Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 97.52 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата11.07.2012
Розмір97.52 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ



ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

04.06.2009 року, протокол № 4


Завідувач кафедри
проф. В.М.Пашковський





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


^ НА ТЕМУ: „ПСИХІКА І СВІДОМІСТЬ. ПРОБЛЕМИ СВІДОМОСТІ В МЕДИЦИНІ. КРИТЕРІЇ ЯСНОЇ СВІДОМОСТІ. НЕЙРОФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПСИХІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ВИЩА НЕРВОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ”.


^ Навчальний предмет – медична психологія

Факультет стоматологічний

Спеціальність «стоматологія»

ІІІ курс

2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

ВИКЛАДАЧ-СТАЖИСТ ЗОРІЙ А.А.


ТЕМА: ПСИХІКА І СВІДОМІСТЬ. ЄДНІСТЬ СОМАТИЧНОГО І ПСИХІЧНОГО В РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЛІКУВАННІ ТА ПРОФІЛАКТИЦІ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ. ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ (продовження): МИСЛЕННЯ І ІНТЕЛЕКТ, ПОЧУТТЯ Й ЕМОЦІЇ, ВОЛЯ І ПОВЕДІНКА. ПСИХОДІАГНОСТИКА                 ВІДХИЛЕНЬ ФУНКЦІЙ МИСЛЕННЯ, ПОЧУТТІВ, ВОЛІ.


є ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.


^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Свідомість, як вищий рівень психічного відображення, притаманна лише людині. Вона виникла на певному історичному етапі становлення психіки людини і є продуктом її трудової діяльності.

В структурі свідомості виділяють такі її форми /психічні процеси/: сприйняття, пам'ять, мислення, інтелект, почуття, воля та увага. Перші чотири форми – пізнавальні; через них людина пізнає зовнішній та внутрішній світ. З допомогою почуттів та емоцій вона оцінює отриману інформацію, а своїми вольовими діями цілеспрямовано впливає на дійсність. І на кожному з цих етапів людина повинна зосередитись, “включити” свою увагу. Порушення однієї або декількох форм свідомості свідчить про наявність у такої людини психічного захворювання.

Володіти діагностикою відхилень у сфері психічних процесів людини повинен кожен медичний фахівець.


2. Навчальна мета.

 2.1. Студент повинен знати:

  • визначення психіки та свідомості;

  • роль соматичних і психічних чинників у розвитку захворювань;

  • визначення, операції, форми і типи мислення;

  • визначення інтелекту, поняття про інтелектуальний коефіцієнт               (IQ), рівні його у здорових і хворих;

  • визначення і види почуттів та емоцій;

  • визначення і якості волі;

  • класифікацію дій, етапи простої і складної вольової дії;

  • види відхилень функцій мислення, інтелекту, почуттів і волі;

  • методики експериментально-психологічного дослідження               стану мислення, інтелекту, почуттів і волі.


 2.2. Студент повинен уміти:

  • досліджувати стан мислення;

  • досліджувати рівень інтелекту;

  • визначати величину IQ;

  • досліджувати стан почуттів та емоцій;

  • досліджувати стан волі;

  • діагностувати основні види відхилень функцій мислення,               порушень інтелекту, почуттів і волі;

  • уміти написати протокол дослідження стану мислення,               інтелекту, почуттів і волі.



  1. На основі вищеперерахованих знань та умінь студент

повинен опанувати та володіти такими практичними

навичками:

  • дослідження стану мислення;

  • дослідження рівня інтелекту;

  • визначення величини IQ;

  • дослідження стану почуттів та емоцій;

  • дослідження стану волі;

  • діагностування відхилень функцій мислення, порушень                інтелекту, почуттів і волі.

  • написання протоколу дослідження стану мислення, інтелекту,

почуттів і волі.


  3. Міжпредметна інтеграція

     Нормальна фізіологія – нейрофізіологічні механізми.

^ Патологічна фізіологія – патофізіологія ВНД.

Медична психологія – психічні процеси.

     Психіатрія – патологія психічних процесів.

































      ^ 4. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

Психіка – це функція головного мозку, за допомогою якої від­бувається правильне відображення об’єктивної реальності і ціленаправлений вплив на неї.

Свідомість – це вища форма психічної діяльності, яка прита­манна лише для людини.

Ще Гіппократ розглядав людину як непорушну єдність тілесного та духовного життя. Він відзначав, що внутрішня гармонія складових частин тіла людини і її психічної діяльності визначають специфічні властивості кожного індивіда. Соматичні зміни організму обумовлюють коливання психіки і, навпаки, психічна діяльність суттєво впливає на тілесну сферу. Гіппократ підкреслював, що особи, які відрізняються за своєю тілобудовою, мають різний темперамент; вони по-різному реагують на зовнішні шкідливості і схильні до різних захворювань. Ескіроль (1838) вперше відзначив, що у людей з “міцною” тілобудовою психічні захворювання протікають більш доброякісно; при “крихкій” конституції тіла хвороба набуває несприятливого перебігу. В подальшому французькі психіатри встановили, що серед осіб, що страждають психічними захворюваннями, спостерігається підвищена кількість соматичних вад. Таким чином, вони зернули увагу на існування зв’язку між психічними розладами і соматоморфологічним статусом.

Мислення – це психічний процес, вища форма творчої активності людини, через яку відображуються найбільш суттєві ознаки предметів і явищ об’єктивного світу та розкриваються їх взаємозв’язки. Розглядаються форми (категорії) мислення: поняття (конкретні та абстрактні, одиничні і загальні), судження (стверджувальні і заперечливі, справжні та помилкові), умовиводи (дедуктивні, індуктивні). На занятті також вивчаються операції мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, конкретизація, абстракція, класифікація, систематизація), типи його (наглядно-дійове, наглядно-образне, абстрактно-логічне) та якості (самостійність, глибина, широта, гнучкість, критичність, швидкість). Підкреслюється значення мислення у вирішенні людиною різноманітних життєвих завдань.

Інтелект – рівень здатності людини відображувати об’єктивну реальність на підставі набутих знань і досвіду. Він узагальнює всі пізнавальні процеси. Важливе значеня для розвитку інтелекту має мова – через неї формуються поняття, набуваються знання та досвід. Інтелект – це мислення в дії. Поняття “інтелект” ідентифікується з IQ, який можна отримати за допомогою тестів розумових здібностей. IQ для дітей – це співвідношення знань розумового віку і знань паспортного віку, а для дорослих – порівняння індивідуальних оцінок з розподілом оцінок в популяції. В залежності від величини IQ виділяють середній, високий, дуже високий, низький, дуже низький рівні інтелекту та розумову відсталість.

^ Почуття та емоції – це психічний процес, з допомогою якого людина переживає своє ставлення до оточуючого світу або до самої себе. Розрізняють вітальні і реактивні, вищі та нижчі, позитивні і негативні, стенічні і астенічні почуття та емоції. На занятті підкреслюється, що однією із складових частин роботи медичного працівника є виховання почуттів у хворої людини, так як вони сприяють найбільш ефективному психотерапевтичному впливові на хвору особистість.

Воля – це свідома, цілеспрямована психічна активність, зв‛язана з подоланням перешкод. В складному вольовому процесі чи в одиничній вольовій дії можна виділити декілька основних етапів:

  • виникнення спонукання (імпульсу, мети);

  • оцінка спонукання;

  • усвідомлення можливостей для досягнення мети;

  • поява мотивів, які регулюють ці можливості;

  • боротьба мотивів;

  • прийняття рішення.

  • ^ ОСНОВНI ТЕОРIЇ ПСИХIЧНОЇ ДIЯЛЬНОСТI:

Рефлекторний принцип психічної діяльності (I.М.Сєченов). Психiка рефлекторна. Робота психiки забезпечена фiзiологiчними механiзмами: iз них однi реалiзують сприйняття впливiв, другi - перетворення їх у сигнали, третi - планування й регулювання поведiнки тощо. В основi кожного поруху нервової системи знаходиться рефлекс (вiд лат. reflexus - вiдображення) чи реакцiя органiзму на подразнення, здiйснювана за допомогою нервової системи. Аналiзуючи рефлекси головного мозку, I.М.Сєченов видiляє 3 складових частини: початкову (зовнiшнє подразнення та перетворення його органами вiдчуттiв у первинне збудження, iмпульс, що передається у мозок); середню (процеси збудження i гальмування у мозковi, виникнення вiдчуттiв, уявлень, думок, тобто процесiв вiдображення) і кінцеву (зовнiшнi рухи - видима реакцiя). Таким шляхом органiзм безперервно, рефлекторно i оптимально адаптується в iндивiдуальнiй «екологiчнiй нiшi».

Динамічна локалізація психічних функцій (I.П.Павлов). На органiзм одночасно дiє велика кiлькiсть подразникiв, що по-рiзному збуджують рiзнi дiлянки кори головного мозку. Пiд локалiзацiєю функцiй розумiють динамiчну структуру, що складається iз розмаїття збуджених та загальмованих дiлянок нервової системи, якi здiйснюють аналiз та синтез сигналiв, що доходять до органiзму, виробляють систему тимчасових зв’язкiв та забезпечують «рiвновагу органiзму з середовищем».

Теорія функціональних систем (А.П.Анохiн). Однi й тi ж структури (корковi i глибиннi нервовi центри, провiднi шляхи, периферичні нерви, виконавчi органи) можуть брати участь у здiйсненнi найрiзноманiтнiших функцiональних зв’язкiв, i входять до багатьох функцiональних систем у рiзних комбiнацiях. Таким чином, ураження однiєї з дiлянок кори головного мозку не повнiстю порушує дiяльнiсть усiєї системи, оскiльки елементи, якi лишилися, замiщують втрачену функцiю. Однак, кожне ураження функцiональної системи, призводить до змiни психiчних функцiй.

У дослiдженнях локальних уражень мозку (А.Р.Лурiя) встановлено, що вищi психiчнi функцiї, такi як пам’ять та мислення, мають поширене нейрофiзіологiчне представництво у всiй корi великих пiвкуль. А фiзiологiчною основою пiзнавальних процесiв є iнтегративна дiяльнiсть нервових клiтин.

Аналiз та синтез зорових, слухових, смакових, кiнестетичних, тактильних та нюхових сприйнять вiдбувається локально у однiй з вiдповiдних дiлянок (долей, звивин) пiвкуль.

Вчення про аналiзатори та про динамiчну локалiзацiю функцiй долає недолiки як еквiпотенцiоналiзму (твердження про рiвномiрнiсть i тотожнiсть розподiлу функцiй мiж усiма дiлянками кори головного мозку), так i вузького локалiзацiоналiзму (розгляд локалiзацiї певної психiчної функцiї цiлком в однiй дiлянцi головного мозку).

Вчення про динамічний стереотип (I.П. Павлов, А.Р.Лурiя). Iнтегративна дiяльнiсть кори головного мозку, виконуючи адаптацiю до багаторазових одноманiтних подразнюючих впливiв iз навколишнього середовища призводить до утворення сталої системи нервових зв’язкiв - так званого динамiчного стереотипу. При наявностi вироблених динамiчних стереотипiв рiзнi дiї виконуються швидко, чiтко i супроводжуються позитивними емоцiями. Разом зi змiнами навколишнього середовища має змiнюватися i динамiчний стереотип. Однак, чим давнiший та мiцнiший стереотип (наприклад, звички), тим важче вiн пiддається перебудовi, а iнодi призводить до конфлiкту i нервових зривiв.

В наш час, окрiм загальної психологiї, що вивчає найбiльш загальнi закономiрностi психiки, теоретичнi принципи i методи психологiї, активно розвивається багато галузей, зумовлених питаннями практики: психологiя працi i творчостi, релiгiї, спорту, педагогiчна, вiйськова, космiчна, вiкова (дитяча, пiдлiткова, молодiжна, геронтопсихологiя), порiвняльна (зоопсихологiя), соцiальна психологiя. В останнi роки з’явилися екологiчна, експериментальна психологiя, психогенетика, етнопсихологiя та iн.


^ 5. Контрольні питання :

1. Дати визначення поняття „психіка”, „свідомість”.

2. Що таке структура свідомості і які є її складові частини?

3. Дати визначення „підсвідомості”, її види.

4. Які є наукові погляди на співвідношення матеріального та ідеального,

свідомого і підсвідомого?

5. Критерії ясності свідомості.

6. Основні нервово – психічні процеси, їх властивості та закономірності

взаємодії.

7. Види зовнішнього і внутрішнього гальмування.

8. Що таке закон сили і фазові явища, їх роль для розуміння природи

психопатологічних симптомів.

9. Принципи рефлекторної теорії І.П.Павлова.

10.Що таке перша і друга сигнальні системи?

11.Біологічні та соціальні типи ВНД. Яке їх значення для медицини?

12.Методи дослідження типів ВНД людини.


6. ЛІТЕРАТУРА:

Основна:


1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної

проф. І.С.Вітенка. – Дніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и

факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. –

Санкт – Петербург, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес.,

2001.

5. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической

деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд.,

перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

6. Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1984. – С.58 – 102.

Додаткова:

1. Основи психології/За ред. О.В.Киричука, В.А. Роменця. – Київ:”Либідь”, 1996. – 156 с.

1.Психология /Под ред. проф. В.М.Мельникова. – М: Физкультура и спорт,1987. – С. 19 – 64.

Методичну вказівку склала

викладач-стажист А.А.Зорій


Рецензія позитивна

доцент Р.І.Рудницький

Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи