«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» icon

«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено»




Назва«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено»
Сторінка7/9
Дата10.07.2012
Розмір0.8 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9



Голова організаційно-методичної
комісії з післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор О.С. Полянська


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

семінарських і практичних занять з лікарями-інтернами

другого року навчання із спеціальності “Інфекційні хвороби” на кафедрі 2007/2008 н.р.



пп


Тема

Семінарські

заняття

Практичні

заняття

Тривалість

1

Загальні питання ВІЛ-інфекції: етіологія та епідеміологія. Особливості епідеміології ВІЛ-інфекції в Україні.

2

6

2

Патогенез та імунопатогенез ВІЛ-інфекції.

2

8

3

Стадійність розвитку ВІЛ-інфекції та критерії визначення стадій. Гострий ретровірусний синдром. Клінічні класифікації ВІЛ-інфекції.

4

8

4

Клінічна та лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції.

4

10


5


СНІД-асоційовані (опортуністичні) інфекції та

новоутворення. Основні клінічні синдроми. Діагностика,

лікування, профілактика.

6

12

6

Організація медичної допомоги ВІЛ-інфікованим. Клінічні протоколи лікування ВІЛ-інфекції. Високоактивна антиретровірусна терапія (ВААРТ).

6

12


7


Профілактика ВІЛ-інфекції. Основи законодавства з питань

ВІЛ/СНІДу в Україні. Біоетичні та юридичні проблеми ВІЛ-

інфекції.

6

10

8

Етіологічні чинники та патогенез вторинних імунодефіцитних станів.

2

8

9

Особливості клінічного перебігу інфекційних хвороб у хворих з вторинними імунодефіцитами.

4

8

10

Імунокорекція. Роль імунокорекції в лікуванні інфекційних захворювань.

4

10

11

Токсоплазмоз.

6

8

12

Туляремія.

2

8

13

Бруцельоз.

2

8

14

Лістеріоз.

2

10

15

Сибірка.

2

8

16

Лептоспірози.

4

12

17

Герпесвірусні інфекції.

6

10

18


Захворювання, викликані вірусами простого герпесу

(HSV-1, 2).

4

6

19

Вітряна віспа та оперізуючий герпес (VZV-інфекція).

4

6

20

Захворювання, спричинені вірусом Епштейна-Барр (EBV-інфекція). Інфекційний мононуклеоз.

4

6

21

Цитомегаловірусна інфекція (CMV).

6

8

22

Захворювання, що спричинені герпесвірусами 6-го, 7-го та 8-го типів (HHV-6,7,8).

2

6

23

Етіологія, патогенез та імунопатогенез сепсису.

4

8

24

Клініка, діагностика, лікування, профілактика сепсису.

4

6

25

Поняття про хронічний сепсис.

2

8

26

Організація відділень (палат) інтенсивної терапії в інфекційних стаціонарах для лікування хворих з невідкладними станами.

2

4

27

Гостра циркуляторна недостатність.

2

8

28

Дегідратаційний шок.

4

12

29

Інфекційно-токсичний шок.

4

12

30

Анафілактичний шок.

2

10

31

Гостра недостатність дихання.

2

10

32

Порушення трахеобронхеальної прохідності

2

8

33

Набряк легенів.

2

8

34

Нейропаралітичне порушення дихання.

2

6

35

Церебральна гіпертензія.

2

8

36

Набряк і набухання мозку.

2

8

37

Коматозні стани.

2

12

38

Інтенсивна терапія судомного синдрому.

2

10

39

Гостра печінкова недостатність.

4

10

40

Гостра ниркова недостатність.

4

8

41

Геморагічний синдром (ДВЗ-синдром).

2

6

42

Повільні інфекції. Загальні поняття про пріонові інфекції. Куру. Скрепі. Коров’ячий сказ.

2

6

43

Новий варіант хвороби Крейцфельдта-Якоба

2

4




Всього

138

372



Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб «14» травня 2007 року, протокол № 48


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор О.І. Федів


^ Схвалено на засіданні організаційно-методичної комісії з післядипломної освіти «16» травня 2007 року, протокол № 4
Голова організаційно-методичної
комісії з післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор О.С. Полянська


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

семінарських і практичних занять з лікарями-інтернами

першого року навчання із спеціальності “Інфекційні хвороби”

на базі стажування 2007/2008 н.р.



пп

Тема

Семінарські

заняття

Практичнізаняття

Тривалість

1

Синдром гарячки невідомого походження.

2

4

2

Синдром лімфаденопатії невідомого походження.

2

4

3

Черевний тиф та паратифи А і В.

2

6

4

Сальмонельози.

2

4

5

Шигельози.

2

4

6

Харчові токсикоінфекції. Кишкові інфекції, викликані умовно-патогеними мікроорганізмами.

2

6

7

Ботулізм.

2

6

8

Ешерихіози.

2

4

9

Ієрсиніоз кишковий та псевдотуберкульоз

2

4

10

Вірусні гепатити А, В, С, D, E, F, G, TTV, SEN. Роль інших вірусів у розвитку гепатитів (віруси герпесу простого та оперізуючого, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, ентеровіруси, аденовіруси, флавовіруси та ін.). Етіологія, епідеміологія, патогенез; клініка, критерії тяжкості, ускладнення. Лабораторна діагностика: основні маркери та їх правильна оцінка. Наслідки вірусних гепатитів.


2


10

11

Холестатичні форми вірусних гепатитів та їх диференційна діагностика з печінковими холестазами іншої етіології та підпечінковими холестазами.

2

6

12

Диференційна діагностика вірусних гепатитів між собою, з інфекційними та неінфекційними печінковими жовтяницями, з надпечінковими та підпечінковими жовтяницями.

2

8

13

Ускладнення вірусних гепатитів. Фульмінантна печінкова енцефалопатія (патогенез, клініка, лікування). Панкреатити, холецистити, дискінезії жовчних шляхів.

2

6

14

Хронічні вірусні гепатити та цироз печінки; зв’язок вірусних гепатитів з гепатокарциномою.

2

10

15

Принципи лікування гострих та хронічних вірусних гепатитів.

2

10

16

Особливості перебігу вірусних гепатитів у різних категорій хворих: вагітних, ВІЛ-інфіковних, споживачів ін'єкційних наркотиків.

2

4

17

Профілактика вірусних гепатитів. Організація диспансерного нагляду та лікувально-трудова експертиза хворих на вірусні гепатити.

2

6

18

Грип. Віруси грипу, здатні спричиняти захворювання людини ("пташиний грип").

2

6

19

Менінгококова інфекція.

2

6

20

Дифтерія.

2

8

21

Ангіни.

2

8

22

Кір. Краснуха. Скарлатина.

2

8

23

Паротит епідемічний.

2

4

24

Чума.

2

4

25

Холера. Холероподібні захворювання, що викликані вібріонами НЕ О1 групи.

2

4

26

Натуральна віспа. Мавп’яча віспа.

2

6

27

Особливо небезпечні геморагічні гарячки (жовта, Ебола, Марбург, Ласса).

2

7

28

Протозойні інвазії кишечника.

2

4

29

Амебіаз.

2

4

30

Лямбліоз.

2

4

31

Балантидіаз.

2

2

32

Трихомоніоз.

2

2

33

Нематодози: аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, анкілостомоз.

2

4

34

Цестодози: теніоз, цистицеркоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз, ехінококоз.

2

4

35

Трематодози: опісторхоз, фасциольоз.

2

4

36

Найважливіші тропічні гельмінтози: філяріози, шистосомози.

2

4

37

Л е п т о с п і р о з и.

2

4

38

Б р у ц е л ь о з.

2

4

39

Туляремія.

2

4

40

Ч у м а.

2

4

42

Герпесвірусні інфекції.

2

6

43

Захворювання, викликані вірусами простого герпесу (HSV-1,2).

2

4

44

Вітряна віспа та оперізуючий герпес (VZV-інфекція).

2

4

45

Захворювання, спричинені вірусом Епштейна-Барр (EBV-інфекція). Інфекційний мононуклеоз.

2

6

46

Цитомегаловірусна інфекція (CMV).

2

4

47

Захворювання, що спричинені герпесвірусами 6-го, 7-го та 8-го типів (HHV-6,7,8).

2

4

48

Етіологія, патогенез та імунопатогенез сепсису. Клініка, діагностика, лікування, профілактика.

2

4

49

Поняття про хронічний сепсис.

2

4

50

Застосування принципів біоетики та доказової медицини в роботі лікаря-інфекціоніста.

2

4




Всього

100

246



Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб «14» травня 2007 року, протокол № 48


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор О.І. Федів


^ Схвалено на засіданні організаційно-методичної комісії з післядипломної освіти «16» травня 2007 року, протокол № 4
Голова організаційно-методичної
комісії з післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор О.С. Полянська

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

семінарських і практичних занять з лікарями-інтернами

другого року навчання із спеціальності “Інфекційні хвороби” на базі стажування 2007/2008 н.р.



пп


Тема

Семінарські

заняття

Практичні

заняття

Тривалість

1

Організація відділень (палат) інтенсивної терапії в інфекційних стаціонарах для лікування хворих з невідкладними станами.

2

4

2

Гостра циркуляторна недостатність.

2

4

3

Дегідратаційний шок.

2

6

4

Інфекційно-токсичний шок.

2

6

5

Анафілактичний шок.

2

6

6

Гостра недостатність дихання.

2

4

7

Порушення трахеобронхеальної прохідності

2

4

8

Набряк легенів.

2

4

9

Нейропаралітичне порушення дихання.

2

6

10

Церебральна гіпертензія.

2

4

11

Набряк і набухання мозку.

2

4

12

Коматозні стани.

2

4

13

Інтенсивна терапія судомного синдрому.

2

4

14

Гостра печінкова недостатність.

2

8

15

Гостра ниркова недостатність.

2

6

16

Геморагічний синдром (ДВЗ-синдром).

2

6




Всього

32

80


Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб «14» травня 2007 року, протокол № 48


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор О.І. Федів


^ Схвалено на засіданні організаційно-методичної комісії з післядипломної освіти «16» травня 2007 року, протокол № 4
Голова організаційно-методичної
комісії з післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор О.С. Полянська

^ ПРОГРАМА З ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ


01. Організація інфекційної служби

    1. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Директивні документи, які визначають діяльність органів і закладів охорони здоров’я, включаючи діяльність лікаря-інфекціоніста.

    2. Закони України, накази МОЗ та інші нормативні документи, що регулюють роботу інфекційої служби.

    3. Організація інфекційної служби і основні напрями в боротьбі з інфекційними хворобами.

    4. Організація стаціонарної допомоги інфекційним хворим.

    5. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги інфекційним хворим.

    6. Принципи проведення санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання населення.

    7. Застосування принципів біоетики та доказової медицини в роботі лікаря-інфекціоніста.

^ 02. Загальні питання інфекційних хвороб

02.01. Поняття про інфекцію, інфекційний процес, інфекційну хворобу. Закономірності розвитку інфекційного процесу.

02.02. Імунологія інфекційного процесу. Особливості імунної відповіді при різних інфекціях.

02.03. Еволюція інфекційних хвороб та структура інфекційних захворювань в теперішній час.

02.04. Уявлення про епідемічний процес, його особливості та ланки, порядок проведення профілактичних щеплень.

02.05. Поточна та заключна дезінфекція.

02.06. Хвороби, на які поширюються “Міжнародні медико-санітарні правила” (особливо небезпечні, карантинні, конвенційні інфекційні хвороби).

02.07. “Хвороби мандрівників”.

02.08. Принципи діагностики інфекційних хвороб.

02.09. Принципи лікування інфекційних хвороб. Ускладнення при лікуванні інфекційних хворих; медикаментозна хвороба.

^ 03. Основні клінічні симптоми та синдроми при інфекційних хворобах

03.01. Типи гарячок.

03.02. Екзантеми та енантеми.

03.03. Семіотика інфекційних хвороб. Основні клінічні синдроми – інтоксикаційний, гепатолієнальний, гострих та хронічних дисфункцій кишечника, респіраторний, менінгеальний, судомний, артралгічний, лімфаденопатії.

03.04. Синдром гарячки невідомого походження.

03.05. Синдром лімфаденопатії невідомого походження.

04. Інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі

("кишкові" інфекції)

04.01. Черевний тиф та паратифи А і В.

04.02. Сальмонельози.

04.03. Шигельози.

04.04. Харчові токсикоінфекції. Кишкові інфекції, викликані умовно-патогеними мікроорганізмами.

04.05. Ботулізм.

04.06. Ешеріхіози.

04.07. Ієрсиніоз кишковий та псевдотуберкульоз.

04.08. Кампілобактеріоз.

04.09. Вірусні діареї. Ротавірусна хвороба.

04.10. Ентеровірусні захворювання.

04.11. Поліомієліт.

04.12. Протозойні інвазії кишечника.

04.12. 01. Амебіаз.

04.12.02. Лямбліоз.

04.12.03. Балантидіаз.

04.12.04. Трихомоніоз.

04.13. Гельмінтози.

04.13.01 Нематодози: аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, анкілостомоз.

04.13.02. Цестодози: теніоз, цистицеркоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз, ехінококоз.

04.13.03. Трематодози: опісторхоз, фасциольоз.

04.13.04. Найважливіші тропічні гельмінтози: філяріози, шистосомози.

^ 05. Вірусні гепатити

05.01. Анатомо-фізіологічні особливості печінки і жовчних шляхів. Характер жовтяниць та їх патогенез ( печінкова, надпечінкова, підпечінкова).

05.02. Інфекції, що можуть спичинювати позапечінкові жовтяниці.

05.03. Етіологія печінкових жовтяниць – інфекційна і неінфекційна (вірусні, бактеріальні, протозойні, токсичні, алергічні, аутоімунні).

05.04. Вірусні гепатити А, В, С, D, E, F, G, TTV, SEN. Роль інших вірусів у розвитку гепатитів (віруси герпесу простого та оперізуючого, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, ентеровіруси, аденовіруси, флавовіруси та ін.). Етіологія, епідеміологія, патогенез; клініка, критерії тяжкості, ускладнення. Лабораторна діагностика: основні маркери та їх правильна оцінка. Наслідки вірусних гепатитів.

05.05. Холестатичні форми вірусних гепатитів та їх диференційна діагностика з печінковими холестазами іншої етіології та підпечінковими холестазами.

05.06. Диференційна діагностика вірусних гепатитів між собою, з інфекційними та неінфекційними печінковими жовтяницями, з надпечінковими та підпечінковими жовтяницями.

05.07. Ускладнення вірусних гепатитів. Фульмінантна печінкова енцефалопітія (патогенез, клініка, лікування). Панкреатити, холецистити, дискінезії жовчних шляхів та ін.

05.08. Хронічні вірусні гепатити та цироз печінки; зв’язок вірусних гепатитів з гепатокарциномою.

05.09. Принципи лікування гострих та хронічних вірусних гепатитів.

05.10. Особливості перебігу вірусних гепатитів у різних категорій хворих: вагітних, ВІЛ-інфіковних, споживачів інєкційних наркотиків.

05.11. Профілактика вірусних гепатитів.

05.12. Організація диспансерного нагляду та лікувально-трудова експертиза хворих на вірусні гепатити.

  1. Інфекційні хвороби з повітряно-краплинним механізмом передачі

("крапельні" інфекції).

06.01. Гострі респіраторні вірусні інфекції.

06.01.01. Грип. Віруси грипу, здатні спричиняти захворювання людини ("пташиний грип").

06.01.02. Парагрип.

06.01.03. Аденовірусні інфекції.

06.01.04. Риновірусні інфекції.

06.01.05. Реовірусні інфекції.

06.01.06. Корорнавірусні інфекції. SARS.

06.01.07. Респіраторно-синцитіальні інфекції.

06.02. Коклюш. Паракоклюш.

06.03. Менінгококова інфекція.

06.04. Дифтерія.

06.05. Ангіни.

06.06. Кір.

06.07. Краснуха.

06.08. Паротит епідемічний.

06.09. Скарлатина.

06.10. Особливості перебігу "дитячих" інфекцій у дорослих.

06.11. Легіонельоз.

06.12. Респіраторні хламідіози (орнітоз, пневмохламідіоз).

06.13. Респіраторні мікоплазмози.

06.14. Пневмококова інфекція та інфекція, спричинена гемофільною паличкою.

^ 07. Трансмісивні ("кров’яні") інфекції

07.01. Малярія.

07.02. Рикетсіози.

07.02. Епідемічний висипний тиф та хвороба Бріла.

07.02.01. Ендемічний (щурячий, блошиний) висипний тиф.

07.02.02. Ку-гарячка.

07.02.03. Волинська гарячка.

07.02.04. Кліщовий пароксизмальний рикетсіоз.

07.02.05. Марсельська гарячка.

07.02.06. Везикульозний рикетсіоз.

07.02.07. Північно-азіатський кліщовий рикетсіоз.

07.02.08. Гарячка Цуцугамуші.

07.03. Бореліози.

07.03.01. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма).

07.03.02. Епідемічний поворотний тиф.

07.03.03. Ендемічний поворотний тиф.

07.04. Лейшманіози.

07.05. Трипаносомози.

07.06. Геморагічні гарячки.

07.06.01. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ГЛНС).

07.06.02. Кримська гарячка.

07.06.03. Омська гарячка.

07.06.04. Гарячка Денге.

07.07. Інші арбовірусні хвороби. Флеботомна гарячка.

07.08. Вірусні енцефаліти.

07.08.01. Кліщовий енцефаліт. Комариний енцефаліт.

07.08.02. Епідемічний летаргічний енцефаліт (Економо).

07.08.03. Інші вірусні енцефаліти.


^ 08. Карантинні, конвенційні хвороби. Загальна характеристика особливо небезпечних інфекційних хвороб

08.01. Невідкладні заходи при виявленні хворого з підозрою на особливо небезпечну інфекцію. Захисні заходи. Екстрена профілактика. Заключна дезінфекція.

08.02. Чума.

08.03. Холера. Холероподібні захворювання, що викликані вібріонами НЕ О1 групи.

08.04. Натуральна віспа. Мавп’яча віспа.

08.05. Особливо небезпечні геморагічні гарячки (жовта, Ебола, Марбург, Ласса).

09. Інфекційні хвороби з рановим та інокуляційним механізмом передачі

09.01. Правець.

09.02. Сказ.

09.03. Бешиха. Еризипелоїд.

09.04. Доброякісний лімфоретикульоз (феліноз) та інші бартонельози.

09.05. Содоку.

09.06. Сап. Меліоїдоз Ящур.

10. ВІЛ-інфекція

10.01. Загальні питання ВІЛ-інфекції: етіологія та епідеміологія. Особливості епідеміології ВІЛ-інфекції в Україні.

10.02. Патогенез та імунопатогенез ВІЛ-інфекції.

10.03. Стадійність розвитку ВІЛ-інфекції та критерії визначення стадій. Гострий ретровірусний синдром. Клінічні класифікації ВІЛ-інфекції.

10.04. Клінічна та лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції.

10.05. СНІД-асоційовані (опортуністичні) інфекції та новоутворення. Основні клінічні синдроми. Діагностика, лікування, профілактика.

10.06. Організація медичної допомоги ВІЛ-інфікованим. Клінічні протоколи лікування ВІЛ- інфекції. Високоактивна антиретровірусна терапія (ВААРТ).

10.07. Профілактика ВІЛ-інфекції. Основи законодавства з питань ВІЛ/СНІДу в Україні. Біоетичні та юридичні проблеми ВІЛ-інфекції.

^ 11. Вторинні імунодефіцитні стани

11.01. Етіологічні чинники та патогенез вторинних імунодефіцитних станів.

11.02. Особливості клінічного перебігу інфекційних хвороб у хворих з вторинними імунодефіцитами.

11.03. Імунокорекція. Роль імунокорекції в лікуванні інфекційних захворювань.

12. Інфекції з множинним механізмом передачі

12.01. Токсоплазмоз.

12.02. Туляремія.

12.03. Бруцельоз.

12.04. Лістеріоз.

12.05. Сибірка.

12.06. Лептоспірози.

12.07. Герпесвірусні інфекції.

12.07.01. Захворювання, викликані вірусами простого герпесу (HSV-1,2).

12.07.02. Вітряна віспа та оперізуючий герпес (VZV-інфекція).

12.07.03. Захворювання, спричинені вірусом Епштейна-Барр (EBV-інфекція). Інфекційний мононуклеоз.

12.07.04. Цитомегаловірусна інфекція (CMV).

12.07.05. Захворювання, що спричинені герпесвірусами 6-го, 7-го та 8-го типів (HHV-6,7,8).

13. Сепсис

13.01. Етіологія, патогенез та імунопатогенез сепсісу.

13.02. Клініка, діагностика, лікування, профілактика.

13.03. Поняття про хронічний сепсис.

^ 14. Невідкладні стани та інтенсивна терапія в клініці інфекційних хвороб

14.01. Організація відділень (палат) інтенсивної терапії в інфекційних стаціонарах для лікування хворих з невідкладними станами.

14.02. Гостра циркуляторна недостатність.

14.02. Дегідратаційний шок.

14.02. Інфекційно-токсичний шок.

14.02. Анафілактичний шок.

14.03. Гостра недостатність дихання.

14.03.01. Порушення трахеобронхеальної прохідності.

14.03.02. Набряк легенів.

14.03.03. Нейропаралітичне порушення дихання.

14.04. Церебральна гіпертензія.

14.04. Набряк і набухання мозку.

14.04. Коматозні стани.

14.04. Інтенсивна терапія судомного синдрому.

14.05. Гостра печінкова недостатність.

14.06. Гостра ниркова недостатність.

14.07. Геморагічний синдром (ДВЗ-синдром).

^ 15. Пріонові інфекції

15.01. Повільні інфекції. Загальні поняття про пріонові інфекції. Куру. Скрепі. Коров’ячий сказ.

15.02. Новий варіант хвороби Крейцфельдта-Якоба.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря-інтерна за спеціальністю «інфекційні хвороби».

Лікар-інтерн повинен знати:

  • організацію планової та екстреної допомоги населенню країни (загальні питання), організацію роботи в інфекційному відділенні і в кабінеті інфекційних захворювань поліклініки (КІЗ);

  • організацію медичної допомоги населенню за умов виникнення екстремальних ситуацій з особливо небезпечних інфекцій;

  • основні питання паразитології, бактеріології, вірусології;

  • нормальну фізіологію систем організму, етіопатогенез інфекційних захворювань, взаємозв’язок функціональних систем у здорових і хворих;

  • орієнтуватись в константах гомеостазу, їх порушеннях та корекції;

  • інтерпретувати результати загальних та специфічних методів дослідження, родити на основі цих даних узагальнення та практичні висновки;

  • дезінфікуючий режим в інфекційному відділенні;

  • основні документи, які регламентують заходи з підтримання санітарно-епідеміологічного режиму інфекційного відділення;

  • основи фармакотерапії (зокрема антибіотико- та гормонотерапії, інтерферонотерапії, противовірусних препаратів), основи імунології, антибіотикопрофілактики в інфектології;

  • клінічну симптоматику основних інфекційних захворювань, особливості їх перебігу, диференційну діагностику інфекційних хвороб з суміжною (терапевтичною, гінеколоогічною, хірургічною патологією;

  • основи фізіотерапії, курортології, лікувального масажу, фізкультури та інших параклінічних методів;

  • основи дієтології;

  • питання тяжких інфекцій (сибірська виразка, правець тощо);

  • основи реабілітації та положення про тимчасову та стійку втрату працездатності;



^ ПЕРЕЛІК ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

у відповідності з вимогами до лікаря-спеціаліста із

спеціальності "інфекційні хвороби"


Лікар-інтерн-інфекціоніст повинен вміти:

  • провести цілеспрямоване клінічне обстеження хворого;

  • визначити необхідний обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, організувати своєчасне їх виконання, проведення реанімаційних заходів;

  • надати невідкладну допомогу хворим в термінальних ситуаціях (масаж серця та інші заходи для відновлення його роботи, штучне дихання, термінова трахеостомія, методи зупинки зовнішньої кровотечі, профілактика та лікування шоку, промивання шлунка при отруєннях, сифонні клізми;

  • визначити покази для госпіталізації за профілем та організувати її;

  • провести диференційну діагностику захворювання у дорослих та дітей, в разі потреби організувати консультацію профільних спеціалістів;

  • обгрунтувати тактику медикаментозного лікування хворих з інфекційними захворюваннями;

  • обгрунтувати покази до проведення сеансів еферентної терапії (гемосорбція, гемодіаліз, плазмафорез, ультрафільтрація) у інфекційних хворих;

  • визначити групову і резусну приналежність крові, проводити проби на індивідуальну сумісність, переливати кровозамінні розчини, діагностувати ускладнення та застосовувати заходи боротьби з ними;

  • застосовувати основні принципи лікування інфекційних хворих;

  • своєчасно діагностувати і лікувати різні ускладнення, рецидиви інфекційних хвороб.

^ Статус лікаря-інтерна у відділенні

В адміністративному відношенні лікар-інтерн підпорядковується керівництву базової лікувально-профілактичної установи. На нього повністю поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, права та пільги, що встановлені для медичних працівників даної установи. Під час проходження інтернатури при здійсненні функції лікаря він володіє правами і несе відповідальність за свої дії на рівні з іншими лікарями.

Відповідно з існуючим положенням про інтернатуру, лікар-інтерн повинен самостійно забезпечувати діагностичний та лікувальний процес під керівництвом досвідченого лікаря-куратора. Необхідно звернути особливу увагу на зміст, що вкладається в розуміння терміна “самостійно”. В точному розумінні лікар-інтерн не може працювати самостійно, оскільки при його обмеженій компетентності неможливо надати усю повноту вирішення складних клінічних, організаційних чи деонтологічних завдань. Таким чином, під поняттям “самостійність” необхідно розуміти тільки максимально можливу самостійність, яка повинна контролюватись керівником.

^ Схвалено на засіданні кафедри внутрішньої медицини, фізіотерапії та інфекційних хвороб «14» травня 2007 року, протокол № 48


Завідувач кафедри

внутрішньої медицини, фізіотерапії

та інфекційних хвороб

доктор медичних наук, професор О.І. Федів


^ Схвалено на засіданні організаційно-методичної комісії з післядипломної освіти «16» травня 2007 року, протокол № 4
Голова організаційно-методичної
комісії з післядипломної освіти
доктор медичних наук, професор О.С. Полянська


^ ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ІНТЕРНА

ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ НА КАФЕДРІ


передбачає курацію хворих в різних відділеннях:

  • відділення крапельних інфекцій – 2 міс.;

  • відділення кишкових інфекцій – 1,5 міс.;

  • відділення вірусних гепатитів – 1,5 міс.;

  • робота з прийому хворих в приймальному відділенні (чи санпропускнику) – 2 міс.;

  • відділення діагностичне – 2 міс.;

  • відділення (палата) інтенсивної терапії та реанімації – 1 міс.


ПРИМІТКА: залежно від особливостей регіону, епідемічної ситуації, структури клінічної бази, розподіл часу діяльності інтерна може частково змінюватися за рішенням завідуючого кафедрою.


1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую схвалено проректор з навчальної роботи, Вченою радою Буковинського професор державного медичного університету
М. Ю. Коломоєць “ ” 2007 р. “ ” 2007 р протокол №
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую схвалено проректор з навчальної роботи, Вченою Радою Буковинського професор державного медичного університету
М. Ю. Коломоєць “ ” 2008 р. “ ” 2008 р протокол №
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую схвалено проректор з навчальної роботи, Вченою радою Буковинського професор державного медичного університету
М. Ю. Коломоєць “ ” 2008 р. “ ” 2008 р протокол №
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЯ україни буковинський державний медичний університет “затверджую” Проректор з навчальної роботи проф. М. Ю. Коломоєць
Робоча програма складена на основі програми для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ііі–іv рівнів акредитації «Українська...
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЯ україни буковинський державний медичний університет “затверджую” Проректор з навчальної роботи проф. М. Ю. Коломоєць
Робоча програма складена на основі програми для студентів вищих медичних навчальних закладів освіти ііі–іv рівнів акредитації «Українська...
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую” Проректор з навчальної роботи внму проф. Гумінський Ю. Й
Проректор з навчальної роботи практичних занять з дисципліни проф. Ю. Й. Гумінський Медична І біологічна фізика”
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую” Проректор з навчальної роботи внму проф. Гумінський Ю. Й
Проректор з навчальної роботи практичних занять з дисципліни проф. Ю. Й. Гумінський „Медична І біологічна фізика”
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую” Проректор з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни психологія влади
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую” Проректор з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни магістерський семінар
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)
«затверджую» Проректор з навчальної роботи Проф. М. Ю. Коломоєць “ “ 2007 р. «Схвалено» iconЗатверджую” Проректор з навчальної роботи “ ” 20 р. Робоча програма навчальної дисципліни психологія впливу
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи