Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата11.07.2012
Розмір89 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

04.06.2009 року, протокол № 4

Завідувач кафедри,

проф. В.М.Пашковський





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

^ НА ТЕМУ: “ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. МІСЦЕ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ. ЗАВДАННЯ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. СУЧАСНИЙ СТАН МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ В УКРАЇНІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ


^ Навчальний предмет – медична психологія

Факультет стоматологічний

Спеціальність «стоматологія»

ІІІ курс

2 академічні години


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СКЛАЛА

АСИСТЕНТ ЗОРІЙ А.А.
^

Методична вказівка


до практичного заняття з медичної психології


ТЕМА: ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. МІСЦЕ МЕДИЧНОЇ

^ ПСИХОЛОГІЇ В ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЛІКАРЯ. ЗАВДАННЯ МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ. СУЧАСНИЙ СТАН МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ


1. Актуальність теми: коротко розкривається професійна значимість теми, наводяться дані, спрямовані на формування позитивної мотивації її вивчення.

^ 2. Тривалість заняття: 2 (год.)


І. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

1.1.Знати:

  • Визначення предмету медична психологія.

  • Завдання медичної психології.

  • Основні етапи розвитку людської психіки.

  • Визначення свідомості і основних психічних процесів.

  • Вікові кризи людини.

  • Основні філософські та психологічні концепції в психології (медичній психології)

  • Основні методологічні принципи медичної психології.

  • Основні методичні підходи психологічного дослідження в клініці.

1.2. Уміти:

  • Визначити психічні чинники, які впливають на психічний стан людини.

  • Визначити вплив соматичних хвороб на психіку людини.

  • Визначити психічний стан людини.

  • Визначити характер стосунків хворої людини з лікарем, середнім і молодшим медичним персоналом.

  • Визначити вплив оточуючого середовища на психіку здорової і хворої людини.

  • Дати обґрунтовані пояснення непізнаним (таємничим) явищам людської психіки з позиції сучасного погляду науки.


1.3. Практичні навички:

  • Спілкування (керована бесіда) з хворим.

  • Оволодіти правилами поведінки в клініці психіатрії (психіатрична деонтологія).

  • Попередження ятрогеній.



^

П. ПОРАДИ СТУДЕНТУ



Дати визначення психології як науки про закономірності виникнення, розвитку та прояву психіки та свідомості людини, як конкретної особистості.Психологічна наука являє собою складну і розгалужену систему наукових дисциплін. Серед них і медична психологія, яка знаходиться на стику між медициною та психологією. Вона виступає в якості психологічної і разом з тим медичної науки, що сприяє взаємозбагаченню теорії і практики як медицини так і психології.

^ Предметом медичної психології є вивчення особливостей психіки хворого, їх вплив на здоров’я та хворобу, а також забезпечення оптимальної системи психологічних цілющих впливів, обставин, які супроводжують діагностику, лікування, обслуговування та реабілітацію хворих; вивчення особливостей професійної діяльності медичних працівників (лікаря, фельдшера, медичної сестри, молодших медичних працівників), їх взаємостосунків з хворими, їх рідними.

Завдання медичної психології:

  • вивчення психічних факторів, які впливають на розвиток хвороб, лікування і профілактику;

  • вивчення впливу тих чи інших хвороб на психіку людини;

  • вивчення динаміки психічних проявів різних хвороб;

  • вивчення порушень розвитку психіки;

  • вивчення стосунків хворої людини з медичним персоналом та оточуючим середовищем;

  • розробка принципів і методів психологічного дослідження в клініці;

  • розробка та вивчення психологічних методів впливу на психіку хворої людини з лікувальною та профілактичною метою;

  • вивчення особистості хворого і оточуючого його середовища з метою створення найбільш адекватних психотерапевтичних і реабілітаційних програм.

Приводиться визначення свідомості людини як вищої функції головного мозку, з допомогою якої людина відображає об’єктивний світ і цілеспрямовано на нього діє, перетворюючи його на свою користь чи користь суспільства. Основні психічні процеси свідомості: відчуття, сприйняття, пам’ять, мислення, почуття, воля, увага. Підкреслюється значення стану психіних процесів у хворих і їх оцінка лікарем.

Основні етапи формування психіки. Г.К.Ушаков виділяє такі етапи: моторний (до 1 року), сенсомоторний (1-3 роки), афективний (3-12 років), ідеаторний (12-14 років). Виділення цих етапів є умовним. Разом з тим кожний етап розвитку розкриває новий рівень функціональної організації психічної діяльності.

Вивчення захворюваності у різних вікових групах дозволило виділити певні періоди життя, під час яких є підвищений ризик виникнення хвороб. Враховуючи підвищену ранимість нервової системи в ці періоди, вони були названі критичними або віковими кризами. Найбільш важливими для клініки є такі вікові кризи: перший віковий криз – парапубертатний (2 – 3,5 роки),другий віковий криз – пубертатний (12-15 років), третій віковий криз – клімактеричний, інволюційний (45-55 років).

Тлумачення психічної діяльності в теперішній час є досить строкатим. Це залежить від методологічних підходів (поглядів) дослідників. У зв’язку з цим викладач знайомить студентів з найбільш поширеними в сучасній психології філософськими течіями: фрейдизм,(З.Фрейд), неофрейдизм (Хорні, Фром, Салліван), індивідуальна психологія (Адлер), аналітична психологія (Юнг), екзистенціалізм (Кьєркегор. Хайдеггер, Ясперс, Сатр), біхевіоризм (Дж. Уотсон), гештальтпсихологія (Вертхеймер, Келлер, Каффка), психодинамічна (психобіологічна) концепція (Адольф Майер).

Методологічні принципи вітчизняної загальної та медичної психології:

  1. Філософською основою загальної та медичної психології є матеріалістичний світогляд.

  2. Природничо-науковою базою психології є природничі науки (біологія, фізіологія) і перш за все рефлекторна теорія І.М.Сєченова, І.П.Павлова. П.К.Анохіна.

  3. Розвиток психології можливий лише в дискусії з точки зору різних концепцій, течій, поглядів на природу свідомості.

  4. Зв’язок психології з медициною, соціологією, педагогікою, технічними науками (електроніка, кібернетика) при збереженні за нею самостійного предмету дослідження.

^ ОСНОВНI ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГIЇ

1. Психологiя як наука про душу виникла бiльш нiж 2 тисячi рокiв тому в межах фiлософiї. Наявнiстю душi намагалися пояснити усi незрозумiлi явища в життi людини.

2. 17-те столiття. У зв’язку з розвитком природничих наук виникає психологiя як наука про свiдомiсть, якою визначали здатнiсть думати, вiдчувати, бажати.

3. 70-тi роки 19-го столiття. Розвиток психологiї як самостiйної науки. Своїм завданням мала спостерігати за тими явищами, якi можна безпосередньо побачити (поведiнка, вчинки, реакцiї людини). Мотиви, що спричиняють вчинки, не враховувались. Виникнення експериментальної галузi психологiї.

4. Розвиток сучасної психологiї.

Вiтчизняна медична психологiя розвивалась i розвивається згiдно з наступними основними принципами:

1)     детермiнiзм - психiчнi явища визначаються засобами життя i змiнюються при змiнi зовнiшнiх умов;

2)    системнiсть - єднiсть свiдомостi i дiяльностi;

3)     розвиток - психiку можна правильно зрозумiти, якщо дотримуватись поняття про її безперервний розвиток, змiнюванiсть, перехiд вiд одного рiвня до iншого як процес та результат дiяльностi.

Особливостями сучасної медичної психологiї є широке використання технiчних досягнень - кiбернетичних i теоретично-iнформацiйних моделей, тонких математичних розрахунків душевних рухiв. Активно розвиваються галузi психологiї, що взаємодоповнюють медичну психологію, - соцiальна психологiя, космiчна, комп’ютерна, психологiя промислових взаємо-стосунків, охорони здоров’я, психологiя манiпуляцiй iндивiдумом i натовпом: етологiя - наука про поведiнку та iн. Актуальними є проблеми психосоматики, радiацiйної, екологiчної психологiї, сексологiї, профвiдбору до медичних вузiв, визначення «професiограми» майбутнього лiкаря при виборi вузької спеціальності і т. ін.

^ ЗДОБУТКИ ВIТЧИЗНЯНИХ ВЧЕНИХ:

I.М. Сєченов (1829-1905) - засновник вiтчизняної нейрофiзiологiї, психофiзiологiї та матерiалiстичної психологiї. Розробив об’єктивний метод дослiдження психiчної дiяльностi. Розглядав психiчний компонент як iнтегральну частину головного мозку. Розробив принцип рефлекторної дiяльностi усiх систем органiзму, у тому числi свiдомих i несвiдомих психiчних актiв.

В.М. Бехтєрєв (1857-1927) - видатний невропатолог, психiатр, психолог, морфолог та фiзiолог нервової системи. Спираючись на вчення I.М. Сєченова, розвинув та збудував «об’єктивну психологію». Рефлекторна теорія стала надiйною основою розумiння як нормальних, так i патологiчних психiчних явищ. Засновник вітчизняної теорії поведінки, психорефлексологiї. Заснував першу експериментально-психологiчну лабораторiю (Казань, 1885 р.) i перший у свiтi центр комплексного вивчення людини (1908).

I.П. Павлов (1849-1936) - видатний нейрофiзiолог, засновник матерiалiстичного вчення про вищу нервову дiяльнiсть. Розробив учення про нервiзм, першу та другу сигнальнi системи, фазовi стани. Пiдняв рефлекторну теорiю на принципово новий рiвень. Теоретичнi гiпотези    I.М. Сєченова про рефлекторну природу дiяльностi мозку розвинув до експериментально обгрунтованого вчення. Довiв динамiчний характер локалiзацiї функцiй у корi великих пiвкуль, внiс чiткiсть до розумiння фiзiологiчної сутностi типiв нервової системи.

В Українi психологiя як самостiйна наука вiдокремлюється з середини ХIХ столiття. У 1862 роцi у Київськiй духовнiй академiї заснована кафедра психологiї, потiм - лабораторiя психологiї пiд керiвництвом М. Троїцького. Представники нової хвилi української психологiї - професори                  I.А. Сiкорський, Г.I. Челпанов, С.Л. Франк, М. Бердяєв, П.Д. Юркевич,       Є. Трубецькой. Г.I. Челпанов пiсля переїзду до Москви, заснував там психологiчний iнститут.

На початку ХХ столiття сформувалися вiдомi школи в Одесi, Києвi (I.М. Сєчєнов, I.I. Мечнiков, Н. Ланге, С.Л. Рубінштейн).

У 20-30 роках у Харковi заснований психоневрологiчний iнститут i при ньому психологiчний вiддiл, що був одним iз провiдних центрiв експериментальної психологiї. Тут працювали всесвітньо вiдомi вченi - Л.С. Виготський, А.Н. Леонтьєв, А.В. Запорожець, О.Р. Лурiя,                 П.I. Зiнченко, П.Я. Гальперiн, Д.М. Узнадзе та iн.

Українськi вченi внесли вагомий внесок у розвиток свiтової психологiї. Однак, починаючи з середини 30-х рокiв, загальнi негативнi наслiдки ставлення тоталiтарної країни до наук суттєво загальмували і змiнили розвиток багатьох напрямкiв медичної психологiї.


^ Ш. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ


  1. Предмет медичної психології.

  2. Завдання медичної психології.

  3. Зв’язок медичної психології з іншими науками, в тому числі і медичними.

  4. Основні етапи розвитку людської психіки.

  5. Вікові кризи людини.

  6. Основні філософські концепції в психології.

  7. Методологічні принципи медичної психології.

  8. Визначення свідомості.

  9. Основні психічні процеси свідомості.

  10. Дентологія в психіатрії.



^

ІV. Л І Т Е Р А Т У Р А


Основна:

  1. Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

  2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

  3. Лакосина Н.Д., Ушаков Г.К. Учебное пособие по медицинской психологии. – М.: “Медицина”, 1976. – С.5-57.

  4. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002.

  5. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001.


Додаткова:

  1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982.

  2. Лебединский М.С., Мясищев В.Н. Введение в медицинскую психологию. – Л., 1966.

  3. Роберт Конечный, Милан Боухал. Психология в медицине. – Прага, 1974.

  4. Психология: Словарь /Под ред. АВ.Петровского и М.Г.Ярошевского. – 2-е изд. – М., 1990.

  5. Психологічний словник /За ред. В.І.Войтка. – К., 1982.

  6. Кондрашенко В.Т., Донской Д.И. Общая психотерапия. – Минск, 1997.



Методичну вказівку склала

асистент Зорій А.А.


Рецензія позитивна. Методична вказівка відповідає сучасним вимогам, тема висвітлена повністю, тестові завдання та ситуаційні задачі складені правильно. Підготовчий, основний і заключний етап заняття висвітлені повністю.


доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи