Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет




Скачати 300.57 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Дата10.07.2012
Розмір300.57 Kb.
ТипДокументи

Міністерство охорони здоров’я України

Буковинський державний медичний університет


"Затверджую"

проректор з навчальної роботи

професор __________М.Ю.Коломоєць

“____”_______________2007р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з психодіагностики на 2007-2008 навчальний рік


факультет - медичний

спеціальність - медична психологія

освітньо-кваліфікаційний - спеціаліст

рівень

кваліфікація - лікар

кафедра - психології та соціології

курс - ІI

семестр - IІІ

лекції - 18 годин

практичні заняття - 36 годин

самостійна робота - 27 годин

залік - І семестр

всього годин - 81


2007 рік

Робоча програма з психодіагностики розроблена викладачем кафедри психології та соціології Буковинського державного медичного університету Зінзюк Л.А. з врахуванням наукового рівня і специфіки медичного університету.


Робоча навчальна програма обговорена і схвалена на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедрою

психології та соціології

к.ф.н., доц. Н.І. Зорій


Робоча навчальна програма схвалена предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної комісії,

к.ф.н., доц. Н.І. Зорій

Основна мета викладання психодіагностики

Мета вивчення курсу “Психодіагностика” полягає у формуванні здатності студентів самостійно планувати психодіагностичне дослідження, вибирати адекватні методи для дослідження особливостей особистості, проводити, виявляти та вивчати особистісні якості, індивідуально-психологічні та психофізіологічні особливості пацієнта. Вивчення даного курсу надає можливість студентам оволодіти системою науково-психологічних знань та методів дослідження, сприятиме формуванню у студентів системи основних понять психодіагностики, оволодінню теорією та практикою психодіагностичних досліджень. Вивчення психодіагностики передбачає засвоєння основних етапів проведення психодіагностичного дослідження, опанування основними методами, усвідомлення етичних принципів психологічної діагностики. Теоретичні знання та практичні вміння, засвоєні в процесі вивчення дисципліни “Психодіагностика” сприяють формуванню у студентів професійно важливих якостей особистості лікаря-психолога.


^ Перелік дисциплін,

які є необхідними для вивчення психодіагностики


Назва дисципліни

Зміст дисципліни

Філософія


  • Світогляд людини та філософія. Проблема методу в філософії.

  • Співвідношення свідомості та матерії, духовності та природи.

  • Філософські методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція.

Загальна психологія

  • Поняття психіки, її структури.

  • Напрямки психологічних досліджень.

  • Психічні процеси.

  • Методи психологічного дослідження.

  • Особистість, структура особистості.

  • Поняття соціальної перцепції.

  • Комунікативні здібності.
^

Психологія спілкування


  • Закономірності комунікативного розвитку особистості.

  • Перцептивний компонент спілкування.

  • Механізми психологічного впливу у процесі спілкування.

  • Бар’єри спілкування. Методи та прийоми ефективного спілкування.

  • Тактика ведення переговорів.

  • Особливості встановлення контакту із пацієнтом, влив ефекту «ореолу», «першого враження» тощо на процес спілкування в психологічному дослідженні.
^

Історія психології


  • Історія виникнення психології.

  • Історія експериментальних досліджень психічних процесів, особливостей особистості.
^

Сучасні напрямки в психології


  • Теорії розвитку особистості: історія виникнення, становлення, основні теоретичні положення та експериментальні дослідження.

Соціологія


  • Форми взаємодії індивідуальної та колективної (суспільної) свідомості.

  • Методи соціології. Соціологія знання.

  • Соціалізація особистості. Міжособистісні стосунки

  • Метод соціометрії, його застосування в психології.

  • Поняття соціальної ролі.

Українська мова


  • Обґрунтування понять.

Педагогіка


  • Вікова періодизація. Вікові психологічні характеристики.

  • Кризові періоди у розвитку особистості

  • Особливості розвитку дітей різних вікових груп.

  • Педагогічна діяльність як суспільне явище. Сучасні педагогічні концепції

  • Вікові та індивідуальні особливості розвитку.



^ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ


РОЗДІЛ 1: Вступ до психодіагностики

Тема 1. Історія розвитку психодіагностики як науки.

Психологічна діагностика в міфах та легендах. Наївна психологічна діагностика. Зародження наукової психологічної діагностики. Умови становлення психодіагностики. Експериментальна психологія. Особистісна психодіагностика. Диференційна психологія. Прикладна психологія. Тестологія. Наукова психодіагностика і психодіагностична практика.

^ Тема 2. Місце психодіагностики в системі наукових знань. Соціальні та етичні аспекти психодіагностики.

Предмет психодіагностики. Вимоги практики до психодіагностики. Галузі практичного застосування знань з психодіагностики (діагностування здібностей, корекція поведінки, оцінювання особистості, оптимізація процесів навчання і виховання; профвідбір, профконсультація, професійне навчання; судово-психологічна експертиза; клінічно-консультативна робота). Місце психодіагностики в роботі практичного психолога та інших психологічних служб. Кваліфікація людей, які використовують тести. Вимоги до користувачів-психологів різного рівня кваліфікації та використання методик фахівцями-суміжниками. Основні принципи професійної етики. Відповідальність психолога за вибір способів втручання в ситуацію досліджуваного. Причини виникнення типових помилок при проведенні психодіагностичних досліджень.

^ Тема 3. Методи психодіагностики.

Загальна характеристика методів психодіагностики. Класифікація методів психодіагностики. Формалізовані та малоформалізовані методи психодіагностики. Принципи і можливості використання спостереження в психодіагностиці. Ознаки наукового спостереження. Форми спостереження. Переваги та недоліки. Спостереження в медичній практиці. Особливості усного опитування. Значення опитування як психодіагностичного дослідження. Ділянки його застосування. Ознаки опитування та інтерв’ю. Опитування як процес спілкування. Проблеми психодіагностичного спілкування. Вимоги до умов проведення інтерв’ю. Особливості поведінки опитуваного. Письмове опитування як діагностичний метод. Анкетування, вимоги до складання анкет. Індикаторна функція питань. Отримання емпіричних даних за допомогою експертної оцінки. Форми експертного опитування. Види експертних оцінок. Формування експертних груп. Надійність процедури вимірювання. Помилки експертів.


^ РОЗДІЛ 2: Основи психодіагностичних досліджень

Тема 1. Основні етапи психодіагностичного дослідження.

Процес діагностування. Структурні елементи процесу діагностування. Основний етап: підготовка і організація дослідження. Фази діагностичного процесу. Визначення завдань, гіпотези, об’єкту, предмету та мети. Поняття генеральної сукупності та вибірки. Способи вибірки. Планування й організація процесу дослідження. Визначення емпірико-аналітичних методів. Проведення дослідження. Опрацювання емпіричних даних. Основні позиції медичного психолога при інтерпретації результатів дослідження.

^ Тема 2. Тестування в психодіагностиці.

З історії психологічних тестів. Місце тестів серед психодіагностичних методів. Проблеми психологічного тестування. Зміст і мета психологічного тестування. Види тестів. Психодіагностичний тест. Побудова первинної форми тесту. Первинний аналіз тестових завдань. Перевірка надійності тесту. Стандартизація тесту.

^ Тема 3. Психометричні основи психодіагностики.

Психометрика, її види. Завдання загальної та диференціальної психометрики. Репрезентативність тестових норм. Надійність і точність тестів. Типи надійності. Стандартна помилка вимірювання. Способи перевірки методики на надійність. Залежність коефіцієнта надійності від тестової вибірки. Основні властивості методик. Фактори, що знижують точність вимірів. Валідність тестів. Визначення валідності. Істинна валідність. Види валідності.

^ Тема 4. Проблеми конструювання та використання психодіагностичних методик.

Принципи конструювання психодіагностичних методик. Планування розробки психодіагностичної методики. Предмет вимірювання за даною методикою. Спосіб визначення досліджуваної ознаки. Мета методики. Визначення популяції. Вимоги до часу застосування методики та до її економічності. Теоретичні концепції, які лежать в основі тесту. Визначення структури тесту. Стратегія побудови тесту. Перевірки на надійність та валідність. Проблема адаптації іноземних та іншомовних тестів і методик. Вимоги до психометричної підготовки лікаря-психолога.

^ Тема 5. Наочне представлення результатів психодіагностичного дослідження.

Мета графічного зображення результатів психодіагностичних досліджень. Етапи побудови графіків. Правила графічного наведення та побудови графіків результатів дослідження. Види графіків і діаграм. Комп’ютерна психодіагностика. Розробка інтерпретаторів для психодіагностичних програм. Створення психологічних характеристик за допомогою психодіагностичних систем. Ліквідація “протиріч” в комп’ютерних психологічних характеристиках.

^ Тема 6. Статистичні способи опрацювання результатів вимірів у психологічному дослідженні.

Шкалювання. Типи вимірювальних шкал. Опрацювання результатів психодіагностичного дослідження. Наведення результатів розподілу дискретних і неперервних ознак. Групування первинних результатів. Крива нормального розподілення Гауса. Загальна характеристика методів математичної статистики та їх види: первинні, вторинні, параметричні, непараметричні. Первинні методи статистичної обробки результатів вимірювань. Міри центральної тенденції, міри мінливості, дисперсія, стандартне відхилення. t–критерій Стьюдента, F–критерій Фішера, ?І–критерій. Методи вторинної математичної статистики. Міри взаємозв’язку. Розрахунок коефіцієнта кореляції за Ч.Спірменом та К.Пірсоном. Дисперсійний аналіз. Регресійний аналіз. Факторний аналіз.


^ РОЗДІЛ 3: Діагностика психічних процесів та розвитку особистості

Тема 1. Методи дослідження пізнавальних психічних процесів.

Загальні вимоги до проведення процесу дослідження. Підготовка умов, стимульного матеріалу, інструкції, протоколів, бланків. Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини. Дослідження відчуттів психофізичними методами. Дослідження сприймань. Конкретні методики для вивчення уваги та її властивостей. Таблиці Шульте, коректурні таблиці та інші. Методики по вивченню видів, типів та властивостей пам’яті, їх практичне використання. Конкретні методики по вивченню операцій мислення, його видів та їхнього практичного застосування. Діагностика уяви.

^ Тема 2. Психодіагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості.

Поняття та характеристика свідомості. Труднощі вивчення свідомості. Поняття особистісного конструкту та теорія конструкту. Методи діагностики індивідуальної свідомості: техніки репертуарних решіток. Самосвідомість як об’єкт психодіагностики. Методики психодіагностики самосвідомості. Методи вимірювання локусу контролю.

^ Тема 3. Психодіагностика здібностей та інтелекту.

Здібності, як індивідуально-психологічні особливості. Проблема діагностики здібностей в психології. Ознаки здібностей, структура здібностей, різновиди здібностей, індивідуальні відмінності здібностях. Методи діагностики здібностей. Діагностика інтелекту. Характеристика тестів інтелекту. Загальні уявлення про методики, які діагностують коефіцієнт інтелектуального розвитку. Методика Айзенка, Векслера, Кеттела та ін. Тест ДАТ, субтести ДАТ, тест Амтхауера, матриці Равена. Галузі застосування тестів здібностей. Психодіагностика креативності. Співвідношення інтелекту та креативності. Тести на креативність. Психодіагностика рівня домагань.

^ Тема 4. Проективні техніки в психодіагностиці.

Проективна психодіагностика. Передісторія проективної психодіагностики. Сучасні концептуальні тенденції в проективній психології. Поняття проекції. Проективні методики, їх види: конститутивні, конструктивні, катартичні, рефрактивні, експресивні, імпресивні, адитивні.

^ Тема 5. Методи дослідження властивостей та спрямованості особистості.

Теорія особистості як основа психодіагностики. Періоди дослідження особистості. Особистісні опитувальники. Психодіагностика рис. Класифікація діагностичних опитувальників за спрямованістю. Теорія питання. Форми питань для особистісних опитувальників. Особистісні опитувальники. Особистісний 16-ти факторний опитувальник Р.Кеттела. Поняття про ММРІ, методика ПДО (патохарактерологічний діагностичний опитувальник А.Е.Личко). Конкретні психодіагностичні методики (П-методики) / теоретичний огляд /. Методика В.Русалова, тест-опитувальник Я.Стреляу, особистісний тест Айзенка. Дослідження тривожності: шкала Тейлора, методика Спілбергера. Методики вивчення акцентуацій характеру: методика Леонгарда-Шмішека. Методики діагностики психологічних складових темпераментну – емоційності, психічної активності. Взаємозв’язок типу особистості та сфери професійної діяльності. Дослідження спрямованості особистості. Інтереси, нахили. Конкретні П-методики (теоретичний огляд). Тест “Ціннісні орієнтації”, анкети інтересів, тест ДДО (опитувальник диференційно-діагностичний), орієнтовна анкета дослідження спрямованості особистості та інші методики.

^ Тема 6. Психодіагностика емоційно-вольової сфери особистості.

Конкретні методики по вивченню процесу волі та вольових властивостей особистості. Методики діагностики емоційних станів та вищих почуттів, їхнє практичне використання. Діагностика емпатії. Оцінювання рівня домагань, психічної активації, інтересу тощо. Діагностика емоційно-особистісної дезадаптації. Поняття про малюнковий тест фрустрації Розенцвейга.

^ Тема 7. Психодіагностика мотиваційної сфери особистості.

Мотивація як об’єкт психодіагностики. Мотив і мотивація. Предметний зміст мотиву. Мотиви і потреби, види мотивів. Методи діагностики мотиваційної сфери особистості. Поняття про особистісні опитувальники для вимірювання мотивів. Проективні методики та їхнє застосування в дослідженні мотивації. Діагностика мотивів за допомогою когнітивних оцінок, через особистісний смисл, через характеристику перешкод. Практичне використання методик: вимірювання мотивації досягнення; методики незавершених речень; опитувальники для вимірювання потреби в досягненні та інші.

^ Тема 8. Психодіагностика міжособистісних стосунків.

Міжоособистісні відношення в групі, види груп, мала група, ознаки малої групи. Психологічне вивчення групи, методи. Систематизація методик діагностики міжособистісних відносин. Діагностика міжособистісних стосунків на основі суб’єктивних переваг. Основні методи: соціометрія, референтометрія та їхнє практичне застосування. Ситуаційний тест. Методики спостереження та експертної оцінки. Діагностування соціально-психологічного клімату в групі. Визначення узгодженості сімейних цінностей та рольових установок в подружній парі. Інтерпретація шкал сімейних цінностей.

^ Тема 9. Основи професійної психодіагностики.

Психодіагностика і профорієнтаційна робота психолога. Професійно-психологічний відбір. Етапи профвідбору. Індивідуально-психологічні особливості і професійні здібності. Дослідження пізнавальних інтересів у зв’язку із завданнями профорієнтації. Здійснення заходів профвідбору. Професіографія, схема професіограми, методи професіографії. Критерії успішності професійної діяльності. Професійне консультування.

^

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


лекцій з психодіагностики для студентів 2 курсу медичного факультету №3,

спеціальність – «медична психологія»




п/п

^ ТЕМА ЛЕКЦІЇ




Кількість годин





1.



Історія розвитку психодіагностики як науки

2


2.


Методи психодіагностики

2


3.


Психометрика. Проблеми конструювання та використання психодіагностичних методик

2


4.


Статистичні способи опрацювання результатів вимірів у психодіагностичному дослідженні

2

5.


Методи дослідження пізнавальних психічних процесів

2


6.


Методи дослідження спрямованості та властивостей особистості

2


7.

Психодіагностика емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості

2

8.

Психодіагностика міжособистісних стосунків

2

9.

Психодіагностика у структурі діяльності медичного психолога

2

Всього: 18 годин


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій


^

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

практичних занять з психодіагностики для студентів 2 курсу медичного факультету №3, спеціальність – «медична психологія»





№ п\п

^

НАЗВА ТЕМИ


Кількість годин

1.

Місце психодіагностики в системі наукових знань. Соціальні та етичні аспекти психодіагностики

2

2.

Основні етапи психодіагностичного дослідження

2

3.

Методи психодіагностики. Характеристика малоформалізованих методів психодіагностики

2

4.

Тестування в психодіагностиці

2

5.

Психометричні основи психодіагностики

2

6.

Проблеми конструювання та використання психодіагностичних методик


4

7.

Статистичні способи опрацювання результатів вимірів у психологічному дослідженні

4

8.

Методи дослідження пізнавальних психічних процесів. Дослідження відчуттів, сприймання, уваги, пам’яті, мислення

6

9.

Методи дослідження властивостей та спрямованості особистості

4

10.

Психодіагностика емоційно-вольової та мотиваційної сфери особистості

4

11.

Психодіагностика міжособистісних стосунків

4

Всього: 36 годин


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій

^

ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЯКІ ВИДІЛЕНІ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

з психодіагностики для студентів 2 курсу медичного факультету №3, спеціальність – «медична психологія»







^

НАЗВА ТЕМИ


Кількість годин

1.

Становлення наукової психологічної діагностики

3

2.

Поняття психологічного діагнозу, його рівні

2

3.

Проективні техніки в психодіагностиці

4

4.

Психодіагностика здібностей та інтелекту. Методи дослідження креативності та рівня домагань

6

5.

Психодіагностика індивідуальної свідомості та самосвідомості. Методи діагностики самосвідомості

6

6.

Основи професійної психодіагностики

6

Всього: 27 годин


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій

^ Засоби

для проведення початкового, поточного, проміжного та підсумкового контролю знань студентів


У процесі вивчення курсу “Психодіагностика” використовуються такі види контролю:

Попередній – здійснюється в усній та письмовій формах роботи на початку вивчення курсу або перед вивченням нової теми з метою з’ясування загального рівня знань.

Поточний – проводиться з метою діагностування рівня знань, умінь та навичок по темі практичного заняття. Передбачає виконання тестових завдань та контрольних робіт. За змістом він включає два аспекти: якість засвоєння матеріалу, який охоплюється темою практичного заняття та сумлінність студента в практичній роботі.

Тематичний – проводиться після кожного розділу курсу в письмовій формі на основі питань, за допомогою яких перевіряється рівень оволодіння теоретичними знаннями та засвоєння практичних навичок. Такий контроль здійснюється методом написання контрольних робіт, проведення індивідуальних консультацій та відробок, виконання тестових завдань.

Підсумковий – здійснюється у формі диференційованого заліку в кінці семестру після закінчення вивчення всього курсу “Психодіагностика” на основі питань, які готуються та затверджуються на засіданні кафедри психології та соціології і схвалених предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я. Оцінки детермінуються показниками контролю засвоєння лекцій і всього курсу в цілому.




^ ПЕРЕЛІК


практичних навичок, які повинен опанувати студент і які підлягають контролю до, або під час проведення заліку


Студент повинен вміти:

  • обґрунтовувати значення психодіагностичних принципів, методів та прийомів для майбутньої професійної діяльності;

  • визначати сучасний стан методичного забезпечення психодіагностики;

  • планувати валідне психодіагностичне дослідження згідно проблеми, що вивчається;

  • формулювати науковий апарат психодіагностичного дослідження (мету, об’єкт, предмет, гіпотезу) стосовно певного психологічного явища;

  • обирати валідні та надійні методи та прийоми дослідження, оцінювати якість психодіагностичних методик;

  • визначати напрями психодіагностичних досліджень, можливості і сфери застосування психодіагностики;

  • обирати і застосовувати психодіагностичні методики у відповідності до предмету дослідження;

  • використовувати методи психодіагностики в складанні анамнезу хворого;

  • проводити психодіагностику особливостей перебігу психічних процесів, станів та властивостей особистості;

  • визначати індивідуально-психологічні відмінності особистості за їхніми проявами у діяльності та спілкуванні;

  • використовувати методи математичної статистики при аналізі результатів психологічного дослідження;

  • опрацьовувати результати власних досліджень, адекватно та об’єктивно інтерпретувати та узагальнювати їх з метою постановки психологічного діагнозу, в залежності від конкретного завдання;

  • складати альтернативні інтерпретації на основі комп’ютерної діагностики, наочно представляти результати та будувати графіки результатів дослідження;

  • дотримуватись етико-деонтологічних норм у процесі психодіагностичного дослідження;

  • кваліфіковано надавати психологічну допомогу людині на основі психодіагностики.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій

Білетна програма

до проведення диференційованого заліку з психодіагностики для студентів 2 курсу медичного факультету №3, спеціальність – «медична психологія»


  1. Предмет, зміст та завдання психодіагностики.

  2. Зв’язок психодіагностики з іншими науками та галузями психології.

  3. Основні принципи професійної етики.

  4. Причини виникнення типових помилок при проведенні психодіагностичних досліджень.

  5. Етапи психодіагностичного дослідження.

  1. Поняття генеральної сукупності та вибірки.

  2. Планування й організація процесу дослідження.

  3. Метод наукового психологічного спостереження.

  4. Принципи та можливості використання спостереження в психодіагностиці.

  5. Переваги та недоліки наукового спостереження.

  6. Спостереження в медичній практиці.

  7. Особливості усного опитування

  8. Генеральна сукупність та вибірка. Способи формування генеральної сукупності та вибірки.

  9. Методи опрацювання емпіричних даних. Розкрити їх сутність.

  10. Слабкі та сильні сторони методу спостереження.

  11. Дайте характеристику етапів спостереження.

  12. Значення усного опитування в психодіагностиці та зміст підготовки до інтерв’ю.

  13. Форми письмового опитування, функції запитань.

  14. Процедури експертної оцінки та шляхи формування експертних груп.

  15. Вимоги до умов проведення інтерв’ю.

  16. Анкетування, вимоги до складання анкет.

  17. Загальна характеристика методів психодіагностики.

  18. Класифікація методів психодіагностики.

  19. Тести в системі психодіагностичних методів.

  20. Типи вимірювальних шкал.

  21. Розрахунок коефіцієнта кореляції за Спірменом та Пірсоном.

  22. t- критерій Стьюдента, хІ-критерій, F-критерій Фішера.

  23. Психометрика, її види.

  24. Завдання загальної та диференційної психометрики.

  25. Типи надійності психодіагностичних методик. Способи перевірки методики на надійність.

  26. Валідність тестів. Види валідності.

  27. Стандартна помилка вимірювання.

  28. Комп’ютерна психодіагностика.

  29. Принципи конструювання психодіагностичних методик.

  30. Проблема адаптації іноземних та іншомовних тестів та методик.

  31. Вимоги до психометричної підготовки лікаря-психолога.

  32. Графічне зображення результатів психодіагностичних досліджень.

  33. Етапи побудови графіків.

  34. Види графіків та діаграм.

  35. Загальні вимоги до проведення процесу дослідження.

  36. Підготовка умов, стимульного матеріалу, інструкцій, протоколів, бланків для проведення дослідження.

  37. Особливості дослідження відчуттів, сприймань.

  38. Характеристика методик вивчення уваги та її властивостей.

  39. Таблиці Шульте, коректурні таблиці тощо.

  40. Методики з вивчення видів та властивостей пам’яті, їхнє практичне використання.

  41. Конкретні методики з вивчення операцій мислення.

  42. Дослідження асоціативних процесів.

  43. Методи дослідження процесу волі та вольових властивостей особистості.

  44. Методики по вивченню емоційних станів та вищих почуттів.

  45. Психодіагностика рис характеру та особистості.

  46. Методики дослідження тривожності.

  47. Діагностика емпатії.

  48. Методики діагностики психологічних складових темпераменту

  49. Дослідження спрямованості особистості.

  50. Психодіагностика мотивації.

  51. Проективні методики та їхнє застосування в психодіагностиці.

  52. Діагностика міжособистісних стосунків.

  53. Психодіагностика індивідуальної свідомості.

  54. Методики психодіагностики самосвідомості.

  55. Методики спостереження та експертної оцінки.

  56. Проблема діагностики здібностей та інтелекту.

  57. Психодіагностика креативності.

  58. Методи психодіагностики рівня домагань.

  59. Поняття профорієнтації, профвідбору, профконсультації.

  60. Дослідження пізнавальних інтересів у зв’язку із завданнями профорієнтації.



Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної комісії, доц. Н.І.Зорій

МЕТОДИКА

проведення диференційованого заліку з психодіагностики

для студентів 2 курсу медичного факультету,

спеціальність – медична психологія


Диференційований залік з дисципліни «Психодіагностика» проводиться у відповідності до білетної програми, яка затверджується щороку на засіданні кафедри психології та соціології на предметній методичній комісії з суспільних та гуманітарних дисциплін.

До диференційованого заліку допускаються студенти, які повністю виконали вимоги навчального плану з предмету, не мають академічної заборгованості, засвоїли навчальну програму з психодіагностики, регулярно відвідували лекції та практичні заняття, підготували реферати з тем, пропущених без поважних причин.

Диференційований залік проводиться в усній формі. До заліку підготовлені білети, складені на основі екзаменаційної програми, які включають два теоретичні питання.

Оцінка з диференційованого заліку виставляється у відповідності з розробленими критеріями оцінок та з урахуванням поточної успішності студента.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.


Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної комісії, доц. Н.І.Зорій

^ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ

знань студентів 2 курсу медичного факультету№3,

спеціальність – «медична психологія»

на диференційованому заліку з психодіагностики

Загальні критерії оцінки знань та вмінь з психодіагностики


Оцінка знань з дисципліни "Психодіагностика" повинна проводитися з урахуванням ступеня оволодіння практичними навичками конструювання та використання психодіагностичних методик, підбору методик відповідно до мети дослідження, вміння оцінювати якість психодіагностичних методик, достовірно тлумачити результати психодіагностичних досліджень, визначати завдання, гіпотезу, об’єкт, предмет та мету дослідження, дотримуватись етико-деонтологічних норм у процесі психодіагностичного дослідження. Логічно і послідовно реалізувати набуті знання на практиці.


Критерії оцінки теоретичних знань та загальної практичної підготовки


Оцінка "Відмінно" ставиться студенту, який повно і ґрунтовно відповідає на питання екзаменаційного білету, ознайомлений з рекомендованою літературою та науковими першоджерелами, повністю засвоїв навчальну програму, вільно використовує теоретичні знання під час аналізу теми, висловлює своє ставлення до тих чи інших психологічних проблем, пов’язує програмний матеріал із профілем вищого медичного навчального закладу, вміє оперувати практичними навичками, протягом навчального семестру переважно отримував відмінні оцінки та не має академічної заборгованості.

Оцінка “Добре” ставиться у тому випадку, коли студент засвоїв навчальну програму, ознайомлений з рекомендованою літературою та науковими першоджерелами. Добре засвоїв практичні навички, аргументовано викладає матеріал, висловлює свої міркування про ті чи інші психологічні феномени, але припускається певних неточностей і похибок у логіці викладу.

Оцінка “Задовільно” ставиться студенту, який в основному знає курс, рекомендовану літературу, але не переконливо відповідає, плутає поняття, невпевнений у відповіді, виявляє неточності у теоретичних знаннях та практичних навичках, не вміє оцінювати психологічні факти та явища, пов’язувати їх із майбутнім фахом лікаря-психолога.

Оцінка “Незадовільно” ставиться студенту, який не опанував зміст курсу, не знає наукових фактів, визначень, правил та теорій. Відсутнє загальногуманітарне та наукове мислення і засвоєння теоретичних умінь та практичних навичок.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007р. протокол № 18.

Зав. кафедри психології та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007р., протокол № 8.


Голова предметної комісії, доц. Н.І.Зорій


^ ПЕРЕЛІК

навчально-методичних посібників, технічних та інших

навчально-наочних засобів, які використовуються в навчальному процесі


І. Технічні засоби:

1. Комп’ютерне забезпечення тестового контролю з психодіагностики.

ІІ. Інші навчально-наочні засоби:

  1. Дидактичний матеріал для визначення контрастів кольору; невербальні способи спілкування.

  2. Таблиці: методи психологічного дослідження; ілюзії сприймань: Мюллера-Лієра, Поггендорфа, подвійного сприймання; психодіагностика пам’яті, структура особистості.

  3. Текстовий матеріал та малюнки для визначення особливостей сприймань.

  4. Тексти психологічних задач.

  5. В процесі читання лекцій використовується мультимедійний проектор.

Перелік

рекомендованої навчальної та

навчально-методичної літератури

Основна:

  1. Бодалев А.А., Столин В.В. Общая психодиагностика. – СПб.: Изд-во «Речь», 2000. – 440 с.

  2. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. –СПб.: Питер, 2003. – 352 с.

  3. Бурлачук Л.Ф., Морозов С.М. Словарь-справочник по психодиагностике. – 2-е изд. – СПб.: Питер, 2003. – 528 с.

  4. Бурлачук Л.Ф., Савченко Е.П. Психодиагностика (психодиагностический инструментарий и его применение в условиях социальных служб). – Киев, «А.Л.Д.», 1995.

  5. Гуревич К.М. Что такое психологическая диагностика. – М.: Знание, 1985.

  6. Методики психодиагностики в спорте: Учебное пособие / В.Л. Марищук, Ю.М. Блудов и др. – М.: Просвещение, 1990.

  7. Методы психологической диагностики. – М.: РАН, Институт психологии, 1994.

  8. Михайлов С. Эмпирическое социологическое исследование. – М.: Прогресс, 1975.

  9. Насиновская Е.Е. Методы изучения мотивации личности. Опыт исследования личностно-смыслового аспекта мотивации: Учебно-методическое пособие. – М.: МГУ, 1988.

  10. Немов Р.С. Психология. Кн.3. Экспериментальная педагогическая психология и психодиагностика. - М.: Просвещение, 1995.-508 с.

  11. Основы психодиагностики: Учебное пособие для студентов вузов / Под. общей ред. А.Г.Шмелева. – Ростов-на-Дону: ФЕНИКС, 1996. – 544 с.

  12. Общая психодиагностика / Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. – М.: МГУ, 1987.

  13. Пол Клайн. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование. – К., 1994.

  14. Практикум по психодиагностике. Дифференциальная психометрика / Под ред. В.В. Столина, А.Г. Шмелева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.

  15. Процесс социального исследования / Под общ. ред. Ю.Е. Волкова. – М.: Прогресс, 1975.

  16. Психодиагностика: учебное пособие /Под ред. Гуревича К.М., Борисовой Е.М. – М.: МСПИ, 2001. – 368 с.

  17. Психологическая диагностика: Учебное пособие. – М.: УРАО, 1997.

  18. Психология. Словарь / под ред. А.В. Петровского и М.Г. Ярошевского. – М.: Политиздат, 1990.

  19. Рабочая книга практического психолога: Технология профессиональной деятельности.- М.: Красная площадь, 1996.- С.172-292 с.

  20. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика: методики и тесты. Учеб. пособие. – Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2002. – 672 с.

  21. Собчик Л.Н. Методы психологической диагностики. – Вып. 3: Диагностика межличностных отношений. Модифицированный вариант интерперсональной диагностики Т. Лири. – М., 1990.

  22. Сидоренко Е.В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: ООО «Речь», 2004. – 350 с.

  23. Скребец В.А. Психологическая диагностика: Учеб. пособие. – К.: МАУП, 1999. – 120 с.

  24. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998.

  25. Шмелев А.Г. Основы психодиагностики. Учеб. пособие для студ. педвузов. – М, Ростов-на-Дону: «Феникс», 1996. – 544 с.

  26. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению: Монография. – К.: МАУП, 1995. – 672 с.

  27. Яньшин П.В. Практикум по клинической психологии. Методы исследования личности. – СПб.: Питер, 2004. – 336 с.



Додаткова:

    1. Айзенк Ганс Ю. Проверьте свои способномти. – М.: Педагогика-Пресс, 1992.

    2. Анастази А., Урбина С. Психологическое тестирование.- СПб.: Питер, 1999.- 487 с.

    3. Беседин А.Н., Липатов И.И. и др. Книга практического психолога.- Х.: РИП, 1996.- 542 с.

    4. Безпалько И.Г., Гильяшева И.Н. Проективные методы // Кабанов М.Н., Личко А.Е., Смирнов В.М. Методы психологической диагностики и коррекции в клинике. – Л.: Медицина, 1983.

    5. Вопросы практической психодиагностики и психологическое консультирование в вузе / Под ред. Н.Н. Обозова. - Л.: ЛГУ, 1984.-153с.

    6. Гільбух Ю.З., Георгіївська Т.К. Розвивайте розум дітей: Альбом: У 2-х ч.- К.: Освіта, 1993.- 68 с.

    7. Дж.Гласс, Дж.Стенли Статистические методы в педагогике и психологии / под. общ. ред. Ю. П. Адлера - М .: Прогресс, 1976.

    8. Задачи и методы профессиональной психодиагностики. / Под ред. Ю.В.Войтко, Ю.З.Гильбуха. – К., 1981.

    9. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. – СПб.: Питер, 2004. – 701 с.

    10. Карпіловська С.Я., Мітельман Р.Й., Синявський В.В. Основи професіографії: Навчальний посібник. –К.:МАУП, 1996. – 147 с.

    11. Методики психодиагностики в учебно-воспитательном процессе / Под ред. Гришина В.В., Лушина П.В.- М.: ИНА, 1990.- 142 с.

    12. Методики психодиагностики в спорте: Учебное пособие / Под ред. Марищук В.Л., Блудова Ю.М. и др.- М.: Просвещение, 1990. – 238 с.

    13. Общая психодиагностика / Под ред Бодалева А.А., Столина В.В.- М.: МГУ, 1987. – 436 с.

    14. Пашукова Т.І., Допіра А.І., Дьяконов Г.В. Практикум із загальної психології / За ред. Т.І. Пашукової. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 204 с.

    15. Подмазин С.И. Тесты для диагностики акцентуаций характера / Под ред. Ю.З. Гильбуха. – К., 1995.

    16. Пол Клайн. Справочное руководство по конструированию тестов. Введение в психометрическое проектирование. – К., 1994.

    17. Практикум по психодиагностике. Дифференциальная психометрика / Под ред. В.В. Столина, А.Г. Шмелева. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.

    18. Практикум по психологии / Под ред. Леонтьева А.Н., Гиппенрейтер Ю.Б..- М.: МГУ, 1972. – 364 с.

    19. Психодиагностика: Теория и практика: пер. с нем. – М.: Просвещение, 1986. – 207 с.

    20. Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б.Гиппенрейтер и др. – М.: МГУ, 1982. – 320 с.

    21. Рабочая книга практического психолога:Технология профессиональной деятельности.- М.: Красная площадь, 1996.- С.172-292 с.

    22. Развитие и диагностика способностей / Под ред. В.Н.Дружинина, В.Д.Шадрикова. – М.: Наука, 1991. – 179 с.

    23. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 1: Система работы психолога с детьми разног возраста. – 384 с.

    24. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: Учеб. пособие: В 2 кн. – 3-е изд. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – 480 с.

    25. Соколова Н.Т. Проективные методы исследования личности. – М.: МГУ, 1980.

    26. Терлецька Л. Шкільна психодіагностика // Психолог.- 2002, №32-35.- 84 с.

    27. Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическя диагностика развития личности и малых групп. – М.: Изд-во Института психотерапии, 2005. – 490 с.

    28. Хозиев В.Б. Практикум по общей психологии: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М.: Издательский центр «Академия», 2003. – 272 с.

    29. Холодная М.А. Психология интелекта. – СПб.: Питер, 2001. – 507 с.

    30. Худик В.А. Пихологическая диагностика детского развития: методы исследования. – К.: Освіта, 1992. – 220 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи