Перекладознавство icon

Перекладознавство




НазваПерекладознавство
Дата03.07.2012
Розмір89.3 Kb.
ТипДокументи

ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО




УДК 418.02


НОВІ ВИМІРИ ПЕРЕКЛАДАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


І.К. Кобякова,

Сумський державний університет, м.Суми


Стаття присвячується проблемам текстового перекладу, його статусу, вправам підготовчого, операційного та творчого характеру.

Ключові слова: концептуальний підхід, текстовий переклад, підготовчі вправи, нові технології.


Переклад – реакція світової спільноти на велике розмаїття мов і культур, спроба дійти універсальності в розумінні змісту витворів. Науковці-перекладачі живуть думкою про статус перекладу, його міждисциплінарне буття та призначення [3; 10; 17; 24; 26; 28; 30].

  • Переклад поезії – найвища, найскладніша форма, а перекладач – це „божевільний геній” (за Платоном).

  • Поезія – це функція почуття, уяви, мова богів; її переклади – справа умовності, розуміння – справа випадку (за Арістотелем).

  • Мислення є інтернаціональним явищем, а мова – національним.

  • Поетичному перекладу притаманна поліфонія. Зміст має бути об’єктивним, а мовні засоби – суб’єктивними. Зміст перетікає з одного джерела до іншого. Мова забарвлює концептуальну модель світу в національно-культурні відтінки (М.П.Кочерган).

  • Переклад – це збереження концепції першотвору.

  • Переклад – це не новий твір на старий сюжет.

  • Переклад – це контрастивний аналіз творів, віддалених в часі.

  • Розбіжності між оригіналом і перекладом є наслідком дії лінгвальних та екстралінгвальних чинників.

  • Ганьба - за хиби, а подяка – за збереження у перекладі концепцій (А.М.Науменко).

  • Переклад – надзвичайно різноманітна царина, щораз своєрідне й унікальне творче диво.

  • Переклад – це процес і продукт.

  • Переклад може мати вартості, які годі шукати в першотворі. Може зняти павутину віків з першотвору. Може вивищитися над ним силою виразності, залишаючись вірним йому і правдивим.

  • Сама мова розкриває обійми назустріч вже оформленій думці, надаючи перекладачеві вигоди, яких не міг мати автор (В.Д. Радчук).

  • Переклад у жодному разі не може бути тотожним оригіналові.

  • Перекладацькі трансформації – імітативні, селективні, редукційні, комплементарні.

  • Компресія і декомпресія – наслідок казуальних відносин між елементами текстів мови оригіналу та мови перекладу.

  • Переклад – процес імплантації компонентів змісту оригіналу в перекладі.

  • Не існує „останнього перекладу”.

  • Переклад – це поклик до самовираження, самоствердження.

  • Переклад – це вічний двигун, поклик до альтернативної культури та творчої наснаги.

  • Езотеричний переклад – глибинний, внутрішній, таємний, прихований. Екзотеричний зрозумілий кожному перекладачеві.

  • Переклад – як найважливіший канал загально-інформаційного обміну - набуває глобального характеру.

  • Переклад – це засіб еволюції, експансії національної культури.

  • Переклад виник у формі інтелектуальної діяльності як засіб герменевтики, інтерпретації священних текстів Біблії (В.В.Мірошниченко).

Об’єктом статті є текстовий переклад, предметом – вправи на трансформування тексту-оригіналу в транслятор.

Правомірним у цій парадигмі є контрастивний аналіз текстів-кореляторів [1; 2; 4; 6; 7; 8; 11; 12], їх осмислення за зразком:


Поверхнева структура текстів

Глибинна структура текстів

1 Наявність / відсутність лексичних / граматичних еквівалентів

1 Спільність тематичних та рематичних блоків у текстах оригіналу та транслятора

2 Композиційна представленість основних блоків

2 Явище реверсії у текстах кореляторів

3 Лінійна ідентичність текстових компонентів

3 Динаміка сюжету в текстових представленнях

4 Експліцитна представленість текстових категорій

4 Імпліцитна представленість текстових категорій

5 Розширення та згортання текстових одиниць

5 Модуляція текстових категорій

6 Наявність вербальних стилістичних засобів

6 Наявність стилістичних засобів на позначення невербальних зразків

7 Пошуки еквівалентних поверхневих структур

7 Відповідність глибинних структур текстів-кореляторів


Формування компетенції майбутнього перекладача передбачає вироблення фонових (предметних), мовних (лексичних та граматичних), професійно технічних (фахових) умінь та навичок у різних сферах діяльності. Підготовка фахівців здійснюється у ВНЗ через систему вправ згідно дидактичних настанов, правил та планів. Вибір та система вправ обумовлюється дією різних чинників. Серед них – векторами аспектного або текстового перекладу. Текстовий переклад займає все більше місце у фокусі дослідницьких та навчальних парадигм сьогодення. При цьому об’єктами перекладу є тексти різних дискурсів – політичного, юридичного, художнього, науково-технічного, рекламного тощо [2; 4; 5; 6; 9; 13; 14; 15; 16; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 25; 27; 29].

Робота над текстами є об’ємною: передбачає низку вправ, серед них вельми релевантною та валідною є робота над поверхневою та глибинною структурою, виявлення тематичних, рематичних блоків, прагматичних інтенцій, їх омовлення у корелюючих текстах оригіналу та транслятора. У перекладацькій практиці, як відомо, об’єктами є тексти, уривки та ситуації. Осмислення вихідних одиниць, що є значущим для адекватного вторинного конструювання одиниць, здійснюється шляхом конкретного аналізу поверхневих та глибинних структур корелюючих текстів, виконання низки вправ підготовчого, операційного та креаційно - пошукового характеру.

Робота над оригіналом включає розуміння параметрів останнього – його смислу (концепції), тема-рематичних блоків та їх омовлення. Ці базові одиниці є стартовими для пошуку операційного механізму трансформації у тексті-трансляторі. Збереження глибинної структур вихідного тексту (семантики та прагматики) є прерогативою вторинного конструювання.

Девіації є облігаторними в лексичному новоутворенні: тут діють закони нової мовної системи. На часі перевага надається концептуальній подачі перекладацьких текстів, їх смислової адекватності, відповідності, конгруентності стосовно текстів- оригіналів. З огляду на це вагомими є вправи на коментування, анотації, резюме текстів, їх контрастивний аналіз та концептуальне сприйняття. Умісними є підготовчі вправи інтралінгвального характеру з огляду на характер вихідного тексту. Вони (вправи) уступають у перекладацькому процесі вправам інтерлінгвального характеру. Філологізація цих процесів є очевидним. Способи перекладу залежать від характеру його одиниць: слів, текстів, ситуацій – їх основних номінативних, комунікативних та регулюючих функцій.

Вихідні тексти є облігаторною платформою для підготовчих завдань (1) та перекладацьких тлумачень (2) типу:

(1) Знайдіть провідну думку оригіналу; розбийте тексти на тематичні блоки; зробіть анотований переклад тексту; як омовлюються прагматичні інтенції текстів; порівняйте концепцію оригіналу та перекладу; виокреміть засоби їх омовлення (категоризації); чи свідчить концептуальний переклад про його еквівалентність, вербальне переоформлення, релевантну трансформацію, інтертекстуальний процес?; чи є текст-опис витвором вільного перекладу, обробкою, стилевою манерою?; напишіть рецензію на корелюючі тексти; зробіть їх контрастивний аналіз; визначте провідну функцію текстів; як трансформувати інформативні лакуни у перекладацькому процесі?; чи допомагає компресованість текстів-оригіналів їх адекватній подачі?; як представлені у текстах рематичні блоки - експресивно чи імпліцитно?

(2) Оцініть ваше ставлення до таких перекладацьких способів, як: скорочення, пролонгація, гіперсемантизація; визначте діючі функції порівнювальних глобальних структур; чи визначають домінантні слова тематичну спрямованість текстів; які лексичні, граматичні труднощі притаманні корелюючим текстам?; чи є тексти-запозичення дослівним перенесенням тексту оригіналу у мову перекладу? Чи погоджуєтесь з думкою М.В. Ломоносова стосовно того, що не мова пасує перед мовцем, а мовець виказує своє недостатнє володіння нею?; Який статус вторинних номінативних та комунікативних конструювань?; Чи зберігаються домінантні слова у парадигмі споріднених текстів?

Логічна структура текстів встановлюється на базі лексико-графічних тлумачень, а сублогічна – на базі асоціативних векторів текстових одиниць. Концептуальний аналіз має два напрямки – від мови до думки з метою реконструювання структури мислення, та від думки до мови – концептуально досліджується мова. Таким чином відбувається чергування семасіологічного та ономасіологічного підходів [4]. Концепти не є ізольованими „атомами” мислення, а розуміються в контексті структур фонових знань. Концепти – повітря, яким дихають всі, а воно не належить нікому; його форми, архетипи є передконцептуальною структурою людської свідомості.


^ НОВЫЕ ИЗМЕРЕНИЯ ПЕРЕВОДЧЕСКОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ


И.К. Кобякова


В статье исследуются проблемы текстового перевода, его статуса в русле современных тенденций, а также – релевантные к процедурам упражнения.

Ключевые слова: концептуальный подход, текстовый перевод, подготовительные упражнения, инновационные технологии.


^ NEW APPROACHES TO TRANSLATION ACTIVITY


I.K. Kobyakova


The article in question deals with the status of text translation and relevant exercises in terms of preparation, operation and creativity.

Key words: conceptual approach, textual translation, exercises, innovation technology.


^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. – М.: Языки русской культуры, 1999. – 896 с.

  2. Белова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. – К.: Астрал, 1997. – 310 с.

  3. Бехта І. Дискурс наратора в англомовній прозі. – К.: Грамота, 2004. – 304 с.

  4. Бєлєхова Л.І. Словесно-поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). – Херсон: Атлант, 2000. – 368 с.

  5. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивно-гендерні аспекти. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 362 с.

  6. Воробьева О.Н. Текстовые категории и фактор адресата. – К.: Вища школа, 1993. – 200 с.

  7. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 138 с.

  8. Гак В.Г. Языковое преобразование – М.: Языки русской культуры,1998.– 763 с.

  9. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). – М.: Наука, 1992.

  10. Зорівчак Р. Боліти болем слова нашого...-Львів: Львівський національний університет ім. Івана Франка, 2005. – 294 с.

  11. Каменская О.Л. Текст коммуникации. – М.: ВШ, 1990. – 151с.

  12. Карабан В.Н. Сложные речевые единицы. Прагматика английских асиндетических полипредикативных образований. – Киев: Вища школа, 1989. – 132 с.

  13. Карасик В. Н. Язык социального статуса. – М.: Наука, 1980. – 329 с.

  14. Красных В.В. Основы психолингвистики и теории коммуникации. – М.: Гнозис, 2001. – 270 с.

  15. Кобякова И.К. Функции языка в отношении к мышлению //Вісник Сумського державного університету. Серія Філологічні науки. – 2002. - №3 (36). – С. 41-47.

  16. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя). – К.:КНЛУ, 2002. – 292 с.

  17. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад). – Вінниця: Нова книга, 2001. – 448 с.

  18. Кочерган М.Н. Загальне мовознавство. – К.:Академія, 2003. – 463 с.

  19. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. – М.:Просвещение, 1988. – 192 с.

  20. Лихачев Д.С. Текстология. – СПб.: Алетенія, 2001. – 759 с.

  21. Мірошниченко В.В. Авторська концепція художнього твору: онтогенезис і експансія (на матеріалі англомовної та французької україністики): Монографія. – Запоріжжя: ЗУ, 2003. – 383 с.

  22. Піхтовнікова Л.С. Синергія стилю байки (німецька віршована байка ХІІІ – ХХ ст.). – Харків: Бізнес-Інформ, 1999. – 220 с.

  23. Приходько А.Н. Синтаксис естественного языка в фокусе когнитивно-коммуникативной парадигмы
    // Вісник Харківського нац.ун-та ім. В.Н.Каразіна. – 2003. - №609. – С.84-89.

  24. Радчук В.Д. Перекладацька проба // Вісник СумДУ. Серія Філологічні наукию - 2004. - №4(63). – С.149-154.

  25. Тураева З.Я. Лингвистика текста (Текст: структура и семантика). – М.: Просвещение, 1986. – 127 с.

  26. Черноватий Л.М. Особливості навчальних матеріалів для підготовки перекладачів // Вісник СумДУ. – 2002. - №4(37). – С.184-188.

  27. Шевченко И.С. Историческая динамика предложения: английское вопросительное предложение 16-20 вв. – Харьков: Константа, 1998. – 168 с.

  28. Швачко С.О. Навчити вчитися!: Посібник. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 133 с.

  29. Швачко С.О., Кобякова І.К. Вступ до мовознавства: Посібник . – Вінниця: Фоліант, 2005. – 221 с.

  30. Швачко С.О., Кобякова І.К. Нові технології вивчення квантитативних одиниць англійської мови // Зб. Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали міжнародної наукової конференції (24-25 листопада 2004 р.) – Чернівці: Рута, 2004. – С.297-298.


Надійшла до редакції 25 жовтня 2010 р.





«Філологічні трактати», №1’ 2010

Схожі:

Перекладознавство iconПерекладознавство
move to 0-16878854
Перекладознавство iconПерекладознавство
move to 0-18292690
Перекладознавство iconПерекладознавство
move to 0-17856410
Перекладознавство iconПерекладознавство
В статье рассматриваются вопросы онтологической сущности числительных – их истоков, семантических девиаций, полифункциональности....
Перекладознавство iconТеорія та практика перекладу (4 курс іспанці) Завдання
...
Перекладознавство iconТеорія та практика перекладу (4 курс французи) Завдання
...
Перекладознавство iconПерекладознавство
У статті проаналізовано специфіку семасіологічних параметрів порівняння слів у перекладі. Виділено основні типи співвідношень предметно-логічних...
Перекладознавство iconС. П. Запольських Сучасне перекладознавство характеризується досить великою кількістю концепцій, направлених на вирішення
При цьому інтерес до історичного минулого України з боку іноземного читача стимулює потребу вирішення питань, пов’язаних із специфікою...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи