Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 159.74 Kb.
НазваМіністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата11.07.2012
Розмір159.74 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



Затверджено

на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

„__” ______________ 2008 р.

Завідувач кафедри

професор____________ Ю.М. Нечитайло






МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 3 курсу спеціальність «Лікувальна справа»

спеціальність «Педіатрія»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

^ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Модуль 2. „Анатомо-фізіологічні особливості, методи клінічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, семіотика ураження шкіри, підшкірної клітковини, кісткової та м’язової системи у дітей.”

Змістовний модуль 5. Кістково –м’язова система у дітей.

^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ №3

Анатомо – фізіологічні особливості кістково –м’язової системи, методика дослідження, семіотика уражень.


Навчальний предмет:

«Пропедевтична педіатрія»

3 курс

спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

Кількість годин – 2


Методичну розробку склав:

Асистент Буряк О.Г.


Чернівці 2008

^ 1. Актуальність теми: Дослідження кістково - м’язової системи необхідне не тільки для оцінки стану системи, але й для встановлення діагнозу і прогнозу захворювань інших систем органів. Особливо цінними при цьому є динамічні спостереження за змінами в крові в процесі захворювання. Функціональна активність кістково м’язової системи у дітей різних вікових груп має значні відмінності, які визначають їх чутливість до інфекційних агентів, впливають на захворюваність. Необхідно враховувати медико-психологічні аспекти поведінки пацієнтів із патологією кістково - м’язової системи.

^ 2. Тривалість заняття: 2 год.

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

  • Збирати анамнез і виявити дані, що вказують на зміни з боку кістково - м’язової системи у дитини.

  • Проводити об’єктивне обстеження кістково - м’язової системи з урахуванням вікових особливостей.

  • Вирізняти клінічні ознаки ураження кістково - м’язової системи, виявляти провідні синдроми.

  • Інтерпретувати результати лабораторно-інструментальних методів дослідження.

^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини.

  2. Гістологія.

  3. Фізіологія.

  4. Патологічна анатомія.

  5. Патологічна фізіологія.

  6. Догляд за хворими.

Знати будову та функції кістково - м’язової системи, патологічну анатомію та фізіологію кістково - м’язової системи, правила догляду за дітьми із захворюваннями кістково - м’язової системи, правила медичної етики та деонтології.

Оцінити зміни функціонування кістково - м’язової системи, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження кістково - м’язової системи та стан важкості дитини.

Вміти доглядати за дитиною із захворюваннями кістково - м’язової системи.

^ 5. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Краніотабес

Пом”якшення кісток

Мікогнагнатія

Недорозвинута нижня щелепа

Брахіоцефалія

Ущільнення черепа в передньо-задньому напрямку.

Синдром Паннера

Асептичний епіфізарний некоз головки плечової кістки

Синдром Пертеса
^

Асептичний некрозголовки стегна


Синдром вродженої клешоногості

Стійка згинальна контрактура стопи, пов”язана з недорозвиненням внутрішньої задньої групи м”язів.

Вроджений вивих кульшового суглобу

Вада розвитку кульшового суглобу, при якому головка стегнової кістки виходить з верлюжної западини.

Міатонія

Повна атонія скетних м”язів.

5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Кістково - м’язова система та особливості її функціонування у дітей.

  2. Методика обстеження кістково - м’язової системи у дітей.

  3. Додаткові методи дослідження кістково - м’язової системи у дітей.

  4. Основні синдроми ураження кістково - м’язової системи у дітей.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Клінічне обстеження дитини з ураженням кістково - м’язової системи.

  2. Оцінка загального стану хворої дитини.

  3. Виявлення симптомів та синдромів ураження кістково - м’язової системи.

  4. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження кістково - м’язової системи

Зміст теми:

^ АФО КІСТКОВО –М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ

Особливості м'язової системи у дітей характеризуються тим, що у дітей 1-го року м'язові волокна тонкі, з великою кількістю ядер, добрим розвитком інтерстіціальної тканини. Так, якщо діаметр м'язового волокна у новонародженого складає 7 мкм, то в 16 років - 28 мкм. Паралельно з розвитком м'язових волокон йде формування сполучнотканинного каркасу м'язів - ендомізія і перімізія. Рецепторний апарат м'язів вже сформований у новонародженого. В перші місяці життя характерний гіпертонус м'язів, пов'язаний з незрілістю нервової системи. Біохімічний склад м'язів у дітей відрізняється від дорослих. Так, вміст міофібрілярних білків м'язової тканини новонародженого приблизно в 2 рази менше, ніж у дітей старшого віку і дорослих. Важливою якісною особливістю є наявність у м'язах дітей фетальної форми міозину, що має своєрідну структуру, знижену АТФ-азну і відносно високу холінестеразну активність. З віком зростає кількість тропоміозіну в м'язовій тканині, збільшується вміст саркоплазматичних білків і зменшується кількість глікогену, молочної кислоти, нуклеїнових кислот, істотно знижується і вміст води у м'язах.

Існує різниця будови кісток дитини і дорослого: більший вміст води і менший процент твердих речовин, волокниста структура, виражена еластичність, висока регенераторна можливість, більша резистентність до травм. Особливістю кісток дітей є значна їх васкуляризація, тому часто виникають гематогенні остеомієліти. Особливістю будови кісток черепу є наявність у новонароджених тім'ячка. У доношених дітей бокові тім'ячка закриті. Мале тім'ячко у 25% новонароджених відкрите і закривається не пізніше 4-8 тижня після народження. Велике тім'ячко в період новонародженості має розміри 2х2 см, у 5-6 місяців - 1х1 см, в 9-10 місяців - 0,5х0,5см і повністю закривається у 12-14 місяців, в останні роки навіть у 9-10 місяців.

Грудна клітка новонародженого широка і коротка, діжкоподібна, з горизонтально розташованими ребрами. Хребет у новонародженого не має звивів, шийний лордоз з'являється у 3-4 місяці, грудний кіфоз - у 6-7міс., поперековий лордоз - у рік. Особливістю кісток дітей є відносно більша товщина і функціональна активність надкісниці, за рахунок якої йдуть процеси новоутворення кісток при поперечному рості кісток.

У новонародженого зубів немає, вони прорізуються з 6 місяців: на 6-7 місяці з'являються 2 нижніх середніх різця, на 8-9 міс. - 2 верхніх середніх різця, на 9-10 - ще 2 верхніх бокових різця, на 11-12 - 2 нижніх бокових різця. До кінця першого року у дитини повинно бути 8 молочних зубів, до двох років - 20 молочних зубів. Щоб визначити кількість молочних зубів у дитини 6-24 місяців можна користуватися простим розрахунком: від числа місяців життя відняти 4 (наприклад, в 14 міс. дитина повинна мати 14-4=10 зубів). З 5-6 років починають прорізуватися постійні зуби.

^ СЕМІОТИКА М’ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ

М'язова атрофія - порушення трофіки м'язів з явищами потоншення і переродження м'язових волокон, значним зменшенням маси м'язів, послабленням або втратою скорочувальної здатності. М'язова атрофія може бути вродженою і набутою, первинною і вторинною. Так атрофія м'язів супроводжує багато спадково-дегенеративних захворювань нервово-м'язової системи дитини (аміотрофії Вердніга-Гофмана, Арана-Дюшена, Шарко-Марі Тута, міопатії Дюшена, Ерба-Рота та ін.).

Атрофія м'язів у дітей раннього віку виникає при гіпотрофії ІІ-ІІІ ступеню внаслідок метаболічних порушень у м'язах, розладів трофічної функції нервової системи, гіпокінезії.

М'язова атрофія може бути наслідком тривалої нерухомості дитини при соматичних захворюваннях, імобілізації після перелому, в післяопераційному періоді. У дітей м'язова атрофія може виникнути після тривалого застосування деяких препаратів. Так, стероїдні міопатії з'являються після тривалого вживання препаратів, що вмістять фтор-дексаметазон, тріамцинолон. Стероїдні м'язові атрофії зворотні, вони зникають після відміни препарату.

М'язова гіпотонія у новонароджених зустрічається при травматичному паралічі плечового сплетіння, у грудних дітей спостерігається при рахіті. У дітей після 5-6 років м'язова гіпотонія з'являється при малій хореї, пухлині мозжечку, супроводжує тяжку гіпокаліємію.

М'язова гіпертонія виникає при пологовій травмі з крововиливами, рефлекторна гіпертонія м'язів виникає при правці.

Міотонія - стан м'язів при якому різко порушено послаблення м'язів після сильного їх скорочення (внаслідок зміни проникливості клітинних мембран). Вроджена міотонія - хвороба Томсена. Міотонія - вроджена загальна гіпотонія або повна атонія скелетних м'язів (хвороба Опенгейма). Гіпотонія м'язів поєднується з ознаками рухливості в суглобах (гіперекстензії). Характерна поза "жаби".

Міастенія - захворювання з явищами м'язової слабкості і підвищеної втомлюваності, що відносять до аутоімунних порушень, внаслідок чого виникає блок нервово-м'язової передачі. Захворювання починається в дитинстві або у 20-30 років. Паралічі і парези м'язів - наслідок уражень пірамідної і екстра пірамідної систем.

^ СЕМІОТИКА КІСТКОВОЇ СИСТЕМИ

Частіше в дитячому віці зустрічаються такі зміни кісткової системи:

- пом'якшення кісток (краніотабес), потовщення на ребрах, викривлення кінцівок при рахіті, хондродістрофії, деформації кісток черепу при сифілісі, викривлення хребту у школярів.

- існують різні вроджені аномалії розвитку кісткового остову голови: різка асиметрія обличчя, мікрогнатія (недорозвинута нижня щелепа), макрогнатія (по мірний розвиток нижньої щелепи), високе "готичне" піднебіння, диспластичний ріст зубів, порушення прикусу, гіпертелорізм (збільшення розмірів між орбітами), брахіцефалія (ущільнення черепу в передньозадньому напрямку), скафоцефалія (ущільнення черепу в латеральному напрямку), мікроцефалія, макроцефалія.

Підгострий перебіг рахіту супроводжується розростанням остеоїдної тканини кісток черепу з утворенням бугрів на чолі і тімені. Для гострого перебігу рахіту характерно остеомаляція кісток потилиці і країв великого тім'ячка. При гострому перебігу рахіту можливі різні деформації грудної клітки. При тугому пеленанні дитини відмічається стискування її з боків, грудина виступає вперед (кілєподібна, або "кур'яча, "грудь). Внаслідок гіпотонії м'язів живота і метеоризма виникає борозда Філатова-Гарісона - западання грудної клітки в місцях прикріплення діафрагми. Воронкоподібна деформація грудної клітки можлива при тяжкому перебігу рахіту.

Асиметрія грудної клітки можлива при рахіті, хронічній пневмонії, плевриті, ателектазах, аномаліях розвитку дихальної системи, діжкоподібна грудна клітина буває при емфіземі,бронхіальній астмі. Тривалий перебіг рахіту веде до утворення "реберних чіток" - своєрідних розростань остеоїдної тканини на ребрах поблизу грудини, "браслетів", "ниток перлів".

Кінцівки дитини необхідно обстежити в положенні лежачи і стоячи: оцінюють їх форму, співвідношення довжини кінцівок між собою, а також до загальної довжини тіла, пальпаторно обстежують кістки, доступні для пальпації. При багатьох вроджених і спадкових захворюваннях (синдромах Баквіна-Айгера, Мартена-Олбрайта, Моркіо, Пайла, Парро, Фанкони-Альбертіні та інш.) відмічається укорочення та деформації кінцівок.

При синдромі Паннера (асептичний епіфізарний некроз головки плечової кістки) можливе укорочення однієї руки, а при синдромі Пертеса (асептичний субхондральний некроз головки стегна) - укорочення однієї ноги. Для визначення плоскостопія застосовують плантографію: на поверхні темного лінолеуму роблять відбитки підошв стоп, змащених крейдою. Для отримання стійких відбитків застосовується спеціальна методика. При оцінці стану суглобів звертають увагу на зміну контурів, форми, об'єму суглобу, колір шкіри над суглобом, наявність вузликових, атрофічних змін в ділянці суглоба, набряків.

^ Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтролю:

Питання

Відповіді

1.Симетричне укорочення всiх кiнцiвок при збереженнi параметрiв тулубу у дiтей спостерiгають при:

1. хондродистрофiї *

2. наявності рахiту

3. синдромi Марфана

4. хворобi Пертеса

5. гiпофiзарному нанiзмi

2. Викривлення кiнцiвок у дiтей по типу О- та Х-подiбних характерно для:


1. хондродистрофiї

2. наявності рахiту *

3. вродженого сифiлiсу

4. хвороби Пертеса

5. вивиху кульшових суглобiв

3. Затримка прорiзування зубiв у дитини може свiдчити про:

1. наявність гiпотрофiї

2. ексудативно-катаральний дiатез

3. наявність анемiї

4. наявність рахiту *

5. гiпервiтамiноз D

4. М'язова гiпотонiя у дiтей розвивається при:

1. наявності правця

2. наявності паратрофiї*

3. вивиху кульшових суглобiв

4. наявності малої хореї

5. ексудативному дiатезi

5. У дитини 8 мiс є, як пpавило, ... молочних зубiв:

1. 6-8

2. 10-12

3. 2-4 *

4. 12-14

5. 18-20

6. Фiзiологiчний грудний кiфоз у дитини формується у вiцi:

1. 3-4 мiсяцi

2. 11-12 мiсяцiв

3. 6-7 мiсяцiв *

4. 9-10 мiсяцiв

5. 1-2 мiсяцi

7. Причинами частих гематогенних остеомiєлiтiв у дiтей в перiод новонародженостi є:

1. добре кровопостачання кiсток *

2. більший вміст органічних речовин

3. низька бактерициднiсть шкiри

4. бiльший вмiст в кiстках води

5. висока бiодинамiка кiсткової тканини

8. Передчасне закриття великого тiм'ячка у дитини може свiдчити про:

1. гiдроцефалiю

2. гiпервiтамiноз D*

3. хондродистрофiю

4. наявність рахiту

5. ексудативно-катаральний дiатез

9. Сила м'язiв у дiтей може визначатися:

1. ергометром

2. динамометром *

3. спiрометром

4. калiпером

5. мiографом

10. Несиметричне ураження крупних суглобiв, „летючість болі”, у дiтей характерно, як правило, для:

1. наявності рахiту

2. наявності хондродистрофiї

3. наявності сколiозу

4. наявності ревматизму *

5. ювенiльного ревматоїдного артриту

Б. Задачі для самоконтролю:

Ситуаційна задача №1. Дитині 7 міс. Скарги матері на появу вдома у дитини на фоні клінічного благополуччя тоніко-клонічних судом, які до приїзду бригади швидкої медичної допомоги зникли без лікування, дитина направлена у стаціонар. Мати відмічає підвищену пітливість дитини, зниження апетиту, млявість. Дитина від третьої вагітності, що перебігала на фоні анемії, народилась із вагою 3100 г, з народження на грудному вигодовуванні, в якості прикорму отримує лише манну кашу. Психомоторний розвиток відповідає віку. Хлопчик щеплений за календарем. Вага дитини при поступленні 8900 г, сидить із підтримкою, на ніжки впирається погано, зубів немає. При огляді дитини шкіра бліда, тургор мґяких тканин задовільний, тонус мґязів знижений, підшкірний жировий шар добре виражений, велике тімґячко 3х3,5 см, дещо западає, потилиця трохи сплощена, розгорнута нижня апертура грудної клітки, пальпуються потовщення хрящів в ділянці прикріплення ребер до грудини та дистальних відділів кісток передпліччя. Позитивні симптоми Трусо, Хвостека, при огляді в дитини зґявився карпопедальний спазм. ЧСС 140 на хв, частота дихань 34 на хв, перкуторно над легенями ясний легеневий звук, аускультативно – жорстке дихання. Живіт дещо збільшений, нижній край печінки на 1 см нижче ребрової дуги, селезінка – біля краю. Стілець 1-2 рази на добу, без патологічних домішок. Сеча концентрована. Загальний аналіз крові: гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,3 Т/л, КП 0,8; лейкоцити 9 Г/л, паличкоядерні 7%, сегментоядерні нейтрофіли 34%, еозинофіли 1%, лімфоцити 52%, моноцити 6%. Біохімічний аналіз крові: Са загальний – 1,6 мМ/л, Са іонізований – 0,5 мМ/л; Р – 1,1 мМ/л, лужна фосфатаза – 1200 Од. Нейросонографія – патологічних відхилень від норми не виявлено.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №2. Хлопчик 6 років. Поступив у перші години захворювання в зв’язку із підвищенням температури до 38,4°С, швидко прогресуючою інспіраторною задишкою, наростаючим ціанозом, неспокоєм, афонією. Лікування вдома антигістамінними препаратами та інгаляціями бета-2-агоністів було неефективним. При об’єктивному обстеженні пульс 154 за хв, дихання - 56 на 1 хв, температура тіла 39,2°С, артеріальний тиск 90/70 мм рт. ст. Виражений респіраторний дістрес, ціаноз за центральним типом, інспіраторний стрідор. Дитина краще почувається сидячи, нахилившись вперед із відкритим ротом та дещо висунутим язиком, що полегшує дихання. Постійна слинотеча. Шкіра бліда, чиста. Афонія. Крила носу напружені, втягнення податливих ділянок грудної клітки. Над легенями ясний перкуторний звук та грубі, непостійні, провідні з верхніх дихальних шляхів сухі хрипи. Тони серця гучні, чисті. Парадоксальний пульс (25 мм рт.ст.). Живіт дещо болючий у верхніх відділах, печінка на 2 см виступає з-під ребрової дуги, край її гострий, неболючий. Обстеження зіву значно утруднене, так як відкривання рота супроводжується значним болем. Зів чистий, значно гіперемований. При відтисканні язика видимий великий, набряклий, яскраво-вишневого кольору надгортанник. Загальний аналіз крові: Hb - 110 г/л, еритроцити - 3,8 Т/л, лейкоцити - 21,2 Г/л, еозинофіли - 0%, паличкоядерні нейтрофіли - 22%, сегментоядерні нейтрофіли – 61%, лімфоцити - 15%, моноцити - 2%, ШЗЕ - 32 мм/год. При рентгенографії верхніх дихальних шляхів (бокова проекція) видимий збільшений (набряк?) надгортанник. Аналізи сечі та калу - без особливостей. РаСО2 - 68 мм рт.ст., SaО2 - 77%, рН венозної крові - 7,18, дефіцит буферних основ (BE) (-)8 мМ/л.


Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача 3. Новонароджений від X вагітності, IX пологів терміном 34 тижні. Пологи стрімкі. Народився хлопчик, масою 2100 г, довжина тіла 45 см. Оцінка за шкалою Апгар 5/6 балів. Стан дитини після народження середньотяжкий, через 3 год після народження з'явились прояви респіраторного дистресу. Об'єктивно: м'язова гіпотонія, рефлекси періоду новонародженості пригнічені. Шкіряні покриви бліді, акроціаноз. Велике тім'ячко на рівні кісток черепа. Тони серця глухі, ригідні, 140 за хв. Дихання часте, 65 на хв, за участю допоміжної мускулатури (втягнення міжреберних проміжків, гарісонової борозни, мечовидного відростка на вдосі, роздування крил носа), що зображено на рис. Аускультативно на фоні послабленого дихання експіраторні шуми, поодинокі крепітуючі та дрібнопухирчасті хрипи. Перкуторно - дифузне притуплення перкуторного звуку. Живіт м'який, печінка +3,0 см, селезінка не пальпується. Не сечився. «Пінний тест» з шлунковим вмістом негативний.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №4. Хлопчик 2 міс. Після того, як мати перевела дитину на коров’яче молоко, впродовж тижня вдома був пронос, лікування не отримував. Обєктивно: загальний стан тяжкий, температура тіла 36,0°С, під час огляду дитина лише слабко стогне, значно втратила у вазі, шкіра суха, блідо-сіра, «мармуровий» малюнок, кінцівки холодні, слизові сухі, очі запали, велике тім’ячко значно нижче кісток черепа, пункція периферичних вен значно утруднена. Тургор м’яких тканин та еластичність шкіри значно знижені, м’язова гіпотонія. Пульс 182 на хв., послаблений. АТ 60/10 мм рт ст. Тони серця глухі, чисті. ЧД 46 на хв. Над легенями ясне жорстке дихання, коробковий відтінок перкуторного звуку. Живіт м’який, помірно здутий, активна перистальтика. Випорожнення часті, водянисті, впродовж 8 год не сечився. Загальний аналіз крові: Нb 132 г/л, ер. 3,7 Т/л; КП -0,9; лейкоцити -10 Г/л; нейтрофіли: паличкоядерні - 9%, сегментоядерні - 43%; еозинофіли - 3%; лімфоцити - 42% моноцити -3%; ШЗЕ -17 мм/год.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

Ситуаційна задача №5. Дитина 1 року. У віці 6 міс діагностовано фіброеластоз. Поступила до стаціонару у зв’язку з різким погіршанням стану. Обєктивно: в спокої – помірно виражений ціаноз шкірних покривів, що посилюється при плачі дитини, слизові з фіолетовим відтінком, під час огляду на фоні плачу значно посилився ціаноз, почастішало дихання, дитина стала вкрай неспокійною, навколо губ – слизові виділення у вигляді міхурців. Пульс 158 на хв, АТ - 80/40 мм рт. ст. Межі серця значно розширені в усі боки, переважно вліво. Дихання 54 на хв, над легенями множинні дрібноміхурцеві вологі хрипи переважно прикоренево та у нижніх відділах. Загальний аналіз крові: Hb -120 г/л; еритроцити – 5,8 Т/л, КП – 0,95; нейтрофіли: паличкоядерні -5%; сегментоядерні -39%; еозинофіли-3%; лімфоцити-50%; моноцити - 3%; ШЗЕ - 4 мм/год. Рентгенологічне обстеження ОГК: кардіомегалія, посилення легеневого малюнку. РаО2 – 60 мм рт.ст., РаСО2 – 55 мм рт.ст.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

ЛІТЕРАТУРА

Навчальна:

Обов'язкова:

  1. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

  2. Нечитайло Ю.М., Мельничук Л.В., Макарова О.В. Покрови тіла та опорно-руховий апарат у дітей/Навчальний посібник.- Чернівці.- 2004р.-62с.

  3. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.- С.136-145, 293-329.

  4. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: Фолиант, 2000. - С.223-315.

Додаткова:

1. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. - К.: Знання України, 2002. - С.8-15

2. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. -С.34-73.

Методична:

  1. Ю.М. Нечитайло, Л.В. Мельничук, О.В. Макарова “Покрови тіла та опорно-руховий апарат у дітей”, “ Прут”, 2004.-56 с.

Наукова:

  1. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Международный медицинский журнал. – 2003. – №3. – С. 6-9.

  2. Майданник В.Г. Перспективи розвитку клінічної педіатрії в ХХІ столітті // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2002. – №1. – С. 8-12.



Методичну вказівку склав

асистент кафедри Буряк О.Г.


Рецензія позитивна

д.мед.н., професор Нечитайло Ю.М.



Схожі:

Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Модуль „Анатомо-фізіологічні особливості, методи клінічного обстеження, лабораторні та інструментальні методи дослідження, семіотика...
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерсво охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Довідник для студента складений на підставі діючого навчального плану та програми з гігієни та екології для студентів вищих медичних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи