Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\

Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар'єру на структурування парламенту в Україні




Скачати 197.96 Kb.
НазваСтудента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар'єру на структурування парламенту в Україні
Дата11.07.2012
Розмір197.96 Kb.
ТипДокументи

Студента групи пл.-41

Максименка Романа

Вплив виборчого бар'єру на структурування парламенту в Україні

Питання величини прохідного бар'єру до Верховної Ради вже досить довго дискутується як політиками так і експертами. Зміна його розміру (збільшення чи зменшення) безпосередньо впливає на процес подальшого формування органів державної влади та структурування парламенту. І саме питання визначення причинно-наслідкового зв’язку у даній площині, є необхідною умовою для розуміння мотивів та прагнень теперішніх суб’єктів політики. Метою даного дослідження є спроба моделювання ситуації ймовірного розміщення політичних сил в парламенті у результаті зміни виборчого бар’єру, визначення зміну їх ваги та впливовості.

На основі досліджень рівня довіри політичним силам, які були проведені п’ятьма соціологічними центрами України, а саме: R&B, Центр “Софія”, центр “Соціомоніторинг”, ФОМ-Україна, Центр імені А.Разумкова, Фонд “Демократичні ініціативи” за період від грудня 2009 до січня 2010 року, ми вивели середній рейтинг політичних сил, які б у перспективі могли взяти участь у наступних парламентських виборах.[4] Порівнюючи з аналогічним дослідженням, яке ми проводили в останніх місяцях 2008 року, ми отримали дещо відмінні результати.


^ Політичні сили


Рейтинги політичних сил


жовтень-грудень 2008 рік

Грудень 09-січень 2010 рік

Партія Регіонів


24,5%

25,9%


БЮТ


19,1%

15,3%


Політична сила С.Тігіпка



-



7,4%



Політична сила А. Яценюка „Фронт Змін”



4,6%


6,2%

КПУ


7,3%

4,8%

„Наша Україна”


5,6%

3,2%

Блок Литвина

3,8%

3,1%

Якби вибори відбулися в Україні у 2010 році, та рівень довіри населення до політичних партій залишився на рівні визначеному соціологічними центрами, стає очевидним, що кількість можливих суб’єктів парламенту збільшиться до семи. В той же час, спостерігається якісна зміна складу Верховної Ради. Вже непрохідна політична сила, яка розпалась на дрібніші суб’єкти, мова йде про НУНС, поступалася б місцем партії Віктора Ющенка та іншим політичним силам постпомаранчевого табору.[10] Цей факт демонструє відсутність змін у ідеологічних уподобаннях населення – замість право – центристської партії у парламенті з’явилася б політична сила того ж спрямування. В той же час, простежується процес стрімкого падіння рейтингу БЮТ(від 19,1% у кінці 2008 року до 15,3%- сьогодні!). Зниження рівня електоральної підтримки Блоку Юлії Тимошенко, скоріш за все, обумовлене тим, що на період занепаду національної економіки саме його лідер очолював уряд, який м’яко кажучи, не досить вдало впорався з викликами як ззовні так і з середини. Партія Регіонів, як основний конкурент БЮТу у виборчих перегонах свій рейтинг не лише стабілізувала, але й дещо зміцнила б. Хоча цей факт, знову ж таки, не гарантував би для Партії Регіонів участь у коаліційному утворенні(!). З іншого боку, на важливі позиції у парламенті виходить Фронт Змін А. Яценюка та політична сила С.Тігіпка. Очевидно, що збільшення рейтингу партії А. Яценюка та С.Тігіпка став можливим внаслідок відходу частини електорату від БЮТ, НУНС та Блоку Литвина.[9;4]

Для того, щоб унаочнити ситуацію що склалася б у парламенті, варто обчислити кількість мандатів, які б отримали політичні сили від свого електорату, та ті, які були отримані ними у результаті розподілу голосів виборців, що голосували за мікропартії. Ми будемо здійснювати дослідження та обчислення, відштовхуючись від результатів досліджень рівня довіри населення до політичних партій від січня 2010 року. Це можна зробити використавши формулу визначення виборчої квоти (мінімальної кількості голосів виборців, необхідної для обрання одного депутата)

Формула №1

Xo=V : 450.

При цьому V - це сумарна кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій, що подолали трьохвідсотковий загороджувальний бар'єр.[2;8]

Також потрібно згадати про формулу обчислення кількості мандатів отриманих політичними силами від виборців, які голосували за партії, що не подолали бар'єр або ж проти всіх. Вона виглядає так:

I= (R*L)\100%, де

R - рейтинг політичної сили;

L – кількість мандатів, які не були розподілені між політичними силами, що потрапили до парламенту.[3,7]




Кількість отриманих мандатів

Партії

від своїх виборців

від виборців, які голосували за партії що не подолали бар’єр або проти всіх

Загалом

^ Партія Регіонів

110

69

179

БЮТ

69

36

105


п.с. С.Тігіпка

33

21

54

БЯ

30

12

42

КПУ

22

8

30

^ Наша Україна”

14

7

21

Блок Литвина

14

5

19



Як ми вже зрозуміли, найпотужнішою політичною силою у парламенті залишалася б Партія Регіонів(179 мандатів), найменшою за кількісним представництвом – Блок Литвина (19 мандатів). Обчисливши дані показники, ми стикаємось з серйозною проблемою у способі підрахунку голосів. Зверніть увагу, третину(!) від загальної кількості мандатів, політичні сили отримали не від свого електорату: 159 мандатів є просто подарованими партіям, яким пощастило подолати трьохвідсотковий виборчий бар’єр. Тепер потрібно на мить уявити, яка реакція була б у особи, яка є палким прихильником ПСПУ, дізнавшись, що її голос віддали для НУНС? Однозначно не досить схвальна!

Для визначення ваги та впливовості політичних організацій у випадку такого структурування парламенту доречно скористатися індексами влади (power index): Шеплі-Шубіка (Shapley and Shubic) і Баншофа (Banzhaf). Індекс Баншофа є показником впливу певної політичної сили в парламенті, оцінює її можливість впливати на результат голосування. Індекс Шеплі-Шубіка показує вплив та вагу партій за допомогою співвідношення між коаліціями, в яких дана партія є ключовою до всіх можливих виграшних коаліцій.[7;142-144]

^ Формула визначення індексу Баншофа

BI(x)=bi/n, де

BI(x)- індекс Баншофа для політичної сили х

bi - це кількість коаліцій, в яких партія є ключовою.

n - загальна кількість можливих коаліцій.

Формула визначення індексу Шеплі-Шубіка

SSI(x)=V/n!

SSI(x)-індекс Шеплі-Шубіка для політичної сили х

V - кількість можливих порядків, за яких партія х буде ключовою.

n! - загальна кількість усіх можливих варіантів розстановок політичних сил.

Індекс Шеплі-Шубіка складно визначити для такої кількості партій, тому ми рахуємо альтернативний індекс впливу – індекс Баншофа!

Здійснивши обчислення Індексу Баншофа, ми отримали такі результати: BI (Партія Регіонів)=0,36; BI (БЮТ)=0,09; BI (Т)=0,09; BI (ФЗ)=0,23; BI (КПУ)= 0,18; BI (“Наша Україна”)=0,04; BI (“Блок Литвина”)=0.

У відповідності до обрахунків, на йпотужнішою політичною силою у парламенті залишалася б Партія Регіонів (у поточному парламенті: BI (Партія Регіонів)=0,33; BI (БЮТ)=0,33; BI (НСНУ)=0,33; BI (КПУ)=0 BI (“Блок Литвина”)=0). Хоча цей факт і визначав провідну роль даної політичної сили у процесі прийняття рішень, але жодним чином не гарантував можливість участі даної політичної сили у коаліційному утворені. З іншого боку, лише політична сила С. Тігіпка та БЮТ мали б можливість без будь-якої іншої політичної сили створити коаліцію з Партією Регіонів ( у форматі БЮТ+ПР або ж п.с. Т+ПР). Аналізуючи ж результати, які надають нам розрахунки даних кількісних індексів ми розуміємо, що кількісне представництво не завжди пропорційно впливає на вагу політичної сили у парламенті, оскільки Індекс Баншофа показує імовірність того, що елемент виявиться критичним. А тому в результаті розрахунків ми і отримуємо, значний вплив Фронту Змін та КПУ у парламенті, рівень якого навіть перевищує той же показник БЮТ та політичної сили С. Тігіпка. Критична вага лежить на даних політичних силах, а тому і роль даних партій у процесі прийняття владних рішень не може бути недооціненою.

Моделюючи ситуацію, згідно з якою в Україні у 2010 році вибори до Верховної Ради відбувалися б з використанням п’ятивідсоткового бар’єру, ми спостерігаємо дещо іншу розстановку сил в парламенті.




Кількість отриманих мандатів

Партії

від своїх виборців

від виборців, які голосували за партії що не подолали бар’єр або проти всіх

Загалом

^ Партія Регіонів

110

107

207

БЮТ

69

60

129

п.с. С.Тігіпка

33

31

64

ФЗ

30

20

50


Як ми можемо зрозуміти з отриманих результатів, жодна політична сила, яка за ситуації підвищення виборчого бар’єру до 5% потрапляє до парламенту, нічого не програючи, отримує переваги у вигляді додаткових “подарунків”- депутатських мандатів. Одразу ж виникає запитання, для чого взагалі вибори, якщо близько 200 місць у парламенті розподіляються не у відповідності до прямого волевиявлення населення? Хтось обґрунтує це необхідністю відсічення маленьких політичних партій, які не забезпечують стабільність роботи коаліції та діяльності уряду. Але погляньмо на ситуацію, яку ми спостерігаємо сьогодні: два потужних “політичних актори”, суб’єкти парламенту (БЮТ та ПР), які зобов’язані забезпечувати безперебійне та ефективне функціонування найвищого законодавчого органу влади, використовують приміщення Верховної Ради як майданчик для постійної боротьби та конфронтації задля отримання дивідентів від електорату![1] Це і є класична політика подвійних стандартів: дестабілізувати роботу органів державної влади мають право лише ті політичні сили, які мають значне кількісне представництво у парламенті. От такі залізні аргументи, і що тут зробиш!

Задля розуміння ролі та ваги кожної політичної сили, що за умов п’ятивідсоткового бар’єру потрапила б до парламенту, потрібно обчислити та визначити індекс впливу для кожної з них. Ми отримали такі результати: SSI (Партія Регіонів)=0,5, SSI (БЮТ)=0,166; SSI (п.с.Т)= 0,166; SSI (ФЗ)= 0,166 та індекс Баншофа BI (Партія Регіонів)= 0,5; BI (БЮТ)= 0,166; BI (ФЗ)= 0,166; BI (п.с. Т.)= 0,16. Як ми бачимо, значної ваги набуває Партія Регіонів(0,5), що і стає основною причиною кардинальної зміни якісних зв’язків у парламенті. Лише ПР може створити коаліцію з будь-якою з трьох політичних сил у парламенті (у трьох можливих форматах: ПР+БЮТ, ПР+ФЗ, ПР+п.с.Т). Інші ж суб’єкти парламенту такої можливості не мають, а тому перед нами постає досить цікава ситуація(!) Як ми бачимо критична вага Фронту Змін у парламенті помітно зменшується у порівнянні з ситуацією з трьохвідсотковим бар’єром.[8;2] Логічного пояснення зменшення даного показника не можна знайти, в даному випадку питома вага визначена кількісними показниками не є такою, яка показує реальну ситуацію. Фронт Змін та політична сила С. Тігіпка набувають значно більшої ваги, оскільки стають партіями, за які ведеться найбільша боротьба, задля створення коаліційного утворення.

Дещо цікавішу ситуацію ми могли б спостерігати за умов встановлення на виборах у 2010 році семивідсоткового бар’єру.




Кількість отриманих мандатів

Партії

від своїх виборців

від виборців, які голосували за партії що не подолали бар’єр або проти всіх

Загалом

^ Партія Регіонів

110

127

237

БЮТ

69

72

141


п.с. С.Тігіпка

33

39

72


Як ми бачимо, у результаті підйому виборчого бар’єру до семи відсотків відбувається докорінна зміна ситуації у парламенті. Партія Регіонів отримує більшість (237 місць), в той час , як БЮТ та політична сила С. Тігпка, отримавши значну кількість депутатських мандатів, може залишитися поза коаліційним утворенням. З іншого боку, потрібно зрозуміти, що більшість ПР, у розмірі 237 голосів, є досить відносною. Дійсно, ситуацію спрощує те, що відносну більшість отримує 1 політична сила, а не дві, як це було за результатами виборів у 2007 році (БЮТ та НУНС), а тому голосування може забезпечуватися шляхом посилення партійної дисципліни у межах Партії Регіонів. З іншого ж боку, у разі підписання спікером документу, який підтверджуватиме введення в експлуатацію системи Рада-3, яка передбачатиме індивідуальне голосування кожного депутата у парламенті, у партії-переможниці виборів виникнуть серйозні проблеми (!) Варто лиш згадати про членів ПР, які є власниками серйозних бізнесових структур, відвідування Верховної Ради, якими є радше рідкісним, аніж зразковим. Хоча як ми розуміємо немає безвихідної ситуації, а тим більше у нашому політикумі та законодавстві, яке наша “еліта” з перших днів незалежності навчилася обходити. У даній ситуації можливий і інший сценарій розвитку подій, який передбачатиме підписання коаліційного договору двома політичними силами ПР та п.с.Т. У такому випадку коаліційні можливості будуть значно розширені, оскільки її кількісний склад збільшуватиметься до 300 суб’єктів. А у даному випадку з Конституцією України можна буде зробити усе, що завгодно, при цьому залишивши членів БЮТ у якості звичайних статистів-спостерігачів.

Для розуміння усієї серйозності характеру змін необхідно здійснити обчислення індексів Шеплі-Шубіка SSI (Партія Регіонів)=1, SSI (БЮТ)=0; SSI (п.с.Т)=0 та індекс Баншофа BI (Партія Регіонів)= 1; BI (БЮТ)= 0; BI (п.с.Т)= 0

Як ми бачимо, обчислення статистичних показників, ще раз підтверджує тезу про беззаперечний вплив та вагу Партії Регіонів у парламенті. В той же час, вага двох інших політичних сил у парламенті дорівнюватиме нулю. А тому, навіть у разі підписання коаліційного договору декількома політичними силами, варто розуміти, що питання кадрової ротації уряду та президії Верховної Ради носитиме досить однобічний характер: міністерства та посади стратегічної ваги залишаться за квотою Партії Регіонів, в той час, як гуманітарні, культурні проблеми, скоріш за все, залишаться в межах уповноважень інших суб’єктів коаліції.[6]

Змоделювавши ситуацію використання в Україні у 2010 році десяти- відсоткового бар’єру, ми отримаємо подібні результати, до тих, які ми отримали підлаштовуючи під сучасне виборче законодавство бар’єр розміром у сім відсотків.




Кількість отриманих мандатів

Партії

від своїх виборців

від виборців, які голосували за партії що не подолали бар’єр або проти всіх

Загалом

^ Партія Регіонів

110

173

283

БЮТ

69

98

167



Як ми бачимо, відмінним є лише кількісний склад парламенту:можливість делегувати своїх депутатів до парламенту матимуть лише дві політичні сили: ПР та БЮТ. Досить показовою у площині недосконалості підрахунку голосів за даних обставин є кількість отриманих політичними силами мандатів від виборців, які голосували за партії, що не подолали бар’єр або ж голосували проти всіх. Партія Регіонів та БЮТ отримали б значно більше голосів від електорату інших кандидатів. Якщо аналізувати подальший процес створення коаліційного утворення, то варто сказати, що найреальнішим тут є сценарій створення тимчасової більшості, з метою зміни Конституції, положення якої повною мірою задовольнили б інтереси груп впливу, як однієї, так і іншої політичної сили.[5;3] Після цього, тимчасовий союз був би розірваний, єдиним суб’єктом коаліцій після чого стала б ПР, в той час, як БЮТ пішов би в опозицію. Варто зрозуміти, що в даному випадку Блок Юлії Тимошенко не залишається поза процесом здійснення державної політики. Як ми знаємо, двохпартійна система у Великобританії та США просто зобов’язує партію, яка програла вибори, активно брати участь у процесі контролю за діяльністю більшості, і навпаки партії, що перемогли, бути зваженими у своїй діяльності, оскільки наступні вибори можуть змінити електоральну розстановку сил у парламенті.

Отож, у ході дослідження, ми зрозуміли однозначність впливу рівня передвиборчого бар’єру на кількісний та якісний склад органів державної влади, передусім Верховної Ради України. В той же час, ми простежили поступовий процес трансформації партійної системи у залежності від зміни його розміру (3% та 5% бар’єр-багатопартійна система, 7%-партійна система “двох з половиною” партій зразка Німеччини кінця-початку ХХ століття, 10%-типова двохпартійна система зразка Великобританії та США).[11;2] Зробивши дані висновки, нам вдалося зрозуміти мотиви політичних сил у площині маніпуляції з поточним розміром передвиборчого бар’єру. В першу чергу, вони побудовані на реальних рейтингах тієї чи іншої політичної партії на певний визначений момент часу. Для прикладу В. Ющенко декілька років тому був прихильником рішення про збільшення розміру бар’єру до 7%.[1] Сьогодні ж, коли його політична сила не є прохідною навіть за існуючих умов (3%), він намагається забути, як страшний сон усі свої попередні спічі. У результаті розробки дослідження, нам також вдалось простежити недосконалість, а в деяких випадках і значні прогалини у виборчому законодавстві. Для прикладу можна навести число еквівалентне кількості мандатів, яку отримали політичні сили у подарунок-не від свого прямого електорату. У ситуації 3%-159 мандатів, 5%-218 мандатів, 7%-238(!), 10%-271. Треба лиш собі уявити ситуацію, за якої політична сила, у нашому випадку Партія Регіонів, отримавши 110 мандатів від своїх виборців, у разі встановлення 7% виборчого бар’єру отримає більшість. Тобто тих самих 110 депутатських портфелів ПР отримає від електорату інших політичних сил, що дасть їй змогу одноособово створити коаліцію. У такому випадку, ми розуміємо, що представники політичних сил все більше і більше дистанціюються від населення. Окрім того, що вони проходять до органів державної влади через партійні списки, вони розуміють й те, що при піднятті передвиборчого бар’єру зменшується рівень їхньої відповідальності перед населенням. Це відбувається тому, що кількість електорату політичної сили, як це не безглуздо, по-факту вбирає в себе і ту частину населення, яка голосів за них не віддавала, а тому навіщо перед ними відповідати? Для забезпечення політичної відповідальності, на перший погляд, найприйнятнішою є мажоритарна виборча система, коли виборці голосують за конкретного кандидата. В разі обрання це зобов’язує його працювати у виборчому окрузі, допомагати виборцям у розв’язанні проблем, щоб бути переобраним до парламенту на наступних виборах. Однак така поведінка депутата аж ніяк не обов’язкова. Він може й не працювати у виборчому окрузі, не виконувати свої передвиборчі обіцянки, нехтувати інтересами й потребами виборців, а на наступних виборах узагалі не балотуватися або висунути свою кандидатуру в іншому виборчому окрузі, що нерідко й траплялося.

З іншого боку, ми зрозуміли, що процес підняття передвиборчого бар’єру, не завжди забезпечує стійкість створеної коаліції та ефективність діяльності уряду. Це пояснюється протилежністю ідеологічних курсів політичних сил, які потрапляють до парламенту. Варто лише поглянути на розстановку політичних сил у парламенті за умов встановлення 7% загороджувального бар’єру: ПР, БЮТ та п.с.Т. Пріоритетні напрямки розвитку для їхніх політичних лідерів є дещо відмінним, що скоріше за все і створить перепони на шляху до створення ефективно функціонуючої більшості. У даному контексті існують і внутрішні суперечності. Ось, приміром, за весь період існування БЮТ її так звана ідеологічна база регулярно перебудовувалася. І це все на фоні того, що в економічній та соціальній політиках обидва уряди Тимошенко чітко демонстрували соціалістичний підхід. До речі, асоційоване членство БЮТ в Європейській народній партії є доволі умовним, адже до неї входять "християнські й праві європейські партії". Де тут БЮТ? Здається, європейці, щоб не розбиратися в хитросплетіннях українських ідеологем, орієнтуються за принципом: українські "праві" більше декларують відданість європейській інтеграції. Можна із впевненістю сказати, що в нашій країні існує проблема відповідності політичного спектру парламенту політичному спектру суспільства, питання їх очевидного неспівпадіння і невідповідності.

Отже, як нам вдалося з’ясувати, підняття передвиборчого бар’єру навіть до 5% змінює конфігурацію політичних сил у парламенті, а тому на нашу думку, пріоритетним є реформування загальних механізмів та зміна методів визначення результатів виборів. Встановлення високих прохідних бар’єрів призведе до монополізації політичної влади в країні, формування двопартійної системи і, як результат за сучасних українських реалій, до обмеження демократії, до політичної апатії виборців. Тому маніпуляції з прохідним бар’єром є небезпечними іграми на шляху демократизації, а політичні сили, які використовують їх як інструмент реалізації своїх інтересів, ігнорують право громадян на те, щоб голос кожного був врахованим.


^ Список використаних джерел та літератури


1) Блок Литвина і КПУ - проти підвищення прохідного бар’єру. БЮТ їх підтримує [Електронний ресурс]/Андрійчук.С.А.-Режим доступу.: http://txt.newsru.ua/ukraine/ 21apr2008/barjery.html;


2) Виборча система України: сучасний стан і перспектива розвитку [Електронний ресурс].- Режим доступу.: www.revolution.allbest.ru/law/000111 59_1.html;


3) Виборчі системи:досвід європейських держав [Електронний ресурс]/ Мяловицька Н.-Режим доступу.: // www.cvk .gov.ua/visnyk /pdf/2008_1 /visnik _st_14


4) Гонка рейтингов: итоги 2008 года. [Електронний ресурс]/ Фесенко В. – Режим доступу.: // http://pravda.com.ua /news /2009/2/3/89007.htm


5) За кого голосувати [Електронний ресурс] / Довженко О.О. – Режим доступу.: http://450. org.ua/column.php?aid=4


6) Закриті списки — загроза національним інтересам держави, або що сталося в партії зелених [Електронний ресурс]/ Шевчук О. – Режим доступу.: http://www.pravda.com.ua/rus/articles /2006/ 04/17/4398925/


7) Зарічний М.М Елементи теорії соціального вибору./ Дзюбко І.- Львів, 2001.- 160 с.;


8) Правова оцінка застосування загороджувального бар’єру в пропорційній виборчій системі [Електронний ресурс] .- Режим доступу.:http://www.cvk. gov.ua/visnyk/pdf/2005_2/visnyk_st_14.pdf;


9) Прохідний бар’єр на виборах до парламенту: питання зали шається відкритим [Електронний ресурс]/ Харченко Л.Г. .- Режим доступу//http:// www. deputat.org.ua/pp_analit_304.htm


10) Роман Зварич допускає можливість розпаду коаліції [Електронний ресурс].- Режим доступу.:http:// www.кreschatic.kiev.ua/ua/3250/news/12096 48260.html;


11) Українська ситуація: історія і сучасність [Електронний ресурс]/ Пананасенко О.І.-Режим доступу.://ua.for-ua.com/comments/2005/08/26/102 114.html


Анотація


На основі визначення середнього рейтингу політичних сил за період від грудня по січень 2009-2010 років, автор моделює ситуацію збільшення величини виборчого бар'єру до п’яти, семи та десяти відсотків для подальшого аналізу місця та впливовості фракцій у парламенті. Було проаналізовано можливість зміни партійної системи в Україні і визначено ризики від можливого процесу її трансформації.

Annotation


In this article researcher tries to determine the parties’ general rating in the period from December till January 2009-2010. We tried to model the situation of increase of the electoral barrier with 5, 7 and 10 percent for the further analysis of place and consequence of faction in Parliament. Having analyzed the probability of changing the party system in Ukraine, we tried to find out the risks of it’s possible transformation.

Схожі:

Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Тема № Виборчий процес в Україні Поняття та основні стадії виборчого процесу
Назвіть конституційні і законодавчі принципи виборчого права і виборчого процесу
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\До тактики хірургічного лікування гострого панкреатиту та його ускладнень с. М. Кобилецький
З іншого боку, багаторазові санаційні операції, які щоразу супроводжуються руйнуванням захисного бар’єру, можуть спричинити генералізацію...
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Спосіб визначення стану гематотестикулярного бар'єру, що включає імуногістохімічне визначення експресії протеїну Сlaudin 11 в біоптаті яєчка у хворих на чоловічу неплідність
Базалицька Світлана Василівна, Персидський Юрій Всеволодович, Романенко Аліна Михайлівна, Горпинченко Ігор Іванович, Нікітін Олег...
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Спосіб визначення стану гематотестикулярного бар'єру, що включає імуногістохімічне визначення експресії протеїну Сlaudin 11 в біоптаті яєчка у хворих на чоловічу неплідність
Базалицька Світлана Василівна, Персидський Юрій Всеволодович, Романенко Аліна Михайлівна, Горпинченко Ігор Іванович, Нікітін Олег...
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Положення про старосту студентської групи Загальна частина Староста призначається наказом декана факультету з числа кандидатів, запропонованих групою. Кандидатура старости має бути узгоджена з головою студентської ради
Старостою академічної групи може бути один з кращих за успішністю студент, який відзначається високими моральними якостями, користується...
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Т. В. Сафонова передумови розвитку ділового інтер’єру в 1917–1932 роках
Розглянуто поетапний розвиток різних архітектурних напрямів І течій, будівництво адміністра-тивних центрів, громадських споруд та...
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Заявка на участь у конференції прізвище, ім’я та по батькові студента, повну назву навчального закладу та назва групи
Прізвище, ім’я та по батькові студента, повну назву навчального закладу та назва групи
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Календарно-тематичний план практичних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету у весняному семестрі 2012 –2013 н р
Модуль № лр І лрс, яка містить фенольні сполуки, алкалоїди та різні групи бар. Товарознавчий аналіз лрс
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Конспект лекції 6: Групова психодинамічна психотерапія
Вплив групи часто надає могутню підтримку І надає сприятливе середовище для виявлення І зняття проблем, що виникли вказаним вище...
Студента групи пл. 41 Максименка Романа Вплив виборчого бар\Дозозалежний вплив раннього призначення аторвастатину на перебіг гострого інфаркту міокарда федосєєва Н. К., студ. 6-го курсу
А класу дизліпідемій за вооз. Дослідження ліпідного спектру через місяць показало, що «цільові» рівні зхс та хс лпнщ були досягнуті...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи