Г. В. Стадник методичні вказівки icon

Г. В. Стадник методичні вказівки




Скачати 122.34 Kb.
НазваГ. В. Стадник методичні вказівки
Дата10.07.2012
Розмір122.34 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


До друку дозволяю

Перший проректор

Г.В.Стадник


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторних робіт з курсу «Методи оцінки

небезпечних і шкідливих виробничих чинників»


для студентів 4 курсу спецільності «Охорона праці і

безпека на транспорті»


Харків – ХДАМГ - 2002




Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу “Методи оцінки небезпечних і шкідливих виробничих чинників» (для студентів 4 курсу спецільності «Охорона праці і безпека на транспорті» )

Укл. Сєріков Я.О. – Харків: ХДАМГ, 2002 - 11 с.


Укладач: Сєріков Я.О.


Рецензент: Коржик Б.М., Жигло Ю.І.


Рекомендовано кафедрою БЖД, протокол No13 від 26.06.2001


Ці методичні вказівки до лабораторних робіт є складовою частиною навчально-методичного комплексу дисциплін, що викладаються до фаху «Охорона праці і безпека на транспорті».

^ ЗАВДАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ.


Лабораторні заняття мають дослідницький характер і є однією з форм активного навчання студентів.

Завданням лабораторного практикуму курсу «Методи оцінки небезпечних і шкідливих виробничих чинників» є:

-поглиблення і практичне закріплення знань, отриманих при вивченні теоретичного матеріалу;

-набуття студентами практичних навичок оцінки рівня конкретних небезпечних і шкідливих виробничих чинників із використанням контрольно-вимірювальних приладів;

- аналіз і використання отриманих результатів для рішення комплексної задачі атестації робочих місць;

-придбання досвіду наукової роботи та розв”язання прикладних задач оцінки небезпечних і шкідливих виробничих чинників у конкретних виробничих умовах.

У результаті виконання лабораторних робіт студент повинен:

-знати кількісні методи оцінки небезпечних і шкідливих виробничих чинників;

-вміти користуватися контрольно-вимірювальними приладами, правильно застосовувати нормативну і технічну документацію, що стосується як методики вимірів, використання вимірювальних засобів, так і до оцінки рівня конкретного небезпечного або шкідливого виробничого чинника і їхнього комплексу на конкретному робочому місці.

При підготовці до лабораторних занять студент повинен самостійно проробити методичні вказівки до чергової лабораторної роботи і рекомендовану літературу, відповісти на контрольні запитання. До початку роботи студент повинен вивчити правила техніки безпеки, усвідомити мету роботи. Необхідно також зарисувати структуру методу оцінки небезпечного або шкідливого виробничого чинника, що буде досліджуватися в лабораторній роботі, а також структурну схему необхідних вимірювальних засобів і модель вимірювального перетворювача, що використовується при реалізації вимірювальних засобів, застосовуваних у лабораторній роботі; заготовити форми таблиць для запису експериментальних даних.

У процесі виконання лабораторної роботи студент на практиці використовує необхідний метод оцінки небезпечного або шкідливого виробничого чинника, опановує знаннями коректної постановки процесу виміру, принципом роботи і навичками використання необхідних вимірювальних засобів.

У заключній частині лабораторної роботи провадиться опрацювання результатів виміру з залученням необхідних методів метрології, визначаються основні джерела похибки виміру, здійснюється оцінка рівня небезпечного або шкідливого виробничого чинника з використанням методики і відповідної нормативної літератури. Оформляється звіт про виконану роботу.

У звіті повинні бути подані:

1. Найменування і ціль роботи.

2. Перелік і тип застосованих вимірювальних засобів, їх паспортні технічні характеристики.

3. Структурна схема застосованого методу оцінки небезпечного або шкідливого виробничого чинника.

4. Результати оцінки небезпечного або шкідливого виробничого чинника.

Звіти по лабораторних роботах студент оформляє в шкільному зошиті або на окремих аркушах.

Матеріал виконаної і відповідним чином оформленої кожної лабораторної роботи захищається студентом шляхом відповіді на поставлені викладачем запитання. За результатами відповідей студент отримує відповідну оцінку. За умови позитивних оцінок при захисті кожної лабораторної роботи, студент одержує залік по всьому лабораторному практикуму курсу.

^

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ



В основі принципу оцінки небезпечних і шкідливих виробничих чинників лежить метод порівняння результатів.

Цей метод визначає порівняння реальних обмірюваних параметрів кожного з негативних чинників виробничого середовища (конкретної робочої зони) із гранично допустимими значеннями.

Невід'ємною складовою частиною методу оцінки, у додатку до забезпечення безпеки життєдіяльності людини, є: - знання основ фізіології людини стосовно впливу негативних чинників; - з'ясування поняття гранично допустимих значень негативних чинників, що діють на організм людини; - знання переліку необхідних вимірювальних засобів, застосовуваних для контролю реальних значень негативних чинників, їхнього принципу роботи; - володіння поняттями метрологічних характеристик вимірювальних засобів (похибки виміру, робочого діапазону і т.п. ).

Таким чином, метою кожної лабораторної роботи є: - вивчення, у практичному додатку, методу оцінки негативних чинників робочої зони; - обгрунтування і вибір необхідних вимірювальних засобів; - визначення типу, переліку і розмірів похибок виміру; - оволодіння навичками коректної постановки процесу виміру і застосування необхідних метрологічних методів опрацювання результатів виміру; - уміння працювати з нормативною базою охорони праці.


^

Лабораторна робота №1


«Метод оцінки шкідливих виробничих чинників, що характеризують параметри

мікроклімату робочої зони».


  1. Загальні зведення

Мікроклімат робочої зони - це клімат внутрішнього середовища виробничих помешкань, що визначається сполученнями температури повітря (t ) , відносної вологості повітря ( ), швидкості прямування (рухливісті) повітря (v), барометричного тиску (P) та інтенсивності теплового випромінювання (E).

Виходячи з цього потенційними шкідливими виробничими чинниками в цьому випадку є

  • підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

  • підвищена або знижена вологість повітря;

  • підвищена рухливість повітря;

  • підвищений рівень інфрачервоної радіації;

  • підвищений або знижений барометричний тиск.

Робоча зона - простір, висотою до 2 м над рівнем полу або площадки, на якому знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працюючих. Місце, на якому працюючий знаходиться більш 50% або більш 2 годин безупинно свого робочого часу, називається постійним робочим місцем.

Задовільні для здоров'я працюючих (оптимальні або припустимі) параметри мікроклімату робочої зони залежать від інтенсивності фізичного навантаження працюючого (виконуваної роботи) і коректуються в залежності від часу року й інтенсивності теплового випромінювання, що генерується навколишнім устаткуванням.

Відповідно до вищевказаного, ці параметри нормуються ГОСТ 12.1.005-88.

Відповідно до СН 4088-86, вимірювальні прилади, використовувані для контролю параметрів мікроклімату, повинні характеризуватися такою величиною похибки виміру (не нижче зазначених):

1) При вимірі температури повітря і контролю температури повітря для визначення відносної вологості повітря - 0,2 ;

2) При вимірі швидкості прямування повітря:

0,05% - у діапазоні 0-0,5 м/с;

0,1% - при швидкості прямування повітря > 0,5 м/с.

3) При вимірі інтенсивності теплового випромінювання устаткування:

5,0 Вт/м2 - у діапазоні (10 – 350) Вт/м2;

5,0 Вт/м2 - при інтенсивності теплового випромінювання устаткування > 350 Вт/м2.

Принцип виміру температури повітря - метод непрямих вимірів, що полягає в перетворенні градіенту температур у градіент об'ємного розширення речовини.

Принцип виміру відносної вологості повітря (при використанні психрометра) - метод непрямих вимірів, що полягає в перетворенні градіенту енергетичного уносу при випарі води в градіент температур «сухого» і «вологого» термометрів.

Принцип виміру барометричного тиску - метод непрямих вимірів, що полягає в перетворенні градіенту тиску стовпа атмосферного повітря в градіент зміни геометричних розмірів датчика барометра.

Принцип виміру швидкості прямування повітря (при використанні анемометрів) - метод непрямих вимірів, що полягає в перетворенні швидкості обертання датчика анемометра у швидкість прямування повітряного потоку. Особливість вимірювального процесу - застосування методу усереднення даних.

Принцип виміру інтенсивності теплового випромінювання (при використанні актинометрів) - метод непрямих вимірів, що полягає в перетворенні градіенту теплового випромінювання в градіент температур «начерненого» і стандартного термометрів.

Структура методу оцінки шкідливих виробничих чинників, що характеризують параметри мікроклімату робочої зони, має такий вид (мал. 1.1).



Вибір приладів для виміру параметрів мікроклімату




Вимір параметрів

мікроклімату робочої зони

Тем

Пера

тура повітря,

t С




Температура “сухого”, t С И “вологого”, t С термометрів, для визначення відносної вологості повітря, %




Швидкість обертання датчика анемометра, для визначення швидкості прямування повітря, V, м/с




Барометрич

ний тиск, P, мм. Рт. Ст



Інтенсив-ність теплового випроміню-вання, Е,

Вт/м2 за годину.





Опрацювання результатів виміру




Опрацювання результатів виміру





t С

, %

V, м/с

P, мм. Рт. . Ст

Е, Вт/м2 за годину

Формування масиву рельних параметрів мікроклімату робочої зони





Порівняння результатів виміру та

нормативних даних




t C



V , м/із

P , мм. Рт. Ст.

Е , Вт/м2 час.

Визначення нормативних параметрів мікроклімату (ГОСТ 12.1.005-88)





Визначення: - категорії ваги фізичних виконуваних робіт; - пори року; - наявності та інтенсивності джерел теплового випромінювання.




Так

Ні




Розробка засобів та заходів захису працюючих


Мал. 1.1 Структура методу оцінки параметрів мікроклімату



  1. Застосовувані засоби виміру.




  1. Термометр ртутний ТМ-6.

Динамічний діапазон - -30 - +500 С.

Похибка виміру - 0,2С ;

  1. Психрометр аспіраційний (Асмана) МВ-4.

Динамічний діапазон виміру температур - -30 - +500 С.

Похибка виміру температур - 0,2С ;

Динамічний діапазон виміру відносної вологості повітря - 10-100%.

Похибка виміру відносної вологості повітря - 5%.

  1. Анемометр крильчатий АСО-3.

Динамічний діапазон - 0,3-5 м/с.

Похибка виміру швидкості прямування повітря - 0,1%.

  1. Анемометр чашковий МС-13.

Динамічний діапазон - 1-20 м/с.

Похибка виміру швидкості прямування повітря - 0,1 %.

  1. Секундомір.

  2. Актинометр РОТС – 11.

Похибка виміру інтенсивності теплового випромінювання

Динамічний діапазон – 10-3 – 3*105 Вт/м2.

  1. Барометр анероїдний БАММ – 1.

Динамічний діапазон 80000 – 100000 Па.

Похибка виміру - .


  1. Порядок виконання лабораторної роботи




  1. Зробити вимір температури повітря робочої зони ртутним термометром

ТМ-6.

2)Зробити вимір барометричного тиску.

3) Зробити визначення відносної вологості повітря аспіраційним психрометра МВ-4. (Методику визначення відносної вологості повітря використовувати з «Методичних указівок до лабораторних робіт за курсом «Безпека життєдіяльності», No 471, лабораторна робота No 1).

4) Зробити визначення швидкості прямування повітря з використанням анемометра чашкового МС-13. (Методику визначення швидкості прямування повітря використовувати з «Методичних указівок до лабораторних робіт за курсом «Безпека життєдіяльності», No 471, лабораторна робота No 1). Виконати опрацювання даних виміру швидкості прямування повітря з використанням методу усереднення результатів.

5) Дані вимірів занести в таблицю (табл. 1.1).


Таблиця 1.1 Параметри мікроклімату робочої зони.

Обмірювані параметри мікроклімату робочої зони.

t C

V ,м/с

,%

P, мм. рт. ст.













Нормативні (оптимальні) параметри мікроклімату робочої зони.

tC

V, м/с

,%

P, мм. рт. Ст.














6) Зазначити тип і зробити оцінку похибок виміру кожного обмірюваного параметра.

7) Визначити категорію виконуваних робіт із фізичної ваги (Додаток 1.1).

8) Визначити період року (Додаток 1.1).

9) Припускаючи, що джерела інфрачервоного випромінювання відсутні, використовуючи дані ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони», визначити нормативні оптимальні величини кожного з параметрів мікроклімату. Дані занести в табл.1.1.

10) Відповідно до «Гігієнічної класифікації праці» від 12.08.86 р., No 41137-86, (додаток 1), оцінити ступінь шкідливості кожного з парметрів мікроклімату робочої зони. Для цього вирахувати величину коефіцієнта К по наступній формулі:

К = t- t.

По одержаній розрахованій величині коефіцієнта К з допомогою таблиці атестації робочих місць (табл.2.2), установлюється ступінь шкідливості умов праці по фактору парамерів мікроклімату робочої зони (Хст. мк. ) (кількість балів).

Результати представити такою таблицею (табл.1.2).

Примітка. Ступінь шкідливості відхилення барометричного тиску враховується для специфічних робіт, організація робочого місця яких дозволяє регулювати величину цього параметра.

Таблиця 1.2

Санітарно-гігієнічна атестація умов праці по шкідливому фактору температури повітря робочої зони


Фактори умов праці

ІІІ клас шкідливості умов праці

І ступінь

(1 бал)

ІІ ступінь

(2 бала)

ІІІ ступінь

(3 бала)

Температура повітря на робочому місці у приміщенні

До 4 0

До 80

Більше, ніж 80



Додаток 1.1


^ 1. Класифікація робіт із фізичної ваги.

Всі роботи з фізичної ваги підрозділяються на такі категорії:

Категорія I - легкі фізичні роботи з витратою енергії не більш 150 ккал/ч /174 Вт/. Ці роботи у свою чергу підрозділяються в такий спосіб:

Категорія Iа - роботи, які виконуються сидячи і супроводжуються незначною фізичною напругою. Енерговитрати до 120 ккал/ч /139 Вт/.

Категорія Iб - роботи, які виконуються сидячи, стоячи або пов'язані з ходьбою і супроводжуються деякою фізичною напругою. Енерговитрати 121-150 ккал/ч /140-174 Вт/.

Категорія II - фізичні роботи середньої ваги з витратою енергії 151-250 ккал/ч /175-290 Вт/. Ці роботи у свою чергу підрозділяються в такий спосіб:

^ Категорія IIа - роботи, пов'язані з постійною ходьбою, переміщенням виробів або предметів /до 10 кг/ у положенні стоячи або сидячи і потребуючі деякої фізичної напруги. Енерговитрати 151-200 ккал/ч /175-232 Вт/.

^ Категорія IIб - роботи, пов'язані з ходьбою, переміщенням і переносом ваги до 10 кг які супроводжуються помірною фізичною напругою. Енерговитрати 201-250 ккал/ч /233-290 Вт/.

^ Категорія III: важкі фізичні роботи з витратою енергії більш, ніж 250 ккал/ч /290 Вт/. До категорії III відносяться роботи, пов'язані з постійним пересуванням, переміщенням або переноскою значної ваги /понад 10 кг/, або які потребують великих фізичних зусиль.


  1. Класифікація періоду року

Холодний період року: - середньодобова температура зовнішнього повітря tзовн10 С.

Теплий період року: - середньодобова температура зовнішнього повітря

tзовн > 10 С.


Схожі:

Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Основи охорони праці” (для студентів 3 курсу...
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з розділу “Електробезпека” (для студентів денної І заочної форм Академії). Укл....
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки
Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни "Енергопостачання міст" (для студентів 2 курсу денної І 3 курсу заочної форм навчання...
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з фізичної хімії (для студентів 2-3 курсів усіх форм навчання спеціальностей 092. 601; 092....
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник Методичні вказівки
Методичні вказівки до лабораторних робіт з аналітичної хімії води (для студентів 1–3 курсів усіх форм навчання спеціальностей 070....
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки
Електротехнічні системи електроспоживання” та 050701 „Електротехніка та електротехнології”
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки
Електротехнічні системи електроспоживання” та 050701 „Електротехніка та електротехнології”
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни
Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Інноваційний менеджмент» (для студентів 5-6 курсів денної та заочної форм...
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та завдання на контрольну роботу, програма курсу І вказівки до самостійної роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання на контрольну роботу, програма курсу І вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Фінанси підприємств...
Г. В. Стадник методичні вказівки iconГ. В. Стадник Газопостачання міста Методичні вказівки
Газопостачання міста: Методичні вказівки до виконання розрахункових робіт з дисциплін “Основи енергозабезпечення міст” та “Інженерне...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи