Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма icon

Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма




Скачати 299.01 Kb.
НазваЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма
Дата28.07.2012
Розмір299.01 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра внутрішньої медицини, фізіотерапії, ендокринології та інфекційних хвороб


ЗАТВЕРДЖЕНО”


Проректор з навчальної роботи

професор М.Ю.Коломоєць

“ _____ “ _____________________2007 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ


Факультет – медичний №3

Спеціальність – „Медична психологія”

Курс – 5


Семестр –10

Лекції – 8 годин

Практичні заняття – 8 години

Самостійна робота – 8 годин

Диференційований залік (10 сем.) – 2 години

Всього – 26 години


Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з епідеміології для студентів медичних вузів, затвердженої Головним управлінням закладів освіти МОЗ України 29 березня1996 р.


Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри внутрішньої медицини,

фізіотерапії, ендокринології та інфекційних хвороб „___” ______ 2007 р.

(протокол № ).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії,

ендокринології та інфекційних хвороб,

професор О.І. Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних

дисциплін „____” ______ 2007 р. (протокол № ).


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К.Тащук

^ Мета та завдання курсу епідеміології,

її місце в навчальному процесі.


Викладання епідеміології проводиться на основі міжпредметної інтеграції навчальних програм з такими кафедрами, як біологія, мікробіологія з вірусологією та імунологію, загальна гігієна та екологія, соціальна гігієна з організацією охорони здоров’я, інфекційні та дитячі інфекційні хвороби та ін.

В тематичні плани лекцій і практичних занять включені питання загальної епідеміології інфекційних хвороб – вчення про епідемічний процес. Поряд з такими розділами, як джерело збудників інфекційних хвороб, механізм і фактори передачі збудників, прояви і закономірності епідемічного процесу, дезінфекція, імунопрофілактика та ін. програмою передбачено вивчення студентами епідеміологічного методу дослідження.

На практичних заняттях з спеціальної епідеміології студенти, шляхом вирішення ситуаційних задач, вивчають особливості епідеміологічного обстеження та проведення протиепідемічних заходів в осередках кишкових інфекцій (шигельози, гепатити А і Е), інфекцій дихальних шляхів (дифтерія, кір), а також проведення профілактичних і протиепідемічних заходів при особливо небезпечних інфекціях (холера, чума).

На підсумкових заняттях проводиться контроль знань та умінь студентів на основі лекційного курсу, практичних (аудиторних) занять та самостійної (позааудиторної) роботи.


1. Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоров’я. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміологічного методу дослідження.


Основні етапи розвитку епідеміології. Основоположник епідеміології як науки Д.К.Заболотний, розвиток епідеміології відомими вченими Л.В. Громашевським, М.М.Соловйовим, В.О.Башеніним, Є.Н.Павловським, В.Д. Бєляковим та ін.

^ Предмет епідеміології. Поняття про епідемію. Епідемічний процес як процес виникнення і поширення інфекційних хвороб серед людей. Особливості епідемічного процесу при антропонозах, зоонозах і сапронозах. Безперервність епідемічного процесу при антропонозах.

^ Поняття про "інфекційну" та "неінфекційну" епідеміологію. Хвороба (організменний і суборганізменний рівень) і захворюваність (популяційний рівень) як узагальнені категорії медицини. Визначення понять: причини, умови, механізм розвитку та проявів хвороби і захворюваності. Поняття "етіологічний фактор" і "фактор ризику". Загальні ознаки інфекційних та неінфекційних хвороб – масовість, можливість вираження захворюваності у відповідних показниках, інкубаційний (латентний) період. Наявність збудника і заразність – специфічні особливості інфекційних хвороб, які відрізняють їх від неінфекційних хвороб.

Структура і зміст епідеміологічного методу дослідження. Описово-оціночний, аналітичний та експериментальний прийоми дослідження, прогнозування проявів епідемічного процесу. Можливість використання епідеміологічного методу для вивчення захворюваності та інших ознак, які характеризують здоров’я (смертність, інвалідізація та ін.) при неінфекційних хворобах.

Роль санітарно-епідеміологічної служби в організації, методичному забезпеченні та контролі за проведенням профілактичних та протиепідемічних заходів, участь у них лікувальних закладів амбулаторно-поліклінічного типу і стаціонарів, а також населення.

Зв’язок епідеміології з мікробіологією, імунологією, профільними гігієнічними дисциплінами, соціальної гігієною та клінічними дисциплінами. Традиційні зв’язки епідеміології з клінікою інфекційних хвороб

Деонтологічні особливості проведення окремих профілактичних та протиепідемічних заходів (забір епідеміологічного анамнезу, імунопрофілактика населення та ін.).


2. Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.


^ Визначення понять " паразит" і " паразитарна система". Джерело і резервуар збудників інфекційних хвороб. Поняття про антропонози, зоонози та сапронози. Хвора людина і носій, їх епідеміологічна роль. Категорії носійства. Маніфестність інфекційних хвороб як прояв гетерогенності популяцій збудника хвороби і людей. Заходи щодо знезараження хворих та носіїв, як джерел збудників інфекційних хвороб.

^ Епідеміологічне значення тварин. Способи зараження людей від тварин. Роль гризунів як джерела збудників інфекційних хвороб для людини. Основи дератизації, поняття про заходи у вогнищах зоонозних інфекцій.

Теорія механізму передачі збудників інфекційних хвороб Л.В.Громашевського. Визначення понять: механізм, фактори і шляхи передачі збудників інфекційних хвороб. Три фази механізму передачі. Закон відповідності механізму передачі первинній (епідеміологічний ) локалізаціі збудника в організмі людини. Типи механізмів передачі. Вертикальний механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Класифікація інфекційних хвороб.

Значення окремих видів комах (з родин вошей, мух, комарів, москітів і бліх) та кліщів як переносників збудників інфекційних хвороб, їх основи біолого-екологічні особливості.

Рушійні сили епідемічного процесу – джерело збудника інфекційної хвороби, механізм передачі збудника і сприйнятливість до хвороби населення.

Безперервність епідемічного процесу при антропонозах як результат взаємодії генотипово і фенотипово неоднорідних і динамічно мінливих за ознаками відношення один до одного популяцій паразита та людини в конкретних умовах соціального і природного середовища.

Епідемічний процес як соціально-біологічне явище. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес.

Основні положення теорії саморегуляції паразитарних систем В.Д. Бєлякова.


3. Прояви та закономірності епідемічного процесу. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес. Природна осередковість інфекційних хвороб. Можливі епідемічні наслідки стихійних лих. Напрями боротьби з інфекційними хворобами.


Причини виникнення і розвитку епідемій і епізоотій на територіях, які зазнали стихійного лиха або погіршення радіаційної ситуації. Механізм передачі збудників і його активізація при кишкових інфекціях внаслідок руйнування будівель, водопроводу, каналізації, підприємств харчування.

Особливості проявів епідемічного процесу при інфекціях дихальних шляхів, кров’яних та інфекціях зовнішніх покривів в екстремальних умовах. Вплив іонізуючого випромінювання на резистентність організму до інфекційних хвороб.

Поняття про біологічну зброю. Збудники інфекційних хвороб, які можуть бути використанні як біологічна зброя. Особливості перебігу штучно викликаного епідемічного процесу. Термінова індикація біологічної зброї.

Санітарно-епідеміологічний стан і методи його оцінки у зонах стихійних лих. Санітарно-епідеміологічна розвідка на цих територіях, їх особливості. Протиепідемічні заходи щодо обмеження, локалізації і ліквідації осередків інфекційних захворювань, їх ефективність під час екстремальних ситуацій.

Протиепідемічна робота як одна із складових частин системи термінової медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

Використання санітарно-епідеміологічних та лікувально-профілактичних закладів в епідемічно неблагополучних районах. Організація та проведення санітарно-профілактичних заходів. Засоби захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Евакуація поранених і хворих в лікувальні заклади із зон землетрусів та вогнищ радіаційних уражень. Організація протиепідемічних заходів щодо запобігання завозу і поширення інфекційних хвороб із зон екстремальних ситуацій на інші території країни.

Надзвичайна епідемічна комісія (НПК), її склад і функції в межах району, міста, області, країни. Організація комплексу протиепідемічних заходів за участю лікувальної, санітарно-епідеміологічної, лабораторної, адміністративно-господарчої та інших служб , які формуються при штабі НПК.

4. Класифікація інфекційних хвороб. Епідеміологічна характеристика кишкових інфекцій. Епідеміологія тифо-паратифозних захворювань шигельозів, вірусних гепатитів А і Е та ін. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.


Класифікація інфекційних хвороб. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій. Особливості джерела збудників інфекції. Механізм, фактори і шляхи передачі збудників. Основні заходи профілактики і боротьби з кишковими інфекціями.

Епідеміологічні особливості черевного тифу сьогодні. Методи активного виявлення хворих та бактеріоносіїв. Протиепідемічні заходи у вогнищах черевного тифу. Планові заходи щодо профілактики черевного тифу. Специфіка профілактики черевного тифу і паратифу А і В.

Можливість зараження дітей і осіб похилого віку, що страждають на різкі хронічні хвороби, контактно-побутовим і повітряно-пиловим шляхом. Профілактика і засоби боротьби з сальмонельозом.

Епідеміологічні особливості дизентерії та характеристика джерел інфекції, їх епідеміологічне значення. Протиепідемічні заходи у вогнищах, особливо в дитячих дошкільних закладах.

Характеристика джерел інфекції та шляхів передачі вірусних гепатитів А і Е. Протиепідемічні заходи у вогнищах. Методи раннього виявлення хворих. Заходи щодо профілактики вірусних гепатитів А і Е в дитячих закладах.


^ 5. Епідеміологічна характеристика інфекцій дихальних шляхів.

Епідеміологія грипу, ГРВІ, дифтерії, кору, менінгококової інфекції.

Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.


Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів. Особливості джерела збудників інфекції. Характеристики крапельного механізму передачі. Організація заходів щодо боротьби з грипом. Профілактика грипу в дитячих дошкільних, лікувальних закладах і на підприємствах. Вакцина і серопрофілактика грипу.

Епідеміологічні особливості сучасної дифтерії. Заходи у вогнищі дифтерії. Значення ранньої діагностики, раннього лікування специфічною сироваткою. Лабораторна діагностика, умови госпіталізації. Заходи щодо бактеріоносіїв. Профілактика дифтерії в дошкільних дитячих установах, школах, лікувальних установах. Контроль за правильністю проведення щеплень.

Епідеміологічне обстеження у вогнищах при захворюванні на кір і краснуху та заповнення відповідної документації. Розслідування випадків занесення інфекції у дитячі дошкільні установи, дитячі лікарні. Контроль за виконанням плану профілактичних щеплень проти кору.

Роль менінгококоносіїв і хворих на менінгококовий ринофарингіт. Шляхи передачі інфекції, заходи у вогнищі. Профілактика менінгококової інфекції в дитячих закладах і гуртожитках.


^ 6. Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики.


Загальна характеристика рикетсіозів, їх збудників, механізму зараження.

Епідемічний (вошивий) висипний тиф. Хвора людина - єдине джерело інфекції. Механізм передачі висипного тифу вошами. Сучасні особливості епідеміології висипного тифу. Епідеміологічні особливості хвороби Брілла – Цінсера. Профілактика і засоби боротьби з вошами. Значення раннього виявлення і госпіталізації хворих. Санітарна обробка під час прийому хворого. Заходи у вогнищах висипного тифу. Специфічна профілактика.

Види збудників малярії, цикли їх розвитку і механізм передачі. Небезпечність завезення малярії з тропічних і субтропічних країв. Основні принципи профілактики малярії.


^ 7. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки ). Протиепідемічні заходи при них.


Проведення профілактичних заходів по карантинних інфекціях органами та установами охорони здоров’я, медслужбами інших міністерств та відомств по попередженню завозу і розповсюдження на Україні.

Комплекс санітарно-профілактичних і санітарно-карантинних заходів не виключає можливості появи окремих випадків карантинних захворювань. Щоб не допустити їх розповсюдження на місцях необхідно забезпечити:

  • своєчасне виявлення перших випадків захворювання

  • чітке і своєчасне проведення повного комплексу заходів з ліквідації і вогнища.

Принцип організації протиепідемічних заходів являється єдиним для всіх особливо небезпечних інфекцій і передбачає такі основні розділи роботи, виконані у відповідності з вимогами спеціальної інструкції:

  1. Первинна ізоляція хворого.

  2. Встановлення діагнозу з наступною госпіталізацією і лікуванням.

  3. Повідомлення відповідних органів про захворювання.

  4. Карантинні заходи

  5. Виявлення, ізоляція і лікування осіб які знаходились в контакті з хворими.

  6. Виявлення померлих, дослідження та захоронення трупів.

  7. Проведення дезінфекції вогнища.

  8. Вакцинація.

  9. Обстеження на вібріононосійство у вогнищі холери з ізоляцією і лікуванням виявлених вібріононосіїв.

  10. Провізорна госпіталізація і обстеження всіх підозрілих на захворювання чумою, холерою, натуральною віспою

  11. Санітарно-освітня робота.

Виконання всіх завдань можливе при достатній підготовленості медпрацівників по питанням діагностики, лікування і профілактики карантинних інфекцій.


^ 8. Шляхи боротьби з інфекційними хворобами і проблема їх ліквідації. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.

Плановість і комплексність усіх профілактичних та протиепідемічних заходів. Значення санітарного та епідеміологічного нагляду за комунальними, лікувально-профілактичними і дитячими дошкільними закладами, школами, промисловими підприємствами та ін.

Імунопрофілактика та термінова профілактика. Місце імунопрофілактики в системі профілактичних та протиепідемічних заходів. Інфекційні хвороби які керуються засобами імунопрофілактики. Активна і пасивна імунізація. Типи вакцинних препаратів, їх особливості. Сироватки, гамма глобуліни, бактеріофаги. Способи введення препаратів. Поняття про "холодний ланцюг". Введення гетерогенних сироваток та імуноглобулінів з попередньою внутрішньошкірною пробою. Показання і протипоказання до імунопрофілактики. Абсолютні протипоказання щодо щеплення. Імунізація планова і за епідемічними показаннями. Реакції після щеплень: загальні і місцеві. Ускладнення після щеплень та їх профілактика.

Значення планової імунізації у профілактиці інфекційних захворювань. Організація планових щеплень. Складання планів імунопрофілактики. Відбір контингентів до планових щеплень і щеплень за епідемічними показаннями. Функції кабінету імунопрофілактики дитячої поліклініки. Методи оцінки імунологічної та епідеміологічної ефективності вакцинації. Профілактика ускладнень. Тактика щеплення дітей, які часто хворіють. Вакцинація за індивідуальною схемою, використання імуномодуляторів. Визначення імунного прошарку населення щодо інфекцій, керованих засобами імунопрофілактики. Поняття про колективний імунітет.


^ 9. Госпітальна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні заходи.

Епідеміологічна характеристика госпітальних інфекцій. Особливості збудників. Джерело збудників інфекції і фактори передачі. Прояви епідемічного процесу. Профілактичні та протиепідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних

дисциплін „__08__” __06____ 2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К.Тащук

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

самостійної (позааудиторної) роботи з епідеміології для студентів

5-го курсу медичного факультету №3 зі спеціальності „Медична психологія”




п/п

Тема

Години

1

Епідеміологія і профілактика харчо­вих токсикоінфекцій та ботулізму.

1

2

Епідеміологія і профілактика ге­пати­­тів А і Е та В, С і Д.

1

3

Епідеміологія і профілактика полі­омієліту та інших ентеровірусних інфекцій.

1

4

Епідеміологія і профілактика лепто­спірозу.

1

5

Епідеміологія і профілактика клі­що­­вого енцефаліту, кримської гемо­рагічної гарячки та гемора­гічних гарячок Ебола, Марбург, Ласса.

1

6

Епідеміологія і профілактика менін­го­кокової інфекції.

1

7

Епідеміологія і профілактика ВІЛ-інфекції.

1

8

Епідеміологія і профілактика малярії, висипного тифу.

1




Всього

8



Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05_” __06__ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

лекцій з епідеміології для студентів 5 курсу медичного факультету №3

зі спеціальності „Медична психологія”




п/п



^

Тема лекцій



Кількість

годин

1.


Епідеміологія як наука і її місце в сучасній структурі медичних наук та охорони здоровя. Етапи розвитку епідеміології. Основи епідеміології. Основи епідемі­ологічного методу дослідження.

Вчення про епідемічний процес. Біологічні фактори і механізм розвитку епідемічного процесу. Механізм передачі збудників інфекційних хвороб. Саморегуляція паразитарних систем.

2

2.

Прояви та закономірності епідемічного процесу. Вплив соціальних і природних факторів на епідемічний процес. Природна осередковість інфекційних хвороб. Епідемічні наслідки стихійних лих. Напрямки боротьби з інфекційними хворобами. Ліквідація інфекційних хвороб. Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.


2

3.

Класифікація інфекційних хвороб. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій та інфекцій дихальних шляхів. Епідеміологія черевного тифу, паратифів А, В і С, шигельозів, вірусних гепатитів А і Е, дифтерії, грипу, менінгококової інфекції. Профілактичні і проти­епідемічні заходи. Епідеміологічний нагляд.

Специфічна профілактика керованих інфекцій. Принципи проведення екстреної профілактики.

2

4.


Епідеміологічна характеристика кров’яних інфекцій. Особливості епідеміології та їх профілактики. Карантинні інфекції (чума, холера, жовта гарячка і висококонтагіозні геморагічні гарячки). Протиепідемічні заходи при них.

2





Всього

8






Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


^

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


практичних занять з епідеміології для студентів 5 курсу медичного

факультету №3 зі спеціальності „Медична психологія”




п/п

Тема практичних занять

Кількість год.



Правила госпіталізації інфекційних хворих. Будова і режим інфекційних лікарень. Особливості будови і режиму приймально-пропускного, діагностичного, профільних і боксового відділення інфекційного стаціонару.

Людина як джерело інфекції і заходи щодо її знешкодження. Епідеміологічне значення тварин. Ветеринарні заходи в осередках зоонозних інфекцій.

Живі переносники збудників інфекційних хвороб. Основи дезінсекції, її види і методи.



2



2.

Дезінфекція і стерилізація.

2

3.

Засоби, організація та проведення імунопро­філактики і термінової профілактики.

Епідеміологічне обстеження осередку інфекцій­ної хворо­­би та заходи щодо його ліквідації. Профілактика і протиепідемічна робота полік­лініки.

2

4.


Протиепідемічні заходи в осередках кишкових інфекцій (черевний тиф, шигельози, вірусні гепатити А і С) та в осередках інфекцій дихальних шляхів (дифтерія, кір, скарлатина, грип).

2

5.

Профілактичні та протиепідемічні заходи при особливо небезпечних інфекціях (холера, чума).

Диференційований залік.

2




Всього

10



Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


ЗАСОБИ

для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового

контролю знань студентів 5-го курсу медичного факультету №3

зі спеціальності „Медична психологія”


При вивченні епідеміології використовуються такі контрольні заходи:

  1. ^ Початковий контроль. Перевірка засвоєння знань з мікробіо­логії, вірусології та паразитології при вивченні збудників інфекційних хвороб.

  2. Поточний контроль під час проведення практичних та семінарських занять з метою перевірки підготовленості студента до виконання конкретної роботи по заданій темі.

  3. Проміжний контроль. Проведення контролю знань по кишковим інфекціям, інфекціям дихальних шляхів та кров’яним інфекціям

  4. ^ Підсумковий контроль. Семестровий диференційований залік при вивченні курсу епідеміології проводиться в 10 семестрі на підставі результатів проведення поточного контролю..

Результати складання диференційованого заліку та екзамену оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") і вносяться в екзаменаційну відомість та залікову книжку.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


^ ПЕРЕЛІК КОНТРОЛЬНИХ ПИТАНЬ

на дифзалік з епідеміології для студентів 5-го курсу

медичного факультету №3 зі спеціальності „Медична психологія”


1. Визначення епідеміології як науки, її завдання.

2. Структура епідеміологічного метода дослідження.

3. Вчення про епідемічний процес, визначення, ланки, інтенсивність.

4. Рушійні сили епідемічного процесу.

5. Джерела збудників інфекцій.

6. Механізм передачі збудників, три його фази.

7. Закон про первинну локалізацію збудника та його зв’язок з відповідним механізмом передачі.

8. Класифікація інфекційних захворювань людини.

9. Фактори та шляхи передачі збудників при різних інфекційних захворюваннях.

10. Характеристика епідемій, що поширюються різноманітними шляхами. Роль природних та соціальних факторів в поширенні інфекційних захворювань.

11. Визначення понять “спорадична захворюваність”, “епідемічний спалах”, “епідемія”, “пандемія”, “ендемія”.

12. Оцінка епідемічної небезпеки хворого в різні періоди хвороби та при різноманітних клінічних формах перебігу інфекції.

13. Категорії носіїв збудників інфекційних захворювань та оцінка їх епідемічної небезпеки.

14. Протиепідемічні заходи щодо знешкодження хворого та заразоносія як джерела збудників інфекції.

15. Тварини як джерело збудників інфекції.

16. Гризуни як джерело збудників інфекції. Поняття про дератизацію, її види, методи.

17. Поняття про антропонози, зоонози, сапронози, приклади.

18. Епідеміологічне значення комарів, бліх, кліщів.

19. Поняття про епідеміологічний нагляд.

20. Ретроспективний епідеміологічний аналіз.

21. Поняття про природну вогнищевість інфекційних захворювань.

22. Епідеміологічне обстеження епідемічного вогнища, методика.

23. Епідеміологічна характеристика групи кишкових інфекцій.

24. Епідеміологічна характеристика групи інфекцій дихальних шляхів.

25. Епідеміологічне обстеження вогнища черевного тифу.

26. Епідеміологічне обстеження вогнища дизентерії та протиепідемічні

заходи в ньому.

27. Епідеміологічні особливості та профілактика вірусних гепатитів А і В.

28. Епідеміологічні особливості та профілактика харчових токсикоінфекцій і ботулізму.

29. Протиепідемічні заходи при карантинних інфекціях.

30. Дезінфекція,її значення при різних групах інфекційних захворювань.

31. Види та методи дезинфекції.

32. Основні хімічні дезінфектанти та їх застосування.

33. Види дазінфекційних камер та їх призначення.

34. Паромормалінова камера, призначення, режими та порядок роботи на ній.

35. Контроль ефективності дезінфекції (вогнищевої, вологої, камерної).

36. Дезінфекція, види, методи.

37. Дератизація, види, методи.

38. Вакцини, типи вакцинних препаратів, їх характеристика.

39. Живі вакцини. Характеристика окремих живих вакцин для профілактики бактеріальних, вірусних захворювань.

40. Вбиті вакцини. Характеристика окремих вакцин для профілактики

бактеріальних, вірусних інфекцій.

41. Анатоксини. Їх загальна характеристика. Характеристика окремих

препаратів.

42. Екстрена профілактика правця.

43. Екстрена профілактика сказу.

44. Способи введення вакцин та анатоксинів.

45. Внутрішньолікарняна інфекція. Збудники, джерела інфекції, шляхи

передачі, причини та умови виникнення.

46. Внутрішньолікарняна інфекція. Профілактичні та протиепідемічні

заходи.

47. Специфічна профілактика інфекційних захворювань, її організація

та проведення.

48. Ектренна профілактика інфекційних захворювань.

49. Календар профілактичних щеплень.

50. Принципи профілактики та протиепідемічні заходи при інфекційних

захворюваннях.

Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних

дисциплін „__08__” ___06___ 2007 р. (протокол №9).


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К.Тащук


КРИТЕРІЇ

щомісячної проміжної атестації студентів 5-го курсу медичного факультету №3 зі спеціальності „Медична психологія” за результатами поточної

успішності


  1. Поточний контроль успішності повинен будуватися на творчому застосуванні традиційних методів перевірки знань студентів і оцінки стану опанування вивченого матеріалу.

  2. Суть атестації: в кінці кожного місяця поточна успішність студентів узагальнюється і оцінюється за чотирьох бальною системою.

  3. Матеріалом для атестацій студентів є результати поточного контролю успішності по дисципліні: оцінки за практичні та семінарські заняття, за ведення історій хвороби і протоколів, за виконання домашніх завдань та ін. При атестації студентів враховується відвідування лекцій і практичних занять.

  4. Атестацію студентів проводить викладач, який веде групу, під керівництвом завідувача кафедри. В перед атестаційний період поряд з традиційними методами оцінки знань студентів необхідно широко використовувати і практикувати письмовий контроль. Студенти, які отримали під час поточного контролю незадовільні оцінки або мали пропуски лекцій і практичних занять, повинні до атестації відробити їх згідно графіку консультацій і відробіток.

  5. Студенти не атестуються при наявності великої кількості пропущених занять (три і більше «нб»), за успішністю (три і більше незадовільних оцінок), при грубому порушенні виробничої дисципліни.

  6. Критерії оцінки при атестації студентів.

«Відмінно» - якщо студент має не менше 80% «відмінно» і 20% «добре», не має пропусків занять і лекцій, відмінна поведінка.

«Добре» - якщо добрих-відмінних оцінок 75%, 25% задовільних оцінок, немає пропусків занять і лекцій, відмінна поведінка.

«Задовільно» - якщо позитивних оцінок 100% або при добрих і відмінних оцінках є хоч один не відроблений пропуск занять, або дисципліна оцінюється тільки на «задовільно».

«Незадовільно» - при наявності у студента хоч однієї незадовільної оцінки, двох не відроблених пропусків занять, грубого порушення дисципліни.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


^ ЗНАННЯ ТА УМІННЯ,

які повинні засвоїти студенти 5-го курсу медичного факультету №3

зі спеціальності „Медична психологія” при вивченні епідеміології.


^ СТУДЕНТИ ПОВИННІ ЗНАТИ:


  1. Теоретичні основи епідеміології як науки про епідемічний процес.

  2. Основи популяційного підходу до вивчення захворюваності на інфекційні та неінфекційні хвороби.

  3. Епідеміологічний метод дослідження, принципи формулювання гіпотез про фактори ризику захворюваності на окремі інфекційні хвороби.

  4. Сучасні засоби і методи імунопрофілактики, термінової профілактики, дезінфекції, стерилізації та дезінсекції.

  5. Особливості епідеміології і профілактики окремих інфекційних хвороб.

  6. Можливі епідемічні наслідки екстремальних ситуацій (стихійні лиха, радіаційне зараження).



^ СТУДЕНТИ ПОВИННІ ВМІТИ:


  1. Обґрунтовувати причини та умови виникнення, механізм розвитку і прояви епідемічного процесу при окремих інфекційних хворобах.

  2. На прикладі окремих нозологічних форм інфекційних та неінфекційних хвороб визначити за статистичними даними рівень, структуру і динаміку захворюваності населення за територією, серед різних соціально – вікових груп і протягом часу та аналізувати отримані дані.

  3. Використовувати показники, які характеризують захворюваність населення, для формулювання гіпотез про фактори ризику та оцінювати ці гіпотези.

  4. Обстежити осередок інфекційної хвороби та проводити в ньому первинні протиепідемічні заходи.

  5. Визначити показання і методи та організувати проведення дезинфекції в лікувально – профілактичних, дитячих дошкільних закладах та в осередках інфекційних хвороб.

  6. Організувати проведення стерилізації в лікувально – профілактичних закладах та оцінювати її якість.

  7. Планувати та здійснювати виконання календаря щеплень, проводити імунопрофілактику, оцінювати їх якість і ефективність.

  8. Брати участь у проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках особливо небезпечних інфекцій та в екстремальних ситуаціях.



Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


^ Методика проведення

диференційованого заліку з епідеміології для студентів 5-го курсу

медичного факультету №3 з спеціальності „Медична психологія”


Відповідно до програми з епідеміології, затвердженої 29.03.1996 р. МОЗ України, розроблено 50 контрольних питань.

До складання диференційованого заліку допускаються студенти, які повністю виконали програму з епідеміології: відвідали лекції, виконали практичні заняття, оволоділи практичними навичками, передбаченими за­твердженою програмою.

Диференційований залік проводиться за наступною схемою:

1). Кожний студент одержує 20 тестових завдань третього рівня, на які повинен дати відповідь письмово або за комп'ютерною тестовою програ­мою;

2). Одержує ситуаційну задачу і дає відповідь у письмовій формі;

3). Після цього вибірково проводиться співбесіда зі студентами, які мали пропуски практичних занять, лекцій та низьку поточну успішність за пи­таннями, передбаченими програмою.

Відповідно до критеріїв оцінки знань виставляється загальна оцінка з епідеміології з урахуванням вище зазначених складових.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___-6___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних

дисциплін „__08__” ___06___ 2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К.Тащук


КРИТЕРІЇ

оцінки знань студентів 5-го курсу медичного факультету №3 зі спеціальності

„Медична психологія” на диференційованому заліку з епідеміології

В даний час перевірка якості підготовки студентів при проведенні диференційованого заліку закінчується виставленням оцінок по прийнятій шкалі.

Критерії оцінки знань встановлюються у відповідності з вимогами до професійної підготовки, виходячи з діючих навчальних планів та програми, а також майбутньої практичної діяльності. Критерії повинні забезпечити об’єктивний підхід до виставлення оцінок у відповідності з прийнятою у вищій школі чотирьохбальною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно).

Оцінка “відмінно” виставляється студенту, який глибоко засвоїв програмний матеріал, послідовно, грамотно і логічно його викладає, відповіді тісно пов’язані з набутими практичними навиками при курації хворих, проведенні лабораторних та інструментальних методів обстеження, оформленні медичної документації. При цьому студент вільно справляються з завданням, іншими видами використання знань, показує знайомство з монографічною літературою, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє різносторонніми навиками і методами виконання практичних робіт, не має пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка “добре” виставляється студенту, який ґрунтовно знає програмний матеріал, грамотно викладає його, не допускає істотних неточностей у відповіді на питання, правильно використовує теоретичні положення при вирішенні практичних питань і задач, володіє необхідними навиками їх виконання, не має пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який має знання тільки основного матеріалу, але не засвоїв його деталі, допускає неточності, недостатньо вірні формулювання, порушення послідовності в викладанні програмного матеріалу, відчуває затруднення в виконанні практичних навиків, немає пропусків лекцій та практичних занять.

Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає істотні помилки, невпевнено, з великими труднощами виконує практичні навики, не з усією серйозністю відносився до виконання обов'язків за період навчання, пропустив лекції та практичні заняття.


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та

інфекційних хвороб „__05__” ___06___ 2007 р. (протокол №50).


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб, професор О.І. Федів


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії з терапевтичних

дисциплін „__08__” ___06___ 2007 р. (протокол №9).


Голова предметної методичної комісії

з терапевтичних дисциплін, професор В.К.Тащук

ПЕРЕЛІК

навчально-методичних посібників, технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються у навчальному процесі на кафедрі внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб.


  1. Методические рекомендации для студентов медицинского института по самостоятельному изучению клиники инфекционных болезней. Выпуск 1. Кишечные инфекции. Н.А.Богачик, А.Н.Сокол, М.А.Андрейчин, А.С.Мороз, И.Н.Хилько, Я.В.Венгловская, Г.П.Коровин, А.А.Носова, А.Г.Трефаненко, И.С.Ищук, В.Ф.Борак, Л.Б.Павлович. Черновцы, 1989, 54 стр.

  2. Ситуационные задачи по медицинской паразитологии для студентов лечебного факультета (Медицинские рекомендации к самостоятельной работе). В.К.Патратий, В.П.Пишак, А.Н.Сокол, Т.Е.Дьякова, И.И.Сидорчук, И.Н.Хилько. Черновцы, 1991, 54 стр.

  3. Методичні вказівки до самопідготовки студентів лікувального факультету до практичних занять по загальній епідеміології. М.А.Андрейчин. А.М.Сокол, І.С.Іщук, С.С.Луцук, Н.А.Богачик В.П.Борак, Н.А.Васильєва, Н.І.Ільїна, Л.Г.Кійко. М.Д.Чемич, Г.В.Пізар. Тернопіль, 1993, 43 ст.

  4. Інфекції дихальних шляхів. Навчальний посібник для студентів 5-6 курсів медичних факультетів ІІІ-ІУ рівня акредитації та лікарів-інтернів. А.М.Сокол, Н.А.Богачик, І.М.Хилько, Я.В.Венгловська,

  5. Обмін білірубіну в нормі та патології. Методичні рекомендації для студентів медичного, мед сестринського факультетів, лікарів-інтернів. А.М.Сокол, І.Ф.Мещишен, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, Г.А.Носова, А.Г.Трефаненко, О.М.Давиденко,І.М.Хилько, О.В.Мироник, Чернівці, 2000, 14 с.

  6. Навчальний посібник для студентів-іноземців на англійській мові: «Лікування інфекційних хвороб». “Guide to ahtimicrobial therapy” Sahford I.P., Gilbert D.N., Moellering R.C., Sanford M.A. Dallas- Yienna, 1997., 134 cт. Оброблено і доповнено співробітниками кафедри інфек­ційних хвороб. А.М.Сокол, І.М.Хилько, Г.А.Носова. Чернівці, 1998.

  7. Кишкові інфекції. Навчальний посібник. А.М.Сокол, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, А.Г.Трефаненко, Г.А.Носова, О.М.Давиденко, І.С.Давиденко, І.М.Хилько, В.Д.Москалюк, О.В.Мироник, Ю.О.Рандюк Чернівці, 2001, 114 с.

  8. Лікування інфекційних хвороб. Навчальний посібник. А.М.Сокол, Г.А.Носова, О.М.Давиденко, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, А.Г.Трефаненко, І.М.Хилько. Чернівці, 2001, 114 с..

  9. Основи спеціальної медичної вірусології. Навчально-методичний посібник для студентів медичного факультету. В.К.Патратій, А.М.Сокол, І.Й.Сидорчук, С.Є.Дейнека, І.О.Петруник, І.П.Бурденюк, Л.В.Дячишина, О.О.Бліндер, А.О.Міхеєв. Чернівці, Видавництво “Медик”, 2002, 199 с.

  10. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб. Методичні рекомендації. А.М.Сокол, ., Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, О.М.Давиденко, О.В.Мироник, А.Г.Трефаненко, І.М.Хилько. Чернівці, 2002, 40 с.

  11. Профілактика інфекційних хвороб (Збірник нормативних документів) Навчальний посібник. А.М.Сокол, І.М.Хилько, В.Д.Москалюк, А.Г.Трефаненко, Н.А.Богачик, Я.В.Венгловська, О.М.ДавиденкоО.В. Мироник, Ю.О.Рандюк Чернівці, 2003, 132 с.

  12. Кров'яні інфекції. Навчальний посібник для студентів 5-6 курсів медичних факультетів ІІІ-ІУ рівнів акредитації та лікарів інтернів медичних закладів освіти /А.М.Сокол, Н.А.Богачик В.Д.Москалюк, Я.В.Венгловська, І.М.Хилько, А.Г.Трефаненко.
^

ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ





  1. Графопроектор - 1

  2. Діапроектор “Спутник”-2

  3. Діапроектор “Протон” -1

  4. Проектор “Полілюкс” - 1

  5. Негатоскоп - 1

  6. Фільми - 4



ТАБЛИЦІ

  1. Дизентерія –1

  2. Черевний тиф – 2, 3, 43

  3. Амебіаз – 4

  4. Геморагічні гарячки –5

  5. Холера – 6, 6а, 6б, 48,49

  6. Чума – 7

  7. Натуральна віспа –8, 9, 9а, 9б, 9в

  8. Туляремія – 10

  9. Сибірка – 11

  10. Висипний тиф – 12, 13

  11. Правець – 14

  12. Бруцельоз – 15

  13. Асперигільоз – 16

  14. Поліомієліт - 17, 17а

  15. Грип – 18, 19

  16. Менінгококова інфекція – 20, 20а, 21

  17. Сказ – 22, 46

  18. Лептоспіроз – 23

  19. Малярія – 24, 44

  20. Кір – 25

  21. Енцефаліт – 26а, 26б, 26в, 26г, 26д

  22. Менінгіти – 27, 27а, 27б, 27в, 27г

  23. Схема-план будови протичумної лабораторії – 28

  24. Схема лабораторного дослідження на чуму – 29

  25. Схема розташування госпіталю для хворих чумою – 30, 31, 32

  26. Організація щеплень з допомогою інжекторів – 33

  27. Схема організації протиепідемічних, лікувально-профілактичних і санітарних заходів у вогнищі особливо заразних інфекцій (чума, холера, натуральна віспа) – 34

  28. Забір проб з зовнішнього середовища – 35

  29. Протичумний костюм – 36

  30. Класифікація вірусного гепатиту – 37

  31. Схема невідкладних заходів при гострих гастроентеритах з дегідратаційним синдромом – 38

  32. Схема невідкладних заходів при гострій нирковій надостатності – 39

  33. Схема реанімаційних заходів при анафілактичному шоку – 40

  34. Сальмонельози – 42

  35. Сибірка – 47

  36. Схема механізму передачі при кишечних інфекціях – 50

  37. Кров’яні інфекції – 51

  38. Інфекції дихальних шляхів – 52

СЛАЙДИ


  1. Черевний тиф – 6

  2. Дизентерія – 4

  3. Ботулізм – 10

  4. Грип і інші гострі респіраторні інфекції – 72

  5. Менінгококова інфекція – 9

  6. Натуральна віспа – 10

  7. Вітряна віспа – 9

  8. Висипний тиф – 6

  9. Малярія – 4

  10. Ієрсиніоз – 3

  11. Бешиха – 10

  12. Сибірка – 9

  13. Чума – 15

  14. Кір – 5

  15. Дифтерія – 5

  16. Оперізуючий лишай – 4

  17. Інфекційний мононуклеоз – 1

  18. Лептоспіроз – 1

  19. Скарлатина – 2

  20. Геморагічні гарячки - 3
^
СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ З ЕПІДЕМІОЛОГІЇ



А. ОБОВ’ЯЗКОВА:




  1. К.М.Синяк, В.М.Гирін “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1998.

  2. К.М.Синяк. “Епідеміологія”. – Київ: “Здоров’я”, 1993.

  3. Э.Н.Шляхов Практическая эпидемиология. Кишинев: Штиинца, 1986.

  4. М.А.Андрейчин, В.С.Копча. Епідеміологія. Тернопіль. – Укрмедкнига.– 2000 р.

  5. М.А.Андрейчин, А.М.Сокол та ін. Методичні вказівки до самопідготовки студентів до практичних занять з епідеміології, 1993 р.



^ Б. ДОДАТКОВА:




  1. Громашевский Л.В. Общая эпидемиология. – М.: Медицина, 1965.

  2. Гандельсман Б.И. Дезинфекционное дело. – М.: Медицина, 1971.

  3. Павлов А.В., Синяк К.М. Справочник по эпидемиологии. – К.: Здоровье, 1983.

  4. Покровский В.И. Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней. – М.: Медицина, 1993.

  5. Синяк К.М. Эпидемиология вирусных инфекций.– К.: Здоровье, 1984.

  6. Шабловская Е.А., Чудная Л.М. Управляемые инфекции.– К.: Здоровье, 1984.

  7. Яфаев Р.Х., Зуева Л.П. Эпидемиология внутрибольничной инфекции. – М.: Медицина, 1989.

Схожі:

Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з епідеміології для студентів медичних вузів, затвердженої Головним...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з інфекційних хвороб для студентів вищих державних медичних закладів...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ ” 2007 року робоча навчальна програма з інфекційних хвороб
Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з інфекційних хвороб для студентів вищих державних медичних закладів...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2006 р. Робоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з інфекційних хвороб для студентів вищих державних медичних закладів...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2006 р. Робоча навчальна програма
Робоча навчальна програма складена у відповідності до програми з інфекційних хвороб для студентів вищих державних медичних закладів...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма icon«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено»
Робоча навчальна програма підготовки лікарів-інтернів зі спеціальності «інфекційні хвороби»
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджую схвалено проректор з навчальної роботи, Вченою радою Буковинського професор державного медичного університету
М. Ю. Коломоєць “ ” 2007 р. “ ” 2007 р протокол №
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconБуковинський державний медичний університет “затверджую” Перший проректор бдму професор М. Ю. Коломоєць
Робоча навчальна програма підготовлена у відповідності Програми навчальної дисципліни “Топо­графічна анатомія та оперативна хірургія”...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць „ ” 2008 р. Перелiк
Застосовувати алгоритми дій клінічного провізора, проводячи бесіду з пацієнтом для кожного симптому чи нездужання, що можна вилікувати...
Затверджено” Проректор з навчальної роботи професор М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. Робоча навчальна програма iconЗатверджую схвалено проректор з навчальної роботи, Вченою Радою Буковинського професор державного медичного університету
М. Ю. Коломоєць “ ” 2008 р. “ ” 2008 р протокол №
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи