які обмінюють свої гідроксильні групи на аніони.

В практиці використовують катіоніт КУ-1, сульфовугілля СК-1 і аніоніт ЭДЭ-10 П. 1 кг вищезазначених кат іонітів здатний зв’язати катіони, що містяться в 70-80 л водопровідної або іншої питної води. При завантаженні в колонку 30 кг катіоніту (КУ-1 або сульфовугілля СК-1) можна його застосовувати протягом 10-15 днів і щодня отримувати 100-150 л високоякісної знесоленої води.

При завантаженні 15 кг аніоніту ЭДЭ-10 П можна безперервно обробляти воду протягом 20-25 днів, після чого регенерувати.

Установки також мають ємкості для розчинів кислоти, лугу і води очищеної, необхідні для регенерації смол. Регенерація катіонітів здійснюється кислотою (3-5% хлористоводневою або сірчаною). Регенерований катіоніт промивають очищеною (знесоленою) водою до відсутності кислої реакції.

Аніоніти відновлюють розчином лугу (2-5%). Регенерований аніоніт промивають знесоленою водою до відсутності у фільтраті лужної реакції на лакмус.

Вода спочатку пропускається через колонку з катіонітом, а потім – з аніонітом або в зворотному порядку (конвекційна система) або її пропускають через одну колонку, що містить одночасно катіоніт і аніоніт (змішана колонка).

В аптечній практиці може бути використаний демінералізатор, який містить катіонітну й аніонітну іонообмінні колонки, датчик контролю електороопору знесоленої води і систему відключення подачі водопровідної води при зниженні електроопору у знесоленій воді нижче допустимого рівня. В комплект також входить регенератор, призначений для відновлення іонообмінної ємкості смол.

Продуктивність демінералізатора 200 л/год при пропускній здатності міжренегенераційного періоду 400 л.

^ 3.2. Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 1-2. - С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 5-6. - С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения ,допустимых при изготовлении ЛС .

7. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

8. Н-з № 530 від 4.06.82р. Об утверждении этикеток для оформления лекарств, изготовляемых в аптеках.

9. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

10. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

^ 3.3. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Розчинники для рідких лікарських форм, їх класифікація.

2. Вимоги до розчинників.

3. Методи одержання води очищеної, їх характеристика.

4. Будова і принцип дії аквадистиляторів.

5. Умови зберігання і транспортування води очищеної.

6. Контроль якості води очищеної.

7. Вода демінералізована. Принцип обезсолення води.

8. Методи одержання води демінералізованої, її характеристика.

9. Установка для демінералізації води, принцип дії.


4. Матеріали для післяаудиторної роботи. Тематика НДРС.

“Шляхи удосконалення способів одержання води очищеної в умовах аптек”.

“Шляхи удосконалення способів одержання води демінералізованої в умовах аптек”.

Схожі:

МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
МетодичнІ вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
МетодичнІ вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи