Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 242.5 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата03.07.2012
Розмір242.5 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





Затверджую”




В. о проректора з науково-педагогічної роботи





професор _____________Ю.Т.Ахтемійчук





“___” ________ 2010р.



ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З УРОЛОГІЇ


(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни урологія для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2006).


Схвалено на методичній нараді кафедри хірургії та урології

16 березня 2010 року (Протокол №12).


Завідувач кафедри, професор _____________ А.Г.Іфтодій


Схвалено предметною методичною комісією з хірургічних дисциплін 17 червня 2010 року (Протокол №1).


Голова предметної методичної

комісії, професор _____________ І.Ю.Полянський
^



Чернівці – 2010

Навчальна дисципліна

Урологія

нормативна дисципліна


  1. Вступ.

Визначення дисципліни.

Кількість навчальних годин (приклад опису: 90 (3 кредити ECTS), з них:

лекції - 10 годин.

практичні заняття – 40 годин.

самостійна робота студентів - 40 годин.

зміст дисципліни структуровано на 1 модуль та 4 змістових модуля.


  1. ^ Структура дисципліни "урологія" та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).




Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

"5"

"4"

"3"

"2"

Модуль 1 90/3,0

4

(№№ 1-4)

40

6

5

3,5

0

6

70


* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


  1. ^ Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП):




  • інтерпретувати клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження органів сечової та чоловічої статевої системи;

  • Визначати етiологiчні та патогенетичні фактори основних захворювань органів сечової і чоловічої статевої систем( ПП.110) ;

  • Визначати тактику ведення хворих на основні захворювання органiв сечової і чоловічої статевої систем, використовувати принципи профілактики цієї патології (ПП.115) ;

  • Діагностувати невідкладні стани при захворюваннях органiв сечової і чоловічої статевої систем та надавати екстрену медичну допомогу (ПП.197) ;

  • Ставити попередній діагноз і проводити диференційну діагностику захворювань органiв сечової та чоловічої статевої систем (ПП.262) .


Опис модулів дисципліни (окремо і послідовно описується кожний модуль за наведеною нижче схемою)


4. Модуль Урологія


4.1.Тематичний план лекцій.




ТЕМА

Кількість годин

1

Симптоматика урологічних захворювань.


2

2

Аномалії сечостатевої системи.


2

3

Сечокам'яна хвороба


2

4

Новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи


2

5

Травматичні пошкодження органів сечової і чоловічої статевої

системи

2

Разом


10



^ 4.2. Тематичний план практичних занять з дисципліни «Урологія»




ТЕМА

Кількість годин

1

Клінічна анатомія і фізіологія органів сечостатевої системи.

2

2

Симптоматика урологічних захворювань

2

3

Лабораторні методи обстеження в урології

2

4

Інструментальні методи обстеження в урології.


2

5

Рентгенологічні методи обстеження в урології

2

6

Аномалії верхних сечових шляхів.


2

7

Аномалії нижніх сечових шляхів та чоловічих статевих органів.

2

8

Гострий та хронічний пієлонефрит.


2

9

Запальні захворювання нижніх сечових шляхів та чоловічих статевих органів

2

10

Сечокамяна хвороба.

2

11

Туберкульоз сечостатевої системи.

2

12

Пошкодження сечостатевої системи.

2

13

Дгпз та рак простати.

2

14

Пухлини нирок.

2

15

Пухлини сечового міхура.

2

16

Гостра ниркова недостатність.

2

17

Хронічна ниркова недостатність.

2

18

Невідкладна допомога при захворюваннях верхніх сечових шляхів.

2

19

Невідкладна допомога при захворюваннях нижніх сечових шляхів.

2

20

Підсумковий модульний контроль

2




Разом

40



^ 4.3. Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль з модуля «Урологія»


№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю

1

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

27

Поточний контроль під час практичних занять

2

Теми для самостійного опрацювання:










- нефроптоз

1

Підсумковий модульний контроль




- паразитарні захворювання в урології

1

Підсумковий модульний контроль




- сечостатеві нориці у жінок

1

Підсумковий контроль




- нефрогенна артеріальна гіпертензія

1

Підсумковий модульний контроль




- сучасні ендоскопічні методи діагностики і лікування захворювань сечового міхура, сечівника та передміхурової залози

1

Підсумковий модульний контроль

3

Індивідуальна СРС

6

Поточний контроль

4

Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля – клінічна урологія

2

Підсумковий модульний контроль




Разом

40






Перелік індивідуальних завдань


1. Малоінвазивні методи лікування захворювань сечівника, сечового міхура і передміхурової залози (по матеріалах клініки)


^ 4.5. Оцінювання навчальної діяльності студента*.


Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному практичному занятті, засвоєння змістових модулів (проміжний контроль) – на останньому занятті кожного змістового модулю. Для контролю рекомендується застосовувати наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз результатів інструментальних та лабораторних досліджень.


^ Оцінювання поточної навчальної діяльності:


Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою і визначається кількістю тем в модулі.

Оцінка з дисципліни “Урологія” є рейтинговою та визначається з урахуванням поточної навчальної діяльності студента та оцінок засвоєння ним передбачених програмою модулів. Поточне оцінювання студентів по відповідних темах проводиться за традиційною 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка "відмінно " виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, іллюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності.

^ Оцінка "добре" виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання. відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках.

^ Оцінка "задовільно" ставиться студентові на основі його знань всього змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно.

^ Оцінка "незадовільно" виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам "задовільної" оцінки.


Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті. Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахуванням кількості практичних занять в модулі: в модулі – 19 занять.


^ Критерії оцінювання студентів прививченні модуля.

Максимальні бали оцінювання студентів під при вивченні модуля .

Змістовий модуль 1


Змістовий модуль 2

Змістовий модуль 3

Змістовий модуль 4

Індивід. робота студентів

№ теми

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19




Макс. бал

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6

6


^ Перерахунок поточної успішності студентів при вивченні модуля:

Оцінка “відмінно” – 6 балів

Оцінка “добре” – 5 балів

Оцінка “задовільно” – 3,5 балів

Оцінка “незадовільно” – 0 балів

За поточну навчальну діяльність студент може отримати максимум 120 балів. Ця оцінка вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “відмінно”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу (максимум 6).

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “задовільно”, на кількість тем у модулі.


^ Підсумковий модульний контроль з модуля .

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які виконали програму даного модулю та отримали за поточну успішність не менше 70 балів.

Підсумковий модульний контроль з модулю передбачає відповідь на 40 питань тестового контролю, демонстрацію виконання практичної навички (з переліку, вказаного наприкінці модулю) та аналіз результатів обстеження хворого (ситуаційне завдання). Максимальна кількість балів, яку може отримати студент під час модульного контролю, складає 80, при цьому максимальна оцінка за тестовий контроль – 40 балів, за вирішення ситуаційної задачі – 10 балів, за демонстрацію виконання практичної навички – 30 балів.

Критерії оцінювання виконання практичної навички: виконано без помилок – 30 балів; виконано з несуттєвими недоліками, виправленими під час виконання самим студентом – 20 балів; виконано з недоліками, скоригованими викладачем – 10 балів; не виконано – 0 балів.

Підсумковий контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів (не менше 30 балів за тестовий контроль, 10 балів за вирішення ситуаційної задачі, 10 балів за демонстрацію виконання практичної навички).

^ Оцінювання дисципліни “Урологія”

Оцінка з урології виставляється студентам, яким зарахован модуль з дисципліни. Оцінка з дисципліни є середньою з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

^ Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною).


^ За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (добре)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно

з можливістю повторного складання

70-119

F

незадовільно

з обовۥязковим повторним курсом

1-69


Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS наступним чином:

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.


^ Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

“5”

В, С

“4”

D, E

“3”

FX, F

“2”


Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше двох разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установленому порядку.


^ 4.6. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.


Змістовний модуль 1. Клінічна анатомія і фізіологія, вади розвитку, методи дослідження органів сечової і чоловічої статевої системи.

  1. Основні етапи розвитку урології як самостійної медичної дисципліни.

  2. Історія розвитку урології на Україні.

  3. Історія кафедри урології вузу.

  4. Основні напрямки розвитку та досягнення сучасної урології.

  5. Органи сечової і чоловічої статевої системи, їх функціональне значення.

  6. Клінічна анатомія органів сечової і чоловічої статевої системи.

  7. Болі при захворюванні нирок.

  8. Болі при захворюванні сечоводів і сечового міхура.

  9. Болі при захворюваннях сечівника і чоловічих статевих органів.

  10. Диференційний діагноз ниркової кольки і гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.

  11. Ніктурія, її діагностичне значення.

  12. Методика блокади елементів сім'яного канатика і круглої зв'язки матки по Лорин-Епштейну.

  13. Поліурія і полакіурія. При яких захворюваннях вони спостерігаються?

  14. Нетримання сечі, його види.

  15. Гостра затримка сечі.

  16. Хронічна затримка сечі.

  17. Симптом залишкової сечі.

  18. Анурія, її види.

  19. Причини преренальної форми анурії.

  20. Причини ренальної форми анурії.

  21. Причини постренальної анурії.

  22. Що таке "прихована лейкоцитурія" і методи її виявлення?

  23. Гематурія: види, причини виникнення, методи визначення.

  24. Бактеріурія, її види.

  25. Хілурія, її види.

  26. Піурія.

  27. Пневматурія.

  28. Уретрорагія.

  29. Оглядова урографія та її інтерпретація.

  30. Екскреторна урографія, її види, методика виконання.

  31. Види рентгенконтрастних речовин.

  32. Протипоказання до виконання екскреторної урографії.

  33. Ретроградна уретеропієлографія, методика виконання.

  34. Ретропневмоперітонеум, показання до виконання, методика виконання.

  35. Ниркова ангіографія, її види. Діагностичне значення.

  36. Цистографія, види: осадочна, мікційна, поліцистографія, показання до виконання, діагностичне значення.

  37. Уретрографія, види, методика виконання.

  38. Радіоізотопна ренографія, методика виконання, діагностична значимість.

  39. Сканування нирок.

  40. Сцинтіграфія, види, діагностична значимість.

  41. Комп'ютерна томографія, ядерно-магнітна томографія.

  42. Ультразвукова сонографія.

  43. Термографічні дослідження, їх види, діагностична значимість.

  44. Урофлоуметрія, цистоманометрія.

  45. Аномалії ниркових судин.

  46. Аномалії нирок.

  47. Аномалії сечоводів.

  48. Аномалії урахуса.

  49. Аномалії сечового міхура.

  50. Аномалії сечівника.

  51. Аномалії яєчок.

  52. Фімоз і парафімоз.


Змістовий модуль 2. Запальні захворювання органів сечової і чоловічої статевої системи. Сечокам'яна хвороба.

  1. Гострий пієлонефрит, визначення, класифікація.

  2. Шляхи проникнення інфекції в нирку.

  3. Симптоматика гострого серозного пієлонефриту.

  4. Діагностика і лікування гострого пієлонефриту.

  5. Апостематозний нефрит: симптоматика, діагностика, лікування.

  6. Карбункул нирки: симптоматика, діагностика, лікування.

  7. Абсцес нирки: симптоматика, діагностика, лікування.

  8. Пієлонефрит вагітних: причини виникнення, клініка, діагностика, лікування.

  9. Бактеріємічний шок: стадії, симптоматика, діагностика, лікування.

  10. Етіологія хронічного пієлонефриту, симптоматика, діагностика, лікування.

  11. Піонефроз: симптоматика, діагностика, лікування.

  12. Методи виявлення прихованої лейкоцитурії.

  13. Нефрогенна гіпертонія: види, причини, діагностика, лікування.

  14. Гострий паранефрит: визначення, шляхи проникнення інфекції, симптоматика, діагностика, лікування.

  15. Шляхи прориву гною при паранефриті.

  16. Ретроперитонеальний фіброз: визначення, етіологія, симптоматика, діагностика, лікування.

  17. Цистіт: класифікація, симптоматика, діагностика, лікування.

  18. Цисталгія: симптоматика, діагностика, лікування.

  19. Уретрит: класифікація, симптоматика, діагностика, лікування.

  20. Простатит: класифікація, симптоматика, діагностика, лікування.

  21. Шляхи прориву гною при абсцесі передміхурової залози.

  22. Гострий епідидиміт: етіологія, симптоматика, діагностика, лікування.

  23. Каверніт: симптоматика, діагностика, лікування.

  24. Етіологія і патогенез туберкульозу нирки.

  25. Клініко-рентгенологічна класифікація туберкульозу нирки.

  26. Симптоматика і діагностика туберкульозу нирки. Діагностичне значення провокаційних проб з туберкуліном.

  27. Сучасні методи лікування туберкульозу нирки.

  28. Симптоматика, діагностика і лікування туберкульозного епідидиміту.

  29. Етіологія і патогенез сечокам'яної хвороби.

  30. Клінічна картина каменів нирки.

  31. Ускладнення каменів нирки.

  32. Методи діагностики каменів нирки.

  33. Сучасні методи лікування сечокам'яної хвороби.

  34. Коралоподібні камені, їх класифікація.

  35. Камені сечоводів: симптоматика, діагностика, лікування.

  36. Камені сечового міхура: клініка, діагностика, лікування.

  37. Гідронефроз: стадії, симптоматика, діагностика, лікування.


Змістовий модуль 3. Травматичні пошкодження і новоутворення органів сечової і чоловічої статевої системи. Гостра і хронічна ниркова недостатність.


  1. Класифікація закритих пошкоджень нирок.

  2. Симптоматика, діагностика і лікування закритих пошкоджень нирок.

  3. Класифікація відкритих пошкоджень нирок, симптоматика, діагностика і лікування.

  4. Пошкодження сечоводів. Симптоматика, діагностика, лікування.

  5. Пошкодження сечового міхура, види, клінічні прояви.

  6. Діагностика і лікування пошкоджень сечового міхура.

  7. Пошкодження сечівника, симптоматика, діагностика, лікування.

  8. Показання для накладення первинного шва сечівника.

  9. Види пластичних операцій при посттравматичних ускладненнях пошкоджень сечівника.

  10. Сучасні малоінвазивні методи лікування звужень сечівника.

100. Пошкодження яєчок, види, симптоматика, діагностика, лікування.

101. Класифікація пухлин нирки.

102. Місцеві і екстраренальні ознаки пухлини паренхіми нирки.

103. Діагностика і лікування пухлин паренхіми нирки.

104. Рак ниркової миски, симптоматика, діагностика, лікування.

105. Пухлина Вілмса – аденоміосаркома, симптоматика, діагностика, лікування.

106. Пухлини сечоводів, клініка, діагностика, лікування.

107. Етіологія пухлин сечового міхура.

108. Класифікація пухлин сечового міхура.

109. Клініка, діагностика і лікування пухлин сечового міхура.

110. Сучасні малоінвазивні методи лікування пухлин сечового міхура.

111. Гіперплазія передміхурової залози, стадії захворювання.

112. Симптоматика, діагностика і лікування гіперплазії передміхурової залози.

113. Види оперативних втручань при лікуванні гіперплазії передміхурової залози.

114. Консервативне лікування гіперплазії передміхурової залози.

115. Ранні і пізні ускладнення оперативного лікування гіперплазії передміхурової залози.

116. Стадії раку передміхурової залози.

117. Симптоматика, діагностика і лікування раку передміхурової залози.

118. Оперативне лікування раку передміхурової залози.

119. Сучасні малоінвазивні методи лікування раку передміхурової залози.

120. Консервативне лікування раку передміхурової залози?

121. Клініка, діагностика і лікування пухлин яєчка.

122. Клініка, діагностика і лікування раку статевого члена.

123. Симптоматика, діагностика і лікування нефроптозу.

124. Етіологія, клініка, діагностика і лікування міхурово-піхвених нориць.

125. Етіологія, клініка, діагностика і лікування сечовідно-піхвених нориць.

126. Ехінококкоз органів сечової системи.

127. Філяріатоз органів сечостатевох системи.

128. Сечостатевий шистосомоз (більгарціоз): етіологія, клініка, діагностика і лікування.

129. Нейрогенні розлади сечовипускання, причини, симптоматика, діагностика і лікування.

130. Сторонні тіла нирок і сечових шляхів: клініка, діагностика, лікування.

131. Етіологія, патогенез і класифікація гострої ниркової недостатності.

132. Симптоматика, діагностика і лікування гострої ниркової недостатності.

133. Етіологія, патогенез хронічної ниркової недостатності.

134. Стадії і форми клінічного перебігу хронічної ниркової недостатності.

135. Діагностика і лікування хронічної ниркової недостатності.

136. Показання до виконання перитонеального діалізу.

137. Показання до виконання гемодіалізу.

138. Фібропластична індурація статевого члена, клініка, діагностика, лікування.

139. Пріапізм: клініка, діагностика, лікування.

140. Значення гемофільтрації і плазмофереза при лікуванні хронічної ниркової недостатності.

141. Трансплантація нирки. Підготовка хворого до операції, підбір донора.

142. Ведення післяопераційного періода після трансплантації нирки.


Змістовий модуль 4. Невідкладна допомога при захворюваннях органів сечостатевої системи.


143. Причини і симптоматологія ниркової кольки.

144. Методи купування ниркової кольки.

145. Методика блокади елементів сім’явивідного протоку у чоловіків та круглої

зв’язки матки у жінок.

146. Причини гострої затримки сечі.

147. Методика катетеризації сечового міхура у чоловіків і жінок.

148. Гематурія, її види, причини.

149. Медична допомога при гематурії.

150. Анурія, її види.

151. Медична допомога при різних видах анурії.

152. Невідкладна допомога при травмах нирки.

153. Невідкладна допомога при травмах сечового міхура, сечівника, органів

калитки.


^ 4.7. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю.


  1. Провести пальпацію нирки.

  2. Провести перкусію і пальпацію сечового міхура.

  3. Провести пальпацію сечівника і органів калитки.

  4. Провести пальпацію передміхурової залози.

  5. Оцінити показники загального аналізу сечі.

  6. Оцінити показники біохімічного аналізу крові.

  7. Виконувати катетеризацію сечового міхура еластичним та металевим

катетером.

  1. Виконувати цистоскопію і хромоцистоскопію.

  2. Інтерпретувати результати:

а) оглядової і екскреторної урографії;

б) ізотопної ренографії;

в) ультразвукової сонографії.

10. Проводити диференційну діагностику ниркової кольки з гострими

хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини.

11. Складати схему обстеження і лікування хворим з урологічною патологією.

  1. Надавати ургентну допомогу при нирковій кольці, травмах органів сечової і чоловічої статевої системи, гематурії, анурії, гострій затримці сечі.

  2. Устанавлювати і фіксувати постійний катетер в сечовому міхурі.

  3. Надавати допомогу при фімозі і парафімозі.

  4. Проведення первинної хірургічної обробки ран органів сечової і чоловічої статевої системи.



^ 4.8. Рекомендована література.

Основна література:

  1. Нормативні директивні правові документи регламентуючі накази та інструкції МОЗ України, стандарт якості надання медичної допомого при урологічних захворюваннях.

  2. Урологія. За редакцією О.Ф.Возіанова, О.В.Люлько. Дніпропетровськ, 2002.

  3. Атлас-руководство по урологии. Под ред. А.Ф.Возианова, А.В.Люлько.- Днепропетровск, 2002.- Т. 1, 2, 3.

  4. Урология. Под ред. Н.А.Лопаткина.- М.: Медицина, 2005.

  5. Руководство по урологии. Под ред. Н.А.Лопаткина.- М,: Медицина, 1998.- Т. 1, 2, 3.

б) додаткова


  1. Аляев Ю.Г., Крапивин А.А. Резекция почки при раке.- М.: Медицина, 2001.

  2. Аляев Ю.Г., Григорян В.А., Султанова Е.А., Строков А.В., Безруков Е.А. Гидронефроз.- М., 2002.

  3. Камышан И.С. Руководство по туберкулезу урогенитальных органов.- К., Нічлава, 2003.- 496 с.

  4. Мазо Е.Б. Кривобоков Г.Г. Гиперактивный мочевой пузырь.- М.: РГМУ, 2003.

  5. Матвеев Б.М., Бухаркин Б.В., Матвеев В.Б. Рак предстательной железы.- М.,

  6. Матвеев Б.М. Клиническая онкоурология.- М., 2003.

  7. Русаков В.И. Хирургия мочеиспускательного канала.- Ростов-на-Дону: Феникс, 1998.- 342 с.

  8. Тиктинский О.Л., Александров В.П. Мочекаменная болезнь.- С.-Пб: Питер, 2000.- 384 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи