Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) icon

Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр)




Скачати 130.61 Kb.
НазваЗміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр)
Дата11.07.2012
Розмір130.61 Kb.
ТипДокументи




ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З ФАРМАКОТЕРАПІЇ

5 КУРС (ІХ CЕМЕСТР)


1. ВСТУП ТА ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФАРМАКОТЕРАПІЇ. Предмет і завдання фармакотерапії. Значення фармакотерапії в комплексному лікуванні різних захворювань. Удосконалення нових методик лікування хвороб, що використовуються та створюються.

Взаємозв'язок фармакотерапії з медико-біологічними та клінічними дисциплінами. Фактори, які визначають взаємодію лікарського засобу з біологічними системами та їх фармакотерапевтичнии ефект: доза (концентрація), лікарська форма, спосіб уведення, комбінація лікарських препаратів; індивідуальна чут­ливість, стать, вік, вага тіла, функціональний стан організму хворого та наяв­ність патологічних процесів. Взаємодія лікарських препаратів з продуктами харчування. Принципи складання комбінацій лікарських засобів, засновані на знаннях етіології, патогенезу і клінічного перебігу захворювання, а також фармакодинаміки і фармакокінетики лікарських препаратів. Використання явищ сінергізму (аддітивний, потенціюючий - односторонній, взаємний, фармакодинамічний, фармакокінетичний) та антагонізму (конкурентний, функціональний, фармакокінетичний) для посилення головної дії ліків та послаблення побічних і токсичних ефектів в умовах комбінованої терапії. Особливості взаємодії пре­паратів, які впливають на різні рівні регуляторних систем організму. Побічна дія лікарських засобів: місцевоподразнювальна, алергічна ре­акція; токсико -метаболічні реакції екзогенного (передозування, сінергізм де­кількох препаратів), а також ендогенного (порушення біотрансформації, розпо­ділу, виведення ліків, сінергізм чи антагонізм з біологічно активними речови­нами) походження; послаблення імунітет)', дисбактеріоз; неврогенні реакції (психогенні, нейровегетативні). Лікарська залежність (психічна, фізична, толе­рантність, зміна особистості), медичні та соціальні аспекти боротьби з лікарською залежністю. Методи контролю за випадками виникнення побічної дії лікарських засобів у практиці. Визначення поняття "ризик лікування". Основні напрямки фармакотерапії: профілактична, етіотропна, патогене­тична, симптоматична терапія, фармакосанація. Значення поєднання лікарської терапії з іншими видами лікування: дієтотерапією, фізіотерапією, бальнеоте­рапією, психотерапією, працетерапією.

2^ . ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ЦЕНТРАЛЬНОЇ І ПЕРИФЕРИЧНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ. Основні дані про етіологію та патогенез неврозів (психастенія, істерія, астено-вегетативний синдром, неврастенія) та психозів (шизофренія, епілепсія, маніакально-депресивний психоз). Визначення напрямків і мети фармакологічного втручання при проведенні фармакотерапії захворювань нервової системи (мігрень, паркінсонізм, ішемічний та геморагічний інсульти, розсіяний склероз, неврастенія, неврози, психози, невралгії, неврити, радикуліти, менінгіти, мієліти, епілепсія). Визначення фармакологічних груп препаратів, принцип вибору окремих лікарських засобів у конкретній клінічній ситуації. Можливі наслідки, ускладнення та визна­чення напрямків фармакотерапії при проведенні лікування цих захворювань. Вибір фармакологічних груп препаратів (седативні, снотворні, стимулятори центральної нервової системи, діуретики, анальгезуючі, спазмолітичні, судиннорозширюючі, протисудомні, ноотропні, психостимулятори, антидепресанти). Коротка характеристика етіології та патогенезу невралгій, невритів, ра­дикулітів. Клінічні симптоми, ускладнення. Визначення напрямків фармакоте­рапії даних хвороб. Вибір фармакологічних груп препаратів (анальгезуючі, протизапальні, подразнюючі, анестезуючі, вітамінні та ін.). Принципи вибору окремих лікарських засобів у конкретній клінічній си­туації для проведення ефективної та безпечної терапії. Вплив транквілізаторів і седативних засобів на вегетативні реакції емо­ціонального генезу, їх значення в терапії захворювань серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та ін.

^ 3. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ. Визначення напрямків і мети фармакологічного втручання при проведенні фармакотерапії захворювань серцево – судинної системи (атеросклероз, міокардити, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність, аритмії, ревматизм). Принципи вибору окремих лікарських засобів у конкретній клінічній ситуації і методи контролю ефективності та безпеки здійснюваної терапії.

Значення атеросклерозу в розвитку серцево-судинних захворювань (ІХС, гіпертонічна хвороба). Сучасні схеми фармакотерапії дисліпопротеінемій. Визначення напрямків фармакологічного втручання при ІХС. Раціональні комбінації лікарських препаратів. Методи оцінки ефективності і безпеки здійснюваної фармакотерапії. Визначення напрямків фармакотерапії гіпертонічної хвороби і гіпертензивних станів. Залежність ефективності гіпотензивних засобів від сту­пеня тяжкості і стадії гіпертонічної хвороби. Порівняльна характеристика фар­макологічних груп щодо терапевтичної цінності і принцип вибору окремих лікарських засобів при різних варіантах захворювання. Значення індивідуалізації доз та тривалості призначення лікарських препаратів для за­безпечення ефективної та безпечної терапії. Можливість заміни препаратів. За­соби симптоматичної терапії. Вибір серцевих глікозидів для лікування серцевої недостатності в умовах клініки, амбулаторного призначення, надання швидкої і невідкладної допомо­ги. Принципи вибору серцевих глікозидів у конкретній клінічній ситуації і кри­терії оцінки ефективності і безпеки здійснюваної терапії. Профілактика пере­дозування. Напрямки та засоби боротьби з інтоксикацією серцевими глікозидами. Обгрунтування доцільності використання в комбінованій терапії серцевої недостатності анаболіків, вітамінних, діуретичних засобів, розчинів електролітів, засобів нейротропної дії. Обгрунтування вибору лікарських засобів боротьби з порушеннями рит­му серця і напрямків фармакотерапії аритмій. Застосування препаратів, які діють на порушений електролітний баланс міоцитів, пригнічують підвищену збудливість ектопічних вогнищ, які діють на мембранний потенціал. Викори­стання серцевих глікозидів у лікуванні порушень ритму серцевої діяльності. Застосування засобів, які впливають на нервову регуляцію діяльності серця. Призначення препаратів, що нормалізують обмінні процеси в міокарді. По­рівняльна характеристика засобів, які використовуються для фармакотерапії порушень ритму серця. Принципи вибору лікарських засобів у конкретній клінічній ситуації.

^ 4. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ОРГАНІВ ДИХАННЯ, ТУБЕРКУЛЬОЗА, ВУХА, ГОРЛА І НОСА . Визначення напрямків терапії бронхо-легеневих запальних захворювань. Вибір шляхів уведення, лікарських груп препаратів у конкретній клінічній си­туації (хіміотерапевтичні, бронхолітичні, протизапальні, відхаркувальні, про­тикашльові, стимулятори дихання, десенсибілізуючі) та порівняльна характери­стика їх терапевтичної цінності. Профілактичне та лікувальне застосування засобів, що перешкоджують фіксації, проникненню і розвитку вірусів у клітині (інтерферон, ацикловір, оксалін, кутизон, метисазон). Особливості фармакотерапії і вибір лікарських препаратів при пневмо­ніях, бронхітах. Схеми поетапної терапії бронхіальної астми. Значення протиалергічних і бронхолітичних засобів, їх терапевтична ефективність при терміновій і систе­матичній терапії бронхіальної астми та астмоідного бронхіту. Принципи вибо­ру бронхолітиків при наявності супутніх бронхоспазму захворювань (артеріальна гіпертензія, виразкова хвороба та ін.). Можливість заміни препа­ратів у процесі лікування. Терапевтична цінність селективних Ь2-адреноміметиків. Особливості фармакотерапії різних клінічних форм туберкульоза. Про­філактика ускладнень лікарської терапії. Основні напрямки фармакотерапії отоларінгологічних захворювань: отитів, фарингитів, ларингитів, ринітів. Особливості вибору лікарських засобів у практиці лікування хвороб вуха, горла і носа.

5. ^ ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ. Визначення напрямків фармакотерапії при захворюваннях шлунка та кишечника (гастрити, коліти, ентерити). Значення засобів, які впливають на сек­реторну функцію шлунка, протизапальних, протимікробних, антацидних, ферментних препаратів, стимуляторів регенерації тканин. Роль симптоматичних засобів: протиблювотних, вітрогінних, послаблюючих,- у комбінованій терапії. Значення нейротропних засобів у терапії виразкової хвороби шлунка і дванад­цятипалої кишки. Принципи вибору лікарських засобів при конкретному за­хворюванні, можливість взаємозаміни препаратів. Визначення мети фармакотерапії захворювань печінки та підшлункової залози (холецистити, гепатити, панкреатити). Обгрунтування вибору лікарських препаратів: ферменти і антиферменти, протигістамінні, анальгезуючі, спазмолітичні, протимікробні, дезінтоксикаційні, протизапальні, стиму­люючі регенеративні процеси, жовчогінні, засоби корекції порушень електро­літної і кислотно-лужної рівноваги, загальнотонізуючі та нейротропні засоби. Принципи вибору лікарських засобів у конкретній клінічній ситуації, можли­вість заміни препаратів у межах фармакологічної групи.

6^ . ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ НИРОК І СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ. Визначення напрямків фармакотерапії гломерулонефриту. Обгрунтуван­ня і призначення кортикостероїдів, цитостатиків, протизапальних, протигістамінних та вітамінних препаратів, антагоністів кальцію, діуретиків, стероідних анаболіків. Значення дієти і додержання водно-сольового режиму при фармакотерапії гломерулонефриту. Визначення мети фармакотерапії пієлонефриту, циститу і сечокам'яної хвороби, включаючи заходи щодо усунення інфекції, зниження інтоксикації, підвищення опірності організму, відновлення уродинаміки, корекції порушень водно-сольового обміну на кислотно-лужної рівноваги. Обгрунтування до­цільності та режиму призначення антибіотиків, сульфаніламідів, нітрофуранів, кортикостероїдів, вітамінів, антигістамінних засобів, препаратів кальцію, на­стоїв та відварів лікарських рослин, мінеральних вод, засобів, що сприяють ви­веденню уратів із організму. Особливості фармакотерапії спадкових та природжених хвороб нирок. Обгрунтування заходів патогенетичної терапії гострої та хронічної ниркової недостатності: усунення причин недостатності, антибактеріальна терапія, призначення засобів для відновлення діурезу, водноелектролітної рівноваги, усунення гіперкаліемії, ацидозу, гІперазотемії; нормалізація обмінних процесів. Попередження розпитку набряку легенів, серцево-судинної недостатності, ек­лампсії.

^ 7. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК. Визначення напрямків та цілей фармакологічного втручання при прове­денні фармакотерапії захворювань статевих органів у чоловіків (запальні за­хворювання статевого члена, передміхурової залози, сім'яного горбка, епідедиміти, орхіти). Значення засобів, що застосовуються при захворюваннях статевих органів у чоловіків. Принципи вибору лікарських засобів при кон­кретній клінічній ситуації, можливість заміни препаратів. Визначення напрямків та мети фармакологічного втручання при прове­денні фармакотерапії захворювань статевих органів у жінок (порушення мен­струального циклу - аменорея, гіпо- та гіперменструальний синдром; запальні захворювання піхви, шийки матки, гострий та хронічний ендометрит, маточних труб і яєчників; ерозія шийки матки; герпес, кандидоз сечостатевих органів). Принципи вибору лікарських засобів при конкретній клінічній ситуації, мож­ливість заміни препаратів. Особливості фармакотерапії при вагітності та лактації. Сучасні схеми стимуляції пологів, терапії передчасних пологів. Фармакопрофілактика клімактеричних порушень.

8^ . ФАРМАКОТЕРАПІЯ В ВЕНЕРОЛОГІЇ, ДЕРМАТОЛОГІЇ ТА ОФТАЛЬМОЛОГІЇ. Можливі напрямки фармакотерапії патології шкіри та її деріватів. Визначення фармакологічних груп лікарських препаратів для пригнічення вірусі мікробної та грибкової інфекції, зниження впливу запалення і алергії, захист сенсібілізації до світла, підсушування, стимуляції заживлення тканин. Значення нейротропних засобів у лікуванні шкіряних хвороб. Принципи вибір лікарського засобу при конкретному захворюванні. Своєрідність лікарських форм у лікуванні шкіряних захворювань: мазі, пасти, аерозолі, лініменти, присипки. Основні принципи фармакотерапії окремих захворювань шкіри (екзема, псоріаз, піодерміти, дерматомікози). Сучасні схеми фармакотерапії венеричних захворювань: сифіліс, гонорея. , СНІД, хламідіоз, трихомонадоз, уретрити. Найважливіші напрямки фармакотерапії захворювань очеи: гальмування алергічних реакцій, зниження мікробної та вірусної інфекції, засоби неспецифічної терапії, регуляція внутрішньоочного тиску і величини зіниці, пригнічення запальних реакцій та почуття болю. Вибір лікарських засобів в конкретному захворюванні і можливість взаємозаміни препаратів. Специфічні для офтальмології лікарські препарати, дозування і концентрація, лікарських форми. Основні принципи фармакотерапії окремих захворювань о“ (кон'юнктивіти, кератити, ірідоцикліти, глаукома).

^ 9. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЕНДОКРИННИХ ХВОРОБ І ПОРУШЕНЬ ОБМІНУ РЕЧОВИН Визначення напрямків і мети фармакологічного втручання при лікуванні захворювань, пов'язаних із патологією ендокринної системи і обміну речовин (нецукровий діабет, токсичний зоб, гіпотиреоз, гіповітамінози, патологічне ожиріння). Вибір засобів для лікування подагри: протизапальні, засоби, зменшують утворення уратів і сприяють їх виведенню з організму, анальгетики. Напрямки фармакологічного втручання при порушеннях кислотно-лужної рівноваги. Вибір засобів для усунення дегідратації, підвищення ємкості буферної системи крові, зв'язування надлишку кислот. Обгрунтування вибору препаратів для проведення фармакотерапії виснаження: вітаміни, енергізуючу суб страти, анаболіки, ферменти шлунково-кишкового тракту, загальнозміцнюючі; патологічного ожиріння: анорексігенні, дегідратаційні засоби, стимулюючі основний обмін, препарати, що зменшують всмоктування в шлунково-кишковому тракті, антипротеінемічні засоби. Загальні принципи вибору лікарських засобів при конкретній патології. Індивідуалізація доз і тривалості призначення лікарських засобів в залежності від форми та тяжкості перебігу патологічного процесу.

^ 10. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ КРОВІ Визначення напрямків і мети фармакологічного втручання при прове­денні фармакотерапії захворювань крові (анемії, порфиріїї, метгемоглобінемія, геморагічний діатез, тромбофлебіти). Значення засобів, що застосовуються при хворобах крові. Порівняльна характеристика препаратів по групам. Принципи вибору лікарських засобів при конкретній клінічній ситуації, можливість за­міни препаратів.

^ 11.ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗАПАЛЬНИХ ТА АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. Визначення напрямків фармакотерапії запальних захворювань. Значення протизапальних - стероїдних і нестероідних - препаратів, протимікробних. імунодепресантів. Принципи вибору лікарських засобів у клініці запальних за­хворювань та можливість заміни засобів в одній групі препаратів. Визначення напрямків фармакотерапії алергічних станів: пригнічення вироблення антитіл і проліферації лімфоідної тканини, зменшення вироблення протигістамінних антитіл. Принципи вибору лікарських засобів при конкретних алергозах (алергічні процеси в легенях, анафілактичний шок, набряк Квінке, синдром Лайела, алергічні контактні дерматити, астматичний статус, лікарська алергія). Основні напрямки фармакотерапії колагенозів. Принципи вибору лікарських засобів в конкретній клінічній ситуації (системний червоний вов­чак, системна склеродермія, дерматоміозит, ревматоїдний артрит).

^ 12. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ, ПАРАЗИТАРНИХ І ТРОПІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Етіотропна, патогенетична і симптоматична фармакотерапія інфекційних, паразитарних захворювань. Принципи хіміотерапії інфекційніїх (амебіаз, колі-інфекція, хар­чова токсикоінфекція, холера, дифтерія, токсоплазмоз, стовбняк, висипний тиф, лептоспіроз) і тропічних (геморагічні гарячки, рикетсіози, бартонелез, епідемічний зворотний тиф, беджель, малярія) захворювань. Практичне значення комбінованої терапії інфекційних, паразитарних і тропічних захворювань. Необхідність і можливість заміни одних препаратів іншими.

^ 13. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ Можливості і перспективи лікарської терапії раку. Принципи хіміотерапії злоякісних новоутворень та можливість їх удосконалення. Значення корекції гормонального, імунного та метаболічного статусу онкологічних хворих і об­грунтування вибору відповідних препаратів. Побічні явища при проведенні хіміотерапії. Сучасні схеми хіміо- і фармакотерапії рака молочної залози, рака щитовидної залози, рака ендометрія, саркоми, рака шлунка, рака печінки, лейкозів та їх обгрунтування.

^ 14. ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ В АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ, РЕАНІМАТОЛОГІЇ ТА ХІРУРГІЇ Особливості фармакотерапії в анестезіології. Загальне знеболювання. інгаляційний та неінгаляційний наркоз; комбіновані методи загальної анестезії. Ускладнення після застосування наркозу. Основні задачі реаніматології. Методи оживлення організму людини. фармакотерапевтична стимуляція серцевої діяльності. Ускладнення та на­слідки. Особливості фармакотерапії в хірургічній практиці (грижа живота, апен­дицит, перитоніт); ускладнення та наслідки. Сучасні протишокові, анальгезуючі засоби. Схеми терапії у післяопераційних хворих. Визначення напрямків та цілей фармакотерапії в анестезіології, реа­німатології та хірургії. Принципи вибора лікарських засобів при конкретній клінічній ситуації.

^ 15. ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ Анатомо-фізіологічні особливості новонароджених та грудних дітей. Вікові групи дітей і особливості їх організму в порівнянні з організмом дорос­лого. Характерні особливості фармакокінетики лікарських засобів в організмі дітей різного віку, особливо в період новонародженості та малечі. Принципи дозування лікарських засобів дітям; значення віку, маси тіла. Поняття про дозіс-фактор. Таблиці дозування для дітей. Шляхи введення лікарських засобів дітям, значення ентерального шляху введення. Особливості введення лікарських засобів дітям раннього віку. Фармакотерапія гемолітичної хвороби, асфіксії, сепсису, черепних травм. Особливості фармакотерапії інфекційних хвороб у дітей (скарлатина, вітряна віспа, сальмонельоз, епідемічний паротит, кір). Основні напрямки фармакоте­рапії рахіту, ексудативно- катарального діатезу, гельмінтозів (аскаридозу, енте­робіозу), гнійно-запальних процесів (стафілококового сепсису). Особливості фармакотерапії захворювань серцево-судинної системи і шлунково-кишкового тракту в дитячому віці. Ускладнення фармакотерапії і лікарські отруєння в ди­тячому віці.

^ 16. ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАКОТЕРАПІЇ В ГЕРОНТОЛОГІЇ Поняття про геріатрію, геронтологію та геріатричну фармакологію. Особливості перебігу захворювань і принципи фармакотерапії у людей похило­го віку, які базуються на вікових, кількісних та якісних змінах пристосувальних реакцій організму і механізмів їх забезпечення. Принципи дозування і режим призначення лікарських засобів людям похилого віку, зумовлені особливостя­ми фармакокінетики і фармакодинаміки. Найважливіші фармакологічні групи лікарських засобів, що найчастіше використовуються в геріатрії: загальнотонізуючі, снотворні, седативні, ненаркотичні анальгетики, серцево-судинні за­соби, вітамінні, ферменти шлунково-кишкового тракту, послаблюючі та ін. Основні принципи фармакотерапії в геронтології. Особливості фармако­терапії серцево-судинних захворювань (ішемічна хвороба серця, гострий інфаркт міокарду, гіпертонічна хвороба, хронічна недостатність кровообігу, аритмії), хвороб органів дихання (бронхіти, пневмонії), шлунково-кишкового тракту (хронічний гастрит, виразкова хвороба шлунку і дванадцятипалої киш­ки), захворювань печінки і жовчно-вивідних шляхів (гепатити, холецистити): підшлункової залози (гострий та хронічний панкреатит), нирок та сечовивідних шляхів (старечий гломерулонефрит, пієлонефрит, сечокам'яна хвороба): хво­роб ендокринної системи (цукровий діабет, ожиріння, виснаження) нервової системи (енцефалопатія, судинні хвороби головного мозку). Роль профілактичного призначення лікарських засобів у похилому віці. Особливості ускладнень фармакотерапії у людей похилого віку, їх про­філактика і лікування.

^ 17. ФАРМАКОТЕРАПІЯ В СТОМАТОЛОГІЇ Особливості проведення фармакотерапії в стоматології. Вибір лікарських засобів при конкретному захворюванні (карієс, гострий і хронічний пульпіт, гострий періодонтит, пародонтит, захворювання слизової оболонки ротової по­рожнини; катаральний, виразковий, афтозний і променевий стоматит; специ­фічні запальні захворювання щелепно-лицевої області.

18. ФАРМАКОТЕРАПІЯ ГОСТРИХ ОТРУЄНЬ Основні клінічні синдроми при гострих отруєннях. Загальні принципи лікування гострих отруєнь (снотворними, психотропними засобами, наркоти­ками, нейролептиками, транквілізаторами, антидепресантами, психостимуляторами, аналептиками, алкоголем та його сурогатами, фосфорорганічними інсектицидами, піретроідами, М-холінолітиками, гангліоблокаторами, змішаною отрутою та ін.). Вибір антидотних препаратів при конкретних отруєннях та особливості проведення реанімаційних заходів.


Схожі:

Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconЗ фармакотерапії
Робоча програма складена на підставі типової програми з фармакотерапії, затвердженої на засіданні центрального методичного кабінету...
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconТематичний план лекцій з фармакотерапії для студентів 5 курсу фармацевтичного факультету спеціальності „Клінічна фармація” на 2008-2009 н р
Вступ та загальні проблеми сучасної фармакотерапії. Особливості фармакотерапії у дітей та хворих похилого віку
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconТема №1. Вступ І загальні проблеми фармакотерапії (ФТ)
Мета І задачі фармакотерапії. Взаємозв’язок фт з медико-біологічними та клінічними дісциплінами. Загальні поняття про етіологію,...
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconЗміст програми навчальної дисципліни
Тести і задачі складені відповідно до робочої програми дисципліни з врахуванням усіх змін, що відбулися в нормативно-законодавчому...
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconЗагальна фармакотерапія
Предмет та завдання фармакотерапії. Раціональна фармакотерапія. Види та основні напрямки фармакотерапії
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconЗміст навчальної програми з фармацевтичної опіки 5 курс (Х семестр)
Отс-препаратів. Лікарський анамнез. Алгоритм надання провізором інформації про лікарські засоби при здійсненні фармацевтичної опіки...
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconЗміст навчальної програми з клінічної фармакології 4 курс (VІI, VІII семестри)
Вибір типу дослідження. Плацебо. Критерії ефективності лікарських засобів. Клініко-фармакологічна характеристика лікарських засобів....
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconПерелік питань, що охоплюють зміст робочої навчальної програми дисципліни
Місця митного регулювання в системі державного управління зовнішньоекономічною діяльністю
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconТематический план лекций по стоматологии детского возраста для студентов 5 курса стоматологического факультета внму на ІХ cеместр
По стоматологии детского возраста для студентов 5 курса стоматологического факультета внму на ІХ cеместр
Зміст навчальної програми з фармакотерапії 5 курс (ІХ cеместр) iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Фінансовий облік-2» для спеціальності 05100 «Облік І аудит»
України та типової навчальної програми підготовки бакалавра з обліку І аудиту. У робочій програмі розкрито ідейну спрямованість вивчення...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи