Міністерство охорони здоров’я україни
Скачати 81.08 Kb.
|
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Кафедра нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Курс психіатрії, наркології та медичної психології ЗАТВЕРДЖЕНОна методичній нараді кафедри  04.06.2009 року, протокол № 4 Завідувач кафедри, проф. В.М.Пашковський МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИпрактичного заняття з медичної психології для студентів стоматологічного факультету ТЕМА: ПІЗНАВАЛЬНІ ПРОЦЕСИ. ПСИХОЛОГІЯ ВІДЧУТТЯ ТА СПРИЙНЯТТЯ У ЗДОРОВОЇ І ХВОРОЇ ЛЮДИНИ. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Навчальний предмет – медична психологія ^ Курс - 3 Навчальні години - 2 Методичні вказівки склала викладач-стажист Зорій А.А. ТЕМА: Пізнавальні процеси. Психологія відчуття та.сприйняття у здорової і хворої людини. Методи дослідження ^ Знання майбутніми лікарями психічних процесів для пізнання оточуючого світу має велике значення. Процеси відчуття та сприйняття є першим ступенем пізнання навколишнього світу. Навкруги нас існують не окремі властивості самі по собі, а предмети, речі, явища: не звуки, а предмети і явища, що їх породжують, не світло, а предмети, що світяться, не запахи, а предмети, що їх дають. У звґязку з цим, на основі відчуттів, будується пізнавальний процес на більш високому рівні, як процес відображення предметів і явищ в цілому, а сукупності їх властивостей. Таким процесом є сприйняття. У процесі обстеження хворого лікарем, пізнання його хвороби через виявлення симптомів, беруть участь органи чуття (аналізатори). Певні симптоми того чи іншого захворювання виявляються з допомогою зору, слуху, дотику, відчуття запаху. Отже знання першого (чуттєвого) ступеня пізнавального процесу має суттєве значення для лікаря в його практиці. Все це дозволяє і допомагає йому своєчасно визначити хворобу, її перебіг, призначити своєчасне та ефективне лікування. у звґязку з цим означена тема заслуговує уваги. 2. Навчальна мета: 2.1. Студент повинен знати:
2.2. Студент повинен вміти:
2.3. На основі вище перерахованих знань та умінь, студент повинен опанувати та володіти такими практичними навичками:
3. Міжпредметна інтеграція: Нормальна фізіологія – фізіологічні механізми відчуття та сприйняття. Патологічна фізіологія – механізми порушення цілісного сприйняття явищ і подій. ^ Відчуття – є елементарний психічний акт, який полягає у відображенні окремих властивостей предметів і явищ зовнішнього світу і внутрішнього стану організму, що безпосередньо впливають на аналізатори – органи чуттів людини. Відчуття не є пасивним відображенням, а складна психічна діяльність, в процесі якої людина пізнає оточуючий світ. Відчуття практично є лише складовими елементами більш високого психічного процесу – сприйняття, що являє собою складний цілісний акт, а не просту суму відчуттів. Сприйняттям називається відображення предметів і явищ обґєктивної дійсності, які діють на аналізатор людини, причому результат їхньої дії на органи чуттів синтезується з минулим практичним досвідом в одне ціле. Приводяться фізіологічні механізми відчуттів та сприйняття. На занятті вивчаються складні форми сприйняття: часу, його послідовності, руху, простору, форми, площини, глибини, перспективи. Підкреслюється роль минулого досвіду у сприйнятті предметів та явищ навколишнього світу. Дається визначення ілюзій, як хибного сприйняття, їх класифікація (за органами чуттів, фізичні, фізіологічні, психічні, афективні). Слід памґятати про ілюзії при роботі з приладами, коли оцінка показників може бути хибною (ілюзорною). На занятті звертається увага на галюцинації, як психопатологічне явище, що буває при психічних захворюваннях. ^ 1. За наявнiстю або вiдсутнiстю безпосереднього контакту з подразником:
2. За мiсцем розташування рецепторiв:
3. За часом виникнення в ходi еволюцiї:
4. За видом аналiзатора (по модальностi подразника):
Основнi характеристики вiдчуттiв: якiсть, сила, тривалiсть. Вiдчуття залежать вiд внутрiшнiх умов, стану аналiзатора, сукупностi психiчних факторiв. Усяке вiдчуття супроводжується тiєю чи iншою (позитивною або негативною) емоцiйною реакцiєю, що залежить вiд iндивiдуальних властивостей органiзму. ^ 1. Пороги вiдчуттiв: нижнiй, верхнiй, порiг розрiзнення. Нижнiй абсолютний порiг (мiнiмальний) - та найменша величина подразника, яка здатна викликати ледь помiтне вiдчуття. ^ (максимальний) - найбiльша сила подразника, при якiй ще виникає рiвноцiнне подразнику вiдчуття. Порiг розрiзнення (диференцiальний) - та найменша змiна подразника, яка викликає лише помiтну рiзницю у вiдчуттi. 2. Адаптацiя - пристосування чутливостi до постійно дiючого подразника, що проявляється пiдвищенням чи зниженням порогiв. Адаптацiя бiльш висока до нюхових, тактильних, свiтлових подразникiв, значно нижча - до больових сигналiв. 3. Взаємодiя i сенсибiлiзацiя - змiна чутливостi однiєї iз систем аналiзаторiв пiд дiєю другої системи, що зумовлено корковими зв’язками мiж аналiзаторами. Слабкi сигнали iз будь-якої системи аналiзаторiв пiдвищують чутливiсть iншої системи, а сильнi - знижують. Наприклад, вiдомо, що дитину, яка плаче, можна заспокоїти, якщо вiдволiкати його увагу за допомогою сильнiшого подразника. При яскравому освiтленнi звук вiдчувається голоснiше. З iншого боку, деякi люди пiд час роботи вмикають радiо, що грає неголосно; при навчаннi читанню людей з поганим зором використовують неголосне цокання годинника. Сенсибiлiзацiя - пiдвищення чутливостi в результатi взаємодiї вiдчуттiв. 4. Контраст (одночасний або послiдовний) - змiна iнтенсивностi вiдчуттiв пiд впливом попереднього або супровідного подразника. При одночаснiй дiї двох подразникiв виникає одночасний контраст. Широко вiдомим є явище послiдовного контрасту: пiсля холодного слабкий тепловий сигнал здається гарячим, вiдчуття кислого пiдвищує чутливiсть до солодкого. 5. Синестезiї - iрадiацiя вiдчуттiв з одного аналiзатора на iнший зі збудженням невластивої даному аналiзатору модальностi вiдчуття. Наприклад, пiд впливом звукiв можуть виникнути свiтловi вiдчуття, колiр може викликати вiдчуття холоду. Деякi композитори (А.М. Скрябiн, М.К. Чурльонiс), поети (А. Рембо) мали кольоровий слух. Поширена в наш час так звана світломузика базується на злиттi музики та кольору для одержання бiльш сильного естетичного враження, вiдчуття неподiльностi, цiлiсностi музики i кольору. Сприйняття - психiчний процес вiдображення у свiдомостi людини предметiв та явищ в цiлому, тобто в сукупностi їх властивостей, при безпосереднiй дiї на органи чуття. Сприйняття - це синтез комплексу наявних вiдчуттiв з уявленням. ^ : 1. У вiдповiдностi з формами iснування матерiї:
2. В залежностi вiд аналiзаторiв, що беруть участь у сприйняттi:
Рiзнi види сприйняттів рiдко зустрiчаються у чистому виглядi. Зазвичай, вони комбiнуються, внаслідок чого виникають складнi види сприйняття. 3. За складнiстю:
4. За ступенем залученостi уваги та вольового зусилля (в залежностi вiд ступеня цiлеспрямованостi дiяльностi особистостi):
Сприйняття, як i вiдчуття, є осмисленим i активним процесом, результатом аналiтико-синтетичної дiяльностi мозкових вiддiлiв аналiзаторiв. Будь-яке сприйняття має моторний компонент (дотик, рух очей): людина сприймає свiт у дiяльностi, протягом працi, тим самим поглиблюючи i вдосконалюючи сприйняття. Протягом набуття досвiду сенсорний i руховий апарати з’єднуються у єдину систему (I.М. Сєченов). ^ 1. Пошук об’єкта; 2. Видiлення найбiльш характерних його ознак; 3. Розпiзнавання об’єкта (включення його до певної категорії речей i явищ); на цей процес завжди впливають властивостi особистостi. ^ 1. Предметнiсть - усвiдомлене видiлення i спiвставлення отриманих iз зовнiшнього свiту вiдомостей до свiту взагалi. 2. Цiлiснiсть - здатнiсть об’єднувати у цiле окремi елементи предмета протягом процесу сприйняття. Залежить вiд досвiду людини (системи набутих понять). 3. Вибірковість - перевага у видiленні одних предметiв серед iнших. Залежить вiд властивостей предмета («фігури» вiдносно «фону»), суб’єктивних установок, минулого досвiду. 4. Осмисленість - розумiння сутi того, що ми сприймаємо, з позиції набутих знань, накопиченого досвiду. Це дає можливiсть пiдключити новi знання до системи сформульованих ранiше. 5. Активнiсть - здатнiсть до стiйкого, ефективного, планомiрного, цiлеспрямованого сприйняття («спостережливість»). 5. Контрольні питання для визначення кінцевого рівня засвоєння матеріалу:
6. Література: Основна:1.Вітенко І.С., Вітенко Т.І. Основи психології:Підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.- Вінниця, 2001. 2. Загальна та медична психологія (практикум) /Під заг.ред. проф. І.Д.Спіріної, ної, проф. І.С.Вітенка. – Дгніпропетровськ, АРТ ПРЕС, 2002. 3. Клиническая психология: Учебник для студентов медицинских вузов и факультетов клинической психологии /Под ред. проф. Б.Д.Карвасарского. – Санкт – Петербург, 2002. 4. Мендлевич В.Д. Клиническая и медицинская психология.- М.: Медпрес., 2001. 5. Атлас для экспериментального исследования отклонений в психической деятельности человека /Под ред. И.А.Полищука, А.Е. Видренко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Здоров’я, 1979. – С. 109 – 114. 6. Физиология человека /Под ред. Е.Б.Бабского. – М., 1984. – С.58 – 102. Додаткова:
Методичні вказівки склала викладач-стажист Зорій А.А. Рецензія позитивна доцент Рудницький Р.І. |
Схожі:
 | Міністерство охорони здоров'я України Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101... | | Міністерство охорони здоров'я України Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101... |
| Міністерство охорони здоров'я україни Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської | | Лекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,... |
| Міністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації | | Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації |
| Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації | | Міністерство охорони здоров’я україни Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”... |
| Міністерство охорони здоров’я України Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні... | | Міністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних... |
| Міністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет” «Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний... |