МетодичнІ вказівки icon

МетодичнІ вказівки




Скачати 128.5 Kb.
НазваМетодичнІ вказівки
Дата02.07.2012
Розмір128.5 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Суспензії, їх властивості як дисперсних систем. Агрегативна та кінетична (седиментаційна) стійкість, що характеризують їх фізико-хімічну стабільність. Характеристика лікарських речовин, які використовуються в технології суспензій, що визначає необхідність їх стабілізації. Дисперсійний та конденсаційний метод приготування суспензій. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4 та 4,5 роки)

8 годин


Методичні вказівки склали

доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2008

Тема: Суспензії, їх властивості як дисперсних систем. Агрегативна та кінетична (седиментаційна) стійкість, що характеризують їх фізико-хімічну стабільність. Характеристика лікарських речовин, які використовуються в технології суспензій, що визначає необхідність їх стабілізації. Дисперсійний та конденсаційний метод приготування суспензій. Оцінка якості. Напрямки вдосконалення.

^ Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість - 8 год.

1. Актуальність теми: В медичній практиці широко використовуються ЛР, які не розчинні у воді. Ці речовини утворюють зависі, які є мікрогетерогенними дисперсними системами. Від правильного обрання технології даної ЛФ залежить стабільність і фармакологічний ефект. Тому вивчення даної теми є актуальним.

^ 2. Навчальні цілі:

2.1Студент повинен знати:

- Фактори, що впливають на стійкість гетерогенних систем;

- Способи приготування суспензій;

- Оформлення до відпуску у відповідності до вимог ДФ і відповідних інструкцій.

2.2. Вміти:

- Оцінювати правильність виписування рецептів і здійснювати перевірку доз сильнодіючих речовин (при необхідності)

- Користуватися ДФ, іншою НТД і довідковою літературою для пошуку необхідної документації щодо приготування суспензій.

- Розраховувати кількість інгредієнтів для приготування лікарських форм.

- Вибирати і обґрунтувати оптимальну технологію суспензій за індивідуальними прописами.

^ 3. Матеріали для самостійної позааудиторної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція

Дисципліни


Знати


Вміти


  • Попередні:

1. Латинська мова



Основи латинської термінології, структуру рецепта



Читати рецепти латинською мовою


Наступні:

1. Організація та економіка фармації

2. Фармакологія



Правила виписування рецептів згідно нормуючих документів

Визначення доз і їх класифікацію


Оцінювати правильність оформлення рецептів згідно нормуючих документів.

Перевіряти разові і добові дози, коректувати їх.

Міжпредметна інтеграція:

1. Неорганічна та фармацевтична хімія

2. Фізика


Властивості дисперсних систем


Одиниці виміру маси та об΄єму тіла


Вміти знаходити властивості речовин у ДФ і довідковій літературі.


Користуватися терезами та мірним посудом


Зміст

Суспензії - рідка гетерогенна лікарська форма з твердою дисперсною фазою, що не розчиняється в рідкому дисперсійному середовищі.

Розмір частинок дисперсної фази від 0,1 до 100 мкм. Суспензії застосовують внутрішньо, зовнішньо і для ін’єкцій.

Переваги суспензії

1. Зручність для застосування.

2. Можна виправити смакові якості

3. Можна відпускати у вигляді сухого напівфабрикату

4. Можна пролонгувати дію

Негативні властивості суспензій

1. Нестійкість при зберіганні.

2. Діюча речовина знаходиться постійно в розчиннику і може проходити гідроліз

3. Неточні в дозуванні ( тому при приготуванні речовин списку “А” не використовують, а списку “В” - не більше одної разової дози)

Суспензії утворюються у випадку коли:

- лікарська речовина (дисперсна фаза) не розчинна в дисперсійному розчині;

- перевищена межа розчинності речовини в даній рідині;

- прописані дві поокремо розчинні речовини, які реагують між собою з утворенням нерозчинної сполуки;

- відбувається заміна розчинника (розведення спиртових розчинів водними та ін.);

- якщо речовина розчинна в даному розчиннику, але при додаванні другої рідини випадає в осад.

Основною вимогою, що ставиться до суспензій, є їх стабільність. Це означає, що частинки дисперсної фази повинні осідати або вспливати настільки повільно, щоб при застосуванні її можна було б досить точно дозувати.

Розрізняють три види стабільності суспензій: агрегативну, конденсаційну і кінетичну.

Стійкість суспензій залежить:

1) властивостей твердих нерозчинних речовин;

2) від ступеня дисперсності і електричного заряду;

3) від відношення питомиг ваг дисперсної фази і середовища

4) від частини дисперсного середовища.

В процесі приготування суспензій необхідно забезпечити максимальну поверхню контакту лікарської речовини, що досягається за рахунок подрібнення речовин і додавання ПАР, які знижують поверхневий натяг і підвищують агрегативну стабільність суспензій, що прискорює фармакологічну дію лікарської речовини.

Стабілізують суспензії

1. Зменшують величину твердих частин.

2. Вводять ВМС.

3. Вводять ПАР.

Щоб підвищити стійкість суспензій гідрофільних речовин, вдаються до таких прийомів:

- підвищення в'язкості дисперсійного середовища. Це досягається шляхом введення ПАР, в'язких рідин (гліцерину, сиропів), гідрофільних колоїдів, крохмалю та ін.;

- намагаються якомога тонше диспергувати тверді частинки дисперсної фази. Це досягається шляхом старанного подрібнення речовини в ступці спочатку в сухому вигляді, а потім в присутності невеликої кількості рідини.

Необхідність додавання рідини пояснюється тим, що знижується твердість подрібнюваної речовини і, крім того, змочуючі рідини проникають у дрібні тріщини твердих часток, які утворюються при розтиранні речовини і чинять розклинюючий тиск, який діє протилежно стягуючій дії ввігнутого меніска, так званому Лапласовському тиску . Мікротріщини розширюються і відбувається дальше подрібнення речовини. Це явище відоме під назвою ефекту Ребіндера. Чим вища енергія змочуван­ня, тим сильніше виражений розклинюючий ефект і краще відбуватиметься розщеплення речовини. Академік Б.В.Дерягін установив, що максимальний ефект диспергування в рідкому середовищі спостерігається при додаванні 0,4-0,6 мл рідини на 1,0 г твердої речовини (40-60 %).

Гідрофільні речовини легше руйнуються в присутності води, ніж неполярних рідин. Для полегшення диспергування гідрофобних речовин вигідніше використати спирт або ефір.

З метою підвищення стійкості зависей (гідрофобних речовин), які на своїй поверхні не утворюють захисних сольватних шарів, їх слід ліофілізувати, тобто додавти гідрофільний колоїд (стабілізатор), тим самим надаючи їм властивостей змочуваності. Найсильніше виявляють захисну дію в суспензіях ВМС. Розчини цих речовин не тільки самі мають велику стійкість, а й передають цю властивість гідрофобним часткам. Стабілізуюча дія цих речовин полягає в утворенні гідратних шарів на поверхні часток суспензії, а також в охопленні їх довгими ланцюгоподібними макромолекулами.

Суспензії лікарських речовин готують 2 методами: дисперсійним та конденсаційним.

^ Методи приготування суспензій

1. Диспергування (штучне) - механічне розтирання лікарських речовин з невеликою кількістю рідини.

2. Конденсація, яка може бути фізичною при погіршенні умов розчинності речовин, внаслідок додавання різних за властивостями розчинників, або хімічною, яка відбувається внаслідок утворення нерозчинних речовин в процесі хімічної реакції.

Технологія суспензій залежить від лікарських речовин.

^ Лікарські речовини нерозчинні у воді поділяються:

І. Гідрофільні (легко змочуються з водою)

1. Не набухаючі: вісмуту натрій основний, глина біла, магнію оксид, магнію карбонат основний, тальк, цинку оксид

2. Набухаючі: танальбін, санальбін

ІІ. Гідрофобні (важко змочуються водою)

1. З нерізко вираженими гідрофобними властивостями: терпінгідрат, фенілсаліцилат, стрептоцид, норсульфазол, сульфадиметоксин

2. З різко вираженими гідрофобними властивостями: камфора, ментол, тимол, сірка

Суспензії, які вміщують більше 3% твердої фази готують за масою.

Особливості технології суспензії залежить від кількості речовини, їх фізико-хімічних властивостей.

^ 1. Приготування суспензій з гідрофільною речовиною:

а) Скаламучування - таким способом готують суспензії гідрофільних, ненабухаючих у воді речовин, які мають високу ступінь дисперсності:

- розтирають речовину з рівною кількістю рідини, збовтують;

- залишають відстоятись;

- верхній шар відливають у відпускний флакон;

- речовину, яка залишилась, знову розтирають з рідиною.

б) За правилом Дерягіна - на 1 гр. сухої речовини додають 0,4-0,6 мл рідини і розтирають у ступці, чим і досягається оптимальний ефект диспергування. Потім додають решту рідини. Якщо прописана інша в’язка рідина, то спочатку розтирають з цією рідиною, а потім додають воду.

^ 2. Приготування суспензій з гідрофобних речовин.

Гідрофобні речовини не в стані утворювати стабільну водну оболонку, а тому легко знімаються, утворюючи потім пластівці. Тому до них додають захисну речовину:

- абрикосову камедь, желатозу, крохмальну слизь.

Для речовин, що мають нерізко виражені гідрофобні властивості до 1 г додають 0,1 г захисної речовини, а для речовин з різко вираженими властивостями – до 1 г додають 1 г захисної речовини.

Технологія готування суспензій з гідрофобними речовинами аналогічна до такої з гідрофільними властивостями (за методом Дерягіна).

Якщо в склад суспензії входить в’язка рідина, то стійкість суспензій досягається без добавлення захисної речовини.

Особливості.

Суспензія терпінгідрату:

- беруть желатозу або абрикосову камедь у половинній кількості;

- бензонафтол розтирають з сиропом без додавання стабілізатору;

Суспензія камфорна:

- камфору попередньо розтирають із спиртом;

- додають половинну кількість абрикосової камеді, або рівну кількість желатози.

Суспензія сірки:

- для стабілізації сірки застосовують 0,1-0,2 г калійного або медичного мила на 1г речовини. У випадку прописування гліцерину або етилового спирту, мило не застосовують, а гідролізують сірку цими рідинами.

^ 3. Приготування суспензій методом конденсації

В аптечній практиці широко застосовується при приготуванні суспензій конденсаційний метод. При цьому розрізняють такі випадки утворення суспензій за рахунок:

- хімічної взаємодії;

- заміни розчинника.

Конденсаційний метод оснований на одержанні високодисперсних частинок речовин дисперсної фази, які перебувають у молекулярному або іонному стані. Процес утворення цих сполук залежить від:

- температури;

- концентрації розчинених речовин;

- порядку змішування.

В аптечних умовах такі мікстури-суспензії утворюються найчастіше в результаті реакції обмінного розкладу, рідше – за рахунок реакції гідролізу, окисно-відновних та інших реакцій.

Для одержання якомога тонших дисперсій необхідно, щоб вихідні речовини були в стані розбавлених розчинів або колоїдно-дисперсних систем.

Приклад. Rp.: Calcii chloride 10,0

Natrii hydrocarbonatis 4,0

Aq. рurif. 200 ml

M. D. S. По 1 ст. л. 3 рази на день.

Мікстура-суспензія. Нерозчинна речовина утворюється при змішуванні розчинів кальцію хлориду і натрію гідрокарбонату. В результаті обмінного розкладу утворюється свіжоосаджений кальцію карбонат:

CaCl2 + 2NaHCO3 CaCO3 + 2NaCl + H2O

Для того, щоб одержати кальцію карбонат у тонко диспергованому стані, необхідно приготувати спочатку розчини кальцію хлориду і натрію гідрокарбонату, а потім їх злити. В результаті одержують тонкий осад кальцію карбонату. Краще скористатися концентрованими розчинами: 50% - кальцію хлориду і 5% - натрію гідрокарбонату. Тоді у флакон для відпуску відміряють 100 мл води очищеної, додають 20 мл 50% розчину кальцію хлориду 1 80 мл 5% розчину натрію гідрокарбонату. У даному випадку свіжоосаджений кальцію карбонат має хорошу адсорбційну дію газоподібних речовин при прийманні всередину.

За методом заміни розчинника (фізичної конденсації) виходять тонші суспензії, ніж при механічному диспергуванні. Найчастіше каламутні мікстури утворюються при додаванні до складних мікстур та водних розчинів настоянок, рідких екстрактів, розчинів ефірних олій.

^ Контроль якості суспензій.

Контроль якості суспензій здійснюється згідно вимог ДФ ХІ та фармакопейних статтей. Перевіряють:

- однорідність часток дисперсної фази – визначають при мікроскопіюванні. Не повинно бути неоднорідних крупних часток. Розмір їх повинен відповідати вказаному у власних статтях;

- час відстоювання. По величині шару, який відстоявся при зберігання, судять про стійкість суспензій. Чим менша висота шару, який відстявся, тим більша стійкість.

- ресуспендованість – при порушенні агрегативної стійкості суспензій вони повинні відновлювати рівномірний розподіл часток по всьому об’єму після 24 годин зберігання при збовтуванні протягом 15-20 секунд, після 3 діб – 40-60 секунд.

- сухий залишок - визначають з метою перевірки точності дозування суспензій. Для цього відважують необхідну кількість суспензії, висушують і встановлюють масу сухого залишку.

Суспензії не проціджуються, не фільтруються, відпускаються у флаконах, на які наклеюють основну етикетку “Внутрішнє”, “Зовнішнє”, що відповідає призначенню, а також додаткову “Зберігати в прохолодному місці”, “Перед вживанням збовтати”.

^ 3.2. Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 1-2. - С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 5-6. - С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 276 від 27.09.91р. О нормах отклонения ,допустимых при изготовлении ЛС .

7. Н-з № 583 від 19.07.72р. Единственные правила оформлении лекарств изготовляемых в аптеках.

8. Н-з № 530 від 4.06.82р. Об утверждении этикеток для оформления лекарств, изготовляемых в аптеках.

9. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

10. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

11. Н-з №626 від 15.12.2004 р. „Про затвердження правил виробництва (виготовлення) ЛЗ в умовах аптеки”.

3.3. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Характеристика суспензій як лікарської форми.

2. Умови утворення суспензій.

3. Переваги і недоліки суспензій.

4. Стійкість суспензій.

5. Методи приготування суспензій, їх технологія в залежності від властивостей лікарських речовин.

6. Допоміжні речовини, що використовують для приготування суспензій.

7. Контроль якості суспензій, особливості оформлення до відпуску.

Схожі:

МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
МетодичнІ вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
МетодичнІ вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи