Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат icon

Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат




Скачати 157.23 Kb.
НазваХарківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат
Дата03.07.2012
Розмір157.23 Kb.
ТипРеферат


Міністерство освіти і науки України

Харківська Національна Академія міського господарства


Методичні рекомендації

до підготовки рефератів

з правових дисциплін

для студентів денної форми навчання

за всіма напрямами підготовки


Харків – ХНАМГ – 2007


Методичні рекомендації до підготовки рефератів з правових дисциплін для студентів денної форми навчання Укладач Кубах А.І., - Харків: ХНАМГ, 2007. - 16 с.


Укладач: А.І. Кубах


Рецензент: Т.А. Коляда


Рекомендовано кафедрою правового забезпечення господарської діяльності, протокол № 11 від 25 червня 2007 року.





^ 1. Суть і функції реферату

Реферат — це стислий виклад змісту первинного документа з основними фактичними відомостями та ви­сновками і без інтерпретації чи критики. При реферуванні здійснюється мікрозгортання інформації, і тому реферат більш повно розкриває зміст першоджерела, ніж інші варіанти аналітико-синтетичної обробки документів.

Ознайомлення з рефератами дає змогу оперативно одержа­ти коротку інформацію про зміст первинних документів і завдяки цьому максимально правильно вирішити питання про необхідність використання їх. Інколи таке ознайомлення навіть замінює вивчення першоджерела, що особливо важли­во, коли воно з якихось причин недоступне. Реферати також використовуються при формуванні бібліографічних і фак­тографічних пошукових масивів традиційних і автоматизо­ваних інформаційно-пошукових систем.

Реферати часто розглядають як моделі первинних доку­ментів, оскільки вони не тільки передають зміст, а й зберіга­ють читацьку спрямованість документа, який реферується.

При використанні рефератів реалізується ціла низка різно­манітних функцій. Основними функціями реферату вважають­ся такі: інформаційна, індикативна, пошукова, адресна, довідкова, науково-комунікативна, сигнальна, прогностич­на і функція індексування. Зрозуміла суть інформаційної функції — реферат містить цілісну, узагальнену інформацію про зміст первинного документа. Суть індикативної функції полягає в тому, що реферат дає користувачам інформацію про невідомі документи, вказує на їхнє існування, характеризує певні їхні ознаки. Оскільки ре­ферат є моделлю первинного документа, його можна розгляда­ти як пошуковий образ цього документа і здійснювати бібліогра­фічний пошук, тобто реферату притаманна пошукова функ­ція. З пошуковою пов'язана адресна функція, яка виконуєть­ся завдяки наявності в рефераті бібліографічного опису. Рефе­рат містить конкретні фактичні відомості, тому за його допо­могою можна одержати потрібну довідку. Так реалізується довідкова функція. Ознайомлення з рефератами з певної галузі знання, проблеми може допомогти одержати відомості про результати наукових досліджень, винаходи, про проблеми, над якими працюють учені, тощо, і це становить суть науково-ко­мунікативної функції. Сигнальна функція реалізується, коли реферат повідомляє про публікацію або надходження до фон­ду нових документів. Здійснивши аналіз за допомогою рефе­ратів змісту основного потоку документів з певної галузі на­уки або практичної діяльності, можна прогнозувати їхній подальший розвиток, виникнення нових проблем, напрямів досліджень тощо, тобто реферати виконують прогностичну функцію. У ході координатного індексування, як правило, ключові слова вибираються не з тексту первинного докумен­та, а з тексту реферату, що дає змогу значно скоротити час і зусилля при індексуванні. На основі рефератів можна здійсню­вати систематизацію і предметизацію документів, але на прак­тиці це застосовується доволі рідко.

Щоб повноцінно виконувати зазначені функції, реферат має відповідати певним вимогам, зокрема: повнота, об'єктив­ність, змістовність, стислість, зрозумілість. Це передба­чає, що реферат має повно відобразити зміст документа, пе­редати позицію його автора, однак, він має бути лаконічним, не подавати зайвої інформації, загальновідомих положень, має бути зрозумілою логіка викладу матеріалу автором, до того ж мова тексту реферату має бути доступною користувачам, "чита­бельною".


^ 2. Класифікація рефератів

Проблему класифікації рефератів вирішити однозначно досить складно у зв'язку з різноманітністю їхніх функціо­нальних властивостей, особливостей їхнього створення і вико­ристання, характером і тематикою первинних документів. Тому існує велика кількість класифікацій рефератів, що ґрунтують­ся на різних типоутворювальних ознаках.

За глибиною розкриття змісту реферати поділяють на інформативні та індикативні. Інформативний реферат може виконувати весь комплекс властивих рефератам функцій, оскільки він максимально повно розкриває зміст первинного документа. У такому рефераті здебільшого наводять відомості про предмет дослідження і мету роботи, про методи, умови й основні результати дослідження, одають пропозиції автора щодо застосування результатів дослідження. Головне завдання індикативного реферату - звернути увагу користувача інформації на певний документ і допомогти при­йняти рішення про необхідність звертатися до нього. Тому такий реферат містить лише відомості про головні аспекти змісту первинного документа.

Фахівці виділяють аспектні реферати, або реферати-резюме. їх складають на основі переробки інформації, що стосується не первинного документа загалом, а лише кількох або навіть одного змістового аспекту, який є інтерес­ним для певної групи користувачів.

За кількістю охоплених джерел реферати можуть бути мо­нографічні (одноджерельні) і зведені (багатоджерельні, огля­дові). Монографічним є реферат, у якому міститься згорнута інформація з одного первинного документа. Зведений (багатоджерельний, оглядовий) реферат містить інформацію з кількох первинних документів, присвячених одній темі.

За призначенням реферати можна поділити на загальні (універсальні) та цільові (спеціалізовані). Загальний реферат призначений для використання широким колом користувачів. Такий реферат орієнтує на задоволення не конкретного інфор­маційного запиту, а інформаційних потреб з певної галузі на­уки, практичної діяльності. Цільові реферати складають для задоволення конкретних інформаційних запитів, вони мають чітку читацьку адресу.

Залежно від методу викладу матеріалу реферати поділя­ють на реферати-екстракти і перефразовані (інтерпретивні). Перші складено із запозичених з тексту першоджерела речень, а другі — це текст, який референт написав самостійно шляхом перефразування і скорочення тексту першоджерела.

За формою розрізняють текстові і бланкові реферати. Абсолютна більшість рефератів мають текстову форму, тобто це зв'язний текст, до якого можуть входити ілюстрації, таб­лиці, графіки, формули. Бланкові поширилися завдяки виник­ненню формалізованих методик складання рефератів. Вони можуть бути анкетними, табличними, телеграфного стилю. Анкетний реферат — це відповіді на заздалегідь сформульо­вані запитання. Якщо запитання стосуються кількох об'єктів, а відповіді розміщено у відповідних колонках (графах) таб­лиць, реферат називають табличним. Реферати телеграфного стилю — це коротке повідомлення про зміст документа, яке схоже на текст телеграми.

Крім того, реферати розрізняють за обсягом (короткий і розширений), за укладачем (авторський і неавторський — референтський), за використанням засобів автоматизації (ручний — підготовлений людиною) і автоматичний (з вико­ристанням електронно-обчіслювальних машин)).


^ 3. Процес реферування

Процес реферування — низка логічних операцій, таких як: оцінка, відбір, аналіз та узагальнення відомостей, що містять­ся в первинному документі. Правила виконання кожної ок­ремої операції, послідовність операцій становлять методику реферування.

Основоположною дією референта в складанні реферату є читання, позаяк доводиться кілька разів читати і перечитува­ти первинний документ. Причому читання виступає як склад­ний розумовий процес, пов'язаний з глибоким усвідомлен­ням змісту документа. Розрізняють три основних види читан­ня, застосовуваних у процесі реферування: ознайомлювальне, вивчальне, реферативне. Під ознайомлювальним читанням розуміють загальне ознайомлення з інформацією, яку містить документ, без настанови на дальше відтворення. Вивчальне читання — це інтенсивне, вдумливе читання, спрямоване на запам'ятовування змістової інформації тексту, використаних мовних засобів. Реферативне читання має бути таким, щоб уна­слідок цього можна було коротко викласти зміст першоджерела.

Процес реферування поділяється на такі етапи: попереднє загальне ознайомлення з первинним документом, рефератив­ний аналіз змісту документа, узагальнення здобутої інфор­мації, складання, редагування й остаточне оформлення рефе­рату. Кожному етапу відповідає певний вид читання, бо кожен етап, як і вид читання, виконує свої конкретні завдання.

Під час попереднього загального ознайомлення з докумен­том референт має справу з ознайомлювальним та вивчальним читанням. При цьому необхідно виявити формальні ознаки документа (назву, підназву, прізвище автора, назву колективного автора або організації, причетної до створення документа, тощо), для чого слід переглянути вступ, зміст, ви­сновки, резюме. Завдання цього етапу — визначення темати­ки, усвідомлення змісту , його інформативності. На основі цього приймають рішення про доцільність його реферування. Якщо рішення про реферування позитивне, то на цьому ж етапі, як правило, вирішують питання про вид майбутнього реферату. Визначаючи вид реферату, вра­ховують категорію користувачів інформації, яким адресоване реферат, характер інформаційного запиту (фактографічний чи документний), змістову цінність первинного документа, спеці­алізацію і кваліфікацію референта, чи буде реферат надруко­вано як елемент видавничого оформлення первинного докумен­та, чи він призначений для реферативного видання, при цьому слід мати на увазі вид реферативного видання. До того ж на етапі ознайомлення з першоджерелом можна скласти приблиз­ний план тексту реферату (подумки або на папері). Щоб ознайомитися з документом у цілому, нерідко доводиться пере­читувати документ або його фрагменти не один і не два рази.

На етапі реферативного аналізу первинний документ чи­тають повторно і виявляють основні ознаки його змісту, для чого здійснюють реферативне читання. Створюючи реферат, слід усвідомлювати, що він має відтворювати основні ознаки змісту первинного документа, ті ж самі ознаки мають бути в пошуковому образі документа й інформаційному запиті. Таки­ми загальними ознаками виступають основні аспекти змісту. Під аспектами змісту в цьому разі розуміють не лише погляд а частіше — питання, проблему, напрям тощо. Визначення загальних ознак (або аспектів змісту) дає змогу розглядати зміст документа, що реферується, з різних боків, поглядів і забезпечує однозначний підхід до його інформаційного аналізу.

У процесі реферативного аналізу саме і виявляють аспекти змісту. Завдання референта на цьому етапі — виявити основну інформацію, яка стосується об'єкта розгляду, його властивостей, переваг і недоліків, мети і методів роботи, отриманих резуль­татів, висновків і галузей використання. Особливу увагу при­діляють тому новому, що є в первинному документі, порівняно з іншими, близькими за тематикою. У процесі читання рефе­рент розбиває текст (у думці або на папері) на окремі фраг­менти, щоб найкраще зрозуміти кожен з них і виявити най­важливішу інформацію. У результаті цього він визначає коло змістових аспектів, які буде відображено в рефераті.

При реферативному аналізі відомості, що містяться в пер­винному документі, рекомендується ділити на три групи. До першої входять нові ідеї, гіпотези, експериментальні дані, нові методики. Ці відомості обов'язково має бути включено до рефе­рату, причому допускаються лише текстові скорочення. До другої групи входять фактичні дані, що не є принципово нови­ми, а також відомості про застосування традиційних методів, технологій тощо. З цих відомостей до реферату включають цифрові дані, формули, фактичні показники. Третю групу відо­мостей у первинному документі використовують як ілюстра­тивний матеріал, аргументацію, у рефераті їх лише назива­ють.

Другий етап процесу реферування складний і відповідаль­ний, його виконання вимагає від референта високої кваліфі­кації, ерудиції, глибокого знання проблематики первинного документа. Щоб полегшити і формалізувати реферативний аналіз, використовують формалізовані схеми, що являють со­бою заздалегідь складені переліки основних питань, які треба розкрити в рефератах. На етапі синтезування виявленої інформації складають остаточний план або схему викладу матеріалу в рефераті з урахуванням виявлених під час реферативного аналізу змісто­вих аспектів. На цьому етапі реферативне читання перехо­дить у реферативний виклад. Реферативний виклад — спосіб надання реферативної інформації. Реферативний виклад ви­магає більш глибокого, ніж при реферативному читанні, логіч­ного аналізу, позаяк передбачає не суто розуміння тексту, а можливості переказу інформації в короткій і зрозумілій формі. Матеріал у рефераті можна викладати в тій самій послідов­ності, що в первинному документі, а можна цю послідовність обумовлювати значенням різних аспектів змісту. Тому доціль­но аспекти ранжувати, тобто встановлювати їхню послідовність за ступенем важливості. Найчастіше використовують таку структурну схему: тема, предмет (об'єкт), характер і мета роботи, метод проведення роботи, конкретні результати, висновки, галузь застосування. Створення схеми і ранжування аспектів сприяють тому, щоб зібрати разом і логічно й чітко викласти відомості, здобуті з різних місць тексту першоджерела.

Тепер можна складати текст реферату. Незалежно від виду реферат має три основні частини: заголовну, власне рефера­тивну і довідковий апарат. Заголовна частина є бібліографіч­ним описом документа, складеним відповідно до державного стандарту. Власне реферативна частина — головний структур­ний елемент реферату, саме вона передає основну інформацію про зміст документа. Виклад має бути лаконічним, проте не слід допускати, щоб лаконічність стала перешкодою для розуміння основного змісту документа. У рефераті слід використовувати стандартизовану загальноприйняту термінологію. При першому згадуванні будь-якого нового терміна або символу їх пояснюють.

Текст власне реферативної частини можна оформляти з
абзацами або без абзаців. До побудови тексту з абзацами вдаються в рефератах, що мають значний обсяг , а також у коротких рефератах, якщо первинний документ має широкий міжгалузевий зміст. Безабзацна побудова характерна для коротких рефератів, у яких узагальнено пере­дають зміст першоджерела.


^ 4. Методи відбору інформації

Потреба формалізувати операцію відбору аспектів змісту для відображення в рефератах призвела до розробки поаспектних методів реферування. Вони дають змогу підвищити якість змістової частини реферату, полегшити для користувачів сприйняття тексту, бути джерелом для виконання координат­ного індексування. Залежно від підходів до відбору аспектів та надання їх у тексті реферату розрізняють анкетне і вибір­кове реферування.

Основою методу анкетного реферування є виділення змісто­вих аспектів незалежно від виду первинного документа що відображається в ре­фераті. Це такі змістові аспекти:

1) Проблема, предмет або тема дослідження;

2) Галузь, у якій прове­дено дослідження;

3) Мета дослідження;

4) Матеріал, на основі якого проведено дослідження;

5) Погляд на предмет або ра­курс, під яким він розглядається;

6) Призначення об'єкта до­слідження ;

7) Вид дослідження;

8) Метод дослі­дження;

9) Конкретні результати.

Зрозуміло, що не в кожному тексті можна знайти всі за­значені аспекти, та, якщо якісь і є, вони можуть не становити інтересу для користувачів з багатьох причин. Тому референт має творчо підходити до відбору їх, щоб не втратити головного. Для полегшення такого відбору пропонують формалізова­ний план (або анкету). Наведений вище план, що включає пе­релік основних аспектів, можна розглядати як принципову, позаяк ці аспекти властиві майже всім науковим документам.

Реферати на первинні документи багатотемного, багатоаспектного змісту складають із застосуванням методики адаптивного анкетного реферування. При адаптивному рефе­руванні референт має відібрати тільки основні змістові аспек­ти, тобто він більш вільний у відборі інформації, яку включа­ють до реферату.

Метод вибіркового реферування також базується на вияв­ленні аспектів змісту первинних документів за заздалегідь складеними схемами. Принципова відмінність його від поанкетного методу полягає в тому, що при вибірковому реферу­ванні головну увагу приділяють типу і функціональному при­значенню (жанру) документа, що реферується, тобто перелік аспектів визначають, на відміну від анкетного методу, окремо для кожного виду і жанру первинних документів.


^ 5. Методи надання інформації

Здійснивши вибір змістових аспектів у ході реферативно­го аналізу, приступають до безпосереднього складання рефе­рату на основі інформаційного синтезу, тобто на основі ме­тодів надання інформації. Методами складання текстів рефе­ратів є екстрагування, перефразування, інтерпретація.

Екстрагування — дуже поширений метод, що привертає фахівців своєю економічністю і легкістю одержання рефера­ту досить високої якості. Суть методики екстрагування поля­гає в тому, що, аналізуючи первинний документ, у тексті вияв­ляють речення, які потім повністю або із незначними змінами переносять до реферату. При цьому вибір речень повністю залежить від ерудиції та професійної підготовки референта, тому не виключений суб'єктивізм у здійсненні цієї операції.

Перефразування також значно поширений метод надання інформації в рефераті. Воно передбачає випущення значної частини відомостей з тексту первинного документа і перебу­дову його змістової та синтаксичної структури. Перебудову здійснюють, заміняючи одні фрагменти тексту іншими, поєдну­ючи кілька речень в одне, узагальнюючи відомості.

Застосовуючи метод інтерпретації, зміст первинного доку­мента в рефераті розкривають на основі узагальненого уявлення про нього. Референт осмислює зміст документа і викла­дає його так, як сам зрозумів. Матеріал можна подавати в послідовності, зручній для референта, або в прийнятій у тексті.


^ 6. Особливості реферування документів різних

Загальні правила складання рефератів не завжди врахову­ють особливості окремих документів, які виявля­ються в процесі реферування їх, тому керуватися тільки цими правилами часто неможливо. З огляду на це загальні правила і положення набувають розвитку й уточнення в спеціальній методиці реферування окремих видів наукових документів, а також документів різної тематики. Розглянемо найважливіші особливості обробки документів, які найчастіше підлягають реферуванню.

^ Реферування статей. Статті становлять нині біль­шість реферованих документів. На них складають пристатейні реферати, короткі та розширені рефератні для рефератив­них журналів, розширені реферати для видань експрес-інформації тощо.

Обираючи статті для реферування і в процесі складання рефератів, враховують їхні найважливіші змістові та струк­турні ознаки, відмінності. Під цими ознаками розуміють чітку тематичну спрямованість, глибокий аналіз і ґрунтовну наукову переробку матеріалу, широту теоретичних і практичних уза­гальнень, аргументованість висновків і пропозицій, опера­тивність, актуальність, інформаційну новину, достатній читаць­кий інтерес.

^ Реферування книг. На книги складають як короткі, так і розширені реферати. Короткі реферати вміщують у рефера­тивних виданнях, у вихідних відомостях книг, розширені — у реферативних та інших виданнях.

Складаючи короткий реферат, мають на увазі, що зміст книги відрізняється багатотемністю, багатоаспектністю у висвітленні проблеми, бо в ній, як правило, подано фундаментальне до­слідження. У змісті ж реферату наводяться лише найважливіші аспекти змісту книги, без яких неможливо усвідомити її цільову спрямованість, а саме: предмет дослідження, його методи, ос­новні результати.

Розширеному реферату більшою мірою властива інформа­тивна функція. Такі реферати, як правило, складають на іно­земні книги, що є в країні в обмеженій кількості примірників, або на вітчизняні, якщо це зумовлено необхідністю. Розшире­ний реферат найчастіше складають на основі поаспектного аналізу змісту книги, що забезпечує його компактність і змістовність.


^ 7. Оформлення реферату

Оформлення реферату включає наступну роботу:

  1. Оформлення титульної сторінки (додаток);

  2. Складання плану реферату з вказівками сторінок, де відповідно розміщений його зміст;

  3. До плану та тексту реферату необхідно включити також розділи: «Вступ», «Висновки», «Список літератури».

  4. Реферат закінчується підписом автора з вказівкою дати виконання.



Список літератури

    1. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №48. – С.1447-1462.

    2. Закон України «Про науково-технічну інформацію» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №33. – С.843-851.

    3. Жалдак М.І. «Інформатика»: Навч.посіб. / М.І. Жалдак, Ю.С. Рамський;

Заг.ред. М.І. Шкіля. – К., 1991.

4. Н.М. Кушнаренко, В.К. Удалова «Наукова обробка документів»:

Підручник – К.: Знання, 2006.


Додаток

Міністерство науки і освіти України

Харківська Національна Академія Міського Господарства


Кафедра правового забезпечення господарської діяльності


Реферат

з дисципліни «___________________»

на тему «_____________________ »






Виконав(ла)




студент(ка) ____ курсу




групи _________




____________________




Прізвище, ім’я, по батькові




Перевірив(ла)




____________________

Прізвище, ім’я, по батькові


Харків – 2007


^ Навчальне видання

Методичні рекомендації до підготовки рефератів з правових дисциплін для студентів денної форми навчання


Укладач: Кубах Анатолій Іванович


Відповідальний за випуск: М.В.Євтушенко


Редактор: М.З. Аляб’єв


План 2007, поз. 577 М




Підп. до друку 23.07.2007 Формат 60 х 84 х 1/16 Папір офісний.

Друк на ризографі Умовн.- друк. арк. 0,7 Обл.-вид.арк.1,2

Тираж 200 прим. Замовл. №
61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12
Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ


61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Схожі:

Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства л. О. Бєлова, Л. А. Биченко публічне адміністрування
Методичні рекомендації з підготовки до практичних занять І організації самостійної роботи
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи
Методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи з дисципліни «Охорона праці» (для студентів заочної форми навчання напряму підготовки...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства методичні рекомендації
Методичні рекомендації для вивчення політологічних проблем (для студентів 2-4 курсів усіх спеціальностей Академії). Укл. Крюкова...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для бакалаврів 4-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для спеціалістів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації до підготовки реферат iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи