Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки icon

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки




НазваМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Сторінка1/2
Дата11.07.2012
Розмір0.5 Mb.
ТипДокументи
  1   2



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


до виконання курсового проекту з курсу Пожежна профілактика в

будівництві” (для студентів і магістрів спеціальності 7.092101, 8.092101

Охорона праці в будівництві”)


Харків – ХНАМГ – 2004


Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу “Пожежна профілактика в будівництві” (для студентів і магістрів спеціальності 7.092101, 8.092101 “Охорона праці в будівництві”). -Харків: ХНАМГ, 2004. -32с.


Укладач: С.Л. Дмитрієв


Рецензент: Ю.І. Жигло


Рекомендовано кафедрою БЖД, протокол № 3 від 24.09.2004 р.

Робочою програмою дисципліни “Пожежна профілактика в будівництві” для студентів спеціальності “Охорона праці в будівництві” у IX навчальному семестрі передбачено виконання курсового проекту.

Мета виконання курсового проекту – навчити студентів методикам проведення експертизи прийнятих проектних (типових) рішень на відповідність їх вимогам пожежної безпеки, виявлення порушень цих вимог, активізація самостійної роботи студентів, їх творчих здібностей, вироблення навичок прийняття інженерних рішень з питань пожежної безпеки.


^ 1. ВИМОГИ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

Курсовий проект виконують у вигляді пояснювальної записки, на обкладинці якої вказується найменування міністерства, академії, кафедри, робиться напис “Курсовий проект з курсу “Пожежна профілактика в будівництві”. Нижче наводиться прізвище студента, група, курс навчання, а також прізвище й посада викладача, який здійснює керівництво виконанням курсового проекту студентом.

Повністю оформлений курсовий проект здається викладачеві не пізніше, ніж за два тижні до початку екзаменаційної сесії.

Усі прийняті інженерні рішення супроводжуються посиланням на нормативні документи.

Виконуючи курсовий проект, треба користуватися нормативними актами з пожежної безпеки [1-3], що діють в Україні, підручниками [4,5], навчальними посібниками [6-7] та даними методичними вказівками.

Пояснювальна записка обсягом 20-25 стор. виконується рукописним (синьою або чорною пастою) або машинописним способом 15-20 стор. На початку пояснювальної записки підшивається завдання, видане викладачем. Графічна частина виконується на аркуші паперу формату А1 в туші або олівцем з дотриманням вимог ЕСКД. До її складу входять поверхові плани об'єкта із визначеними порушеннями протипожежних вимог нормативних актів, конструктивні рішення, які пропонуються для усунення виявлених порушень, індивідуальне завдання.


^ 2. ЗМІСТ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

2.1. Вступ

Вступ викладається на 2-3 сторінках. Він повинен містити:

- характеристику об'єкта (функціональне призначення, особливості об'єм-но-планувальних та конструктивних рішень, специфічні дані тощо);

- аналіз пожежної небезпеки об'єкта (можливість утворення горючого середовища та виникнення в ньому джерел запалювання, шляхи поширення пожежі, умови, що ускладнюють гасіння пожежі, евакуацію людей та матеріальних цінностей) для визначення категорії приміщень і будівлі за вибухопожежною і пожежною небезпекою;

- завдання студенту щодо проведення заходів пожежної профілактики із забезпеченням пожежної безпеки об'єкта (треба обґрунтувати вимогами законодавчих та нормативних актів з питань пожежної безпеки).


^ 2.2. Експертиза вогнестійкості конструктивних елементів будівлі

Перевірку відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки здійснюють методом порівняння фактичної (Мвф) та необхідної межі вогнестійкості (Мвнеоб), а також фактичної (Мпф)) та необхідної межі поширення вогню по конструкціях (Мпнеоб).

Якщо виконуються умови

Мвф  Мвнеоб, (2.1)


Мпф  Мпнеоб, (2.2)

то будівельна конструкція задовольняє вимогам пожежної безпеки.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Методика відповідності будівельних конструкцій вимогам пожежної безпеки полягає в наступному:

1. Користуючись таблицями відповідних будівельних норм і правил, встановлюють необхідний ступінь вогнестійкості будівлі (НСВБ) залежно від призначення, площі між протипожежними стінами, поверховості. Залежно від призначення будівлі треба мати додаткові відомості, що обумовлюються вимогами приміток до таблиць. Наприклад:

- для житлових будинків треба знати вік і фізичні вади людей, які в них проживають;

- для промислових будівель треба знати категорію будівлі, обладнана чи ні будівля автоматичними установками пожежогасіння тощо.

2. На підставі необхідного ступеня вогнестійкості будівлі за табл.4 ДБН В.1.1-7-2002. “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва” визначають необхідні межі вогнестійкості будівельних конструкцій та межі поширення вогню по них.

3. Виходячи з характеристики конструктивних елементів будівлі (функціональне призначення, матеріал, розміри поперечного перерізу, товщина захисного шару бетону, клас арматури, тощо), знаходять фактичні або приймають із завдання межі вогнестійкості будівельних конструкцій та межі поширення вогню по них.

4. Порівнюють фактичні межі вогнестійкості будівельних конструкцій з необхідними і дають висновок про відповідність вимогам пожежної безпеки будівельних конструкцій.

5. Отримані результати зводять до таблиці. Приклад заповнення даних для житлового будинку подано в табл. 1.

6. Дають висновок про відповідність фактичного ступеня вогнестійкості будівлі (ФСВБ) необхідному за умовою безпеки:

ФСВБ  НСВБ. (2.3)

Фактичний ступінь вогнестійкості будівлі визначають по найменшим ступеням вогнестійкості будівлі. Наприклад, за табл.1

ФСВБ -І > НСВБ – II (2.4)


Таблиця 1 - Експертиза будівельних конструкцій

№ п/п

Будівельна конструкція та її характеристика

Прийнято за проектом (побудовано)

СВБ, в якій може бути використана конструкція

Вимагається за будівельними нормами і правилами

Висновок

Мвф, год.

Мпф, см

Мвн, год

Мвн, см

СВБ

табл.4 ДБН В.1.1-7-2002

1

Зовнішні стіни самонесучі із силікатної цегли завтовшки 12 см

2,5

Табл. 10

поз. 1

0

I

1

0

II

Табл.1

СНиП

2.08.01-89

Відповідає

2

Перегородки фібролітові оштукатурені з двох боків цементним розчином завтовшки 1,5 см

0,75

Табл. 14

поз. 11

0

I

0,25

0

II

Відповідає

т о щ о


^ 2.3. Експертиза об'ємно-планувальних рішень

За результатами вивчення проектно-кошторисної документації складають характеристику об'ємно-планувальних рішень об'єкта курсового проекту за пунктами, а також роблять висновки про відповідність прийнятих рішень протипожежним вимогам будівельних норм і правил.


^ 2.3.1. Характеристика конструктивної схеми об’єкта, його поверховість, об’ємно-планувальні рішення

Розроблюючи цей пункт, необхідно враховувати, що будівля або споруда в цілому, а також її окремі об'ємно-планувальні та конструктивні елементи повинні відповідати їх функціональному призначенню. Приміщення є первинним і основним об'ємно-планувальним елементом будівлі. В житлових будинках розрізняють два вузли: квартира як основна чарунка і сходово-ліфтовий вузол. Житлові будівлі можуть бути точечними або секційними. В них можуть бути вбудовані приміщення іншого призначення, що підвищує їх пожежну небезпеку.

Громадські будівлі та споруди, як правило, складаються з крупних (зала) та невеликих (кімнат) приміщень. У них переважає коридорна система, в якій усі приміщення сполучаються між собою. У промислових будівлях основними компонованими вузлами є цехи та адміністративно-господарчі приміщення. Складаючи характеристику, треба також враховувати, яким чином витримані тенденції об'ємно-планувальних рішень:

- блокування приміщень різного призначення (звернути увагу, що при цьому ускладнюється рішення питань забезпечення пожежної безпеки об'єкта);

- впровадження комплексної механізації та автоматизації технологічних процесів (звернути увагу, що при правильному влаштуванні та експлуатації інженерного обладнання підвищується пожежна безпека об'єкта і навпаки);

- спорудження будівель підвищеної поверховості (недоліки: підвищена пожежна небезпека, яка потребує розробки додаткових організаційно-технічних заходів).


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Щоб зробити висновок про відповідність внутрішнього планування протипожежним вимогам будівельних норм і правил, треба визначити:

^ 1. Розподіл будівлі на пожежні відсіки

За таблицями відповідних будівельних норм і правил, залежно від ступеня вогнестійкості, поверховості будівлі, а також додаткових відомостей, залежно від призначення об'єкта, визначають площу поверху між протипожежними стінами. Якщо площа поверху перевищує визначену, тоді необхідно розрахувати кількість пожежних відсіків за формулою

(2.5)

де Fпов - площа поверху будівлі, м2; Fвід - площа пожежного відсіку (площа поверху будівлі між протипожежними стінами за будівельними нормами), м2.

Отриманий результат округлюють до цілого числа в більшу сторону.

^ 2. Розміщення приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Приміщення з різною вибухопожежною небезпекою, як правило, треба розміщувати окремо одне від одного. При цьому повинні виконуватися такі вимоги:

- приміщення категорій А, Б та В повинні відділятися одне від одного та від приміщень категорій Г і Д, а також коридорів протипожежними перегородками й перекриттями;

- у місцях дверних прорізів в огороджуючих конструкціях, що відділяють приміщення категорій А та Б від приміщень інших категорій, коридорів та сходових клітин, слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря (20 Па) (у приміщеннях категорій В, Г та Д - відповідними протипожежними перешкодами).

^ 3. Розміщення різних за функціональним призначенням приміщень

Різні за функціональним призначенням приміщення відділяють одне від одного протипожежними перешкодами. Наприклад, сценічний комплекс театрів відокремлюють від глядацького комплексу протипожежною стіною з відповідним захистом портального прорізу.

^ 4. Розміщення приміщень з можливими джерелами запалювання

Приміщення з можливими джерелами запалювання, як правило, відділяються протипожежними перешкодами із протипожежним захистом дверних прорізів.


^ 5. Розміщення приміщень за ознакою сумісного зберігання речовин та матеріалів, а також засобів пожежогасіння

Речовини та матеріали повинні зберігатися за ознакою їх сумісного зберігання та з урахуванням засобів пожежогасіння в окремих приміщеннях з протипожежними перешкодами.

^ 6. Розміщення складських та допоміжних приміщень

Складські та допоміжні приміщення повинні ізолюватися від інших протипожежними перешкодами. Наприклад, склади готової продукції відділяються від цехів протипожежними стінами та перекриттями 1-го типу, а від інших складських приміщень - протипожежними стінами 2-го типу та перекриттями 2-го типу.

^ 7. Розподіл за площею

Наприклад, в одноповерхових будівлях ІVа ступеня вогнестійкості допускається розміщувати приміщення категорій А та Б загальною площею не більше 300 м2.

^ 8. Розміщення вибухопожежонебезпечних приміщень та приміщень з постійним перебуванням людей

Аналіз пожеж свідчить, що розміщення приміщень з постійним перебуванням людей поряд з вибухопожежонебезпечними приміщеннями за протипожежною стіною не гарантує безпеку людей.


^ 2.3.2. Наявність та необхідність влаштування протипожежних перешкод

Залежно від призначення об'єкта треба встановити відповідність влаштування протипожежних перешкод протипожежним вимогам будівельних норм. Загальні вимоги щодо застосування протипожежних перешкод встановлені ДБН В.1.1-7- 2002. “Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва”.

Приміщення, що розміщуються у підвалах і використовуються для розміщення інженерного обладнання та прокладки комунікацій, слід відділяти від інших приміщень протипожежними перешкодами.

Влаштування протипожежних перешкод у житлових будинках зумовлено протипожежним вимогам СНиП 2.08.01-89 “Жилые здания”.

Влаштування протипожежних перешкод у громадських будівлях та спорудах зумовлено протипожежними вимогами ДБН В.2.2-9-99 “Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення”.

Підприємства роздрібної торгівлі площею більше 100 м2, розташовані в будівлях іншого призначення, слід відділяти від інших підприємств та приміщень протипожежними стінами 2-го типу та перекриттями 2-го типу.

Магазини з продажу легкозаймистих матеріалів, а також горючих рідин слід розміщувати в окремих будівлях. У цих будівлях допускається розміщувати інші магазини та підприємства побутового обслуговування за умови відділення їх протипожежною стіною 1-го типу.

Комори горючих товарів та негорючих в горючій упаковці слід, як правило, розміщувати біля зовнішніх стін, відділяючи їх протипожежними перегородками 1-типу від торгівельної зали площею 250 м2 і більше.

Двері комор для зберігання горючих матеріалів, майстерень для переробки горючих матеріалів, електрощитових, вентиляційних камер та інших пожежо-небезпечних приміщень, а також комор для зберігання білизни у пральнях, у дитячих дошкільних закладах, повинні мати межу вогнестійкості не менше 0,6 години.

Влаштування протипожежних перешкод у промислових будівлях зумовлено вимогами СНиП 2.09.02-85* “Производственные здания”.

Приміщення категорій А і Б загальною площею не більше 300 м2, розміщені в одноповерхових будівлях ІVа ступеня вогнестійкості, слід відділяти протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

У будівлях приміщення категорій А, Б і В слід відділяти одне від одного, а також від приміщень категорій Г і Д та коридорів, протипожежними перегородками та протипожежними перекриттями таких типів:

- у будівлях І ступеня вогнестійкості - протипожежними перегородками 1-го типу, протипожежними перекриттями 2-го типу;

- у будівлях II, III і ІІІб ступенів вогнестійкості - протипожежними перегородками 1-го типу;

- у будівлях IIIа ступеня вогнестійкості - протипожежними перегородками 2-го типу;

- у будівлях ІVа ступеня вогнестійкості приміщення категорії В - протипожежними перегородками 2-го типу;

- у будівлях IV ступеня вогнестійкості - протипожежними перекриттями 3-го типу над підвалом.

У місцях прорізів у протипожежних перегородках, які відділяють приміщення категорій А і Б від приміщень інших категорій, коридорів та сходових клітин, слід передбачати тамбур-шлюзи з постійним підпором повітря.

У будівлях І, II, IIІ і IIIа ступенів вогнестійкості допускається замість протипожежних стін приймати протипожежні зони 1-го типу.

Перегородки, що відділяють приміщення від коридорів, повинні бути протипожежними 1-го типу.

В будівлях категорій А, Б і В коридори слід відділяти через кожні 60м протипожежними перегородками 2-го типу з дверима 3-го типу.


^ 2.4. Експертиза евакуаційних шляхів та виходів

Експертиза заходів щодо забезпечення евакуації людей та матеріальних цінностей полягає в перевірці відповідності влаштування евакуаційних шляхів та виходів протипожежним вимогам будівельних норм і правил. Для правильного висновку треба розглянути питання щодо кількості та розмірів евакуаційних виходів, протяжності евакуаційних шляхів, конструктивного влаштування тощо.

Евакуаційні шляхи - це шляхи, що ведуть до евакуаційних виходів і забезпечують безпеку людей протягом необхідного часу евакуації. Прикладами шляхів евакуації є проходи, коридори, фойє, кулуари, сходи, вестибюлі, в яких шляхом спеціальних об'ємно-планувальних та конструктивних рішень забезпечено протидимний захист протягом необхідного часу евакуації.

Ліфти, ескалатори та інші механічні засоби переміщення як ненадійні шляхи евакуації при розрахунках не враховуються.


^ 2.4.1. Нормування кількості й розмірів евакуаційних шляхів і виходів

Нормування кількості й розмірів евакуаційних шляхів і виходів спрямовано на те, щоб процес евакуації був короткочасним, закінчувався раніше ніж виникає небезпека для здоров'я та життя людини.


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Під час проведення експертизи евакуаційних шляхів і виходів повинні виконуватися таки умови безпеки:

1. Фактична протяжність шляхів евакуації (lф) не повинна перевищувати ту, що необхідна (lн):

l ф  lн . (2.6)

2. Загальна фактична ширина евакуаційних виходів (ф) повинна бути не менше необхідної(н):

 ф   н . (2.7)

3. Фактична кількість евакуаційних виходів (nф) повинна бути не менше ніж необхідна (nн) :

nф  nн . (2.8)

4. Ширина евакуаційного виходу не повинна перевищувати максимальний і бути не менше мінімального розміру:

min  ф  max . (2.9)

Величина протяжності шляхів евакуації визначається за таблицями будівельних норм і правил або розрахунком. Наприклад, для громадських будівель протяжність шляхів евакуації визначається за ДБН В.2.2-9-99 “Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення”. Вона залежить від призначення будівлі, ступеня вогнестійкості та виду планування.

Загальна фактична ширина евакуаційних виходів та шляхів визначається за проектом або на об'єкті. При цьому слід враховувати деякі особливості. Якщо двері відчиняються до коридору, фактична ширина зменшується:

- при односторонньому розміщенні дверей - на половину ширини полотнища дверей;

- при двосторонньому розміщенні - на повну ширину.

Потрібна кількість евакуаційних виходів з будівель, з кожного поверху і з приміщень слід визначати відповідно до будівельних норм і правил. Евакуаційні виходи повинні розміщуватися розосереджено. Мінімальна відстань L між евакуаційними виходами розраховується за формулою

L  1, 5 , (2.10)

де Р - периметр будівлі, м.

Загальну кількість евакуаційних виходів і їх розміщення визначають залежно від допустимої протяжності евакуаційних шляхів. Таке визначення можна проводити на плані будівлі графічним способом.

Фактичну кількість евакуаційних виходів визначають за проектом або на об'єкті.

Мінімальна ширина шляхів евакуації в світлі повинна бути не менше 1м. Мінімальна ширина дверних прорізів - не менше 0,8 м. Залежно від функціонального призначення будівлі ці розміри можуть змінюватися в більшу сторону. Так, у залах з великою кількістю людей (кінотеатри, спортивні споруди та ін.) ширина евакуаційного виходу повинна бути не менше 1,2 м.


^ 2.4.2. Загальні вимоги щодо влаштування евакуаційних шляхів й виходів

У будівлях та спорудах влаштовують сходи таких типів:

  • С1- внутрішні, що розміщуються у сходових клітках;

  • С2 - внутрішні відкриті (без огороджувальних стін);

  • С3 - зовнішні відкриті.

Сходові клітки також відрізняються за типами.

Звичайні сходові клітки:

  • СК1 - з природним освітленням крізь засклені або відкриті прорізи у зовнішніх стінах на кожному поверсі;

  • СК2 - з природнім освітленням крізь засклені прорізи у покритті.

  • Крім того, в будівлях та спорудах влаштовують незадимлювані сходові клітки типів:

  • Н1 - із входом до сходової клітки з кожного надземного поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах по балконах, лоджіях, галереях;

  • Н2 - з підпором повітря до сходової клітки у разі пожежі та з природним освітленням на кожному надземному поверсі у зовнішніх стінах через вікна;

  • Н3 - із входом до сходової клітки на кожному надземному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря та з природним освітленням на кожному поверсі у зовнішніх стінах через вікна;

  • Н4 - без природного освітлення, з підпором повітря до сходової клітки у разі пожежі та із входом до сходової клітки на кожному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря.

  • Зовнішні пожежні драбини можуть бути двох типів:

  • П1 - вертикальна металева, що починається з висоти 2,5 м від рівня землі, має ширину 0,7 м та площадку перед виходом на покрівлю з огородженням висотою не менше 0,6 м. Починаючи з висоти 10 м, драбина повинна мати дуги через кожні 0,7 м з радіусом заокруглення 0,35 м та з центром, віддаленим від драбини на 0,45 м;

  • П2 - маршова металева, що починається з висоти 2,5 м від рівня землі та має ухил маршів не більше за 6:1, ширину 0,7 м, а також площадки не рідше ніж через 8 м та поручні.

Висота та ширина у світлі евакуаційних виходів (дверей) для будинків різного призначення встановлюється відповідними НД. При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина – 0,8 м.

Ширина зовнішніх дверей сходових кліток та дверей, що ведуть із сходових кліток до вестибюлю, повинна бути не меншою за розрахункову ширину сходових маршів, але не меншою за ширину маршів.

Висоту дверей та проходів, що ведуть до приміщень без постійного перебування в них людей, а також висоту дверей, що ведуть до цокольних, підвальних, підземних поверхів, допускається зменшувати до 1,9 м, а дверей, що є виходами на горище або суміщене покриття – до 1,5 м.

Двері евакуаційних виходів та двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з будинку.

Не нормується напрямок відкривання дверей для:

а) квартир у житлових будинках;

б) приміщень з одночасним перебуванням не більше 15 осіб, крім приміщень категорій А та Б, а також парильних саун;

в) комор та технічних приміщень площею не більше за 200 м2 і без постійних робочих місць;

г) технічних поверхів, в яких розміщується тільки інженерне обладнання будинку та без постійних робочих місць;

д) балконів, лоджій (за винятком дверей, що ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);

е) виходів на площадки сходів С3;

ж) санітарних вузлів.

Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлі в (фойє) не повинні мати запорів, що перешкоджають їх вільному відкриванню зсередини без ключа.

Пристроями для самозачинення та ущільнення в притулах повинні бути обладнані двері виходів:

а) до сходових кліток типів Н1, Н2, Н3, Н4, у тому числі двері зовнішньої повітряної зони сходової клітки типу Н1;

б) з коридору до сходової клітки, вестибюля (фойє), а також до приміщення, в якому розташовані сходи типу С2;

в) з приміщень безпосередньо на сходові клітки, у вестибюль (фойє);

г) з ліфтових холів та тамбур-шлюзів з підпором повітря.

Із технічних поверхів, які призначені тільки для розміщення інженерного обладнання та прокладання комунікацій будинку, допускається влаштовувати виходи через двері з розмірами не менше ніж 0,75 м х 1,5 м або люки з розмірами не менш ніж 0,6 м х 0,8 м, які обладнані вертикальними металевими сходами.

При площі технічного поверху до 300 м2 допускається влаштовувати один вихід, а на кожні наступні повні та неповні 2000 м2 площі слід передбачати ще не менше одного виходу.

Виходи з технічного поверху, який має позначку підлоги, нижчу за позначку поверхні землі, повинні влаштовуватися безпосередньо назовні. Дозволяється такі виходи проектувати як для цокольних, підвальних та підземних поверхів.

  1   2

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту украіни харківська національна академія міського господарства василевська Н. Є., Левченко Н. А. Методичні вказівки

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки з української мови професійного спілкування
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Інвестиційний менеджмент”
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни “Поведінка споживача”
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом профілізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства В. В. Масловський Програма та робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за напрямом спеціалізації»
Міністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до самостійного вивчення курсу основ І виконання розрахунково – графічних робіт (для студентів 2 – 4 курсів усіх...
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Основи маркетингу” та виконання контрольних завдань
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки, практичні заняття, розрахунково графічні та самостійні роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання та контрольної роботи з курсів «Охорона праці» та
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи