Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи icon

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи




Скачати 205.79 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Дата04.07.2012
Розмір205.79 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

Вимірювання тиску пружинними приладами”

з курсу “Теплотехнічні вимірювання і прилади”

для студентів спеціальностей

090508 “Компресори, пневмоагрегати та вакуумна техніка”, 090520 “Холодильні машини і установки”,

000008 “Енергетичний менеджмент”

денної форми навчання


Суми

Вид-во СумДУ

2008

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи “Вимірювання тиску пружинними приладами” з курсу „Теплотехнічні вимірювання і прилади” /Укладачі А.Ф. Курилов, В.М. Козін, Є.М. Олада. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008.- 20 с.


Кафедра ТЕХНічної ТЕПЛОФіЗИКИ


ЗМІСТ

С.

Вступ..................................................................................................4

1 Загальні відомості………………………………………………..4

2 Опис деформаційних засобів

для вимірювання тиску.................................................................8

2.1 Вимірювальні прилади з

одновитковою трубчастою пружиною......................................8

2.2 Вимірювальні прилади з сильфонним

чутливим елементом..................................................................10

2.3 Вимірювальні прилади з мембранним

чутливим елементом..................................................................11

2.4 Деформаційні вимірювальні перетворювачі тиску.................11

2.4.1 Індуктивні вимірювальні перетворювачі тиску...................12

2.4.2 Ємкісні вимірювальні перетворювачі тиску........................12

2.4.3 Тензорезисторні вимірювальні перетворювачі тиску.........13

2.4.4 П’єзоелектричні вимірювальні перетворювачі тиску.........14

3. Порядок проведення роботи.......................................................16

4 Обробка результатів вимірювань……………………………....16

5 Зміст звіту......................................................................................18

6 Контрольні питання………………………………………….….18

Список використаної літератури………………………………....19

ВСТУП

Тиск є найбільш розповсюдженою вимірюваною фізичною величиною. Контроль за протіканням більшості технологічних процесів у тепловій та атомній енергетиці, металургії, хімії пов’язаний з вимірюванням тиску чи різниці тисків газових та рідинних середовищ.

У сучасній вимірювальній техніці існує велика кількість видів засобів для вимірювання тиску, а саме: рідинні, поршневі, деформаційні, іонізаційні, теплові та інші. Найбільше розповсюдження отримали пружинні (деформаційні) прилади завдяки їх надійності, прості виготовлення та експлуатації, низькій вартості, порівняно високій точності, тривалому ресурсу роботи та іншим перевагам. Саме про ці прилади піде мова у лабораторній роботі.


^ МЕТА РОБОТИ:

– вивчення конструкції і принципу дії деформаційних засобів вимірювання з чутливими елементами у вигляді трубчастих пружин, сильфонів та мембран;

– отримання навиків при вимірюванні тиску і знаходження похибок вимірювання.


^ 1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ


Засоби вимірювання тиску класифікують за видом вимірюваного тиску і принципом дії. За видом вимірюваного тиску засоби вимірювань поділяють на:

  • манометри надлишкового тиску – для вимірювання надлишкового тиску;

  • манометри абсолютного тиску – для вимірювання тиску, відліченого від абсолютного нуля;

  • барометри – для вимірювання атмосферного тиску;

  • вакуумметри – для вимірювання вакууму (розрідження);

  • мановакуумметри – для вимірювання надлишкового тиску і вакууму;

  • напороміри – манометри малого надлишкового тиску (до 40 кПа);

  • тягоміри – вакуумметри з верхньою межею вимірювання не більше 40 кПа;

  • тягонапороміри – мановакуумметри з діапазоном вимірювань +20...–20 кПа;

  • вакуумметри залишкового тиску – вакуумметри, призначені для вимірювання глибокого вакууму або залишкового тиску, тобто абсолютного тиску менше 200 Па;

  • диференціальні манометри – засоби вимірювань різниці тисків.

За принципом дії засоби вимірювань тиску поділяють на:

  • рідинні;

  • деформаційні (пружинні);

  • поршневі;

  • теплові;

  • електричні.




Рисунок 1 а
Існуючі у даний час засоби вимірювання тиску, дозволяють здійснювати вимірювання тиску в діапазоні .

Принцип дії деформаційних засобів вимірювань тиску заснований на використанні пружної деформації чутливого елемента (ЧЕ) або сили, що розвивається їм. Мірою вимірюваного тиску у засобах вимірювань даного типу – це деформація ЧЕ або сила, що розвивається їм. Розрізняють три основні форми ЧЕ, що набули поширення у практиці вимірювання: трубчасті пружини, сильфони і мембрани.

Трубчасті пружини (трубка Бурдона) – пружна криволінійна металева порожниста трубка, один з кінців якої може переміщатися, а інший – жорстко закріплений. Трубчасті пружини використовуються в основному для перетворення вимірюваного тиску, поданого у внутрішній простір пружини, у пропорційне переміщення її вільного кінця. Найбільш поширена одновиткова трубчаста пружина, яка являє собою зігнуту по дузі кола трубку, як правило, із овальним поперечним перетином (рис. 1 а).




Рисунок 1 б
Під впливом надмірного тиску трубка розкручується, а під дією розрідження – скручується. Переміщення трубки пояснюється наявністю різниці величин напівплощ зовнішньої поверхні трубки, які утворюються її поділом відносно більшої осі симетрії (проходить перпендикулярно до осі b, рисунок 1 а). Під дією різниці тисків виникає різниця сил, що спричиняє деформацію трубки. Так як відношення величин напівплощ для конкретного вимірювального приладу є величиною постійною, то переміщення трубки прямо пропорційне зміні різниці тисків (у трубці та барометричного). При цьому довжина трубки також змінюється, але ці зміни такі малі порівняно з її довжиною, тому на загальне переміщення трубки вони не чинять істотного впливу.




Рисунок 1 в
Для вимірювання високого тиску до 1000 МПа використовують криволінійні і прямолінійні трубчасті пружини. Форма перетину прямолінійної трубчастої пружини показана на рис. 1 б. Переміщення вільного кінця пружини відбувається не через зміну поперечного перетину, а завдяки згинальному моменту:

,

де – площа каналу; – відстань від центра каналу до центра тяжкості; – вимірюваний надлишковий тиск.

Основний недолік розглянутих пружин – малий кут повороту, що вимагає вживання передавальних механізмів. Цей недолік усунений у чутливих елементах типу витої трубчастої пружини овального або зіркоподібного перетину (рис. 1 в).




Рисунок 1 г
Кут повороту такої витої пружини становить . Це дозволяє відмовитися від вживання передавального механізму, оскільки стрілка може бути встановлена безпосередньо на вільному кінці пружини. Трубчасті пружини для тиску до 5 МПа виготовляють із латуні, томпаку, бронзи; для виготовлення пружин, розрахованих на тиск понад 5 МПа, застосовують леговані сплави, сталі різних складів. Для тиску 1000 МПа і більше застосовують леговану сталь типу 50ХФА.




д е

Рисунок 1
Сильфони. Сильфон – тонкостінна циліндрова оболонка з поперечними гофрами (рис. 1 г), здатна отримувати значні переміщення під дією тиску або сили. У межах лінійності статичної характеристики сильфона відношення діючої на нього сили до викликаної його деформації залишається постійним і називається жорсткістю сильфона. Для збільшення жорсткості усередині сильфону розміщують пружину. Сильфони виготовляють із бронзи, напівтомпаку, вуглецевої сталі, неіржавіючої сталі, алюмінієвих сплавів та ін. Серійно виготовляють безшовні і зварні сильфони діаметром від 8 до 100 мм і завтовшки стінки  мм.

Мембрани. Розрізняють пружні і еластичні (мляві) мембрани.

Пружна мембрана – гнучка, кругла, плоска або гофрована пластина (рис. 1 д, е). Статична характеристика плоских мембран змінюється нелінійно зі збільшенням тиску, тому тут як робочу ділянку використовують невелику частину можливого ходу. Гофровані мембрани можуть застосовуватися при більших прогинаннях, ніж плоскі, оскільки мають значно меншу нелінійність характеристики. Мембрани виготовляють із різних марок сталі, бронзи, томпаку, латуні і т.д.

Еластична мембрана, яка призначена для вимірювання малого тиску і різниці тиску, затискається між плоскими фланцями. Вона виготовляється з прогумованої тканини, тефлону та ін.

Плоскі і гофровані еластичні мембрани використовують також для створення достатніх перестановочних зусиль під час порівняно невеликих переміщень.


^ 2 ОПИС ДЕФОРМАЦІЙНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ВИМІРЮВАННЯ ТИСКУ


Висока точність, простота конструкції, надійність і низька вартість зумовили широке поширення деформаційних приладів для вимірювання тиску у промисловості і наукових дослідженнях.


2.1 Вимірювальні прилади з одновитковою трубчастою пружиною


Ці прилади призначені для вимірювання надлишкового тиску і розрідження неагресивних рідких і газоподібних середовищ.

Прилади цього типу випускаються тільки показуючими у звичайному, вібростійкому, антикорозійному, пило-, бризко- і вибухозахищеному виконаннях.

Для передачі переміщення вільного кінця деформаційного ЧЕ до покажчика манометра використовують секторні і важельні передавальні механізми. За допомогою передавального механізму переміщення вільного кінця трубчастої пружини у декілька градусів або міліметрів перетвориться у кутове переміщення стрілки в .

Передавальний механізм важеля застосовується у тих випадках, коли від манометра не потрібна висока точність вимірювання і він піддається вібрації.

Секторний передавальний механізм застосовується у зразкових приладах і в приладах, де за умов експлуатації виключена вібрація.

На рис. 2 показана конструкція манометра з секторним передавальним механізмом. Прилад складається з трубчастої пружини ^ 5, один кінець якої упаяний в отвір утримувача 1, а інший (рухомий) кінець наглухо запаяний і несе на собі наконечник 10. Порожнина пружини пов'язана з вимірюваним середовищем через канал з утримувачем 1, який має радіальний штуцер 14. Утримувач приладу оснащений платою 2, на якій вмонтовано трибко-секторний механізм. Останній включає в себе зубчате колесо (трибку) 8 і зубчатий сектор 9. Для виключення люфта в передавальному механізмі використовується спіральна пружина 7, один кінець якої за допомогою штифта кріпиться на осі трибки, а інший – до колонки 6, укріпленої на платі 2. До хвостовика сектора 9




Рисунок 2 – Конструкція манометра з

одновитковою трубчастою пружиною
за допомогою гвинта 12 кріпиться тяга 11. За допомогою тяги переміщення вільного кінця пружини передається зубчатому сектору, який має вісь обертання 13. Обертання зубчатого сектора передається трибці, на осі якої насаджена стрілка 4 для відліку показань на шкалі 3. Шкала манометра рівномірна, оскільки переміщення вільного кінця пружини пропорційне вимірюваному тиску. Регулювання ходу стрілки виконується за допомогою гвинта 12.

Вакуумметр з одновитковою трубчастою пружиною конструктивно ідентичний даному манометру. Відмінність полягає тільки у шкалі і напрямку переміщення стрілки.

Відмітною особливістю мановакуумметра є шкала, яка виконується з нулем у середній частині. Шкала, розміщена зліва від нуля, служить для вимірювання вакууму, а справа – для вимірювання надлишкового тиску.

Діапазони вимірювань манометрів від МПа до МПа; вакуумметрів від МПа до нуля. Класи точності приладів: .

Манометри і вакуумметри з трубчастою пружиною можуть оснащуватися сигналізуючими електроконтактними пристроями. Такі засоби вимірювання називаються електроконтактами. Клас точності електроконтактних манометрів і вакуумметрів 1,5. Похибка спрацьовування сигналізуючого пристрою .


2.2 Вимірювальні прилади з сильфонним чутливим елементом


Прилади цього типу призначені для вимірювання надлишкового тиску, розрідження і різниці тисків. Їх виконують показуючими і самописними. Схема самописного сильфонного манометра показана на рис. 3. Вимірюваний тиск через штуцер 11 подається в камеру 10, де розміщений чутливий елемент – сильфон 9. Для збільшення жорсткості сильфона усередині нього розміщена гвинтова пружина 8. Під дією тиску сильфон деформується і дно його піднімає шток 7, жорстко пов'язаний із двоплечим важелем 6, останній через систему важелів 5, 4, 3 повертає вісь 12 і укріплений на ній П-подібний важіль 2. До П-подібного важеля прикріплена стрілка 1 з пером. Запис вимірюваного тиску проводиться на дисковій діаграмі, привід якої здійснюється за допомогою синхронного двигуна або годинникового механізму. Верхня межа вимірювань сильфонних приладів обмежена тиском МПа. Класи




Рисунок 3 – Схема самописного

сильфонного манометра
сильфонних манометрів надлишкового тиску, вакуумметрів і мановакуумметрів: 1,5; 2,5.

Для вимірювання різниці тисків і витрати рідких та газоподібних середовищ застосовуються сильфонні дифманометри. Граничні номінальні перепади тиску становлять  кПа. Граничний допустимий робочий тиск: ; і 32 МПа. Класи точності сильфонних показуючих і самописних дифманометрів 1,0 і 1,5.


2.3 Вимірювальні прилади з мембранним чутливим елементом


Ці прилади призначені для вимірювання атмосферного і надлишкового тиску і розрідження. Через малість зусиль, які розвиваються деформаційним ЧЕ, мембранні прилади випускаються в основному показуючими. Принцип дії приладів полягає в перетворенні вимірюваного тиску в переміщення жорсткого центра мембранного ЧЕ, яке за допомогою передавального трибко-секторного механізму перетвориться в обертальний рух покажчика. Максимальний діапазон вимірювань мембранних манометрів ^ МПа, вакуумметрів від  МПа до нуля. Класи точності приладів 1,5 і 2,5. Випускаються також показуючі мембранні тягоміри і тягонапороміри класів точності 1,5 і 2,5.


2.4 Деформаційні вимірювальні перетворювачі тиску


Вимірювальні перетворювачі тиску засновані на методі прямого перетворення переміщення або зусилля в сигнал вимірювальної інформації. Для перетворення переміщення чутливого елемента в сигнал вимірювальної інформації широко застосовуються індуктивні, диференціально-трансформаторні, ємкісні, тензорезисторні, п'єзоелектричні та інші перетворюючі елементи.


2.4.1 Індуктивні вимірювальні перетворювачі тиску


На рис. 4 показано схему вимірювального перетворювача тиску індуктивного типу. Мембрана 1, яка сприймає тиск, є рухомим якорем електромагніту 2 з обмоткою 3. Під дією вимірюваного тиску мембрана 1 переміщається, що викликає зміну індуктивності .




Рисунок 4 – Схема індуктивного

перетворюючого елемента
Коли тиск становить МПа – товщина мембрани становить  мм, а при МПа мм.

Робоче переміщення мембрани складає соті частки міліметра.

Основна похибка індуктивних перетворювачів тиску , постійна часу с.


2.4.2 Ємкісні вимірювальні перетворювачі тиску


Схема ємкісного вимірювального перетворювача тиску зображена на рис. 5.

Вимірюваний тиск сприймається металевою мембраною 1, який є рухомим електродом ємкісного перетворюючого елемента. Нерухомий електрод 2 ізолюється від корпусу за допомогою кварцових ізоляторів. Залежність ємкості С перетворюючого елемента від переміщення мембрани 1 має вигляд

,




Рисунок 5 – Схема ємкісного вимірювального перетворювача тиску
де – діелектрична проникність середовища, що заповнює міжелектродний зазор; – площа електродів; – відстань між електродами при тиску такому, що дорівнює нулю.

Для перетворення ємкості С у сигнал вимірювальної інформації звичайно використовують мости змінного струму або резонансні контури. Ємкісні перетворювачі тиску застосовують для вимірювання тиску до 120 МПа. Товщина мембрани мм. Перетворювачі тиску даного типу використовуються для перетворення тиску, який швидко змінюється. Постійна часу перетворення с, основна похибка .


2.4.3 Тензорезисторні вимірювальні перетворювачі тиску


Перетворювачі тиску цього виду – це деформаційний ЧЕ, частіше всього мембрана або оболонка, на яку наклеюються або напилюються тензорезистори. Принцип дії електротензометра полягає в тому, що його опір змінюється під дією деформації мембрани, до якої він прикріплений. Зміна опору звичайно вимірюється за допомогою мостової схеми. Відносна зміна опору термоперетворювачів невелика (наприклад, для металевих вона не перевищує 1 %), тому температурний коефіцієнт матеріалу дроту повинен бути близьким до нуля. Крім того, для зменшення впливу температури застосовуються спеціальні схеми термокомпенсації.

Вживані різновиди електротензометрів можна розділити на три групи: дротяні, фольгові і напівпровідникові.



Рисунок 6 – Схема пристрою тензоперетворювачів:

а) дротяного; б) фольгового


Найбільшого поширення набули наклеювані тензорезистори, які виконуються із зигзагоподібно укладеної і приклеєної клеєм на підкладку 1 (з паперу або пластмаси) дроту 2 діаметром мм (рис.6, а). До кінців дроту приварені вивідні провідники 3 діаметром 0,5 мм. На рис. 6 б показано пристрій фольгового тензоперетворювача. Ці перетворювачі виготовляються з металевої фольги завтовшки  мм витравлюванням.


2.4.4 П'єзоелектричні вимірювальні перетворювачі тиску


В основу роботи цих перетворювачів покладено принцип перетворення вимірюваного тиску в зусилля за допомогою деформаційного чутливого елемента і подальшого перетворення цього зусилля в сигнал вимірювальної інформації п'єзоелектричним перетворюючим елементом. Принцип дії п'єзоелектричного перетворюючого елемента заснований на п'єзоелектричному ефекті, який можна спостерігати у ряді кристалів, таких, як кварц, турмалін, титанат барія та ін. Суть п'єзоелектричного ефекту полягає в тому, що якщо кварцові пластини Х-зрізу піддати стисненню силою N, то на її поверхні виникнуть заряди різних знаків. Значення заряду Q пов'язано з силою N співвідношенням:

Q = kN,

де k – п'єзоелектрична постійна.

Значення k не залежить від розміру пластини і визначається природою кристала. Для кварцу k=2,1 10-12 Кл/Н.

На рисунку 7 показана схема п'єзоелектричного вимірювального перетворювача тиску. Вимірюваний тиск перетворюється мембраною 4 в зусилля, що викликає стиснення стовпчиків кварцових пластин 2 діаметром 5 мм і завтовшки 1 мм. Виникаючий електричний заряд Q через виводи 1 подається на електронний підсилювач 5, який має великий вхідний опір – 1013 Ом. Значення заряду пов'язано з вимірюваним тиском р залежністю:

Q = kFP,

де F — ефективна площа мембрани.

Для зменшення інерційності перетворювача об'єм камери 3 мінімізують.





Рисунок 7 – Схема п’єзоелектричного

перетворювача тиску
Оскільки частота власних коливань системи «мембрана – кварцові пластини» складає десятки кілогерців, то вимірювальні перетворювачі цього типу володіють високими динамічними характеристиками, що зумовило їх широке вживання для контролю тиску в системах із швидкоплинними процесами.

Чутливість п'єзоелектричних вимірювальних перетворювачів тиску може бути підвищена шляхом застосування декількох, паралельно включених кварцових пластин і збільшення ефективної площі мембрани.

Верхні межі вимірювань п'єзоелектричних перетворювачів тиску з кварцовими чутливими елементами 2,5 – 100 МПа. Класи точності 1,5; 2,0. Через витік заряду з кварцових пластин перетворювачі тиску цього типу не використовуються для вимірювання статичного тиску.


^ 3 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ


Вивчити принцип дії і пристрій пружинних приладів для вимірювання тиску і виконати їх ескіз.

Визначити технічну характеристику пружинних приладів для вимірювання тиску і заповнити таблицю 3.1.


Таблиця 3.1 Технічна характеристика приладів


пор.

Тип
приладу

Діапазон
показів

^ D, кгс/см2

Клас
точності

g, %

Ціна
поділки,

d, кгс/см2

1

2

3

4

5

1













2













3













4













5















Провести вимірювання тиску, записати показання приладів, розрахувати абсолютний тиск і похибку прямих однократних вимірювань (таблиця 3.2).


Таблиця 3.2 Результати вимірювань і розрахунків


пор.

рман,

кгс/

см2

рвак,

кгс/

см2

ратм,

мм.

рт.

ст.

Tатм,

оС

рабс,

бар

,

%

,

кгс/

см2

р±Dр,

бар

1

























2

























3

























4

























5



























^ 4 ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИМІРЮВАНЬ


Абсолютний тиск при вимірюванні надлишкового тиску визначається як сума манометричного (виміряного) тиску і атмосферного:

рабс=рман+ратм, бар.

При вимірюванні вакууму – як різниця атмосферного тиску і показів вакуумметра:

рабс=ратмрвак, бар.

Основна інструментальна (абсолютна) похибка при вимірюванні пружинними приладами визначається за формулою:

інстр = gЧD/100, кгс/см2,

де g – зведена відносна похибка (клас точності приладу), %;

D – нормована величина (діапазон показань приладу), кгс/см2;

Основна відносна інструментальна похибка

, %.

Додаткова інструментальна похибка при зміні температури навколишнього середовища за межі (20±5)°С знаходиться з виразу:

, %,

де ^ Dt – різниця між дійсною температурою tатм і допустимим граничним її значенням, °С.

Межа сумарної відносної і абсолютної похибок вимірювання манометричного тиску обчислюється за формулою:

, %

; кг/см2,

де мет – методична похибка (дорівнює нулю при правильному виборі вимірювального приладу та установці) %.

Суб'єктивна похибка

,

де d – ціна мінімальної поділки шкали приладу, кгс/см2;

рвим – виміряний тиск, кгс/см2.

Сумарна абсолютна похибка барометра-анероїда бар дорівнює мінімальній поділці шкали d=0,5 мм.рт.ст., а відносна похибка при вимірюванні барометром дорівнює

, %,

де ратм – виміряний атмосферний тиск, мм.рт.ст.

Абсолютна похибка вимірювання атмосферного тиску дорівнює

; мм.рт.ст.,

де Dрсуб=d/2 – суб'єктивна похибка вимірювання, мм.рт.ст.

Dрмет=0 – методична похибка.

Абсолютна похибка вимірювання тиску дорівнює:

, бар.

Відносна похибка:



Результати вимірювання тиску необхідно подати у вигляді р=(рабс ± Dр), бар.


^ 5 ЗМІСТ ЗВІТУ



  1. Назва та мета виконання роботи.

  2. Опис і схеми манометрів з одновитковою трубчастою пружиною, сильфонного манометра і барометра-анероїда.

  3. Технічна характеристика пружинних приладів для вимірювання тиску (клас точності, початкове і кінцеве значення шкали, діапазон показань, ціна поділки шкали).

  4. Протокол вимірювань.

  5. Порядок розрахунку похибок (відносної і абсолютної) при однократному вимірюванні тиску.

  6. Результати розрахунку і правильний запис результату вимірювання.

  7. Висновки.



^ 6 КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ



  1. Види вимірюваного тиску.

  2. Класифікація засобів вимірювання за видом вимірюваного тиску.

  3. Класифікація засобів вимірювання тиску за принципом дії.

  4. Основні форми чутливих елементів деформаційних засобів для вимірювання тиску.

  5. Конструктивна схема манометра з трубкою Бурдона.

  6. Конструкція трубчастої пружини для вимірювання високого тиску.

  7. Конструктивна схема сильфонного манометра.

  8. Конструктивна схема манометра з мембранним чутливим елементом.

  9. Діапазони вимірювань деформаційних манометрів і вакуумметрів, їх класи точності.

  10. Визначення відносної похибки при вимірюванні тиску манометром.

  11. Визначення діапазону вимірювання манометрів.



^ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1 Иванова Г.М., Кузнецов Н.Д., Чистяков В.С. Теплотехнические измерения и приборы. М.: Энергоатомиздат, 1984. – 232 с.

2 Фарзане Н.Г., Илясов Л.В., Азим-Заде А.Ю. Технологические измерения и приборы. М.: Высшая школа, 1989. – 456 с.

3 Чистяков С.Ф., Радун Д.В. Теплотехнические измерения и приборы. М.: Энергия, 1978. – 215 с.

4 Преображенский В.П. Теплотехнические измерения и приборы. М.: Энергия, 1978. – 704 с.

5 Чистяков В.С. Краткий справочник по теплотехническим измерениям. М.: Энергоатомиздат, 1990. – 320 с.


Навчальне видання


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторної роботи

Вимірювання тиску пружинними приладами”

з курсу “Теплотехнічні вимірювання і прилади”

для студентів спеціальностей

090508 “Компресори, пневмоагрегати та вакуумна техніка”, 090520 “Холодильні машини і установки”,

000008 “Енергетичний менеджмент”

денної форми навчання


Відповідальний за випуск Г.А. Бондаренко

Редактор Н.М. Мажуга

Комп’ютерне верстання В.М. Козін


Підп. до друку 11.11. 2008, поз.

Формат 6084/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr.Друк офс.

Ум. друк. арк. 1,16. Обл.-вид.арк. 0,93.

Тираж 100 пр. Собівартість вид.

Зам. №


Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК № 3062 від 17.12.2007.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.

Схожі:

Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Оцінка анормальності результатів вимірювань при контролі потужності приводу...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Розрахунок параметрів фактичного розподілу і оцінка достовірності впливу ремонту...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Визначення оцінок І довірчих меж для параметрів нормального розподілу при вимірюванні...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Оптимізація засобів технологічного оснащення металорізальних верстатів методами...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи на тему "ливарне виробництво"
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи на тему "Ливарне виробництво" з курсу "Технологія конструкційних матеріалів і...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи з курсу «Фізика»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з курсу «Фізика» на тему «Вимірювання кутів і пірамідальності призм»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи «дослідження процесу хонінгування отворів»
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи «Дослідження процесу хонінгування отворів» / Укладачі: В.І. Савчук, А. В. Євтухов....
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки до виконання лабораторної роботи з теми "Випробування двоступеневого поршневого компресора"
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи з теми “Випробування двоступеневого поршневого компресора” з дисципліни “Об’ємні...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни " фізика " " визначення роботи виходу електрона"
Методичні вказівки щодо виконання лабораторної роботи з навчальної дисципліни “Фізика” “Визначення роботи виходу електрона” ( розділ...
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні рекомендації до виконання лабораторної роботи Прочитайте лекцію 12. Порядок виконання роботи
Створити директорію Lab7, в якій будуть розміщуватися проекти цієї лабораторної роботи
Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи iconМетодичні рекомендації до виконання лабораторної роботи Прочитайте лекцію 13. Порядок виконання роботи
Створити директорію Lab8, в якій будуть розміщуватися проекти цієї лабораторної роботи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи