Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства icon

Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства




НазваМіністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства
Сторінка1/5
Дата03.07.2012
Розмір0.71 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки України

Харківська державна академія міського господарства


До друку дозволяю

перший проректор


____________Г.В. Стадник


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ



до виконання курсового проекту № 2 з дисципліни

“Залізобетонні та кам’яні конструкції”.

Розділ 1 "Компоновка конструктивної схеми будівлі

і статичний розрахунок поперечної рами”

(для студентів 4, 5 курсів денної і заочної форм навчання

спеціальності ПЦБ)


Харків – 2003

Методичні вказівки до виконання курсового проекту № 2 з дисципліни “Залізобетонні та кам’яні конструкції”. Розділ 1 "Компоновка конструктивної схеми будівлі і статичний розрахунок поперечної рами” (для студентів 4, 5 курсів денної і заочної форм навчання спеціальності ПЦБ). Укл. Шаповалов О.М., Псурцева Н.О. – Харків: ХДАМГ, 2003 – 56с.


Укладачі: Шаповалов О.М., Псурцева Н.О.


Рецензент: Стоянов Є.Г.


Рекомендовано кафедрою будівельних конструкцій,

протокол № 10 від 06.07.2003г.


Зміст



Стор.

Вступ…………………………………………………………………...

  1. Компоновка конструктивної схеми будівлі……………………...

    1. Компоновка поперечної рами, вибір колон…………………..

    2. Вибір і проектування покриття………………………………..

    3. Складання плану та розбивка будівлі на температурні блоки…………………………………………………………….

    4. Вибір схеми зв’язків, що забезпечують просторову жорсткість будівлі……………………………………………...

  2. Послідовність розрахунку поперечної рами……………………..

    1. Визначення навантажень на раму……………………………..

    2. Сумарне завантаження поперечної рами та її розрахункова

схема…………………………………………………………….

2.3. Приклад розрахунку поперечної рами…………………………..

  1. Порядок введення вихідних даних для розрахунку поперечної

рами на ЕВМ за допомогою програми “ОПБ-1”………………...

  1. Використання отриманих результатів у курсовому й дипломному проектуванні………………………………………...

  2. Рекомендації щодо варіантного проектування та використання

отриманих результатів в науково-дослідній роботі……………..

Список літератури…………………………………………………….

Додатки………………………………………………………………...


4

4

4

7


13


15

17

17


27

30


45


45


50

52

53



Вступ


У курсовому проекті № 2 передбачається розрахунок і проектування основних залізобетонних несучих конструкцій одноповерхової будівлі, обладнаної мостовими кранами легкого й середнього режимів роботи (3к-6к). Крок колон каркасної будівлі може складати 6 і 12 м. Інші вихідні дані задаються у завданні на курсовий проект № 2 (див. додаток 1).

Під час роботи над курсовим проектом потрібно виконати такі розділи: а) компоновка конструктивної схеми будівлі (план, поперечний і поздовжний перерізи будівлі);

б) статичний розрахунок поперечної рами;

в) розрахунок і проектування тільки крайньої колони і фундаменту під неї;

г) розрахунок і проектування попередньо напруженої підкранової балки;

д) розрахунок і проектування стропильних конструкцій покриття (ферми або балки); можна замість стропильних конструкцій запроектувати великорозмірну плиту покриття.

Підкранова балка та стропильні конструкції розраховують по двох групах граничних станів.

Загальний обсяг курсового проекту складається з пояснювальної записки (45-50 сторінок) і графічного матеріалу – 2 аркуші формату А-1.

У текстовій частині пояснювальної записки подають всі необхідні ескізи та рисунки, які використовують для виконання розрахункової частини проекту.

У цих методичних вказівках розроблені перші два розділи проекту, тобто компоновка конструктивної схеми будівлі та статичний розрахунок поперечної рами. Інші розділи приведені у спеціальних методичних вказівках і довідковій літературі.

При користуванні цими вказівками бажано працювати з обчислювальною технікою, зокрема, персональними комп’ютерами. Програма розрахунку складена на кафедрі будівельних конструкцій і має назву “ОПБ-1” (одноповерхова промислова будівля).


  1. ^ Компоновка конструктивної схеми будівлі




    1. Компоновка поперечної рами, вибір колон

Поперечна рама одноповерхової промислової будівлі, виконаної у каркасному варіанті із збірних залізобетонних конструкцій, складається із стояків, защемлених у фундаментах, і ригелів, з’єднаних із стояками (в більшості випадків) шарнірно. Ригелі при статичному розрахунку рами приймають абсолютно жорсткими.

При компонуванні поперечної рами треба мати уявлення про тип ригеля, який буде прийнятним для даної рами (балка, ферма, арка), тип колони (суцільна або двогілкова), тип вантажопідйомного устаткування (мостові крани чи кран-балки), тип огороджуючих конструкцій стін.




Рис. 1.1 – До визначення висоти колони

Колони можуть бути прийняті суцільними (прямокутного або двотаврового перерізу) або наскрізними (надкранова частина суцільна, підкранова – двогілкова).

Суцільні колони застосовують в будівлях з прольотами до 24 м, обладнаних мостовими кранами вантажопідйомністю до 300 кН, висота будівлі має бути не більше 11-12 м, крок колон – 6 м.

Двогілкові колони більш раціональні при прольотах 24 м і більше, висоті будівлі 12 м і більше, кроці колон 12 м, вантажопідйомності кранів більше 300 кН.

Зауважимо, що в уніфікованих конструктивних схемах одноповерхових промбудівель при висоті будівлі більше 12 м у всіх випадках (незалежно від прольоту і кроку колон) застосовують двогілкові колони.

Розміри колони за висотою визначають в даному проекті, виходячи з заданої відмітки рівня підкранової рейки – Н1.

Висоту надкранової частини ступінчатої суцільної колони встановлюють з виразу (рис. 1.1):

НВ = Нкг + hр.в. + а + 0,15, м, (1.1)

де Нкг – габаритний розмір висоти крана (див. табл. 2.6);

hр.в. – висота підкранової балки, що приймається 1,4 м за кроком

колон 12 м і 1,0 м за кроком – 6 м;

а – відстань між верхом кранового візка і низом залізобетонних крокв’яних конструкцій , а = 100-200 мм;

0,15 – висота кранової рейки (КР-70 або КР-80) з підкладками.

Висота підкранової частини колони:

НН = Н1 – (hр.в. + 0,15) + а1, м, (1.2)

де Н1 – відмітка рівня підкранової рейки;

hр.в. – висота підкранової балки (див. формулу (1.1);

а1 – відстань від рівня підлоги до рівня верхнього обрізу фундаменту (рекомендується приймати рівною 0,15 м).

Загальна висота колони Нк повинна складати не менше суми НВ + НН і бути такою, щоб габаритний розмір висоти будівлі Н = Нк – а1 (див. рис. 1.1) був дільним модулю 1,2; 1,8 м (за узгодженням з консультантом-викладачем можна приймати розмір Н дільним меншому модулю, наприклад, 1,2 м або 0,6 м, або 0,3 м).

Розміри перерізу колон рекомендується приймати, виходячи із існуючих типових серій КЭ-10-49 і КЭ-01-52. Ширина перерізу колон (bcol), несучих кранові навантаження, мусить бути не менше 400 мм за кроком колон 6 м і не менше 500 мм – за кроком колон 12 м. Окрім того, значення bcol для будівлі з мостовими кранами при влаштуванні вертикальних зв’язків по колонах повинна призначатися не менше 1/25 НН.

Висоту перерізу надкранової частини колони (hcol) для крайніх колон приймають не менше 380 (400) мм, для проміжних колон середнього ряду - не менше 500 мм (звичайно 600 мм).

Висоту перерізу підкранової частини колон (hнcol) приймають рівною не менше (1/9-1/12)НН.

Розміри перерізів колон рекомендується робити дільними 100 мм. Розміри перерізів гілок двогілкових колон (у площині рами) можуть бути дільними 50 мм (200, 250, 300, 350 мм).

Відстань між осями розпірок двогілкових колон приймають рівною 1800-2500 мм. Призначаючи перерізи колон, слід брати до уваги рекомендації, викладені в табл. 1.1 – 1.4.

Значення висоти колон Н не обов’язково повинно збігатися з величинами, що приведені у табл. 1.1 – 1.4. Висоти колон приймають згідно з виданим завданням та відповідно до виконаних розрахунків. Бажано, щоб висота колони була наближена до модульного значення висот стінових панелей.

Щодо прив’язки крайніх колон до розбивочних осей, то вона може бути (див. рис. 1.1.) “нульовою”, якщо крок колон 6 м, вантажопідйомність кранів до 300 кН і висота будівлі Н < 12 м, або зміщеною на 250 мм, якщо крок колон 12 м, вантажопідйомність кранів більше 300 кН, Н  12 м.

Розмір в більшості випадків приймають рівним 750 мм у будівлях, обладнаних мостовими кранами загального призначення вантажопідйомністю 500 кН включно.

На стадії компоновки поперечної рами слід вибрати тип поздовжних панельних стін (навісні або самонесучі), конструктивне рішення панелей, показати на поперечному розрізі схему влаштування стінових панелей та поздовжніх смуг склування за висотою будівлі. При цьому слід призначити висоту стін та висоту смуг склування, виходячи з типових рішень промбудівель, розглянутих в курсі “Архітектура промислових і цивільних споруд”.


    1. ^ Вибір і проектування покриття

У цьому курсовому проекті розглядається будівля з покриттям з плоских лінейних елементів, що працюють за балочною схемою, тобто безпрогонне покриття. Різні складні покриття у вигляді оболонок, висячих конструкцій, складок та ін. у цьому проекті не використовуються.

Можливі такі варіанти розміщення крокв’яних конструкцій в покриттях подібного типу (рис. 1.2):

а) несучі ригелі встановлюють в напрямку поперечних рам, якщо для покриття будівлі використовуються плити довжиною 6 і 12 м;

б) несучі ригелі встановлюють в площині поздовжніх рам, якщо для покриття будівлі використовують великорозмірні плити довжиною 18, 24 м (малоухильні плити та плити типу КЗС).

У курсовому проекті потрібно вибрати конструктивну схему покриття, основний тип плит покриття, а також тип крокв’яної і, якщо це необхідно, підкранової конструкції.

При виборі несучих конструкцій покриття треба керуватися типовими серіями на виготовлення цих конструкцій, зокрема, для плит це

Таблиця 1.1 – Типорозміри крайніх колон прямокутного перерізу за серією КЄ–01–49 для будівель з мостовими кранами




Таблиця 1.2 – Типорозміри середніх колон прямокутного перерізу за серією КЄ–01–49 для будівель з мостовими кранами












Рис. 1.2 – Варіанти розміщення крокв'яних конструкцій в балочних покриттях: а) несучі крокв'яні конструкції в площині поперечних рам;

б) несучі ригелі спираються на проміжні підкрокв'яні конструкції; в) великопрольотні плити покриття спираються на поздовжні "балки";

1 – крокв'яні конструкції; 2 – підкрокв'яні конструкції;

3 – плити покриття; 4 – колони; 5 – великопрольотні плити

можуть бути серії 1.465-3; 1.465-7, для двоскатних балок серія 1.462-3, вип.1,3; для ферм безроскісних – серія 1.463-3, вип.1,3. Обов’язково вибирають вагові характеристики конструкцій. Крім того, можно керуватися такими міркуваннями:

  • крокв’яні двоскатні балки покриття з суцільними стінками двотаврового перерізу або балки наскрізні прямокутного перерізу допускається використовувати при прольотах до 18 м включно, а в деяких випадках і при прольотах 24 м;

  • крокв’яні безроскісні ферми – при прольотах 18-24 м, а також при прольотах 30 м;

  • крокв’яні арки покриття з попередньо напруженою затяжкою – при прольотах 30-36 м.




    1. Складання плану і розбивка будівлі на температурні блоки

Керуючись вихідними даними проекту та правилами архітектурного проектування, складають план будівлі на позначці 0.000. Крайні торцові колони зміщують відносно розбивочних осей на 500 мм. Це зміщення пов’язане з трьома обставинами:

  1. на випадок реконструкції будівлі (її розширення) залишається проміжок між колонами старої і нової будівлі;

  2. зміщення основних колон дозволяє зручніше влаштувати фахверкові стінові конструкції;

3) наявність зміщення дозволяє створити новий температурний або осадковий шов на випадок прибудови нової будівлі.

У поздовжньому напрямку колони прив’язують до розбивочних осей відповідно до поперечного перерізу будівлі (“нульова” прив’язка або зі зміщенням на 250 мм) (рис. 1.3).

Дуже важливою для проектування одноповерхової промислової будівлі є розбивка її на температурні блоки. Це завдання виникає при значній довжині промислової будівлі, коли з’являються суттєві температурні деформації залізобетонних конструкцій. Питання про розділення будівлі на окремі блоки виникає при довжині 84-108 м і більше. Часто температурні та усадочні шви об’єднуються в один спільний шов.

Найбільші відстані між температурно-усадочними швами в будівлі при розрахункових зимніх температурах зовнішнього повітря більше від мінус 40оС, що призначаються умовно без розрахунку конструкцій (з ненапруженою та з попередньо напруженою арматурою, до яких висуваються вимоги 3 категорії за тріщиностійкість) на вплив температури та усадки бетону, не повинні перевищувати:

- для опалювальних одноповерхових промислових будівель каркасного типу зі збірного залізобетону – 72 м;

- для неопалювальних будівель того ж типу – 48 м.

У всіх інших випадках відстань між температурно-усадочними швами повинна визначатися розрахунком. Указані шви розташовують таким чином, щоб вони розділяли будівлю на два, три і більше рівні по



довжині будівлі блоки. Якщо розбити на два рівні блоки неможливо, тоді один блок проектується меншим від іншого на один або два кроки колон.

На рис 1.3. наведено приклад складання плану промислової будівлі довжиною 108 м і кроком колон 12 м.

У зв’язку з тим, що крок колон 12 м, то розділити будівлю на два рівні блоки неможливо (54 м не діляться на 12 м). Тому один блок має бути довжиною 48 м (ділиться на 12), а другий 60 м (також ділиться на 12). Аналогічно діють при довжині будівлі 114 м, 126 м і т.д.

Усередині температурно-усадочного відсіка влаштовують вертикальні зв’язки хрестоподібної форми при кроці колон 6 м і портальні при кроці колон 12 м. На плані будівлі ці зв’язки показують пунктирними лініями (рис. 1.3.). На плані треба також показати осі підкранових балок та прив’язку (750 мм) цих осей до поздовжних осей промбудівлі. Схематично показують на плані мостові крани з їх вантажопідйомністю по великому і малому гаках (300/50 кН).

Усі інші правила побудови плану промислової будівлі, встановлені в архітектурному проектуванні, враховують при розробці плану в даному курсовому проекті.


^ 1.4. Вибір схеми зв’язків, що забезпечують

просторову жорсткість будівлі

Для забезпечення жорсткості будівлі в цілому, а також жорсткості її окремих елементів (покриття, торцових стін, крокв’яних конструкцій та ін.) у проектованій конструктивній схемі передбачається система вертикальних і горизонтальних зв’язків, що забезпечують надійну експлуатацію будівлі.

Вертикальні металеві зв’язки по колонах, що встановлюються в середині температурного блоку, забезпечують просторову жорсткість будівлі у поздовжньому напрямку. Встановлюють ці зв’язки у межах одного кроку колон на висоту від підлоги до низу підкранових балок. По крайніх рядах колон використовують хрестоподібні або портальні зв’язки, відповідно для кроку колон 6 і 12 м. Для середніх рядів переважно використовують портальні зв’язки.

Жорсткість одноповерхової промислової будівлі у поперечному напрямку забезпечується защемленням колон у фундаментах відповідними розмірами перерізу колон і жорсткістю диска покриття.

Розпірки (в площині поздовжних рам) на верхніх кінцях колон та вертикальні металеві зв’язки на кінцях крокв’яних конструкцій (рис. 1.4, а) використовують при висоті ригелів на опорах більше 900 мм. Ці зв’язки і розпірки забезпечують передачу з горизонтального диска покриття зусиль (діючих в напрямку поздовжних рам) на колони. Вертикальні зв’язки між крокв’яними конструкціями встановлюють, як правило, тільки на кінцях температурних відсіків.

При висоті крокв’яних конструкцій на опорах менше 900 мм вертикальні зв’язки та розпірки на рівні їх опорних частин не роблять. Це відноситься також до конструктивних схем з підстропильними елементами.

Відносно горизонтальних зв’язків існують такі рекомендації. Жорсткість диска покриття (для будівель з мостовими кранами режимів 3к-6к) забезпечується за рахунок застосування великорозмірних залізобетонних плит та приварки їх до крокв’яних конструкцій. Яких-небудь додаткових горизонтальних зв’язків у цьому випадку не потребується.

При значній висоті будівлі (16 м і більше від підлоги до низу крокв’яних конструкцій) і прольотах 30 м і більше у торцових стін будівлі можуть влаштовуватись горизонтальні зв’язки по фермах, які слугують опорами для колон фахверку. Ці зв’язки встановлюють або на рівні низу крокв’яних конструкцій, або, що трапляється частіше, на рівні підкранових копій (рис. 1.4.б).

У прольотах будівель з світлоаераційними фонарями в середній частині крокв’яних конструкцій встановлюють стальні розпірки і крім того у двох ячейках кожного температурного відсіка крокв’яні ферми (на верхньому поясу) “розв’язуються” в межах ширини фонаря горизонтальними стальними зв’язками. Для забезпечення жорсткості фонарів у поздовжньому напрямку передбачаються вертикальні зв’язки, як це показано на рис. 1.4.в.




Рис. 1.4 – Схеми влаштування зв'язків:

а) в) вертикальні зв'язки по колонах; б) горизонтальні зв'язки,

1 – хрестоподібні та портальні зв'язки; 2 – зв'язки на опорах крокв'яних конструкцій та фонарів; 3 – поздовжні розпірки;

4 – підкранові балки; 5 – горизонтальні зв'язки



  1. Послідовність розрахунку поперечної рами




    1. Визначення навантажень на раму

Статичний розрахунок поперечної рами виконують на чотири види навантажень:

  1. постійно діюче навантаження від власної ваги конструкцій;

  2. тимчасове навантаження від снігового покриву;

  3. тимчасове навантаження від кранового впливу;

  4. тимчасове навантаження від вітру.

Інші навантаження (температурні, ожеледиця, сейсмічні) тут не враховують.

Визначення навантажень від власної ваги покриття можна виконувати, керуючись прикладом, наведеним у табл. 2.1, що складена для теплого варіанту покриття. Якщо за вихідним завданням покриття виконується холодним, то в табл. 2.1 шар утеплювача не враховується, всі інші елементи покриття повинні бути присутніми в розрахунку.

Коефіцієнти надійності f для кожного шару приймають відповідно до СНіП 2.01.07-85.


Таблиця 2.1 – Визначення навантажень на 1 м2 покриття від власної ваги




п/п

Найменування елементів покриття

Нормативне навантаження, кН/м2

Коефіцієнт надійності,

f


Розрахункове навантаження, кН/м2

1

Два шари гравію на мастиці

0,50

1,3

0,65

2

Чотири шари рубероїду 40,04

0,16

1,2

0,19

3

Цементна стяжка =30 мм, =20 кН/м3

0,66

1,3

0,86

4

Утеплювач =120 мм, =6 кН/м3

0,72

1,3

0,94

5

Пароізоляція (1 шар)

0,05

1,2

0,06

6

Збірні залізобетонні плити 1,56 м з урахуванням замонолічення стиків

1,75

1,1

1,93

Усього

3,84




4,63


Таблиця 2.2 – Нормативне навантаження на 1 м2 від власної ваги плит покриття (з урахуванням заливки стикових швів)


Тип плити

Номінальні розміри в плані, м

Район по сніговому навантаженню

Нормативне навантаження горизонтальної проекції покриття, кН/м2

Ребристі типу П

36

Усі райони

1,57

1,56

Усі райони

1,75

312

1-П

1,70

Ш-1V

2,05

1,512

Усі райони

3,00

Ребристі великорозмірні з мали ухилом

318

Усі райони

2,25

324

Усі райони

2,65

Ребристі сводчасті типу КЗС

318

Усі райони

2,00

36

Усі райони

2,25


Нормативні навантаження від ваги плит покриття, крокв’яних та підкранових елементів, підкранових балок, а також вагу стінових панелей й склування можна приймати за даними, приведеними в табл. 2.2; 2.3 і 2.4.


Таблиця 2.3 – Нормативні навантаження від ваги крокв’яних та підкранових конструкцій, а також підкранових балок і рейок

Тип конструкції

Прольот, м

Крок колон, м

Район по сніговому навантаженню

Вага елемента, кН

Крокв’яні ферми

18

6

1-Ш

1V-V1

45

60

12

1-Ш

1V-V1

78

94

24

6

1-Ш

1V-V1

92

92 – 112

12

1-Ш

1V-V1

149

186

30

6

1-Ш

1V-V1

162

180

12

1-Ш

1V-V1

184

220

Арки

24

6

12

Усі райони

90

170

30

6

12

Усі райони

140

280

36

6

12

Усі райони

280

400

Двоскатні балки

12

6-12

Усі райони

41

18

6-12

Усі райони

91

24

6-12

Усі райони

150 - 165

Крокв’яні поздовжні балки (під плити 18 і 24 м)

18/24

6

Усі райони

17/23

18/24

12

Усі райони

109/148

Підкрокв’яні ферми

12

-

-

113

Підкрокв’яні балки

12

-

-

120

Залізобетонні підкранові балки

6

6

Вантажопідйом-ність кранів 150-500 кН

42

12

12

-“-

115

Підкранові рейки

КР-70



6; 12



6, 12



-“-

Вага 1 пог.м.


0,527

КР-80

6; 12

6, 12

-“-

0,635



Таблиця 2.4 – Нормативне навантаження від ваги 1 м2 стінових панелей та склування


Елемент

Характеристика будівлі

Довжина елемента, м

Нормативне навантаження від ваги 1 м2 елемента, кН/м2

Стінові панелі

Опалювальна

6

12

1,8 – 2,8

2,2 – 3,2

Неопалювальна

6

12

1,7

2,15

Склування

-

-

0,4


Для визначення зосередженої сили на крайню колону від власної ваги покриття необхідно скласти вагу покриття з урахуванням площі завантаження з половиною ваги несучого ригеля будівлі:

(2.1)

У цій формулі

gn – вага 1 м2 покриття (беруть з табл. 2.1);

An – площа завантаження;

Gr – вага ригеля (балки, ферми, арки і т.п.)

f – коефіцієнт надійності (f = 1,1).

Нормативне навантаження від власної ваги колон підраховують залежно від її геометричних розмірів. При цьому необхідно перемножити об’єм певної частини колони на середню щільність залізобетону = 25 кН/м3. Визначається, як правило, вага надкранової верхньої частини колони: Pb=bbhbHb і вага підкранової нижньої частини колони; для суцільних колон Pн=bнhнHн; для наскрізних колон: Pn=(hnHn – nпанhпанbпан)bn; де bb, hb, Hb – розміри перерізу і висота верхньої частини колони; bн, hн, Hн – відповідно нижньої частини колони, nпан , hпан , bпан – кількість, висота і ширина панелей в наскрізних колонах.

Вагу колони та її частин можна ще визначити, керуючись табл. 1.1 – 1.4. Вагу верхньої частини визначають за геометричними розмірами, а нижню як різницю між загальною вагою колони і вагою верхньої частини.

Інші вагові характеристики конструктивних елементів одноповерхової промислової будівлі можна прийняти за табл. 2.3; 2.4, а також використовуючи довідкову й технічну літературу і типові серїї [4].

  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом спеціалізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом профілізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства Білянський Олександр Максимович
Робота виконана в Харківської національної академії міського господарства Міністерства освіти І науки України, м. Харків
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconРішення конференції організатори конференції
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, Харківська обласна державна адміністрація, Національна комісія з цінних паперів...
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconЗ курсу «Охорона праці» (для студентів заочної форми навчання спеціальності 0921. 15 "Технічне обслуговування, ремонт та реконструкція будівель")
Міністерство освіти І науки україни харківська державна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
З дисципліни «обстеження, ремонт І реконструкція будинків міського господарства»
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconХарківська національна академія міського господарства прасоленко Олексій Володимирович
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства, Міністерство освіти І науки України
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства сазонова людмила іванівна удк 69. 003. 658. 012 Порівняльний аналіз розвитку будівельного комплексу І суміжних галузей
Робота виконана в Харківській національній академії міського господарства Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
...
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства проблеми розвитку туризму І готельного господарства: регіональний аспект харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2009 р.)
Міністерство освіти І науки України Харківська державна академія міського господарства iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства тенденції та напрямки розвитку туріндустрії україни харків, хнамг
Затверджено на засіданні вченої ради Харківської національної академії міського господарства (протокол № від січня 2012 р.)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи