“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 231.95 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата11.07.2012
Розмір231.95 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри


професор ____________ Нечитайло Ю.М.

“___” ___________ 2008 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 3 курсу спеціальність «Лікувальна справа» та «Педіатрія»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Модуль 2. АНАТОМО-ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ,

^ МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ТА СЕМІОТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ У ДІТЕЙ.

Змістовий модуль 8. Система травлення у дітей.

Тема заняття № 13-14

Анатомо-фізіологічні особливості, методика дослідження органів травлення у дітей.

Тема заняття № 15-16

^ Семіотика уражень органів травлення у дітей.


Навчальний предмет:

«Пропедевтична педіатрія»

3 курс

спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

Кількість годин – 8


Методичну розробку склав:

ас. Буряк О. Г.


Чернівці – 2008

^ 1.Актуальність теми:

Кожному періоду дитинства притаманні свої особливості анатомічної будови, фізіологічних функцій та обміну речовин. У дітей раннього віку, в першу чергу грудного, спостерігається відносна незрілість травної системи. В той же час деякі механізми, які можна розцінити як ознаку такої незрілості, мають важливу фізіологічну доцільність. У процесі росту поступово удосконалюється структура та функції травних залоз, збільшуються можливості адаптації до якісно нової їжі. Слід пам’ятати про кардинальні особливості функціонування травної системи у дітей, про зв’язок з вегетативною нервовою системою, що необхідно для оцінки функціональних показників, своєчасної постановки діагноза та призначення раціональної терапії.

^ 2. Тривалість заняття: 8 год.

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

  • збирати анамнез у хворого з хворобою органів травлення;

  • проводити об”єктивне обстеження органів травлення з врахуванням вікових особливостей дитини;

  • інтерпретувати отримані дані дослідження;

  • аналізувати основні синдроми ураження органів травлення;

  • призначати комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворуванні органів травлення.

^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія)

Будову та функції травної системи, патологічну анатомію та фізіологію травної системи, семіотику захворювань органів травлення

Доглядати за дитиною з захворюваннями травної системи, проводити об’єктивне обстеження травної системи, готувати дітей до інструментальних, функціональних та лабораторних методів дослідження травної системи та інтерпретувати їх результати

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості травної системи, у дітей, методику обстеження та семіотику ураження

Проводити опитування дітей із захворюваннями травної системи, їх огляд, пальпацію

3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, проводити оцінку стану важкості, загальний огляд

^ 5. Завдання для самостійної праці під час аідготовки до заняття.

5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Послідовність глибокої пальпації за Образцовим-Стражеско:

Сигмовидна кишка, сліпа з апендикулярним відростком, ілеоцекальний кут та термінальний відділ тонкої, висхідний та нисхідний відділ товстої к-ки, шлунок, поперечно-ободова к-ка, печінка, селезінка, ДПК, підшлункова залоза.

Жовтяниця

Жовтушне забарвлення шкіри та слизових оболонок, внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну.

„Синдром гострого живота”

Симптомокомплекс при пошкодженнях та захворюваннях органів черевної порожнини та заочеревинного простору.

Синдром портальної гіпертензії

Підвищення тиску в системі ворітньої вени, розвиток колатерального кровообігу, спленомегалія.

Синдром холестазу

Порушення відтоку жовчі і накопиченням її компонентів в печінці та крові.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття №13-14:

  1. АФО порожнини рота, стравоходу,шлунка, кишечника у дітей.

  2. АФО печінки та жовчовивідних шляхів у дітей.

  3. Вікові особливості секреції слини, причини підвищення і зниження салівації (самостійне вивчення).

  4. Методи об’єктивного дослідження органів травлення у дітей.

  5. Лабораторні методи дослідження органів травлення.

  6. Інструментальні методи дослідження органів травлення.

Теоретичні питання до заняття №15-16:

1. Семіотика, основні синдроми ураження органів травлення у дітей.

^ 5.3. Контроль практичних навичок, які виконуються на заняттях №№13-16:

  1. Клінічне обстеження дитини з ураженням органів травлення.

  2. Оцінка загального стану хворої дитини.

  3. Виявлення симптомів та синдромів ураження органів травлення.

  4. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження органів травлення.

^ ЗМІСТ ТЕМИ.

Функцiонально-морфологiчнi особливостi системи органiв травлення у їх в вiковому аспектi: порожнина роту новонародженого i грудної дитини (малий розмiр, слизова нiжна, багато васкуляризована, вiдносно суха, легко травмується), добре розвинуту жуйну мускулатуру, вiдносно великий язик, наявнiсть жирових подушечок в товщi щiк, слабко розвинутi слюннi залози. Обкладений язик сiрувато-бiлого кольору спостерiгається при захворюваннях шлунковокишкового тракту i при гострих лихоманках, сухий язик - при тифах, дизентерiях, "малиновий язик" - при скарлатині, "географiчний язик" - при ексудативному дiатезi. Макроглосiя типова для гiпотиреозу. Слiди прикусування язика зубами спостерiгаються при епiлепсiї. Виразки вуздечки при кашлюку.

Слизова оболонка порожнини роту блiда при анемiї, гiперемована при стоматитах, жовтувата при жовтяницях, суха - при зневодненнi. Почервонiння слизової щiк з дрiбними бiлуватимми крапками (п'ятна Фiлатова) - одна з раннiх ознак кору.

Потрiбно звертати увагу на наявнiсть на слизових оболонках виразок, крововиливiв, нашаровувань, плiвок. Оцiнити характер запаху з рота: неприємний запах частiше вранцi, при розладах шлунково-кишкового тракту, закрепах, хронiчних тонзилiтах, гнилостний запах -при стоматитах, гангренi легень, запах ацетону - при ацетонемiчному блюваннi, приторний - при дифтерiї зiву, печiнковий - при дистрофiї печiнки. Пiдкреслити, що секрецiя слюни першi мiсяцi життя дитини незначна, а з 4-6 мiсячного вiку вона посилюється, виникає фiзiологiчна слинотеча. На пiдсилення салiвацiї накладає вiдбиток подразнення трiйничного нерву зубами, що прорiзуються, введення пригодовування. У дiтей з розладами травлення, при лихоманках, токсикозах з ексикозом кiлькiсть видiляємой слини значно знижена, салiвацiя помiтно зростає при рiзних запальних процесах в порожнинi роту.

Особливостi будови стравоходу у дiтей (нiжна, багата судинами слизова, слабкий розвиток м'язевого шару, еластичних елементiв i слизових залоз). Звертається увага на довжину стравоходу в залежностi вiд вiку. Нерiдко у дiтей спостерiгаються розлади ковтання - дисфагiї. Частiше спостерiгаємо неiстинну дисфагiю, рiдше - iстинну. Затруднення проходження їжi по стравоходу у новонароджених залежить вiд вроджених дефектiв розвитку, спазму стравоходу, стиснення його збiльшеними бронхiальними лiмфовузлiв, медiастинiтом, рубцями пiсля опiкiв кислотами i лугами.

Методика обстеження стравоходу: сукупнiсть анамнезу, об'єктивних даних, рентгеноскопiї. Звертається увага на розмiри живота. Вiн може бути збiльшений при ожирiннi, метеоризмi (прояви диспепсiй, рахiту, хвороби Гiршпрунга, iнвагiнацiй, гiпотиреозу, перiтониту, тяжких пневмонiй), асцитi (скопичення рiдини при захворюваннях серця, нирок, цирозi печiнки), утвореннi ексудату (перитонiт), пухлинах в черевнiй порожнинi (саркома, пухлини нирок, яєчникiв, наднирникiв), гiдронефрозi, гепатолiєнальному синдромi. Втягнутий живiт буває при систематичному недоїданні, менiнгитi, при болях в животi (на початку перитонiта), наявнiсть видимої перестальтики шлунка i кишечнику (пiлоростеноз, iнвагiнацiя, хвороба Гiршпрунга, у худих людей). При розбираннi особливостей шлунка у дiтей звертаєтся увага на його ємкiсть, на ступень розвитку м'язевого шару (слабкий розвиток м'язiв в кардiальнiй i перевага їх в пiлоричнiй частинi), на моторику шлунку (перистальтика,перистола, коливання тонуса). Характер секреторної дiяльностi шлунка (невисока кислотнiсть у новонароджених - 3-6 од., до кiнця року 15-20 в дошкiльному вiцi 30-35, в 8-14 рокiв - 40-60 од., видiлення пепсину, сичужного ферменту катепсину, лiпази).

Порушення апетиту, біль в животi, блювота може бути як шлункового так i кишкового i iншого походження. В перiодi новонародженостi може зустрiчатися вiдмова вiд їжi (слабонародженi, недоношенi, з важкими пологовими травмами, грубими дефектами розвитку центральної нервової системи, порожнини роту, деформація соска грудей матерi, запальних захворювань слизової роту, паганої лактацiї). В грудному вiцi вiдмова вiд їжi може наступити при гострих i хронiчних розладах харчування i травлення, хворобах порожнини рота, отитi, невропатiї. Знижений апетит у дiтей старшого вiку може бути при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при токсикозах не ентерального походження, дефектах вигодовування. Надлишковий апетит спостерiгається у дiтей з легкими формами гiпотрофiй у iдiотiв, цукровому дiабетi, при лiкуваннi кортикостироїдами. Спотворення смаку вiдмiчається при дефектi психiки, нестачi солей в органiзмi. Спрага зустрiчається при високiй температурi, блювотах, проносах, аденоiдах, цукровому i нецукровому дiабетi, пухлинах гiпофiзу. Біль в органах черевної порожнини. Гiперестезiя шкiри зустрiчається при пневмонiях, тифах, менiнгiтах, перитонiтi.

Біль в м'язах живота спостерiгаються при сильному кашлi (коклюші), мiозитах, перитонiтах, зловживаннi спотром. Болi викликаються запальним ураженням кишечника (колiт, апендицит, дизентерiя, сальмонельоз, туберкульоз кишечника, мезаденiт, защемлення грижi, виразкова хвороба, защемлення яєчка в паховому каналi). Кишковi паразити можуть бути причиною болей в животi. Біль в животi зустрiчаються при пневмонiї, плевритi, ревмокардитi, туберкульозi хребта, атромбопенiчнiй пурпурi, нирковiй колiцi.

Блювота у новонароджених може бути навколоплiдними водами, може зустрiчатися при вроджених дефектах стравоходу, шлунку, початкових вiддiлiв тонкого кишечнику.

Звична блювота у грудних дiтей при спазмi i стенозi пiлорусу. Зригування i блювоти шлунково-шлункового походження вiдмiчаються при перекормi, рiдше при недокормi, диспепсiях, у старших при гастритах, перитонiтах непрохiдностi кишечника, глистних iнвазiях, на початку хвороби Боткiна, холецистоангiохолiтах, панкреатитах.

Біль в животi зумовлюються нервово-артритичним дiатезом (ацетонемiчна блювота), менiнгiтом, енцефалiтом, на початку гострих капельних iнфекцiй, в кiнцi приступiв коклюшу, при ревмокардитi, нефритi, отитi. Можуть бути домiшки до блювотних мас кровi, жовчi, калових мас. Iз методiв дослiдження шлунку застосовується огляд, пальпацiя, перкуссiя, одноразове i фракцiйне зондування, бiохiмiчне дослiдження кровi, рентгеноскопiя i -графiя.

Особливостi будови кишечнику (виражена складчатiсть слизової, добре розвинутий фолiкулярний апарат, незавершена мiєлiнiзацiя нервових сплетiнь, слабка фiксацiя слизової i пiдслизової кишки у дiтей раннього вiку). Характеристика моторики кишечника (маятникоподiбнi рухи, перистальтика, коливання тонусу i антиперистальтика в проксимальних вiддiлах товстої кишки), секрецiї ферментiв стiнкою кишечника i пiдшлункової залози (трепсину, лiпази, амiлази, сахарази, нуклеази, секретину, ентерокiнази i т.д.).

Характер кишкової мiкрофлори у новонароджених i в грудному вiцi (I фаза - зростання iнфекцiї, II фаза - трансформацiї, III фаза постiйної флори), склад кишкової мiклофлори (перевага бiфiдеум-бактерiй при грудному годуванні) перевага колiфлори при штучному i змiшаному вигодовуваннi. Характеристика випорожнень у дітей різного вiку при різному вигодовуванні: меконiальна пробка в новонароджених, золотисто-жовтого кольору з кислою реакцiєю i кислим запахом в грудних дiтей при грудному вигодовуваннi, бiльш блiдого забарвлення i кашеподiбний при штучному вигодовуваннi. Кашеподiбний або напiврiдкий при простiй диспепсiї, кашеподiбний з великою кiлькостью слизу, рiдкий зi слизом при дизентерiї, кашеподiбний, зелений, пiнистий, з неприємним запахом при iнвазiї лямблiями i трихомонадами, рiдкий, малинового кольору при амебних колiтах). Iнодi одиничнi елементи неперетравленої їжi (крохмаль, м'язовi волокна, неперетравлена клiтковина, краплини жиру). У хворих дiтей при простiй диспепсiї, як правило, виявляється багато елементiв неперетравленої їжi, при ексудативному дiатезi пiдвищений змiст слизу, при колiтах елементи запалення (багато лейкоцитiв, макрофаги, еретроцити, клiтини злущеного епiтелiю, слиз), рiзноманiтна мiкрофлора (бацилярна, кокова, грибки та iн.), найпростiшi (лямблiї, амеби, трихомонади) при протозойних колiтах.

Для дослiдження кишечника застосовується огляд, пальпацiя, перкусiя, аускультацiя, вивчення бiохiмiчних показникiв сироватки кровi (бiлковi фракцiї, проба Вельтмана i iн.), дуоденальне зондування, рентгеноскопiя -графiя, копроцитограма, бактерiологiчний посiв калу, визначення ферментiв в калi. Спецiального дослiдження потребує область анального отвору. Дiти старшого вiку дослiджуються в колiнно-лiктьовому положеннi, маленькi - в положеннi на боцi. Так можливо побачити сифiлiтичнi папули, трiщини, екскорiацiї, варикозне розширення вен. Зiяння заднього проходу спостерігається при дизентерiї. Випадiння прямої кишки частiше виникає пiсля колiтiв, особливо дизентерiйної етiологiї, при закрепах, кашлюку.

^ СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ

- Диспептичний синдpом:

До нього вiдносять наступнi ознаки: поpушення апетиту, нудота, блювота, вiдpижка, непеpеносимiсть жиpної їжi, вздуття чеpева, закpепи, пpоноси.

- Синдpом "гостpого живота":

Синдpом "гостpого живота" (больовий синдpом) - симптомокомплекс пpи пошкодженнях та захвоpюваннях оpганiв чеpевної поpожнини та заочеpевинного пpостоpу. Ведучим симптомом є бiль, який може супpоводжуватись блювотою, затpимкою стiльця, газiв, piдше пpоносом. Хаpактеpне положення хвоpого: дитина малоpухлива, з пpиве деними до чеpева ногами. Виpаженi пpояви iнтоксикацiї. Пpи пальпацiї живота визначається болючiсть, м'язи пеpедньої чеpевної стiнки напpуженi, позитивний синдpом Щьоткiна-Блюмбеpга.

- Синдpом гостpого ентеpоколiту:

Найбiльш частою пpичиною є iнфекцiя (колi-iнфекцiя, сальмонельоз, дизентеpiя, хаpчова токсикоiнфекцiя), piдше пpичиною є алiментаpна погpiшнiсть. Клiнiчнi пpояви: блювота, пpонос, явища токсикозу, токсико-ексикозу, зниження маси тiла, сухiсть шкipи та слизових оболонок, у маленьких дiтей западiння великого тiм'ячка.

- Синдpом мальабсоpбцiї:

Поpушення всмоктування. Розpiзняють вpоджений i набутий, пеpвинний i втоpинний, з поpушенням гiдpолiзу i всмокутвання окpемих хаpчових субстpатiв (вуглеводiв, бiлкiв, жиpiв, вiтамiнiв, мiнеpальних pечовин) або полiсубстpактного хаpактеpу.

- Синдpом жовтяницi:

Розвивається внаслiдок накопичення в кpовi надлишкової кiлькостi бiлipубiну. Клiнiчно виявляється у виглядi жовтушного забаpвлення шкipи, слизових оболонок та склеp.

- Синдpом печiнкової недостатностi:

Комплекс поpушень обмiну pечовин з уpаженням головного мозку. Видiляють гостpу (фульмiнантну) та хpонiчну фоpми печiнкової недостатностi (гепатопpивний).

Пpичини гостpої фоpми печiнкової недостатностi: вipуси гепатиту А,В,С,Д,Е; цитомегаловipус, вipуси iнфекцiйного мононуклеозу, Коксакi, коpу; piкетсiози, мiкоплазмози, деякi лiки, токсичнi pечовини. Пpи цьому pозвивається масивний некpоз печiнкових клiтин.

Хpонiчна печiнкова недостатнiсть властива пiзнiм стадiям циpозу печiнки, а також станам пiсля опеpацiй поpтосистемного шунтування.

^ IНСТРУМЕНТАЛЬНI МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ

- Рентгенологiчне дослiдження

- Радiологiчне дослiдження

- Ультpазвукове дослiдження

- Ендоскопiчнi методи

ФУНКЦIЙНI МЕТОДИ ДОСЛIДЖЕННЯ з визначенням секpето-кислото-феpментної функції шлунка.

^ Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю:

1. Секреція слини значно збільшується у дітей у віці:

1. період новонародженості

2. після року

3. з 3-5 років

4. після 5 років

5. 2-3 місяців*

2. До фізичних методів обстеження дигестивного тракту належить:



1. огляд живота, пальпація жовчного міхура, фракційне дослідження шлункового вмісту

2. рН-метрія, анамнез хвороби, пальцеве дослідження прямої кишки

3. пальпація живота, розширене копрологічне обстеження, УЗД

4. огляд живота, пальпація печінки, ендоскопічне обстеження

5. огляд слизових оболонок рота, огляд живота, перкусія шлунка, аускультація кишечника*

3. Відрижка – вихід газу зі шлунку в порожнину рота відбувається внаслідок:

1. вживання великих об’ємів їжї

2. халазії та ахалазії *

3. добре розвинутої кардії

4. слабко розвиненого пілоричного відділу

5. перезбудження дитини

4. У нормальному мікробіоцинозі кишечника дітей першого півріччя домінуючими є:

1. лактобактерії та біфідобактерії *

2. ешеріхії та бактероїди

3. ентерококи та ешеріхії

4. стафілококи

5. цитробактер та клостридії

5. Тривалість першої фази дуоденального зондування становить у нормі у дітей:

1. 3-5 хв

2. 10-12 хв

3. 15-20 хв

4. 22-30 хв*

5. 40-60 хв

6. У дітей раннього віку в нормі печінка виходить з-під краю реберної дуги по правій середньо-ключичній лінії:

  1. на 0,5-1 см

  2. на 2-3 см *

  3. на 4-5 см

  4. на 6-7 см

5. не виступає

7. Блювання у новонародженої дитини, як правило, свідчить про:


1. вроджений пілоростеноз *

2. виразкову хворобу

3. хронічний гастродуоденіт

4. муковісцедоз

5. целіакію

8. Верхня межа стравоходу у новонароджених розташована на рівні:

1. 1-2 грудних хребців

2. 3-4 шийних хребців*

3. 5-6 шийних хребців

4. 7 шийного хребця

5. 1-2 шийних хребців

9. При мікроскопічному дослідженні калу визначають:


1. крохмаль, забарвлення, жири

2. клітковину, жири, забарвлення, консистенцію

3. гній, кров, калове каміння, забарвлення, слиз

4. сторонні тіла, паразитарні елементи, слиз

5. м’язові волокна, жири, клітковину, слиз, еритроцити*

10. При синдромі „гострого живота” визначають позитивний синдром:


1. Грекова-Ортнера

2. Щоткіна-Блюмберга*

3. Лепене

4. Мерфі

5. Кера-Образцова

11. У новонароджених дітей:



1. слабо розвинений кардіальний відділ шлунку та добре розвинений пілоричний *

2. добре розвинені кардіальний та пілоричний відділи

3. добре розвинені дно шлунка та кардіальний відділ

4. добре розвинені дно шлунка та кут Гіса

5. погано розвинені дно шлунка та пілоричний відділ

12. Колоноскопія проводиться дітям при підозрі на:

1. виразковий коліт

2. хворобу Гіршкрунга

3. поліп кишечника

4. кишкову кровотечу

5. все перелічене*

13. Найбільш частою причиною гострого абдомінального болю у дітей є:

1. гострий апендецит *

2. гостра пневмонія

3. набутий пілороспазм

4. калькульозний холецестит

5. ниркова колька

14. П’ята фаза дуоденального зондування (порція „С”) характеризує:



1. від початку попадання оливи в дванадцятопалу кишку до появи жовчі

2. час виділення міхурової жовчі

3. виділення жовчі золотисто-жовтого кольору із печінкових ходів *

4. час від відкриття сфінктера Одді до появи міхурної жовчі

5. час від введення подразника до появи світло-жовтої жовчі

15. Тривалість другої фази дуоденального зондування (закритого) становить в нормі:

1. 10-15 хв

2. 1-2 хв

3. 4-6 хв*

4. 20-30 хв

5. 40-45 хв

16. Нормальні показники АлАТ у дітей:

1. 0,5-1,0 ммоль/л

2. 0,1-0,68 ммоль/л*

3. 0,9-1,2 ммоль/л

4. 0,5-4,0 ммоль /л

5. 3,48-21,0 ммоль/л

17. При вродженому пілоростенозі, як правило, блювання виникає у віці:

1. після 2 місяців

2. 2-3 тижня*

3. з перших днів життя

4. 1-1,5 місяців

5. 4-5 місяців

18. Мезенхімально-запальний синдром характеризується:

1. підвищенням тимолової проби, альфа-2- та гама-глобулінів*

2. підвищенням трансаміназ

3. підвищенням білірубіну, лужної фосфатази

4. зниженням холінестерази

5. зниженням протромбіну

19. До загально-метаболічної функції печінки відноситься:



1. обмін жирів, білків, вуглеводів, виведення токсичних речовин, жовчоутворення

2. обмін жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, гормонів, мікроелементів*

3. піноцитоз, продукція ферментів, обмін білків, вітамінів, жирів, вуглеводів

4. синтез глікокаліксу, обмін білків, жирів, вуглеводів, вітамінів

5. обмін БАР, виведення токсичних речовин, синтез вітамінів

20. Поява білірубіну в сечі свідчить про:


1. порушення екскреторної функції гепатоцита

2. знижений вміст прямого білірубіну в крові

3. підвищений вміст непрямого білірубіну в крові *

4. порушення секреторної функції печінки

5. порушення загальнометаболічної функції печінки

21. Характерні особливості калу при панкреатиті:


1. має зеленуватий колір, рідкий

2. жовтого кольору, багато слизу

3. за типом „малинового желе”

4. має сіруватий колір, блищить,великі об’єми *

5. золотистого кольору, має різкий гнилісний запах, збільшений в об’ємі

22. При підозрі на виразку шлунку дитині слід провести:

1. електрогастрографію

2. гастрофіброскопію*

3. колоноскопію

4. ректороманоскопію

5. оглядову ренгенографію

23. Симптомокомплекс при якому спостерігаються асцит, кровотеча із варинозно розширених колатералей, спленомегалія характерний для синдрому:

1. печінкової недостатності

2. портальної гіпертензії *

3. інтестинальної недостатності

4. мезенхімально-запального

5. диспепсичного

24. До методів дослідження екзокринної функції підшлункової залози належать:


1. проведення гормонального скринінгу, оцінка інсуліноутворюючої функції

2. ендоскопічна панкреатохолангіографія

3. термографія, сканування

4. солянокислий тест, секретиновий тест, дослідження калу, визначення активності трипсину в крові *

5. ультразвукове дослідження, рентгенологічне дослідження

25. Рентгеноплівковий тест використовується для діагностики:

1. холециститу

2. виразки шлунку

3. целіакії*

4. гепатитів

5. муковісцидозу

26. Для захворювань шлунку та дванадцятипалої кишки найбільш характерні:

1. похудання, зуд, проноси, метеоризм

2. біль, відрижка, печія, нудота, блювання*

3. відрижка, метеоризм, збільшення живота, інтоксикація

4. жовтяниця, втрата маси,біль,підвищення t тіла

5. блювота, метеоризм, оперезуючий біль

27. Болючість у дітей в точці Мак-Бернея свідчить про:

1. гострий апендецит*

2. гострий гастрит

3. гострий холецистит

4. гострий панкреатит

5. гострий гепатит

28. Тимолова проба становить в нормі у дітей:

1. 11–15 ОД

2. 0-4 ОД*

3. 16-20 ОД

4. 6–10 ОД

5. 21–25 ОД

29. Глибока, методична, ковзаюча пальпація у дітей проводиться за методом:

1. Курлова

2. Грекова-Ортнера

3. Образцова-Стрижеско*

4. Мюсси-Георгієвського

5. Захар’їна-Геда

30. Пронос у дітей грудного віку найчастіше зустрічається при:

1. пухлинах кишечника

2. виразковій хворобі

3. спастичних колітах

4. функціональних розладах травлення*

5. хворобі Гіршпрунга

Б. Задачі для самоконтролю.

Ситуаційна задача №1

Хлопчик 2 міс. Після того, як мати перевела дитину на коров’яче молоко, впродовж тижня вдома був пронос, лікування не отримував. Обєктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 36,0°С, під час огляду дитина лише слабко стогне, значно втратила у вазі, шкіра суха, блідо-сіра, «мармуровий» малюнок, кінцівки холодні, слизові сухі, очі запали, велике тім’ячко значно нижче кісток черепа, пункція периферичних вен значно утруднена. Тургор м’яких тканин та еластичність шкіри значно знижені, м’язова гіпотонія. Пульс 182 на хв., послаблений. АТ 60/10 мм рт ст. Тони серця глухі, чисті. ЧД 46 на хв. Над легенями ясне жорстке дихання, коробковий відтінок перкуторного звуку. Живіт м’який, помірно здутий, активна перистальтика. Випорожнення часті, водянисті, впродовж 8 год не сечився. Загальний аналіз крові: Нb 132 г/л, ер. 3,7 Т/л; КП -0,9; лейкоцити -10 Г/л; нейтрофіли: паличкоядерні - 9%, сегментоядерні - 43%; еозинофіли - 3%; лімфоцити - 42% моноцити -3%; ШЗЕ -17 мм/год.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №2

Новонароджений, друга доба життя. Інтенсивна жовтяниця з’явилася на кінець першої доби життя. З анамнезу відомо, що дитина від ІІ вагітності та пологів. Маса при народженні 4100г, довжина 54 см. Об’єктивно: загальний стан дитини середньої тяжкості. Шкіра чиста, жовтого кольору, відмічається іктеричність склер. Тонус м’язів та температура тіла нормальні. Велике тім’ячко не напружене, на рівні кісток черепа, розмірами 3х3 см. Рефлекси ковтання та смоктання виражені, рефлекси Бабкіна, Бабінського, Робінсона та Моро викликаються. Перкуторно над легенями легеневий звук, при аускультації вислуховується пуерильне дихання, частота дихання 42 на хв, пульс ритмічний 146 на хв, тони серця чисті. Живіт м’який, при пальпації неболючий. Печінка виступає на 3 см з-під ребрової дуги, селезінка - на 1 см. Пуповинний залишок у скобці підсихає. Група крові матері - 0 (І), резус-негативна, дитини - 0 (І), резус-позитивна. Загальний аналіз крові: Нb - 124 г/л, еритроцити - 4,0 Т/л, лейкоцити - 16,5 Г/л, паличкоядерні - 6%, сегментоядерні - 38%, еозинофіли - 2%, лімфоцити - 45%, моноцити - 9%, ШЗЕ - 4 мм/год. Аналіз сечі: питома щільність 1005, реакція слабокисла, білок - сліди, глюкоза - не виявлена, лейкоцити - 1-2 в полі зору, еритроцитів немає. Копрограма: консистенція кашкоподібна, колір коричневий, лейкоцити 2-3 в полі зору, харчові залишки в невеликій кількості, нейтральний жир в невеликій кількості. Білірубін загальний 440 мкМ/л, прямий - 15,0, непрямий - 425,0 мкМ/л. Загальний білок крові: 68,3 г/л.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?
^

Ситуаційна задача №3


Дівчина 16 років, що тривалий час хворіє на цироз печінки, госпіталізована у стаціонар з приводу порушення нічного сну, агресивності, дезорієнтації у навколишній обстановці, сплутаності свідомості, що турбують впродовж 3 діб та виникли після тривалої ректальної кровотечі. Вербальний контакт утруднений. З роту солодкуватий запах. При огляді виражена жовтяничність шкіри та слизових, сухість шкіри, „судинні” зірочки, АТ 90/40 мм рт.ст. Пульс 104 на хв, ліва межа серця на 0,5 см досередини від середньоключичної лінії у V міжребер’ї, тони серця приглушені, ритмічні, чисті, над легенями ясний перкуторний звук, легеневе дихання аускультативно. Значне збільшення живота у об’ємі, виражена сітка підшкірних вен, печінка +7 см, край щільний, гострий, селезінка +3 см. Випорожнення іноді знебарвлені. Загальний аналіз крові: Hb 90 г/л, ер. 3,8 Т/л, лейкоцити 15 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні 14%, сегментоядерні 49%; еозинофіли 1%, лімфоцити 24%, моноцити 12%, ШЗЕ 18 мм/год. Кров: натрій 125 мМ/л, калій 3,5 мМ/л. АлАТ 40 Од/л, АсАТ 30 Од/л (в нормі до 20), альбумін крові 35 г/л, протромбіновий час 19 с, білірубін загальний 125 мкМ/л, кон’югований 84 мкМ/л.HbsAg+.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №4

Хлопчик 7 років. Скарги на блідість, слабкість, запаморочення, біль та тяжкість у підребер'ях. За тиждень до поступлення перехворів на грип. Об'єктивно: загальний стан дитини середньої тяжкості. Шкіра та видимі слизові бліді, з жовтаво-лимонним відтінком. Пульс 110 на хв, границі відносної серцевої тупості у межах вікової норми, при аускультації - ритмічні тони, ніжний систолічний шум на верхівці. Над легенями - ясний перкуторний звук, везикулярне дихання. Живіт при пальпації м'який, печінка на 2 см нижче реберної дуги по середньоключичній лінії, край гострий, м'яко-еластичної консистенції, селезінка щільна, болюча при пальпації, край на 4-5 см виступає з підребер’я. Стілець щоденно, інтенсивно забарвлений, без патологічних домішок, колір сечі насиченіший за звичайний. Загальний аналіз крові: Нb - 80 г/л, ер. - 3,0 Т/л, КП - 0,8, ретикулоцити - 20%, тромбоцити - 120 Г/л, лейкоцити - 10,6 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні - 11%, сегментоядерні - 59%; еозинофіли - 3%, лімфоцити - 20%, моноцити - 7%, ШЗЕ - 12 мм/год, Ht=0,22 л/л, мікроскопія еритроцитів – див.рис. Біохімічне дослідження крові: білірубін загальний - 43,5 мкМ/л, прямий - 3,6 мкМ/л, непрямий -39,9 мкМ/л, глюкоза- 4 мМ/л, загальний білок - 73,8 г/л. Загальний аналіз сечі - 30 мл, колір -інтенсивно-жовтий, питома вага- 1014, реакція - слабко-лужна, білок, цукор, білірубін - не знайдені, уробіліноїди - ++, епітелій плоский, лейкоцити - 1-2 у полі зору. Осмотична резистентність еритроцитів - мінімальна- 0,65 (норма - 0,40-0,44 % NaCl), максимальна - 0,26 (норма - 0,28-0,32 % NaCl). УЗД: печінка звичайних розмірів, у жовчному міхурі - вміст підвищеної ехогенності, дрібні конкременти, селезінка збільшених розмірів, паренхіма ущільнена.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №5

Хлопчик 9 років. Скарги на болі в епігастральній ділянці, вночі від болю дитина іноді прокидалась, при цьому у хлопчика спостерігалась гіперсалівація, періодично - нудота, здуття живота, що супроводжувалось відчуттям дискомфорту в епігастральній ділянці. Хворіє впродовж 2 міс, захворів навесні. Лікування не одержував. Обєктивно: температура тіла 36,2°С, частота дихання 42 на хв, пульс 132 на хв, АТ 80/50 мм рт.ст. Шкірні покриви чисті, бліді. Язик обкладений біля кореня білувато-жовтим нашаруванням, сухий. Живіт правильної форми, мякий. При пальпації пілородуоденальної зони спостерігається больова реакція. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець нестійкий, останнім часом темного кольору. Під час огляду – дефекація, випорожнення у вигляді мелени. Загальний аналіз крові: Hb -90 г/л; еритроцити – 2,83 Т/л, КП – 0,95, ретикулоцити – 3%, нейтрофіли: паличкоядерні - 7%, сегментоядерні - 49%; еозинофіли-3%; лімфоцити-38%; моноцити - 3%; ШЗЕ - 12 мм/год. Загальний аналіз сечі - без патологічних відхилень. ЕКГ - варіант норми. В копрограмі - лейкоцити 5-6 в полі зору, позитивна реакція Грегерсена.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна:

Основна

  1. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. С.-Петербург,2000. - С.482-538.

  2. Мощич П.С. Медицина дитинства.- К.:Здоров’я,1994. - т.1.- С.226-229.

  3. Наказ МОЗ України №471 від 10.08.2007 «Про затвердження Протоколів лікування дітей за спеціальністю «Дитяча гастроентерологія».

  4. Нечитайло Ю.М., Сорокман Т.В., Попелюк Н.О. Травна система у дітей. Чернівці, 2004. - 68с.

  5. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.-С.189-192, 387-405.

Додаткова

  1. Абдоминальная хирургия у детей: Руководство /Под ред.Ю.Ф.Исакова, Э.А.Степанова, Т.Ф.Красовской. -М.:Медицина, 1998. – 186с.

  2. Игнатов С.И., Игнатова М.С. Лечение соматических заболеваний у детей.-М.: Стар Ко, 1996.– 156с.

  3. Панчев Г., Радивенска А. Детская гастроэнтерология.-София: Медицина и физкультура,1996.- 392с.

Наукова:

1. Белоусов Ю.В., Присич И.И., Крамной И.Е., Корнух Н.М. Анатомия и пороки развития органов пищеварения у детей. - Харьков, 2001. – 25с.

2. Белоусов Ю.В Гастроентерология детского возраста. – Харьков, 2002. – 897 с.

3. Педиатрия. Руководство. Болезни органов пищеварительной системы / Под ред. Р.Е.Бергмана и В.К.Вогана: Пер. с англ. – М.: Медицина, 1998. - 512с.

4.Хазанов А.И. Функциональная диагностика болезней печени. – М.:Медицина, 1999. – 304 с.

Методична:

1. Нечитайло Ю.М., Безрук В.В. Довідник студента з вивчення дисципліни «Пропедевтична педіатрія» - Чернівці, 2008. – 24с.


Методичну вказівку склав

асистент кафедри Буряк О.Г.


Рецензія позитивна

доцент кафедри Ковтюк Н.І.


Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи