Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка




Скачати 104.29 Kb.
НазваКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
Дата28.07.2012
Розмір104.29 Kb.
ТипДокументи


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КАФЕДРА НЕРВОВИХ ХВОРОБ, ПСИХІАТРІЇ ТА МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. С.М. САВЕНКА

КУРС ПСИХІАТРІЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ


ЗАТВЕРДЖЕНО”

на методичній нараді кафедри

04.06.2009 року, протокол № 4


Завідувач кафедри,

проф. В.М.Пашковський





МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


^ НА ТЕМУ:МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В МЕДИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ: БЕСІДА, СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЕКСПЕРИМЕНТ, ТЕСТИ, ВИВЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ”.


^ Навчальний предмет – медична психологія

Факультет стоматологічний

Спеціальність «стоматологія»

ІІІ курс

2 академічні години


^ МЕТОДИЧНУ ВКАЗІВКУ СКЛАЛА

ВИКЛАДАЧ-СТАЖИСТ ЗОРІЙ А.А.


ТЕМА: МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В МЕДИЧНІЙ ПСИХОЛОГІЇ: БЕСІДА, СПОСТЕРЕЖЕННЯ, ЕКСПЕРИМЕНТ, ТЕСТИ, ВИВЧЕННЯ ПРОДУКТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ТВОРЧОСТІ. ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ ПСИХІЧНОГО СТАНУ ЛЮДИНИ”.


º ТРИВАЛІСТЬ ЗАНЯТТЯ: 2 академічні години.


^ 1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Методи наукових досліджень – це ті заходи і засоби, за допомогою яких добуваються факти, що використовуються для доказу положень, з яких у свою чергу формується наукова теорія. Сила будь – якої науки залежить, в основному, від розроблених методів дослідження, від того, наскільки швидко і ефективно вона здатна сприйняти і використати все те нове, що з’являється у методах інших наук.

Загальна тенденція, яка чітко проявилась у покращенні методів дослідження у різних науках за останній час, заключена у їх математизації і технізації, тобто у високому використанні математики для отримання точних, достовірних знань і техніки для прискорення досліджень, а також для проникнення за межі безпосереднього чуттєвого сприйняття. Це відноситься і до психології, яка на сьогоднішній день є самостійною наукою.

Відомо, що психологія – це наука про психіку як функцію головного мозку, з допомогою якої людина відображає об’єктивну реальність. Окремим підрозділом її є медична психологія, основним об’єктом вивчення якої є хворий як особистість, його взаємовідносини з медпрацівниками на різних етапах спілкування. Детальне вивчення особливостей психічної діяльності хворого має важливе значення для патогенетичної і диференціальної діагностики хвороби, оптимізації її лікування та профілактики.

Висока технічна та інструментальна озброєність медицини, тенденція до подальшої диференціації і спеціалізації медичних наук, надмірна концентрація уваги лікаря на патологічних змінах органів і систем, роблять актуальною сьогодні проблему спілкування хворого з медичним персоналом.


2. Навчальна мета.

^ 2.1. Студент повинен знати:

  • Методи дослідження, що застосовуються у медичній психології;

  • Спостереження, його види;

  • Опитування, його види;

  • Тести, їх види;

  • Експеримент, його види;

  • Методи дослідження особистості, відчуттів і сприйняття, пам’яті та уваги, мислення та інтелекту, емоцій і волі.

^ 2.2. Студент повинен уміти:

  • провести спостереження за досліджуваним;

  • провести опитування досліджуваного;

  • застосувати для дослідження психіки різні види тестів;

  • проводити психологічні експерименти;

  • проводити дослідження психічних властивостей особистості

  • проводити дослідження психічних процесів (відчуття, сприйняття, пам’яті, мислення, інтелекту, почуттів і волі).

  1. На основі вищеперерахованих знань та умінь студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:

  • спостереження за досліджуваним;

  • опитування досліджуваного;

  • дослідження психічних властивостей особистості;

  • дослідження основних психічних процесів;

  • написання протоколу проведеного дослідження.


^ 3. Міжпредметна інтеграція

Нервові хвороби – дослідження стану аналізаторів.

Психіатрія – методи дослідження психічних розладів.


^ 4. 4 ПОРАДИ СТУДЕНТУ.

При розкритті теми спочатку підкреслюється історичний розвиток психології як науки. До другої половини ХІХ століття психологічні знання одержували в основному шляхом самоспостереження або безпосереднього спостереження за іншими людьми. Аналіз і розумне узагальнення подібного роду життєвих факторів зіграли свою позитивну роль в історії психології. Вони привели до побудови перших наукових теорій, які пояснювали суть психологічних феноменів і поведінки людини. Спроби виміру психічних феноменів, кількісної оцінки поведінки людини розпочинаються з початку другої половини минулого сторіччя. Першими були відкриття і формулювання серії законів, що пов’язували силу відчуттів з вираженими у фізичних величинах стимулами, якими діяли на органи чуття людини. До них відноситься закон Вебера-Фехнера-Стівенса, формула, за допомогою якої визначали абсолютний і відносний пороги відчуттів. Згодом тенденція використання математичних моделей і відношень одержала широке поширення в найрізноманітніших галузях психології.

В кінці 80-х років ХІХ ст. у психології почали створювати і застосовувати спеціальні технічні прилади та пристрої, які дозволяли досліднику ставити науковий експеримент і контролювати його умови, наприклад, дозувати вплив фізичних стимулів, на які людина повинна реагувати. Спочатку це були прості механічні пристрої. Потім з’явились електричні прилади, а сьогодні у психологічних дослідженнях широко використовуються радіо- і відеотехніка, електронні апарати.

Та поряд з математизацією і технізацією методів дослідження у психології до цих пір не втратили свого значення і застосовуються загальні, традиційні методи збирання інформації, такі як спостереження, опитування, тести і експеримент.

1. Спостереження – це перший із методів, що застосовується для збирання первинної інформації. Він має декілька варіантів:

  • зовнішнє спостереження – спосіб збирання даних про іншу людину, його психологію і поведінку шляхом спостереження за ним;

  • внутрішнє спостереження (самоспостереження) – застосовується тоді, коли психолог-дослідник ставить перед собою завдання вивчити явище у тому вигляді, в якому воно безпосередньо постає в його свідомості;

  • вільне спостереження – немає наперед визначеної програми і може змінювати свій об’єкт в залежності від побажань дослідника;

  • стандартизоване спостереження – навпаки, проводиться по визначеній, наперед складеній програмі;

  • включене – дослідник сам є безпосереднім учасником того процесу, за яким ведеться спостереження;

  • побічне – не передбачає особистої участі дослідника у тому процесі, який він вивчає.

2. Опитування – це метод, при використанні якого людина відповідає на різні запитання. Його варіанти:

  • усне опитування – застосовується в тих випадках, коли одночасно бажано вести спостереження за поведінкою і реакцією людини, яка відповідає на запитання;

  • письмове опитування (анкетування);

  • вільне опитування – це така різновидність усного або письмового опитування, при якому перелік поставлених питань і можливих відповідей на них заздалегідь не обмежений визначеними рамками;

  • стандартизоване опитування – питання і можливі відповіді на них передбачені заздалегідь.

3. Тести – це спеціалізовані методи психологічного діагностичного дослідження, при застосуванні яких можна отримати точну кількісну і якісну характеристику явища, що вивчається. Від інших методів дослідження тести відрізняються тим, що передбачають стандартизовану, перевірену процедуру збирання і обробки даних, а також їх інтерпретацію. Види тестів:

  • тест-опитування – ґрунтується на системі заздалегідь відібраних і перевірених питань, по відповідях на які можна робити правильний висновок про психологічні якості досліджуваних;

  • тест-завдання – передбачає оцінку психічних якостей і поведінки людини на базі того, що вона робить;

  • проективні тести – застосовуються для вивчення тих особливостей психіки і поведінки людини, які нею самою слабо усвідомлюються або мають негативне відношення до себе з її боку. В основі їх лежить „механізм проекції” – не усвідомлені людиною позитивні і негативні характеристики вона „приписує” іншим людям.

4 Експеримент – всі розглянуті методи дослідження можна використати для збирання даних про психологію і поведінку людини як в реальному житті, так і в спеціальних експериментальних умовах. специфіка психологічного експерименту полягає в тому, що в ньому продумано створюється штучна ситуація, в якій найкраще проявляє себе досліджувана якість психічної діяльності. Є дві основні різновидності психологічного експерименту: природний і лабораторний.

У медичній психології, окрім наведених, застосовуються ще такі методи дослідження:

Експериментальний метод полягає у спрямованому створеннi умов для видiлення фактора психiки, що вивчається, та реєстрацiї наслiдкiв його дiї. Експеримент буває констатуючим, формуючим (навчаючим) i виховним.

Експериментальнi методики можуть бути груповими i iндивiдуальними, вербальними i дiйовими, дiагностичними i прогнозуючими.

До експериментальних вiдносять також ряд непсихологiчних методик: електроенцефалографiчне дослiдження (ЕЕГ), проби на потовидiлення, вивчення серцево-судинної дiяльностi (частота пульсу, показання АТ), електроопору шкiри, та iн.

Основним методом, що застосовується у клiнiцi, є психодiагностичний. Мета психодiагностичного дослiдження - встановлення психологiчного дiагнозу, тобто особливостей функцiонування i рiвня розвитку психiчних процесiв особистостi, прогноз i розробка рекомендацiй у відповідності з завданнями обстеження.

^ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ПСИХОЛОГIЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ:

1.                Формулювання завдання та розробка методики обстеження.

 У бесiдi з лiкарем уточнюється мета експертизи, особливостi анамнезу захворювання, лiкування та його можливий вплив на психiку. Вивчаються матерiали iсторiї хвороби, при вiдсутностi даних, що цікавлять, збирається додатковий анамнез.

2.                     Бесiда з хворим.

 Протягом бесiди i спостереження уточнюються завдання, встановленi клiнiцистами, i план дослiдження: вибiр методик, послiдовнiсть їх застосування.

Бесiда розпочинається з розпитування паспортних даних. Далi з’ясовується стан свiдомостi: орiєнтування хворого в часi, мiсцевостi i власнiй особi; орiєнтовно визначається стан пам’ятi, уваги (як добре вiн пам’ятає дати власного життя та загальновiдомих iсторичних подiй), культурний рiвень хворого, його освiченiсть, ерудицiя, коло iнтересiв, потреби. Визначаються особливостi особи хворого до захворювання, оцiнка змiн самопочуття i працездатностi протягом хвороби.

3.  Виконання завдань за методиками.

 Завдання пропонуються вiд простих до бiльш складних. Визначаються стан пам’ятi, уваги, мислення. Пропонуються особистнiснi опитувальники. Кожнiй з методик обов’язково передує детальний iнструктаж. Обов’язково слiд перевiрити, наскiльки вiрно хворий зрозумiв iнструкцiю. Всi дослiдження ретельно протоколюються.

Психологiчнi тести не є головними при оцiнцi iндивiдуальних особливостей психiки. Вони лише доповнюють данi клiнiчного обсте-ження пацiєнта (ретельний збiр анамнезу, бесiда, спостереження, результати клiнiко-лабораторних дослiджень).

4.                Аналiз отриманих при обстеженнi даних, їх узагальнення.

5.                Заключення, яке має вiдображати якiснi особливостi перебiгу психiчних процесiв хворого, попереднiй дiагноз.


1. Методи дослідження особистості:

  • біографічний (анамнестичний);

  • проективні методи:

а) методика незакінчених речень;

б) методика для дослідження фрустрації (метод Розенцвейга);

в) тематичний аперцепційний тест (ТАТ – тест Маррея);

г) метод Роршаха.

  • анкетування особистості:

а) методика Айзенка;

б) ММРІ;

в) патохарактерологічний діагностичний опитувальник для підлітків А.Є.Лічко.

2. Методи дослідження відчуття і сприйняття (впізнання зображень на малюнках, дослідження сенсорної збудливості).

3. Методи дослідження пам’яті (запам’ятовування геометричних фігур, цифр, слів, речень, піктограм).

^ 4. Методи дослідження мислення та інтелекту (узагальнення, класифі-кація, розподілення, визначення і виключення; розуміння переносного значення прислів’їв і метафор; розуміння змісту сюжетних малюнків; сіллогізми).

5. Методи дослідження почуття (доповнення незакінчених речень, методика САН).

6. Методи дослідження волі (дослідження „комбінаторики” навиків, конструктивних дій.

7. Методи дослідження уваги (тести Рибакова, Крепеліна, Шульте).

Студенти самостійно засвоюють методи психологічних досліджень (спостереження , опитування, анкетування, тестування) як у здорових – між собою, так і в психічнохворих, а потім складають протоколи досліджень. Роблять висновки.


^ 5. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ОЦІНКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ                                                      ЗНАНЬ ТА УМІНЬ.


  1. Дати визначення методів наукового дослідження.

  2. Значення методів дослідження для розвитку медичної психології як науки.

  3. Основні методи психологічних досліджень.

  4. Що таке спостереження, його види?

  5. Опитування, його види?

  6. Що таке тест, його види? Чим відрізняється тестування від анкетування?

  7. Що таке експеримент, його різновидності?

  8. Основні методи дослідження особистості.

  9. Основні методи дослідження психічних процесів.

  10. Яке значення для лікаря будь – якої спеціальності має знання методів психологічних досліджень?



6. & ЛІТЕРАТУРА.

Основна:


1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001.

2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної

проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002.

3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и

факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. –

Санкт – Петербург, 2002.

4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес.,

2001.

5. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической

деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд.,

перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114.

6. Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1984. – С.58 – 102.


Додаткова:

1. Карвасарский Б.Д. Медицинская психология. – Л., 1982. – С. 31 – 65.

2. Основи психології /За ред. О.В.Киричука, В.А.Раменця. – Киїі: „Либідь”,

1996. – 156 с.

3. Психология /Под ред. проф. В.М.Мельникова. – М.: Физкультура и спорт,

1987. – С. 15 – 18.


Методичну вказівку склала

викладач-стажист Зорій А.А.


Рецензія позитивна

доцент Рудницький Р.І.


Схожі:

Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconЯ україни буковинський державний медичний університет кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (Курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка icon1. Розрахунок на одну академічну групу: ?
Профільна кафедра –нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка (курс психіатрії та медичної психології)
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
На тему: “предмет І завдання медичної психології. Місце медичної психології в професійній діяльності лікаря. Завдання медичної психології....
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка iconКафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології ім. С. М. Савенка
До практичного заняття з основ медичної психології для студентів медичного факультету
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи