До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 icon

До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2




Скачати 419.19 Kb.
НазваДо виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2
Сторінка1/2
Дата10.07.2012
Розмір419.19 Kb.
ТипДокументи
  1   2


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАІНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА








МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ




ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ



з розділу “ФОТОМЕТРІЯ”

Частина 2

курсу «Метрологія та електровимірювальна техніка»



(для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання

спеціальності 6.090600 „Світлотехніка і джерела світла”)


ХАРКІВ – ХДАМГ- 2004

Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з розділу “ФОТОМЕТРІЯ”. Частина 2 курсу “Метрологія та електровимірювальна техніка” (для студентів 3 курсу денної і 4 курсу заочної форм навчання спеціальності 6.090600 „Світлотехніка і джерела світла”). Укл.: Поліщук В.М., Гуракова Л.Д. – Харків: ХНАМГ, 2003. – 32 с.


Укладачі: канд. техн .наук, доц. В.М. Поліщук., канд. техн .наук,

доц. Л.Д.Гуракова

Рецензент: доктор технічних наук, професор С.С.Овчинников


Рекомендовано кафедрою “Світлотехніка і джерела світла”

(протокол №1 від 28.08.03.)





^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1


ВИМІРЮВАННЯ СВІТЛОВОГО ПОТОКУ


Мета роботи : практичне вивчення методів виміру світлового потоку.

Готуючись до виконання роботи, варто повторити такі теми: методи вимірювання світлового потоку, подовжня крива сили світла та її побудова, світлова система величин, поняття зонального тілесного кута, улаштування та принцип дії інтегруючого (рис. 1) та розподільчого (рис 2.) фотометрів, фотометричні схема для виміру сили світла за допомогою селенового фотоелемента.

Завдання для роботи

  1. Виміряти світловий потік люмінесцентної лампи (ЛЛ) і лампи розжарювання (ЛР) в інтегруючому фотометрі при номінальній напрузі живлення лампи.

  2. Виміряти подовжню криву сили світла (КСС) ЛЛ та ЛР за допомогою розподільчого фотометра.

  3. Розрахувати світловий потік досліджуваних ламп по побудованій КСС за допомогою методу зональних тілесних кутів.

  4. Порівняти значення світлових потоків, отриманих за результатами п.1.1. та 1.3.

  5. Оцінити похибку вимірів.


Порядок виконання роботи

  1. Виміряти світловий потік досліджуваних ЛЛ і ЛР за допомогою інтегруючого фотометра (Додаток 1).

Для цього необхідно спочатку у фотометр помістити еталонне джерело світлового потоку і при номінальній напрузі його живлення, записати значення фотоструму гальванометра – iет, яке пропорційне світловому потоку цієї лампи – Фет.

Потім розташувати в інтегруючому фотометрі досліджувані лампи (по черзі) і, встановивши номінальну напругу їх живлення, виміряти значення струму гальванометра - iх1 ,іх2.

Вимірюваний світловий потік визначається за співвідношенням:


Фх=АФетiх/iет;

де А – відносна актинічність, що враховує розходження спектрального складу випромінювання еталонної ЛР і досліджуваного джерела. Для ЛР А=1, для ЛЛ=0,98.


  1. Для виміру подовжньої кривої сили світла (КСС) джерел використовується розподільчий фотометр з селеновим фотоелементом (СФЕ).

Виміри виконуються в наступній послідовності: на деякій відстані l від фотоелемента, яка протягом усіх вимірів повинна залишатися постійною, встановлюється еталонне джерело із силою світла Іет. Фотострум ,що виникає при освітленні приймача випромінювання, виміряється за допомогою гальванометра – iет та записується у лабораторний журнал.. Потім замість еталонного джерела встановлюємо досліджуване джерело світла Іх. Зберігаючи відстань постійною, знову виміряємо значення струму в ланцюзі гальванометра і записуємо його значення - ix.

Сила світла досліджуваного джерела визначається за формулою

Іxетix/iет

Подібні виміри слід провести для різних напрямків ?.

Для цього потрібно повертати досліджуване джерело за допомогою поворотного пристрою через 10о. А для дзеркальної лампи через 5о. Вимір повторити два рази в різних меридіональних площинах для кутів  , які відрізняються на 90 градусів. Знайти середню криву сили світла, яку і взяти за основу подальших розрахунків.

Звернути увагу на усунення впливу темнового струму на проведені виміри.

  1. За отриманими експериментальними даними побудувати КСС у полярній системі координат для двох джерел світла.

  2. За допомогою методу зональних тілесних кутів по отриманій КСС визначити світловий потік досліджуваних джерел світла. Значення зональних тілесних кутів наведені у додатку 2.

Дані обчислень і вимірів занести у табл. 1.

^

Таблиця 1. Обчислення світлового потоку методом зональних тілесних кутів





?i(гр)

I?i(кд)

∆?i (ср)

I?i??i (лм)













Ф=?Фзон=?I?i*??i


  1. Обчислити абсолютну і відносну похибки вимірювання світлового потоку досліджуваних джерел світла на підставі двох методів.


Оформлення звіту

У звіті наводяться завдання для роботи, схеми вимірів, дані вимірів і обчислень, зведені у таблиці, обробка результатів вимірів, використовувані для розрахунків співвідношення.

Контрольні запитання

1.Що називається енергетичним потоком випромінювання, одиниці його виміру?

2.Що називається світловим потоком, одиниці його виміру?

3.Що називається 1 люменом?

4.Що називається тілесним кутом, одиниці його виміру.

5. Зональний тілесний кут і одиниця його виміру.

6. Що називається силою світла й одиниці її виміру?

7.У чому полягає метод зональних тілесних кутів?

8.Що таке подовжня крива сили світла і її графічне зображення?

9.Фотоелектричний метод виміру сили світла.

10.Улаштування та принцип дії розподільчого фотометра.

11.Принцип роботи інтегруючого фотометра.

12.Вимір світлового потоку за допомогою інтегруючого фотометра.





Рис. 1 – Інтегруючий фотометр





Рис. 2 – Розподільчий фотометр


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2


ВИМІР СИЛИ СВІТЛА І ЯСКРАВОСТІ ДЖЕРЕЛ ЗА ДОПОМОГОЮ ФОТОМЕТРА АФМ


Метою цієї роботи є ознайомлення з улаштуванням і застосуванням фотометра АФМ та вимір таких світлових величин як:

  1. Яскравість світної поверхні люмінесцентної лампи (ЛЛ) і лампи розжарювання (ЛР).

  2. Сила світла ЛЛ та ЛР.



Призначення та область застосування фотометра АФМ

Фотоелектричний фотометр АФМ, який наведено на рис. 3, призначено для виміру сили світла, направленого світлового потоку джерел світла, яскравості світних та освітлених об’єктів і освітленості.





Рис. 3. – Загальний вигляд фотометра АФМ

Основні дані приладу

1. Межа виміру сили світла 1103 кд.

2. Гранична величина яскравості 25106 кд/м2

3.Гранична величина освітленості 1103 лк.

4.Найбільший розмір світного джерела 110 мм.

5.Для розширення меж виміру застосовуються нейтральні світлофільтри, коефіцієнти пропущення яких приблизно дорівнюються 0,1; 0,01; 0,001.

Переключенням рукоятки чутливості на пульті керування АФМ межі виміру розширюються в 2 і 10 разів.

6.Похибка вимірювання не перевищує 8%.


Оптична схема приладу

Оптична схема приладу представлена на рис.4.


люксметр

яскравомір

свічемір

Рис. 4 – Оптична схема фотометра АФМ

Фотометр складається з трьох основних частин: приладу для виміру сили світла – свічеміру (об’єктив 16); яскравоміра (об’єктив 1) і люксметра (молочне скло 17). Усі три прилади мають один спільний приймач світла – багатолужний фотоелемент, а також спільну призму 12, конденсор 7, нейтральні світлофільтри 9, молочне скло 11 та шторку 14. Призма 12 повного внутрішнього відбиття направляє світло світних об’єктів або молочного скла до фотоелемента. Конденсор утворює зображення діафрагми Д1 об’єктива яскравоміра 1. Діафрагма Д3 об’єктиву свічеміру створить зображення світної поверхні на молочному склі 11.

У свічемірі випромінювання джерела світла, розташованого перед об’єктивом, проходить об’єктив 16 з діафрагмою Д3, колектор 13, призму 12, конденсор 7, нейтральні та кольорові світлофільтри 8,9,10, молочне скло 11 і попадає на фотоелемент Ф. Дзеркало 15 із захисним склом 18 служить для наведення приладу на джерело світла.

В яскравомірі за об’єктивом 1 розташовані діафрагми Д1 з діаметрами отвору: 5,1,0.2 мм , що визначають розмір ділянки, яка вимірюється.

У люксметрі випромінювання джерела проходить через молочне скло 17 і попадає на призму 12, а далі зазначеним вище шляхом на фотоелемент Ф.


Підготовка приладу до роботи

1.Прилад через пульт керування (рис.5) підключити до мережі живлення і прогріти його протягом 30 хв.





Рис. 5 – Пульт керування АФМ


2.Встановити на „0” по шкалі приладу чутливість вимірювального приладу потенціометром 2.

3.Переключити рукоятку 4 на пульті керування у положення „К”.

4.Тумблер 3 встановити в положення „НЛ”.

5.Потенціометром 2 встановити на вимірювальному приладі число розподілу, яке відповідає напрузі на лампі контрольного освітлювача, що вказано в паспорті приладу (Додаток 4).

6.Переключити тумблер 3 в положення „С” та зняти показання по шкалі вимірювального приладу. Середнє з п’яти відліків порівняти з величиною, яка вказана у паспорті (34). Перед кожним вимірюванням стрілку вимірювального приладу встановлювати потенціометром на “0”. Якщо виміряна величина відрізняється від указаної в паспорті, слід увести поправку на чутливість приладу, яка визначається:

П=К1 / К2, де К1 – відлік по вимірювальному приладу, що вказаний у паспорті, К2 – відлік при перевірці.

7.При всіх наступних вимірах тумблер 3 повинен знаходитися у положенні „С”.

8.Установити чутливість приладу переключенням рукоятки 4 в положення „1”.

9.Перед кожним вимірюванням перевірити установку на “0” вимірювального приладу.


Вимірювання яскравості

Оптична система яскравоміра приладу АФМ (рис.6), складається з об’єктива 3, змінної діафрагми 1 та нерухомої апертурної діафрагми 2.





Рис. 6 – Оптична схема об’єктиву яскравоміра


Апертурна діафрагма забезпечує незалежність показу приладу від відстані до вимірювального об’єкта при постійній по поверхні джерела яскравості.


Порядок виміру яскравості наступний:

1.При вимірюванні яскравості рукоятку 11 (рис.7.) встановити у положення ЯСКРАВОМІР.



Рис. 7 – Фотометр АФТ (вимірювання яскравості)


2.Рукояткою 10 включити діафрагму 1мм.

3.Увести коригуючий фільтр. Для цього диск 6 із кольоровими світлофільтрами переключити у положення „ЗЕЛЕНИЙ”.

4.Під час вимірів слідкувати, щоб стрілка вимірювального приладу не зникала з поля зору. Для цього вимірювання слід розпочинати встановивши нейтральний світлофільтр, який має найбільшу щільність (3) за допомогою дисків 7 і 8, а чутливість приладу – якомога меншу ( „положення 1” рукоятки 4).

5.Переключенням диску 7 із нейтральними світлофільтрами встановити бажаний фільтр. Значення світлофільтрів указані в атестаті приладу (Додаток 4).

6.Включити вимірюване джерело світла.

7.Навести яскравомір на ділянку, що вимірюється. Для цього необхідно, дивлячись в окуляр, добитися за допомогою маховичка 15 чіткого зображення об’єкта.

8.Після отримання чіткого зображення вимірювального об’єкта в окулярі по шкалі вимірювального приладу робиться відлік А2.

Вимірювальна яскравість джерела світла розраховується за формулою:

,

де С2- ціна розподілу приладу, кд/м2 розпод.(по атестату приладу),

П2- поправка на чутливість приладу,

А2- відлік розподілів по шкалі приладу,

заг- загальний коефіцієнт пропущення обраних світлофільтрів.


Вимірювання сили світла та світлового потоку

Для вимірювання сили світла в фотометрах, які називаються – свічемірами, використовується телецентрична оптична система. Вона складається з об’єктива 1 та діафрагми 2, що розташовані в його фокальній площині (рис.8.)



Рис. 8 – Оптична схема свічеміра


Така система обирає з усієї множини променів від джерела світла тільки ті, які обмежені тілесним кутом,

,

де : d –діаметр діафрагми, який дорівнює 5 мм.;

f –фокусна відстань об’єктива, яка складає 200 мм.

^ Для виміру сили світла користуються об’єктивом, що може зніматися, він встановлюється у фотометрі. Вимірюване джерело світла встановлюють перед об’єктивом приладу так, щоб воно не виходило за межі тілесного кута. Необхідно стежити і за тим, щоб на об’єктив приладу не попадало пряме світло від сторонніх об’єктів та джерел.

Установивши джерело світла перед об’єктивом, слід пам’ятати, що вимірювання світлового потоку відбувається в напрямі оптичної осі приладу.

Після вмикання джерела світла в мережу береться відлік по шкалі вимірювального приладу.

Розрахунок сили світла виконується за формулою:

;

де С- ціна розподілу приладу, кд/м2 розпод.(по атестату приладу),

П- поправка на чутливість приладу,

А- відлік розподілів по шкалі приладу,

 заг - загальний коефіцієнт пропущення обраних світлофільтрів.

Ціна розподілення приладу та коефіцієнт пропущення нейтральних світлофільтрів наведено в Додатку 4.


Завдання для роботи

  1. Провести перевірку фотометра та підготувати його до роботи (П. Підготовка приладу до роботи).

  2. Виміряти яскравість ЛЛ та ЛР.

Для цього встановити перед фотометром спочатку ЛЛ потужністю Р=8 Вт, напруга живлення якої – 127 В і включити її, а потім ЛР при номінальній напрузі живлення 220 В.

УВАГА: Для запобігання виходу вимірювального приладу з ладу необхідно перед початком роботи встановити рукоятку “К” на пульті керування у положення найменшої чутливості “1” і ввести нейтральний світлофільтр з великою щільністю №3.

У подальшому необхідно змінювати чутливість фотоелемента за допомогою світлофільтрів, щоб відхилення стрілки вимірювального приладу було б у середині шкали. Це збільшить точність вимірювання. Порядок вимірювання яскравості наведено вище.

  1. Виміряти силу світла ЛЛ та ЛР.

Для цього переключити фотометр у положення свічеміра.

  1. Розрахувати силу світла досліджених джерел світла по виміряній яскравості та порівняти результати, що отримані експериментально і розрахунковим методом.

Для розрахунків використовувати відомі формули

.

5.За виміряними значеннями сили світла та яскравості розрахувати значення світлового потоку Ф досліджених ламп за формулами та обчислити значення світлової віддачі досліджуваних ламп.

Ф = LA.

Ф=І2 – для ЛЛ

Ф=4  І - для ЛР

.


Контрольні запитання

  1. Що називається яскравістю, світловим потоком, силою світла?

  2. Основні співвідношення між яскравістю, світловим потоком та силою світла.

  3. Будова та призначення фотометра АФМ, його оптична схема.

  4. Принцип виміру яскравості, оптична схема виміру яскравості.

  5. Принцип та оптична схема виміру сили світла.

  6. Які ще Вам відомі способи визначення сили світла?

  7. Методики визначення світлового потоку в цій роботі. Які ще Вам відомі способи визначення світлового потоку.



^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3


ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕМПЕРАТУРИ НАГРІТИХ ТІЛ МЕТОДОМ

ОПТИЧНОЇ ПІРОМЕТРІЇ


Метою даної лабораторної роботи є вивчення способів і одержання практичних навичок виміру температури нагрітих тіл методом оптичної пірометрії.

Теоретичною базою оптичної пірометрії є закони теплового випромінювання:


а) Закон Кірхгофа:

; (1)


б) Закон Стефана – Больцмана:


Меs = T;(2)


в) Закон Планка:

; (3)

де спектральна енергетична яскравість чорного та реального тіла, яка залежить від довжини хвилі та температури;

?(?T) - коефіцієнт поглинання випромінювання;

Me - енергетична світність чорного тіла;

 - постійна Стефана – Больцмана;

mes(?T) - спектральна енергетична світність чорного тіла;

C1, C2 - постійні у формулі Планка.


Випромінювання реальних тіл відрізняється від випромінювання чорного тіла і ця різниця враховується при розрахунках введенням інтегрального та спектрального коефіцієнтів випромінювання реального тіла .

Крім цього, для зіставлення реальної температури із температурою чорного тіла вводять, так звані, “еквівалентні температури: енергетичну Тен, яскравісну Тя та колірну Ткол.

Зв’язок між істинною температурою тіла і “еквівалентними температурами” визначається співвідношеннями, що виходять з вищенаведених законів теплового випромінювання:


; (4)

; (5)

. (6)


У фотометрії найбільш часто доводиться вимірювати істинну температуру тіла (Тіст) через яскравісну чи колірну.

Яскравісна температура визначається як температура чорного тіла, при якій його яскравість у вузькій області спектра на довжині хвилі 665 нм дорівнює яскравості реального тіла тієї ж області спектра при його істинній температурі.

Яскравісна температура може бути визначена шляхом вимірювання оптичним яскравісним пірометром із зникаючою ниткою.

На рис. 9 наведена схема такого пірометра.



Рис. 9 – Оптична схема яскравісного пірометра

Основною часткою такого приладу є зорова труба з об’єктивами О1 та О2. Причому об’єктив О2 служить окуляром для спостереження за об’єктом. Між об’єктивами, трохи ближче до окуляра всередині приладу розташована лампа розжарювання із вольфрамовою ниткою розжарювання, яка має U-образну форму. Шляхом пересування вздовж осі окуляра об’єктива треба досягти сполучення нитки розжарювання внутрішньої лампи пірометра із зображенням нагрітого досліджуваного тіла. Це дає змогу одночасно спостерігати зображення досліджуваного нагрітого тіла та нитки розжарювання лампи пірометра.

Для захисту ока спостерігача від великої яскравості служить нейтральний світлофільтр Ф3. Для виділення вузької області спектра на довжині хвилі 665 нм передбачено світлофільтр Ф2. Світлофільтр Ф1 є нейтральним і служить для розширення меж виміру температур.

Нитка лампи пірометра живиться від стабілізованого випрямляча (ВС). Змінюючи за допомогою реостата величину струму, можна регулювати температуру нитки розжарювання. При деякому значенні струму яскравість нитки та зображення об’єкта порівняються. У момент рівності яскравостей кожному значенню температури об’єкта відповідає визначена величина струму лампи розжарювання пірометра. Якщо заздалегідь зробити градировку нитки пірометра, тобто встановити зв’язок між струмом , що протікає через нитку розжарювання лампи пірометра, та її температурою, то це дозволяє визначити температуру вимірюваного об’єкта.

Якщо випромінююче тіло, температура якого вимірюється за допомогою оптичного пірометра, має властивості чорного тіла, то виміряна температура буде істинною.

Якщо ж досліджуване тіло є реальним випромінювачем із вибірковими властивостями, то таким пірометром можна визначити тільки яскравісну температуру, а реальне її значення розраховується за співвідношенням (5).

Колірну температуру випромінювання джерела світла із суцільним спектром можна визначити методом синьо- червоного відношення, тобто дворазовим виміром сили випромінювання через два світлофільтри з вузькими смугами пропущення в областях спектру 1 , 2 і наявністю графіка залежності

Ткол =f .


Завдання для роботи

1.Побудувати градирований графік Тя = f(ін).

2.Визначити яскравісну температуру тіла розжарювання досліджуваної лампи.

3.Визначити залежність синьо – червоного співвідношення для джерела світла з відомою колірною температурою.

4.Визначити колірну температуру досліджуваного джерела світла.

5.По пунктах 2 та 4 розрахувати істинну температуру досліджуваної лампи і порівняти отримані результати.


Вказівки до виконання роботи

1.Для побудови градированого графіка залежності яскравісної температури від струму розжарювання пірометричної лампи використовується лампа типу ТРШ з відомою яскравісною та колірною температурами.

Таблиця 2.



Vл (В)

12


11

10

ТЯ (К)

2610

2420

2220

Тк (К)

2980

2750

2480

Встановлюється по черзі зазначена у таблиці 2 робоча напруга на лампі ТРШ. На тіло розжарювання лампи ТРШ наводиться оптична система пірометра. Домагаються сполучення зображення тіла розжарювання лампи ТРШ та нитки розжарювання лампи пірометра. За допомогою ЛАТРу встановлюється значення струму нитки лампи пірометра, при якому яскравість обох ниток буде рівною. Значення струму розжарення записується в таблицю і будується ТЯ = f(iн)

Потім на місце лампи ТРШ встановлюється досліджувана лампа і вимірюється температура її тіла розжарювання (3-4 рази).

За побудованим графіком залежності ТЯ = f(iн) визначається яскравісна температура досліджуваної лампи.

2.Для виміру колірної температури методом синьо-червоного відношення знову використовується лампа ТРШ, колірна температура тіла розжарення якої для різних напруг відома і наведена у таблиці 2.

Випромінювання лампи ТРШ наводиться на селеновий фотоелемент по черзі через синій та червоний світлофільтри і записується значення фотоструму для різних значень напруги живлення лампи.

Будується графік Тк =f .

Потім на місце лампи ТРШ встановлюється досліджувана лампа і виміряється значення струму в ланцюгу селенового фотоелемента для випромінювання досліджуваної лампи, що пройшло через синій та червоний світлофільтри. По побудованому графіку залежності

Тк =f , знаходиться колірна температура.


Контрольні запитання

  1. Сформулювати основні закони теплового випромінювання.

  2. Що таке еквівалентна температура?

  3. Як влаштований пірометр із зникаючою ниткою?

  4. Чи може бути проградировано пірометр із зникаючою ниткою на істинну температуру?

  5. Як можна виміряти колірну температуру?


  1   2

Схожі:

До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Електротехнічні матеріали» для студентів спеціальності 090603
Методичні вказівки містять теоретичні відомості для підготовки до виконання лабораторних робіт, порядок виконання робіт, зміст звіту...
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Електротехнічні матеріали» для студентів спеціальності 090603
Методичні вказівки містять теоретичні відомості для підготовки до виконання лабораторних робіт, порядок виконання робіт, зміст звіту...
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Вступ в інформаційні технології в менеджменті» Частина 1 для студентів спеціальності 050. 201

До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт Чернівці Чернівецький національний університет 2011
В – п 781 Вінклер І. А. Проблеми екологічно безпечних технологій : методичні вказівки до виконання лабораторних робіт
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт
Організація руху міського електротранспорту: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт / Укл. Кульбашна Н.І., – Харків:...
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни " Системи управління базами даних" для студентів спеціальності 091400
При підготовці до лабораторних робіт студенти вивчають методичні вказівки до їх виконання, рекомендовану літературу, а також виконують...
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу " Основи автоматики та систем управління " для студентів спеціальності 091101
При підготовці до лабораторних робіт студенти вивчають методичні вказівки до їх виконання, рекомендовану літературу, а також виконують...
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconСписок І графік виконання лабораторних робіт з курсу “Мікроелектронні сенсори”
Література: Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з курсу «Мікроелектронні сенсори» / укладачі: Н. М. Опанасюк, А. О....
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт
Теорія автоматичного керування. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт для студентів 3 курсу усіх форм навчання та слухачів...
До виконання лабораторних робіт з розділу “фотометрія” Частина 2 iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Системи управління в комплексних розгалужених системах» для студентів спеціальності 091400
При підготовці до лабораторних робіт студенти вивчають методичні вказівки до їх виконання, рекомендовану літературу, а також виконують...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи