Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет




Скачати 252.73 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Дата10.07.2012
Розмір252.73 Kb.
ТипДокументи

Міністерство охорони здоров’я України

Буковинський державний медичний університет


"Затверджую"

проректор з навчальної роботи

професор __________М.Ю.Коломоєць

“____”_______________2007р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з експериментальної психології 2007-2008 навчальний рік


факультет - медичний

спеціальність - медична психологія

освітньо-кваліфікаційний - спеціаліст

рівень

кваліфікація - лікар

кафедра - психології та соціології

курс - ІI

семестр - ІІІ

лекції - 18 годин

практичні заняття - 36 годин

самостійна робота - 27 годин

залік - ІV семестр

всього годин - 81


2007 рік

Робоча програма з експериментальної психології розроблена викладачем кафедри психології та соціології Буковинського державного медичного університету Зінзюк Л.А. з врахуванням наукового рівня і специфіки медичного університету.


Робоча навчальна програма обговорена і схвалена на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Н.І. Зорій


Робоча навчальна програма схвалена предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної комісії,

к.ф.н., доц. Н.І. Зорій






^ Основна мета викладання експериментальної психології

Метою вивчення курсу “Експериментальна психологія” є ознайомлення студентів з історією становлення та сучасним етапом розвитку експериментальної психології, з методологічним забезпеченням психологічних емпіричних досліджень, засвоєння методології, процедури і цілого спектру методик науково-психологічного пошуку. Теоретичні знання та практичні вміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни “Експериментальна психологія” сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей особистості лікаря-психолога.

^ Перелік дисциплін,

які є необхідними для вивчення експериментальної психології


Назва дисципліни

Зміст дисципліни

Філософія

Світогляд людини та філософія. Проблема методу в філософії.

Співвідношення свідомості та матерії, духовності та природи.

Філософські методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція.

Загальна психологія

Поняття психіки, її структури.

Напрямки психологічних досліджень.

Діяльність і поведінка.

Психічні процеси.

Методи психологічного дослідження.

Особистість, структура особистості.

Поняття соціальної перцепції.

Комунікативні здібності.

Психологія спілкування

Спілкування як вид діяльності. Види спілкування.

Механізми психологічного впливу у процесі спілкування.

Бар’єри спілкування. Методи та прийоми ефективного спілкування.

Тактика ведення переговорів

Психодіагностика

Етапи проведення дослідження в психології.

Психологічне вимірювання. Види шкалювання.

Статистичні методи опрацювання результатів вимірів у психології.

Кореляційне дослідження.

Факторний аналіз.

Психометричні особливості методів дослідження (валідність, надійність, стандартизація та ін.)

Соціологія

Форми взаємодії індивідуальної та колективної (суспільної) свідомості.

Методи соціології. Соціологія знання.

Соціалізація особистості. Міжособистісні стосунки

Метод соціометрії, його застосування в психології.

Поняття соціальної ролі.

Українська мова

Обгрунтування понять.

Педагогіка

Вікова періодизація. Вікові психологічні характеристики.

Кризові періоди у розвитку особистості

Особливості розвитку дітей різних вікових груп.

Педагогічна діяльність як суспільне явище. Сучасні педагогічні концепції

Вікові та індивідуальні особливості розвитку.


^ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ


РОЗДІЛ І. Експериментальна психологія як наукова дисципліна

Тема 1. Історія становлення експериментальної психології як науки.

Становлення психології як експериментальної науки. Умови виникнення експериментальної психології в Україні й у світі. Значення психофізиці в історії експериментальної психології. Дослідження Е.Г.Вебера, Г.Т.Фехнера, Г.Гельмгольца. Перші психофізіологічні дослідження. Виникнення Лейпцігської лабораторії В.Вундта. Вюрцбургська школа. Дослідження Г.Ебінгауза. Становлення вітчизняної експериментальної психології (І.М.Сєченов, Г.І.Челпанов та ін.).

^ Тема 2. Неемпіричні методи та емпіричні методи загальнопсихологічного характеру.

Історія суб’єктивного та об’єктивного методу. Класифікація методів психології. Характеристика неемпіричних методів: організаційні підходи (порівняльний метод, лонгітюдний метод, комплексний метод), методи опрацювання даних (кількісні та якісні методи), інтерпретаційні підходи (генетичний метод, структурний метод, функціональний метод, комплексний метод, системний метод). Характеристика емпіричних методів загальнопсихологічного характеру. Метод спостереження, його види, особливості проведення. Особливості вербально-комунікативних методів психології (бесіда, опитування, анкетування, інтерв’ю). Загальна характеристика психологічного експерименту, його види.

^ Тема 3. Психофізіологічні методи.

Психофізіологічні методи як об’єктивні способи вивчення психіки. Методи дослідження роботи вегетативної нервової системи. Вимірювання шкірно-гальваничної реакції. Методи дослідження серцево-судинної системи. Методи дослідження дихальної системи. Методи дослідження травної системи. Методи дослідження роботи очей. Методи дослідження роботи соматичної нервової системи. Методи дослідження роботи центральної нервової системи. Електроенцефалографія (ЕЕГ). Методи викликаних потенціалів.

^ Тема 4. Наукове дослідження, його принципи та структура.

Методологія науки. Особливості та види наукового дослідження. Наукова проблема та наукова гіпотеза, її види. Теорія та її структура. Особливості ідеографічного та номотетичного підходів в психології.

^ Тема 5. Валідність психологічного експерименту.

Визначення валідності експерименту. Основні види валідності (внутрішня, зовнішня, прогностична, операціональна, критеріальна, конструктна). Коефіцієнт валідності та помилка оцінки.


^ РОЗДІЛ ІІ. Процедура та основні характеристики психологічного експерименту

Тема 1. Внутрішня організація психологічного експерименту. Експеримент як сумісна діяльність експериментатора та досліджуваного.

Класифікація методів організації дослідження. Види експериментального дослідження. Етапи проведення цілісного експериментального дослідження. Схема реалізації експериментальної процедури. Психологічний експеримент як спільна діяльність досліджуваного та експериментатора. Соціально-психологічні аспекти психологічного експерименту. Типи досліджуваних, мотивація участі в експерименті. Методи контролю впливу особистості досліджуваного на експеримент. Норма експерименту. Інструкція. Вплив особистості експериментатора на результати, типові помилки експериментатора, способи їх контролю. Опис експериментальної ситуації. Прийняття експериментальної задачі. Типи експериментальних ситуацій і стиль спілкування досліджуваного і експериментатора. Рекомендації по організації експериментального спілкування.

^ Тема 2. Психологічне вимірювання. Типи вимірювальних шкал.

Основна теорія вимірювання, класична теорія психологічних вимірювань. Типи шкал і види допустимих перетворень. Види шкальних перетворень. Психологічне тестування, узагальнена модель тесту. Основні види психологічних вимірів, їх класифікація, класична статистична теорія тесту.

^ Тема 3. Експериментальна вибірка.

Поняття експериментальної вибірки та генеральної сукупності дослідження. Поняття про експериментальну та контрольну групу. Репрезентативність експериментальної вибірки Види конструювання експериментальних груп. Правила формування вибірки досліджуваних. Стратегії підбору експериментальних груп.

^ Тема 4. Експериментальні змінні та способи їх контролю.

Ознаки причинного зв’язку між змінними. Незалежна змінна, її види. Залежна змінна. Парметри залежної змінної. Відношення між змінними. Визначення зовнішньої змінної. Методи контролю зовнішньої змінної (елімінація, створення константних умов, метод балансування, контбалансування, метод рандомізації).

^ Тема 5. Експериментальні та неекспериментальні плани.

Процедура планування експерименту. Основні експериментальні плани: плани для однієї та двох незалежних змінних, факторні плани, планування за методом латинського та греко-латинського квадрату. Взаємодія незалежних змінних, види взаємодії. Плани експериментів для одного досліджуваного. Планування за методом часових серій. Доекспериментальні та квазіекспериментальні плани. Експеримент ex-post-facto.

^ Тема 6. Кореляційне дослідження. Типи кореляційного дослідження.

Кореляційне дослідження. Планування кореляційного дослідження. Типи кореляційного дослідження. Лонгітюдне кореляційне дослідження. Основні артефакти, що виникають в ході застосування кореляційного дослідження (ефект послідовності, ефект научіння, ефект фонових впливів, ефект взаємодії). Опрацювання та інтерпретація даних кореляційного дослідження.

^ Тема 7. Інтерпретація і представлення результатів експерименту.

Результати емпіричного дослідження та їх представлення. Прийняття рішення про гіпотезу (підтвердження, спростування). Помилки першого і другого роду, їх причини та засоби мінімізації. Узагальнення експериментальних результатів на інші вибірки, інші умови експерименту. Представлення результатів дослідження: графічне, символічне та вербальне. Вимоги до наукового тексту.

^ Тема 8. Логіка психологічного дослідження.

Логічні передумови структурного опису психологічного дослідження. Структура природничонаукового психологічного дослідження. Види природничонаукового психологічного дослідження (методичні підходи). Основні характеристики психологічного емпіричного дослідження.

^ Тема 9. Моделювання в психології.

Визначення моделювання як методу психології. Історія виникнення моделювання. Поняття «модель». Функції моделей. Класифікація моделей. Специфіка моделювання в психології. Основні напрямки моделювання в психології. Моделювання психіки. Моделювання фізіологічних основ психіки. Моделювання психологічних механізмів. Психологічне моделювання.


^

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


лекцій з експериментальної психології для студентів 2 курсу

медичного факультету№3, спеціальність – «медична психологія»



^

Назва лекції


К-ть

годин

1.

Історія становлення експериментальної психології як науки

2

2.

Неемпіричні методи загальнопсихологічного характеру

2

3.

Емпіричні методи психології

2

4.

Загальна характеристика психологічного експерименту

2

5.

Процедурні особливості експерименту

2

6.

Планування та організація психологічного експерименту

2

7.

Експеримент як сумісна діяльність експериментатора та досліджуваного

2

8.

Психологічне вимірювання. Типи вимірювальних шкал

2

9.

Моделювання в психології

2

Всього:

18



Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
^

практичних занять з експериментальної психології для студентів 2 курсу медичного факультету №3, спеціальність – «медична психологія»






^

Назва теми


К-ть

годин

1.

Наукове дослідження, його принципи та структура

2

2.

Неемпіричні методи та емпіричні методи загальнопсихологічного характеру

4

3.

Внутрішня організація психологічного експерименту.

Валідність психологічного експерименту

6

4.

Експериментальна вибірка

2

5.

Експериментальні змінні та способи їх контролю

4

6.

Експериментальні та неекспериментальні плани

4

7.

Кореляційне дослідження

2

8.

Психологічне вимірювання. Види вимірювальних шкал

4

9.

Результати дослідження, їх інтерпретація та узагальнення

4

10.

Психологічне моделювання

2

11.

Етичні принципи проведення психологічного дослідження

2

Всього:

36



Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.

^

ПЕРЕЛІК ТЕМ

ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

з експериментальної психології для студентів 2 курсу медичного факультету №3, спеціальність – «медична психологія»






^

Назва теми


К-ть

годин

1.

Діяльність експериментатора в експерименті. Джерела

артефактів

4

2.

Експериментальні плани для однієї незалежної змінної.

Доекспериментальні і квазіекспериментальні плани

6

3.

Види психологічних вимірювань

4

4.

Комп’ютеризований психологічний експеримент

4

5.

Факторні експерименти

3

6.

Методи дослідження роботи соматичної системи та центральної нервової системи

6

Всього:

27



Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.




^ Засоби для проведення початкового,

поточного, проміжного та підсумкового контролю знань студентів


У процесі вивчення курсу “Експериментальна психологія” застосовуються такі види контролю:

Попередній – здійснюється в усній та письмовій формах роботи на початку вивчення курсу або перед вивченням нової теми з метою з’ясування загального рівня знань.

Поточний – проводиться з метою діагностування рівня знань, умінь та навичок по темі практичного заняття. Передбачає виконання тестових завдань та контрольних робіт. За змістом він включає два аспекти: якість засвоєння матеріалу, який охоплюється темою практичного заняття та сумлінність студента в практичній роботі.

Підсумковий – здійснюється у формі заліку в кінці ІІ семестру після закінчення вивчення всього курсу “Експериментальна психологія” на основі питань, які готуються та затверджуються на засіданні кафедри психології та соціології і схвалених предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я. Оцінки “зараховано”, “не зараховано” детермінуються показниками контролю засвоєння лекцій і всього курсу в цілому.

ПЕРЕЛІК


практичних навичок, які повинен опанувати студент і які підлягають контролю до, або під час проведення заліку з ”Експериментальної психології”

Студент повинен вміти:

  • оперувати понятійно-категоріальним апаратом експериментальної психології;

  • формулювати науковий апарат дослідження (об’єкт, предмет, мета, гіпотеза) стосовно певного психологічного явища;

  • визначати основні підходи (методи) щодо організації, опрацювання та інтерпретації психологічного дослідження;

  • пояснювати специфіку проведення наукового психологічного дослідження та основних його етапів;

  • визначати валідність психологічного експерименту відповідно до мети та процедури дослідження;

  • визначати етапи та процедуру експериментального дослідження;

  • складати план експериментального дослідження відповідно до наукової проблеми, що вивчається;

  • формувати експериментальні групи відповідно до визначених стратегій;

  • вирізняти методи контролю впливу особистості досліджуваного в експерименті;

  • аналізувати типи експериментальних ситуацій;

  • визначати стилі спілкування досліджуваного і експериментатора;

  • визначати незалежні, залежну та зовнішні змінні;

  • застосовувати методи контролю зовнішніх змінних;

  • пояснювати причини виникнення артефактів в психологічному дослідженні;

  • проводити кореляційний та факторний аналіз;

  • адекватно та об’єктивно інтерпретувати отримані результати дослідження, узагальнювати їх та робити відповідні висновки;

  • оформляти та узагальнювати результати емпіричного дослідження.



Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.


Білетна програма

до проведення заліку з експериментальної психології для студентів

2 курсу медичного факультету №3, спеціальність – «медична психологія»



  1. Історія становлення експериментальної психології в Україні та світі.

  2. Становлення вітчизняної експериментальної психології (І.М.Сєченов, Г.І.Челпанов та ін.).

  3. Характеристика психологічного експерименту. Виняткове положення експерименту серед інших методів психологічного дослідження.

  4. Класифікація методів психологічного дослідження.

  5. Характеристика неемпіричних методів.

  6. Організаційні методи (порівняльний метод, лонгітюдний метод, комплексний метод).

  7. Методи опрацювання даних (кількісні та якісні методи).

  8. Інтерпретаційні методи (генетичний метод, структурний метод, функціональний метод, комплексний метод, системний метод).

  9. Характеристика емпіричних методів загальнопсихологічного характеру.

  10. Метод спостереження, його види, особливості проведення.

  11. Особливості вербально-комунікативних методів психології (бесіда, опитування, анкетування, інтерв’ю).

  12. Загальна характеристика психологічного експерименту, його види.

  13. Види експериментів (не менш трьох різних класифікацій з визначенням основи).

  14. Психологічне тестування.

  15. Комп’ютерне тестування.

  16. Визначення моделювання як методу психології.

  17. Поняття «модель». Функції моделей. Класифікація моделей.

  18. Основні напрямки моделювання в психології.

  19. Моделювання фізіологічних основ психіки.

  20. Моделювання психологічних механізмів.

  21. Психологічне моделювання.

  22. Психофізіологічні методи як об’єктивні способи вивчення психіки.

  23. Методи дослідження роботи вегетативної нервової системи.

  24. Вимірювання шкірно-гальваничної реакції.

  25. Методи дослідження серцево-судинної системи.

  26. Методи дослідження дихальної системи.

  27. Методи дослідження травної системи.

  28. Методи дослідження роботи соматичної нервової системи.

  29. Методи дослідження роботи центральної нервової системи.

  30. Психологічні проблеми як джерело експериментальних гіпотез. Ознаки наявності проблеми.

  31. Типи експериментальних гіпотез. Їх значення у наукових дослідженнях.

  32. Артефакти наукових досліджень.

  33. Спілкування в експерименті. Характеристика взаємодії експериментатора та досліджуваного.

  34. Типи досліджуваних, мотивація участі в експерименті.

  35. Вплив особистості експериментатора на результати, типові помилки експериментатора.

  36. Методи контролю впливу особистості досліджуваного на експеримент.

  37. Типи експериментальних ситуацій і стиль спілкування досліджуваного і експериментатора.

  38. Рекомендації по організації експериментального спілкування.

  39. Основні вимоги до наукових досліджень та їх характеристика.

  40. Етапи експериментального дослідження.

  41. Організація та проведення експериментального дослідження.

  42. Ідеальний та реальний експеримент.

  43. Реальний експеримент та експеримент «повної відповідності».

  44. Нескінченний експеримент. Його переваги, недоліки. Як він враховується в реальних експериментах.

  45. Бездоганний експеримент. Основні ознаки. Відношення до реального експерименту.

  46. Валідність психологічного експерименту. Основні види валідності (внутрішня, зовнішня, прогностична, операціональна, критеріальна, конструктна).

  47. Коефіцієнт валідності та помилка оцінки.

  48. Поняття експериментальної вибірки та генеральної сукупності дослідження.

  49. Поняття про експериментальну та контрольну групу.

  50. Репрезентативність експериментальної вибірки. Правила формування вибірки досліджуваних.

  51. Види конструювання експериментальних груп.

  52. Стратегії формування вибірки досліджуваних.

  53. Основні експериментальні змінні та значення їх виділення в експерименті.

  54. Визначення «схем контролю» та їх значення в проведенні експерименту. Приклади.

  55. Незалежна змінна (НЗ), її значення. Наведіть приклади.

  56. Залежна змінна (ЗЗ). Парметри ЗЗ.

  57. Визначення зовнішньої змінної. Методи контролю зовнішньої змінної (елімінація, створення константних умов, метод балансування, контбалансування, метод рандомізації). Наведіть приклади.

  58. Ознаки причинного зв’язку між змінними.

  59. Основні схеми контролю фактору часу (мікро- та макро-рівні).

  60. Експериментальні плани з однією незалежною змінною.

  61. Плани для однієї незалежної змінної та декількох груп.

  62. Схеми контролю в індивідуальних експериментах. Плани експериментів для одного досліджуваного.

  63. Ефекти послідовності. Їх різні форми та прийоми їх подолання.

  64. Факторні експериментальні плани. Типи взаємодії двох факторів.

  65. Доекспериментальні плани.

  66. Квазіекспериментальні плани.

  67. Плани ex-post-facto.

  68. Кореляційне дослідження, його типи.

  69. Основні артефакти, що виникають в ході застосування кореляційного дослідження (ефект послідовності, ефект научіння, ефект фонових впливів, ефект взаємодії).

  70. Психогенетичне дослідження, види.

  71. Види психологічних вимірювань.

  72. Типи шкал.

  73. Види шкальних перетворень.

  74. Результати емпіричного дослідження та форми їх представлення.

  75. Помилки першого і другого роду, їх причини та засоби мінімізації.

  76. Представлення результатів дослідження: графічне, символічне та вербальне.

  77. Вимоги до оформлення наукової статті.

  78. Види природничонаукового психологічного дослідження (методичні підходи).

  79. Основні характеристики психологічного емпіричного дослідження.

  80. Етичні принципи проведення дослідження.



Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної методичної

комісії, доцент Н.І.Зорій

Методика

проведення заліку з експериментальної психології

для студентів 2 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»


Залік із експериментальної психології проводиться у відповідності до білетної програми, яка затверджується щороку на засіданні кафедри психології та соціології і на предметній методичній комісії з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я.

До заліку допускаються студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану з предмету, не мають академічної заборгованості, засвоїли навчальну програму з експериментальної психології, регулярно відвідували лекції та практичні заняття, підготували реферати тем, пропущених без поважних причин.

Залік проводиться в усній формі. До заліку підготовлені білети, що складені на основі екзаменаційної програми, які включають два теоретичні питання та практичне завдання.

Оцінка із заліку виставляється у відповідності з розробленими критеріями оцінок та з урахуванням поточної успішності студента.


Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної методичної

комісії, доцент Н.І.Зорій


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

знань студентів 2 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»

на заліку з експериментальної психології

Загальні критерії оцінки знань та вмінь з експериментальної психології

Оцінка знань з предмету "Експериментальна психологія" повинна проводитися з урахуванням ступеня оволодіння понятійно-категоріальним апаратом експериментальної психології, вміння визначати науковий апарат дослідження (об’єкт, предмет, гіпотезу) стосовно певного психологічного явища, а також залежні, незалежні та проміжні змінні дослідження, оволодіння практичними навичками конструювання та використання валідних методик, підбору методик відповідно до мети дослідження, вміння будувати експериментальні та неекспериментальні плани для однієї та двох змінних, проводити кореляційний та факторний аналіз, використовувати різні форми представлення результатів дослідження. Логічно і послідовно реалізувати набуті знання на практиці.

Критерії оцінки теоретичних знань та загальної практичної підготовки

Оцінка "Зараховано" ставиться студентам, які протягом навчального семестру не мали академічної заборгованості, засвоїли навчальну програму, регулярно відвідували лекції та практичні заняття. Студенти повинні дати повну, аргументовану відповідь, здатні аналізувати, виконувати всі завдання, відповісти на питання білету.

Оцінка "Незараховано” ставиться у тому випадку, коли дається неповна, недостатньо аргументована відповідь на питання, відсутня здатність аналізувати, розкривається лише одне питання білету, слабо сформований понятійно-категоріальний апарат з предмету.


Cхвалено на на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Зорій Н.І.


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної методичної

комісії, доцент Н.І.Зорій

^ ПЕРЕЛІК

навчально-методичних посібників, технічних та інших

навчально-наочних засобів, які використовуються в навчальному процесі


І. Технічні засоби:

  1. Комп’ютерне забезпечення тестового контролю з експериментальної психології.

  2. Мультимедійний проектор.

  3. Діапроектор.

  4. Схеми та таблиці.


ПЕРЕЛІК

рекомендованої навчальної та навчально-методичної літератури


Основна:

  1. Готтсданкер Р. Основы психологического експеримента. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 464 с.

  2. Ганзен В.А., Балин В.Д. Теория и методология психологического исследования. – СПб., 1991.

  3. Дружинин В.Н. Структура и логика психологического исследования. – М., 1994.

  4. Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебник для вузов. – 2-е изд., доп. – СПб.: Питер, 2003. – 319 с.

  5. Корнилова Т.В. Введение в психологический эксперимент: Учебник. – 2-е изд. – М.: Изд-во МГУ; Изд-во ЧеРо, 2001. – 256 с.

  6. Куликов Л.В. Психологическое исследование. Методические рекомендации по проведению.- СПб., 1995.

  7. Максименко С.Д., Носенко Е.Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус): Навч. посіб. – К.: МАУП, 2002. – 128 с.

  8. Никандров В.В. Экспериментальная психология. – СПб.: Изд-во “Речь”, 2004. – 480 с.

  9. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – М.: МГУ, 1987.

  10. Практикум по общей и экпериментальной психологии / Под. ред. А.А.Крылова. – Л.: Изд-во Ленигр. у-та, 1987. – 255 с.

  11. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии. – М.: Медицина, 1970. – 215 с.


Додаткова:

  1. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование.- СПб.: Питер, 1999.- 487 с.

  2. Безпалько И.Г., Гильяшева И.Н. Проективные методы // Кабанов М.Н., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983.

  3. Березин Ф.Б., Мирошников М.П., Рожанец Р.В. Методика многостороннего исследования личности. – Медицина, 1976. – 186 с.

  4. Беседин А.Н., Липатов И.И. и др. Книга практического психолога.- Х.: РИП, 1996.- 542 с.

  5. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К.: Здоровье, 1989.

  6. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – СПб.: Питер Ком, 1999.

  7. Введение в экспериментальную психосемантику. – М.: Изд-во Моск. у-та, 1983. –157 с.

  8. Дашков И.М., Устинович Е.А. Экспериментальные исследования валидности шкалы субъективного предпочтения цвета (Тест Люшера). Диагностика психических состояний в норме и патологии. – Л.: Медицина, 1970. – С.115-126.

  9. Зайцева М.И. Методы шкалирования при измерении установки // Социальные исследования: теория и методы. – М.: Наука, 1970. Вып. 5. – С.220-224.

  10. Иванова А.Я. Обучающий эксперимент. Вопросы патопсихологии. – М.: НИИ Психиатрии. МЗ РСФСР, 1970. – С.238-254.

  11. Карпова Э.Б. О «гармоническом» типе реагирования на болезнь по данным экпериментально-психологического исследования // Психологическая диагностика при нервно-психических и психосоматических заболеваниях. – Л., НИИ Психоневрологии, 1985. – С.137-141.

  12. Мейли Р. Структура личности // Экспериментальная психология : М.: Прогресс, 1975. Вып. 5. – С.288-248.

  13. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. Опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотивации: Учебно-методическое пособие. – М.: МГУ, 1988.

  14. Коган В.Н., Роговин М.С. Ассоциативный экперимент и его клиническое применение // Вопросы психологии. – 1961. – №6. – С.105-113.

  15. Кэмпбелл Д. Модели экпериментов социальной психологии и прикладных исследованиях: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1980. – 391 с.

  16. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экпериментальную психологию личности. – М.: Просвещение, 1985. – 319 с.

  17. Обучающий эксперимент как метод оценки умственного развития детей: метод рекомендаций. – М.: НИИ Психиатрии. МЗ РСФСР, 1973. – 29 с.

  18. Петренко В.Ф. Введение в экпериментальную психосемантику: исследование форм репрезинтации в обыденном сознании. – М.: Изд-во Моск. у-та, 1983. – 176 с.

  19. Стивенс С.С. Экспериментальная психология. В 2-х т. Т.1. – М., 1960. – 686 с.; Т.2. – М., 1963. – 1038 с.

  20. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология. Вып. VI. – М., 1978. – 282 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи