Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




Скачати 309.21 Kb.
НазваМетодичні вказівки
Дата11.07.2012
Розмір309.21 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання лабораторних робіт з дисципліни “ГАЗОПОСТАЧАННЯ”

(для студентів 2 курсу денної форми навчання спеціальності

7.092103 "Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель")


Харків - ХНАМГ - 2004


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Газопостачання” (для студентів 2 курсу денної форми навчання спеціальності 7.092103). Укл. Усик Г. А., Шушляков Д. О. – Харків: ХНАМГ, 2004. – 24 с.


Укладачі: Г.А. Усик, Д.О. Шушляков


Рецензент: В.І. Абелешов


Рекомендовано кафедрою ТХП,

протокол № 3 від 4 лютого 2003 р.


Лабораторна робота № 1

Будова, встановлення і експлуатація газових лічильників


Мета роботи – ознайомлення з будовою газових лічильників, що забезпечують визначення витрат природного газу газовикористовуючими установками (котлами, печами, побутовими приладами).

Газові лічильники служать для контролю витрати газу комунально-побутовими і промисловими споживачами.

1. Технічні дані газового лічильника ГСБ 400 № 1075 барабанного типу.

Номінальна витрата газу 0,4 при максимальній витраті 0,6 м3/год (показання лічильника в дм3/год).

Втрати тиску не більше 8 мм вод. ст.

Використовується переважно з лабораторною метою. Об'єм однієї вимірювальної камери 4 дм3.

Дія лічильника заснована на принципі витіснення рідиною рівних об'ємів газу з вимірювальних камер барабана, що обертається під дією різниці тисків. За один оберт барабана витискується кількість газу, що дорівнює об'єму чотирьох вимірювальних камер.

Схема лічильника подана на рис. 1.

2. Мембранні побутові лічильники типу ^ GALLUS 200-U призначені для вимірювання об’єму газу до 6 м3/год.

Існують три типи мембранних газових лічильників, що відрізняються максимально допустимою витратою газу, яка вимірюється ними. Дані про лічильники наведені в табл. 1.

3. Ротаційні лічильники типу РС призначені для обліку витрати природного газу котлами та іншими споживачами з об’ємом споживання до 1000 м3/год.


Технічні дані ротаційних лічильників РС:


Номінальна витрата газу

40 1000 м3/год

Найменша витрата газу

4 10 м3/год

Втрати напору

30 мм вод. ст.

Температура газу

0 50 єС

Тиск газу перед лічильником до

1 кгс/см2


Лічильник складається з корпусу 1, двох роторів восьмеричної форми 2, зв’язаних між собою зубчатими колесами, редуктора, лічильного механізму 3 і дифманометра 4 (рис. 3).

Витрати газу вимірють при обертанні ротора за рахунок різниці тисків на вході в лічильник Р1 і виході з нього Р2.

Встановлюють лічильники перед котлом на підставці або консолі (рис. 4).





Рис. 1 - Схема газового барабанного лічильника ГСБ-400 № 1075 барабанного типу:

1 – металевий кожух; 2 – барабан; 3 – воронка для води; 4 – перегородки; 5 – циліндрична камера; 6 – трубка для входу газу; 7 – вхідний штуцер; 8 – вихідний штуцер; 9 – лічильний механізм


4. Для обліку витрати газу більше 1000 м3/год в котельнях, ТЕЦ і газовикористовуючих установках застосовують витратоміри – поєднання диференціального манометра і стандартного звужуючого пристрою (рис. 5).


Таблиця 1 – Технічні характеристики мембранних лічильників


^ Тип лічильника

1,6

2,5

4


Максимальна витрата газу Qmax, м3/год


2,5


4,0


6,0

Мінімальна витрата газу Qmin, м3/год

0,016

0,025

0,04

Похибка лічильників в інтервалі від Qmin до 2Qmax

± 3,0 %

Похибка лічильників в інтервалі від 2Qmin до Qmax

± 2,0 %

Межа чуттєвості, дм3/год

1,0

Максимальний тиск, бар

0,5

Робочий інтервал температур, єС

20 - 60






Рис. 2 - Мембранний газовий побутовий лічильник типу GALLUS 200-U:

1 – вхід газу; 2 – корпус; 3 – лічильний механізм; 4 – вихід газу





Рис. 3 - Ротаційний газовий лічильник РС





Рис. 4 - Встановлення ротаційного газового лічильника перед котлом:

1 – підведення газу; 2 – кутки кріплення; 3 – фільтр; 4 – ротаційний лічильник; 5 – підставка під лічильник; 6 – вихід газу до котлів; 7 – обвідна лінія





Рис. 5 - Лічильник для обліку витрати газу більше 1000 м3/год:

1 – газопровід; 2 – стандартизуючий пристрій; 3 – дифманометр


^

Лабораторна робота № 2


Визначення витрати газу за допомогою газового барабанного лічильника


Мета роботи – ознайомлення з будовою газового барабанного лічильника з рідинним наповнювачем, визначення обсягу газу, витраченого під час дослідження, приведення об'єму газу, який заміряли, до нормальних умов.

1. Будова газового барабанного лічильника типу ГСБ-400 № 1075 з рідинним наповнювачем.

На рис. 6 зображений газовий барабанний лічильник типу ГСБ-400 № 1075. Лічильник має трубки 1 для надходження 7 для виходу газу, штуцери 4, 5, 10 для встановлення двох термометрів 1 U – подібного манометра, воронку 6 для заповнення лічильника водою, кран 14 для спуску води, водомірний пристрій 1 з краном 12 і зливною трубкою 13, вказівну стрілку 8, відліковий пристрій 9, затягувальні замки 2, рівень 3 і регулювальні гвинти 15, за допомогою яких лічильник встановлюється за рівнем 3.




Рис. 6 - Зовнішній вигляд газового барабанного лічильника ГСБ-400 № 1075


У штуцерах 4, 5, 10 за допомогою гумових прокладок і накидних гайок щільно закріплюють термометри 1 U – подібного манометру, який заповнюється водою до нульової позначки шкали.

Газовий лічильник заповнюють водою при закритому крані 14 і відкритому крані 12 через воронку 6 до моменту витікання води із зливної трубки 13.

Найменша ціна поділки циферблата – 0,02 дм3, похибка показань не більше ± 1 %.

2. Вимірювання газовим лічильником витрати газу.

Об’єм газу V, м3, заміряний під час дослідження ?, хв., визначають за різницею показань відлікового пристрою на початку (т1) і в кінці дослідження (т2)

Vзам = (1)

Заміряний об’єм газу приводять до нормальних умов (0 єС, 760 мм рт. ст.) за формулою

Vнфу = Vзам , (2)

де Vнфу – об'єм газу, витрачений під час дослідження ? хв., і приведений до нормальних умов, нм3;

Vзам – заміряний об'єм газу під час дослідження ? хв., м3;

Рб – середній барометричний тиск за період дослідження, мм рт. ст.;

Рг – тиск газу, мм рт. ст. Оскільки тиск газу вимірюється ^ U – подібним манометром, заповненим водою, виконують перерахування Рг, мм вод. ст., за формулою

Рг = , (3)

де Рпв – тиск насичених парів води при середній температурі tг, за час дослідження, мм рт. ст., не враховується, бо газ природний, а не штучний;

tг – середня температура випробуваного газу, єС.

Годинна витрата газу горілкою, приведена до нормальних умов, становить, нм3/год

. (4)


Дані вимірювань і результати обробки зводять до табл. 2.


Таблиця 2 – Результати обробки даних


Дані вимірювань

Результати обробки даних

вимірювань

Тиск

Температура газу tг, єС

Тривалість дослідження ?, хв.

Показання газового лічильника

Рг, мм рт. ст.

Рв, мм рт. ст.

Vзам, м3

Vнорм, нм3/год

Барометричний Рб, мм рт. ст.

Газу Рг, мм вод. ст.

т1

т2


3. Порядок проведення лабораторної роботи.

1. Виконують вимірювання атмосферного тиску Рб, мм рт. ст., тиску газу в лічильнику Рг, мм рт. ст., температури газу tг, єС, тривалість дослідження ?, хв., і відрахування показань газового лічильника на початку т1 і в кінці т2 дослідження.

2. На підставі даних вимірювань визначають: тиск газу в лічильнику за формулою (3), заміряний об’єм газу за ?, хв., за формулою (1), приведений до нормальних умов заміряний об’єм газу за формулою (2), приведену до нормальних умов годинну витрату газу горілкою за формулою (4).

Результати обробки даних вимірювань вносять до відповідних граф таблиці.

3. Зняття показань проводять не менше трьох разів, після чого виконують обробку даних.
^

Лабораторна робота № 3


Апарат опалювальний газовий побутовий з водяним контуром АГОВ-10-3У, автоматичні газові водонагрівачі АГВ-80 і АГВ-120


Мета роботи – ознайомлення з існуючими типами газових водонагрівачів, призначених для теплопостачання індивідуальних будинків, їх будовою, принципом дії і автоматикою безпеки.

Апарат для місцевого опалення житлових приміщень площею до 75 м2.

Апарати АГВ-80 і АГВ-120 призначені для опалення і гарячого водопостачання індивідуальних житлових будинків.

Роботи з монтажу (газова частина) повинні виконуватись спеціалізованою організацією за проектом, затвердженим місцевим управлінням газового господарства.

Перевірку і очищення димоходів, ремонт і нагляд за системою водяного опалення виконують домовласник або домоуправління.

Практичне обслуговування, усунення несправностей, ремонт апарата і газопроводів здійснює місцеве управління газового господарства.

Запасними частинами апарат забезпечують районні й міські управління газового господарства.

Технічні дані

Апарати призначені для роботи на природному або зрідженому газі, з номінальним тиском відповідно 130 (1274) і 300 (2940) мм вод. ст. (Па).

При номінальному тиску і теплоті згоряння природного і зрідженого газу відповідно 8500 ± 425 (35570 ± 1780) і 23000 ± 1150 (96250 ± 4810) ккал/м3 (кДЖ/м3) робота апарата характеризується такими показниками:

а) номінальне теплове навантаження основної горілки, ккал/год (Вт/год) 10000 ± 500 (11630 ± 581,5);

б) номінальна витрата газу:

природного, м3/год 1,18;

зрідженого, кг/год 0,87;

в) коефіцієнт корисної дії, %, не менше 80;

г) ємкість теплообмінника, л 25 ± 3;

д) межа настроювання температури нагрівання води, єС 50-90;

е) індекс окису вуглецю об. % не більше 0,05;

ж) мінімальне розрідження в димоході, мм вод. ст. (Па) 0,3 (2,94).


Будова апарата

Апарат (рис. 7) складається з таких вузлів: теплообмінник з баком, кожух, пристрій топочний з основною горілкою, кран газового зонта з обтічником, автоматика безпеки і регулювання, що складається з магнітного газового клапана з фільтром, термопари, горілки запальної, терморегулятора і автоматики тяги.

Магнітний газовий клапан – прилад автоматики безпеки, служить для перекриття подачі газу до горілок основної і запальної при гасінні останньої.

Газ по газопроводу надходить до горілки запальної (рис. 8) і до датчика тяги, сопло якого при роботі закрито клапаном.

При запаленій запальній горілці її полум’я нагріває термопару. При нагріванні термопара виробляє ЕРС, що намагнічує осердя. Воно притягує якір, зв’язаний через стержень і шток з клапаном.

Клапани утримуються якорем у проміжному положенні і відкривають доступ газу газопроводу до основної і запальної горілок.

У неробочому стані клапан притискується до нижнього сідла і закриває доступ газу до основної і запальної горілок.




Рис. 7 - Автоматичний водонагрівач АГВ-80:

1 – резервуар для води; 2 – основна горілка; 3 – запальна горілка; 4 – термопара; 5 – терморегулятор; 6 – прилади автоматики і електромагнітний клапан; 7 – стабілізатор; 8 – тягопереривник; 9 – запобіжний клапан


Терморегулятор – прилад двопозиційної дії (позиції “відкритий” – “закритий”), призначений для автоматичного регулювання температури води в теплообміннику.

При вимірюванні температури води в теплообміннику клапан терморегулятора відкривається і закривається автоматично за рахунок подовження і скорочення латунної трубки терморегулятора.

Терморегулятор має спеціальну шкалу і ручку-вказівник, пересуваючи яку можна налаштовувати терморегулятор на температуру від 50 до 90 єС.

Щоб підвищити (знизити) температуру води в теплообміннику, треба за допомогою викрутки відвернути гвинт, який з’єднує ручку-вказівник зі стержнем, і відвести її до кінцевого нижнього (верхнього) положення, знов закріпити ручку-вказівник гвинтом і відвести її до кінцевого верхнього (нижнього) положення. Настроювання більше 90 єС не допускається.

Автоматика тяги складається з датчика тяги, закріпленого під зонтом на кришці апарата, і шайби дросельної (рис. 9), що здійснює розподіл газу від магнітного газового клапана на сопло датчика тяги і горілку запальну.




Рис. 8 - Електромагнітний клапан:

1 – корпус; 2 – подвійне сідло; 3 – нижня тарілка; 4 – плужник; 5 – кришка; 6 – отвір для підводу газу до запальника; 7 – верхня тарілка; 8 – накидна гайка термопари; 9 – штуцер термопари; 10 – шток; 11 – дисковий якір; 12 – кнопка; 13 – плужник кнопки; 14 – захисний ковпачок; 15 – обмотка електромагнітна; 16 – осердя електромагніта; 17 – гнучка мембрана


При роботі апарата сопло датчика нормально закрите клапаном, і газ від магнітного газового клапана надходить на запальну і основну горілки.





Рис. 9 - Автоматика безпеки тяги АГВ-80:

1 – основна горілка; 2 – запальна горілка; 3 – термопара; 4 – електромагнітний клапан; 5 – датчик тяги; 6 – дросель; 7 – трубка датчика тяги; 8 – трійник


За відсутності тяги в димоході температура під зонтом підвищується. Біметалева пластина, що служить для створення герметичності клапана, нагріваючись, піднімає його, від чого тиск газу падає. Полум’я горілки запальної, не отримуючи достатнього живлення, різко зменшується і не досягає термопари, внаслідок чого вона охолоджується і перестає намагнічувати осердя магнітного газового клапана. Якір відходить від осердя і нижній клапан під дією плужника повністю перекриває доступ газу до горілок.

Підготовка апарата до роботи

Для встановлення у споживачів допускаються апарати заводського виготовлення при наявності керівництва з експлуатації.

Перед встановленням апарата зовнішнім оглядом перевіряють комплектність і наявність усіх частин. Газовий клапан повинен мати повільний хід і обертатись від легкого зусилля руки.

Датчик тяги треба закріпити на кришці апарата так, щоб біметалева пластина була під зонтом апарата. За допомогою трубки датчик приєднується до трійника. З’єднання виконують на паронітовій прокладці.

Роботи з монтажу АГОВ-10-3У і системи опалення повинні виконуватись спеціалізованою організацією за проектом, розробленим споживачем (за діючими нормами і правилами), затвердженим управлінням газового господарства.

Після монтажу газові й водяні комунікації повинні бути перевірені на герметичність. Недоліки усувають до пуску системи в експлуатацію.

Перед пуском апарата необхідно перевірити роботу автоматики за тягою.

Полум’я запальної горілки повинно інтенсивно омивати термопару і забезпечувати миттєве розпалювання основної горілки.

Терморегулятор повинен бути налаштований на необхідну температуру нагріву води в теплообміннику.

Порядок роботи апарата

Для включення апарата необхідно зробити наступне:

а) заповнити апарат і систему опалення водою, що контролюється за появою води із сигнальної труби;

б) закрити вентиль на водопроводі;

в) відкрити газовий кран на газопроводі;

г) відкрити поточні дверці і лівою рукою піднести запалений сірник до запальної горілки;

д) натиснути кнопку магнітного газового клапана до упору і одночасно запалити запальну горілку, кнопку натискати одну хвилину, не послаблюючи натиск;

е) відпустити кнопку магнітного газового клапана. Полум’я не повинно погаснути;

ж) повільно відкрити газовий кран основної горілки. Основна горілка повинна загорітися. Якщо основна горілка не загорілася, а запальна погасла, повторне запалення можна виконувати через дві хвилини після вентиляції топки;

з) при пуску апарата перевірити наявність тяги в димоході. При нормальній тязі полум’я сірника, піднесеного до зонта апарата, буде втягуватись під зонт. Якщо тяга відсутня і полум’я вибивається з топки, користуватись апаратом не можна.

Для виключення апарата необхідно:

а) закрити газовий кран основної горілки;

б) закрити газовий кран перед апаратом.

Усі ремонтні роботи і планово-попереджувальні огляди проводять тільки працівники місцевого управління газового господарства, які знають влаштування апарата. До ремонтних робіт не допускаються працівники без спеціальних знань.


Визначення ккд АГОВ-10-3У

ККД водонагрівача визначають за формулою

, (5)

де МВ – маса води, що знаходиться у водонагрівачі;

СВ – теплоємкість води, що приймається рівною 4,19 кДж/(кг · єС);

– менша теплота згоряння сухого газу при н.ф.у., кДж/нм3;

VC – об’єм сухого газу при н.ф.у., нм3;

VС = V · f, (6)

де V – витрата сухого газу по лічильнику під час дослідження, м3;

f – поправочний коефіцієнт приведення до н.ф.у.

, (7)

де Рб – барометричний тиск у приміщенні, мм рт. ст.;

Рг – тиск газу безпосередньо після лічильника, мм рт. ст.;

tг – температура газу на виході із лічильника, єС.

Перед включенням водонагрівача відмічають масу води, що знаходиться у водонагрівачі, t1, єС, найменшу робочу теплоту згоряння газу, , кДж/нм3, початкові показники газового лічильника в м3, температуру газу, tг, єС.

Кожні п'ять хвилин проводять заміри тиску газу, Рг, мм рт. ст., температури нагрітої води у водонагрівачі, t2, єС; кількість витраченого газу за лічильником, V, м3. Після проведення замірів розраховують коефіцієнт корисної дії водонагрівача.

На підставі отриманих результатів будують криві залежностей

? = f(?); ? = f(t1).


Лабораторна робота № 4

Дослідження роботи газової плити


Мета роботи – ознайомлення з будовою і роботою газової плити, визначення теплової потужності конфорок газової плити.

Будова газової плити

Побутові газові плити виготовляють за ГОСТ 10798-77 2-х, 3-х, 4-х комфоркові із живленням від мережі або вбудованих одного, двох балонів (може також використовуватись балон із зрідженим газом). Плити бувають стаціонарні або переносні, з однією або двома духовими шафами, вбудованим грилем, з автоматикою і без неї.

Стаціонарні плити поділяються на плити вищого і першого класів “а” і “б”. Позначення: плита газова 2-комфоркова стаціонарна першого класа “а” – ПГ2 клі “а”.

Коефіцієнт корисної дії горілок повинен бути не менше 55 %, а плит з відводом продуктів згоряння – не менше 40 %. Внутрішній об’єм духової шафи повинен нагріватись за 25 хв. до 285 єС. Полум’я повинно бути рівним по всій поверхні горілки і без жовтих язиків.

Побутові газові плити обладнують газовими горілками атмосферного типу з відведенням продуктів згоряння безпосередньо в кухню (рис. 10). Частина повітря, необхідного для горіння (первинне повітря), ежектується газом, ще витікає з високою швидкістю із сопел горілок. Вторинне повітря підмішується до полум’я безпосередньо із оточуючого середовища у процесі горіння. Повітря до горілок духової шафи надходить знизу через отвори і щілини між дном посуду і робочим столом і далі до оточуючого середовища. У духовій шафі продукти згоряння обігрівають її об’єм і виходять з отворів в бокових і задній стінках, попадаючи в атмосферу. Оскільки продукти згоряння попадають безпосередньо в приміщення кухні, то до конструкцій горілок ставлять високі вимоги, що забезпечують високу безпеку роботи газового обладнання.

Для запобігання випадковому відкриттю крани всіх горілок мають фіксатори положення закриття, тобто для того, щоб відкрити кран газової плити, спочатку треба натиснути на ручку крана в напрямку паралельному осі обертання, а потім повернути її на потрібний кут для відкриття подачі газу. Для запобігання опіків при включенні газових плит багато моделей мають електророзпалювання конфорок і духовки. Для запобігання отруєнню газом і забезпечення пожежобезпеки експлуатації плит духова шафа останніх моделей має запобіжний магнітний клапан, який у випадку тимчасового перекриття подачі газу перекриває шлях подачі газу до горілки духової шафи.

Газова 4-конфоркова плита (рис. 11) ПГ-4 клі “а” складається з робочого стола з чотирма конфорками, під якими розташовані горілки; духової шафи, що закривається дверцятами, в яких вставлене оглядове скло; висувного піддона; ніжок; газорозподільчого щитка з розташованими зовні п’ятьма ручками, середня з яких служить для включення горілок духової





Рис. 10 - Вертикальна горілка:

1 – кришка; 2 – корпус (головка); 3 – змішувач (дифузор); 4 – шибер; 5 – сопло; 6 – корпус сопла


шафи, а чотири – для включення конфорочних горілок. Усі ручки мають запобіжник від випадкового повороту.

Встановлення газових плит (стаціонарних і переносних у житлових будинках передбачають в приміщення кухонь згідно з СНІП 2.04.08-87 п.п. 6.29-6.33.

Методика проведення роботи

На конфорку газової плити встановлюють посудину (каструлю) з водою, запалюють газ, попередньо замірявши температуру води. Посудина з водою, встановлена на газовій плиті, забирає тепло горілки, що виділяється при спалюванні газу. Корисно використане тепло горілки Qпол, що витрачається на нагрів під час дослідження води Qвод, посудина Qс і віддачу тепла посудиною в оточуюче середовище Qос,:

Qпол = Qвод + Qс + Qос, (8)

Тепло на нагрів води Qвод перераховують за залежністю, кДж:

Qвод = Gвод · с · (tкtн), (9)

де Gвод – маса води, що нагрівається в сосуді, кг;

с – теплоємкість води, що дорівнює 4,19 кДж/(кг · К);

tн, tк – температура води відповідно на початку і в кінці дослідження, єС.

Тепло на нагрів посудини Qс:

Qс = Gс · Сс · (tкtн), (10)

де Gс – маса посудини, кг;

Сс – теплоємкість матеріалу посудини, кДж/(кг · К), для алюмінію 920 кДж/(кг · К);

tн, – початкова температура матеріалу сосуда, яка може бути прийнята рівною початковій температурі води, єС.

tк – кінцева температура посудини, що може бути прийнята рівною температурі води в кінці дослідження, єС.

Тепло, що віддається поверхнею посудини в оточуюче середовище, Qос, кДж:

Qос = , (11)

де – тепло, що віддається конвективним шляхом, кДж (в даному випадку це тепло не враховується, бо посудина омивається відхідними газами);





Рис. 11 - Газова плита ПГ4 клі “а”:

1 – сушильна шафа; 2 – запальник горілки духової шафи; 3 – решітка; 4 – лист; 5 – противень; 6 – газопровід духової шафи; 7 – дверцята духової шафи; 8 – ручка крана духової шафи; 9 – ручка крана конфоркової горілки; 10 – вказівник горілки; 11 – розподільчий щиток; 12 – стіл плити; 13 – конфорковий блок; 14 – щиток; 15 – вертикальна конфоркова горілка; 16 – газопровід конфоркової горілки; 17 – горілка духової шафи; 18 – дно духовки; 19 – дно плити


– тепло, що віддається поверхнею посудини радіацією, кДж:

, (12)

де ? – ступінь чорноти повного нормального випромінювання (для алюмінію ? = 0,05);

со – коефіцієнт випромінювання абсолютного чорного тіла, со = 5,7 Вт/(м2 · К4);

^ F – поверхня теплообміну, м2;

Т1 – температура поверхні посудини, К;

Т1 = , (13)

Т2 – температура оточуючого повітря;

? – час дослідження, хв.

Дані вимірювань і результати їх обробки заносять в табл. 3.

За витратою газу (л/р № 2), яке спалюється горілкою Vнфу, і меншою робочою теплотою спалювання газу , яка дорівнює в середньому 34500 – 35500 кДж/нм3, знаходимо витрачену газовою плитою кількість теплоти, кДж

Qзатр = · Vнфу · . (14)

Порівняння кількості тепла, яке сприймається Qпол і витрачається Qзатр, дає важливу характеристику газової плити – її коефіцієнт корисної дії:

? = . (15)

Заміри виконують на трьох різних конфорках. Дані заносять в табл. 4.


Таблиця 3

Дані вимірювань

Результати обробки даних

Температура, єС

Маса, кг

Vнорм, нм3/год

?, хв.

Qзатр, кДж

Qвд, кДж

Qс, кДж

Qос, кДж

Qполн, кДж

tв

tн

tк

Води, Gвод

Сосуна, Gс


Таблиця 4

Горілка

, кДж/нм3

Vнорм, нм3/год

Qполн, кДж

Qзатр, кДж

?, %

Примітки

1



















2



















3




















Таблиця 5

Режим

Витрата води, Мв, кг

Тиск газу після лічильника, Рг, мм рт. ст.

Барометричний тиск Рб, мм рт. ст.

Температура газу після лічильника, tг, єС

Температура холодної води, t1, єС

Температура нагрітої води, t2, єС

Витрата газу, Vзам, м3

Витрата газу, Vс, нм3/год

Час заміру, ?, сек

Теплове навантаження, N, кВт

ККД, ?, %

I


































II


































III




































^

Лабораторна робота № 5


Апарати водонагрівальні проточні газові побутові


Мета роботи – ознайомлення з будовою проточного газового водонагрівача; визначення коефіцієнта корисної дії водонагрівача і кількості теплоти, що передана воді при її нагріванні.

Проточний газовий побутовий водонагрівач (рис. 12) призначений для постачання будинку гарячою водою на господарські й побутові потреби при відсутності централізованого гарячого водопостачання.

Апарат забезпечує гарячою водою декілька точок водозабору, які знаходяться в одному або декількох приміщеннях.

До проточних газових водонагрівачів ставлять такі вимоги:

– К.К.Д, визначений при номінальному навантаженні за нижньою робочою теплотою згоряння газу, повинен бути не менше 80 %;





Рис. 12 - Схема проточного газового водонагрівача:

1 – газопровід; 2 – блокувальний кран; 3 – запальна горілка; 4 – основна горілка; 5 – патрубок холодної води; 6 – водогазовий блок; 7 – теплообмінник; 8 – електромагнітний клапан; 9 – датчик тяги; 10 – термопара; 11 – патрубок гарячої води; 12 – тягопереривник


– постійна температура води на виході з підігрівача повинна встановлюватись протягом 2 хв.;

– температура вихідних газів перед тягопереривником повинна бути не менше 180 і не більше 210 єС при роботі на номінальному навантаженні;

– температура поверхні водопідігрівача (за винятком тракту димових газів) не повинна перевищувати температуру оточуючого повітря більше, ніж на 50 єС;

– доступ газу до основної горілки повинен здійснюватись лише за наявності полум’я запальної горілки і при проходженні через апарат витрати води з достатнім тиском.

Апарат водонагрівальний проточний газовий побутовий ВПГ-18-1-3-П, призначений для безперервного підігріву води при використанні природного або зрідженого газу з номінальним тиском 130, 200, 300 мм вод. ст.

При номінальному тиску і теплоті згоряння природного і зрідженого газу відповідно 8500 ± 425 і 23000 ± 1150 ккал/м3 (35615 ± 780 і 96250 ± 4810 кДж/м3), робота апарата характеризується наступними показниками:



Номінальне теплове навантаження основної горілки, ккал/год (Вт)

18000 ± 1800 (20934 ± 2090)

Номінальна витрата газу, нм3/год:

природного

зрідженого


2,12

0,78

Коефіцієнт корисної дії, %

не менше 82

Витрата води при нагріві на 45 єС, л/хв.

не менше 5,4

Тиск води перед апаратом, кгс/см2:

мінімальний

номінальний

максимальний


0,5

1,5

6,0

Розрідження в димоході для нормальної роботи апарата, мм вод. ст.

не менше 0,2


Будова апарата

Апарат ВПГ-18-1-3-П має прямокутні облицювальні поверхні кожуха, виготовлені з листової сталі, покритої білою силікатною емаллю.

Усі основні елементи апарата змонтовані в рознімному кожусі, що створює легкий доступ до них для профілактичних і капітальних ремонтів без зняття апарата з стіни.

На лицьовій панелі апарата розташовані ручки керування газовим краном, кнопка включення електромагнітного клапана і оглядове вікно для нагляду за полум’ям запальної і основної горілок.

Зверху апарата розташований газовідвідний пристрій, який служить для відведення в димохід продуктів згоряння, знизу – патрубки для під’єднання апарата до газової і водяної магістралей.

Принцип роботи апарата

Газ по газопроводу надходить в електромагнітний клапан, кнопка включення якого розташована праворуч від ручки включення крана газового. Газовий блокувальний кран здійснює примусову послідовність включення запальної горілки і подачу газу до основної горілки.

Газовий кран має одну ручку, що обертається направо з фіксацією трьох положень. Кінцевому лівому положенню відповідає закриття подачі газу на основну і запальну горілки. Газовий проточний водонагрівач має автоматику безпеки.

Блокування подачі газу в горілку, залежно від наявності потоку води через апарат, виконується клапаном, який має привод через шток мембрани, розташованої в блоці водогазовому з форсункою. Перекриття подачі газу у випадку загасання запальної горілки здійснюється електромагнітним клапаном, конструкція якого аналогічна розглянутій в л/р № 3. При порушенні тяги або її відсутності спрацьовує автоматика тяги, принцип роботи якої був розглянутий раніше.

Для запобігання поганої роботи апарата при вимірюванні тяги в конструкції передбачений тягоперервивник, який дозволяє при збільшенні тяги в димоході збільшувати підсмоктування повітря не через горілки і калорифер апарата, а безпосередньо через щілину між верхньою частиною газового водопідігрівача і тягоперервивника.

Для регулювання апарата служать такі деталі і вузли:

– спеціальний регулювальний гвинт запалення для регулювання ступеня перекриття клапана кулею і отримання потрібного темпу запалення;

– регулювальний гвинт водяного вузла – для регулювання кількості газу на основну горілку і отримання потрібної теплопродуктивності (температури води).

Переведення роботи апарата з одного виду газу на інший здійснюється заміною сопел основної горілки і сопла запальника на відповідні параметри газу. Така заміна повинна виконуватись працівником експлуатаційної організації газового господарства.

Підготовка апарата до роботи

Апарат може встановлюватись у ванній кімнаті або в іншому приміщенні, що відповідає вимогам СНІП 2.04.08-87 і вимогам безпеки в газовому господарстві. Роботи по встановленню апарата повинні виконувати працівники будівельно-монтажної або експлуатаційної організації газового господарства.

На газовій трубі перед апаратом обов’язково повинен бути газовий кран, що перекриває доступ газу до апарата після закінчення роботи. Відповідно, на трубі, яка подає холодну воду, перед апаратом повинен бути встановлений вентиль. При монтажі водонагрівача водорозбірний вузол (кран) може встановлюватись безпосередньо біля апарата з приєднанням його до патрубка гарячої води. Змішувач треба встановлювати на деякій відстані від апарата (не менше 1 м) для забезпечення нормальної роботи автоматики. При цьому змішувач повинен мати самостійний підвід холодної води, не зв’язаний з підвідним водопроводом апарата.

При приєднанні апарата до газопроводу і водопроводу не повинно бути взаємного натягування труб і деталей з’єднання. Зусилля натягування, що передається на вузли і деталі апарата, може призвести до порушення герметичності з’єднань, а також до руйнування окремих деталей і вузлів.

Після встановлення апарат повинен бути відрегульований на місцеві умови водо-, газопостачання.

Герметичність апарата, а також усіх під’єднань повинна бути перевірена після монтажу відповідно до ГОСТ 19910-74. Всі несправності мають бути усунені до введення апарата в експлуатацію.

Порядок роботи апарата

Для включення апарата необхідно виконати такі дії:

Перевірити наявність тяги в димоході. Відкрити газовий кран перед апаратом. Відкрити вентиль на водопровідній трубі перед апаратом. Повернути за годинниковою стрілкою ручку газового крана до упора. Піднести запалений сірник через оглядове вікно на передній стінці кожуха апарата до запальної горілки, одночасно натиснувши на кнопку магнітного газового клапана і запалити запальну горілку. Через 60 секунд відпустити кнопку магнітного газового клапана, при цьому полум’я запальної горілки не повинно затухнути. Відкрити газовий кран на основну горілку, для чого натиснути в осьовому напрямку на ручку газового крана і повернути її вправо до упора. При цьому запальна горілка повинна горіти, але основна ще не запалюється. Відкрити вентиль гарячої води. Завдяки дії сповільнювача основна горілка повільно запалюється.

Регулювання ступеня нагріву води виконують як величиною її відбору, так і зміною витрати газу.

Для виключення водонагрівача ВПГ-18-1-3-П.

Повернути ручку газового крана, натиснувши в осьовому напрямку проти годинникової стрілки до упора, і перекривши таким чином газ на основну горілку, потім відпустити ручку і, не натискуючи на неї в осьовому напрямку, повернути її проти годинникової стрілки до упора. При цьому будуть виключені запальна горілка і електромагнітний клапан. Закрити кран на газопроводі, вентиль на водопровідній трубі, крани на всіх водорозбірних точках.

Нагляд за роботою апарата покладається на власника.

Для забезпечення нормальної роботи апарата необхідно не менше одного разу за шість місяців проводити профілактичний огляд. Профілактичний огляд і ремонт несправного апарата повинен виконуватись кваліфікованими працівниками управління газового господарства.

Методика проведення роботи

Теплове навантаження газогорілочного пристрою визначають за формулою, кВт

N = Vнфу · , (16)

де Vнфу – об’єм сухого газу при н.ф.у, нм3;

– менша робоча теплота згоряння газу при н.ф.у, кДж/нм3;

? – час заміру, с.

Vнфу = Vзам , (17)

ККД газового водонагрівача визначають за формулою

? = , (18)

де МВ – маса води, що пройшла через водонагрівач під час дослідження, кг;

сВ – теплоємкість води, що дорівнює 4,19 кДж/(кгК);

t1, t2 – температура води відповідно до і після водопідігрівника, єС.

Визначення К.К.Д. водонагрівача виконують при трьох витратах газу – максимальній, номінальній і мінімальній.

Змінюючи витрати води вентилем, необхідно досягнути перепаду температури води (t1t2) =40–45 єС. Після встановлення потрібного режиму включають секундомір, фіксують показання газового лічильника, а нагріту воду спрямовують у мірний бак. Тривалість дослідження 10 хв. За час дослідження кожні 2 хв. виконують зняття показань з термометрів. Тиск газу після лічильника вимірюють кожні 2 хв. Через 10 хв. фіксують кінцеві показники газового лічильника і кількість води, що пройшла через водонагрівач.

Витрати газу змінюють поворотом газового крана на лицьовій панелі водопідігрівника. Результати заносять в табл. 5.


Список літератури


  1. СНиП 2.04.08-87. Газоснабжение.

  2. Поляков А. А., Канавов В. А. и др. Измерение параметров газообразных и жидких сред при эксплуатации инженерного оборудования зданий/ Под ред. Полякова А. А. – М.: Стройиздат, 1987. – 352 с.

  3. Счётчики газа ротационные. ГОСТ 8700-65. Инструкция по монтажу и эксплуатации.

  4. Артюшенко Н. М. Водяное отопление индивидуальных домов. – К.: Будівельник, 1980. – 64 с.

  5. Ионин А. А. Газоснабжение. – М.: Стройиздат, 1989. – 439 с.

  6. Тихомиров К. В., Сергиенко Э. С. Теплотехника, теплогазоснабжение и вентиляция. – М.: Стройиздат, 1991. – 480 с.

  7. Рагозин А. С. Бытовая газовая аппаратура, эксплуатация и ремонт. – Л.: Недра, 1971. – 160 с.



Навчальне видання


Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни “Газопостачання” (для студентів 2 курсу денної форми навчання спеціальності 7.092103 Технічне обслуговування, ремонт і реконструкція будівель)


Укладачі: Усик Ганна Аркадіївна,

Шушляков Дмитро Олександрович


Відповідальний за випуск О.О. Алексахін


Редактор М.З. Аляб’єв


Коректор З.І. Зайцева


План 2003, поз. 288

___________________________________________________________________

Підп. до друку 24.12.03. Формат 60 Ч 84 1/16. Папір офісний.

Друк на ризографі. Умовн.–друк. арк. 1,0 Облік.-вид. арк. 1,3

Тираж 50 прим. Зам. № ____ Ціна договірна.

__________________________________________________________________

ХНАМГ, 61002, Харків, вул.. Революції, 12

Сектор оперативної поліграфії при ІОЦ ХНАМГ.

61002, Харків, вул. Революції, 12


Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи