МетодичнІ вказівки icon

МетодичнІ вказівки




Скачати 136.37 Kb.
НазваМетодичнІ вказівки
Дата02.07.2012
Розмір136.37 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Лікарські та допоміжні речовини.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4 та 4,5 роки)

6 годин


Методичні вказівки склали

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2007


^ Тема: Лікарські та допоміжні речовини

Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість – 6 год.

^ 1. Актуальність теми: Лікарські засоби готують використовуючи лікарські та допоміжні речовини. Асортимент лікарських речовин постійно змінюється. Менш ефективні замінюються засобами більш цінними в терапевтичному або профілактичному відношенні. Класифікація допоміжних речовин за природою і хімічною структурою доцільна для знання їх фізични, фізико-хімічних і фізико-механічних властивостей, що необхідно при використанні даних сполук у технологічному процесі з метою правильного вибору в залежності від специфіки лікарських форм. Тому вивчення даної теми є актуальним і необхідним для курсу технології лікарських форм.

^ 2. Навчальні цілі:

2.1 Студент повинен знати:

  • визначення понять „лікарська речовина” та „допоміжна речовина”;

  • класифікацію лікарських речовин у залежності від специфіки одержання та методу очистки та їх характеристику;

  • класифікацію і характеристику допоміжних речовин;

  • вимоги до допоміжних речовин.

2.2 Вміти:

  • підбирати допоміжні речовини в залежності від властивостей діючих речовин;

  • підбирати допоміжні речовини залежно від бажаної дії.

^ 3. Матеріали для позааудиторної самостійної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція:

Дисципліни


Знати


Вміти


1. Латинська мова


Основи латинської термінології, структуру рецепта

Читати рецепти латинською мовою

1. Органічна та неорганічна хімія

Властивості лікарських та допоміжних речовин.

Вміти знаходити властивості речовин у ДФ і довідковій літературі.

ОЕФ

Санітарний та фармацевтичний режим.

Створювати умови виготовлення лікарських засобів згідно НТД.


Зміст

Лікарська речовина — це лікарський засіб, індивідуальна хімічна сполука або біологічна речовина.

^ Лікарський засіб – це фармакологічний засіб, дозволений уповноваженим на це органом відповідної країни для використання з метою лікування, попередження, діагностики захворювання людини або тварини.

У залежності від специфіки одержання, методу очистки в умовах виробництва лікарські речовини ділять на ряд груп.

^ Хімічні речовини - це індивідуальні хімічні сполуки, а за своїм походженням — продукти синтезу або очищених природних речовин. Їх виробляє хімічна промисловість. В основному, вони призначені для забезпечення потреби різних галузей народного господарства, але багато з них одночасно є й широко використовуваними лікарськими речовинами, наприклад, натрію хлорид, натрію сульфат, срібла нітрат, кислота хлористоводнева, натрію гідрокарбонат, калію перманганат і т.д.

^ Хіміко-фармацевтичні речовини — за своєю природою також індивідуальні хімічні продукти. Вони виробляються підприємствами хіміко-фармацевтичної промисловості і є однією з основних і важливих груп серед лікарських засобів, в якій переважають продукти органічного синтезу, наприклад, сульфаніламідні препарати (стрептоцид, норсульфазол, фтивазид та ін.). Хіміко-фармацевтичні речовини — біологічно активні речовини, виділені в чистому вигляді з сировинних матеріалів рослинного і тваринного походження (наприклад, алкалоїди, глікозиди та ін.).

Вітаміни — можуть бути у вигляді індивідуальних хімічних сполук (аскорбінова кислота — вітамін С, вітамін В, тіамін; кислота нікотинова — вітамін РР; рибофлавін — вітамін В2), а також у вигляді екстрактів і концентратів. Виробляються, в основному, підприємствами спеціалізованої вітамінної промисловості.

Антибіотики — це продукти життєдіяльності різних мікроорганізмів. Добувають їх шляхом біологічного синтезу при вирощуванні мікробів у різних середовищах. Широко відомі антибіотики пеніцилін, біоміцин, стрептоміцин, граміцидин та ін. У більшості випадків це індивідуальні хімічні сполуки. Деякі з них одержують синтетичним (левоміцетин) або напівсинтетичним (метицилін, оксацилін та ін.) способом.

^ Органотерапевтичні речовини — це складні комплекси біологічно активних гормональних речовин (адреналін). Одержують їх з органів, тканин і соків тваринних організмів. Ряд гормонів отримують синтетично (статеві). До цієї групи належать також ферменти (пепсин та ін.). Випускаються підприємствами м'ясо-молочної промисловості.

Речовини рослинної і тваринної сировини. До цієї групи входять ефірні олії, жири і жирні олії, які одержують з частин рослин і тварин. Сюди ж належать численні продукти, що представляють собою подрібнені частини рослин і тварин (наприклад, порошок бульб салепу, порізане листя наперстянки, корені алтеї і т.д.), а також камедей, смол та ін.

Галенові препарати — названі на честь стародавнього римського вченого Клавдія Галена. Характеризуються складним хімічним складом. У них поряд з діючими речовинами містяться і супутні. Готують їх найчастіше з лікарської рослинної сировини (настойки, екстракти, олії, сиропи, ароматні води і т.д.). Особливу підгрупу в галенових препаратах становлять так звані новогаленові препарати, це також витяжки (подібно до екстрактів і настойок), але повніше звільнені від баластних речовин. Є й інші різновидності галенових препаратів (витяжки зі свіжих рослин, соки консервовані та згущені та ін.).

Імунологічні речовини — це вакцини і сироватки або умертвлені мікроорганізми, різні антигени та антитіла. Виготовляються інститутами вакцин і сироваток; епідеміології, мікробіології та гігієни, а також рядом обласних санітарно-епідеміологічних станцій. Це специфічна група лікарських речовин, стосовно яких роль аптечного працівника зводиться тільки до правильного зберігання їх і своєчасного відпускання.

^ Речовини радіоактивних ізотопів — це досить активна група хіміко-фармацевтичних речовин, що ввійшли в лікарський каталог. Завдяки ізотопам радіоактивних елементів можна використовувати внутрішньоядерну енергію у вигляді променевої енергії для поверхневого і внутрішньопорожнинного опромінення.

Радіоактивні речовини в. мінімальних дозах використовуються для ректального і парентерального введення. Тепер за допомогою ядерних реакторів одержані і застосовуються препарати радіоактивного натрію, срібла, йоду, кобальту та інших елементів, які випускають у вигляді різних сполук, наприклад, срібла нітрат з радіоактивним сріблом і т.д.

Лікарські речовини за фізичними властивостями підрозділяються на тверді, рідкі, м'які, газоподібні і можуть бути використані для приготування лікарських форм без попереднього оброблення.

Асортимент лікарських речовин постійно змінюється. Менш ефективні замінюються засобами більш цінними в терапевтичному або профілактичному відношенні.

^ Допоміжні речовини - це додаткові речовини, необхідні для приготування лікарського препарату в готовій лікарській формі.

Допоміжні речовини повинні бути також дозволені для медичного використання відповідною нормативною документацією: Державною фармакопеєю, фармакопейними статтями (ФС), тимчасовими фармакопейними статтями (ТФС) або спеціальними ГОСТами. У Державному реєстрі є розділ «Допоміжні засоби».

Донедавна (добіофармацевтичний період лікознавства) допоміжні речовини розглядалися тільки як індиферентні наповнювачі, формоутворювачі, причому вибір тих чи інших допоміжних речовин диктувався чисто технологічними, а нерідко просто економічними міркуваннями. Для їх використання треба було тільки довести, що вони фармакологічно індиферентні, надають лікарській формі відповідних властивостей і економічно доступні.

Наприклад, робилися пошуки «універсальної основи для мазей або супозиторіїв», «універсального розчинника для ін'єкцій», «універсального екстрагента» для витягнення з рослинної та тваринної сировини, «універсального розріджувача» для приготування тритурацій, таблеток та ін. Сучасна фармація відмовилася від колишнього розуміння допоміжних речовин як індиферентних формоутворювачів. Доведено, що ці «індиферентні» речовини можуть у значній мірі впливати на фармакологічну активність лікарських речовин, посилювати дію лікарських речовин або знижувати їх активність, змінювати характер дії під впливом різних причин, а саме: комплексоутворення, молекулярних реакцій і т.д.

Допоміжні речовини самі можуть мати певні фізико-хімічні властивості, які залежно від природи лікарської речовини і умов одержання та зберігання лікарської форми здатні вступати в більш або менш складні взаємодії як з препаратами, так і з факторами зовнішнього середовища (наприклад, міжтканинною рідиною, вмістом шлунково-кишкового тракту і т.д.).

Допоміжні речовини впливають на резорбцію лікарських речовин з лікарських форм, посилюючи її або сповільнюючи, тобто при використанні допоміжних речовин можна регулювати фармакодинаміку лікарських засобів. Так, наприклад, мазі з антибіотиками (зокрема, з пеніциліном), приготовлені на вазеліні, через погану резорбцію малоефективні. В даному випадку необхідна основа, яка включає 6 частин вазеліну і 4 частини ланоліну, які й використовують зараз для приготування багатьох мазей з антибіотиками. При призначенні фенобарбіталу в лікарській формі, що включає поліетиленоксид з молекулярною масою 4000 (супозиторії, таблетки), утворюється міцний важкорозчинний комплекс (фенобарбітал-поліетиленоксид-4000), у результаті чого препарат дуже погано всмоктується і практично не має лікувальної дії (снодійної, седативної, протисудомної). У той же час присутність поліетиленоксиду 4000 «не заважає» виявленню терапевтичного ефекту натрію барбіталу та інших барбітуратів.

Диметилсульфоксид (ДМСО), доданий в очні краплі, прискорює проникнення антибіотиків у тканину ока, використання ж метилцелюлози дозволяє утримувати лікарські речовини в тканинах тривалий час, тим самим діючи пролонговано, що досить важливо при лікуванні багатьох хронічних захворювань органу зору.

Це підтверджує необхідність індивідуального підходу до вибору допоміжних речовин. Вивчення фармакологічної дії будь-якої лікарської речовини безглузде, якщо воно не проводиться в присутності тих допоміжних речовин, які в подальшому будуть складати композицію конкретної лікарської форми даного препарату. Кожний випадок застосування їх вимагає спеціального дослідження, завдання якого є вибір допоміжних речовин, що забезпечують достатню стабільність препарату, максимальну біологічну доступність і притаманний йому спектр фармакологічної дії. В основі подібних взаємодій лежать переважно явища комплексоутворення і адсорбції, здатні різко змінювати швидкість і повноту всмоктування діючих речовин.

Використовуючи різні допоміжні речовини, можна створити лікарські форми з поліпшеним смаком і заданими властивостями, наприклад, забезпечуючи локалізацію і тривалість дії, певну швидкість всмоктування лікарських речовин.

Наприклад, для дії мазі на епідерміс шкіри використовують вазелін, так як він не має здатності проникати в більш глибокі шари шкіри. Навпаки, для таких лікарських речовин як гормони, які повинні діяти на весь організм, необхідне проникнення їх через шкіру, підшкірну клітковину, потім у кров'яне русло. З цією метою як мазеву основу використовують не вазелін, а відповідні речовини, найчастіше комбінації, які підвищують проникливість клітинних мембран.

Таким чином, застосування допоміжних речовин — це досить складна і дуже актуальна проблема сучасної фармацевтичної технології, що ускладнюється з ростом асортименту допоміжних лікарських речовин.

У зв'язку з вищевикладеним до допоміжних речовин повинні висуватися такі вимоги:

  • вони не повинні впливати на зміни біологічної доступності лікарської речовини; відповідати медичному призначенню лікарського препарату, тобто забезпечити виявлення належної фармакологічної дії лікарського засобу з урахуванням його фармакокінетики;

  • повинні бути відсутніми хімічні або фізико-хімічні взаємодії допоміжних речовин з лікарськими речовинами, пакувальними і закупорювальними засобами, а також з матеріалом технологічного обладнання як у процесі приготування лікарських препаратів, так і при їх зберіганні;

  • допоміжні речовини не повинні впливати на органолептичні властивості лікарських препаратів: смак, запах, колір і т.д.;

  • вони повинні надавати лікарській формі необхідних технологічних (формоутворюючих) властивостей: структурно-механічних, а отже, і фізико-хімічних;

  • повинні бути нешкідливими в використовуваних кількостях, біосумісні з тканинами організму, не повинні виявляти алергічної або інших видів токсичної дії;

—повинні відповідати вимогам гранично-допустимої контамінації (обсіменіння), по можливості піддаватися стерилізації, оскільки допоміжні речовини — основне джерело мікробного забруднення лікарських препаратів;

—повинні бути економічно доступними.

У зв'язку з тим, що номенклатура допоміжних речовин, які використовуються у технології лікарських форм, досить численна, з метою систематизації і полегшення дальшого вивчення і правильного підбору доцільна їх класифікація.

Виходячи з функцій допоміжних речовин як формоутворювачів, їх можна розділити на такі групи:

- розчинники;

- основи для мазей;

- поверхнево-активні речовини;

- речовини для покрить;

- речовини, які збільшують в'язкість;

- стабілізатори;

- консерванти;

- коригуючі речовини і т.д.

Кафедрою технології лікарських форм 1-го ММІ імені І.М.Сеченова (Т.С.Кондратьєва, Л.О.Іванова та ін.) запропонована класифікація допоміжних речовин за природою та хімічною структурою. Вони розподіляються на природні, синтетичні і напівсинтетичні.

Природні допоміжні речовини доцільно підрозділити на сполуки органічної і неорганічної природи.

До допоміжних речовин органічної природи належать: полісахариди (крохмаль, камеді, пектин, альгінати, мікробні полісахариди, слизи — полісахариди за сучасною хімічною термінологією та інші сполуки), білки і продукти їх гідролізу, желатин, желатоза, колаген і т.д. До сполук неорганічної природи належать бентонітові глини, аеросил, тальк та інші.

Природні допоміжні речовини мають більшу перевагу порівняно з синтетичними завдяки високій біологічній нешкідливості. Зараз із використовуваних допоміжних речовин приблизно 1/3 припадає на природні і пошук їх триває. Рослинні біополімери використовують як емульгатори, стабілізатори, пролонгатори. Недолік природних допоміжних речовин — нестійкість по відношенню до мікроорганізмів (особливо полісахаридів і білків). У складі мікрофлори неорганічних сполук можуть виявлятися не тільки умовно патогенні, але й патогенні мікроорганізми. Для того, щоб знизити мікробне обсіменіння до гранично допустимих норм, звичайно їх піддають стерилізації або додають антимікробні речовини (консерванти).

Синтетичні та напівсинтетичні: метилцелюлоза та її похідні, поліетиленоксиди, поліакриламід, амінобентоніти, полівінілпіролідон, есилон (4 та 5), спени, твіни, емульгатори Т-1 та Т-2.

Синтетичні і напівсинтетичні допоміжні речовини досить широко застосовуються в технології лікарських форм. Цьому сприяє їх доступність, можливість синтезу речовин з заданими властивостями. Наприклад, похідні ланоліну (ацетильовані, оксиетильовані та ін.), на відміну від ланоліну, за складом тотожні шкірному жиру людини, не викликають алергічних реакцій і через меншу в’язкість порівняно з ланоліном набагато зручніші при приготуванні мазей.

За хімічною структурою допоміжні речовини класифікують на високомолекулярні сполуки та поверхнево-активні речовини.

3.2 Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. – 1995. - № 1-2. – С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком.–1995. - № 5-6. – С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. М. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой – 2-е изд. – М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения ,допустимых при изготовлении ЛС .

7. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

8. Н-з № 530 від 4.06.82р. Об утверждении этикеток для оформления лекарств, изготовляемых в аптеках.

9. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

10. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

11. Н-з №626 від 15.12.2004 р. „Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки”.

3.3 Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Визначення понять: лікарська речовина, допоміжні речовини.

2. Класифікація та характеристика лікарських речовин.

3. Вимоги до допоміжних речовин.

4. Класифікація допоміжних речовин.

Схожі:

МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
МетодичнІ вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
МетодичнІ вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи