“Затверджено” icon

“Затверджено”




Скачати 208.56 Kb.
Назва“Затверджено”
Дата11.07.2012
Розмір208.56 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет


Затверджено”


на методичній нараді

кафедри пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри


професор ____________ Нечитайло Ю.М.

“___” ___________ 2008 р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам 3 курсу спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ


Модуль 2. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження та семіотика захворювань у дітей

Змістовий модуль 10 Ендокринна система у дітей

Тема заняття №19-20

^ Анатомо-фізіологічні особливості органів ендокринної системи, методика дослідження, семіотика уражень


Навчальний предмет:

«Пропедевтична педіатрія»

3 курс

спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія»

Кількість годин: 4


Методичну розробку склала:

доцент Шкробанець І.Д.


Чернівці – 2008

^ 1. Актуальність теми: Ендокринні залози мають великий вплив на обмін речовин, на фізичний і психічний розвиток організму дитини. В дитячому віці значення ендокринних залоз особливо ве­лике , оскільки вони беруть участь в регуляції таких важливих для організму процесів, як ріст і розвиток. Порушення діяльності ендокринних залоз призводить нерідко до рі­зких змін в обміні речовин, що в свою чергу є причиною серйозних захворювань у ді­тей. Слід наголосити на медико-психологічних аспектах, які необхідно знати лікарю-психологу при роботі з дітьми з ураженням ендокринної системи.

^ 2. Тривалість заняття: 4 год

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

1. Мати уявлення про значення стану ендокринної системи як показника здоров’я дитини, ознайомитись з основними факторами, які впливають на нього.

2. Збирати анамнез і виявити дані, що вказують на зміни з боку ендокринної системи у дитини

3. Проводити об’єктивне обстеження ендокринної системи з урахуванням вікових особливостей.

4. Вирізняти клінічні ознаки відхилень з боку ендокринної системи, виявляти провідні синдроми.

5. Оцінити показники статевого розвитку у дітей та сформувати заключення.

5.Інтерпретувати результати лабораторних, інструментальних методів дослідження.

  1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін

Отримані навики

  1. Анатомія людини.

  2. Гістологія.

  3. Фізіологія.

  4. Патологічна анатомія.

  5. Патологічна фізіологія.

  6. Догляд за хворими.

Знати будову та функції ендокринних залоз, патологічну анатомію та фізіологію ендокринних залоз дитини, семіотику порушень функцій ендокринних залоз дитини.

Вміти оцінити зміни функціонування ендокринних залоз організму, проводити об'єктивне обстеження хворої дитини для виявлення симптомів та синдромів, що свідчать про ураження ендокринної системи.

Знати анатомо-фізіологічні особливості ендокринних залоз дітей, методику обстеження та семіотику ураження ендокринних залоз дитини.

Вміти проводити опитування хворих дітей із ураженням ендокринної системи, визначати симптоми та синдроми, що свідчать про ураження ендокринних залоз у дітей.

Знати схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження хворої дитини.

Вміти збирати анамнез у дітей та їх батьків, проводити загальний огляд, оцінка ступеня важкості, оцінка фізичного, статевого та психомоторного розвитку дитини.




  1. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

^ 5.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

  1. Оволодіти методикою огляду хворого з ураженням щитоподібної залози




  1. Оволодіти методикою проведення пальпації щитоподібної залози у дитини



3. Оволодіти методикою огляду дитини для виявлення ступеню прояву вторинних статевих ознак


4. Оволодіти методикою оцінки показників статевого розвитку дітей


5.Синдром Моріака


При огляді можна виявити тремтіння пальців рук, набряклість повік, тремтіння закритих повік (симптом Розенбаха), рідке моргання повік (симптом Штелльвага), од­но- чи двосторонній екзофтальм, порушення конвергенції очей в наслідок парезу внут­рішнього прямого м'яза ока (симптом Мебіуса), біла смуга склери над райдужною оболонкою при русі погляду донизу (симптом Грефе), при погляді вгору (симптом Ко-хера), біла смуга склери навколо райдужної оболонки при відкритих очах (симптом Дельрімпля), „зляканий", фіксований погляд блискучих очей.

Пальпація про­водиться за загальновідомими правилами (теплі, чисті руки, правильне положення лі­каря і хворого, без сторонніх осіб; не завдаючи хворому зайвих страждань, спочатку пальпують поверхнево, а потім глибше). Пальпація перешийка щитовидної залози проводиться ковзаючими рухами великого, вказівного і середнього пальців правої ру­ки вгору від ручки грудини. Для пальпації правої і лівої часток щитовидної залози не­обхідно II -V зігнуті пальці обох рук завести за задні краї, а великий палець - за пе­редні краї грудинно-ключично-соскових м'язів. Після цього дитину просять зробити ковток, під час якого щитовидна залоза буде рухатися разом з гортанню. При цьому визначають поверхню, консистенцію, рухливість, розміри, болючість органу. Права і ліва частина щитовидної залози пальпуються без відчуття болю у вигляді м'яких, ніж­них утворень з гладкою поверхнею.

Ступінь прояву вторинних статевих ознак у дівчаток (А.В.Мазурін, І.М.Воронцов, 1985)

  • Розвиток молочних залоз (коефіцієнт 1,2)

  • Оволосіння лона (коефіцієнт 0,3)

  • Оволосіння підпахвинних впадин (коефіцієнт 0,4)

  • Становлення менструальної функції (коефіцієнт 2,1)

Проводиться за вторинними статевими ознаками у дітей старше 9 років.

Кожна з ознак має свій символ та ступінь прояву.

1. Соматоскопія зовнішніх статевих ознак з визначенням формули статевого розвитку за ознаками (Ax, P, Ma, Me).

2. Визначення балу статевого розвитку (БСР). Для цього користуються діагностичним індексом цінності кожної статевої ознаки.

3. Порівняння із регіональними стандартами.

4. Висновок-заключення.

Розвивається в дітей, хворих цукровим діабетом тривалий час при нерегуляр­ному і неправильному застосуванні інсулінотерапії. Симптоми: виявляється затрим­кою фізичного розвитку, збільшенням у розмірах живота за рахунок гепатомегалії. Печінка збільшена до 5-8 см, щільна, безболісна. У дітей розвивається ожиріння з нерівномірним відкладенням жиру на обличчі - місяцеподібне обличчя, животі, плечо­вому поясі, в області таза. Одночасно розвивається затримка статевого дозрівання. Усі ці ознаки сполучаються з нормальним розумовим розвитком, інтелект дітей відповідає віку.


^ 5.2. Теоретичні питання до заняття:

  1. АФО ендокринної системи у дитини.

  2. Особливості статевого дозрівання дівчат

  3. Особливості статевого дозрівання хлопчиків

  4. Яка методика проведення клінічного обстеження ендокринної системи у дітей?

  5. Яка методика проведення оцінки статевого розвитку дітей?

  6. Які ви знаєте методи дослідження ендокринної системи у дітей?

  7. Основні синдроми ураження ендокринної системи?

  8. Вроджені аномалії розвитку ендокринної системи?

^ 5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1.Опитування хворого

2.Об’єктивне обстеження хворого

3. Визначення стану важкості хворого

4. Визначення показників фізичного розвитку

5. Оцінка показників статевого розвитку

6. Інтерпритація отриманих даних по показникам статевого розвитку

8. Визначення синдромів ураження та формування заключення

7. Знайомство з методикою проведення інструментальних методів дослідження ендокринної системи.

Зміст теми:

^ КЛІНІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Методика дослідження ендокринної системи складається із збирання анамнезу, огляду хворого, аускультації, лабораторно-інструментальних методів як загальних, так і спеціальних.

Опитування. При збирані анамнезу і огляду звертають увагу на наявність чи відсутність у хворого скарг і симптомів, характерних для патологій тієї чи іншої ендокринної зало­зи. Скарги і симптоми, які вказують на ураження ендокринних залоз, дуже різноманіт­ні, оскільки гормони мають великий вплив на обмін речовин, фізичний і психічний розвиток дитини, функціональний стан різних органів та систем дитячого організму.

Скарги. У хворих з патологією ендокринних залоз можуть бути скарги на під­вищену збудливість, роздратованість, неспокійний сон, пітливість, зміну кольору шкі­ри, порушення росту волосся і нігтів, спрагу та ін. У хворих з гіперфункцією еозино­фільних клітин передньої частини гіпофізу можливі скарги на гігантський (вище 190-200 см) зріст (гігантизм), непропорційно велику довжину кінцівок, пальців рук і ніг (акромегалія). При гіперфункції базофільних клітин гіпофізу батьки можуть скаржити­ся на значне збільшення маси тіла дитини, оволосіння обличчя у дівчат (гірсутизм), затримку росту, що остаточно визначається під час огляду хворого. Для гіпофізарної недостатності типовими скаргами і симптомами є зменшення росту (більш як на 25% у зіставленні з нормою), зміна міміки і "дитячі" риси обличчя, слабкий розвиток муску­латури, затримка або відсутність статевого дозрівання, малі розміри статевих органів, мармуровість шкіри, холодні кінцівки. Поєднання цих симптомів з адіпозостатевими розладами (нижньої частини тіла) можливе при деструктивному ураженні гіпоталамо-гіпофізарної ділянки.

При цукровому діабеті першими ознаками захворювання можуть бути скарги на наявність у дитини підвищеного апетиту (поліфагії), спраги (полідипсії) і збільшення сечовиділення (поліурії).

При гострому ураженні надниркових залоз хворі скаржаться на виражену слаб­кість, біль в черевній порожнині, блювання, діарею. При хронічній недостатності над-нирникових залоз хворі скаржаться на слабкість, втомлюваність, зменшення рухливос­ті, зниження апетиту, підвищення пігментації шкіри.

Анамнез. Дуже важливо визначити, чи не було аномалій розвитку у батьків хворої дитини або інших членів сім'ї, чи не було ендокринних захворювань, напри­клад цукрового діабету, ожиріння, гігантизму, нанізму. Важливо встановити, чи не проживали батьки в районах зобної ендемії. Доцільно вияснити як проходив статевий розвиток у батьків (вік появи менструацій у матері), перебіг вагітності. В анамнезі хворих на гіпопаратиреоз відмічаються велика маса тіла при народжені, повільне від­падання залишку пуповини, хронічна діарея, яка часто змінюється запором, відставан­ня в розвитку, світлобоязнь, судоми, надмірне збудження, ларингоспазм.

ОГЛЯД

Для клінічного огляду важливою умовою є дотримання послідовності обстежен­ня ендокринних органів: гіпофіз, щитовидна залоза, паращитовидні залози, підшлун­кова залоза, надниркові залози, статеві залози.

Можна також спостерігати грубі риси обличчя, прогнатію, широкі щілини між зубами, надмірний кіфоз груднинного відділу хребта у зв'язку з інтенсивним ростом хребців. Відмічаються також збільшення надбрівних дуг, добре виражені м'язи, але характерна м'язова слабкість.

При огляді можна виявити тремтіння пальців рук, набряклість повік, тремтіння закритих повік (симптом Розенбаха), рідке моргання повік (симптом Штелльвага), од­но- чи двосторонній екзофтальм, порушення конвергенції очей в наслідок парезу внут­рішнього прямого м'яза ока (симптом Мебіуса), біла смуга склери над райдужною оболонкою при русі погляду донизу (симптом Грефе), при погляді вгору (симптом Ко-хера), біла смуга склери навколо райдужної оболонки при відкритих очах (симптом Дельрімпля), „зляканий", фіксований погляд блискучих очей.

При огляді шиї у здорових дітей, особливо в період статевого дозрівання, можна бачити перешийок щитовидної залози. Якщо спостерігається асиметрія положення щитовидної залози, то це вказує на наявність вузлів. У дитини, хворої на гіпертиреоз, можна спостерігати збільшення щитовидної залози: І ступінь - збільшення перешийка, що помітно при ковтанні; II ступінь - збільшення перешийка і часток; III ступінь - „товста шия"; IV ступінь - виражене збільшення (зоб, що різко змінює конфігурацію шиї); V ступінь - зоб величезних розмірів.

Слід зазначити, що, на відміну від інших утворень на шиї, щитовидна залоза пе­реміщується разом з трахеєю при ковтанні. У хворих на гіпотиреоз можливе раннє від­ставання у фізичному та розумовому розвитку, пізнє і неправильне прорізання зубів, слюновідділення, груби і сиплий голос, хропіння при диханні, зменшення зацікавлено­сті до оточування, млявість.

Оглядаючи хвору дитину, можна спостерігати відставання в розвитку кісток об­личчя, сідлоподібний ніс, макроглосію, сірий колір шкіри, одутле обличчя, маленькі очі, товсті губи, крихкі нігті, рідке волосся на голові, коротку шию, кінцівки, пальці (ріст кісток в довжину обмежений, в ширину ні).

Гіперфункція паращитовидних залоз призводить до зниження апетиту або навіть анорексії, нудоти, блювання, запору, болю в кістках, м'язової слабкості, переломів кіс­ток, спраги, полідипсії, поліурії, депресії, порушення пам'яті.

При огляді можуть спостерігатися так звані малі симптоми цукрового діабету -нейродерміт, пародонтоз, фурункульоз, свербіння в ділянці статевих органів. На пізніх стадіях у зв'язку з кетоацидозом знижується апетит, діти швидко втомлюються, гірше вчаться, зростає млявість, слабість. Адреногенітальний синдром є проявом вродженої вірилізуючої гіперплазії кори надниркових залоз. При огляді хворого визначається псевдо гермафродитизм (збільшення клітера, великих статевих губ, аномалія розвитку уретри, схожої з гіпоспадією). В подальшому спостерігається чоловічий тип будови тіла, гірсутизм, низький голос, вугри. У хлопчиків може бути макрогенітосомія (в 2-3 роки), неприродний передчасний статевий розвиток. У дітей обох статей може спосте­рігатися високий ріст, збільшена сила м'язів, прискорене дозрівання скелета. При більш тяжкому перебігу відмічаються ознаки адреногенітального синдрому з втратою солей (синдром Дебре-Фібігера). До вищеназваних проявів хвороби приєднуються похудіння, повільне збільшення маси тіла і ексикоз. Рідше спостерігаються гіпертермія і гіпертензія.

У хворих з підтвердженою гіпофізарнозалежною гіперплазією кори надниркових залоз діагностують хворобу Іценко-Кушинга. При синдромі Іценко-Кушинга наднир­кові залози надмірно продукують кортизол (в меншій мірі альдостерон і андрогени). Такі хворі скаржаться, а при огляді спостерігається затримка в рості, „худі" руки, зміна міміки обличчя і місяцеподібне обличчя, шкіра його багряно-червоного кольору. Шкі­ра тулуба і кінцівок суха з численними багряно-синюшними стриями атрофічного походження. Можна спостерігати гіпертрихоз, акне, піодермію, мікоз. У дівчаток вто­ринні статеві ознаки набувають зворотного розвитку, порушується циклічність менст­руацій. В більш пізніх стадіях можуть з'явитися ознаки гіпотрофії або атрофії м'язів, недорозвиненість статевих органів, високий артеріальний тиск.

Пальпація. Важливе значення для діагностики уражень ендокринних залоз має пальпація. Однак не всі залози доступні для пальпарного дослідження. Пальпація про­водиться за загальновідомими правилами (теплі, чисті руки, правильне положення лі­каря і хворого, без сторонніх осіб; не завдаючи хворому зайвих страждань, спочатку пальпують поверхнево, а потім глибше). Пальпація перешийка щитовидної залози проводиться ковзаючими рухами великого, вказівного і середнього пальців правої ру­ки вгору від ручки грудини. Для пальпації правої і лівої часток щитовидної залози не­обхідно II -V зігнуті пальці обох рук завести за задні краї, а великий палець - за пе­редні краї грудинно-ключично-соскових м'язів. Після цього дитину просять зробити ковток, під час якого щитовидна залоза буде рухатися разом з гортанню. При цьому визначають поверхню, консистенцію, рухливість, розміри, болючість органу. Права і ліва частина щитовидної залози пальпуються без відчуття болю у вигляді м'яких, ніж­них утворень з гладкою поверхнею.

За допомогою пальпації уточнюють характеристику статевих розладів, зокрема, при пальпації зовнішніх статевих органів визначають їх щільність, локалізацію яєчка при крипторхізмі. Оцінюють товщину підшкірно-жирового шару, температуру шкіри на кінцівках, тонус і силу м'язів, їх консистенцію. Нерідко у хворих з патологією ен­докринних залоз пальпують збільшену печінку, визначають її болючість.

Перкусія. Перкуторно у дітей з захворюваннями ендокринної системи можна визначити біль в кістках при гіперпаратиреозі, зменшення розмірів відносної тупості серця при гіпогонадизмі, збільшення печінки при цукровому діабеті, а також загрудинно розташований зоб, який визначають над рукояткою грудини.

Аускультація. Аускультативно у хворих на тиреотоксикоз можна вислухати су­динний шум над поверхнею залози; ослаблені тони серця і систолічний шум на його верхівці при недостатності надниркових залоз.

Для діагностики захворювань ендокринної системи необхідно використовувати спеціальні лабораторні дослідження, а саме визначення вмісту гормонів у різних біо­логічних рідинах.

^ ДОДАТКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

1. Лабораторні методи дослідження: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз крові на цукор, глікемічний профіль, глюкозо-толерантний тест, аналіз сечі на цукор, аналіз крові на вміст гормонів, біохімічний аналіз крові.

2. ^ Функціональні методи дослідження: а) тест стимуляції тироліберином: визначають рівень пролактину в крові до, через 15 і ЗО хв. після внутрішньовенного введення тироліберина в дозі 1 мкг/кг (для дорослих 100 мкг). Результат: у здорових дітей та чоловіків відмічають 3-5 разове, а у жінок 6-20 разове збільшення рівня пролактину в 15 - ЗО хв. інтервалі. Зниження реакції або її відсутність дозволяє допус­тити пролактинсекретуючу пухлину ;б) тест з вазопресином: ранком звільнюють сечо­вий міхур і дають випити води з розрахунку 20 мл/кг ваги. На протязі 3 годин вимі­рюють діурез, густину та осмолярність сечі. Через 3 години вводять вазопресин в дюзі 0,2 - 0,5 МЕ в/м або адіурекрін інтраназально 10-20 мкг. На протязі 3 годин знову ви­значають густину та осмолярність сечі. Результат: у здорових діурез зменшується на 25% і більше, відносна густина і осмолярність сечі підвищуються, а осмолярність кро­ві не змінюється. Пробу використовують для диференціації церебрального і нефрогенного нецукрового діабету.

3. ^ Оцінка функції щитовидної залози: а) дослідження біохімічних параметрів, які регулюються переважно гормонами щитовидної залози: холестерин, ліпопротеїди плазми крові, зв'язаний з білком йод (ЗБЙ); б) функціональна активність щитовидної залози: визначається вмістом в крові загального тироксина (Т4), трийодтироніна (ТЗ), тироксинзв'язуючого глобуліна (ТЗГ), тиротропного гормону (ТТГ); в) визначення антитіл до тироглобуліну, різних антигенів тироцитів, антитіл до тканин щитовидної залози.

3. ^ Функціональні проби для оцінки вуглеводного обміну: а) дослідження спонтанної добової секреції інсуліну. Досліджуються проби крові на вміст глюкози кожні 20 хв. на вільному режимі при 3-х кратному прийомі їжі; б) проба на толерант­ність до глюкози. Проба проводиться після нічного голодування; в) проба на толеран­тність до фруктози. Визначають рівень глюкози, фосфату і лактату крові натще і через 10 - 20 - 30 - 45 - 60 - 90 - 120 хв після внутрішньовенного введення 10% розчину фруктози протягом 4 хв дозою 0,25 г/кг маси.

4. ^ Дослідження функції наднирників: а) визначення контрольованих корою наднирників біохімічних параметрів: електроліти (натрій, калій, хлориди), глюкози крові і сечі; б) проведення функціональних тестів для вивчення глюкокортикоїдної функції: тест стимуляції АКТГ; визначення базальних рівнів і добової секреції гормо­нів кори наднирників в крові і екскреції їх метаболітів із сечею; проби з навантажен­ням вуглеводами; проба з навантаженням преднізолоном; в) проведення функціональ­них тестів для вивчення мінералокортикоїдної функції: визначення мінералокортикоїдів в крові і сечі; проби з навантаженням; г) проведення функціональних тестів для ви­вчення андрогенної (естрогенної) функції: визначення 17-КС в сечі; визначення основних фракцій 17-КС в сечі; визначення тестостерону сироватки крові; д) проби, основа­ні на взаємодії гіпофіза і наднирників: дексаметазонова проба, преднізолонова проба, кортикозонова проба, проба з навантаженням метопіроном.

5. ^ Дослідження функції чоловічих статевих залоз: а) оцінка розмірів, положення, форми, консистенції насінників, ступіня розвитку зовнішніх статевих органів, виразності вторинних ознак статевих; б) оцінка статури, росту і "кісткового віку"; в) дослідження змісту рівня гонадотропних і статевих гор­монів у крові з обліком добового ритму; г) ультрасонографія для візуалізації гонад і внутрішніх статевих органів. Цей метод використовується для обстеження хлопчиків із крипторхізмом, а також у дітей з невизначеною статтю; г) у підлітків старше 16 ро­ків використовують дослідження спермограми; д) цитологічне дослідження показане всім дітям з неправильною будівлею зовнішніх статевих органів, затримкою статевого розвитку. Визначають каріотип і статевого хроматину.

6. ^ Дослідження функції жіночих статевих залоз: а) оцінка типу статури, стадії статевого розвитку, вираження вторинних стате­вих ознак, темпи окостеніння; б) визначення положення і розмірів яєчників, матки, стану зовнішніх статевих органів; в) дослідження рівня гонадотропних, статевих гор­монів, пролактина, андрогенів наднирників з обліком добових і місячних ритмів; г) проведення функціональних проб; д) цитологічне дослідження мазків; е) визначення каріотипу і статевого хроматину.

3.Інструментальні методи дослідження

3.1. Ультразвукове дослідження. В останні роки все більше використовується у зв'язку з неінвазивністю, безпечністю, особливо у дітей та підлітків Ультразвукове дослідження структури тканини, форми і розмірів залоз проводиться для дослідження щитовидної залози, підшлункової залози, наднирників, органів малого тазу. Сучасна техніка ультрасонографії дозволяє оцінити щільність тканини залози, рівномірність структури, дифузність або вогнищевість ураження, наявність зон гіперехогенності та гіпоехогенності, які формуються вузлами та кістами.

3.2. Радіологічне дослідження. Рентгенологічне дослідження кісток дає можли­вість визначити кістковий вік дитини і виявити затримку появи точок окостеніння при недостатності щитовидної залози. Рентгенограма поперечного відділу хребта, рентге­нограма кісток кінцівок рук для визначення "кісткового віку". Рентгенологічне дослідження використовується для дослідження гіпофізу. Роз­міри гіпофізу визначають на рентгенограмі опосередковано по змінам турецького сід­ла, для чого вимірюють вертикальний (відрізок лінії найбільш глибокої точки дна до місця перетину з діафрагмою сідла) і сагітальний (відрізок лінії від бугорка сідла до переднього краю його спинки) розміри сідла. З віком співвідношення висоти і довжи­ни турецького сідла змінюється: у дітей молодшого віку воно більше одиниці, у дітей старшого віку - менше або дорівнює одиниці, у дорослих - знов більше одиниці. При діагностиці захворювань наднирників необхідне рентгенологічне дослідження -ретропневморентгенографія. Пневмопельвіографія, генітографія, при підозрі на пух­лину органів малого тазу. Комп'ютерна томографія проводиться при захворюваннях гіпофіза та гіпоталамічної області, наднирників, підшлункової залози. Інформативність комп'ютерної томографії перевищує можливості традиційного рентгенологічного до­слідження. Вона показана при підозрі на пухлини НС.

3.3 Термографія щитовидної залози. Застосовується для діагностики гострого та підгострого запального процесу.

3.4 Біопсія.

3.5. Лапароскопія.

^ СЕМІОТИКА УРАЖЕННЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ.

Основні симптоми при захворюваннях ендокринної системи в дітей. Захворю­вання підшлункової залози: - полідипсія, - поліурія, - поліфагія.

Захворювання щитовидної залози: тиреотоксикоз - зоб, тахікардія, позитивні оч­ні симптоми (Грефе, Кохера, Мебиуса), підвищення АД; гіпотиреоз - брадикардія, макроглосія, набряклість усього тулуба, запори, гіпотермія; тиреоїдини - збільшення в роз­мірах щитовидної залози, біль в щитовидній залозі; паращитовидні залози - судоми (тонічні і клонічні), позитивні симптом Хвостека, Руссо; наднирники - адінамія, зни­ження АД, диспепсія (зниження апетиту, нудота, блювота, понос), гіпотонія, гіперпігментація, мраморність шкіри, дистрофічні "стриї", передчасне статеве дозрівання; гі­пофіз - гіпофізарний нанізм (відставання в рості на 20% від відповідного віку); статеві залози - крипторхізм (однобічна або двостороння відсутність яєчок), гермафродитизм (наявність у дитини одночасно чоловічих і жіночих статевих органів).

^ СИНДРОМИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

1. Гіпоталамічний пубертатний синдром.

Обумовлений порушенням ендокринної регуляції в пубертатному періоді. Роз­вивається в 12-14 років, в основному в дівчинок. Виявляється ожирінням, округлістю і гіперемією обличчя, швидким збільшенням маси, гіпертонією, головними болями.

2. Синдром нецукрового діабету.

Зв'язаний з поразкою диенцефально-гіпофізарної системи з різким пониженням продукції антидіуретичного гормону вазопресина. Симптоми: спрага, поліурія, нічне нетримання сечі, загальна слабість.

3. Синдром Кушинга.

В його виникненні відіграє роль підвищення продукції гідрокортизону корою наднирників. Симптоми: ожиріння з надмірним відкладенням жиру на обличчі і тулу­бі, юнацькі вугри, стриї на стегнах і внизу живота. Відзначається зміна кольору шкір­них покривів, ділянки цанотично-багряного кольору, гіпертрихоз, гірсутизм. Кушингоид - синдром, що розвивається в дітей при тривалому прийомі гормональної те­рапії (при захворюваннях - бронхіальна астма, гломерулонефрит).

4. Синдром Моріака.

Розвивається в дітей, хворих цукровим діабетом тривалий час при нерегуляр­ному і неправильному застосуванні інсулінотерапії. Симптоми: виявляється затрим­кою фізичного розвитку, збільшенням у розмірах живота за рахунок гепатомегалії. Печінка збільшена до 5-8 см, щільна, безболісна. У дітей розвивається ожиріння з нерівномірним відкладенням жиру на обличчі - місяцеподібне обличчя, животі, плечо­вому поясі, в області таза. Одночасно розвивається затримка статевого дозрівання. Усі ці ознаки сполучаються з нормальним розумовим розвитком, інтелект дітей відповідає віку.

5. Адреногентальний синдром ( АГС).

Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтролю:

1. З якого віку проводиться оцінка статевого розвитку дітей?

1. 10 років

2. 6 років

3. 9 років*

4. 11 років

5. 12 років

2. Для синдрому Моріка характерно:

1. затримка фізичного розвитку, гепатомегалія, цукровий діабет*

2. опередження за показниками фізичного розвитку, спленомегалія, цукровий діабет

3. відповідний фізичний розвиток, гепатомегалія, спленомегалія

4. наднирникова недостатність, судоми, артеріальна гіпертензія

5. відповідний фізичний розвиток, гепатомегалія, артеріальна гіпертензія

3. Пердпубертатний період у хлопчиків триває

1 від 6-7 років до 10-11 років*

2. від 4-5 років до 10-11 років

3. від 7-8 років до 11-13 років

4. від 6-7 років до 12-13 років

5. від 9-10 років до 13-14 років

4. Найбільш ранньою ознакою початку пубертату у хлопчика є:


1. збільшення яєчка*

2. оволосіння лона

3. оволосіння підпахвинних впадин

4. ріст статевого члену

5. формування кадика

5. Відхиленням від середньовікових норм вважають випередження або відставання при зсуві показників статевої формули на:


1. рік і більше*

2. два роки і більше

3. три роки і більше

4. шість місяців та більше

5. чотири роки та більше

6. Позитивні оч­ні симптоми (Грефе, Кохера, Мебиуса) є характерними для:

1. гіпотиреозу

2. тиреотоксикозу*

3. гіпогонадизму

4. цукрового діабету

5. наднирникової недостатності

7. Адреногентальний синдром пов’язаний з:

1. дисфункцією кори наднирників*

2. дисфункцією гіпофіза

3. дисфункцією гіпоталамуса

4. дисфункцією кори головного мозку

5. дисфункцією щитоподібної залози

8. Виявлене при огляді тремтіння пальців рук, набряклість повік, тремтіння закритих повік носить назву симптома:

1.симптом Розенбаха*

2. симптом Кохера

3. симптом Мебіуса

4. симптом Грефе

5. симптом Штельвага

9. Коефіцієнт значимості для оволосіння підпахвинних ділянок у дівчаток становить;

1. 0,3

2. 0,4*

3. 0,6

4. 1,2

5. 2,4

10. У якому віці у дівчаток в середньому наступає менархе

1. 12-13 років*

2. 11- 12 років

3. 10- 11 років

4. 13- 14 роікв

5. 15- 16 роікв


Б. Задачі для самоконтролю:

1. Хлопчик 14 років. Мати звернулись до лікаря із скаргами на відставання дитини за показниками фізичного та статевого розвитку. Хлопчик у період раннього віку від ровесників не відрізнявся. У школі навчається добре. З анамнезу життя батьки середнього зросту. Про яке захворювання може йти мова?

Відповідь: Гіпофізарний нанізм

2. Дівчинка 10 років. Скаржиться на головний біль, дратівливість, знижене запам’ятовування, неуважність. З анамнезу захворювання стан погіршився за останній рік. При об’єктивному обстеженні: шкірні покрови теплі, вологі на дотик, гіпергідроз долонею та стоп. Позитивний симптом Грефе та Кохера, тремор кінчиків пальців та повік. Яка система органів уражена та який синдром має місце?

Відповідь: Ураження ендокринної системи, синдром тиреотоксикозу.

Література.

Навчальна:

Основна:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К., 1999.- С. 197-205, 440-448.

2. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. СПб.: Фолиант, 2000. - С.622-670.

3. Наказ МОЗ України №254 від 27.04.2006 «Про затвердження протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча ендокринологія».

4. Нечитайло Ю.М., Шкробанець І.Д., Мельничук Л.В.Ендокринна система дитини: навчальний посібник. – Чернівці: БДМУ, 2005.- 56 с., іл

Додаткова:

1. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.Майданника, К.Д.Дуки. - К.: Знання України, 2002. - С. 8-15.

2 . Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. - С.200-209.

Методична:

1. Нечитайло Ю.М., Безрук В.В. Довідник студента з вивчення дисципліни «Пропедевтична педіатрія» - Чернівці, 2008. – 24с.

Наукова:

  1. Лукьянова Е.М. Медицинские и педагогические аспекты проблемы сохранения здоровья детей // Международный медицинский журнал. – 2003. – №3. – С. 6-9.

  2. Майданник В.Г. Перспективи розвитку клінічної педіатрії в ХХІ столітті // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 2002. – №1. – С. 8-12.



Методичну вказівку склав

к.мед.н., доцент Шкробанець І.Д.


Рецензія позитивна

доцент кафедри Попелюк Н.О.


Схожі:

“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” icon"затверджено" "затверджено"
Ректор Національного університету на спільному засіданні профкому та адміністрації
“Затверджено” iconПоложення про організацію методичної роботи у Луцькому національному технічному університеті Луцьк-2010 Затверджено Затверджено
Порядок підготовки та поліграфічного виготовлення методичних видань у редакційно-видавничому відділі лнту
“Затверджено” icon«Затверджено» Начальник управління освіти І науки, молоді та спорту Запорізької обласної ради О. Г. Вєрозубов „ ” 2011р. «Затверджено»
Програма допрофільної та профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів на засадах інформаційно-комунікаційних...
“Затверджено” iconМіністерство охорони здоров'я україни національний медичний університет імені о. О. Богомольца кафедра ортопедичної стоматології затверджено затверджено
Одна бригада екзаменаторів працює на одній з кафедр І приймає іспит у 6-ти студентів протягом 1 екзаменаційного дня
“Затверджено” iconМ. П. Драгоманова інститут соціології, психології та управління Кафедра (назва кафедри) затверджено затверджено на засіданні кафедри на засіданні Вченої ради протокол
move to 0-15181910
“Затверджено” iconПоложення про академічні відпустки та повторне навчання в вищих навчальних закладах освіти (Затверджено наказом Міністерства освіти України І Міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153.) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України І міністерства охорони здоров'я від 06. 06. 96 №191/153
“Затверджено” iconПоложення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173) Затверджено
Затверджено наказом Міністерства освіти України від 06. 93 №161. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23. 11. 93 за №173
“Затверджено” iconЗатверджено на засіданні кафедри Інженерної механіки Протокол №6 від 26. 12. 2004 Затверджено на учбово-видавничій раді Дон нту протокол №1 від 14. 03. 2005р
Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання., Типова програма. Методичні вказівки та контрольні завдання для студентів...
“Затверджено” iconЗатверджено затверджено голова профспілкового Ректор комітету студентів та двнз «кнеу імені Вадима аспірантів двнз «кнеу гетьмана»
Підготовка проекту Угоди між адміністрацією та університету та профкомом студентів та аспірантів та внесення змін до Правил внутрішнього...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи