Міністерство освіти І науки України icon

Міністерство освіти І науки України




Скачати 490.45 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки України
Сторінка1/3
Дата03.07.2012
Розмір490.45 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Методичні вказівки

до самостійного вивчення дисципліни

«Політологія»

(Модульно-рейтингова система)

для студентів 2-4 курсів

усіх спеціальностей академії


Харків ? 2007

Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Політологія» ( Модульно-рейтингова система ) ( для студентів 2 – 4 курсів усіх спеціальностей Академії ). Укл. Крюкова А.В. – Харків: ХНАМГ, 2007. – 44 с.


Укладач: А.В. Крюкова


Рецензент: к.ф.н. А.І. Уколов


Рекомендовано кафедрою філософії і політології,

протокол № 7 від 21.02.2007 р.

Вступ


Політологія є однією з основних навчальних дисциплін. Актуальність вивчення даного курсу виявляється не тільки в його освітньому й виховному впливі. Для фахівців необхідно усвідомлювати суспільні потреби й інтереси, розуміти перспективні завдання, що стоять перед нашою країною. А для цього потрібні глибокі знання в області політології. У розвинутих демократичних країнах політологія давно стала провідною науковою дисципліною, ефективним засобом формування громадянського суспільства.

Мета дисципліни:

  • формування у студентів наукових уявлень про основні проблеми політики як складного соціального явища, розвиток творчого мислення студентів, їхнього уміння самостійно аналізувати суть політичних явищ і процесів, що відбуваються як у межах України, так і на міжнародному рівні. Це повинно допомогти майбутнім фахівцям приймати виваженні рішення, що сприятимуть подальшій демократизації українського суспільства, інтеграції його у світове співтовариство.

Завдання дисципліни:

  • дати студентам науково обrрунтовані знання актуальних політичних проблем, сформувати в них здатність самостійно, критично аналізувати політичні процеси;

  • сприяти оволодінню основами політичної культури.

Предмет дисципліни:

  • сукупність політичних знань, що охоплюють політичні процеси, які відбуваються в суспільстві. Стрижнем політології є політичні закономірності, закони й принципи формування і функціонування влади і політичних систем, механізми взаємодії суб’єктів і об’єктів політики.


^ 1. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ В ГАЛУЗІ ПОЛІТОЛОГІЇ


До вивчення навчальної дисципліни "Політологія" студент приступає, прослухавши навчальні дисципліни гуманітарного циклу: "Філософія" (яка включає три модулі: "Філософія", "Логіка", "Релігієзнавство"), "Культурологія" (два модулі "Культурологія", "Етика та естетика"), "Соціологія".

У процесі навчання студенти отримують необхідні знання під час лекційних і семінарських занять, а також самостійної роботи і індивідуальних консультацій.

У результаті вивчення цієї дисципліни студент повинен освоїти теми курсу відповідно до навчальної програми шляхом опрацювання двох навчальних модулів:

  • Політика як інституціоналізація владних відносин;

  • Політичні системи і політичний прогрес.

Вміти:

  • орієнтуватися в основних напрямках політичної думки;

  • мати уявлення про сутність політичної влади, про державу, політичне життя, політичні процеси і відносини, суб'єкти політики;

  • розрізнювати політичні системи й режими;

  • знати права людини і громадянина;

  • вміти аналізувати міжнародні політичні процеси, місце та роль України в сучасному світі;

  • володіти навичками політичної культури;

  • вміти застосовувати політологічні знання у своїй професійній діяльності.



^ 2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ Й ТЕМАМИ


МОДУЛЬ 1. ПОЛІТИКА ЯК ІНСТИТУЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВЛАДНИХ

ВІДНОСИН


Тема 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна


Політика як теорія і соціальне явище. Предмет політології. Політологія та інші галузі суспільствознавства. Політологія як інтегративна наука та суміжні галузі політичного знання: політична соціологія, політична філософія, політична психологія, політична історія, політична географія, політична антропологія, політична семантика та ін.

Закони, принципи й категорії політичної науки. Теоретичний та емпіричний рівні політологічного знання. Основні аспекти вивчення політичного життя в межах навчального курсу політології: субстанціональний, інституціональний, функціональний та ін. Багато- вимірність системи методів політологічного пізнання: філософські, загальнонаукові й спеціальні методи. Методика конкретних політологічних досліджень. Загальнолюдське, класове та національне в політології.

Основні завдання і функції політології. Політика як наука і мистецтво та праксеологія. Зростання ролі й значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України. Значення політології для формування політичної свідомості й культури студентів.


^ Тема 2. Політична думка античного світу й середньовічні

релігійно-політичні концепції


Політичне життя суспільства – багатовікове соціальне явище. Зародження політичної думки в країнах Стародавнього Сходу: закони Хаммурапі у Вавілоні, міф Заратустри в Персії, буддизм в Індії, конфуціанство та даосизм у Китаї.

Політичне вчення Стародавньої Греції. Політичні погляди Сократа. Ідеальна держава Платона. Арістотель про політику, державу й політичну справедливість. Політична думка і світоглядні ідеї Стародавнього Риму. Політико-правові погляди Цицерона. Політичні ідеї раннього християнства. Аврелій Августин. Політична думка часів середньовіччя. Фома Аквінський, Марсілій Падуанський.


Тема 2.1. Політична думка Нового часу. Сучасні політологічні школи


Епоха Відродження – новий етап у розвитку політичної думки. Н. Макіавеллі – засновник світської політичної науки. Політичні концепції Нового часу. Дж. Локк – родоначальник теоретичної системи класичного лібералізму. Т. Гоббс про походження і сутність держави. Ш. Монтеск’є про форми держави та поділ влади. Ідеологія буржуазно-демократичного радикалізму. Ж-Ж. Руссо та його вчення про народовладдя і пріоритет громадського суспільства, “суспільний договір”, демократію.

Політичні вчення кінця ХІХ ст. І. Кант про правову державу, етичні основи політики. Г. Ф. Гегель про співвідношення громадського суспільства, держави і права. Ліберальна політична думка: Б. Констант, Є. Бентам, А. Токвіль та ін. Теорія насильства Л. Гумпловича. Виникнення та еволюція соціально-політичних утопій. Концепції Т. Мора, Т. Кампанелли, А. Сен-Сімона, Ш. Фур’є, І. Р. Олена, М. Чернишевського.

Виникнення і основні етапи розвитку політичної доктрини марксизму. Сутність кризи марксизму. Політичні ідеї в Російській імперії другої половини ХІХ ст. (О. Герцен, М. Салтиков-Щедрін, М. Драгоманов, В. Соловйов, Б. Чичерін, М. Ковалевський, М. Бердяєв, М. Грушевський, І. Ільїн).

Формування політології як самостійної галузі й загальної системи соціальних та гуманітарних наук. Дж. С. Міль про свободу, порядок і соціальний прогрес. Е. Дюркгейм про значення солідаризму в розвитку суспільства. М. Вебер як класик західної політології. Вчення Вебера про ідеальні типи влади і теорія раціональної бюрократії. Теорія еліт (Г. Моска, В. Парето, Р. Міхельс, Д. Донців, В, Липинський). Дослідження політичних партій (М. Дюверже, Ж. Шарло, Жд. Сарторі). Міжнародні відносини і світова політика, політологічні виміри (Б. Рассел, Г. Моргентау, М. Каплан, І. Валлерстайн).

Основні школи й течії сучасної зарубіжної політології. Біхевіористський напрямок у дослідженнях політики (Ч. Мерріам, Г. Лассуелл, Дж. Кетлін та ін). Системний аналіз влади (Т. Парсонс, Д. Істон, Р. Даль та ін.). Концепції елітократії і націократії (Р. Міллю, Ч. Раш та ін.). Політична соціологія (С. Ліпсет, М. Дюверже, Р. Арон, М. Кроз'є та ін.). Психоаналітичні концепції політики (Ж. Лакан, Ч. Мерріам та ін.). Теорія соціально-політичних конфліктів (П. Блау, К. Боулдінг, Р. Дареннфорд). Компаративістика як метод аналізу різнорідних політичних систем (Д. Істон, Г. Алмонд, С. Верба, К. Дейч, С. Хантінгтон). Теорія "політичного поля" П. Бурд'є.


Тема 2.2. Розвиток вітчизняної політичної думки


Політична думка України ХІХ – початку ХХ ст. Зародження українського лібералізму "Історія Русів". Політичні ідеї членів Кирило- Мефодіївського братства. В. Бєлозерський, М. Гулак, М. Костомаров, П. Куліш. Т. Шевченко про шляхи національного і соціального відродження України. М. Драгоманов – основоположник політичної науки в Україні. Політична ідеологія українських демократів: М. Павлик, О. Терлецький, С. Подолинський. Народницька школа в історії української політичної думки (В. Антонович). Національно-самостійницька концепція М. Міхновського. Національно-політична доктрина М. Грушевського. В. Винниченко про державну організацію і відродження української нації.

Українська політична думка 20-30-х років ХХ ст. Український націонал-комунізм (О. Шумський, М. Скрипник, М. Хвильовий). Концепція української державності в історико-політичній науці: народницький напрямок (В. Липинський, В. Кучабський); національно-державницький напрямок (Д. Донців, М. Сциборський).

Українська політична думка 40-90-х років ХХ ст. Обґрунтування новітньої української державності: "Декларація про державний суверенітет України", "Акт про державну самостійність України". Конституція України 1996 року Формування і розвиток національної школи політології в сучасній Україні: утвердження політології як навчальної вузівської дисципліни, розвиток фундаментальних досліджень (філософія та соціологія політики, конфліктологія, етнологія, партологія, кратологія, прикладна політологія та ін.).

Традиція російської політичної думки кінця ХІХ – початку ХХ ст. М. Бакулін, П. Бердяєв, І. Ільїн, Г. Плеханов, В. Ленін, П. Струве, П. Мілюков, Б. Чичерін та ін.


^ Тема 3. Політика як суспільне явище


Історія визначення поняття і категорії «політика», її сутнісних ознак. Загальна еволюція концепції політики як соціального явища (Арістотель, Н . Макіавеллі, Т. Гоббс, К. Маркс, М. Вебер, Т. Парсонс, А. Бентлі, Г. Лассуел, Р. Даль, М. Бердяєв, Г. Алмонд та ін.).

Економічні, соціальні, духовні детермінанти політики. Поняття соціального інтересу. Вивчення і здійснення всезагальних інтересів як важлива передумова збереження цілісності диференційованого суспільства, порядку, взаємодії індивідів і спільнот між собою.

Суб’єкти і об’єкти політики. Соціальна структура суспільства: визначення, генеза. Сучасний стан. Соціальні групи в політичному житті. Політичне планування: необхідність і сваволя. Репрезенція соціальної необхідності в особистісних, групових, класових етнонаціональних інтересах. Основні функції політики: визначення цілей суспільного розвитку, збереження стабільності соціуму, розподіл ресурсів, управління і регулювання суспільних процесів, соціалізація особи.

Політика насильства і примусу. Правова і соціально-спрямована політика. Ознаки і принципи сучасного цивілізованого політичного процесу. Політика як мистецтво можливого, суб’єктивного бажаного і здійснення об’єктивно необхідного. Проблема типологізації політики. Політика як система суспільних відносин. Взаємозв’язок і взаємообумовленість різновидів політичної свідомості та діяльності.


^ Тема 4. Політична діяльність і влада


Влада як явище суспільного життя. Головні напрямки трактуванні влади: телеологічний, біхевіористський, психологічний, системний, структурно-функціональний, реляціоністський. Сутність політичної влади та її головні властивості. Функції влади. Співвідношення державної та політичної влади.

Структура владних відносин і механізм здійснення політичної влади. Характеристика владних відносин і механізм здійснення політичної влади. Характеристика головних якостей суб’єктів влади. Первинні й вторинні суб’єкти влади. Об’єкти влади. Взаємодія суб’єкта й об’єкта влади. Природа підкорення. Легітимність політичної влади, її головні ознаки. Ресурси і різновиди влади. Розподіл ресурсів влади на економічні, соціологічні, культурно-інформаційні, силові, демографічні.

Основні способи існування влади (залежність, незалежність, взаємозалежність між соціальними суб’єктами). Напрямки і способи функціонування влади: керівництво, управління, контроль, прийняття рішень. Методи здійснення влади: співробітництво і суперництво; заохочення і примус.

Зміст концепції поділу влади. Законодавча, виконавча та судова влади. Конституція України про органи державної влади.


.


^ МОДУЛЬ 2. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА ТА ЇЇ ІНСТИТУТИ


Тема 5. Політичні системи суспільства


Місце та роль політичної системи в життєдіяльності суспільства. Політична систем суспільства у її взаємодії з економікою, соціальною, правовою та іншими суспільними структурами. Політична система як фактор стабілізації і розвитку політичного життя. Сутність і типи сучасних політичних систем. Класичні уявлення про політичні системи (Г. Алмонд, Д. Істон, Т. Парсонс). Системотвірні засади й основні функції політичних систем. Політична влада як основа політичної системи.

Характеристика структурних елементів політичної системи, її інституційна, інформаційно-комунікаційна, нормативно-регулятивна складові. Держава, її властивості, місце, роль і значення в політичній системі суспільства. Політичні партії і партійні системи, їх роль і функції в політичній організації суспільства. Значення засобів масової інформації в розвитку і функціонуванні політичної системи. Політична культура як важлива складова політичної системи.

Основні характеристики функціонування політичної системи та необ-хідність її стабільності для нормального функціонування суспільства.


^ Тема 6. Політичний режим

Політичний режим як упорядкована взаємодія структур політичної системи, а також сукупність методів здійснення влади і досягнення політичних цілей. Якісні характеристики політичного режиму. Проблема типологізації політичних режимів.

Тоталітаризм як політичний режим. Джерела й істотні ознаки тоталітаризму. Різновиди тоталітаризму: «лівий» і «правий». «Лівий» тоталітаризм, заснований на ідеології марксизму-ленінізму. Ідеологія націонал-соціалізму як основа «правого» тоталітаризму. Тоталітаризм як феномен ХХ століття.

Авторитарний режим. Істотні риси й джерела авторитаризму. Соціально-економічні й соціально-культурні причини збереження і відтворення авторитаризму. Різноманіття типів авторитарних політичних режимів: військові, олігархічні, популістські й бюрократичні. «Авторитаризм розвитку» і його відмінні риси. Особливості перехідних (гібридних) авторитарних режимів: диктократія і демократура.

Визначення демократичного режиму. Дві основні концепції демократії: ліберально-демократична, що робить акцент на автономії індивіда, правах і свободах людини, і радикально-демократична, яка стверджує верховенство народу та пріоритет суспільних інтересів над приватними. Сучасні теоретичні моделі демократії: модель конкурентної елітистської демократії (М. Вебер, І. Шумпетер); модель демократії Ліпсета-Лернера; модель «поліархічної демократії» Р. Даля; економічна модель демократії Е. Даунса; інституціональна модель «інтегративної демократії» Д. Марча, Й. Олсена.

^ Тема 7. Держава як політичний інститут


Поняття держави, її визначальні ознаки. Різноманітність концептуальних підходів до визначення держави, її сутності й місця в політичній організації суспільства, взаємодії з іншими суб’єктами політичної системи. Виникнення та еволюція держави. Держава і громадянське суспільство: діалектика взаємодії. Функції держави.

Різновиди і типи держави. Форми правління: монархія, республіка. Форми державного устрою: унітарні держави, федерації, конфедерації. Держава і право.

Апарат державного управління. Система центральних, регіональних і місцевих органів державного управління. Державна бюрократія і суспільна демократія. Державний патерналізм. Громадянське суспільство.

Конституція України і практичне втілення ідеї демократичної, соціальної, правової держави. Принципи соціальної та правової держави.


^ Тема 8. Політичні партії. Вибори й виборчі системи.


Партія як політичний інститут. Виникнення та еволюція політичних партій. Класичні теорії політичних партій і партійних систем. Сутність і місце партій у політичному процесі. Основні ознаки партій. Відмінність політичних партій від груп інтересів, суспільних організацій, груп тиску і інших об’єднань. Типологія політичних партій. Внутрішні й зовнішні функції політичних партій в суспільстві.

Поняття і типи партійних систем. Однопартійні, двопартійні та багатопартійні системи. Можливості й недоліки різних типів партійних систем. Опозиція та її роль у політичному житті.

Характеристика місця та ролі політичних партій у політичній системі сучасної України. Конституція України про свободу і умови об’єднання громадян у політичні партії.

Сутність виборчої системи і типологія виборів. Виборча система: поняття, основні типи. Структурні компоненти виборчої системи: виборче право і виборча процедура. Референдум як особлива форма виборчої активності.

Електорат. Імідж кандидата. Політичний маркетинг. Виборчі блоки і стратегія виборчих кампаній.

Пропорційна та мажоритарна системи обліку й підрахунку голосів. Різновиди пропорційної системи. Специфіка мажоритарної системи. «змішана» виборча система.

Вибори й виборча система сучасної України: особливості функціонування.


^ Тема 9. Політична культура та політична соціалізація


Поняття політичної культури. Основні структурні компоненти політичної культури: політичний досвід, політична орієнтація, політичні стереотипи, політичні міфи, політичні символи, політична соціалізація, моделі політичної поведінки. Функції політичної культури.

Історичний, функціональний, структурний і комунікативний підходи до типологізації політичної культури. Різноманіття типологій політичної культури. Визначення домінуючої, контр- та субкультури.

Політична соціалізація як процес засвоєння культурних цінностей, політичних орієнтацій, форм політичної поведінки. Типи політичної соціалізації.

Політизація, персоналізація, ідеалізація, інституціоналізація як етапи політичної соціалізації. Моделі політичної соціалізації.

Історичні особливості формування політичної культури в Україні. Її стан у сучасних умовах. Актуальні завдання відновлення і розвитку політичної культури України в контексті реалій її перехідного положення і процесу переоцінки цінностей.


^ Тема 10. Політичні еліти і політичне лідерство


Сутність політичного елітизму і генеза цього поняття. Класичні теоріі еліт ( В. Парето, Г. Моска, Р. Міхельс ). Обrрунтування явища політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Концепція «національної аристократії» В. Липинського. Сучасні концепції еліт: макіавеллівська школа, ціннісні теорії, теорії демократичного елітизму, концепції плюралізму еліт, ліволіберальні концепції, партократична теорія. Чинники елітарності суспільства: біологічні, психологічні, ірраціональні, функціональні, технократичні. Соціальне представництво еліти. Політична еліта в структурі влади. Системи рекрутування еліт. Номенклатурна система і її наслідки. Політична еліта і демократія.

Природа і соціальна сутність політичного лідерства. Генезис класичних поглядів на політичне лідерство ( Н. Макіавеллі, Т. Карлейль, Р.У. Емерсон, Ф. Ніцше, Г. Тард та ін. ). Діалектика об`єктивних і суб`єктивних передумов політичного лідерства.

Типологія політичного лідерства. Класифікація М. Вебера: традиційний, харизматичний і раціонально-легальний типи лідерства; типологія М. Херманн: лідер «прапороносець», лідер «службовець», лідер «торговець», лідер «пожежник». Сутність вождізму в політиці. Культ особи.


^ Тема 11. Політична свідомість і політична ідеологія

Політична свідомість як суб’єктивний бік політичного життя. Взаємозв’язок і взаємодія політичної свідомості з іншими формами суспільної свідомості: економічними поглядами, правовими теоріями і нормами, філософськими дискурсами. Політична свідомість суспільства, соціальної групи і особистості. Рівні політичної свідомості: державний, теоретичний, емпіричний, повсякденний. Функції політичної свідомості: когнітивна, ідеологічна, комунікативна, прогностична, виховна.

Класичне поняття ідеології (А. Де Трассі, К. Маркс, К. Мангейм, А. Грамши, Д. Белл і ін.). Рівні політичної ідеології: теоретико-концептуальний (елітарний), програмно-політичний (пропагандистсько-просвітницький), актуалізований (життєвий). Функції політичної ідеології: інтеграція суспільства, мотивація політичної поведінки, створення позитивного образу.

Лібералізм, консерватизм і марксизм як політичні ідеології сучасності та їх еволюція.


^ Тема 12 – 13. Міжнародні відносини і геополітика


Світовий політичний процес: поняття, основні концептуальні засади аналізу, суб’єкти, закономірності й тенденції на порозі XXI ст. Характерні риси й особливості сучасного світового політичного процесу (революційні та еволюційні тенденції, впорядкованість та спонтанність світового розвитку, демократизація суспільно-політичного життя, забезпечення реального політичного плюралізму, гуманізація міжнародних відносин і людський вимір політики).

Міжнародні відносини як цілісна система. Місце в ній політичних відносин.

Міжнародні організації та міжнародні політичні відносини. Основні прояви кризи сучасної цивілізації та шляхи її подолання. Політичні аспекти глобальних проблем і роль міжнародної політики у їх вирішенні.

Україна в системі міжнародних політичних відносин на її місце в сучасному геополітичному просторі. Національні інтереси й національна безпека України.


^ 3. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Теми семінарських занять

Семінарське заняття – форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію з попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів.

На кожному семінарському занятті (табл. 1) викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, вміння формувати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Таблиця 1

^ Плани семінарських занять


Тема

Програмні запитання

Література

^ Модуль 1. Політика як інституціоналізація владних відносин

1

2

3

Тема 1

Політологія як наука і навчальна дисципліна

1. Особливості політології як науки про політику, її предмет, закономірності, категорії.

2. Функції і методи політології.

3. Політологія в системі соціально-гуманітарного знання.

4. Основні школи сучасної політології.

Основна література

[1-16]

Додаткова [4, 39, 46, 57].


Тема 2

Політична думка античного світу і середньовічні релігійно-політичні концепції

1. Політична думка Стародавнього Сходу.

2. Політична думка Стародавньої Греції і Стародавнього Риму.

3. Релігійно-політичні концепції епохи Середньовіччя.

Основна література

[1-16]

Додаткова [8, 48, 56].


Тема 3

Політична думка Нового часу. Сучасні політологічні школи

1. Епоха Відродження – важливий етап у розвитку політичної думки.

2. З історії політичної думки Нового часу:

а) період XVII – перша половина XIXст.;

б) друга половина XIX - початок XX ст.

3. Виникнення соціально-політичних утопій. Соціально-політична доктрина марксизму.

4. Сучасні політологічні школи.

Основна література

[1-16]

Додаткова [2, 4, 10, 31, 37, 43, 50].


Тема 5

Політика як суспільне явище

1. Сутність політики, її походження, специфіка, функції.

2. Взаємозв'язок політки з різними сферами суспільного життя.

Основна література

[1-16]

Додаткова [8, 17 ,20, 61, 64, 72].

Тема 6

Політична влада

1. Сутність влади, особливості політичної і державної влади.

2. Структура влади; її типологія; традиційні форми державної влади. Основні положення теорії поділу влади.

3. Політичне панування і політична легітимність. Перспективи розвитку політичної влади в Україні.

Основна література

[1-16]

Додаткова [33, 21, 45].


Тема 7

Людина і політика

1. Особистість як суб'єкт і об'єкт політики.

2. Мотивації і передумови політичної діяльності.

Політична соціалізація – процес входження людини в політику.

Основна література

[1-16]

Додаткова [15, 33, 35, 54].

Тема 8

Соціальні основи політики

1. Соціальна стратифікація.

2. Система соціального представництва.

3. Соціальна мобільність.

4. Роль соціальних класів.

Основна література

[1-16]

Додаткова [17, 39].


Тема 9

Політичні еліти і політичне лідерство

1. Сутність, структура і функції політичних еліт.

2. Системи формування політичних еліт і їхні типи.

3. Лідер і його роль у політиці. Типи політичних лідерів.

4. Політична еліта сучасної України.

Основна література

[1-16]

Додаткова [33, 54, 71, 76].


Модуль 2. Політичні системи та політичний процес

Тема 10

Політична система суспільства

1. Сутність політичної системи.

2. Складові елементи політичної системи.

3. Держава як основний суб'єкт політичної влади.

4. Функції і типологія політичних систем.

5. Проблеми формування демократичної політичної системи сучасної України.

Основна література

[1-16]

Додаткова [10, 26, 58, 60].


Тема 11

Політичний режим

1. політичний режим: сутність і основні типи.

2. Тоталітаризм, його ознаки і форми.

3. Авторитарні політичні режими.

4. Характеристика демократичних політичних режимів.

Основна література

[1-16]

Додаткова [1,3, 7, 9, 11, 12, 23, 25, 26, 27, 66, 73, 78].

Тема 12

Держава як політичний інститут

1. Поняття і теорії походження держави.

2. Структура держави, форми державного устрою і правління.

3. Основні принципи правової і соціальної держави.

Основна література

[1-16]

Додаткова [30, 36, 40, 48, 56].


Тема 13

Політичні партії. Вибори й виборчі системи

1. Сутність і місце партії в політичному процесі.

2. Типологія, функції політичних партій у суспільстві.

3. Основні партійні системи.

4. Проблеми розвитку багатопартійної системи в Україні.

Основна література

[1-16]

Додаткова [28, 59].


Тема 14

Політична культура й політична соціалізація

1. Поняття і роль політичної культури.

2. Структура політичної культури і її типи.

3. Політична соціалізація.

Основна література

[1-16]

Додаткова [5, 31, 65].

Тема 15

Політична свідомість і політична ідеологія

1. Політична свідомість.

2. Політична ідеологія: структура, функції ,рівні.

3. Основні ідеології сучасності.

Основна література

[1-16]

Додаткова [11, 25, 37, 47, 49, 52 ,55 ,69].

Тема 16

Політичний розвиток, політичні конфлікти

1. Політичний розвиток: поняття, критерії.

2. Сутність політичної модернізації, її критерії і типи.

3. Конфлікт як соціальне явище.

4. Політичні конфлікти: сутність, види і способи їх розв'язання.

Основна література

[1-16]

Додаткова [29, 38, 81].


Тема 17

Міжнародні відносини і геополітика

1. Генеза геополітики.

2. Теоретичні основи геополітики.

3. Місце і роль України в сучасній геополітичній картині світу.

Основна література

[1-16]

Додаткова [19, 24, 40, 68 ,72, 75].
  1   2   3

Схожі:

Міністерство освіти І науки України iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки України iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки України iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки України iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки України iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи