Буковинський державний медичний університет icon

Буковинський державний медичний університет




НазваБуковинський державний медичний університет
Сторінка1/18
Дата11.07.2012
Розмір2.41 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

БуковинськИЙ державнИЙ медичнИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено


на методичній нараді кафедри онкології, променевої діагностики та променевої терапії

Зав. кафедри


д.м.н., професор Сенютович Р.В.

“__”_________ 200__ р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

практичного заняття

Тема: ОЦІНКА вихідного рівня знань студентів. ДІАГНОСТИКА І КЛАСИФІКАЦІЯ РАКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. Симптоматична терапія раку. Деонтологія в онкології.

Навчальний предмет: онкологія

Курс 5


Факультет: медичний № 3 (спеціальність “педіатрія”)

^ Кількість навчальних годин: 2

І. Актуальність теми. Встановлення діагнозу раку має велику моральну та юридичну відповідальність для медичних працівників виведення діагнозу раку при іншому захворюванні інколи завдає непоправної психічної травми. Неправильний діагноз призводить до застосування небайдужого для організму променевого лікування чи хіміотерапії, а також до інвалідизації хворих.

Онкохворі, відчувши прояви хвороби, вибирають спеціаліста на свій розсуд. Тому мед. працівники будь-якої спеціальності повинні володіти знаннями, які при першому огляді допоможуть йому запідозрити раковий процес. Не можна нехтувати жодним з елементів діагностики – анамнезом життя і захворювання, оглядом хворого, даними пальпації і перкусії. Тому перш ніж застосувати сучасні агресивні методи діагностики, ми зобов’язані повністю використати класичні способи розпитування, огляду і фізичного дослідження хворого.

Важливим завданням є визначення прогнозу захворювання і планування найефективнішого курсу лікування. Для цього необхідна об’єктивна оцінка анатомічного розповсюдження хвороби. Тому доцільно знати класифікацію, основні принципи якої можна було застосовувати при всіх локалізаціях злоякісних пухлин. Такою є система ТNМ.

Медичний працівник любої спеціальності повинен вміти проводити симптоматичне лікування больового, кашлевого синдрому, блювоти, закрепів.

Вікова традиція розглядала рак, як фатальну патологію. Тому від сестри, яка приймає участь в лікуванні онкологічного хворого, вимагається особливого такту і вміння знайти контакт з хворим, заспокоїти його і переконати його в необхідності лікування. Медичний персонал мусить знайти правильний і адекватний підхід до хворого. Особливого підходу вимагають так звані інкурабельні хворі. Відомий італійський онколог Ж.Г.Гардіні сказав, що невиліковність не означає некурабельності. Надання допомоги хворим на рак в самій важкій для них стадії захворювання є одним з основних деонтологічних принципів. Завданням в цей період є усунення больових відчуттів, безсоння, ускладнень, що викликані ростом пухлин, та інших паранеопластичних станів. Ще Н.Н.Петров (1945) вказував на необхідність застосування у таких хворих симптоматичної терапії з ретельною регламентацією частоти і часу прийому ліків з роз’ясненням важливості регулярного і тривалого курсу лікування, навіть якщо ці ліки не можуть справити потужної дії.


ІІ. Навчальна мета: Поглибити теоретичний і практичний рівень знань студентів з методів діагностики злоякісних пухлин, ознайомити з класифікаціями онкозахворювань.

2.1. Знати:

  1. Особливості об’єктивного обстеження при підозрі на злоякісну пухлину.

  2. Ендоскопічне дослідження при підозрі на злоякісну пухлину.

  3. Рентгенологічні, ізотопні, ультразвукові та термографічні методи, комп’ютерну томографію, ядерно-магнітний резонанс.

  4. Лабораторні дослідження: зміна периферичної крові, імунологічні і біохімічні тести.

  5. Анатомічну класифікацію пухлин з елементами клінічної морфології.

  6. Принципи класифікації пухлин за стадіями.

  7. Опрацювати план обстеження хворого і, ґрунтуючись на даних обстеження, сформулювати клінічний діагноз.

  8. Проводити фізикальний скринінг раку молочної залози.

  9. Проводити фізикальний скринінг раку шкіри і щитовидної залози.

  10. Заповнювати основні зразки облікової документації онкодиспансеру.

  11. Аналізувати причини занедбаності злоякісних пухлин.

  12. Принципи деонтології в онкології.

  13. Принципи симптоматичного лікування онкохворого при больовому синдромі, кашлі, гикавці, блювоті, закрепах.

2.2. Вміти:

Проводити огляд онкохворого.

Зібрати анамнез і проаналізувати його.

Пропальпувати периферійні лімфовузли.

Заповнювати основні зразки облікової документації онкодиспансеру.

Аналізувати причини занедбаності злоякісних пухлин.

Клінічне тлумачення аналізів у хворих онкологічного профілю.

Підготовка онкологічних хворих до інструментальних та апаратних методів дослідження.


ІІІ. Виховна мета: на конкретних прикладах сприяти вихованню у студентів принципів деонтології в онкології, правил поведінки студентів в онкологічній клініці, доповідей на обходах. Пояснювати студентам, що особистий приклад медичного працівника, його загальна культура є важливими факторами, що впливають на наслідки лікування хворого.


^ IV. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни

Знати

Вміти


  1. Клінічне медсестринство

Розпитування, огляд і фізичне дос­лід­ження онкохворих

Методику підготовки хворих до проведення ендоскопічних методів досліджень: езофагогастродуодено-фіброскопії колоноскопії, бронхоскопії, кольпоскопії. томографії, бронхограхії, екскреторної урографії, метросаль-пінгографії, сіалографії, ангіографії, штучного пневмотораксу, пневмомедіастінографії, пневмоперітонеуму, ірігографії.

Правила заповнення повідомлення на випадок вперше виявленого раку і про­токол занедбаності вперше вияв­леного випадку раку.

  1. Зібрати анамнез хвороби і життя

Провести огляд і фізикальне обстеження онкохворого

  1. . Заповнити всі пункти “повідомлення” і “протоко­лу занедбаності”.


^ V. План та організаційна структура практичного заняття:

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етапи заняття (таблиця)

п.п

Основні етапи заняття та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

^ Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час




Підготовчий етап:

організація заняття;

визначення навчальної мети та мотивація;

контроль вихідного рівня знань, вмінь та навичок;

а) особливості спілкування з онкохворим (принципи деонтології в онкології);

б) методика загальноклінічного обстеження онкохворого;

в) класифікація пухлин (анатомічна, за стадіями, TNM);

г) рентгенологічні методи дослідження;

д) ендоскопічні методи дослідження;

е) лабораторні методи дослідження;

ж) принципи деонтології;

з) симптоматична терапія.

і) облікова документація онкодиспансеру.
^

L = II-III


Тестові завдання, ендоскопічні, рентгенологічні та лабораторні заключення , історії хвороб

10 хв.




^ Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:


Б) постановка діагнозу захворювання, з урахуванням стадії і клінічної групи;

В) обговорення та оцінка результатів курації і конкретних питань клінічних особливостей діагностики і диференційної діагностики, лікування, реабілітації, медико-соціальної експертизи.

L = III


Медичні картки стаціонарних хворих, амбулаторні карти хворих. Листки призначень.

60 хв.




Заключний етап:

контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок

L = III


Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації тематичних хворих.

10 хв.

підведення загальних підсумків;

домашнє завдання.

L = II


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити тестове завдання із 10 питань.

5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово, під контролем викладача. Для оцінки правельності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитуванні хворих увага студентів звертається на збір анамнезу захворювання, вивчення факторів які спричиняють виникнення раку, поширеність процесу, діагностику, стадіювання тощо.

Існують наступні рівні діагностики злоякісних пухлин: 1. Надзвичайно рання – пренатальна; 2. Рання - коли рак росте в епітелії не проростає базальної мембрани (внутрішньоепіталіальний або преінвазивний рак); 3. Своєчасна – у стадії процесу Т12. Однак у цій стадії у 15-30% хворих є вже не розпізнанні доклінічні метастази в регіонарних лімфовузлах, а навіть і віддалені. Тому повне вилікування можливе в 70-85% випадків. 4. Пізня – в усіх стадіях Т з метастазами в регіонарних лімфовузлах та віддалені метастази.

Важливе місце в діагностиці посідають ендоскопічні методи дослідження. ЕГДФС дозволяє виявити екзофітні і ендофітні пухлини стравоходу та шлунка. Колоноскопія застосовується для діагностики поліпів, екзофітного, дифузного раку товстої кишки. Бронхоскопія використовується з метою візуальної оцінки пухлини тра­хео­бронхіального дерева і морфологічної верифікації процесу методом біопсії. Лапароскопія дає змогу оглянути очеревину і виявити первинний злоякісний процес, метастази, рецидив пухлини. Кольпоскопія дозволяє виявити підозріле на рак місце на шийці матки і прицільно взяти матеріал для цито-гістологічного дослідження. Рентгенодіагностика базується на симптомах, що визначають точну локалізацію, форму, розміри окремих органів і пухлини мінімальним діаметром 1-2 см, при якій у 15% є мікрометастази. Рентгенологічні методи дослідження це: томографія, бронхографія, екскреторна урографія, метросальпінгографія, ангіографія, сіалографія, комп’ютерна томографія та інші. Рентгеносімеотика злоякісних пухлин представлена синдромом ущільнення тканини, синдромом деструкції тканини, синдромом деформації трубчастих і порожнинних органів, синдромом порушення функції органа. Ядерно-магнітний резонанс дозволяє виявити пухлину діаметром до 1см. Радіонуклідні дослідження – це дві групи методів: 1) вимірювання дифе­рен­ційованого поглинання радіоактивного індикатора в системі “пухлина – нор­мальна тканина” (метод радіоавтографії); 2) візуалізація диференційованого роз­поділу радіоактивного препарату в органах і тканинах (методи радіонуклідного сканування та інше). УЗД дає змогу реєструвати ехосигнали на межі тканин, які навіть мало відрізняються за акустичною щільністю. Термографія ґрунтується на виявленні асиметричних гіпо- та гіпер­термічних ділянок над зоною пухлини.

Лабораторні методи досліджень. Найбільш точний метод діагностики пухлин зокрема її ранніх стадій є біопсія. Форми біопсії: ексцизійна, інцизійна, пункційна, трепанобіопсія, щипцева біопсія, кюретаж, випадкова біопсія.

Цитологічні дослідження: Цитологія пунктатів, ексфоліативна цитологія.

Імунодіагностика – виявлення опуховоспецифичних і опухово­асоційо­ваних антигенів – альфа-фетопротеіну (при раку печінки ), раковоембріональних антигенів (СА-125 – при раку яєчників, СА-19-9, МСА – при раку товстої кишки підшлункової залози, СА-15-3 – для оцінки ефективності хіміо- та променевої терапії при раку молочної залози).

Система ТNМ прийнята для опису розповсюдження ураження. Т – “тумор”. Т “in situ” – преінвазівний внутрішньоепіталіальний рак, Т1А- мікроінвазивний рак, Т1-перша стадія раку. Берутся до уваги не тільки розміри пухлини по поверхні органа, але й глибина проростання стінки та сусідніх органів. Стадії Т14 індивідуальні, органні характеристики.

Патогістологічне дослідження пухлини є основним, арбіртальним і остаточним критерієм визначення стадії. Існує 4 ступені диференціації G1-G4 (високий, середній, низький, недифе­рен­ційована пухлина).

N – метастазування у лімфовузли (N0, N1).

М – відсутність (М0) чи наявність (М1) віддалених метастазів.

Клінічні групи. Група ІА хворі з підозрою на рак. ІВ – передракові стани. ІІ – хворі на рак із визначеним діагнозом, що потребують спеціального онкологічного лікування. ІІІ – практично здорові, що пройшли лікування. ІV- хворі з первинно запущеним процесом або ті, для яких лікування виявилося не ефективним (потребують симптоматичного лікування).

^ Чотиристадійна класифікація:

І стадія – обмежений пухлинний процес без ураження лімфовузлів і проростання навколишніх тканин.

ІІ стадія – порівняно невелика пухлина (діаметром понад 2 см у поєднанні з поодинокими рухомими метастазами в лімфовузли).

ІІІ стадія - пухлина понад 5 см, яка проростає в навколишні тканини, обмежує рухомість органів, метастази в регіонарних лімфовузлах в вигляді малорухомого конгломерату.

IV стадія – пухлина будь-якого розміру з віддаленими метастазами (дисемінація) або глибоке проростання в сусідні органи і тканини з виснаженням організму.

Медична деонтологія – це частина загальної лікарської етики. Питання деонтології в онкології принципово не відрізняється від загальномедичних, етичних і правових норм. На прийомі в поліклініці вся увага лікаря повинна бути зосереджена на хворому. Неповно проведені аналіз і синтез отриманої інформації в кожному конкретному випадку можуть призвести до неправильного діагнозу. Психологічна реакція на пухлинну хворобу залежить від типу нервової системи, віку, професії, сімейних обставин, стадії, локалізації пухлини, інтелекту хворого. Тому дуже важливим є питання: чи повідомляти хворому про його діагноз. Американські лікарі завжди повідомляють хворим не тільки діагноз, але й приблизний прогноз. Але, як правило, слово “рак” хворий отожнює з поняттям “смерть після тривалих страждань”. Тому в нашій країні більшість лікарів рекомендують говорити хворому, що лікування даного захворювання необхідно через “можливість виникнення пухлини”. Лікар повинен володіти прийомами психотерапії – вміти підбадьорити хворого, підняти його настрій, вселити в нього віру у видужання і подальше продовження повноцінного життя. Він повинен переконати хворого у необхідності виконання тих чи інших процедур і операції. Деякі хворі підозрюють у себе наявність злоякісного новоутворення, вимагають від лікаря відвертої інформації, запевняючи, що вони спокійно відносяться до думки про можливу близьку смерть. Але клінічний досвід свідчить про те, що навіть при відсутності надії на вилікування не можна порушувати його впевненість у благоприємний кінець хвороби. Навіть якщо діагноз стає очевидним, не слід переоцінювати мужність хворого і натякнути про наявність пухлинного захворювання лише після оцінки психічного і фізичного стану.

Симптоматична терапія полягає в корекції відношення до визначених симптомів. Завданням відволікаючої психотерапії є тимчасове відволікання уваги від хвороби, послаблення фіксації на наявних симптомах. При відмові хворого від обстеження і лікування слід пояснити, що його стан може погіршитися. Необхідно зробити хворого “співучасником” обстеження і лікування для послаблення емоційної напруги, стресу, який часто супроводжують очікування лікарських розборів, лікар повинен роз'яснити хворому мету і завдання консультативного огляду.

Клінічні обходи в онкодиспансерах мають свої особливості поза як слід чітко пам’ятати, що можливо, що можна, а чого не можна говорити в присутності хворого. Не можна проводити детальне обговорення історій хвороби в палатах. Під час обході в слід говорити про кожного хворого, його захворювання в межах, що допустимі в присутності хворого. Майже до самої смерті у хворого зберігається надія на видужання. Перед лікарем стоїть вельми складне завдання: як зберегти цю надію. Іноді рак навіть запущеній стадії припиняє на деякий час свій ріст. Тому, відповідаючи на запитання родичів, ніколи не можна прогнозувати строк життя хворого. Родичам лікар повідомляє істинний діагноз. Тут недоречний непомірний, нічим не виправданий оптимізм. В критичному становищі опиняється лікар, коли чоловік хворої на рак матки запитує про об’єм виконаної операції. В таких випадках слід відповідь, яка не призведе до розладу сімейного життя. Лікарі загальнолікувальної сітки, які направляють хворого в онкодиспансер, повинні роз'яснювати, що в цьому закладі кращі діагностичні можливості, і лікують у ньому не тільки рак, але і ті захворювання, які з часом можуть перетворитися в рак.

Необхідно повсюдно вести роз’яснення некорисність застосування знахарських засобів і гомеопатичних препаратів.

Причини виникнення больового синдрому у онкохворих – це інфільтрація і здавлення пухлиною нервових структур, обструкція, розтягнення і здавлення органів, оклюзія судин, розвиток ішемії, запалення, інфікування пухлини. В стадії генералізації процесу біль набуває розповсюдженого характеру, з-за своєї постійності і інтенсивності, яка зростає стає основним суб’єктивним симптомом захворювання. Важливим принципом вгамування болі є етапність використання препаратів від більш слабких до сильнодіючих, від внутрішнього прийому до парентерального і ректального застосування з поступовим збільшенням дози препарату і частоти його введення.

На початку призначають ненаркотичні анальгетики: аспірін, анальгін, амідопірін добова, феналетин у великих дозах: доза аспіріну 4-6 г, анальгіну – 3г, (ділять на 3-4 прийоми). Так застосовують комплексні препарати – цитрамон, баралгін. Комбінація анальгетиків з фенобарбіталом, кофеіном значно посилюючий ефект. При стенозі шлунку і стравоходу можливе ректальне застосування анальгіну і амідопіріну в свічках по 0,5-1 г. При метастатичному ураженні кісток і м’яких тканин можна застосовувати індометацин внутрішньо і ректально по 0,025-0,05 г, а також – бутадіон. Для потенціювання анальгетиків призначають: тазепам і діазепам по 10-20 мг, мепробамат, седуксен, реланіум (транквілізатори), барбаміл і ноксирон, фенобарбітал по 0,1-0,2 г внутрішньо, та ін., димедрол, супрастиин, дипразин (антигістамінні), дроперидол, галоперидол (нейролептики). Наркотичні анальгетики: морфін внутрішньо і парантерально по 0,01-0,02 г (побічна дія – спазм гладкої мускулатури і пригнічення дихального центру), омнопон, промедол. Недоліки – привикання до них.

Методи регіонарної анестезії: епідуральна, місцева внутрішньовенна, (в т.ч. внутрішньокісткова) і провідникова. При епідуральній анестезії вводять 2% р-н тримекаїну, 2% р-н лідокаїну, морфін. Знеболюючий ефект – 24-36 годин. Пункція виконується на рівні Тh12-L4.

Регіонарна анестезія: надключична і підпахвова блокада плечового сплетіння, блокади стегнового, сідничного і затульного нервів, поперекового ганглію 0,5-1% розчином лідокаїну, 1-2% розчином новокаїну. При задовільному стані хворого застосовують акупунктуру та електростимуляцію точок акупунктури апаратом для електроанальгезії.

Іноді для усунення болі застосовується паліативна променева терапія на первинне вогнище або на окремі метастази. За допомогою протикашлевих засобів акту можна використати прямий шлях впливу на центр кашлю (морфін, кодеїн, фонін), або рефлекторний, понижуючи збудливість рецепторів верхніх дихальних шляхів (місцево анестезуючі засоби, лібексин).

Протиблювотні засоби центрального впливу: седативні, снотворні, антигістамінні, нейролептики (аміназин, етаперазин). При блювоті рефлекторного характеру причиною якої є подразнення чутливих нервів у слизовій шлунка або кишківника, застосовують місцевоанестезуючі препарати (анестезин, новакаїн), спазмолітики церукал (папаверін, но-шпа).

Послаблюючі препарати, що діють на рівні тонкої кишки: вазелінове, касторове, оливкове масло, риб’ячий жир; на рівні товстої кишки: препарати ревеня, сінни, крушини, фенолфталеїн, ізаденін, бісакоділ (таблетки, ректальні свічки); що діють на всі відділи кишкивника: сульфат магнію і натрію водорозчинні фосфати.


5.3. Контрольні питання:

Оцінка скаржень та анамнезу онкологічного хворого.

Особливості об’єктивного дослідження при підозрі на злоякісну пухлину.

Ендоскопічне, рентгенологічне, ізотопне, ультразвукове та термографічне дослідження в онкології.

Комп’ютерна томографія, ядерно-магнітний резонанс в онкології.

Лабораторні дослідження: зміна периферичної крові, біохімічні та імунологічні тести.

Обов’язковий клінічний мінімум обстеження в амбулаторний умовах. Означення раку в доклінічному періоді.

Значення профілактичних оглядів і щорічної диспансеризації населення в ранньому розпізнанні раку.

Правила поведінки студентів в онкологічній клініці. Курація хворих. Доповіді на обходах.

Покази до призначення симптоматичного лікування онкохворих.

Протибольова терапія.

Лікування кашлевого синдрому, гикавки, блювоти, закрепів.

Корекція психологічного стану інкурабельного хворого.

Принципи деонтології в онкології. Типи вищої нервової діяльності та реакція хворого на онкологічне захворювання.

Тактика медичної сестри по відношенню до онкологічного хворого.

Мотиви відмови хворих від лікування. Відношення з особами, які вилікувались від раку, із хворими, що мають задавнені форми злоякісних пухлин.

Інформація родичів. Канцерофобія. Виклик консультанта.


5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач, тестів для самоконтролю. Оцінюються знання та вміння студентів з обґрунтування кожної оцінки.

Викладач завдає домашнє завдання, рекомендує літературу по темі наступного заняття основну та додаткову.

^ VI. Матеріали для методичного забезпечення заняття

6.1.Матеріали контролю базисної (висхідного рівня) підготовки студентів: Тестові завдання

Діагностику раку Т1N0М0 можна віднести до:

  • ранньої;

  • пренатальної;

  • своєчасної.

Діагностика раку Т2N1М0 відноситься до:

  • пренатальної;

  • ранньої;

  • пізньої;

  • своєчасної.

  • термографія;

  • УЗД молочних залоз.

УЗД дає змогу виявити пухлину мінімальним розміром:

  • до 2см;

  • до 1 см;

  • до 0,5 см.

Причини помилок при цитологічному дослідженні мазків із шийки матки:

  • забір мазків із заднього склепіння піхви;

  • неправильне приготування препарату;

  • недостатня кількість взятого секрету.

Протибольова терапія раку це застосування:

ненаркотичних анальгетиків;

наркотичних анальгетиків;

антигістамінних препаратів;

все вище перераховане.

^ Для посилення дії анальгетиків використовують:

транквілізатори;

нейролептики;

антигістамінні препарати;

все вище перераховане.

^ . Протикашлеві препарати ц:

етаперазин;

кодеїн;

лібексин;

аміназин;

діонін;

бісакоділ.

Протиблювотні препарати це:

аміназин;

етаперазин;

анестезин;

новокаїн;

фенолфтелеїн;

сульфат магнію.

^ До послаблюючих препаратів, що діють на тонку кишку, відносять:

вазелінове масло;

сульфат натрію;

бісакоділ;

сінна;

препарати ревеня;

препарати крушини.

^ Послаблюючі, що посилюють моторику товстої кишки:

касторове масло;

оливкове масло;

риб'ячий жир;

бісакоділ;

фенолфталеїн.

^ Етаперазин це протиблювотний засіб:

центральної дії;

пригнічує рецептори трігер-зони довгастого мозку;

місцевої дії.

Церукал має:

спазмолітичну дію;

центральну дію;

протибольовий ефект.

^ При епідуральній анестезії вводиться:

лідокаїн;

новокаїн;

тримекаїн;

морфін;

все вище перераховане разом;

все вище перераховане окремо.

^ Лікар онколог:

повинен повідомляти родичам хворого про справжній діагноз раку;

скривати від родичів істинний діагноз;

повідомляти хворому про діагноз раку;

не повідомляти хворому і родичам про справжній діагноз

^ Онколог повинен роз’яснювати хворому:

мету і методи обстеження;

суть запропонованого лікування;

прогноз при відмові від лікування;

все вище перераховане.

^ При відмові хворого від лікування потрібно вказати:

на прогноз стосовно видужання;

прогноз стосовно життя;

повідомити хворому про наявність злоякісної пухлини.

^ Протибольова терапія раку це:

поетапне лікування із застосуванням від більш слабких препаратів до більш сильних;

введення сильних анальгетиків, щоб хворого не турбували болі;

це регулювання доз анальгетиків і часто їх введення.

^ Причини виникнення больового синдрому у онкохворих:

інфільтрація пухлиною нервових структур;

здавлення нервових закінчень;

обструкція органів;

розтягнення органів;

здавлення органів;

оклюзія судин;

розвиток запалення в пухлині;

все вище перераховане;

біль має центральний характер.

Канцерофобія це:

страх хворого перед можливістю захворіти на рак;

побоювання лікаря, щоб не пропустити рак у хворого при обстеженні.

^ Протиблювотні засоби мають:

центральну дію;

рефлекторну дію;

місцеву дію.


6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття Таблиці, довідник з протипухлинної хіміотерапії, амбулаторні карти і історії хвороби хворих на передракові захворювання та рак різних локалізацій, лікарські засоби.


6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: клінічні ситуаційні задачі

Задача 1. В клініку поступив хворий В. 56 р. зі скаргами на дискомфорт в епігастрії, похудіння загальну слабкість. На ЕГДФС виявлена виразка з нерівними краями, неправильної форми. Результат біопсії циліндричний епітелій з лімфоїдною інфільтрацією. Які методи обстеження і в якій послідовності необхідно виконати для уточнення діагнозу?

Задача 2. При бронхоскопії у хворого К. 62 р. виявлено: локальна гіперемія слизової, звуження просвіту сегментарного бронха, його деформація. Результат біопсії: елементи циліндричного епітелію з лейкоцитарною інфільтрацією. Які процеси можна запідозрити у хворого? Які додаткові методи обстеження необхідні для постановки діагнозу?

Задача 3. На ренгенографії ОГК у хворого виявлена пухлина верхньої долі правої легені розмірами 3 см. Корінь правої легені ущільнений. Бронхоскопічно екзофітна пухлина правого верхньодольового бронху. Патогістологічне дослідження – рак. Пухлина практично може бути видалена. Який метод обстеження необхідно використати для вияснення операбельності?

Задача 4. У хворого Л. 46 р. колоноскопічно іригоскопічно виявлено пухлину висхідної ободової кишки. Яке дообстеження необхідне для точного становлення стадії захворювання клінічної групи і визначення методів лікування?

Задача 5. В клініку поступила хвора Н., 53 р. з пухлиною правої молочної залози. Пухлина розміром 6 см, в правій аксилярній ділянці – малорухомий конгломерат. Які методи обстеження необхідні? Які стадія захворювання?

Задача 6. У хворого К., 66 р. діагностовано рак нижньої долі правої легені. Пухлина розміром понад 2 см, метастази в лімфовузли в кореня легені. Метастазів в лімфовузли межистіння і надключичні не виявлено. Яка стадія захворювання у хворого?


6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів викладені у відповідних методичних вказівках студентам 5 курсу для самостійної підготовки до практичного заняття з цієї теми.

VII. Література

7.1. Основна:

1) Білинський Б.Т. Онкологія, Львів, 1998.

2) Білинський Б.Т. Онкологія, Львів, 1992.

3) Петерсон Б.Е. Онкология, М.: Медицина, 1980

4) Слинчак С.М.- Онкология, М.: Медицина, 1981.

5) Трапезников Н.Н. Онкология, М.: Медицина, 1981.

6) Лекційний матеріал.

7.2. Додаткова:

Клиническая онкология. М.: Медицина, 1971.– Т.1.– 440 с.

Общая онкология. Руководство для врачей. Л.:Медицина, 1989.– 646 с.

Онкология. Словарь-справочник. И.В.Касьяненко, В.Г.Пинчук, Д.В.Мясоедов и др. Киев.: Наукова думка, 1992.

Колосов А.Е. и др. Современные класификации опухолей (гистологические, цитологические, клинические). Молдавский НИИ профилактической и клинической медицины.– Кишенев: Штыинца, 1990.– 166 с.

Пухлини: канцерогенез, класифікація пухлин, загальні засади їх діагностики і лікування (МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА для студентів). Львів, 1993.– 13 с.

Петерсон Б.Е. Общие принципы диагностики злокачественных опухолей. М.: Медицина, 1968.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Схожі:

Буковинський державний медичний університет iconОсобливості екозалежної та екозумовленої патології в дитячому віці колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Колоскова о. К. (професор, д мед н.), Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна
Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет «Затверджено»
...
Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Буковинський державний медичний університет iconБуковинський державний медичний університет

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи