“Затверджено” icon

“Затверджено”




Назва“Затверджено”
Сторінка1/3
Дата03.07.2012
Розмір0.68 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

,Додаток 4

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді кафедри
Фізіології_________________

(назва кафедри)

12”травня 2007р. (Протокол №21)

Завідувач кафедри


Професор Ткачук С.С.

(ПІП, підпис)

“___” ___________ 200__р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам _II__ курсу медичного факультету


(спеціальність “стоматологія”)

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Під час ПІДГОТОВки ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ


Тема заняття

Модуль ________________

назва модулю

Змістовий модуль ____________________________

(назва змістового модулю)


Чернівці – 2007


1. Актуальність теми: коротко розкривається професійна значимість теми, наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

^ 2. Тривалість заняття: _____(год.)


3. Навчальна мета (конкретні цілі):

Знати

Вміти

Засвоїти практичні навички


  1. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

1.

2.

3.


N

Описувати ..., розраховувати ..., визначати ..., застосовувати ..., володіти ..., класифікувати ..., ідентифікувати ..., зобразити схематично ..., порівняти ..., демонструвати ..., малювати схему, графік ...




  1. Поради студенту.


^ 5.1. Зміст теми:

Залежно від складності, специфіки і значимості навчальної теми, наявності або відсутності лекцій з неї, наявності сучасної навчальної і наукової літератури, забезпеченості цією літературою студентів, зміст теми може бути наданий в різних варіантах:

  • розгорнутий, деталізований текст змісту;

  • тези змісту теми;

  • деталізована структурно-логічна схема змісту.

Право вибору тієї або іншої форми відображення змісту залишається за кафедрою.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

1.

2.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.

2.

5.4. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

1.

2.

Б. Задачі для самоконтролю

- Типові, стандартні, класичні, мають однозначну відповідь, студентам відомі алгоритми їх вирішення – ІІ рівень;

- Нетипові, нестандартні, що відображають ускладнені професійні ситуації – ІІІ рівень:

1.

2.

В. Тестові завдання для самоконтролю:

1.

2.

В залежності від конкретних цілей навчання, специфіки змісту дисципліни і даної теми, кафедра вирішує питання про рівень складності й обєм матеріалів для самоконтролю студентів.


Література.

Основна:

1.

2.

Додаткова:

1.

2.

Додаток 2


^ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





Затверджую”




Проректор з навчальної роботи




професор _____________М.Ю.Коломоєць




“___” ________ 200...р.



^ ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

2 курсу медичного факультету

Спеціальність стоматологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень- стоматолог

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

НОРМАЛЬНа ФІЗІОЛОГія

в т.ч.: фізіологія щелепно-лицьової ділянки

(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни Фізіології для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2007).


Схвалено на методичній нараді кафедри Фізіології „ 5” травня 2008 року (Протокол №21).


Завідувач кафедри, професор Ткачук С.С._________ С.С.Ткачук

(підпис)


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін фізіологічного та фізико-хімічного профілю „14” травня 2008року (Протокол №7).


Голова предметної методичної

комісії, професор _____________ І.Ф. Мещищен

(підпис)


^
Чернівці – 2008

Навчальна дисципліна

НОРМАЛЬНа ФІЗІОЛОГія

в т.ч.: фізіологія щелепно-лицьової ділянки


нормативна дисципліна, дисципліна за вибором студентів (потрібне підкреслити)


  1. Вступ.

Визначення дисципліни.

Цілі та задачі нормальної фізіології, її місце в навчальному процесі.

Враховуючи специфіку прфесійної підготовки майбутніх лікарів-стаматологів, при вивченні нормальної фізіології на стаматологічному факультеті необхідно поглибити підготовку з тих розділів фізіології, які безпосередньо повязані з професійною діяльністю. Це перш за все фізіологія ротової порожнини та зубощелепної системи, фізіологічні основи методів дослідження функцій зазначених систем, роль гормонів у регуляції морфогенезу та стану зубощелепної системи. Роль автономних функцій організму в забезпеченні нормального стану зубощелепної системи, особливості ноціцептивної та антиноціцептивної систем.


Кількість навчальних годин

лекції - 18 годин.

практичні заняття – 126 годин.

самостійна робота студентів - 72 годин.


^ Структура дисципліни "Фізіологія”

1.Вступна лекція. Етапи розвитку фізіології, методи і методології у фізіології щелепно-лицьової ділянки. Збудливість і збудження. Фізіологія збудливих тканин, у тому числі щелепно-лицьової ділянки (секреторних клітин, периферійних нервів, жувальних м’язів, нервово-м’язових синапсів).

Коротка характеристика розвитку фізіології. Роль робіт У.Гарвея, Р.Бернара, Е.Дюбуа-Реймона, У.Кеннова, Е.Людвіга, Ч.Шеррінгтона, І.М.Сеченова, І.П.Павлова, Г.П.Костюка та ін.

Основні поняття фізіології. Фізіологічна характеристика функцій. Фізіологія збудливих тканин. Подразливість і збудливість як основа реакції тканини на подразнення. Подразнення. Збудження і гальмування як діяльний стан збудливих тканин, їх фізіологічна роль. Клітинні мембрани, будова і функції. Мембранні канали і насоси. Збудливість нервів та м’язів голови. Фізіологічні основи електроодонтодіагностики.

Мембранний потенціал (МП), його походження. Біопотенціали залоз слизової оболонки ротової порожнини, їх діагностичне значення.

Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Потенціал дії (ПД) його фази і походження. Рефрактерність. Гальванічні струми, умови їх винекнення в органах ротової порожнини, вплив на живі тканини.

Фізіологічні властивості нервових волокон. Механізм проведення нервового імпульсу по безм'якотних і м'якотних волокнах. Закони проведення збудження по нервових волокнах: двосторонність, ізольоване проведення, функціональна цілісність і їх використання в стоматології.

Синапс. Будова і класифікація синапсів. Механізм передачі збудження в синапсах. Постеинаптичні потенціали: збуджуючий (ЗПСП) і гальмівний (ГПСП), їх генез. Особливості будови і функції нервово-м'язового синапса.

Фізіологія м'язів. Функції і фізіологічні властивості поперечно-смугастих м'язів. Види і режими м'язових скорочень. Поодинике скорочення і його фази. Сумація скорочень і тетанус. Залежність амплітуди скорочення від частоти подразнення. Сила і робота жувальних мязів, методи дослідження: електроміографія, гнатодинамометрія, мастікаціотонометрія, мастікаціографія, застосування їх у стаматологічній практиці. Пародонт, його функціональна стійкість до жувального тиску. Поняття про ефективність жування.

2. Збудження і гальмування в ЦНС. Сучасні методи дослідження функцій ЦНС. Роль різних відділів ЦНС в забезпеченні аферентної, моторної і секреторної функції органів ротової порожнини. Трігемінальний комплекс, його значення.

Фізіологія центральної нервової системи(ЦНС). Роль ЦНС у регуляції рухових функцій (жування). Основні принципи і особливості поширення збудження в центральній ланці рефлекторної дуги, (фізіологічні властивості нервових центрів). Гальмування в ЦНС (І.М.Сеченов). Основні види гальмування. Сучасні уявлення про механізм центрального гальмування ( Дж. Еккс, Реншоу). Жувальні рефлекси з м’язових веретен, сухожильних рецепторів Гольджі. Рефлекси з рецепторів перидонту, їх фізіологічна роль. Регуляція розкривання ротової порожнини, жування при закритій ротовій порожнині. Жувальні автоматизми. Роль різних відділів ЦНС в регуляції моторної і секреторної функції зубощелепної системи.

Функції спинного мозку (провідникова, рефлекторна). Спінальні (соматичні і вегетативні) рефлекси. Спинальні механізми регуляції м'язового тонусу і фазних рухів. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій. Роль стовбура мозку в регуляції жування.

Фізіологія середнього мозку і мозочка. Мозочок, його аферентні та еферентні зв'язки. Наслідки часткового і повного зруйнування мозочка (А.Лючиані) та прояви його ураження в людини. Корегуючі та стабілізуючі впливи мозочка на моторні функції. Участь мозочка в процесах регуляції вегетативних функцій. Місце мозочка в інтеграції функцій мозку.

Фізіологія вегетативної нервової системи (ВНС). Особливості структури і функції ВНС. Симпатичний та парасимпатичний відділи ВНС і інервуємі ними органи. Медіатори ВНС. Особливості будови рефлекторних дуг слиновидільних рефлексів.

Проміжний мозок.Таламус, як колектор аферентних шляхів. Гіпоталамус, як вищий підкорковий центр вегетативних функцій. Базальні ядра, їх роль в формуванні м'язового тонусу. Роль аферентації з рецепторів слизової оболонки ротової порожнини і перидонту у формуванні висхідних активуючих впливів на різні відділи ЦНС(лімбічний комплекс, кора півкуль великого мозку). Електроенцефалографія ії використання в стоматології.

3.Гуморальна регуляція вегетативних функцій. Значення гормонів для росту, розвитку і функцій органів щелепно-лицевої ділянки. Фізіологія залоз внутрішньої секреції. Загальна характеристика гормонів і механізми їх дії на організм.

Саморегуляторний механізм нейрогуморальних взаємовідносин і гормоноутворювальних функцій в організмі. Роль гормонів у забезпеченні та регуляції психічного, фізичного росту та розвитку організму і стану зубощелепної системи. Методи вивчення залоз внутрішньої секреції. Гормони щитоподібної залози, їх фізіологічна дія, роль в регуляції обміну речовин, росту і розвитку. Наслідки порушення функції.

Функція прищитовидних залоз і їх роль в регуляції обміну кальцію і фосфору. Роль гормонів у регуляції кальцієвого гомеостазу. Гормони наднирників. Глюкокортикоїди, мінералокортикоїди і їх фізіологічне значення. Функції мозкової речовини наднирників. Участь гормонів наднирників в механізмах розвитку загального адаптаційного синдрому. Фізіологія гіпофіза. Гормони передньої долі гіпофіза і їх фізіологічне значення. Функція проміжкової долі. Задня доля гіпофіза як депо гормонів гіпоталамуса. Роль гіпофіза в регуляції ендокринних органів. Нейросекрети гіпоталамуса. Ліберини і статини. Регуляція функцій гіпофіза. Гормони епіфіза.

4.Сенсорні системи організму. Фізіологія болю. Роль смакової, теплової, холодової, тактильної, больової і пропріоцептивної рецепції у функції органів щелепно-лицевої ділянки.

Поняття про сенсорні системи (аналізатори). Значення аналізаторів у пізнаванні світу. Системний фактор сприймання. Функціональна організація аналізаторів. Рецептор: поняття, класифікація, основні властивості, механізм збудження, функціональна лабільність. Регуляція функції рецепторів. Поняття про рецептивне поле і рефлексогенні зони. Методи дослідження збудливості рецепторів.

Провідниковий відділ аналізаторів. Взаємодія аналізаторів. Кодування інформації в різних відділах аналізаторів.

Фізіологічні основи методів дослідження аналізаторів. Вікові зміни сенсорних систем. Фізіологія смакової сенсорної системи. Сучасне уявлення про сприйняття смаку. Методи дослідження властивостей смакової сенсорної системи. Взаємодія між смаковою і нюховою сенсорними системами у визначенні властивостей їжі. Загальна чутливість ротової порожнини. Больова чутливість ротової порожнини. Біологічне значення болю, проекційна і відображена біль. Сучасні уявлення про ноціцептивну систему. Антиноціцептивна система. Фізіологічні основи знеболювання і наркозу, їх використання в стаматологічній практиці.

Роль тактильної рецепції в адаптації до зубних протезів. Методи дослідження температурної чутливості. Роль рецепторів слизової оболонки порожнини рота в адаптації до зубних протезів.

^ 5.Фізико-хімічні властивості крові, дихальна і захисна функції крові. Гемостаз, гемокоагуляція.

Рідинні середовища організму. Поняття про внутрішнє середовище організму. Гомеостаз і його регуляція.

Кров. Поняття про систему крові. Основні функції крові. Склад і кількість крові в людини. Основні фізіологічні константи крові і механізми їх регуляції. Захисні функції крові та їх роль у забезпеченні функцій ротової порожнини і стану тканини зубів.

Плазма, її склад. Гематокрит. Функціональні системи, що забезпечують постійність осмотичного тиску і кислотно-лужного стану крові.

Клініко-фізіологічний аналіз і його значення для виявлення захворювань крові у стоматологічних хворих. Ускладнення, виникаючі при видаленні зуба, у хворих з порушенням згортання крові.

Еритроцити. Будова, кількість, функції. Будова та властивості гемоглобіну, його сполуки, види впродовж онтогенезу. Кількість гемоглобіну . Критерій насичення еритроцитів гемоглобіном (середня концентрація гемоглобіну, кольоровий показник, його визначення). Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та фактори, які впливають на неї. Поняття про еритрон. Гемоліз, його види.

Лейкоцити, їх кількість, види. Функції різних видів лейкоцитів. Поняття про імунітет, його види. Тромбоцити, їх будова, кількість, функції. Гемостаз. Процес зсідання крові і його значення. Сучасні уявлення про основні фактори, які приймають участь у зсіданні крові (плазменні, тромбоцитарні, лейкоцитарні, тканинні). Фази зсідання крові. Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз, їх роль при пошкодженні судин у стоматологічній практиці. Роль прокоагулянтів, антикоагулянтів та факторів фібринолізу слини в гемостазі.

Групи крові (система АВ0, резус-система, інші системи). Методи визначення груп крові. Правила переливання крові. Кровозамінні розчини.

6.Кровообіг. Фізіологічні властивості та особливості міокарду. Регуляція і методи дослідження серця і периферичних судин. Особливості регіонального кровообігу щелепно-лицевої ділянки.

Морфо-функціональна характеристика системи кровообігу, її роль і місце в підтриманні життєдіяльності організму. Системний кровообіг, функціональна класифікація кровоносних судин. Серце. Кардіоміоцити, їх будова і функціональне значення. Рецептори. Фізіологічні властивості міокарда (збудливість, провідність, скоротливість). Автоматизм серця. Провідна система, серцевий цикл і його фазова структура. Систолічний і хвилинний об'єми крові, серцевий індекс. Зовнішні прояви серцевої діяльності (електричні, звукові, механічні), їх походження і фізіологічні основи методів дослідження (електрокардіографія, фонокардіографія, ультразвукова кардіографія, інвазивні дослідження скоротливої здатності міокарда та інші). Регуляція серцевої діяльності (міогенна, гуморальна, нервова). Рефлекторні зміни діяльності серця та тонусу судин, зумовлені подразненням рецепторів ротової порожнини (пресорні, депресорні рефлекси).

Основні закони гемодинаміки. Механізм формування судинного тонусу. Кров'яний тиск, його види (систолічний, діастолічний, пульсовий, середній, артеріальний, капілярний, венозний). Фактори, що визначають величину кров'яного тиску. Лінійна і об'ємна швидкість кровотоку в різних відділах системи кровообігу. Артеріальний пульс, його основні параметри. Особливості кровотоку в органах ротової порожнини, шкіри обличчя, жувальних м’язах. Зміни стану кровообігу при больових подразненнях. Регуляція кровообігу при стресових ситуаціях в стоматологічній практиці. Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин ротової порожнини.

Мікроциркуляція. Капілярний кровотік і його особливості. Пре- і посткапілярний опір, кров'яний тиск у капілярах слизової оболонки ротової порожнини і фактори, які впливають на нього. Особливості судин мікроциркуляторного русла пульпи зуба. Методи дослідження стану судин слизової оболонки ротової порожнини (капіляроскопія, капілярографія, визначення стійкості капілярів).

7.Фізіологія дихальної системи. Роль дихальної системи і органів порожнини рота в артикуляції, їх кровообіг. Значення його для росту і розвитку органів щелепно-лицевої ділянки.

Значення дихання для організму. Основні етапи процесу дихання. Дихальний цикл. Фізіологічна класифікація дихальних шляхів. Регуляція їх просвіту. Значення миготливого епітелію. Вентиляція легень і альвеол, її нерівномірність в різних відділах легень. Функціональний взаємозв’язок процесів дихання, жування та ковтання. Роль органів ротової порожнини в диханні та артикуляції.

Механізм вдиху. Тиск в плевральній порожнині, його зміни при диханні. Поверхнева напруга альвеол, його механізми. Сурфактанти, їх значення. Статичні та динамічні показники зовнішнього дихання. Газообмін в легенях. Склад вдихуваного, видихуваного і альвеолярного повітря. Напруження газів, розчинених у крові, методи вимірювання. Парціальний тиск газів (РСО2, РО2) в альвеолярному повітрі. Механізми обміну газів між повітрям, що вдихається і альвеолярною газовою сумішшю, альвеолами і кров'ю. Транспорт газів кров'ю (О2 і СО2). Фактори, що впливають на утворення і дисоціацію оксигемоглобіну. Вміст О2 і СО2 в артеріальній і венозній крові. Киснева ємність крові. Утворення і дисоціація бікарбонатів і карбогемоглобіну. Значення карбоангідрази. Газообмін між кров'ю і тканинами. Напруження О2 і СО2 в тканинній рідині і клітинах. Фізіологічні основи методів дослідження газів. Регуляція дихання. Структури ЦНС, що забезпечують дихальну періодику. Вплив газового складу і рН артеріальної крові на частоту і глибину дихання.

Центральні і периферійні хеморецептори, їх значення в забезпеченні газового гомеостазу. Зміни вентиляції легень при гіперкапнії і гіпоксії. Механорецептори легень, їх значення в саморегуляції частоти і глибини дихання. Рефлекси Герінга-Бреєра. Значення структур стовбура мозку і гіпоталамуса, лімбічної системи і кори великих півкуль в регуляції дихання. Умовно-рефлекторна і довільна регуляція дихання.

Захисні дихальні рефлекси. Дихання при мові. Функціональна система підтримки постійного газового складу крові.

8.Травлення. Роль органів ротової порожнини у процесі травлення (слинних залоз, рецепторів, виникнення смаку, формування апетиту, спраги і т.д.). Травлення в шлунку та кишечнику. Регуляція секреторної, моторно-евакуаційної і резорбтивної функції. Зміни в травному тракті при порушенні функцій органів щелепно-лицевої ділянки.

Суть процесу травлення. Травлення в ротовій порожнині. Роль смакової та нюхової соматосенсорних ситем у травленні. Механічна та хімічна обробка їжі. Функціональна характеристика жувального апарату, жувальної мускулатури різних груп зубів, пародонту і вісково-нижньощелепного суглоба і їх роль в процесі механічної обробки їжі в порожнині рота. Механізм утворення слини. Вплив кровопостачання слинних залоз на секрецію слини. Методи дослідження слиновиділення та їх значення в стоматології. Кількість, склад і властивості слини, її значення. Вплив симпатичних та парасимпатичних нервів на функцію слинних залоз. Антикарієсні властивості слини. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції секреторної та моторної функцій травного каналу. Механізм регуляції тонусу жувальних мязів. Роль пропріорецепторів жувальних мязів, механорецепторів слизової оболонки, періодонту в регуляції жування. Жувальний цикл Мастікаціографія. Зміни мастікаціограми при прийомі їжі різної консистенції і при порушенні цілісності зубних рядів і виносливісті опорного апарату зубів. Функціональна жувальна проба по Гельману, Рубінову. Формування харчової грудки. Ковтання, його фази.

Склад і властивості шлункового соку.Фази секреції шлунку. Травлення в тонкій кишці. Зовнішньосекреторна діяльність підшлункової залози, вікові особливості.

Роль печінки в травленні.Травлення в товстій кишці. Значення мікрофлори кишок. Моторна діяльність ШКТ. Акт дефекації.

Всмоктування в різних відділах травного каналу, його механізми. Всмоктувальна функція слизової оболонки ротової порожнини. Регуляція всмоктування

9.Обмін енергії. Терморегуляція. Вплив якісного і кількісного складу харчового раціону на функцію органів ротової порожнини. Видільні процеси в організмі. Екскреторна функція слинних залоз.

Енергетичний обмін. Загальні поняття про обмін речовин в організмі. Особливості мінерального обміну в тканинах зубів. Вплив кількісного і якісного складу їжі на стан органів і тканин порожнини рота. Пластична і енергетична роль харчових речовин. Баланс надходження і витрат речовин. Калорична цінність різних харчових речовин. Пряма і непряма калориметрія. Калоричний коефіцієнт О2. Дихальний коефіцієнт. Основний обмін, величина, умови його дослідження. Роль рецепторів порожнини рота в проявленні специфічно-динамічної дії харчових речовин. Фізіологічні норми харчування хворих (щелепно-лицевих) з порушенням нормальних умов прийому їжі.

Органи виділення, їх участь у підтриманні гомеостазу організму. Видільна функція слинних залоз і слизової оболонки порожнини рота.

Нирки. Основні процеси сечоутворення (клубочкова фільтрація, канальцева реабсорбція і секреція). Механізми клубочкової фільтрації, склад первинної сечі. Реабсорбція в канальцях і механізми її регуляції. Секреторні процеси в канальцях. Кінцева сеча і її склад.

Нейрогуморальна регуляція сечоутворення (роль нервової системи гормонів, АДГ, альдостерону, передсерднонатрійуретичного гормону та ін.).

Роль нирок в підтриманні азотистого балансу, осмотичного тиску, рН крові, об'єму циркулюючої крові. Участь слинних залоз у підтриманні гомеостазу.

Топогрфічні особливості показників температури органів ротової порожнини. Їх фізіологічне обгрунтування. Роль слизової оболонки порожнини рота в підтриманні температурної константи організму. Термометрія і її значення в стоматології.

ІІ.2.Практичні та підсумкові заняття, їх зміст.

1. Ознайомлення з кафедрою. Основи постановки фізіологічного експерименту. Основні властивості і методи дослідження збудливих тканин. Запис схеми ведення протоколів практичних занять. Знайомство з апаратурою для подразнення та реєстрації фізіологічних функцій.Замалювання апаратів та схем приладів в протоколах.

2. Характеристика збудливих тканин. Збудливість нервів та м’язів голови. Приготування нервово- м'язового препарату, визначення порогу збудливості його при прямому і непрямому подразненні. Замалювати препарат.

3. Дослідження біоелектричних явищ в збудливих тканинах. Електророододіагностика і гальванізм. Проведення першого досліду Гальвані. Проведення другого досліду Гальвані (скорочення без металу). Відтворення досліду Маттеучі. Вплив гальванізму на стан органів ротової порожнини і другі системи організму.

4. Проведення збудження в нервових волокнах і нервових стовбурах. Закони проведення збудження по нервовому волокну. Спостереження скорочення різних груп м'язів при подразненні різних корінців сідничого нерва препарату задніх лапок жаби струмом порогової сили. Дослідження двобічного проведення по нервовому волокну на препараті задніх лапок жаби. Застосування законів подразнення збудливих тканин в стоматологічній практиці. Лікарський електрофорез і його використання в стоматології.

5.Параметри збудливості. Хронаксиметрія. Застосування хронаксиметрії в стоматологічній практиці. Визначення реобази і субординаційної хронаксії для згиначів пальців.Визначення реобази і хронаксії для м'язів верхньої повіки. Залежність часу дії струму від його сили. Визначення часу дії струму для 1, 2, 3, 4, 5 реобаз. Виведення кривої сили - часу для згиначів кисті. Застосування хронаксиметрії в стоматології.

^ 6. Фізіологія синапсів. Вивчення проведення збудження через синапс та порушень передачі після введення міорелаксантів.

7.Фізіологічні та фізичні властивості м’язів. Дослідження видів м’язових скорочень. Запис поодинокого скорочення. Запис порогового, субмаксимального і максимального скорочення м'язів. Запис на кімографі і зарисовка в протоколах кривої поодинокого скорочення. Тетанічне скорочення. Запис і аналіз кривої зубчастого та гладкого тетанусу. Запис песимуму і оптимуму сили подразнення. Особливості жувальних і мімічних м’язів. Участь м’язів щелепно-лицьової ділянки в функціях жування, ковтання, дихання і мовотворення. Контрактура жувальних м’язів і її наслідки.

8. Сила і робота жувальних м'язів. Визначення загальної і питомої сили жувальних м'язів. Визначення оптимальних умов для виконання максимальної роботи жувальних м'язів. Закон середніх навантажень. Спостереження зміни температури м'язів при роботі. Поняття про ефективніст жування. Пародонт, його виносливість до жувального тиску. Гнатодинамометрія.

9.^ Підсумкове заняття з фізіології збудливих тканин.

10.Дослідження нервової регуляції фізіологічних функцій. Рефлекс. Аналіз рефлекторної дуги. Рецептори порожнини рота. Аналіз рефлекторної дуги. Визначення залежності рефлексу від рецептивного поля. Виявлення відсутності рефлексу при зруйнуванні різних частин рефлекторної дуги. 11.Час рефлексу. Дослідження часу рефлексу за Тюрком. Визначення залежності часу рефлексу від сили подразнення. Визначення часу колінного рефлексу у людини з допомогою рефлексометра.

11.Дослідження процесів збудження і гальмування в ЦНС. Спостереження явища іррадіації при сильному подразненні. Вивчення явища полегшення при подразненні препарата розчином сірчаної кислоти однакової концентрації (0,6%) через короткі проміжки часу. Спостереження явища сумації на спинно-мозковому препараті жаби.

Гальмування спинномозкових рефлексів. Спостереження гальмування при накладанні гумового кільця на голову жаби, при накладенні лігатури на стегно і при потягуванні за передню лапку. Відтворення досліду Сєчєновського гальмування спинно-мозкових рефлексів. Спостереження за реакціями жаби після введення їй стрихніну.

12.Дослідження механізмів нервової регуляції вегетативних функцій. Спостереження дії пілокарпіну на потовиділення у кішки. Спостереження дії кокаїну на серцеву діяльність собаки. Дослідження дії гоматропіну на зіницю ока людини.

Вегетативні рефлекси. Визначення прямої і співдружньої реакції зіниці людини на світло. Спостереження відсутності зіничного рефлексу після закапування в око розчину гоматропіну. Рефлекс Даніні-Ашнера. Відтворення аксон-рефлекса (дермографізм).

13.Дослідження ролі заднього і середнього мозку в регуляції рухових функцій організму. Спостереження за рухами жаби після одностороннього зруйнування лабіринту. Дослідження статичних рефлексів у морської свинки з нормальними і односторонньо вимкненими лабіринтами. Дослідження ліфтної реакції і готовності до стрибка.

14.Дослідження ролі мозочка в регуляції рухових функцій організму.

15.Стереотаксична техніка. Вживлення мікроелектродів в різні структури мозку щура.

16. Електроенцефалографія. Ознайомлення з записом і аналіз ЕЕГ у дітей тварин.

17. Механізми дії гормонів.

18.Вивчення ролі гормонів щитоподібної та прищитоподібної залоз у забезпеченні фізичного росту і розвитку організму та стану зубощелепної системи.

19.Роль симпато-адреналової системи в регуляції адаптації до дії стресових факторів.Дія адреналіну на зіницю енуклейованого ока жаби.

20.Гормони підшлункової залози, епіфіза, вилочкової та статевих залоз. Їх вплив на стан зубощелепної системи

^ 21.Підсумкове заняття з фзіології ЦНС та залоз внутрішньої секреції.

22.Система крові. Дослідження фізико-хімічних властивостей крові. Оволодіння технікою взяття крові з пальця. Визначення об'ємного співвідношення плазми і формених елементів крові за допомогою мікроцентрифуги.

23.Ознайомлення з принципом підрахунку форменних елементів крові. Ознайомлення з методами розведення крові для підрахунку еритроцитів і лейкоцитів. Знайомство з камерами для підрахунку форменних елементів крові. Замалювання сітки.

24.Визначення кількості еретроцитів у крові. Взяття крові з пальця, розведення і підрахунок кількості еритроцитів з допомогою камери Горяєва і еритрогемометра.

25.Визначення кількості гемоглобіну за Салі і за допомогою еритрогемометра, вирахування кольорового показника крові. Розгляд спектру оксигемоглобіну за допомогою спектроскопа.

26.Дослідження групової належності крові. Визначення групи крові.

27. Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз. Фактори згортання крові. Антикоагулянти. Фібриноліз. Визначення часу зсідання крові (встановлення протромбінового часу і розрахунок протромбінового індексу). Ускладнення, які виникають при видаленні зубів у хворих із порушенням згортання крові. Фізіологічні обгрунтування способів зупинки кровотеч при операціях на ротовій порожнині при захворюваннях крові.

28. Лейкоцити. Лейкоцитарна формула. Роль лейкоцитів у захисних функціях порожнини рота. Взяття крові із пальця, розведення її і підрахунок кількості лейкоцитів. лейкоцитарна формула.

29. Імунітет. Види лімфоцитів. Схема імунної відповіді. Імуноглобуліни. Визначення зсуву лейкоцитарної формули за мазками крові.

30.Підсумкове заняття з фізіології системи крові.

31.Фізіологія серцево-судинної системи. Будова серця. Велике і мале коло кровообігу. Тони серця і фази серцевої діяльності. Визначення локалізації верхівкового поштовху серця методом пальпації. Визначення границь серця методом перкусії. Вислуховування тонів серця за допомогою стетоскопа та фонендоскопаю. Фоноелектрокардіографія.

32.Дослідження фізіологічних властивостей серцевого м’яза. Вивчення провідної системи серця за допомогою лігатур Станіуса. Ознайомлення з методикою приготування ізольованого серця жаби. Вивчення впливу на нього високої і низької температури, надлишків іонів Са 2+ і К+.

33.Електрокардіографія. Аналіз електрокардіограми. Ознайомлення з методами і принципами електрокардіографії. Запис ЕКГ у людини. Методи дослідження серця та судин. Оцінка функціональних можливостей серцево-судинної системи: фонокардіографія, балістокардіографія, динамокардіографія, пульсотахометрія, ехокардіографія

34.Дослідження механізмів регуляції діяльності серця. Вивчення нервово-рефлекторних впливів на серце. Спостереження зміни серцевої діяльності при подразненні блукаючого нерва жаби. Проведення дослідів Гольца і Сеченова.

35.Роль судин у гемодинаміці. Дослідження артеріального тиску. Пульс та його клінічна характеристика. Виміри кров'яного тиску у людини за методами Ріва-Роччі. Визначення систолічного і діастолічного тиску методом Короткова.

Вирахування пульсового тиску. Ознайомлення з принципом і методикою сфігмографії. Запис пульсу за допомогою сфігмографа. Аналіз сфігмограми.

36.Тонус судин. Базальний тонус судин. Нервова і гуморальна регуляція тонусу судин. Регуляція тонусу судин у щелепно-лицевій ділянці. Мікроциркуляція у кістковій тканині і пародонті. Методи дослідження функціонального стану судин щелепно-лицевої ділянки. Реовазографія. Спостереження під мікроскопом руху крові в артеріях, капілярах і венах язика жаби. Спостереження капілярів нігтьового ложа за допомогою капіляроскопа. Методи реографії (реодентографія, реопародонтографія), їх використання в стоматології

37.^ Підсумкове заняття з фізіології системи кровообігу.

38.Система дихання. Дослідження зовнішнього дихання. Спостереження дихальних рухів грудної клітки і підрахунок кожному студенту кількості дихальних рухів за 1 хв. Визначення границь легень методом перкусії. Екскурсія легень при диханні. Вислуховування везикулярного дихання. Визначення у людини ЖЕЛ і її складових частин (дихальних, резервних і додаткових порцій повітря). Спірографія.

39.Газообмін у легенях, транспорт газів кров’ю. Дослідження дихання при різних функціональних станах організму, мовне дихання. Визначення кількості дихань і пульсу в спокої. Визначення вентиляції легень в спокої: а) з допомогою мішка Дугласа і газового лічильника; б) знаючи дихальну порцію і кількість дихань за 1 хв. Визначення кількості дихань і пульсу до і після 3-хвилинного інтенсивного навантаження (біг по сходинах). Визначення вентиляції легень після інтенсивної роботи. Складання таблиць одержаних даних даних.

40.Регуляція дихання. Роль рецепторів ротової порожнини в регуляції дихання.Ознайомлення з методами одержання газів крові за допомогою помпи Сеченова. Ознайомлення з принципом газового аналізу за Холденом. Оксигемографія.

41.Підсумкове заняття з фізіології дихання.

42.Система травлення. Функції ротової порожнини. Оцінка ендоекологічного стану ротової порожнини.

43.Слиновиділення. Регуляція утворення слини. Дослідження секреторної функції слинних залоз і процесів жування. Антикарієсні властивості слини. Ознайомлення з методиками хірургічної підготовки тварин до хронічного досліду. Оволодіння методикою одержання слини у людини за допомогою капсули Лешлі-Красногорського. Визначення наявності мальтози і муцину у слині.

44.Травлення в шлунку. Склад шлункового соку, регуляція його секреції. Роль рецепторів порожнини рота в регуляції шлункової секреції. Ознайомлення з методиками дослідження шлункової секреції і виведення кривих соковиділення. Визначення перетравлюючої сили шлункового соку і дослідження впливу сечужного ферменту та підшлункового соку на молоко.

45.Травлення в дванадцятипалій кишці. Роль підшлункової залози у травленні. Процеси жовчоутворення і жовчовиділення, роль рецепторів порожнини рота в їх регуляції. Дослідження емульгуючої дії жовчи на жири. Ознайомлення з методикою дуоденального зондування.

46.Травлення в тонкому кишечнику (порожнинне, пристінкове, внутрішньоклітинне). Всмоктування в порожнині рота й інших відділах шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

47.Моторна та резорбтивна функції травного тракту. Мастікаціографія. Дослідження рухової функції ШКТ. Спостереження рухів війок стравоходу жаби. Дослідження скоротливої здатності ізольовоного відрізка тонкої кишки щура та вплив на нього ацетилхоліну і адреналіну.

48.^ Підсумкове заняття з фізіології травлення. .

49.Дослідження енергетичного обміну організму і терморегуляції. .Пряма калориметрія. Визначення основного обміну у кролика методом прямої калориметрії. Проведення розрахунку основного обміну за добу кожному студенту за даними своєї ваги, росту, статі і віку (по таблицям Гарріса і Бенедикта). Проведення розхрахунку стандартного обміну в людини за номограмою. Особливості мінерального обміну в тканині зуба.

Непряма калориметрія. Визначення основного обміну за даними газового аналізу.

50.Фізіологічні основи харчування. Складання харчового раціону та його оцінка. Складання харчових раціонів для людей різних професій. Складання харчового раціону для студентів.

51.Система виділення. Дослідження механізмів утворення сечі. Участь нирок у підтриманні гомеостазу. Видільна функція слинних залоз. Роль реабсорбції в стані зубощелепної системи. Ознайомлення з методиками визначення величини клубочкової фільтрації і реабсорбції в канальцях.

52.^ Підсумкове заняття з фізіології обміну речовин, енергії, терморегуляції, виділення.

53.Сенсорні системи. Вчення І.П.Павлова про аналізатори. Роль дистантних аналізаторів у слиновиділенні. Визначення гостроти слуху методом Воячека. Визначення повітряної і кісткової провідності звуку. Визначення гостроти та поля зору.

54.Сенсорні системи. Дослідження контактних аналізаторів, їх роль у процесах жування і слиновиділення. Вивчення шкірної чутливості. Визначення порогу тактильної чутливості. Вивчення порогів смакової чутливості при подразненні рецепторів язика. Визначення нюхової чутливості. Роль тактильної рецепції в адаптації до зубних протезів. Функціональна мобільність терморецепторів слизової оболонки ротової порожнини.

55.Дослідження сенсорних функцій ротової порожнини. Роль смакового і нюхового аналізаторів у формуванні смакових явищ. Роль орального аналізатора в апробації харчових речовин.

56.Умовні рефлекси. Умовні рефлекси вищих порядків. Слиновидільні умовні рефлекси. Ознайомлення з мовноруховою методикою вироблення умовних рефлексів у людини за Івановим-Смоленським.

57.Гальмування умовних рефлексів, його види. Вироблення диференціювального гальмування. Спостереження у людини безумовного гальмування (за допомогою таблиць Анфімова).

58.Динамічний стереотип. Його значення для навчання й набуття мануальних навичків у работі лікаря стоматолога. I і II сигнальні системи. Ознайомлення з методами дослідження зв'язків першої і другої сигнальних систем у людини. Вчення про другу сигнальну систему і мовні функціїлюдини, їх роль у деонтології лікаря-стоматолога.

59.Особливості вищої нервової діяльності людини. Вивчення механізмів уваги, емоцій, мотивацій, пам’яті). Ознайомити студентів з методом оцінки реактивної й особистісної тривожності. Емоції та емоційний стрес. Емоційні прояви у стоматологічних хворих.

60.Дослідження типологічних властивостей нервової системи. Визначення типу темпераменту за тестом Айзенка для визначення тактики лікаря при лікуванні стоматологічних хворих.

61.Підсумкове заняття з фізіології сенсорних систем та фізіології ВНД.

^ 62.Повторення практичних навичок, набутих на практичних заняттях, виставлення заліку і оформлення залікових книжок.


  1. Кінцеві цілі вивчення Фізіології згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП)*:

  • -засвоїти знання про закономірності функціонування цілісного організму людини і його частин у взаємодії з навколишнім середовищем, про фізіологічні механізми, які лежать в основі життєдіяльності організму людини;

  • -набути вміння застосовувати знання з усіх розділів фізіології для визначення та оцінки: механізмів розвитку функцій та їх параметрів, регуляції функцій для забезпечення пристосувальних реакцій організму та гомеостазу.

  • -оволодіти практичними навичками, необхідними для подальшого вивчення клінічних дисциплін і для майбутньої фахівної діяльності.

  • -ОПП і ОКХ

  • -ПН. 002-Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію.

  • -ПН. 005-Аналізувати регуляційні параметри і робити висновки про механізми нервової і гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем.

  • -ПН. 006-Аналізувати стан здоров’я людини на підставі фізіологічних критеріїв.

  • -ПН.0032-Пояснити механізми інтегративної діяльності організму.

  • -ПН.0041-Пояснити фізіологічні основі методів дослідження функцій організму.

  • -ПН. 0042-Робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів.


^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ЛЕКЦІЙ З НОРМАЛЬНОЇ ФІЗІОЛОГІЇ В Т.Ч. ФІЗІОЛОГІЇ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВОЇ ДІЛЯНКИ ДЛЯ СТУДЕНТІВ медичних ФАКУЛЬТЕТІВ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «СТОМАТОЛОГІЯ» на 2007-2008 н.р.

№ п/п

Тема заняття

Кількість год

І семестр

1.

Вступна лекція. Етапи розвитку фізіології, методи і методології у фізіології щелепно-лицевої ділянки. Збудливість і збудження. Фізіологія збудливих тканин щелепно-лицевої ділянки (секреторних клітин, периферійних нервів, жувальних м’язів, нервово-м’язових синапсів).

2

2.

Збудження і гальмування в ЦНС. Сучасні методи дослідження функцій ЦНС.

Роль різних відділів ЦНС в забезпеченні аферентної, моторної і секреторної функції органів ротової порожнини. Тригемінальний комплекс.

2

3.

Гуморальна регуляція вегетативних функцій. Значення гормонів для росту, розвитку і функцій органів щелепно-лицевої ділянки.

2

4.

Сенсорні системи організму. Фізіологія болю. Роль смакової, теплової, холодової, тактильної, больової і пропріоцептивної рецепції у функції органів щелепно-лицевої ділянки.

2

5.

Фізико-хімічні властивості крові, дихальна і захисна функції крові. Гемостаз, гемокоагуляція.

2

ІІ семестр

1

Фізіологія дихальної системи. Роль дихальної системи і органів порожнини рота в артикуляції, їх кровообіг. Значення її для росту і розвитку органів щелепно-лицевої ділянки.

2

2

Кровообіг. Фізіологічні властивості та особливості міокарду.

Регуляція і методи дослідження серця і периферійних судин. Особливості регіонального кровообігу щелепно-лицевої ділянки.

2

3

Травлення. Роль органів ротової порожнини у процесі травлення (слинних залоз, рецепторів, виникнення смаку, формування апетиту, спраги і т.д.). Травлення в шлунку та кишківнику. Регуляція секреторної, моторно-евакуаторної і резорбтивної функції. Зміни в травному тракті при порушенні функції органів щелепно-лицевої ділянки.

2

4

Обмін енергії. Терморегуляція. Вплив якісного і кількісного складу харчового раціону на функцію органів ротової порожнини.Видільні процеси в організмі. Екскреторна функція слинних залоз.

2




^ Всього - 18 год.



  1   2   3

Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи