“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 126.42 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата11.07.2012
Розмір126.42 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


Затверджено”


на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри


професор ____________ Нечитайло Ю.М.

“___” ___________ 2008 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 3 курсу спеціальність «Лікувальна справа» та «Педіатрія»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ

Модуль 2. „Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження та семіотика захворювань у дітей”

Змістовний модуль 5. Шкіра підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей.

^ ТЕМА ЗАНЯТТЯ №4

Додаткові методи дослідження шкіри, підшкірної основи та кістково-м’язової системи у дітей.


Навчальний предмет:

Пропедевтична педіатрія

3 курс

спеціальність «Лікувальна справа» та «Педіатрія»

Кількість годин – 2


Методичну розробку склав:

асистент Буряк О.Г.


Чернівці 2008

^ 1. Актуальність теми:

Шкіра та кістково-м’язова системи мають тісний функціональний зв'язок із станом всіх органів та систем і є „екраном" стану внутрішніх органів, тому правильна оцінка стану шкіри за допомогою не тільки основних, а й додаткових методів обстеження має велике значення в практичній діяльності лікаря. Слід наголосити на медико-психологічних аспектах, які необхідно знати лікарю-психологу при роботі з дітьми з ураженням шкіри, кісткової та м'язової систем.

^ 2. Тривалість заняття: 2 год.

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

  • Збирати анамнез і виявити дані, що вказують на зміни з боку шкіри та кістково-м’язової системи у дитини.

  • Проводити об’єктивне обстеження шкіри та кістково-м’язової системи з урахуванням вікових особливостей.

  • Вирізняти клінічні ознаки ураження кістково-м’язової системи та шкіри, виявляти провідні синдроми.

  • Інтерпретувати результати додаткових методів обстеження

^ 4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини.

  2. Гістологія.

  3. Фізіологія.

  4. Патологічна анатомія.

  5. Патологічна фізіологія.

  6. Догляд за хворими.

Знати будову та функції шкіри та кістково-м’язової системи, патологічну анатомію та фізіологію шкіри, кісток та м’язів, правила догляду за дітьми із захворюваннями шкіри та кістково-м’язової системи, правила медичної етики та деонтології.

Оцінити зміни функціонування кістково-м’язової системи та шкіри, що свідчать про порушення стану дитини, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження шкіри та кістково-м’язової системи та стан важкості дитини.

^ 5. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

Динамометрія

Метод, за допомогою якого визначається м’язова сила дитини

Симптом Кожекникова

Поява на місці щипка більше 4-5 петехій вказує на позитивний симптом щипка (проба щипка)

Хронаксіметрія

Визначення електрозбудливості м’язів дитини

УЗД

Ультразвукова діагностика

5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. Кістково-м’язова система та особливості її функціонування у дітей.

  2. Методика обстеження кістково-м’язової системи у дітей.

  3. Додаткові методи дослідження шкіри.

  4. Додаткові методи дослідження підшкірної основи.

  5. Додаткові методи дослідження кістково-м’язової системи у дітей.

  6. Основні синдроми ураження кістково-м’язової системи у дітей.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

  1. Клінічне обстеження дитини з ураженням кістково-м’язової системи.

  2. Оцінка загального стану хворої дитини.

  3. Проведення додаткових методівв дослідженя шкіри та підшкірної основи.

  4. Проведення додаткових мметодів дослідженя кістково- м’язової системи.

  5. Виявлення симптомів та синдромів ураження кістково-м’язової системи.

  6. Інтерпретація результатів додаткових методів дослідження кістково-м’язової системи

^ Зміст теми:

Додаткові методи дослідження шкіри, підшкірної основи.

При необхідності, при певних патологічних станах, для оцінки капілярів шкіри використовують пробу джгута або щипка. Дослідження феномена джгута (симптом М.П.Кончаловського-Румпель-Леєде) проводять наступним чином: на плече вище ліктя накладають еластичний джгут так туго, щоб з’явився легкий ціаноз кисті, але не до зникнення пульсу на променевій артерії. Через 3-5 хв. Джгут знімають і ретельно оглядають шкіру в ділянці ліктьового згину. При позитивному симптомі шкіра на ліктьовому згина покривається петехіями, кількість яких перевищує 4-5.

Для проведення проби щипка необхідно шкіру без підшкірної основи (в ділянці над або підключичної ямки) захопити в складку великим і вказівним пальцями обох рук. Відстань між пальцями лівої і правої руки на складці шкіри повинна бути 2-3 мм, частини складки слід змістити в протилежні сторони поперек довжини складки, або з’єднати пальці за її довжиною, а потім розтягнути складку в протилежні сторони за її довжиною. Поява на місці щипка більше 4-5 петехій вказує на позитивний симптом щипка (симптом П.В.Кожекникова).

Іноді для оцінки стану капілярів шкіри використовують молоточковий симптом – поява крововиливів при постукуванні перкусійним молоточком по шкірі грудини хворого (підвищена ламкість судин шкіри спостерігається у хворих на скарлатину, геморагічний васкуліт, лейкоз та ін.).

^ Додаткові (інструментальні) методи дослідження кісток та суглобів.

М’язову працездатність можна визначати за допомогою спеціальних приладів - ергографів та ергометрів. Досліджується м’язова збудливість за допомогою механічних або електричних подразнень. Хронаксіметрія – визначення електрозбудливості м’язів дитини. Також за допомогою актографів та електроміографів можна визначати спонтанну м’язову активність.

Досить часто при дослідженні кісток та суглобів використовується рентгенологічний метод дослідження. Цей метод досить важливий і інформативний при уточненні діагнозу, виключенні або навпаки наявності певного патологічного процесу. Для дослідження суглобів, а саме суглобової сумки, внутрішньо-суглобних утворень використовують метод артрографії. В педіатрії частіше використовується артропневмографія, тому що він викликає менше побічних реакцій. Також використовується такий метод як електрорентгенографія та томографію.

Використовуються радіонуклідні дослідження кісток та суглобів. Сканування за допомогою цих методів базується на визначенні швидкості поглинання та виділення радіонуклідів (виведення із кісток радіоактивного кальцію або стронцію) із кісток. Сцинтіграма дає інформацію про локалізацію, розповсюдженість і динаміку патологічного процесу в кістах та суглобах.

Також використовується артроскопія. За допомогою якого можна отримати фотознімок, а також провести біопсію. За допомогою плантографії можна діагностувати наявність плоскостопії у дитини.

Метод пункції суглобу дає можливість отримати синовіальну рідину для діагностики наявності в суглобі певного запального процесу, а при проведенні додатково бактеріоскопії можна виявити патогенну мікрофлору.

^ Матеріали для самоконтролю

А. Тести для самоконтролю:

Питання

Відповіді

1. М'язова гiпотонiя у дiтей розвивається при:

1. наявності рахiту

2. наявності правця

3. ексудативному дiатезi

4. наявності паратрофiї *

5. наявності спазмофiлiї

2. Товщину підшкiрної складки у дітей вимiрюють:


1. денсиметром

2. калiпером *

3. вiзуально

4. динамометpом

5. еpгометpом

3. Внаслiдок зниженого вмiсту вiдновленого Hb в капiлярнiй кровi з'являється на шкiрi:


1. блiдiсть *

2. почервонiння

3. цiаноз

4. жовтяниця

5. пiгментацiя

4. Патологiчний гiпергiдроз у дiтей розвивається при таких захворюваннях:


1. гiпотрофiя

2. кератоз

3. туберкульоз *

4. склерема

5. псорiаз

5. Почервонiння шкiри обличчя у виглядi "метелика" у дiтей спостерiгають при:


1. наявності скарлатини

2. системному червоному вовчку*

3. наявності гiпертермiї

4. наявності краснухи

5. ексудативно-катаральному дiатезi

6. Блiдiсть шкipи у дiтей частiше виникає внаслiдок:

1. появи набpякiв шкіри

2. добpого pозвитку жиpової клiтковини

3. зниження piвня Hb та еpитpоцитiв

4. спазму пеpифеpiйних судин

5. все перелічене*

7. Цiаноз шкiри характерний для всiх захворювань, крiм:

1. вродженi вади серця

2. гемолiтична хвороба новонароджених *

3. респiраторний дистрес-синдром новонароджених

4. наявності пологової травми

5. наявності пневмонiї

8. Алопецiя у дитини може бути пpоявом захвоpювань:


1. гiповiтамiнози

2. гельмiнтози

3. отpуєння талiєм

4. вторинний сифiлiс

5. все перелічене *

9. У дiтей раннього вiку дерма має:

1. переважно волокнисту структуру

2. переважно клiтинну структуру *

3. товстi колагеновi волокна

4. слаборозвинутi еластичнi волокна

5. малу кiлькiсть кpовеносних судин

10. Гiпеpгiдpоз долоней у дiтей шкільного віку може свiдчити пpо:

1. наявність кеpатозу

2. наявність псоpiазу

3. наявність pахiту

4. вегето-судинну дистонiю *

5. все перелічене


Б. Задачі для самоконтролю:

1. Дівчинка 11 міс. Знаходиться на стаціонарному обстеженні з приводу скарг батьків на швидку її втомлюваність при годуванні, раптове посилення ціанозу та задухи при плачі, підвищену пітливість та відставання в фізичному розвитку. Шум у серці дівчинки виявлений із народження. Обєктивно: відставання в фізичному та психомоторному розвитку. В спокої – помірно виражений ціаноз шкірних покривів, слизові з фіолетовим відтінком, ціаноз посилюється при плачі дитини. Під час огляду на фоні неспокою значно посилився ціаноз, почастішало дихання, дитина стала вкрай неспокійною, на руках у матері з притиснутими до живота ніжками трохи заспокоїлась. Пульс 178 на хв, АТ - 80/45 мм рт. ст. Межі серця: ліва доходить до передньо-підпахвової ділянки, права на 1-1,5 см назовні від парастернальної лінії. Над всією поверхнею грудної клітки вислуховується грубий систолічний шум із максимальною звучністю в 2-му міжребер'ї зліва від грудини, проводиться на спину. Дихання 64 на хв, над легенями ясний перкуторний звук, жорстке дихання. Загальний аналіз крові: Hb -184 г/л; еритроцити – 5,8 Т/л, КП – 0,95; нейтрофіли: паличкоядерні -5%, сегментоядерні -39%; еозинофіли-3%; лімфоцити-50%; моноцити - 3%; ШЗЕ - 4 мм/год.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

2. Дівчинка 12 років. Скарги на полідіпсію, схуднення, поліурію впродовж тижня. Обєктивно: стан дитини тяжкий за рахунок ексикозу, ацидозу, кетозу. Дівчинка сонлива, млява, відчувається запах ацетону з рота. Шкірні покриви бліді, прохолодні дистальні відділи кінцівок, "мармуровий" малюнок на шкірі, на щоках - виражений рубеоз. Слизові оболонки сухі, тургор тканин знижений. Дихання 40 на хв, шумне, глибоке. Над легенями коробковий звук, жорстке дихання. Периферичний пульс ритмічний, частота 130 на хв. Межі відносної серцевої тупоcті в нормі, тони серця приглушені. Живіт помірно здутий, печінка +2 см з-під ребрової дуги, селезінка не пальпується. Стільця не було протягом доби. Сечовипускання часте, неболюче. Загальний аналіз крові: Hb - 126 г/л, еритроцити - 4,2 Т/л, КП - 0,9, лейкоцити – 7,9 Г/л, еозинофіли - 5%, паличкоядерні нейтрофіли - 6%, сегментоядерні - 40%, лімфоцити - 48%, моноцити – 1%, ШЗЕ - 3 мм/год. Профіль глюкози крові 30,8 мМ/л; 14,6 мМ/л, 14,0 мМ/л, 12,1 мМ/л. Загальний аналіз сечі: питома вага 1032, кисла, ацетон +++, цукор - 3,1%.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

3. Хлопчик 14 років. Скарги на набряклість та болючість лівих ліктьового та колінного суглобів, що виникли після травми, обмеження активних рухів уражених кінцівок. З анамнезу відомо, що міжм'язові гематоми були відмічені у дитини вперше у віці 1 року. Дядько пробанда з боку матері страждає на підвищену кровоточивість. Об’єктивно: шкіра та видимі слизові блідого кольору, набряклість та напруженість шкіри над ліктьовим та колінним суглобами зліва. Пальпуються поодинокі дрібні підщелепні та шийні лімфатичні вузли. Артеріальний тиск - 105/65 мм рт.ст., пульс 110 на хв, слабкого наповнення та ненапружений. З боку інших органів та систем патологічних відхилень не виявлено. Загальний аналіз крові: Нb - 90 г/л, ер. - 3,0 Т/л, КП - 0,9, ретикулоцити - 0,5%, тромбоцити - 220 Г/л, лейкоцити - 8 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні - 7%, сегментоядерні - 62%; еозинофіли - 1%, лімфоцити - 24%, моноцити - 6%, ШЗЕ - 13 мм/год. Коагулограма: час зсідання крові (за Лі-Уайтом) - 60 хв, протромбіновий час - 28 с, протромбіновий індекс - 60%, тромбіновий час - 17 с, активований частковий (кефалін-каоліновий) тромбопластиновий час – 3 хв (в нормі 45-55 с), фібріноген - 3,4 г/л, гематокрит - 0,38 л/л.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

4. Дівчинка 6 років. Скарги на висипку на кінцівках та болючість колінних та гомілково-ступневих суглобів. Об'єктивно: температура тіла 37,6° С, на шкірі розгинальної поверхні верхніх та, особливо, сідниць і нижніх кінцівок, симетрично розташовані множинні геморагічні червоного кольору палульозні, а також петехіальні висипні елементи, більш значні у дистальних відділах. Пульс 115 на хв, границі відносної серцевої тупості у межах вікової норми; чисті, ритмічні тони. Над легенями - ясний перкуторний звук, жорстке дихання. Живіт при пальпації м'який, помірно болючий в навколопупковій ділянці, печінка на 2 см нижче реберної дуги по середньоключичній лінії, селезінка не пальпується. Ознаки помірного запалення колінних та правого гомілково-ступневого суглобу. Стільця протягом доби не було, сеча світла. На другий день перебування у стаціонарі у дитини з'явився рідкий стілець із домішками крові у калі, біль у животі, який впродовж годин став переймоподібним, дуже інтенсивним, кинжальним, з приводу чого була призначена консультація хірурга. Загальний аналіз крові: Нb - 112 г/л, ер. - 3,5 Т/л, КП - 0,96, ретикулоцити - 0,5%, тромбоцити - 190 Г/л, лейкоцити -11,5 Г/л, нейтрофіли: паличкоядерні - 10%, сегментоядерні - 67%; еозинофіли - 7%, лімфоцити - 14%, моноцити - 2%, ШЗЕ – 17 мм/год. С-реактивний білок - +++. Коагулограма: патологічних відхилень не виявлено. ЕКГ: ритм синусовий, дихальна аритмія, вертикальна позиція ЕВС.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

5 Хлопчик 9 років. Скарги на болі в епігастральній ділянці, вночі від болю дитина іноді прокидалась, при цьому у хлопчика спостерігалась гіперсалівація, періодично - нудота, здуття живота, що супроводжувалось відчуттям дискомфорту в епігастральній ділянці. Хворіє впродовж 2 міс, захворів навесні. Лікування не одержував. Обєктивно: температура тіла 36,2°С, частота дихання 42 на хв, пульс 132 на хв, АТ 80/50 мм рт.ст. Шкірні покриви чисті, бліді. Язик обкладений біля кореня білувато-жовтим нашаруванням, сухий. Живіт правильної форми, мякий. При пальпації пілородуоденальної зони спостерігається больова реакція. Печінка і селезінка не збільшені. Стілець нестійкий, останнім часом темного кольору. Під час огляду – дефекація, випорожнення у вигляді мелени. Загальний аналіз крові: Hb -90 г/л; еритроцити – 2,83 Т/л, КП – 0,95, ретикулоцити – 3%, нейтрофіли: паличкоядерні - 7%, сегментоядерні - 49%; еозинофіли-3%; лімфоцити-38%; моноцити - 3%; ШЗЕ - 12 мм/год. Загальний аналіз сечі - без патологічних відхилень. ЕКГ - варіант норми. В копрограмі - лейкоцити 5-6 в полі зору, позитивна реакція Грегерсена.

Дайте відповіді на запитання:

1. Яка система уражена? Які патологічні симптоми, синдроми спостерігаються у дитини?

2. Які додаткові методи обстеження необхідно призначити пацієнту?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Нечитайло Ю.М., Мельничук Л.В., Макарова О.В. Покрови тіла та опорно-руховий апарат у дітей / Навчальний посібник. - Чернівці.- 2004р.-62с.

2. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.- С.136-145, 293-329.

3. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: Фолиант, 2000. - С.223-315.

Додаткова:

1. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. - К.: Знання України, 2002. - С.8-15

2. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. -С.34-73.

3. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008 «Про затвердження Клінічного протоколу медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3 років».

Методична:

1. Ю.М. Нечитайло, Л.В. Мельничук, О.В. Макарова “Покрови тіла та опорно-руховий апарат у дітей”, “ Прут”, 2004.-56 с.

Наукова:

  1. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Международный медицинский журнал. – 2003. – №3. – С. 6-9.

  2. Майданник В.Г. Перспективи розвитку клінічної педіатрії в ХХІ столітті // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2002. – №1. – С. 8-12.



Методичну вказівку склав

асистент кафедри Буряк О.Г.


Рецензія позитивна

доцент кафедри Попелюк Н.І.


Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи