Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки icon

Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки




Скачати 76.86 Kb.
НазваСтарший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки
Дата03.07.2012
Розмір76.86 Kb.
ТипДокументи

Ліпич Л. Г.

доктор економічних наук, професор, декан економічного факультету Волинського національного університету імені Лесі Українки, завідувач кафедри економіки підприємства та інноваційної діяльності

Івашко О. А.

старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки


Спеціальні режими як фактори залучення інвестицій в економіку України і Росії


Розглянуто сутність спеціальних режимів інвестиційної діяльності та основні цілі їх запровадження в Україні. Визначено основні проблемні аспекти в діяльності СЕЗ і ТПР та способи їх подолання.

Ключові слова: інвестиції, спеціальний режим інвестиційної діяльності, територія пріоритетного розвитку, спеціальна економічна зона.


Рассмотрена сущность специальных режимов инвестиционной деятельности и основные цели их внедрения в Украине. Определенно основные проблемные аспекты в деятельности СЕЗ и ТПР и способы их преодоления.

Ключевые слова: инвестиции, специальный режим инвестиционной деятельности, территория приоритетного развития, специальная экономическая зона.


Essence of the dedicated modes of investment activity and primary purposes of their introduction is considered in Ukraine. Certainly basic problem aspects in activity of special economic area and territory of priority development and methods of their overcoming.

Keywords: investments, dedicated mode of investment activity, territory of priority development, special economic area.

Розвиток суспільства тісно пов’язаний з наявністю ресурсів для зростання економіки, удосконалення її структури. Одним із важливих джерел економічного зростання є інвестиції. Інвестиції – та основа, яка забезпечує формування виробничого потенціалу на новій науково-технічній базі та загалом визначає конкурентні позиції не тільки підприємства, а й країни на світових ринках.

На сучасному етапі розвитку економіки України потреба в залученні інвестицій обумовлена низкою причин. Зокрема, зовнішні інвестиції доповнюють обмежені внутрішні заощадження та забезпечують фінансування на мікрорівні (підприємство), мезорівні (регіон) та макрорівні (національне господарство загалом). Вони використовуються для фінансування дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, який характерний для імпортозалежної економіки. Це обумовлено, по-перше, необхідністю імпорту капітального обладнання для модернізації й реструктуризації економіки, що сприятиме майбутньому економічному зростанню та розвитку. По-друге, прямі іноземні інвестиції забезпечують обмін виробничим досвідом і, по-третє, полегшують доступ до зовнішніх ринків.

Наслідуючи досвід промислово розвинутих країн – Сполучених Штатів Америки, Великобританії, Німеччини, для стимулювання регіонів й економічного розвитку в Україні Указами Президента України та Постановами Верховної Ради України було створено ряд спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності в ряді регіонів, у містах та адміністративних районах.

Із 1992 р. Україна практично приєдналася до 30 країн світу, на території яких існують вільні економічні зони й території пріоритетного розвитку. Донедавна (до 2006 р.) в Україні функціонували різні за масштабом 11 СЕЗ і дев’ять ТПР, у яких формувався особливий режим здійснення підприємницької діяльності, встановлений окремо для кожної СЕЗ та ТПР, а саме:

  • Північнокримська експериментальна економічна зона „Сиваш”;

  • СЕЗ „Донецьк”;

  • СЕЗ „Азов”;

  • СЕЗ „Закарпаття”;

  • СЕЗ „Яворів”;

  • СЕЗ „Інтерпорт Ковель”;

  • СЕЗ „Миколаїв”;

  • СЕЗ „Порто-франко” на території Одеського морського торговельного порту;

  • СЕЗ „Рені”;

  • СЕЗ „Порт Крим”;

  • СЕЗ „Славутич”;

  • СЕЗ туристсько-рекреаційного типу „Курортополіс Трускавець”;

  • ТПР в Автономній Республіці Крим;

  • ТПР у Волинській області;

  • ТПР у Донецькій області;

  • ТПР у Житомирській області;

  • ТПР у Закарпатській області;

  • ТПР у Луганській області;

  • ТПР у м. Харкові;

  • ТПР у Чернігівській області;

  • ТПР у м. Шостка Сумської області.

Практика розвинених країн засвідчує, що СЕЗ та ТПР можуть стати інструментом виходу економіки країни з економічної кризи, у тому числі кризи глобальних інвестицій.

Зокрема, Південна Корея, відома своїми інноваціями й експортним потенціалом, із початком кризи негайно оголосила про створення двох десятків СЕЗ. Угорщина, яка є не менш суттєвим, аніж Україна, отримувачем фінансової допомоги міжнародного валютного фонду, вдвічі збільшила кількість індустріальних парків, які створюються за рахунок державних коштів, із застосуванням спеціального митного режиму. А це ті ж самі зони інвестиційної активності.

Для більшості країн світу, у тому числі й для України, загальною метою створення СЕЗ і ТПР є активізація економічного розвитку в проблемних регіонах; полегшення процесу залучення новітніх технологій у національну економіку, що прискорює підвищення конкурентоспроможності товарів і послуг; створення нових робочих місць та розв’язання таким чином проблем зайнятості; стимулювання припливу іноземного капіталу; розширення експортної бази; поліпшення платіжного балансу країни за рахунок надходжень в іноземній валюті; ефективне використання місцевих ресурсів; стимулювання ринкових перетворень.

Досвід переконує, що головні проблеми, які виникають у процесі створення та функціонування спеціальних режимів інвестиційної діяльності в Україні, пов’язані з неузгодженістю інтересів і дій усіх суб’єктів процесу.

Натомість, китайський досвід розвитку спеціальних економічних зон і районів свідчить, що левову частку інвестицій тільки в одному районі Шанхай (де за 2004 р. було вкладено 34 мільярди доларів), становили інвестиції китайських підприємців і влади Шанхаю, а іноземні – трохи більше третини.

Аналогічний приклад Словаччини, невеликої країни з 5 млн. населення. Відомий виробник транспортних засобів „Фольксваген” побудував у Братиславі завод із потужністю 300 тисяч автомобілів. А поруч, у 70 кілометрах, реалізується інвестиційний проект конкурентів „Фольксваген” – корпорації „Пежо-Сітроєн”, вартість якого 729 млн. євро. Словацький уряд виділив 44 млн. євро для облаштування під цей проект території у 200 гектарів. Разом із тим в Угорщині було відкрито індустріальний парк на 8 тис. робочих місць, де державні витрати на облаштування території становили 14 млн. дол. США.

А з іншого боку, приклад Росії, де було задекларовано створення одразу 23 вільних економічних зон зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності, територія яких становила майже третину території країни. Однак суперечності між формуванням дохідної частини бюджету й наданням пільгових умов підприємствам призвели до того, що зараз із 18 зон реально працюють лише дві – „Находка” та „Янтарь”.

Усе це свідчить про те, що держава повинна відігравати вагому роль у подальшому функціонуванні СЕЗ і ТПР, а не лише в їх створенні, шляхом формування конкурентних переваг для іноземних і вітчизняних інвесторів щодо реалізації ними своїх інвестиційних проектів.

Процес запровадження в Україні спеціальних режимів інвестиційної діяльності та формування законодавчої бази щодо їх діяльності найбільш інтенсивно відбувався протягом 2002–2004 рр., що зумовлено об’єктивними причинами. Зокрема, поява великої кількості СЕЗ і ТПР в Україні стала наслідком відсутності ефективної регіональної політики, яка сприяла б економічному розвитку невеликих міст. Натомість відбулося лише руйнування колишньої централізованої системи формування місцевих бюджетів. Як наслідок, регіони вимушені були шукати ефективних способів регулювання оподаткування та джерел фінансового забезпечення соціально-економічного розвитку на територіальному рівні.

Розглядаючи можливі підходи до цієї проблеми слід взяти до уваги існуючий досвід країн світу щодо використання спеціальних режимів інвестування. По-перше, навіть за умов створення сприятливого середовища для діяльності інвесторів у СЕЗ і ТПР та наявності стабільної стратегії економічного розвитку країни й законодавчої бази, позитивних результатів діяльності на території можна очікувати лише через п’ять років. По-друге, світова практика підтверджує позитивний вплив територій пріоритетного розвитку на розвиток регіонів як інструменту досягнення збалансованого та стабільного розвитку регіонів і країни в цілому. Це свідчить про явні переваги щодо запровадження ТПР у середньо - та довгостроковій перспективі.

Необхідно зазначити, що Законами України „Про Державний бюджет України на 2004, 2005 2006, 2007, 2008 і 2009 рр.” запроваджено мораторій на створення нових і розширення діючих спеціальних (вільних) економічних зон та спеціальних режимів інвестиційної діяльності на нових територіях. Також установлюється мораторій на розгляд і схвалення (затвердження) нових інвестиційних проектів у СЕЗ та на ТПР.

Таким чином, інвестиційна політика у сфері функціонування спеціальних режимів інвестування – це визначення державою основних напрямів та умов інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання у СЕЗ і ТПР. Умовами її успішного проведення є сприятливий інвестиційний клімат на цій території, який, у свою чергу, формується із врахуванням існуючих умов у країні для залучення і вкладення капіталу, включаючи ідеологію, політику, економіку й культуру.

Слід відмітити, що для оптимізації процесів діяльності у СЕЗ і ТПР для вітчизняних інвесторів необхідно створити умови, найбільш наближені до міжнародних умов господарської діяльності, щоб вони забезпечили їх інтенсивну інтеграцію зі світовим ринком. Для іноземних інвесторів необхідно створити умови, що забезпечують їх прискорену адаптацію до особливостей роботи в приймаючій країні, а також виходу на її внутрішній ринок.

Для створення таких умов потрібно провести наступні заходи:

  • диференційоване зниження (відміна) податків;

  • надання різноманітних пільг під час оплати оренди території й об’єктів інфраструктури;

  • зниження плати за ресурси;

  • створення більш привабливих умов кредитування та страхування, а також введення більш високих процентних ставок по депозитах у банках СЕЗ і ТПР.

Разом із тим треба мати на увазі, що створення СЕЗ та ТПР, як і будь-яке інше організаційне нововведення, пов’язане з певним ризиком. Причому основний ризик припадає на приймаючу країну, яка повинна вкласти в такі режими великі інвестиції, щоб привернути увагу інвесторів.

Досвід останніх років показав, що інвестори надають великого значення політичній стабільності в приймаючій країні, ставлення її уряду й населення в цілому до приватних інвестицій (включаючи прямі зарубіжні інвестиції), традиціям поваги до міжнародних зобов’язань і прийняттю урядом міжнародних арбітражних процедур для врегулювання ділових та інвестиційних спорів. Інвестиційними гарантіями, які найбільш часто зустрічаються, є гарантії репатріації прибутків і капіталу.

Проте правові гарантії самі по собі не мають значення, якщо зарубіжний інвестор висловлює побоювання щодо допоміжних послуг, украй необхідних для діяльності інвестора. Такі послуги включають банківську справу, транспортні, консультаційні, правові та розрахункові послуги й телекомунікації.

Отже, сприятливе ділове середовище навколо СЕЗ і ТПР є необхідною передумовою для залучення реальних інвестицій.

Однак поряд із наявними негативними рисами у створенні та функціонування СЕЗ і ТПР, спостерігається і ряд переваг, а саме через спеціальні режими інвестування залучається значна частка іноземного капіталу в економіку країни, що в майбутньому може привести до наповнення бюджету значними обсягами податкових надходжень і, як наслідок, покращити соціально-економічний стан держави в цілому й окремих її регіонів. У перспективі розвиток спільного підприємництва у СЕЗ і ТПР сприяє подоланню певної замкнутості та ізольованості економіки України від світового господарства і включення її в систему міжнародного поділу праці.

Схожі:

Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconСтарший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки
move to 0-16812832
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconЗатверджую” Проректор з наукової роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки
move to 0-16767389
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconЗатверджую” Проректор з наукової роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки
move to 0-16767388
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconРегулювання сільськогосподарських правовідносин в умовах Світової організації торгівлі
Удк: 631: 339. 5 А. В. Духневич – кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права...
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconПоложення про звання «Почесний доктор Нonoris causa Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки»
Вропейського національного університету імені Лесі Українки присвоюється визначним ученим, державним і громадським діячам, видатним...
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Лесі Українки за результатами вступного випробування відповідно до "Правил прийому до Східноєвропейського національного університету...
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Лесі Українки за результатами вступного випробування відповідно до "Правил прийому до Східноєвропейського національного університету...
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconЗатверджую” Проректор з наукової роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки
Підписання угод про навчання в аспірантурі за державним замовленням та на умовах контракту
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconЗатверджую” Проректор з наукової роботи Волинського національного університету імені Лесі Українки
Підписання угод про навчання в аспірантурі за державним замовленням та на умовах контракту
Старший викладач кафедри менеджменту, податкової та бюджетної політики Волинського національного університету імені Лесі Українки iconІнформаційний лист
Весняний «Фестиваль практичної психології на Світязі» відбудеться 21 23 травня 2012 року на оздоровчій базі Волинського національного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи