1. визволення донбасу, лівобережної україни. Битва за дніпро
Скачати 0.52 Mb.
|
|
Тема. Україна в 1943 р. 1. ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ, ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ. БИТВА ЗА ДНІПРО. Після розгрому гітлерівців у битві під Сталінградом почалося їх вигнання з України. Першим населеним пунктом, звільненим наприкінці грудня 1942 р. від німецьких військ, було село Півнівка Міловськоког району Луганської області. Війська Воронезького і Південно-Західно-фронтів звільнили більшу частину Харківщини разом із Харковом частину Донбасу. Передові частини радянських військ навіть підішли до Дніпропетровська і Запоріжжя, таким чином просунувшись п 700 км углиб окупованої території України. Однак невдовзі стрімке п радянських військ було зупинено. У лютому 1943 р. німці завдали відчутних контрударів, у результаті яких радянським військам довелося знову залишати територію України. 15 березня 1943 р. німецькі війська знову захопили Харків, а 18 березня — Бєлгород. Під контролем радянських військ залишилися лише північ Ворошиловоградської області і східна частина Харківської. У результаті німецьких онтрударів утворився Курський виступ, так звана Курська дуга, де квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві сторони готувалися до рішучих боїв. Курська битва розпочалася 5 липня 1943 р. наступом німецьких війська і тривала 50 днів. Унаслідок важких кровопролитних боїв Кращі танкові дивізії нацистів були знищені. Склалися сприятливі умови для наступальних операцій Червоної Армії, у тому числі і\ в Україні. Німецьке командування, реально оцінюючи свої можливості, вирішило перейти до оборони. 11 серпня було-віддано наказ про будівництво на річках Дніпро і Молочна системи укріплень, яка одержала назву «Східний вал». Поки тривало спорудження «Східного валу», гітлерівці всіма можливими засобами стримували натиск військ Червоної Армії на Правобережжі й у Донбасі. Але перевага в живій силі й техніці визначила результат воєнних дій на користь Червоної Армії. ^
12)Запорізька операція (10—14 жовтня 1943 р.). 13) Дніпропетровська операція (жовтень 1943 р.). 14)Керчінсько-Ельтигенська операція (31 жовтня — 11 грудш 1943 р.). У серпні силами Степового та Воронезького фронтів було проведено Харківсько-Бєлгородську операцію. У ніч на 23 серпня розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було очищені від окупантів. У вересні-жовтні 1943 р. окупанти залишили Донбас, міста Слобожанщини, індустріальні центри Подніпров'я. Відступаючи, німці прагнули перетворити Лівобережжя на пустелю. Рейхскомісар України Е. Кох у розпорядженні представникам німецької адміністрації. Лівобережжя вимагав знищувати все, що! не можна було вивезти в тил. «...Необхідно добитися того, щоб при відході з районів України1 не залишилося жодної людини, жодної голови худоби, жодного центнеру зерна, жодної рейки, щоб не зберігся жоден дім, жодна шахта, яка б не була виведена з ладу на довгі роки, щоб не лишилося, жодного колодязя, який би не був отруєний. Противник повинен знайти дійсно повністю спалену і зруйновану країну...» Лише стрімкий наступ радянських військ урятував Лівобережну Україну від повного знищення. Урешті-решт німці дійшли висновку, що зупинити радянські війська на Лівобережжі неможливо. В умовах наростаючого наступу радянських військ було прийнято рішення про відведення армії за Дніпро. Тепер уся надія покладалася на «Східний вал», для укріп-І лення якого німці зібрали не лише свої кращі інженерні силиі а й радянських військовополонених та місцевих жителів. Німецьке командування намагалося використати повноводну річ-І ку з високим правим берегом як природне укріплення. Населення зганялося з 300-кілометрової смуги уздовж Дніпра. Значна частиі на міст — Дніпропетровськ, Кременчук, Полтава —- була розорена й спалена. На Дніпрові кручі гітлерівці стягли групу армій «Центр» у складі 62 дивізій.»
Наприкінці вересня 1943 р. Червона Армія контролювала територію у 700 кілометрів уздовж лівого берега Дніпра. У планах осінніх операцій 1943 р. першочерговим завданням було захоплення плацдармів на правому березі Дніпра, закріплення там і розгортання наступальних операцій на Правобережжі. Радянські війська за допомогою партизанів наприкінці вересня 1943 р. у дуже складних умовах форсували Дніпро й створили плацдарми на північ від Києва. Плацдарми були і на ділянках південніше Дніпра. Увесь жовтень радянське командування вело підготовку до штурму Дніпра. Прагнучи піднести бойовий дух військ, які з виходом на територію України поповнювалися здебільшого за рахунок місцевих жителів, Ставка перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти відповідно в Перший, Другий, Третій і Четвертий Українські фронти. Фронти радянських військ, що діяли на території України в 1943—1944 рр.
Штурм Дніпра супроводжувався надзвичайно великими, часто не виправданими жертвами. Десятки і десятки тисяч новобранців, так званих «піджаків» — неозброєних, ненавчених юнаків, наспіх мобілізованих у придніпровських областях Україйи — стали жертвами штурму (на Лівобережжі до лав Червоної Армії в 1943 р. було мобілізовано близько 1 млн осіб). їх тіла вкривали плацдарми на Правобережжі. Пояснювалося це тим, що в ставленні вищого радянського керівництва і військового командування до визволених від нацистів жителів України відчувалася недовіра. Вона нерідко переростала в мстивість, прагнення примусити жителів республіки «спокутувати кров'ю» своє перебування в окупації. Це був один з виявів жорстої кості війни, яка помножувалася на жорстокість й несправедливісті тоталітарного режиму, що керував воєнними діями. Спочатку вирішальний наступ передбачалося розпочати з БукриЛ ського плацдарму, але всі спроби вирватися на оперативний простій не мали успіху. Радянські війська втратили близько 250 тис. військових. Тоді головний удар було перенесено на Лютізький плацдарм. Звідси почався наступ танкового угруповання, перекинутого з Букринського плацдарму. Тут радянські війська на ділянці прориву зосередили сили, які переважали ворога за кількостю танків у 4,5 разу, гармат — у 9 разів. Загалом на Лютізькому плацдармі була зосереджено 600 танків, 2,5 тис. гармат та реактивних мінометів! Співвідношення сил на лінії І Українського фронту на 3 листопада 1943 р.
У перші дні листопада розпочалися вирішальні бої за Київ. Сталін віддав наказ узяти Київ до річниці Жовтневої революції. Цей наказ було виконано. 6 листопада 1943 р. Київ було визволено. У звільненні міста брали участь і солдати Першої чехословацької бригадир Далі радянські війська просунулися на захід й оволоділи Житомиром, але утримати місто не змогли. Німецьке командування] отямившись від поразки .й підтягнувши резерви, завдало могутній контрударів, намагаючись повернути Київ. Але радянські війська відбили контрнаступ німецьких військ й підготували умови для подальшого наступу вглиб української території. За героїзм, проявлений у битві за Дніпро, 2438 воїнів були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, близько 10 тис. одержали бойові ордени — це більше, ніж під час будь-якої іншої операцій Другої світової війни. ^ У міру розгортання наступальних операцій радянських військ налагоджується взаємодія з діями партизанів. Силами партизанів було розроблено й здійснено низку заходів, спрямованих на знищенні Комунікацій ворога, створення перешкод для його просування та Підвозу підкріплень тощо. Одна з таких операцій отримала назву «Рейкова війна» і була проведена в 1943 р. під час Курської битви. Коли розпочався контрнаступ радянських військ на Курській дузі, в ніч на 3 серпня, 167 партизанських загонів на території Росії, Білорусії, України одночасно завдали удару по залізницях. У першу ж ніч було висаджено в повітря 42 тис. рейок, а згодом було завдано удари по мостах і залізничних станціях. Ця операція порушила роботу залізничного транспорту ворога і створила чимало перешкод і труднощів. Проте сучасні дослідники стверджують, що ця операція не мала для ворога катастрофічного характеру. Ремонтні бригади спрацювали досить чітко і рух транспорту було швидко відновлено. Крім того, на їх думку, удар по рейках був помилкою, бо ворог мав великий запас рейок (11 млн). Удар слід було наносити по ешелонах з технікою та військами. Підрив ешелону блокував роботу залізниці на декілька діб, а не годин. Партизанським загонам було надано честь пройти парадом по Мінську. Друга велика операція під назвою «Концерт» була проведена партизанами у вересні 1943 р., коли радянські війська підходили до Дніпра. Вона була продовженням «Рейкової війни» і мала такі ж цілі й наслідки. Також значну допомогу надали партизани наступаючим частинам радянської армії при форсуванні Дніпра й визволенні Правобережної України, а особливо Білорусії. ^ Причини трагедії Драматична історія польського та українського народів у XVI— XVIII ст., сповнена особливо жорстокими селянськими бунтами й козацькими повстаннями, що придушувалися в потоках крові й залишили у свідомості багатьох поколінь давні незабуті взаємні кривди та почуття соціальної несправедливості. Досвід і висновки з програної українцями війни з Польщею в 1918— 1919 рр., які вказували на Польщу як одну з головних перешкод у побудові незалежної України. Неврегульовані загальнополітичні умови після Першої світової війни, що позбавили українців можливості мати власну державність    Причини трагедіїНаціональна політика II Речі Посполитої на східних територіях, що ґрунтувалася на засадах націоналізму й усунення інших національностей від участі в державному й громадському житті (справа автономії та самоврядування, проблема земельної реформи, освітня політика, порушення громадянських прав і свобод, репресії проти українців). Вона не ліквідовувала давні суспільні конфлікти, а навпаки — їх загострювала. Терористична і саботажна діяльність УВО, а потім ОУН на території Польщі в міжвоєнний період. Антипольська діяльність ОУН під час Другої світової війни, що виникла здебільшого з прийнятої ідеології інтегрального націоналізму Д. Донцова і формувала свідомість українського суспільства в дусі ненависті до поляків, як таких, що стоять на перешкоді незалежності України. Підбурювана роль обох тоталітарних режимів — радянського і німецького — у підсиленні українсько-польського конфлікту. Деморалізуючий вплив війни, яка спричинила велике моральне спустошення й відхід від норм соціальної поведінки, обумовив кривавий і злочинний характер конфлікту. Безкомпромісні позиції польського уряду і керівництва ОУН у територіальному питанні Політично-військова стратегія ОУН і УПА передбачала реалізацію наступних головних завдань Організація військових відділів ОУН на теренах Волині та Полісся, а потім у Східній Галичині. Опанування якнайбільших теренів Волині, усунення з них німецької адміністрації. Створення основ української адміністрації, підпорядкованої ОУН і УПА. Підпорядкування всіх партизанських відділів керівництву ОУН(Б) (у тому числі відділів Т. Бульби, ОУН(М), не зупиняючися перед застосуванням сили). Усунення або знищення «польського елемента» на Волині та у Східній Галичині, як перешкоду українських прагнень до незалежності Хронологія подій Дата Подія ЗО червня У Львові проголошено Акт відновлення Української Дер- 1941 р. жави та створено її уряд (Українське Державне Правління (УДП)) на чолі з Я. Стецьком. Нацистський режим не визнав цього політичного рішення
Тема. Україна на завершальному етапі війни 1944—1945 рр. ^ Робота за підручником. Користуючись текстом підручника та роздавальним матеріалом, складіть тезовий план.  | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | 1. визволення донбасу, лівобережної україни. Битва за дніпро Під контролем радянських військ залишилися лише північ Ворошиловоградської області І східна частина Харківської. У результаті німецьких... | | «науковий вісник донбасу» (педагогічні науки) До публікації у електронному виданні «Науковий портал Донбасу» приймаються статті українською мовою, які відповідно до постанови... |
| Криворіжжя в роки Великої Вітчизняної війни Бухтіяров, В. Визволення, 1943-1944: до 50-річчя визволення Криворіжжя від німецько-фашистських загарбників [Текст] : розповідь про... | | Чумак Михайло Михайлович кандидат історичних наук асистент кафедри педагогіки захист дисертації відбувся 29 червня 2009 року тема дисертації Купецтво як фактор розвитку промисловості лівобережної україни (60-ті рр. ХІХ ст. – 1914 р.) |
| Методичні рекомендації щодо підготовки та відзначення у навчальних закладах області 68-ї річниці визволення України від фашистських загарбників Українського фронту під командуванням генерала М. Ф. Ватутіна увійшли до Києва. Потім Корсунь-Шевченківська, Нікопольсько-Криворізька,... | | Оголошується конкурс спільних науково-дослідних проектів в рамках Програми спільних дій між Україною І Францією в галузі науково-технологічного співробітництва «Дніпро» на період 2013-2014 роки Дніпро” – це Програма спільних дій між Україною І францією в галузі науково-технологічного співробітництва |
| Конкурс спільних науково-дослідних проектів в рамках Програми спільних дій між Україною і Францією в галузі науково-технологічного співробітництва «Дніпро» на період 2013-2014 роки Дніпро” – це Програма спільних дій між Україною і Францією в галузі науково-технологічного співробітництва | | Конкурсу спільних науково-дослідних проектів в рамках Програми спільних дій між Україною І Францією в галузі науково-технологічного співробітництва «Дніпро» Дніпро” – це Програма спільних дій між Україною І францією в галузі науково-технологічного співробітництва |
| Року 33-10-39 Велич подвигу народного / До 65-річчя визволення міста Суми від німецько-фашистських загарбників. Перегляд періодичних видань | | План проведення методичної естафети І. Організація роботи естафети педагогічного досвіду 9 00 9 30 Заїзд та реєстрація учасників естафети педагогічного досвіду Позакласний захід до дня визволення України від німецько-фашистських загарбників «Тих днів у пам’яті не стерти І сьогодні» |