\"Затверджено\" icon

"Затверджено"




Скачати 238.3 Kb.
Назва"Затверджено"
Дата02.07.2012
Розмір238.3 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Несумісності, обумовлені фізичними та хімічними процесами. Загальні уявлення про фармакологічні несумісності. Шляхи подолання несумісностей в лікарських формах. Права та обов’язки фармацевта-бакалавра у виявленні несумісностей в прописах ліків.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4 та 4,5 роки)

8 годин


Методичні вказівки склали

доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2008

Тема: Несумісності, обумовлені фізичними та хімічними процесами. Загальні уявлення про фармакологічні несумісності. Шляхи подолання несумісностей в лікарських формах. Права та обов’язки фармацевта-бакалавра у виявленні несумісностей в прописах ліків.

^ Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість – 8 год.

1. Актуальність теми: Сучасний арсенал лікарських і допоміжних речовин та різноманітність їх поєднання можуть стати причинами появи в екстемпоральній рецептурі аптек складних прописів, що представляють собою несумісні композиції. Виписуючи рецепт лікар, перш за все ставить за мету забезпечити високий терапевтичний ефект і не завжди враховує можливість хімічної чи фізико-хімічної взаємодії прописаних речовин, що призводить до несумісності. При готуванні ЛФ за такими прописами або у процесі їх зберігання можуть змінюватися фізичні, хімічні, технологічні властивості ЛФ, наслідком яких може бути часткова або повна втрата фармакологічної дії лікарської композиції. Тому вивчення даної теми є актуальним як у теоретичному так і в терапевтичному відношенні.

2. Навчальні цілі:

2.1. Знати:

- утруднені прописи і шляхи усунення утруднень;

  • випадки неправильного виписування рецептів, що надходять до аптек;

  • визначення поняття “несумістність”;

  • права і обовязки фармацевта по відношенню до неправильно виписаних рецептів;

  • класифікацію несумісних сполучень;

  • причини, що обумовлюють фізичні і фізико-хімічні несумісності;

  • класифікацію хімічних несумісностей;

  • характеристику фармакологічних несумісностей.

2.2. Вміти:

  • Оцінювати правильність виписування рецептів з урахуванням сумісності ЛР.

  • Користуватись додатковою літературою для пошуку необхідної інформації по усуненню утруднень і вирішенню питання сумісності інгредієнтів в ЛФ.

  • Розпізнавати і класифікувати фізичні, фізико-хімічні, хімічні та фармакологічні несумісності.

  • Реалізувати положення наказу МОЗ України від 19.07.05 р. № 360 про права і обовязки фармацевта по відношенню до неправильно виписаних рецептів

^ 3. Матеріали для аудиторної самостійної роботи:

3.1 Міждисциплінарна інтеграція:

Дисципліни


Знати


Вміти


  • Попередні:

1. Латинська мова



Основи латинської термінології, структуру рецепта



Читати рецепти латинською мовою


  • Наступні:

1. Організація та економіка фармації

2. Фармакологія


Правила виписування рецептів згідно нормуючих документів

Визначення доз і їх класифікацію


Оцінювати правильність оформлення рецептів згідно нормуючих документів.

Перевіряти разові,добові дози, їх корекція

  • Міжпредметна інтеграція:

1. Неорганічна та фармацевтична хімія

2. Фізика



Властивості інгредієнтів


Одиниці виміру маси і об΄єму тіла



Вміти знаходити властивості речовин у ДФ і довідковій літературі.

Користуватися терезами,мірним посудом


Зміст

Несумісними називаються такі поєднання інгредієнтів в одній ЛФ, в яких внаслідок взаємодії між компонентами або в результаті фізичних властивостей і впливу зовнішнього середовища змінюються фізичні, хімічні і технологічні властивості лікарських засобів і фармакологічна дія на організм.

Відносно процесів, що приводять до несумісностей, їх розділяють на три групи.

  • Фізичні або фізико-хімічні;

  • Хімічні;

  • Фармакологічні.

Фізичні несумісності – це несумісності, при яких відбувається зміна тільки фізичного стану ЛР, що входять у препарат. Причини фізичних несумісностей можуть бути:

1. Вплив світла;

2. Вплив високих і низьких температур;

3. Нерозчинність ЛР або погіршення умов їх розчинності.

4. Незмішуваність інгредієнтів;

5. Коагуляція колоїдних систем;

6. Відволожування і розплавлення складних порошків.

7. Адсорбція ЛР;

8. Розшарування емульсій;

9. Легкість інгредієнтів.

У багатьох випадках, використовуючи раціональні технологічні прийоми при виготовленні ЛП, можна запобігти вказаних процесів. Наприклад, враховуючи, що відволоження порошків відбувається при певній вологості повітря, провізор (фармацевт) повинен вибрати відповідну упаковку, оформити ЛП попереджувальними етикетками і попередити хворого про умови зберігання. Роздільним змішуванням речовин, спроможних утворювати евтектичні суміші з іншими інгредієнтами, прописаними в більших кількостях, вдається попередити агрегативну зміну лікарської форми. Замінивши розчинник або змінивши його кількість (за згодою лікаря), можна попередити розшарування лікарської системи або покращити умови розчинення (змішування) її складових компонентів.

У деяких випадках необхідно рекомендувати лікарю виключити або замінити в прописі один із інгредієнтів, який не дозволяє приготувати ЛФ відповідної якості. Якщо виключена речовина відноситься до списків А і Б, лікар повинен виписати новий рецепт.

Незмішуваність інгредієнтів. Незмішуваність інгредієнтів зустрічається в рідких ЛФ, мазях, рідше – в пілюлях і супозиторіях. Найчастіше вони мають місце при поєднанні водних розчинів з гідрофобними рідинами. При змішуванні лікарських речовин необхідно враховувати, що гліцерин не змішується з оліями і риб'ячим жиром; дьоготь і нафталанська нафта — з водою і спиртом (проте невеликі кількості водних рідин можна змішати з допомогою ланоліну); рицинова олія — з вазеліном, парафіном та іншими нафтопродуктами і етиловим спиртом, концентрація якого менша 90 % (пропис буде раціональним, якщо лікар замість вазеліну пропише невелику кількість безводного ланоліну); з нафтопродуктами не змішуються також речовини, що утворюють між собою евтектичну суміш.

В багатьох випадках все ж вдається прописи цього типу зробити раціональними. За згодою лікаря можна замінити розчинник або змінити його кількість, що вплине на розчинність інгредієнтів або усуне розшарування рідин при їх змішуванні; замінити ЛФ, або виключити з пропису інгредієнт, який викликає утруднення, виписавши його на окремому рецептурному бланку.

Нерозчинність лікарських речовин. До цієї групи належать прописи, в яких неправильно підібраний розчинник або ж перевищена межа розчинності ЛР у прописаній кількості розчинника. Випадки перевищення межі розчинності часто зустрічаються при приготуванні крапель як очних, так і іншого призначення. Оскільки це порівняно висококонцентровані розчини речовин, то особливо важко знати межі їх розчинності.

Нерозчинність ЛР у рідких середовищах розглядають як несумісність у таких випадках:

А) в осаді є отруйні та сильнодіючі речовини;

Б) при приготуванні утворюється грубодисперсна завись або осад, який прилипає до стінок і дна флакона, і неможливе точне дозування препарату.

Якщо ж осад легко ресуспендується та дозується, не подразнює, не отруйний, то має місце фармацевтична суспензія, що підлягає приготуванню і відпуску хворому.

Розшарування емульсій може відбутися під впливом солей важких металів, лугів, кислот та інших сильних електролітів і спиртових розчинів. Різка зміна температури так само призводить до розшарування емульсії.

Коагуляція колоїдних розчинів і ВМС відбувається під впливом різних факторів (старіння колоїдів, гідролізу та дії електролітів). При зливанні двох колоїдних розчинів, частки яких мають різний заряд, може також руйнуватися колоїдна система. У фармацевтичній практиці найчастіше трапляється висолювання колоїдних розчинів (протарголу, коларголу, іхтіолу) під впливом електролітів.

Коагуляція ВМС спостерігається при додаванні електролітів або спирту до розчинів слизів, камедей, білкових речовин, крохмального клейстеру і т.д. Тому електроліти в цих випадках вводяться у вигляді розбавлених розчинів, а спиртові рідини додаються в останню чергу.

Відволоження і втрата складними порошками сипучості відбувається внаслідок:

  • підвищення вологості суміші, особливо при наявності в пропису лужних або лужнореагуючих речовин, за рахунок адсорбції водяної пари з повітря;

  • утворення евтектик;

  • утворення молекулярних сполук (найчастіше в порошках з антипірином);

  • виділення кристалізаційної води при сполученні в порошках кристалічних форм препаратів.

Так, наприклад, чистий натрію хлорид не гігроскопічний, а при вмісті незначного домішку солей кальцію або магнію дуже швидко зволожується. Калію і натрію бромід, взяті окремо, не зволожуються на повітрі, а суміш – розпливається.

До гігроскопічних речовин і препаратів належать солі алкалоїдів, глікозиди, антибіотики, ферменти, органопрепарати, сухі екстракти, гідролізуючі речовини, солі азотної, азотистої, фосфорної кислот та ін.

На відволожування складних порошків впливають: кількісні співвідношення інгредієнтів, характер їх змішування, вологість вихідних інгредієнтів, тривалість перемішування і ступінь їх подрібнення, відносна вологість повітря приміщення, в якому готується ЛП, тривалість зберігання порошків, тип упаковки та інші фактори. Із перелічених факторів найсуттєвіше впливає відносна вологість повітря в приміщенні.

Більшість сумішей, які відволожуються, втрачає сипучість і відволожується при відносній вологості повітря 50-60% і вище. При відносній вологості 30-40% і менше багато сумішей порошкоподібних речовин залишаються сипучими.

Таблиця 1

^ Вплив відносної вологості повітря на відволожування порошків

Суміші, які відволожуються при відносній вологості

До 50-55%

Понад 70%

Гексаметилентетрамін + натрію саліцилат

Анальгін + антипірин

Глюкоза + гексаметилентетрамін

Кислота аскорбінова + кислота нікотинова

Глюкоза + еуфілін

Кислота нікотинова + еуфілін

Калію бромід + натрію гідрокарбонат

Кислота нікотинова + натрію гідрокарбонат

Кислота аскорбінова + гексаметилентетрамін




Кислота аскорбінова + еуфілін




Кислота аскорбінова + натрію гідрокарбонат




Кислота саліцилова + анальгін




Кислота саліцилова + гексаметилентетрамін




Кислота саліцилова + натрію саліцилат





Суміші, що відволожуються, відпускають у навощених, парафінованих або пергаментних капсулах. За погодженням лікаря інгредієнти можна відпустити окремо.

Таблиця 2

^ Перелік лікарських речовин, які у вигляді порошків відпускаються у навощених капсулах

Амонію хлорид

Йодоформ

Натрію тетраборат

Анальгін

Калію бромід

Панкреатин

Барбаміл

Калію йодид

Папаверину гідрохлорид

Бромкамфора

Калію хлорид

Пахікарпіну гідройодид

Гексаметилентетрамін

Кальцію лактат

Піридоксину гідрохлорид

Глюкоза

Кислота аскорбінова

Рибофлавін

Дибазол

Кислота ацетилсаліцилова

Сергозин

Димедрол

Кислота нікотинова

Сірка осаджена

Еуфілін

Кислота лимонна

Совкаїн

Екстракт беладонни сухий

Кислота фолієва

Спазмолітин

Екстракт крушини сухий

Кодеїн

Теобромін

Екстракт ревеня сухий

Кофеїн

Теофілін

Екстракт солодкового кореня

Ксероформ

Тропацин

Етамінал-натрій

Метіонін

Хініну гідрохлорид

Етилморфіну гідрохлорид

Мофіну гідрохлорид

Хлоралгідрат

Залізо відновлене

Натрію бромід

Фенілсаліцилат

Заліза лактат

Натрію нітрит

Фтивазид

Йод

Натрію сульфат





Еуфілін – це подвійна сіль теофіліну з етилендіаміном, гігроскопічний і при змішуванні з солями алкалоїдів, димедролом, дибазолом, спазмолітином, кислотою аскорбіновою утворює суміші, які відволожуються або розпливаються. Тому еуфілін слід відпускати окремо.

Втрата сипучості порошками може відбуватися за рахунок утворення евтектики, яка характеризується тим, що вона більш низько плавка, ніж близькі за складом до неї сплави даних компонентів.

^ Видалення кристалізаційної води. При змішуванні деяких ЛР, які містять кристалізаційну воду, руйнуються кристалізаційні гратки, утворюються нові речовини, що не містять або містять у меншій кількості кристалізаційну воду. Виділяється вода, суміш відволожується.

З метою усунення несумісності в порошкових сумішах використовують такі технологічні прийоми:

1. Виділення з ЛФ одного із взаємодіючих компонентів (крім ЛР списку А та Б), виписавши його на окремому рецептурному бланку.

2. Заміна за погодженням з лікарем реакційноздатного компонента його фармакологічним аналогом.

3. Введення в суміш допоміжних речовин – вологорегуляторів, мета яких адсорбувати вологу. Це глинисті мінерали, аеросил, магнію карбонат, крохмаль підсушений. Кількість і вид вологорегулятора підбирають експериментально з врахуванням сумісності інгредієнтів. Найбільш часто використовують аеросил. Додавання 0,02-0,03 г його на один порошок збільшує термін зберігання окремих сумішей в 3-10 разів. Аеросил не взаємодіє ЛР, не впливає на швидкість і повноту їх дифузії. При вологості 70-80% і нижче використовуючи аеросил вдається запобігти відволожуванню навіть солей алкалоїдів з еуфіліном.

4. Фракційне підсушування.

5. Підсушування кристалогідратів перед приготуванням порошків.

6. Підбір пакувального матеріалу.

Адсорбція ЛЗ. Явища адсорбції найчастіше відбуваються в порошках, суспензіях, пілюлях. Адсорбція може спостерігатися при виділенні в мікстурах неотруйних осадів, які на своїй поверхні можуть адсорбувати цінні ЛР, що входять до складу мікстури. Це особливо небезпечно, коли до складу ліків входять отруйні або сильнодіючі речовини.

Як адсорбенти можуть бути високодисперсні речовини, які не розчиняються і не всмоктуються в ШКТ. Найсильніші адсорбенти – активоване вугілля, кальцію карбонат, гідрат окису алюмінію, бентоніт, у меншій мірі тальк, крохмаль, вісмуту нітрат основний , рослинні порошки та ін. Тому поєднання алкалоїдів, ферментів, деяких антибіотиків, глікозидів та інших ЛР з адсорбентами є нераціональним, бо в результаті адсорбції втрачаються лікувальні властивості прописаних інгредієнтів.

Адсорбція належить до несумісностей, які візуально не проявляються. Основний метод подолання несумісності – виділення адсорбуючої речовини з ЛФ.

У рідких ЛФ адсорбентами можуть бути ЛР, які розчиняються в шлунковому соці , але в самому ЛП перебувають у вигляді зависі. До таких речовин належить, наприклад, кальцію карбонат.

В основі хімічної несумісності лежать різної інтенсивності непередбачені хімічні реакції одночасно прописаних ЛР, в результаті яких утворюються речовини неактивні або малоактивні, а часто і отруйні.

Класифікувати хімічні несумісності можна двояко:

1. За візуальними ознаками реакцій, що відбуваються: утворення осаду, зміна кольору, зміна запаху ЛП і виділення газів, зміни, що відбуваються без виділення зовнішніх проявів.

2. За типом хімічної реакції:

  • окисно-відновні;

  • обмінного розкладу;

  • гідролізу;

  • витіснення;

  • нейтралізації.

Утворення осадів. Дана група несумісностей є найчастішою і виявляється в рідких ЛФ.

Причини утворення осадів:

  • осадження алкалоїдів, азотистих основ, серцевих глікозидів, дубильних речовин, похідних барбітурової кислоти, сульфаніламідних препаратів, сполук важких металів, антибіотиків;

  • витіснення слабких кислот із солей сильнішими основами, реакції окислення-відновлення, нейтралізації, обміну.

1. Осади основ алкалоїдів утворюються при змішуванні солей алкалоїдів з лугами і лужно реагуючими речовинами (вапняна вода, розчин аміаку, нашатирно-анісові краплі, а також натрієві солі сульфаніламідних препаратів, еуфілін, гексаметилентетрамін, барбітал-натрій, натрію і кальцію гліцерофосфат).

Солі папаверину, стрихніну, атропіну, скополаміну, наркотину, апоморфіну особливо чутливі до лужного середовища.

Примітка. Не осаджуються лугами основи кодеїну, кофеїну, пілокарпіну, цитизону, термопсису, бо вони розчиняються у воді. Крім того, не слід кодеїн (сильну основу) поєднувати з діоніном, папаверином, етилморфіном та іншими більш слабкими основами алкалоїдів.

2. Осади танатів та перйодидів алкалоїдів і глікозидів утворюються при поєднанні солей органічних основ, серцевих глікозидів з дубильними речовинами, важкими металами, загальними осадовими реактивами (йод в розчині калію йодиду).

3. Солі азотовмісних основ (новокаїн, совкаїн, дикаїн, текодин, димедрол, промедол, дибазол, прозерин, тіфен, спазмолітин та ін.) при поєднанні з лугами і лужно реагуючими речовинами утворюють осади.

4. Осади утворюються при поєднанні солей слабких кислот (бензойної, саліцилової, парааміносаліцилової та ін.) з сильними кислотами (хлористоводневою, аскорбіновою та ін.).

Примітка. Солі саліцилової кислоти (натрію саліцилат, фізостигміну саліцилат), а також парааміносаліцилової кислоти (солі натрію і кальцію) розкладаються під впливом сильних кислот, виділяючи саліцилову або парааміносаліцилову кислоту.

5. Нові хімічні сполуки, яких не передбачив лікар, у вигляді осадів можуть утворитися в результаті небажаних реакцій нейтралізації, що проходять в ЛФ, внаслідок чого ЛП втрачає свої лікувальні властивості.

Реакції гідролізу органічних сполук звичайно відбуваються при взаємодії води з простими і складними ефірами, а також з амідами кислот, в результаті чого утворюються неактивні або малоактивні сполуки. До цієї групи речовин належать: серцеві глікозиди, деякі солі алкалоїдів (атропіну сульфат, пілокарпіну гідрохлорид, фізостигміну саліцилат, платифіліну гідротартрат та ін.) і їх синтетичні замінники: новокаїн, дикаїн, тіфен; антибіотики (бензилпеніциліни, левоміцетин, тетраміцин), вітаміни, що містять амідні групи (рибофлавін, фолієва кислота); ефіри карбамінової (фізостигмін, карбахолін, прозерин), фосфорної (гліцерофосфати, лецитин, ціанокобаламін), азотистої і азотної кислот (амілнітрит, нітрогліцерин), саліцилової і бензойної кислот (метилсаліцилат, фенілсаліцилат, кислота ацетилсаліцилова); ефірні масла, гормональні препарати та ін. Гідролізуватися можуть похідні барбітурової кислоти (барбітал, фенобарбітал), пуринові основи (кофеїн, теобромін, теофілін), сульфаніламіди (стрептоцид, сульфадимезин, фталазол) в кислому середовищі, утворюючи осади вільних амідів кислот.

Примітка. Серцеві глікозиди надзвичайно чутливі до гідролітичної дії кислот, лугів, лужно реагуючих речовин і ферментів. Гідроліз приводить до часткової або повної інактивації.

Окисно-відновні процеси відбуваються в ЛФ в тому разі, якщо до їх складу вводять речовини з вираженими окисними (срібла нітрат, калію перманганат, перекис водню, натрію нітрит) і відновними властивостями(сірка, танін, рослинні порошки та екстракти, органічні кислоти). В окремих випадках ці прописи можуть бути в ЛФ, що містять феноли (фенол, резорцин), речовини з фенольними групами (адреналіну гідрохлорид, натрію саліцилат, натрію аміносаліцилат), фізостигміну саліцилат, танін, морфін, дикумарин, пентоксил, новарсенол), деякі вітаміни, антибіотики, новокаїн та ін. Іноді ці процеси відбуваються настільки активно, що можуть спричинити опіки, травми та інші пошкодження, і супроводяться зміною кольору ЛЗ, а іноді вони проходять без змін зовнішніх ознак ЛФ. Найчастіше окислення-відновлення спостерігається в рідких ЛФ, рідше — в мазях, порошках і пілюлях.

Примітка. Резорцин несумісний з препаратами ртуті, пергідролю. При поєднанні резорцину з амідохлоридом також спостерігається потемніння мазі.

Виділення газоподібних продуктів може проходити при поєднанні сильних кислот з солями слабких летких основ (аміни, гексаметилентетрамін, солі амонію). Рідше виділення газів проходить одночасно з окисно-відновними процесами.

Проте не треба вважати всяку взаємодію між ЛР небажаною. Зустрічаються прописи, в яких передбачається взаємодія між інгредієнтами, яка приводить до посилення терапевтичного ефекту, наприклад, в протигнійничковій мазі за прописом Дар'е.

Несумісність ЛР у ряді випадків є відносною, тому що небажана взаємодія між ними може протікати тільки за певних умов. Використовуючи раціональні технологічні прийоми, можна попередити несумісність.

Фармакологічна несумісність – це таке поєднання ЛР, яке в одних випадках призводить до зниження або повної втрати лікувального ефекту, в інших – до посилення його до токсичної або проявлення небажаної побічної дії.

Фармакологічна дія проявляється у вигляді:

  • сенергізму – одночасна дія в одному напрямку двох або декількох ЛЗ, яка забезпечує більш виражений, ніж кожний окремо, лікувальний ефект. Сенергізм проявляється в двох формах: підсумовування (коли загальний ефект дорівнює сумі ефектів) і потенціювання (коли загальний ефект перевищує суму ефектів).

  • антагонізму – протилежна дія на організм.

Частіше спостерігаються явища антагонізму. Прикладом терапевтичної раціональної комбінації ЛР, які діють антагоністично на організм, є мікстура Павлова. До її складу входять кофеїн-бензоат натрію, який збуджує кору головного мозку, і натрію бромід, що пригнічує ЦНС.

Антагоністами також є: лобелін і морфін – лобелін збуджує дихальні центри, а морфін їх пригнічує; стрихнін збуджує руховий відділ нервової системи, а хлоралгідрат – пригнічує й паралізує його.

Враховуючи вищенаведене, стає очевидним, що іноді несумісні поєднання, які здаються такими на перший погляд, є цілком логічними і суттєве важливе значення в медичній практиці.

Види антагонізму: прямий, непрямий, односторонній, двосторонній, конкурентний, частковий.

^ Прямий антагонізм – односистемний, бо при цьому протилежна дія ЛР реалізується в межах однієї і тієї ж системи. Наприклад, застосування атропіну сульфату при отруєнні мухоморами – грибна отрута мускарин збуджує М-холінорецептори, атропін діє навпаки, блокуючи їх.

Непрямий – ЛР діють на різні фармакорецептори і діють при цьому цілеспрямовано. Наприклад, поєднання кураре зі стрихніном для купірування судом при гострому отруєнні стрихніном. Судомна реакція, викликана збудженням однієї системи знімається за рахунок пригнічення іншої.

Прямий одно- і двосторонній антагонізм відбиває результат протилежних впливі різних речовин на одні й ті ж рецептори. Односторонній – застосування однєї ЛР виключає можливість наступної дії іншої. Наприклад, аміназин повністю усуває ефекти норадреналіну та адреналіну. Додаткове введення цих речовин на фоні попереднього введення аміназину не буде супроводжуватися підвищенням артеріального тиску, тим самим підтверджується одностороння фармакологічна несумісність вказаних речовин. Двосторонній – ефект послаблюється незалежно від черговості приймання ЛП. Особливо яскраво це виражено на прикладі речовин, які збуджують і пригнічують ЦНС, при отруєнні снодійними застосовують для лікування кофеїн, коразол, фенамін. В умовах попереднього приймання засобів, які збуджують, ефект послаблюється, що підтверджує двосторонність антагонізму вказаних засобів.

^ Конкурентний антагонізм демонструє різний ступінь спорідненості різних речовин з дними й тими ж рецепторами. Проявляється в тому випадку, якщо в організмі одночасно знаходяться дві сполуки, близькі за хімічною природою і просторовою структурою, внаслідок чого обидві речовини можуть зв’язуватися з одним і тим же рецептором клітини. У такій конкурентній боротьбі перемагає речовина, яка або має велику хімічну спорідненість з рецепторами, або знаходиться в організмі в великій концентрації. Наприклад, з метою комплексного лікування запальних захворювань лікар призначає антибіотики для ін’єкцій і сульфаніламідні препарати. Для розчинення антибіотиків застосовується розчин новокаїну (похідна параамінобензойної кислоти). В результаті цього зменшується бактеріостатична дія сульфаніламідів, бо її механізм пов’язаний з конкурентним антагонізмом з параамінобензойною кислотою. Вона включається в структуру фолієвої кислоти, яку синтезують багато мікроорганізмів.

Частковий – коли одна з речовин знімає не всі, а тільки окремі ефекти. Це позитивний момент медичної практики для зниження побічних ефектів деяких ЛП. Наприклад, при лікуванні шоку широко застосовується морфіну гідрохлорид, який, знімаючи явища перезбудження ЦНС, пригнічує також і дихальний центр, що дуже небажано. Одночасне введення атропіну сульфату попереджує пригнічення дихального центру, не знижуючи протишокового впливу морфіну на головний мозок.

Причини фармакологічних несумісностей залежить не тільки від неправильного поєднання ЛЗ, які входять до складу ЛП, а також залежать від хімічного середовища ШКТ, куди потрапляє ЛП, прийнятий “per os”.

Наприклад, натрію гідрокарбонат широко призначається при підвищеній кислотності шлунка, але не враховується, те що вуглекислота, яка утворюється при цьому, подразнює слизову шлунка і ще більше підвищує кислотність.

Способи усунення фармацевтичних несумісностей.

Проблема усунення несумісностей є частиною загальної проблеми стабілізації лікарських препаратів.

Основні способи усунення несумісностей можна класифікувати наступним чином:

  • застосування технологічних прийомів без зміни складу ЛФ (певна послідовність розчинення, фракційне приготування з наступним обєднанням в одній формі);

  • введення в пропис допоміжних речовин (стабілізаторів, емульгаторів, вологоадсорбентів та ін.); або частковою заміною складу розчинника, основи;

  • заміна ЛР (по узгодженню з лікарем);

  • заміна ЛФ;

  • виділення одного з несумісних компонентів і відпуск у двох формах.

Вибір способу залежить від причини несумісності, виду ЛФ, наявності допоміжних речовин та інших факторів.

Отже, при реалізації способів усунення несумісності інгредієнтів в ЛФ слід дотримуватись нижче приведених рекомендацій:

1. Для попередження нерозчинності речовин в рідких ЛФ можна використати:

а) заміну нерозчинної ЛР його фармакологічним аналогом (кодеїну - кодеїну фосфату, теофіліну - еуфіліном, барбіталу - бірбітол-натрію);

б) додавання допоміжних речовин, здатних покращити розчинність за рахунок комплексоутворення (наприклад, калію йодиду для розчинення кристалічного йоду у водних і спиртових розчинах);

в) додавання речовин, що створюють оптимальне значення рН (натрію гідрокарбонату, кислоти борної, буферних розчинів);

г) додавання солюбілізаторів:

- ПАР-твіну-80;

- Співрозчинників (води, етилового спирту, ацетону, димексиду, гліцерину);

- Гідротропних комплексоутворювачів (багатоосновних карбонових кислот, амінокислот, амінів, зокрема гексаметилентетраміну, натрію бензоату, натрію саліцилату);

2. Для попередження незмішуваності ЛР використовують:

а) додавання ПАР-емульгаторів (ланоліну, Т2 , твіну-80 та ін.) в мазях, лініментах, супозиторіях (наприклад в сумішах гліцерину з вазеліном; вазеліну і водних рідин);

б) додавання структуроутворювачів (загущувачів) - аеросилу, бентоніну. (наприклад в сумішах димексиду з супозиторними гідрофобними основами; вазеліну з олією рициновою - 3% аеросилу від кількості олії);

в) зміна однієї речовини, або її частини (наприклад, зміна етилового спирту 70% на 90% в сумішах з олією рициновою);

г) виділення з суміші компоненту, що не змішується і відпускають його окремо (наприклад, валідол в сумішах з галеновими препаратами).

3. Для попередження відволоження сумішей використовують:

а) попереднє підсушування ЛР, що є кристалогідратами (натрію сульфат, магнію сульфат);

б) додаванням вологоадсорбентів (вологорегуляторів): аеросилу А-380, висушеного крохмалю або білої глини, кальцію карбонату, кальцію гліцерофасфат. Аеросилу додають 0,01-0,03 г на 1 порошок; висушеного крохмалю – 0,02-0,05 г;

в) фракційне змішування ЛР, що викликають відволоження, з наступним обєднанням в одній масі;

г) виділення з ЛФ однієї із взаємодіючих речовин і відпуск у двох формах.

^ 3.2 Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 1-2. - С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 5-6. - С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения ,допустимых при изготовлении ЛС .

7. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

8. Н-з № 530 від 4.06.82р. Об утверждении этикеток для оформления лекарств, изготовляемых в аптеках.

9. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

10. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

11. Н-з №626 від 15.12.2004 р. „Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки”.

^ 3.3 Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Визначення поняття несумісності, класифікація несумісних поєднань інгредієнтів.

2. Фізичні несумісності, причини їх виникнення:

3. Хімічні несумісності, класифікація.

4. Утворення осадів алкалоїдів. Навести приклади.

5. Утворення осадів солей азотовмісних основ. Навести приклади.

6. Реакції нейтралізації, гідролізу та окисно-відновні реакції.

7. Фармакологічна несумісність, форми її прояву.

8. Способи усунення несумісностей в аптечній практиці.

Схожі:

\"Затверджено\" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\"Затверджено\" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\"Затверджено\" icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
\"Затверджено\" iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
\"Затверджено\" icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
\"Затверджено\" iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
\"Затверджено\" iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
\"Затверджено\" iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
\"Затверджено\" iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
\"Затверджено\" iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
\"Затверджено\" iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи