Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 345.96 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата03.07.2012
Розмір345.96 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





“Затверджую”




Проректор з навчальної роботи




професор _____________М.Ю.Коломоєць




“___” ________ 200...р.



ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

2 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВММФФ

Спеціальність – СЕСТРИНСЬКА СПРАВА


^ З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


___Фізіологія ____

(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі програми з нормальної фізіології для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2001 р.)


Схвалено на методичній нараді кафедри Фізіології „05” травня 2008 року (Протокол №26).


Завідувач кафедри, професор _________ С.С.Ткачук

(підпис)


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін фізіологічного та фізико-хімічного профілю „14” травня 2008 року (Протокол №7).


Голова предметної методичної

комісії, професор _____________ І.Ф. Мещищен

(підпис)


^
Чернівці – 2008

Навчальна дисципліна


Фізіологія


нормативна дисципліна, дисципліна за вибором студентів (потрібне підкреслити)


  1. Вступ.

Мета викладання фізіології полягає в тому, щоб дати студентам знання про життєдіяльність цілісного здорового людського організму і його частин-систем, органів, клітин, про причини та механізми цієї діяльності, законах її протікання та взаємодії із зовнішнім середовищем.

У процесі викладання потрібно більше уваги приділяти фізіологічним процесам механізмів регуляції функцій та функціональному взаємозв’язку органів і систем органів. Викладення матеріалу слід пов’язувати з питаннями, що розкривають вплив соціальних факторів на організм людини, факторів навколишнього середовища. Кращому засвоєнню матеріалу сприяють демонстраційні експерименти, досліди, використання таблиць, муляжів, схем, малюнків, технічних засобів навчання, показ навчальних фільмів.

У виділені години для самостійної роботи навчити студентів працювати з літературою, складати реферати, доповіді.


Кількість навчальних годин

216 год.

Лекції

38 год.

Практичні заняття

120 год

Самостійна робота

63 год.




  1. Структура дисципліни "Нормальна фізіологія"


Програма дисципліни структурована на 10 розділів:
^

1. Вступ. Клітина. Тканини


2.Фізіологія збудливих тканин. М’язова система.

3. Нервова система

4.Залози внутрішньої секреції (ендокринні залози)

5. Кров. Лімфа.

6.Серцево-судинна система

7. Дихальна система. Дихання

8.Травна система. Травлення

9. Обмін речовин та виділення

10. Органи чуття. Сенсорні системи. Вища нервова діяльність


Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні занягтя. в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів фізіології

Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними, бо передбачають:

1) дослідження студентами функцій в експериментах на тваринах, ізольованих органах, клітинах, моделях,

2) дослідження функцій у здорової людини,

3) вирішення ситуаційних задач (оцінка і аналіз показників функцій, параметрів гомеостазу, механізмів регуляції та ін), що мають експериментальне або клініко-фізіологічне спрямування.


3.Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  1. Робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів

  2. Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем

  3. стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв

  4. Аналізувати основні конституціональні типи людини та їх аномалії.

  5. Аналізувати стан циркадних ритмів та вплив на них фізіологічних (вагіт­ність, статеве созрівання та інше) станів

  6. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму

  7. Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму

  8. Засвоїти знання про закономірності функціонування цілісного організму людини і його частин у взаємодії з навколишнім середовищем, про фізіологічні механізми, які лежать в основі життєдіяльності організму людини;

  9. Набути вміння застосовувати знання з усіх розділів фізіології для визначення та оцінки: функцій та їх параметрів, регуляції функцій для забезпечення пристосувальних реакцій організму та гомеостазу, індивідуальних відмінностей особистості людини (темпераменту, типів вищої нервової діяльності) .

  10. Набути вміння визначати вплив факторів, які залежать від стану і особливості організму людини (фізіологічні, патологічні тощо) на процеси всмоктування, розподілу, депонування, метаболізму та виведення лікарського засобу, грунтуючись на результатах опитування та анамнезі хворого

  11. ^ Набути вміння застосовувати знання хронобіології, хрономедицини на процеси всмоктування, розподілу, депонування, метаболізму та виведення лікарського засобу

  12. Оволодіти практичними навичками, необхідними для вивчення подальших дисциплін і для майбутньої фахової діяльності.


4. Зміст навчальної програми.
^

1.ВСТУП. КЛІТИНА. ТКАНИНИ


Предмет і завдання фізіології, їх взаємозв'язок, значення в медицині. Значення фізіології в системі фармацевтичної освіти.

Методи фізіологічних досліджень. Ознайомлення з апаратурою, яка використовується для фізіологічних досліджень. Основні поняття фізіології. Фізіологічна характеристика функцій.

Клітина. Будова та функції.

^ 2.ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН. М’ЯЗОВА СИСТЕМА.

Подразливість і збудливість як основа реакції тканини на подразнення. Мембранний потенціал (МП), його походження. Потенціал дії (ПД) його фази і походження. Закони подразнення збудливих тканин.

Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізм проведення нервового імпульсу по безм'якотних і м'якотних волокнах. Закони проведення збудження по нервових волокнах, їх значення для клініки.

Фізіологія м'язів. Функції і фізіологічні властивості поперечносмугастих м'язів. Види і режими м'язових скорочень. Сила і робота м'язів. Сучасні теорії м'язового скорочення і розслаблення. Основні відмінності в будові і функціонуванні скелетних та гладких м'язів.

^ 3. НЕРВОВА СИСТЕМА

Введення в фізіологію ЦНС. Нейрон і його функціональні властивості, особливості струкрури і функції нейронів. Збуджуючі та гальмівні синапси. Основні принципи і особливості поширення збудження в центральній ланці рефлекторної дуги, (фізіологічні властивості нервових центрів). Гальмування в ЦНС (І.М.Сеченов). Основні види гальмування. Сучасні уявлення про механізм центрального гальмування (Дж. Еклс, Реншоу). Методи дослідження ЦНС.

Функції спинного мозку (провідникова, рефлекторна). Спінальні (соматичні і вегетативні) рефлекси. Спінальні механізми регуляції м'язового тонусу і фазних рухів. Спінальний шок. Провідникова і рефлекторна функції довгастого мозку. Фізіологія середнього мозку. Децеребраційна ригідність. Мозочок, його аференти та аферентні зв'язки. Наслідки часткового і повного зруйнування мозочка. Участь мозочка в процесах регуляції вегетативних функцій. Місце мозочка в інтеграції функцій мозку.

Фізіологія вегетативної нервової системи (ВНС). Особливості структури і функції ВНС. Симпатичний та парасимпатичний відділи ВНС. Медіатори ВНС. Класифікація вегетатропних речовин. Вегетативні рефлекси. Участь ВНС в інтеграції функцій цілісних поведінкових актів.

Проміжний мозок.Таламус, як колектор аферентних шляхів. Функціональна характеристика специфічних (релейних), асоціативних і неспецефічних ядер таламуса. Гіпоталамус, як вищий підкорковий центр, вегетативних функцій. Лімбічна система. Роль лімбічної системи в формуванні біологічних мотивацій (статевих, харчових, захисних) і емоцій. Базальні ядра, їх роль в формуванні м'язового тонусу і складних поведінкових актів.

^ 4.ЗАЛОЗИ ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ (ЕНДОКРИННІ ЗАЛОЗИ)

Загальна характеристика системи залоз внутрішньої секреції. Поняття про гормони. Поняття про порушення функцій залоз внутрішньої секреції (гіпофункція та гіперфункція).

Будова та функції гіпофіза. Будова й функції шишкоподібного тіла (епіфіза). Щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, загрудинна залоза (тимус), їх функціональне значення їх гормонів. Гіпер- і гіпофункція цих залоз.

Надниркові залози, їх будова та функції.

Внутрішньосекреторна острівцева частина підшлункової залози. Гормони підшлункової залози. Інсулін і його роль в організмі

Внутрішньосекреторна функція статевих залоз. Статеві гормони та їх фізіологічна роль. Поняття про овуляцію, менструацію.

^ 5. КРОВ. ЛІМФА.

Рідинні середовища організму. Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз і його регуляція.

Кров. Поняття про систему крові. Основні фукнції крові. Склад і кількість крові у людини. Основні фізіологічні константи крові і механізми їх регуляції. Особливості системи крові у дітей.

Плазма, її склад. Гематокрит. Осмотичний і онкотичний тиск. Функціональні системи, що забезпечують постійність осмотичного тиску і кислотно-лужного стану крові.

Еритроцити. Будова, кількість, функції, вікові особливості. Будова та властивості гемоглобіну, його сполуки, види впродовж онтогенезу. Кількість гемоглобіну. Критерій насичення еритроцитів гемоглобіном (середня концентрація гемоглобіна, кольоровий показник),
його визначення. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та фактори, які
впливають на неї. Поняття про еритрон. Гемоліз, його види.

Лейкоцити, їх кількість, види. Поняття
про лейкоз та лейкопенію. Лейкоцитарна формула, її особливості у дітей
різного віку. Функції різних видів лейкоцитів. Поняття про імунітет, його
види.

Тромбоцити, їх будова, кількість, функції. Гемостаз. Процес
зсідання крові і його значення. Сучасні уявлення про основні фактори, які
приймають участь в зсіданні крові (плазменні, тромбоцитарні, лейкоцитарні, тканинні). Згортаюча, протизгортаюча та фібринолітична системи крові як головні фактори функціональної системи підтримки її рідкого стану. Лабораторні методи дослідження крові. Вікові зміни системи гемостазу.

Групи крові (система АВ0, резус-система, інші системи). Методи визначення груп крові. Правила переливання крові. Кровозамінні розчини. Кровотворення і його регуляція.

Лімфа, її склад, кількість, функції.

^ 6.СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА

Загальна характеристика серцево-судинної системи. Роль кровообігу в організмі. Велике та мале кола кровообігу.

Серце, його будова, функції. Фізіологічні властивості міокарда і їх особливості. Серцевий цикл і його фази. Зовнішні прояви серцевої діяльності (електричні, звукові, механічні), їх походження і фізіологічні основи методів дослідження. Регуляція серцевої діяльності.

Основні закони гемодинаміки. Фактори, що забезпечують рух крові в судинах. Кров'яний тиск, його види.

Артеріальний пульс, його основні параметри. Сфігмографія. Венозний пульс, флебограма і її оцінка.

Швидкість та особливості руху крові в артеріях, капілярах і венах.

Нервовий і гуморальний механізми регуляції серцево-судинної системи.

^ 7. ДИХАЛЬНА СИСТЕМА. ДИХАННЯ

Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання.
Дихальні шляхи. Регуляція їх просвіту. Значення миготливого епітелію. Вентиляція легень і альвеол, її нерівномірність в різних відділах легень.

Механізм вдиху. Тиск в плевральній порожнині, його зміни при диханні. Поверхнева напруга альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення. Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання.

Газообмін в легенях. Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря. Напруження газів розчинених в крові, методи вимірювання. Парціальний тиск газів (РСО2, РО2) в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається і альвеолярною газовою сумішшю, альвеолами і кров'ю.Транспорт газів
кров'ю (О2 і СО2). Фактори, що впливають на утворення і дисоціацію оксигемоглобіну. Вміст О2 і СО2 в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Утворення і дисоціація бікарбонатів і карбогемоглобіну. Значення карбоангідрази. Газообмін між кров'ю і тканинами. Напруження О2 і СО2 в тканинній рідиній і клітинах. Фізіологічні основи методів дослідження газів.

Регуляція дихання. Структури ЦНС, що забезпечують дихальну
періодику. Вплив газового складу і рН артеріальної крові на частоту і
глибину дихання.

Центральні і периферичні хеморецептори, їх значення в забезпеченні
газового гомеостазу. Зміни вентиляції легень при гіперкапнії і гіпоксії.
Механорецептори легень, їх значення в саморегуляції частоти і глибини
дихання. Рефлекси Герінга-Бреєра. Значення структур стовбура мозку і
гіпоталамуса, лімбічної системи і кори великих півкуль в регуляції
дихання. Умовно-рефлекторна і самовільна регуляція дихання.

^ 8.ТРАВНА СИСТЕМА. ТРАВЛЕННЯ

Суть процесу травлення. Травлення в порожнині рота. Механічна та хімічна обробка їжі. Слиновиділення. Методи дослідження. Кількість, склад і властивості слини, її значення. Ковтання, його фази.

Травлення в шлунку, його роль. Секреторна діяльність шлункових залоз. Методи дослідження. Склад і властивості шлункового соку.Фази секреції шлунку. Адаптивні зміни шлункової секреції. Особливості секреції, складу, активності ферментів слини і шлункового соку у дітей різних вікових періодів.

Травлення в тонкій кишці. Зовнішньо-секреторна діяльність підшлункової залози, вікові особливості.

Роль печінки в травленні.Утворення жовчі, її склад і властивості. Методи дослідження. Печінкова і міхурова жовч. Участь жовчі в травленні.

Кишкова секреція. Склад і властивості кишкового секрету. Вікові особливості кишкової, панкреатичної та печінкової секреції у дітей. Методи дослідження. Порожнинний і мембранний гідроліз харчових речовин.

Всмоктування. Методи дослідження. Всмоктування речовин в різних відділах травного каналу, його механізми. Особливості всмоктування води, солей, вуглеводів, білків, жирів. Регуляція всмоктування. Вікові особливості травлення.

Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори кишок. Моторна діяльність ШКТ. Акт дефекації.

Харчова мотивація. Фізіологічні основи голоду і насичення. Уявлення про харчовий центр. Функціональна система, що підтримує постійність поживних речовин в крові.

Механізми регуляції травлення. Гастро-інтенстинальні гормони.

^ 9. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ВИДІЛЕННЯ

Енергетичний обмін, пластична і енергетична роль харчових речовин. Калорична цінність різних харчових речовин. Пряма і непряма калориметрія. Основний обмін, величина, умови його дослідження

Специфічно-динамічна дія харчових речовин. Робочий обмін. Вікові особливості обміну. Фізіологічні норми харчування.

Теплоутворення і тепловіддача. Терморегуляція. Температура тіла людини.

Загальні уявлення про обмін речовин і енергії в організмі (білковий, жировий, вуглеводний, водно-сольовий). Харчовий раціон. Вітаміни та їх використання.

Органи виділення, їх участь в підтриманні гомеостазу організму.

Нирки. Нефрон як морфо-функціональна одиниця нирки. Кровообіг в нирці, його особливості. Основні процеси сечоутворення (клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція і секреція). Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Реабсорбція в канальцях і механізми її регуляції. Коефіцієнт очищення. Секреторні процеси в канальцях. Кінцева сеча і її склад.

Нейрогуморальна регуляція сечоутворення (роль нервової системи гормонів - АДГ, альдостерону, передсерднонатрійуретичного гормону та інших).

Роль нирок у підтриманні азотистого балансу, осмотичного тиску, рН крові, об'єму циркулюючої крові. Адаптивні зміни функції нирок при різних умовах зовнішнього середовища.

Виділення сечі із організму, регуляція. Фізіологічні основи методів дослідження функції нирок.

^ 10. ОРГАНИ ЧУТТЯ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Поняття про аналізатори. Значення аналізаторів у пізнанні зовнішнього світу, його об'єктивної реальності. Вчення І. П. Павлова про аналізатори.

Слуховий аналізатор. Звукопровідний, звукосприймаючий та звукоаналізуючий апарати. Центральні механізми аналізу звукової інформації. Теорія сприйняття звуків. Бінауральний слух.

Сомато-сенсорний аналізатор, його структура і функції. Ноціцепція. Біологічне значення болю.

Нюховий та смаковий аналізатор.

Зоровий аналізатор. Рецепторний апарат. Поле зору. Рефракція і акомодація. Провідниковий і корковий відділи аналізатора. Сучасні уявлення про сприймання кольору.

Умовні та безумовні рефлексиї.

Особливості ВНД людини. Перша і друга сигнальні системи.

Типи ВНД. Пам'ять. Емоції. Мова.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛЕКЦІЙ 3 ФІЗІОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСУ
МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДІЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І
ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ Спеціальність – сестринська справа


Кваліфікація- медична сестра- бакалавр



Тема лекції

К-ть год

1.


Предмет і завдання нормальної фізіології, фізіологія та біофізика збудливих тканин. Фізіологічні особливості нейронів і синапсів. Основні принципи формування та регуляції фізіологічних функцій.

2

2.

Фізіологічні особливості скелетних та гладеньких м'язів.

2

3.



Введення у фізіологію ЦНС. Функції спинного та заднього мозку.

Фізіологія середнього мозку та мозочка.Фізіологія вегетативної нервової системи.

2

4.


Фізіологія залоз внутрішньої секреції. Гормони щитовидної залози та їх значення.Фізіологія прищитовидних, підшлункової та статевих залоз.

2


5.

Гормони наднирків. Фізіологія гіпофіза та епіфіза.

2

6.

Кров. Формені елементи. Кількість та функції еритроцитів.

2

7.

Захисна функція крові. Кількість та функція лейкоцитів.

2

8.

Поняття про гемостаз. Кількість та функції тромбоцитів.

2

9.


Кровообіг та його значення для організму. Фізіологічні особливості та властивості серцевого м'язу.

2

10.



Регуляція діяльності серця. Фізіологія та біофізика гемодинаміки.

Пульс, походження та характеристика. Нервова та гуморальна регуляція кровообігу.

2



11.


Фізіологія дихання. Зовнішнє дихання. Газообмін в легенях, транспорт газів кров'ю.Регуляція дихання.

2


12.

Фізіологія травлення. Травлення в ротовій порожнині та шлунку.

Травлення в тонкій кишці. Роль печінки в процесах травлення.



2

13.


Травлення в товстій кишці. Фізіологічні основи всмоктування.

Регуляція діяльності травної системи. Фізіологічні основи голоду та насичення.

2

14.


Обмін речовин та енергії. Терморегуляція. Фізіологія виділення.

Фізіологія нирок та сечовивідних шляхів.


2

15.


Загальна характеристика аналізаторів. Фізіологія та біофізика слухового, смакового і шкірного аналізаторів.Фізологія зорового та нюхового аналізаторів.

2


16.

Фізіологія ВНД. Вчення І.П.Павлова про типи ВНД. Пам’ять.Фізіологічні особливості психічних функцій людини. 1 і 2 системи дійсності.

2


17.

Архітектоніка суцільного поведінкового акту. Роль мотивації та емоцій у формуванні поведінки.

2

18.


Явище гальмування у ВНД. Фізіологічні механізми сну і активного стану.

Фізіологія трудової діяльності людини.

2


19.


Фізіологія відтворення. Фізіологія адаптації людини до різних умов існування.

2





Разом годин

38



^

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З ФІЗІОЛОГІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДІЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ

Спеціальність – сестринська справа

^ Кваліфікація- медична сестра-бакалавр



пп

Тема заняття

К-ть год.

1

Ознайомлення з кафедрою. Методи дослідження в фізіології. Ознайомлення з апаратурою для подразнення та реєстрації фізіологічних функцій.

2

2


Характеристика збудливих тканин. Біоелектричні явища в збудливих тканинах.

2

3


Закони проведення збудження по нервовому волокну. Закони подразнення збудливих тканин.

2

4

Параметри збудливості. Хронаксиметрія. Фізіологія синапсів.

2

5.

Запис поодинокого і тетанічного м'язового скорочення.

Сила та робота м'язів. Фізіологія втомлення.

2


6.

Підсумкове заняття з розділу «Фізіологія збудливих тканин».

2

7.

Аналіз рефлекторної дуги. Час рефлексу.

2

8.

Властивості нервових центрів.Гальмування спинномозкових рефлексів.

2

9

Вплив вегетотропних речовин на організм.

2

10

Вегетативні рефлекси. Тонічні рефлекси.

2

11

Фізіологія мозочка. Стереотаксична техніка. ЕЕГ.

2

12

Гуморальна регуляція функцій, фактори регуляції. Роль гормонів в її

Здійсненні. Механізми дії гормонів.

2

13


Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту та розвитку.

Роль ендокринних залоз у регуляції гомеостазу та неспецифічної

адаптації.

2


14

Роль ендокринних залоз у процесах відтворення.

2

15

Підсумкове з фізіології ЦНС та ЗВС.

2

16


Оволодіння технікою взяття крові з пальця. Визначення об'ємного співвідношення плазми та формених елементів крові.

2


17


Ознайомлення з принципом підрахунку формених елементів крові.

Підрахунок еритроцитів.

2


18

Визначення гемоглобіну.

2

19

Гемоліз та резистентність еритроцитів.

2

20

ШОЕ. Час згортання.

2

21

Групи крові.

2

22

Підрахунок лейкоцитів.

2

23

Підсумкове з розділу "Фізіологія крові"

2

24

Перкусія та аускультація серця.

2

25

Провідна система серця.

2

26

Кардіографія та запис екстрасистоли.

2

27

Регуляція діяльності серця.

2

28

Вимірювання артеріального тиску у людини. Реєстрація пульсу.

2

29

Електрокардіографія (ЕКГ) та векторкардіографія (ВЕКС)

2

30

Допоміжні методи дослідження серця: ФКГ, БКГ, ДКГ, ЕхоКГ.

2

31

Рух крові в судинах.

2

32

Підсумкове заняття з розділу "Фізіологія кровообігу".

2

33

Перкусія та аускультація легень.

2

34

Визначення життєвої ємкості легень (ЖЕЛ).

2

35

Визначення вентиляції легень.

2

36

Регуляція дихання.

2

37

Травлення в ротовій порожнині.

2

38

Травлення в шлунку і кишечнику.

2

39

Моторна функція травного тракту.

2

40

Фізіологія всмоктування.

2

41


Підсумкове заняття з розділу »Фізіологія дихання» та "Фізіологія травлення"

2

42

Визначення основного обміну методом прямої і непрямої калориметрії.

2

43

Складання харчових раціонів для студентів.

2

44

Фізіологія нирок.

2

45

Вивчення процесів сечоутворення.

2

46

Регуляція процесів виділення.

2

47

Підсумкове заняття з розділу "Фізіологія обміну речовин та виділення".

2

48

Вивчення шкірної, смакової і нюхової чутливості.

2

49

Фізіологія слуху.

2

50

Рефракція і акомодація ока.

2

51

Визначення гостроти і поля зору.

2

52

Умовний рефлекс та його нейрофізіологічні механізми.

2

53

Гальмування в корі головного мозку.

2

54

Типи вищої нервової діяльності (ВНД).

2

55

Вчення І.П.Павлова про 1 і 2 сигнальні системи.

2

56

Підсумкове заняття з розділу "Фізіологія аналізаторів та ВНД".

2

57

Адаптація

2

58

Кібернетичне вивчення фізіологічних функцій.

2

59

Повторення практичних навичок набутих на практичних заняттях.

2

60

Проведення заліку та оформлення залікових книжок.

2




Всього

120



^ ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ СТУДЕНТАМИ 1 КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ

Спеціальність – сестринська справа

Кваліфікація- медична сестра- бакалавр


№ п.п.

ТЕМА

Кількість годин

1.

Внесок робіт І.М.Сеченова, І.П.Павлова, Л.А.Орбелі, П.К.Анохіна, П.Г.Костюка в розвиток світової фізіології.

6

2.

Українська фізіологічна школа.

6

3.

Мислення. Розвиток абстрактного мислення в людини.

6

4.

Вікові зміни працездатності.

6

5.

Фізіологія адаптації організму.

6

6.

Особливості фізичної і розумової праці.Оптимальні режими праці.

6

7.

Гормональна регуляція статевих функцій організму.

6

8.

Фізіологічні механізми втоми. Активний відпочинок і його механізми. Гіпокінезія.

6

9.

Свідомість.

6

10.

Фізіологічні основи трудової діяльності людини.

4




Всього

58


^ 4.5. Оцінювання навчальної діяльності студента.


Контроль початкового рівня знань студентів до засвоєння фізіології здійснюється шляхом перевірки їх знань з питань біології, фізики, гістології, анатомії, які є базовими для вивчення фізіології.

^ Поточний контроль знань здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і включає перевірку знань теоретичного матеріалу, вмінь та контроль опанування студентами практичних навичок, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем.

^ Проміжний контроль знань проводиться з використанням тестів на підсумкових заняттях після вивчення певного розділу програми.

Контроль самостійної позааудиторної роботи студентів здійснюється шляхом підготовки рефератів студентами та співбесіди викладачів зі студентами під час індивідуальної позааудиторної роботи.

Критерії оцінювання знань студента при здійсненні поточного та проміжного контролю:

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який вичерпно, послідовно, грамотно та логічно вірно відповів на всі питання, показав вміння пов'язувати теоретичний матеріал з практичним його застосуванням, не вагаючись відповідає на додаткові питання, показує міцні знання з фізіологічних методів дослідження та уміння їх практичного застосування, володіє різнобічними навичками та способами їх виконання.

Оцінка «добре» виставляється студенту, який грамотно, послідовно і по суті відповів на більшість питань, але допустив окремі неточності при викладенні деяких з питань, правильно пов'язує теоретичний матеріал з практичним його застосуванням, досить повно відповів на одне-два додаткові запитання.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, дає недостатньо правильні визначення, зазнає труднощів при викладенні фізіологічних методик і їх практичного виконання.

Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, припускає суттєві помилки, невпевнено, зі значними труднощами виконує практичні роботи.


^ Підсумковий контроль знань здійснюється під час проведення іспиту, який проводиться в усно-практичній формі. У студентів з’ясовують знання теоретичного матеріалу згідно контрольних питань, а також використання засвоєних практичних навичок.


ПЕРЕЛІК

ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК , ЯКІ ПОВИНЕН ОПАНУВАТИ СТУДЕНТ 1 КУРСУ З ФІЗІОЛОГІЇ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ КОНТРОЛЮ ПІД ЧАС ІСПИТУ

Спеціальність – сестринська справа

Кваліфікація- медична сестра- бакалавр


  1. Визначення сили м'язового скорочення. Динамометрія.

  2. Хронаксиметрія.

  3. Пряма біокалориметрія.

  4. Непряма біокалориметрія.

  5. Визначення гематокриту.

  6. Підрахунок кількості еритроцитів.

  7. Визначення кількості гемоглобіну.

  8. Підрахунок кількості лейкоцитів.

  9. Визначення ШОЕ.

  10. Визначення час згортання крові.

  11. Визначення осмотичної стійкості еритроцитів.

  12. Визначення групи крові.

  13. Визначення границь серця.

  14. Вимірювання артеріального тиску.

  15. ЕКГ, ВЕКС.

  16. Пальпація та реєстрація артеріального пульсу.

  17. Спірометрія, спірографія.

  18. Вивчення перетравлення крохмалю слиною.

  19. Вивчення емульгуючої дії жовчі на жири.

  20. Визначення гостроти зору.

  21. Визначення кольорового зору.

  22. Визначення поля зору.

  23. Визначення гостроти слуху за Воячеком.

  24. Термоестезіометрія.

  25. Вивчення смакової чутливості.

  26. Ольфактометрія.

  27. Вивчення шкірних та сухожильних рефлексів у людини.

  28. Вимірювання часу рефлексу у людини.

  29. Дослідження вегетативних рефлексів.

  30. Гормональна діагностика вагітності



^

БІЛЕТНА ПРОГРАМА


іспиту з фізіології для студентів медчиного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців

Спеціальність – сестринська справа

Кваліфікація- медична сестра- бакалавр

  1. Фізіологія як наука. Поняття про функцію. Сучасні уявлення про будову та функції мембран. Методи фізіологічних досліджень.

  2. Сучасні уявлення про процес збудження. Потенціал дії, механізм походження та фази.

  3. Закони подразнення збудливих тканин. Дія постійного струму на живі тканини.

  4. Фізіологічні властивості скелетних м'язів. Сила та робота м'язів.

  5. Закони проведення збудження по нервових та м'язових волокнах.

  6. Нервово-м'язовий синапс, його структура Механізми й закономірності нервово-м'язової передачі збудження.

  7. Загальний план будови вегетативної нервової системи.Вегетативні рефлекси, їх рефлекторні дуги.

  8. Вплив симпатичної нервової системи на функції організму.

  9. Вплив парасимпатичної нервової системи на функції організму.

  10. Умовні рефлекси, їх відмінність від безумовних, біологічна роль (значення робіт І.М.Сеченова та І.П.Павлова)

  11. Гальмування умовних рефлексів, види, фізіологічне значення (особливості ВНД людини).

  12. Втомлення, фактори, які впливають на швидкість його розвитку. Природа і локалізація втомлення.

  13. Гуморальна регуляція, її відмінність від нервової. Фактори гуморальної регуляції.

  14. Залози внутрішньої секреції, їх фізіологічне значення.

  15. Загальна характеристика гормонів, механізми їх дії на організм.

  16. Гормони підшлункової залози, їх роль в регуляції обміну вуглеводів.

  17. Гормони кори наднирників. Роль мінералокортикоїдів у регуляції сольового обміну.

  18. Гормони статевих залоз та плаценти, їх роль в регуляції функцій організму.

  19. Загальна характеристика системи травлення. Значення ротової порожнини у травленні. Жування. Ковтання.

  20. Склад, властивості, роль слини у травленні, механізми регуляції секреції. Фази секреторного циклу.

  21. Склад і властивості шлункового соку. Механізм секреції соляної к-ти. Значення компонентів шлункового соку для травлення.

  22. Рухова функція шлунка та її регуляція. Механізм переходу хімусу із шлунка в 12-типалу кишку.

  23. Всмоктування в шлунково-кишковому тракті. Методи вивчення. Механізм всмоктування солей, води, вуглеводів, білків, жирів.

  24. Рухова функція кишечника. Види скорочень та їх регуляція. Механізм переходу хімусу з тонкої кишки в товсту.

  25. Загальна характеристика системи крові. Склад і функції крові.

  26. Осмотичний тиск плазми крові. Значення та механізми підтримання ізоосмії. Білки плазми крові і їх роль в організмі.

  27. Кислотно-основний стан крові і механізми, які забезпечують підтримання його постійності.

  28. Еритроцити і їх роль в організмі. Поняття про еритрон. ШОЕ.

  29. Види гемоглобіну та його сполук, їх фізіологічна роль.

  30. Лейкоцити і їх роль в організмі. Лейкоцитарна формула. Регуляція кількості лейкоцитів в крові.

  31. Неспецифічний та специфічний імунітет. Роль лімфоцитів.

  32. Тромбоцити і їх роль в організмі. Поняття про гемостаз.

  33. Функціональна система по підтриманню агрегатного стану крові. Коагулянти та антикоагулянти.

  34. Загальна характеристика груп крові. Система АВ0 та резус-фактор, їх значення при гемотрансфузії.

  35. Загальна характеристика і значення системи кровообігу. Фактори, які визначають безперервний і однонаправлений кровотік.

  36. Сучасні уявлення про природу і градієнт автоматії серця. Проведення збудження в серці, його особливості.

  37. ЕКГ, її аналіз. Електрокардіографічні відведення.

  38. Роль серця в гемодинаміці.Фази серцевого циклу.

  39. Функції клапанів серця, тони серця, їх походження.

  40. Артеріальний пульс, його походження та характеристика.

  41. Роль симпатичних нервів у регуляції серцевої діяльності.

  42. Вплив блукаючих нервів на діяльність серця.

  43. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від іонного складу крові.

  44. Роль судин в гемодинаміці. Фактори, які забезпечують рух крові в судинах.

  45. Кров'яний тиск, його зміни за ходом судинної системи. Артеріальний тиск, його види. Фактори, які визначають величину артеріального тиску.

  46. Кровотік у венах, вплив на нього гравітації Фактори, які впливають на ємність вен і величину венозного тиску.

  47. Регуляція системного артеріального тиску. Рефлекторна регуляція при зміні положення тіла в просторі.

  48. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту.

  49. Дихальний центр, його структура. Механізм першого вдиху. Роль блукаючих нервів в забезпеченні ритмічності дихання.

  50. Гуморальна регуляція дихання. Роль кисню, вуглекислоти та іонів водню в регуляції дихання.

  51. Дихальний коефіцієнт, значення його визначення при дослідженні енергозатрат.

  52. Основний обмін та фактори, від яких залежить його величина. Стандартний обмін. Робочий обмін.

  53. Температура тіла людини. Фізіологічне значення гомойотермії. Механізм теплопродукції в організмі.

  54. Загальна характеристика системи виділення. Функції нирок як основного органу цієї системи.

  55. Клубочкова фільтрація в нирці. Склад первинної сечі. Фактори, які впливають на інтенсивність клубочкової фільтрації.

  56. Канальцева реабсорбція і секреція в нирках їх механізми.

  57. Руховий та вестибулярний аналізатори. Роль в сприйнятті положення тіла в просторі і формуванні рухів.

  58. Структурна і функціональна організація смакового та нюхового аналізаторів.

  59. Зоровий аналізатор. Діоптричний апарат ока. Рефракція та її аномалії.

  60. Структурна і функціональна організація слухового аналізатора.



^ МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ІСПИТУ З "ФІЗІОЛОГІЇ"

для студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших

медичних і фармацевтичних фахівців

Спеціальність – сестринська справа

Кваліфікація- медична сестра- бакалавр


Навчальним планом з дисципліни фізіологія передбачений іспит. До іспиту допускаються студенти, які виконали навчальну програму, відробили всі пропущенні заняття і не мають заборгованості. Іспит проводиться у вигляді співбесіди екзаменатора зі студентом з питань білету, який складається з 3-х питань. Студент відповідає на питання, демонструючи знання основних функцій життєдіяльності і клінічних методів дослідження функцій. Оцінки виставляються з кожного питання і остаточна оцінка узгоджується обома екзаменаторами. Білетна програма та критерії оцінки знань вивішуються на інформаційному стенді.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

теоретичної і практичної підготовки студентів 1 курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців на іспиті з фізіології

Спеціальність – сестринська справа

Кваліфікація- медична сестра- бакалавр


Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який вичерпно, послідовно, грамотно та логічно вірно відповів на всі три питання, показав вміння пов'язувати теоретичний матеріал з практичним його застосуванням, не вагаючись відповідає на додаткові питання, показує мінні знання з анатомічної термінології, будови та топографії органів та систем організму, їх функції, фізіологічних методів дослідження та уміння їх практичного застосування, володіє різнобічними навичками та способами їх виконання.

Оцінка «добре» виставляється студенту, який грамотно, послідовно і по суті відповів на питання, але допустив окремі неточності при викладенні одного із питань, правильно пов'язує теоретичний матеріал з практичним його застосуванням, досить повно відповів на одне-два додаткові запитання.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту, який знає тільки основний матеріал, але не засвоїв його деталей, припускається неточностей, дає недостатньо правильні визначення, зазнає труднощів при викладенні анатомії і фізіології органів, фізіологічних методик і їх практичного виконання.

Оцінка «незадовільно» виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, припускає суттєві помилки, невпевнено, зі значними труднощами виконує практичні роботи.

ПРИМІТКА: При оцінці знань студента на іспиті враховується також його поточна успішність в навчальному році, знання лекційного матеріалу і додаткової літератури по питанню, яке викладається.

Контроль практичної підготовки студентів здійснюється шляхом демонстрації окремих органів і їх частин, виконання ними лабораторних і функціональних досліджень.


^ ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИХ ПОСІБНИКІВ, ТЕХНІЧНИХ ТА ІНШИХ НАВЧАЛЬНО-НАОЧНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ НА КАФЕДРІ ФІЗІОЛОГІЇ

Спеціальність – сестринська справа

Кваліфікація- медична сестра- бакалавр

^ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ

1.Шевчук В.Г., Наливайко Д.Г. Посібник з нормальної фізіології. К. «Здоров'я», 1995р.

2. Чернівецький медичний інститут, МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ практичних занять з нормальної фізіології (методичний посібник для студентів), 1995, 95с.

3.Буковинська державна медична академія,"Нормальна фізіологія в тестах." Навчальний посібник, 2000, 152с.


^ ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ

1. Таблиці.

2. Слайди.

3.Діапроектор.

4.Комп'ютер з принтером

5. Мікроскопи


ІНШІ НАВЧАЛЬНО-НАОЧНІ ЗАСОБИ

1.Хроноксиметр

2. Стимулятор

3.Ергографи

4.Кімографи

5.Еритрогемометр

6. Лейкоцитарний лічильник

7.Електрокардіограф, балістоприставка

8. Прилад Панченкова

9. Тонометр

10.Сфігмограф

11. Прилад для рефлексометрії

12.Центрифуга

13. Магнітофон

14.Холодильник.


^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


І.Є.М.Панасюк, ЛС.Корзюк, Я.М.Федорів, Ю.В.Онищенко. Фізіологія і патологія системи дихання. Л-Видавництво «СВІТ», 1992.

2.Дж. Уест. Физиология дыхания, Издательство «Мир», 1988.

3.ПокровскийВ.М., Коротько Г.Ф. Физиология человека, М.»Медицина», 1997. т.І., т.П.

4.Філімонов В.І. Нормальна фізіологія. К. «Здоров'я», 1994 р.

5. Физиология человека ( под ред. Шмідта Р., Тевса Г.) пер. с англ.Т.І-ІУ. М.Мир, 1985.т.І, с.282, т.ІІ- с. 239, т.ІІІ- с. 288, т.ІУ-с.312.

6.Коробков А. В. Нормальная физиология. М.«Высшая школа», 1980 г.

7.Косицкий Г.И. Нормальная физиология. М.»Медицина», 1985 г.

8.Б.И.Ткаченко. Основы физиологии человека, т.І, т.П., Международный фонд истории науки, 1994 г.

9.Кулланда К.М. Практикум по физиологии. Изд. «Медицина», 1980 г.

10.Агаджанян Н.Н. Практикум по нормальной фиологии М. «Высшая школа», 1983 г.

12.Косицкий Г.И. Руководство к практическим занятиям по физиологии М. «Медицина», 1988 г.

13.Шевчук В.Г., Наливайко Д.Г. Посібник з нормальної фізіології. К. «Здоров'я», 1995р.

14. Словарь физиологических терминов, под ред. О.Г.Газенко, М.”Наука” 1987. С.446. 15. Вільям Ф.Ганонг Фізіологія людини.-Львів:БаК., 2000.


Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи