Методична розробка icon

Методична розробка




Скачати 123.54 Kb.
НазваМетодична розробка
Дата04.07.2012
Розмір123.54 Kb.
ТипДокументи

"ЗАТВЕРДЖЕНО"

на засіданні (методичній нараді)

кафедри акушерства і гінекології

з курсом дитячої та підліткової гінекології

“____”___________200__ р.

протокол №

Зав. кафедри, проф. О.М.Юзько


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття на тему:

"Післяпологові інфекційні захворювання"

Навчальний предмет - акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття - 2 години

Методичну розробку склала: асистент Приймак С.Г.


Чернівці - 2004 р.

^ I. Науково-методичне обгрунтування теми

Науково-методичне обгрунтування теми

Післяпологові інфекційні захворювання відзначаються поліетіологічніс-тю, різноманітністю клінічних форм, небезпекою масового зараження породіль та поширеністю на новонароджених, що зумовлено недосконалістю захисних механізмів у останніх.

Інфекційні ускладнення, перенесені породілями, можуть сприяти виникненню екстрагенітальної та генітальної патології у жінки (безпліддя, міокардит, нефрит та ін.), а також служити причиною материнської та перинатальгої смертності.

^ II. Навчальна мета

2.1. Студент повинен знати:

  1. Класифікацію післяпологових інфекційних ускладнень.

  2. Віддалені та негайні післяпологові інфекційні ускладнення.

  3. Вплив інфекції матері на новонародженого.

  4. Протипоказання для грудного годування.

  5. Показання для інтенсивного лікування породілі.

  6. Обсяг консервативного та хірургічного втручання при післяпологовому септичному ендометриті.

7. Фактор ризику розвитку септичної інфекції у матері та новонародженого.

8. Принципи профілактики гнійно-септичних ускладнень в акушерському стаціонарі.

2.2. Студент повинен вміти:

1. Оцінити клінічнгознаки післяпологової інфекції (ендометрити та ін. форм).

  1. Інтерпретувати результати лабораторних досліджень.

  2. Оцінити показання до хірургічного втручання.

  3. Виписати рецепти на найчастіше вживані препарати.

^ 2.3. Опанування практичних навичок.

1. Скласти план комплексного лікування та змінити його в зв'язку з неадекватністю чи, навпаки, з появою ознак покращення стану.

III. Виховна мета

- протягом усього заняття викладач зобов'язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови, спілкуванням з вагітною, медперсоналом.

^ IV. Міжпредметна інтеграція



Назва дисципліни

Знати

Вміти

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні методи діагностики

Зібрати скарги, анамнез акушерський та загальний, володіти допоміжними та фізичними методами обстеження

Фармакологія

Фармакодинаміку та фарма­кокінетику необхідних препаратів

Правильно призначити лікування

Мікробіологія

Основні штами патогенної мікрофлори

Підібрати антибіотик згідно збудника інфекційного процесу

^ V. План та організаційна структура практичного заняття

  1. Тривалість заняття - 2 години.

  2. Етапи заняття (таблиця):





Основні етапи заняття і їх зміст

Навчальна мета у рівнях засвоєння

Методи контролю і навчально-мето­дичне забезпечення

Час

1.

Підготовчий етап: - організація заняття; - визначення навчальної мети та мотивація - контроль вихідного рівня знань, вмінь, навичок

L = II - III

Ситуаційні задачі

15хв.

2.

Основний етап - формуван­ня професійних вмінь та навичок: а) курація вагітних; б) обговорення і оцінка результатів курації; в) вирішення клінічних задач; г) тренування на фантомі

L = Ш

3-4 вагітні, роділлі у відділенні патології, обсерваційному відділенні, пологовому залі, історії пологів, клінічні задачі

60 хв

3.

Заключний етап: - контроль та корекція рівня професйних вмінь і навичок - підведення загальних

L = П

Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації

15хв.




підсумків - домашнє завдання










5.2.1. Підготовчий етап.

За допомогою контрольних питань, ситуаційних задач визначити ступінь готовності студента до виконання самостійної роботи.

5.2.2. Основний етап.
Самостійна робота студентів.

Для проведення цього клінічного розділу заняття студентську групу поділяють на 2 малі підгрупи. Під керівництвом викладача курують вагітних, роділь у передпологовій палаті, пологовому залі, операційній, працюють з фантомом.

При вивченні теми слід звернути увагу на етіологію запальних ускладнень, передумовлюючі фактори, а також на етапи поширення інфекції. Найдоцільнішою є класифікація А. В. Бартельса та С.В. Сазонова.

1. Етап поширення: інфекція обмежена ділянкою пологової рани (післяпологова виразка промежини, вагіни, шийки матки і післяпологовий ендометрит).

  1. Етап: інфекція поширилась за межі пологової рани, але не виходить за межі порожнини малого тазу (метрит, параметрит, локальний тромбофлебіт, метрофлебіт, повехневий тромбофлебіт ніг, аднексит, пельвірперитоніт.

  2. Етап: інфекція близька до генералізованої (інфекційно-токсичний шок, розлитий перитоніт).

4. Генералізований сепсис з метастазами або без метастазів.
Лікування післяпологових інфекційних ускладнень мусить бути комплексним: антибактеріальна терапія, з урахуванням чутливості мікробної флори та індивідуальної переносимості препарату, антикоагулянти та дезоксикаційна терапія, інфузійна терапія, форсований діурез, корекція білкового та електролітного складу плазми, утеротонічна терапія.

Санація вогнища інфекції (матки, параметральної клітковини, тазової очеревини) - 5% ДМСО, діоксадин, 3% пероксид водню, 2,5% розчин йоду -відповідно до локалізації вогнища.

Один з найбільш перспективних і лікувальних заходів - це аспіраційно промивне дренування порожнини матки.

На 2-4 етапі локальна терапія поєднується з антибактеріальною, дезінтоксикаційною та десенсибілізуючою.

Хірургічний метод лікування - видалення інфікованої матки, розкриття абсцесів та ін.

Видалення септичного вогнища поєднується з інтубацією кишківника, масивною антибактеріальною та дезінтоксикаційною терапією.

Індивідуальний підхід вимагає рішення про припинення лактації.

Лікування проводиться під контролем дослідження крові, лейкоцитарної формули, ШЗЕ, факторів зсідання крові, бактеріологічного дослідження, аналізів сечі, УЗД.

^ 5.3. Контрольні запитання

  1. Частота гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.

  2. Фактори, які сприяють розвиткові інфекції в післяпологовому періоді.

  3. Класифікація гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.

  4. Основні симптоми метроендометриту.

  5. Методи об'єктивного дослідження, що використовуються для підтвердження наявності післяпологового інфекційного захворювання.

  6. Варіанти атипового перебігу післяпологового ендометриту.

  7. Ускладнення післяпологового ендометриту.

  8. Симптоми розлитого перитоніту після операції кесарського розтину.

  9. Симптоми токсико-септичного шоку, генералізованого сепсису.




  1. Сиптоми лактаційного маститу.

  2. Принципи лікування та лікарські препарати.

  3. Хірургічне лікування.

  4. Принципи лікування лактаційного маститу.

  5. Покази до припинення лактації та медикаментозні засоби, що викори­стовуються в цьому випадку.

  6. Найближчі та віддалені ускладнення гнійно-септичних захворювань,
    перенесених у післяпологовому періоді.

  7. Профілактичні заходи.

^ 5.4. Заключний етап.

Контроль остаточного рівня засвоєння матеріалу шляхом розв'язування задач, звіту студентів про виконану роботу. В кінці заняття оцінюється робота кожного студента, підводяться підсумки, зауваження по ходу заняття.

^ VI. Матеріали методичного забезпечення

  1. Матеріали контролю вихідного рівня підготовки студентів: ситуаційні задачі (додаються).

  2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття: історії хвороб, таблиці.

  1. Матеріали для заключного етапу заняття: клінічні ситуаційні задачі.

  2. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів ви­кладені у відповідних методичних вказівках для самостійної роботи студентів з даної теми.

^ Ситуаційні задачі

1. Термінові пологи, під час яких виникла гіпотонічна кровотеча. Проведено мануальне обстеження порожнини матки. Крововтрата становить 500 мл. Гемотрансфузія не проводилася. На 5 добу післяпологового періоду температура тіла піднялася до 38°С, пульс 106 уд/хв, ритмічний, задовільних якостей. Язик вологий, необкладений. Молочні залози м'які, неболючі. Живіт м'який, дещо болючий в нижніх ділянках. Дно матки на 4 см нижче пупка. Лохії кров'янисто-серозні, мутні, з неприємним запахом. Симптомів подразнення очеревини немає. Сечовипускання не порушено. Аналіз крові: ер. 3,1хЮ12/л; Нв - 96 г/л - 15хЮ/л; лейкоцитарна формула: е - 0%, ю -2%, п - 12%, с - 61%, л - 22%, м - 3%. Аналіз сечі без патологічних змін. Діагноз. Тактика лікаря.

  1. Пологи перші, термінові. Народився плід масою 4.350г. Ранній післяпологовий період без особливостей. При огляді м'яких пологових шляхів знайдено розрив шийки матки з обох боків першого ступеня, розрив промежини першого ступеня. Накладено кетгутові та шовкові шви. На 4 добу після пологів у породілі виникла трясівниця, підвищення температури до 39°С, головний біль, ущільнення обох молочних залоз. Пульс - 106 уд/хв, ритмічний. Язик вологий, необкладений. Живіт м'який, неболючий. Дно матки - на середині між
    пупком та лоном. Лохії сукровичні, помірні, без неприємного запаху. Шви на промежині в доброму стані. Аналіз сечі та крові без істотних змін. Діагноз. Тактика лікаря.

  2. Пологи перші, термінові. Розміри таза: 24-26-90-19. Передбачувана маса плода - 3200 г. Другий період пологів тривав 2 години. З'явилися ознаки загрози розриву промежини. Зроблено епізіотомію. Народився живий плід. Третій період пологів проходив без ускладнень. При огляді пологових шляхів шийка матки ціла, виявлено глибокий розрив вагіни та розрив промежини. В післяпологовий період спостерігається субфебрильна температура протягом 10 днів, частий пульс, біль у м'язах правої нижньої кінцівки. Шви на промежині
    зажили первинним натягом. Діагноз. Лікування.

VII. Рекомендована література

  1. Бодяжина В.И. Акушерство. - М., 1989.

  2. Серов В.Н., Стрижаков А.Н. Практичне акушерство. -М., 1989.

3. Сольский Я.П., Ивченко В.Н., Богданова Г.Ю. Септичний шок в
акушерсько-гінекологічній практиці. - К., 1989

4. Айламозян -Акушерство. - С.-П.; 2000.

Методичну розробку склала асистент Приймак С.Г.

Рецензія позитивна Рецензент

Схожі:

Методична розробка iconДокументи
1. /Методична розробка.doc
Методична розробка iconМетодична розробка
Гіпоксія плоду І асфіксія новонародженого. Патологія періоду новонародженості. Сучасні
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет — акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство 4 курс, медичні факультети тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 4 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет, тривалість заняття 2 години
Методична розробка iconМетодична розробка
Демієлінізуючі захворювання нервової системи у дітей. Розсіяний склероз. Лейкоенцефаліти. Грем
Методична розробка iconМетодична розробка
Навчальний предмет акушерство IV курс, медичний факультет тривалість заняття 2 години
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи