МетодичнІ вказівки icon

МетодичнІ вказівки




Скачати 103.58 Kb.
НазваМетодичнІ вказівки
Дата02.07.2012
Розмір103.58 Kb.
ТипДокументи

“Затверджено”

на методичній нараді кафедри фармації

зав. кафедри фармації

професор___________Р.Б.Косуба


Протокол №____ від ______________200 р.


Протокол №____ від ______________200 р.


МетодичнІ вказівки ____

для самостійної позааудиторної підготовки з теми:

Історія фармацевтичної технології. Основні етапи розвитку. Роль вітчизняних вчених у становленні і розвитку технології лікарських форм.


Навчальний предмет:

аптечна технологія лікарських засобів

ІІІ курс фармацевтичного факультету,

спеціальність “Фармація

ОКР „Бакалавр”

(заочна форма навчання 4 та 4,5 роки)

6 годин


Методичні вказівки склали

доц. Геруш О.В.

асист. Горошко О.М.

асист. Сахацька І.М.


Чернівці 2008

^ Тема: Історія фармацевтичної технології. Основні етапи розвитку. Роль вітчизняних вчених у становленні і розвитку технології лікарських форм.


Навчальний предмет – аптечна технологія лікарських засобів. ІІІ курс

Факультет – фармацевтичний

Тривалість - 6 год.

^ 1. Актуальність теми: Технологія лікарських форм це не об’єднання готових раз і назавжди даних істин, а результат тривалого й складного процесу. Тому вивчати технологію лікарських форм треба в її історичному розвитку.

^ 2. Навчальні цілі:

Знати:

- основні етапи розвитку аптечної технології лікарських засобів;

- роль вітчизняних вчених у становленні і розвитку технології лікарських форм;

- історію фармації України.

Вміти:

- користуватися довідковою літературою для пошуку необхідної інформації;

^ 3. Матеріали для самостійної позааудиторної роботи

3.1 Міжпредметна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Латинська мова

Основи латинської термінології

Виписування та читання латинською мовою основних термінів.

Фармакологія

Основні етапи розвитку.

Роль вітчизняних вчених у розвитку фармації


Зміст теми:

Історія фармації показує, як на основі емпіричних знань народу склалася наукова фармація, як вона розвивалася в зв’язку з економічним і політичним розвитком суспільства.

Емпіричним шляхом були відкриті лікувальні властивості багатьох рослин, які первісна людина застосовувала для полегшення своїх страждань. Лікознавство нерозривно пов’язане з медициною. Кажучи про появу ліків, важко стверджувати, що стало відомим першим – ліки чи медицина.

В.П. Калашников говорить з цього приводу: “Можна без перебільшення сказати, що фармація, тобто вміння відшукувати і готувати ліки, в минулому передавала досвід медицині”. Таким чином, ліки зародилися в первісному суспільстві в безпосередньому зв’язку з добуванням їжі як джерела матеріального життя людей. Як ліки використовували окремі частини рослин, а потім і органи організмів тварин. Застосовували ці ліки в такому вигляді, в якому вони зустрічалися в природі, тільки подрібнюючи їх або змішуючи з іншими матеріалами.

У давню епоху медицина і ліки перебували, в основному, в руках жерців, які в храмах лікували хворих, використовуючи таким чином медицину як засіб ідеологічного впливу на поневолені маси, щоб приховати від народу застосовувані ліки, надаючи їм хитромудрих назв різних богів.

На той час були вже відомі такі технологічні процеси як подрібнення, просіювання, настоювання, проціджування, варіння та ін. Керуючись цими методами, готували такі лікарські форми як примочки, мазі, відвари, пілюлі, соки рослин та інші ліки, що містили рослинні, тваринні і мінеральні речовини. Цей період характеризується утворенням основного фонду лікарських засобів.

^ Лікарські препарати Єгипетської фармації. В давньому Єгипті вже було відомо багато рецептів ліків (мазі, відвари, пілюлі, курильні засоби, розчини і примочки). Застосування цих ліків поєднувалося з п’явками, але інколи вони були дійсно цілющими, як і засоби будь-якої народної медицини, наприклад, при шлункових захворюваннях застосовували блювотне.

Як лікарські речовини тваринного походження використовували волосся, жир, зуби, жіноче молоко, жовч, сечу та ін., а рослинного походження – голівки маку, м’яту, подорожник, олії, смоли, вина і таке інше.

З технологічних методів застосовували такі як розчинення, настоювання, відварювання, проціджування, подрібнення і просіювання.

Мазі готували на жировій основі, найчастіше на ланоліні, який одержували з вовни овець, використовуючи при цьому ряд послідовних операцій – кип’ятіння, промивання суміші морською водою, фільтрування продукту, його відбілювання на сонці.

Ефірні олії видобували з квітів при звичайній або підвищеній температурі екстрагування оливковою або горіховою олією. Так одержували, наприклад, трояндову олію.

^ Лікарські препарати китайської фармації. При лікуванні хвороб широко застосовувати проносні засоби, протиглисні, блювотні: ревінь, сірку, ртуть, сурму. Використовувались як ліки органи тварин та їх кров.

Попередження хвороб у давньому Китаї було зведене в ранг офіційної доктрини. “Мудрий, - говорилося в “Трактаті про внутрішнє”, - лікує ту хворобу, якої ще нема в тілі людини, тому що застосовувати ліки, коли хвороба вже почалася, це все рівно, що починати копати колодязь, коли людину вже мучить спрага, або кувати зброю, коли противник вже почав бій. Хіба це не занадто пізно?”.

^ Лікарські препарати Тібетської фармації. Широко застосовувати речовини рослинного, тваринного і мінерального походження. Як лікарські речовини використовувалися біла глина, шафран, камфора, цибуля та ін.

^ Лікарські препарати Грецької фармації.

Одним з відомих лікарів давньої Греції є Гіпократ (460-377 роки до н.е.), який був основоположником античної медицини та фармації і дуже вплинув у наступні століття на їх розвиток. Своїми природонауковими дослідженнями Гіпократ і його школа підтримували матеріалістичну лінію в науці та фармації.

^ Технологія лікарських препаратів у середні віки (V-ХІІ)

Найсуттєвіший внесок в історію середньовічної медицини і фармації зробили арабські та середньоазіатські лікарі і, особливо, Ібн-Сіна та Біруні.

Виготовлення порошків складалося із стадій подрібнення, просіювання, змішування. До складу порошку від пропасниці, бешихи та інших захворювань входили мускус, камфора, шафран, кардамон, червона троянда та ін. (всього 12 компонентів).

В аптеках, які існували як приватновласницькі підприємства, на той час застосовувалася найдосконаліша техніка приготування ліків; аптеки, крім ліків, готували багато різних препаратів у вигляді окремих хімічних сполук (мідний купорос, окис міді, основний нітрат вісмуту, свинцевий глет, оцтовокислий свинець, нашатир, сірчанокисла ртуть, препарати сурми і багато інших). У результаті аптека почала називатися officina sanitatis – майстерня ліків.

Значну роль у розвитку технології ліків відіграло лікознавство Давньої Русі. Стан приготування ліків у ХVI-XVII ст. характеризують травники, вертогради, зелейники та інші “лікарські писання”, в яких наведені описи багатьох соків, оцто-медів, порошків, мазей, пластирів, розтирань, полоскань, олій.

Фармація Русі не пішла шляхом копіювання іноземного, а розвивалася самобутньо, своїм шляхом. Ліки на Русі готували в “зелейних лавках”, де проводився не тільки первинний обробіток сировини, а й одержання лікарських форм.

В аптеках при дозуванні сильнодіючих засобів використовувалися “скалви” (ваги). Часто відсутню різновагу заміняли монетами – “гривнами”, “гривенками” або бобовими, ячмінними зернинами. В побуті ліки дозували такими мірами, як “жменя”, “ківш”, “чарка добра”. Інколи “зілля” відмірювалося яєчною шкарлупою або шкарлупою грецького горіха.

В цих лабораторіях проводили дослідження і готували фармацевтів. В аптекарських садах теж були спеціальні лабораторії, в яких одержували “московські олії”, “ароматні води”, горілки (настойки), соки за свіжих рослин та інші ліки. В аптеках готували порошки, розчини, кашки, еліксири, оцет, згущені соки, водні витяжки, меди, пілюлі, пластирі та інше.

М.В. Ломоносов опротестував існуючу на той час теорію флогістону і тим самим створив хімію, вільну від містики.

Значний внесок у розвиток фармацевтичної науки зробили учні й послідовники М.В. Ло­моносова.

Академіки С.П. Крашенников (1713-1755), І.І. Лепехін (1740-1802), Н.П. Соколов (1748-1796) та інші провели значну роботу і над вивченням лікувальних і лікарських засобів народної медицини, чим сприяли розширенню лікарського арсеналу аптек (ялівець, мар’їн корінь, тирлич гіркуватий, степова малина, п’яна трава, молочний цукор з молочних відходів та ін.).

Відомий учений Н.М. Максимович-Амбодик (1744-1812) – один із основоположників російської фармакогнозії, автор однієї з кращих у Росії книг по лікарських рослинах “Врачебное веществоведение”, в якій подані відомості про приготування лікарських препаратів із рослин. У цьому посібнику наведена технологія перегінних вод і горілок, соків і свіжих рослин, сиропів, одержання цілющих і харчових олій і т.д.

У кінці XVIІI століття з’явилися перші російські державні фармакопеї латинською мовою, які упорядкували асортимент ліків, спростили рецептуру, максимально викорис­товували вітчизняні лікарські засоби. В фармакопеї 1788 р. містилися прописи екстрактів, ароматичних вод, сиропів, емульсій, настойок, еліксирів, настоїв, відварів і пластирів.

Характерною особливістю медицини першої половини ХІХ століття є диференціація медичних знань, зокрема, тенденція до виділення лікознавства в самостійну дисципліну.

Надзвичайно велика заслуга в розвитку фармації належить видатному російському ученому, професору Московського університету О.О.Іовському (1796-1857). Застосувавши вперше термін “технологія” відносно фармації, О.О.Іовський розумів технологію як науку, що вказувала способи виготовлення.

Одним із видатних учених другої половини ХІХ століття є геніальний творець періодичного закону хімічних елементів Д.І.Менделєєв (1834-1907).

Професори П.І.Зінін, О.М.Бутлеров і Меншуткін – видатні вчені-хіміки – синтезували ряд найважливіших лікарських засобів , що мають вирішальне значення для медицини (снодійні, анестезуючі, бактерицидні).

У 1885 р. петербурзький аптекар професор В.Пель запропонував використати при виготовленні підшкірних ін’єкцій гранули, що містять невелику кількість антисептиків, - стиролу, бензальдегіду, тимолу. Одночасно він запропонував готувати ін’єкційні розчини в ампулах.

Зараз фармацевтична технологія розвивається такими напрямками:

  • експериментально-теоретичне обґрунтування вдосконалення складу і технології традиційних і створення нових раціональних лікарських форм;

  • розробка лікарських засобів на підставі біотехнології, в тому числі з використанням методів генної інженерії;

  • спрямований пошук і дослідження нових, допоміжних речовин, які пролонгуюють дію, покращують біодоступність і стабільність лікарських препаратів;

  • розробка теоретичних основ стабілізації лікарських засобів з метою продовження термінів їх придатності;

  • створення методологічних основ одержання сучасних лікарських засобів з рослинної сировини;

  • експериментально-теоретичні дослідження в галузі дитячих і педіатричних лікарських форм;

  • вивчення технологічних і біофармацевтичних аспектів біодоступності лікарських засобів, встановлення взаємозв’язку показників біодоступності, фармакокінетики і біофармацевтичних факторів;

- вивчення взаємозв’язку компонентів системи “препарат-упаковка-атмосфера”. Прогнозування і встановлення придатності упаковки і укупорки для тривалого зберігання лікарських засобів.

^ 3.2. Рекомендована література:

Навчальна

- Основна:

1. Государственная фармакопея СССР.-11-е изд.-М.: Медицина, 1987.-Т.1.-336с.-Т.2.- 40с.

2. Государственная фармакопея СССР. - 10-е изд. -М.: Медицина, 1968. - 1079 с.

3. Государственная фармакопея СССР. - 9-е изд. - М.: Медгиз, -1961. - 911с.

4. Грецкий В.М., Хоменок В.С. Руководство к практическим занятиям по технологии лекарственных форм.-М.: Медицина, 1991.

5. Тихонов 0.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. - Харків: Оригінал, 1995. - 600 с.

6. Кондратьева Т.С., Иванова Л.А. Технология лекарственных форм в 2-х томах. - Т.1. - М.: Медицина, 1991.- 496с.

7. Муравьев И.А. Технология лекарственных форм. - М.: Медицина, 1988.-497с.

8. Перцев І.М., Шевченко Л,Д., Чаговець Р.К. Практикум з аптечної технології ліків. - Харків: Прапор, 1995. - 303 с .

9. Перцев И.М., Чаговец Р.К. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарственных форм.-К.: Вища школа, 1987.-290с.

- Додаткова:

1. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 1 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 1-2. - С. 9-21.

2. К проблеме создания новых лекарственных форм. Сообщение 2 / Г.С.Башура, А.И.Тихонов, А.Г.Башура, Е.А.Семенова, А.А.Яремчук, В.Д.Чередниченко //Фармаком. - 1995. - № 5-6. - С. 15-20.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.-М.:Медицина, 2000.-Т.1-2.

4. Муравъев И.А. Козьмин В.Д. Кудрин А.Н. Несовместимость лекарственных веществ М. Медицина 1978.

5. Півненко Г.П., Чаговець Р.К., Перцев Г.М. Практикум з аптечної технології ліків.-К.: Вища школа, 1972.

6. Р.Б.Косуба, В.І.Кучер Основи медичної рецептури. м. Чернівці, 2000.

7. Руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарсвенных форм Т.С.Кондратьева, Л.А.Иванова Ю.И.Зеликсон М. Медицина 1986.

8. СиневД.Н. Гуревич И.Я. Пособие для фармацевтов аптек. М. Медицина 1982

9. Справочник фармацевта. / Под ред. А.И.Тенцовой - 2-е изд. - М.: Медицина, 1981.-184 с.

10. Тихонов О.І. Ярних Т.Г. Навчальний посібник з аптечної технології ліків. Х. Основа, 1998.

Інструкції та накази:

1. Н-з № 360 від 19.07.05 р. Про затвердження правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень. Зміни до наказу № 360 – наказ № 440 від 04.07.06 р.

2. Н-з № 233 від 25.07.97 р. Перелік безрецептурних ЛЗ.

3. Н-з № 356 від 18.12.97 р. Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів...

4. Н-з № 44 від 16.03.93р. Про організацію зберігання в аптечних установах різних груп ЛЗ.

5. Н-з № 96 від 03.04.91р. О контроле качества ЛС изготовляемых в аптеках.

6. Н-з № 197 від 7.09.93р. Про затвердження інструкції по приготуванню в аптеках ЛФ з рідким дисперсним середовищем.

7. Н-з № 275 від 05.05.06 р. “Про затвердження інструкції із санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

3.3. Матеріали для самоконтролю:

Контрольні питання:

1. Історичні віхи становлення фармацевтичної технології.

2. Роль вітчизняних вчених у розвитку технології ліків.

3. Становлення біофармацевтичної технології.

4. Матеріали для післяаудиторної роботи. Тематика НДРС.

“Роль вітчизняних вчених у становленні технології ліків”.

Схожі:

МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
МетодичнІ вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
МетодичнІ вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
МетодичнІ вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи